Рішення від 03.04.2025 по справі 215/7140/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2025 року Справа № 215/7140/24 ЗП/280/2/25 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді МаксименкоЛ.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до Голови Дніпропетровського окружного адміністративного суду Горбалінського Володимира Володимировича (49089, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, код ЄДРПОУ 34824364)

про встановлення відсутності компетенції,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з адміністративним позовом до голови Дніпропетровського окружного адміністративного суду Горбалінського В.В. про встановлення наявності компетенції (повноважень) при отриманні заяви від 02.09.2024 створювати штучні перешкоди для вирішення питання несумісності при не підкоренні суддею Камбул М.О. Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області вимогам ст.248 КАСУ та визнати такі перешкоди протиправною бездіяльністю, а таку процедуру протиправною діяльністю та зобов`язати прийняти ненормативний правовий акт і звернутися до колегіального органу суддівського врядування.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 листопада 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до голови Дніпропетровського окружного адміністративного суду Горбалінського Володимира Володимировича про встановлення відсутності компетенції передано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2024 адміністративну справу №215/7140/24 передано голові Дніпропетровського окружного адміністративного суду для вирішення питання щодо передачі справи за підсудністю.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.12.2024 матеріали адміністративної справи №215/7140/24 за позовом ОСОБА_1 до голови Дніпропетровського окружного адміністративного суду Горбалінського Володимира Володимировича про встановлення відсутності компетенції - передано за підсудністю до Запорізького окружного адміністративного суду, як найбільш територіально наближеного до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що подав заяву до Дніпропетровського окружного адміністративного суду де вказав факт не підкорення судді Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області вимогам ст. 248 КАС України, але отримав неофіційний лист без печатки від 21.10.2024. Стверджує, що відповідач відмовляється забезпечити виконання ст. 248 КАС України і не дає змоги вчасно оскаржувати рішення суду в апеляційному порядку , оскільки не зрозуміло, які вимоги розглядав суддя. Тому, просить задовольнити позов.

Відповідач позовні вимоги не визнав, у письмовому відзиві від 18.02.2025 вх.№7455 посилається на те, що питання, порушені у заяві від 02.09.2024 не встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, тому не являються питаннями процесуального характеру і підлягають розгляду в порядку передбаченому Законом України «Про звернення громадян». Зазначає, що на виконання вимог з Закону №393/96-ВР, листом від 21.10.2024 № 03/78894/24 позивачу було надано вмотивовану відповідь з роз`ясненням прав заявника щодо його процесуальних дій, які він має право вжити, з метою отримання інформації щодо порушеного в заяві питання. Вважає, що дії Дніпропетровського окружного адміністративного суду щодо порядку розгляду заяви позивача від 02.09.2024 відповідають положенням законодавчого регулювання, ґрунтуються на законі та є правомірними, тому не порушують прав позивача. Вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 06.02.2025 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №215/7140/24. Призначено розгляд справи без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Ухвалою суду від 14.03.2025 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд за правилами загального позовного провадження адміністративної справи №215/7140/24 відмовлено.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 подав до Дніпропетровського окружного адміністративного суду заяву, в якій просив виконання вимог ст 248 КАСУ з відсканованої копії позову у справі №215/46/24, яка знаходяться в електронній системі суду зазначити вимоги, які розглядав суддя, надати всі рішення, ухвали сулу для оскарження і повідомити Вишу Раду Правосуддя про не підкорення ОСОБА_2 вимогам ст 248 КАСУ.

Листом Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2024 повідомлено позивача про рух справи №215/46/24 та надано копію ухвали Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04.01.2025 у справі №215/46/24, копії ухвал Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.02.2024 та від 15.03.2024 у справі №215/46/24.

У зв`язку з наведеним, з вимогами до відповідача щодо встановлення наявності компетенції (повноважень) при отриманні заяви від 02.09.2024, позивач звернувся із вказаною позовною заявою до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Зі змісту позовних вимог, заявлених у цій справі, вбачається, що позивач фактично не погоджується з діями відповідача щодо розгляду його заяви від 02.09.2024.

Так, питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулює Закон України «Про звернення громадян» від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР (далі - Закон № 393/96-ВР).

Цей Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону №393/96-ВР, громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.

Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб (стаття 3 Закону № 393/96-ВР).

Приписами частини першої статті 5 Закону №393/96-ВР закріплено, що звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Частинами першою та третьою статті 15 Закону № 393/96-ВР визначено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону № 393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Верховний Суд у рішенні від 18 квітня 2024 року у справі № 990/169/22 зауважив, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, які зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Аналогічна позиція висловлена також Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10 лютого 2021 року у справі № 9901/255/20.

Враховуючи викладене суд доходить висновку, що право громадян на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових осіб закріплено статтею 40 Конституції України та деталізовано у Законі № 393/96-ВР. Цей механізм забезпечує можливість участі громадян у державному управлінні, сприяє вдосконаленню діяльності органів влади та захисту законних прав і інтересів. Звернення можуть мати різні форми, зокрема пропозиції, заяви (клопотання) та скарги, які дозволяють громадянам як висловлювати рекомендації, так і вимагати відновлення своїх порушених прав.

