Ухвала

від 02.04.2025 по справі 640/23886/21

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

02 квітня 2025 року м. Кропивницький Справа № 640/23886/21

провадження № 2-іс/340/378/25

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Кропивницькому адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Продінвест - Україна", вул. Московська, 46/2, секція 3, поверх 17, м. Київ, 01015

до відповідача: Державної митної служби України, вул. Дегтярівська,11г, м. Київ, 04119

про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Продінвест - Україна" (далі позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної митної служби України, в якій просить суд визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості:

1) № UA100310/2020/000001/2 від 09.04.2020

2) № UA100310/2020/000002/2 від 09.04.2020

3) № UA100310/2020/000005/2 від 14.04.2020

4) № UA100310/2020/000007/2 від 14.04.2020

5) № UA100310/2020/000006/2 від 14.04.2020

6) № UA100310/2020/000008/2 від 15.04.2020

7) № UA100310/2020/000009/2 від 30.04.2020

8) № UA100310/2020/000010/2 від 30.04.2020

9) № UA100310/2020/000012/2 від 04.05.2020

10) № UA100310/2020/000013/2 від 05.05.2020

11) № UA100310/2020/000014/2 від 05.05.2020

12) № UA100310/2020/000080/2 від 06.05.2020

13) № UA100310/2020/000015/2 від 12.05.2020

14) № UA100310/2020/000016/2 від 12.05.2020

15) № UA100310/2020/000017/2 від 12.05.2020

16) № UA100310/2020/000018/2 від 14.05.2020

17) № UA100310/2020/000019/2 від 18.05.2020

18) № UA100310/2020/000020/2 від 21.05.2020

19) № UA100310/2020/000021/2 від 21.05.2020

20) № UA100310/2020/000022/2 від 21.05.2020

21) № UA100310/2020/000023/2 від 22.05.2020

22) № UA100310/2020/000024/2 від 25.05.2020

23) № UA100310/2020/000023/2 від 25.05.2020

24) № UA100310/2020/000027/2 від 25.05.2020

25) № UA100310/2020/000023/2 від 25.05.2020

26) № UA100310/2020/000027/2 від 25.05.2020

27) № UA100310/2020/000026/2 від 25.05.2020

28) № UA100310/2020/000028/2 від 28.05.2020

29) № UA100310/2020/000029/2 від 28.05.2020

30) № UA100310/2020/000030/2 від 28.05.2020

31) № UA100310/2020/000031/2 від 01.06.2020

32) № UA100310/2020/000032/2 від 01.06.2020

33) № UA100310/2020/000033/2 від 01.06.2020

34) № UA100310/2020/000035/2 від 01.06.2020

35) № UA100310/2020/000036/2 від 01.06.2020

36) № UA100310/2020/000037/2 від 02.06.2020

37) № UA100310/2020/000038/2 від 11.06.2020

38) № UA100310/2020/000039/2 від 11.06.2020

39) № UA100310/2020/000041/2 від 23.06.2020

40) № UA100310/2020/000042/2 від 30.06.2020

41) № UA100310/2020/000043/2 від 30.06.2020

42) № UA100310/2020/000044/2 від 30.06.2020

43) № UA100310/2020/000045/2 від 02.07.2020

44) № UA100310/2020/000034/2 від 01.06.2020

45) № UA100550/2020/300004/1 від 02.05.2020

46) № UA100550/2020/300005/1 від 07.05.2020

47) № UA100550/2020/300001/1 від 29.04.2020

48) № UA100550/2020/300002/1 від 29.04.2020

48) № UA100550/2020/300006/1 від 22.05.2020.

Окружним адміністративним судом міста Києва ухвалою від 01 вересня 2021 відкрито провадження в адміністративній справі.

На виконання положень Закону № 2825-IX та відповідно до Порядку №399 дану справу передано на розгляд до Кіровоградського окружного адміністративного суду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Кіровоградського окружного адміністративного суду, для розгляду цієї адміністративної справи визначена суддя Петренко О.С.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду (суддя Петренко О.С.) від 25.03.2025 року прийнято до провадження дану справу №640/23886/21 та залишено вказаний позов без руху.

