Рішення від 04.04.2025 по справі 640/9587/22

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

04 квітня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/9587/22

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Закритого акціонерного товариства "Київбуделектротранс" про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду з Київського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа № 640/9587/22 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - позивач) до Закритого акціонерного товариства "Київбуделектротранс" (далі відповідач) з вимогою стягнути з Закритого акціонерного товариства "Київбуделектротранс" на користь Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві заборгованість у розмірі 41144,88 грн.

В обґрунтування вимог зазначено, що відповідно до картки особового рахунку, Відповідач має заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсіи?, призначених на пільгових умовах, за списком № 2 в розмірі 41144,88 грн. за період з листопада 2021 року по березень 2022 року включно.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.07.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 06.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та продовжено провадження за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).

Ухвалу суду 03.02.2025 направлено на адресу відповідача, яку повернуто суду без вручення у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

Відповідач не скористався правом на подачу відзиву.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей72-76,90 Кодексу адміністративного судочинства України(далі - КАС України), судом встановлено таке.

Закрите акціонерне товариство "Київбуделектротранс" (місцезнаходження: вул. Гродненська, буд. 32, м. Київ, ідентифікаційний код 03333972) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві.

Позивачем проведено нарахування та направлено розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за списком № 2 за період з з листопада 2021 року до березень 2022 року у сумі 41144,88 грн.

З матеріалів справи вбачається, що вказані розрахунки були надіслані на адресу відповідача рекомендованою поштовою кореспонденцією та отримані.

Згідно з карткою особового рахунку відповідача, останній має заборгованість (недоїмку) зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за вказаний період у сумі 41144,88 грн (268858,03 грн 227713,15 грн).

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з наступного.

Відповідно достатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України Про пенсійне забезпечення (далі Закон № 1788-ХІІ), Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі Закон № 1058-IV), Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (далі - Інструкція № 21-1).

Статтею 13 Закону № 1788-ХІІ визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. Так, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

- п. а працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць;

- п. б-з, зокрема працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць тощо.

Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до ст.13 і 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та призначених відповідно до частин 2 і 3 ст.114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного ст.26 цього Закону, здійснюється у такому порядку:

- підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені п.п.4 п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.2 ст.114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком;

- за рахунок коштів Державного бюджету України пенсії, призначені особам відповідно до пунктів «б» - «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (стосовно осіб, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені п.п.4 п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України) та відповідно до ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та після цієї дати відповідно до п.2-8 ч.2 ст.114 цього Закону (стосовно осіб, які працювали у сільськогосподарських товаровиробників, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені п.п.4 п.291.4 ст.291 ПК України) та ч.3 ст.114 цього Закону.

Абзацом 4 пункту 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» № 400/97-ВР передбачено, що для платників збору, визначених п.1 і 2 ч.1 ст.1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені п.п.4 п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» відповідно до п.«б» - «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до п.2-8 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Для платників збору, визначених пунктах 1 та 2 статті 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування», встановлюються ставки збору на обов`язкове державне пенсійне страхування в таких розмірах: 100 відсотків від об`єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону (пункт 1 статті 4 Закону від 26.06.1997 № 400/97-ВР).

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, установлений Інструкцією № 21-1, яка визначає процедуру стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Пунктом 6.1 Інструкції від 19.12.2003 № 21-1 визначено, що для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та призначених відповідно до ч.2 ст.114 Закону № 1058-IV:

- особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

- особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.«б»-»з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п.2-8 ч.2 ст.114 Закону № 1058-IV.

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій (п. 6.4 Інструкції № 21-1).

Згідно з пунктом 6.7 Інструкції № 21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що законодавством регламентовано зобов`язання суб`єктів господарювання здійснювати відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій їх колишнім працівникам, які були зайняті на роботах за Списками №№ 1, 2 у порядку, визначеному Інструкцією № 21-1.

Разом з тим, при вирішенні справ цієї категорії суду належить перевірити підстави нарахування позивачем спірної заборгованості з витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за кожний період, по кожній особі окремо та наявність у відповідача відповідної заборгованості.

Подібні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 809/963/17.

Суд звертає увагу на те, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача в цій справі заборгованість з витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, наявність якої підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій та довідками, що містяться у матеріалах справи.

