Ухвала від 04.04.2025 по справі 300/1600/25

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"04" квітня 2025 р. справа № 300/1600/25

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Главача І.А., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання про залишення позову без розгляду в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Відділу урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Івано-Франківську про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі, також позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє Єрьоміна В.А., звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділу урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Івано-Франківську (надалі, також відповідач, Відділу), в якому просить:

визнати протиправними дії Відділу урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Івано-Франківську, які полягають у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 01.03.2018 до 31.12.2020 в неповному обсязі, а саме: з порушенням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;

зобов`язати Відділ урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Івано-Франківську, нарахувати і виплатити ОСОБА_1 різницю індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 31.12.2020 в загальній сумі 122 447,94 грн, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, із одночасним відрахуванням 1,5 % військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.

Ухвалою суду від 18.03.2025 відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), відповідно до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також КАС України).

28.03.2025 від представника відповідача надійшла сформована в системі "Електронний суд" заява про залишення позову без розгляду, в якій представник просив залишити зазначену позовну заяву без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем місячного строку на звернення до суду. Звернув увагу, що з даним позовом позивач звернувся лише 10.03.2025, тобто через 4 роки 3 місяці після звільнення з Відділу наказом від 20.11.2020 №29-О, а також через 8 років від 01.01.2018 (початкова дата спірного періоду за який позивач прагне здійснити перерахунок). Ба більше, навіть після закінчення карантину в Україні минуло більше місяця, і навіть більше року до дня звернення позивача з адміністративним позовом.

Суд, розглянувши подану заяву представника відповідача про залишення позову без розгляду, зазначає таке.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Суд вважає помилковими доводи представника відповідача щодо наявності підстав для залишення позову без розгляду у зв`язку з порушенням позивачем строку на звернення до суду з цим позовом.

Так, до 19.07.2022 діяла редакція статті 233 КЗпП України, частина 2 якої передбачала, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

У подальшому, Законом України №2352-IX від 01.07.2022 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" (надалі, також - №2352) внесені зміни до норм КЗпП України.

Зокрема, частини 1 і 2 статті 233 КЗпП України викладені в новій редакції, згідно якої працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті (частина 1).

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116) (частина 2).

Таким чином, для звернення до суду у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні з 19.07.2022 (дата набрання чинності Законом №2352) встановлено тримісячний строк, який обчислюється з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

При цьому, такий строк може бути поновлений судом в разі його пропуску з поважних причин.

Так, відповідно до наявної в матеріалах справи копії витягу з наказу т.в.о. начальника Відділу №29-ОС від 20.11.2020, ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу 31.12.2020.

При цьому, суд вважає за необхідне з`ясувати те, з якого моменту розпочинається відлік строку на звернення до суду, а також який саме строк звернення до суду підлягає застосуванню в межах спірних правовідносин.

Як з`ясовано судом вище, нині чинною редакцією статті 233 КЗпП України передбачено тримісячний строк звернення до суду з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Тобто позиція відповідача стосовно застосування у спірних правовідносинах місячного строку звернення до суду є помилковою.

Верховний Суд у постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23, яка стосувалася нарахування та виплати колишньому військовослужбовцю грошового забезпечення у належному розмірі, наголосив, що визначення моменту вручення грошового атестата як початку перебігу строку у цій справі відповідає вимогам частини другої статті 233 КЗпП України та не суперечить принципу юридичної визначеності.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до заявлених вимог позивач не погоджується з правильністю обчислення роботодавцем та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2020.

Верховний Суд у згадуваній вище постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23, вирішуючи питання щодо застосування статті 233 КЗпП України, в частині строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати, дійшов таких висновків:

" 65.1. Якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин, то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин).

65.2. З урахуванням пункту 1 глави XIX Прикінцеві положення КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651, відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 КЗпП України, почався 01 липня 2023 року.

66. Зважаючи на наведене, Судова палата вважає за необхідне відступити від висновків, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегій Касаційного адміністративного суду:

- від 29 січня 2025 року у справі №500/6880/23 та від 28 серпня 2024 року у справі №580/9690/23, у яких Верховним Судом до правовідносин щодо перерахунку індексації грошового забезпечення військовослужбовця за 2016-2018 роки застосовано статтю 233 КЗпП України у редакції, що набула чинності з 19 липня 2022 року, оскільки саме вона була чинною на момент звернення позивачів до суду із позовом (жовтень 2023 року);

- від 23 січня 2025 року у справі №400/4829/24 [предмет спору - перерахунок грошового забезпечення військовослужбовця та його складових за період з 01 березня 2022 року по 19 травня 2023 року; дата звернення до суду з позовом - 22 травня 2024 року] та від 20 листопада 2023 року у справі №160/5468/23 [предмет спору - нарахування та виплата індексації грошового забезпечення військовослужбовця за період з 01 січня 2016 року по грудень 2018 року; дата звернення до суду з позовом - 21 березня 2023 року], у яких Верховний Суд констатував, що у випадках звільнення військовослужбовця з військової служби та у разі невиплати йому частини грошового забезпечення, на отримання якого він мав право під час проходження служби, перебіг строку звернення починається саме з дати його звільнення з цієї служби;

- від 12 вересня 2024 року у справі №200/5637/23, у якій Верховний Суд зазначив, що строки для звернення до суду, які передбачені у статті 233 КЗпП України, закінчилися з припиненням дії карантину.

67. Відступаючи у цій справі від висновків Верховного Суду, які викладено в указаних постановах, Судова палата зазначає, що відповідно до сформованої практики такий перелік судових рішень не є вичерпним.

68. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі №755/10947/17 зазначила, що незалежно від того, чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають ураховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

69. Отже, Верховний Суд, відступаючи від правової позиції, викладеної у раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду, може не вказувати на усі такі рішення, оскільки Суд відступає від правової позиції, а не від судових рішень.".

Таким чином, враховуючи зазначені висновки Верховного Суду, які відповідно до приписів частини 5 статті 242 КАС України є обов`язковими при виборі і застосуванні норми права, суд вважає, що оскільки спірні правовідносини мали місце в період з 01.03.2018 по 31.12.2020, тобто під час дії статті 233 КЗпП України у редакції, що була чинною до 19 липня 2022, такі правовідносини підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України у попередній редакції (до внесення змін згідно з Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин).

Таким чином, звертаючись до суду з позовними вимогами про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2020, позивач не обмежений строком на звернення до суду з відповідним позовом.

Зважаючи на викладене, доводи представника відповідача щодо порушення позивачем строку на звернення до суду та наявності у зв`язку з цим підстав для залишення позову без розгляду, є помилковими.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання представника Відділу про залишення позову без розгляду слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись статтями 240, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника Відділу урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Івано-Франківську від 28.03.2025 про залишення позову без розгляду - відмовити.

Копію цієї ухвали надіслати представнику позивача та відповідачу через підсистему "Електронний суд".

Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Главач І.А.