Важливим аспектом розгляду звернень є обов`язок державних органів та посадових осіб своєчасно, об`єктивно та відповідно до чинного законодавства перевіряти викладені в них факти, ухвалювати необхідні рішення та забезпечувати їх виконання.Відповідь на заяву чи клопотання обов`язково надає той орган, який отримав звернення та має повноваження вирішувати зазначені у ньому питання.

Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою від 02.09.2024 наступного змісту: «Суддя Камбул М.О. Тернівського райсуда м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надав ухвалу від 04.01.2024 р., відповідно позову від 29.12.2023 у справі 215/46/24 не виконував вимоги ст. 248 КАСУ, де відповідач виконавчий комітет Криворізької міської ради, 50101 м.Кривий Ріг пл.Молодіжна 1 тел.742330, тому не зрозуміло які вимоги розглядав суддя. Суд посилається на ст.167 КАСУ і не спроможний за датою подачі позову вказати суддю і номер справи. Прошу на виконання ст. 248 КАСУ з відсканованої копії позову, яка знаходяться в електронній системі суду зазначити вимоги, які розглядав суддя, надати всі рішення, ухвали суду для оскарження і повідомити Вищу Раду Правосуддя про непідкорення ОСОБА_2 вимогам ст. 248 КАСУ.»

Зі змісту заяви вбачається, що питання, порушені у заяві від 02.09.2024 не являються питаннями процесуального характеру і підлягали розгляду в порядку передбаченому Законом № 393/96-ВР.

На виконання вимог Закону №393/96-ВР, листом від 21.10.2024 № 03/78894/24 позивачу було надано вмотивовану відповідь Дніпропетровського окружного адміністративного суду з роз`ясненням прав заявника щодо його процесуальних дій, які він має право вжити, з метою отримання інформації щодо порушеного в заяві питання. Також, було повідомлено, що оскільки заява ОСОБА_1 щодо ознайомлення з матеріалами справи №215/46/24 чи окремими документами в електронному вигляді до суду не надходила, сканування справи не здійснювалось, тому надати інформацію щодо вимог, які розглядала суддя Камбул М.О. з сканованої копії позовної заяви не вбачається за можливе. Крім того, вказано, що правові підстави для повідомлення Вищій раді правосуддя про непідкорення судді вимогам статті 248 Кодексу адміністративного судочинства України у відповідача відсутні. Окрім того, позивачу було повідомлено про рух справи та надано копії процесуальних документів у справі №215/46/24.

Тобто, листом від 21.10.2024 № 03/78894/24 відповідач надав позивачу відповіді на всі питання, вказані у його зверненні від 02.09.2024.

Суд зауважує, що звернення вважається розглянутим, якщо розглянуто по суті всі порушені у ньому питання, а незгода заявника з відповіддю не свідчить про порушення відповідачем вимог Закону № 393/96-ВР.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 13 лютого 2020 року у справі № 520/3571/17, від 07 травня 2021 року у справі № 420/3445/19 та від 18 квітня 2024 року у справі № 990/169/22.

Зважаючи на викладене, доводи позивача є необґрунтованими, оскільки відповідач належним чином, зокрема, керуючись нормами Закону № 393/96-ВР, надав позивачеві відповідь на його звернення.

Крім того, посилання позивача на відсутність печатки на листі відповідача, суд відхиляє, з огляду на наступне.

Так, п. 6 розділу XII Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої Наказом ДСА України від 20.08.2019 № 814 визначено перелік документів, які засвідчуються відбитком гербової печатки суду, а саме: виконавчі документи суду; копії судових рішень, що підлягають виконанню, без видачі виконавчого документа; копії судових рішень, що набрали (не набрали) законної сили (за вимогою); акти про знищення речових доказів; ухвали про повернення судового збору; подання та клопотання про нагородження; трудові книжки, посвідчення; довідки про місце роботи та розмір заробітної плати; бухгалтерська та статистична звітність; договори підряду, оренди приміщень, про виконання робіт тощо; акти виконання робіт, акти звірки розрахунків; довіреності, журнали реєстрації довіреностей; листи, розрахунки щодо фінансових операцій; документи, що застосовуються у процесі виконання бюджету; подання про повернення помилково сплаченого судового збору; інші документи, на яких наявність відбитка гербової печатки суду передбачена нормативно-правовими актами.

Тож, вимогами Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України не передбачено обов`язкове засвідчення печаткою відповіді на звернення громадян.

Згідно з частиною 1 та 2 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Голови Дніпропетровського окружного адміністративного суду Горбалінського Володимира Володимировича (49089, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, код ЄДРПОУ 34824364) про встановлення відсутності компетенції, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 03 квітня 2025 року.

Суддя Л.Я. Максименко