Так, в матеріалах справи наявні розрахунки щодо пенсіонера ОСОБА_1 :

з листопада 2021 року на суму 9122,59 грн (дата призначення пенсії 24.07.2019, дата досягнення особою пенсійного віку 12.03.2022, загальний місячний розмір пенсії 8697,91 грн у тому числі розмір пенсії 8697,91 грн, підлягає відшкодуванню щомісяця фактичних витрат на виплату пенсії 8697,91 грн, фактичних витрат на доставку пенсії 0,00 грн, частка плати підприємства 100, фактичні витрати на виплату пенсій пенсіонеру за попередній рік 0,00 грн, сума плати підприємства ПФУ за попередній рік 0,00 грн, сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсії 424,68 грн, місячний розмір фактичних витрат 8697,91 грн);

з грудня 2021 року на суму 8697,91 грн (дата призначення пенсії 24.07.2019, дата досягнення особою пенсійного віку 12.03.2022, загальний місячний розмір пенсії 8697,91 грн в тому числі розмір пенсії 8697,91 грн, підлягає відшкодуванню щомісяця фактичних витрат на виплату пенсії 8697,91 грн, фактичних витрат на доставку пенсії 0,00 грн, частка плати підприємства 100, фактичні витрати на виплату пенсій пенсіонеру за попередній рік 0,00 грн, сума плати підприємства ПФУ за попередній рік 0,00 грн, сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсії 0,00 грн, місячний розмір фактичних витрат 8697,91 грн);

з січня 2022 року на суму 8697,91 грн (дата призначення пенсії 24.07.2019, дата досягнення особою пенсійного віку 12.03.2022, загальний місячний розмір пенсії 8697,91 грн в тому числі розмір пенсії 8697,91 грн, підлягає відшкодуванню щомісяця фактичних витрат на виплату пенсії 8697,91 грн, фактичних витрат на доставку пенсії 0,00 грн, частка плати підприємства 100, фактичні витрати на виплату пенсій пенсіонеру за попередній рік 0,00 грн, сума плати підприємства ПФУ за попередній рік 0,00 грн, сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсії 0,00 грн, місячний розмір фактичних витрат 8697,91 грн);

з лютого 2022 року на суму 8698,00 грн (дата призначення пенсії 24.07.2019, дата досягнення особою пенсійного віку 12.03.2022, загальний місячний розмір пенсії 8697,91 грн в тому числі розмір пенсії 8697,91 грн, підлягає відшкодуванню щомісяця фактичних витрат на виплату пенсії 8697,91 грн, фактичних витрат на доставку пенсії 0,00 грн, частка плати підприємства 100, фактичні витрати на виплату пенсій пенсіонеру за попередній рік 0,00 грн, сума плати підприємства ПФУ за попередній рік 0,00 грн, сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсії 0,00 грн, місячний розмір фактичних витрат 8697,91 грн);

з березня 2022 року на суму 5982,47 грн (дата призначення пенсії 24.07.2019, дата досягнення особою пенсійного віку 12.03.2022, загальний місячний розмір пенсії 9416,79 грн в тому числі розмір пенсії 8697,91 грн, підлягає відшкодуванню щомісяця фактичних витрат на виплату пенсії 8697,91 грн, фактичних витрат на доставку пенсії 0,00 грн, частка плати підприємства 100, фактичні витрати на виплату пенсій пенсіонеру за попередній рік 0,00 грн, сума плати підприємства ПФУ за попередній рік 0,00 грн, сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсії 2335,52 грн, місячний розмір фактичних витрат 3592,95 грн).

Суд акцентує, що відповідач не надав суду жодних доказів, якими б підтверджувалося сплату заборгованість з виплати і відшкодування пільгових пенсій, набула трудовий стаж.

До матеріалів справи позивачем додано розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з листопада 2021 року до березня 2022 року та докази їх надіслання відповідачу.

Відповідач в добровільному порядку не здійснив відшкодування позивачу сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах, у зв`язку з чим, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, які призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» у розмірі 41144,88 грн.

Згідно із частинами першою та другою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності передзаконом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2статті 77КАС України).

Виходячи зі змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення.

Таким чином, суди мають дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.

Рішенням ЄСПЛ від 19.04.1993 у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути почуті, тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 16858,11 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другоїстатті 139 КАС Українипри задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина третястатті 139 КАС України).

З викладеного слідує, що витрати суб`єкта владних повноважень на сплату судового збору відносяться на рахунок суб`єкта владних повноважень. Такий вид судових витрат, як судовий збір, поверненню позивачу - суб`єкту владних повноважень, не підлягає.

Такі обмеження у можливостях суб`єктів владних повноважень свідчать про загальну спрямованість адміністративного судочинства на захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у спірних правовідносинах із владою.

Оскільки позивач у вказаній справі є суб`єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача судового збору на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження: вул. Бульварно Кудрявська, буд. 16, оф. 201, м. Київ, ідентифікаційний код 42098368) до Закритого акціонерного товариства "Київбуделектротранс" (місцезнаходження: вул. Гродненська, буд. 32, м. Київ, ідентифікаційний код 03333972) про стягнення коштів задовольнити повністю.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Київбуделектротранс" заборгованість на відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з листопада 2021 року до березня 2022 року в сумі 41144,88 грн (сорок одна тисяча сто сорок чотири грн 88 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.В. Смішлива