01.04.2025 на адресу суду від представника позивача надійшла заява на усунення недоліків. Зокрема, представником позивача надано заяву про поновлення пропущеного строку для звернення до суду. В заяві про поновлення строку звернення представник позивач зазначає, що зверненню до суду в межах встановленого строку перешкоджала робота ТОВ "Продінвест-Україна" в умовах карантину (дистанційно) та виявлення захворювання працівників останнього.

Надаючи оцінку вказаній заяві, позивач вказує наступне.

Згідно ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. Водночас триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Положення процесуального закону пов`язують початок перебігу строку звернення до суду або з дня, коли особа дізналася про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, або з дня, коли особа могла дізнатися їх порушення. І такий строк за загальними правилами процесуального закону складає шість місяців, або три, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач оскаржує рішення про коригування митної вартості товарів від квітня, травня, червня 2020 року.

При цьому, позивач звернувся до суду із позовом 27.08.2021 тобто з пропуском, встановленого ч.2 ст.122 КАС України, 6-місячного строку звернення до суду.

На думку суду, наведені в заяві доводи є недостатніми для висновку про об`єктивну неможливість звернення до суду в межах шестимісячного строку.

Зокрема, суд враховує, що позовна заява підписана адвокатом О.В. Бондарук, на підставі укладеного між ТОВ "Продінвест-Україна" та Адвокатським об`єднанням «КОРПЛЕКС» договору про надання правової допомоги від 08.05.2019 року № 005/19 (т.3,а.с.225).

Крім того, лише твердження про запровадження дистанційної роботи в умовах карантину не є свідчення об`єктивної неможливості подати позов в межах строку. Також не може бути підставою поважності причин пропущення строку звернення до адміністративного суду зазначення представником позивача обставини про продовження Кабінетом Міністрів України карантинних заходів без надання доказів того, що такі заходи утруднили або унеможливили звернення до суду в строк.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п`ятої цієї статті).

Наведеною правовою нормою КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги.

Слід зазначити, що подаючи позовну заяву позивач повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством і принаймні цікавитися подальшим рухом свої справи.

Частиною 1 статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмежено, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду з відповідним позовом.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21.12.2010 у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").

Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.

За приписами частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

За таких обставин, за відсутності доказів іншого, суд доходить висновку про пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду з даним позовом.

Частиною 1 статті 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Зокрема, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді.

Дана позиція суду узгоджується з постановою Верховного Суду від 31.03.2020 по справі № 807/235/16 (адміністративне провадження № К/9901/49805/18).

При цьому, з наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

За правовою позицією, сформульованою у постанові Верховного суду від 14.09.2023 у справі №520/12477/22: 1) поновлення встановленого процесуальним законом строку для звернення до адміністративного суду здійснюється у розумних межах та лише у виняткових, особливих випадках, виключно за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод або законних інтересів; 2) порівняльний аналіз словоформ «дізналася» та «повинна була дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду; 3) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів. При зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду.В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів; 4) суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.

У силу правових висновків постанови Верховного Суду від 29.09.2022 по справі №500/1912/22 при застосуванні процесуальних норм судам слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог закону.

Належних доказів на підтвердження існування обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду, представник позивача суду не надав.

Таким чином, суд, розглянувши подану позивачем заяву про поновлення строку звернення до суду, вважає зазначені в ній підстави неповажними.

Положеннями ч. 13 ст. 171 КАС України визначено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 КАС України, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху.

Зважаючи на викладене, суд визнає неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказані позивачем у заяві про поновлення процесуального строку.

Відповідно до ч. 15 ст. 171 КАС України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Згідно з ч.3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

На підставі п.8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Оскільки позовна заява подана до суду з пропуском строку і позивачем не обґрунтовано підстав такого пропуску, така позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст.ст.47, 118, 121, 122, 123, 171, 240, 243, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Продінвест - Україна" до Державної митної служби України про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.

Повідомити позивача, що особа, заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України.

Ухвала суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення в порядку, визначеному ст. 295-297 з урахуванням п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО