Рішення від 03.04.2025 по справі 440/11989/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

03 квітня 2025 року м. ПолтаваСправа №440/11989/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Азарес" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Азарес" (надалі - ТОВ "Компанія Азарес", позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (надалі також відповідач), у якому позивач просив:

визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області про відповідність / невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку від 25.09.2024 №3177 про відповідність ТОВ "Компанія Азарес" (ЄДРПОУ 45402707) критеріям ризиковості платника відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку;

зобов`язати Головне управління ДПС у Полтавській області виключити ТОВ "Компанія Азарес" (ЄДРПОУ 45402707) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на протиправність внесення позивача до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, з огляду на прийняття оспорюваного рішення без всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин та з порушенням принципу рівності в процесі їх прийняття. За твердженням позивача, господарські правовідносини з контрагентами, що віднесені до переліку ризикових платників податків, відбулись до їх включення до такого переліку. Крім того, на переконання позивача, рішенню комісії про відповідність платника податку критеріям ризиковості має передувати складення та направлення таким платником податкової накладної, за наслідком чого здійснюється моніторинг платника.

2. Позиція відповідача.

Відповідач позов не визнав, у наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю /т. 3, а.с. 99-105/. Свою позицію мотивував посиланням на правомірність та обґрунтованість спірного рішення, зазначивши, що отримана контролюючим органом у ході службової діяльності податкова інформація свідчить про відповідність ТОВ "Компанія Азарес" критеріям ризиковості платника податку з підстав, визначених пунктом 8 Критеріїв. Звертав увагу на те, що спірне рішення безпосередньо не порушує прав платника податку, оскільки не тягне за собою юридичних наслідків для такого платника.

3. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за цим позовом, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у порядку письмового провадження).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.11.2024 заперечення представника відповідача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження залишені без задоволення.

Представник позивача у відповіді на відзив наполягав на задоволенні позовних вимог, стверджуючи про безпідставність доводів податкового органу щодо відповідності ТОВ "Компанія Азарес" критеріям ризиковості.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Обставини справи

ТОВ "Компанія Азарес" у визначеному законом порядку зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 45402707; як платник податків перебуває на обліку в Кременчуцькій ДПІ Головного управління ДПС у Полтавській області, є платником податку на додану вартість /т. 1, а.с. 23-25/.

25.09.2024 Комісією Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №3177 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку /т. 1, а.с. 21-22; т. 3, а.с. 110/.

Не погодившись з рішенням Комісії від 25.09.2024 №3177 про відповідність критеріям ризиковості платника податку, позивач оскаржив його до суду.

Норми права, якими урегульовані спірні відносини

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства урегульовані Податковим кодексом України (надалі - ПК України).

Підпунктом 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

За приписами пункту 61.1 статті 61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до пункту 71.1 статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Статтею 74 ПК України визначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.

Згідно з абзацом першим пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 11.12.2019 №1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" (набрала чинності 01.02.2020), якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).

Пунктом 1 Порядку №1165 встановлено, що цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Так, за змістом пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

У силу пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до пункту 6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У рішенні про відповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено.

При цьому не може бути підставою для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, дата реєстрації якої/якого у Реєстрі припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі рішення комісії регіонального рівня або рішення суду автоматично виключаються з переліку ризикових його контрагенти за умови, що: виключною підставою для включення такого контрагента до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості на підставі пункту 8 додатка 1, було здійснення операції з таким платником податку; відсутні інші підстави та інформація, за якою встановлено відповідність контрагента критеріям ризиковості платника податку.

Рішення про відповідність/невідповідність критеріям ризиковості платника податку набирає чинності у день засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком 1 до Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, відповідно до пункту 8 яких до цих Критеріїв віднесено наявність у контролюючих органів податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Довідник кодів податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС.

Оцінка судом обставин справи

Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За обставин цієї справи між сторонами виник спір щодо правомірності рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 25.09.2024 №3177 щодо відповідності ТОВ "Компанія Азарес" критеріям ризиковості платника податку.

Право на оскарження в судовому порядку Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту 6 Порядку №1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку №1165), а саме: "Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку".

Тобто, Порядок №1165, який є чинним та діяв під час прийняття спірного рішення, прямо передбачає можливість оскарження рішень про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №340/474/20, від 05.01.2021 у справах №№ 640/10988/20, 640/11321/20, від 19.11.2021 №140/17441/20 та врахована судом відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України.

Спірним рішенням ТОВ "Компанія Азарес" визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).

Верховний Суд у постановах від 16.12.2020 у справі №340/474/20, від 05.01.2021 у справах №№ 640/10988/20, 640/11321/20 зазначив, що при вирішенні спорів цієї категорії суди мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

До матеріалів справи залучено витяг з протоколу засідання Комісії від 25.09.2024 №191, зі змісту якого суд встановив, що підставою для висновку про відповідність ТОВ "Компанія Азарес" критеріям ризиковості платника податку слугувала наявна у податкового органу інформація про здійснення господарських операцій з контрагентами - платниками податку, що включені до переліку ризикових платників податку /а.с. 108-109/.

У протоколі зазначено, що в ході обговорення доведеної інформації члени комісії дійшли висновку, що ТОВ "Компанія Азарес" відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку за кодами податкової інформації відповідно до наказу ДПС України від 11.01.2023 №17 "Про затвердження довідника кодів податкової інформації":

12 - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку;

13 - придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

У рішенні від 25.09.2024 №3177 відповідач навів інформацію, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку:

- придбання у період з 02.08.2024 по 07.08.2024, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова: 2710194300, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції: 32938047, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку: 03.09.2024;

- придбання у період з 02.08.2024 по 06.08.2024, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова: 2710194300, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції: 45341629, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку: 12.08.2024;

- постачання у період з 16.08.2024 по 31.08.2024, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова: 2710194300, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції: 45341629, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку: 12.08.2024;

- постачання у період з 24.08.2024 по 24.08.2024, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова: 2710194300, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції: 44701095, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку: 16.07.2024;

- постачання у період з 22.08.2024 по 22.08.2024, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова: 2710194300, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції: 42682537, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку: 06.09.2024.

Отож підставою для включення ТОВ "Компанія Азарес" до переліку ризикових платників податків контролюючий орган у рішенні від 25.09.2024 №3177, правомірність якого є предметом цього спору, визначив придбання позивачем товарів (дизельного палива) у ТОВ "Кворум-Нафта" (код 32938047) та ПП "КТ Трейдінг" (код 45341629), а також постачання товарів (дизельного палива) ПП "КТ Трейдінг" (код 45341629), ТОВ "Таргет вест" (код 44701095), ТОВ "ДС Газ" (код 42682537).

Зі змісту витягу з протоколу засідання Комісії від 25.09.2024 №191 суд встановив, що:

- ТОВ "Кворум-Нафта" (32938047, 2655, включено до переліку ризикових платників 03.09.2024), придбано 02.08.2024 та 07.08.2024 дизельне паливо (код УКТ ЗЕД 2710194300) в кількості 10,85 тон на суму ПДВ 90,6 тис. грн;

- ПП "КТ Трейдінг" (45341629, 463 включено до переліку ризикових платників 12.08.2024), придбано 02.08.2024 та 06.08.2024 дизельне паливо (код УКТ ЗЕД 2710194300) в кількості 4,279 тон на суму ПДВ 35,0 тис. грн;

- ПП "КТ Трейдінг" (45341629, 463, включено до переліку ризикових платників 12.08.2024) реалізовано дизельного палива (код УКТ ЗЕД 2710194300) за період з 16.08.2024 по 31.08.2024 на суму ПДВ 8973,3 тис. грн;

- ТОВ "Таргет вест" (44701095, 1716, ОВД: роздрібна торгівля пальним, включено до переліку ризикових платників 12.08.2024) 24.08.2024 реалізовано на суму ПДВ 2497,9 тис. грн;

- ТОВ "ДС Газ" (42682537, 2650, ОВД: оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, включено до переліку ризикових платників 06.09.2024) 22.08.2024 на суму ПДВ 2139,4 тис. грн /т. 3, а.с. 108-109/.

За твердженням контролюючого органу, придбання товарів від ризикових контрагентів складає 7,2% від загальної суми податкового кредиту, а реалізація - 11,1% від загальної суми поставок.

Надаючи оцінку вказаним підставам, суд враховує, що у спірному рішенні податковий орган зазначив про віднесення ТОВ "Кворум-Нафта" до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку - 03.09.2024, тоді як придбання позивачем товарів у згаданого контрагента мало місце 02.08.2024 та 07.08.2024.

Так само, ПП "КТ Трейдінг" включено до переліку ризикових платників 12.08.2024, а позивач придбав товари у вказаного контрагента 02.08.2024 та 06.08.2024.

ТОВ "ДС Газ" включено до переліку ризикових платників 06.09.2024, тоді як поставка товарів мала місце 22.08.2024.

З урахуванням наведеного, суд погоджується з доводами позивача, що господарські операції з придбання дизельного палива у ТОВ "Кворум-Нафта" та ПП "КТ Трейдінг", а також реалізації дизельного палива ТОВ "ДС Газ" мали місце до моменту віднесення зазначених контрагентів до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Верховний Суд у постановах від 05.01.2021 у справах №№ 640/10988/20, 640/11321/20, від 19.11.2021 №140/17441/20 зазначив, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Водночас документального підтвердження обставин, що ТОВ "Компанія Азарес" та/або його контрагенти задіяні у проведенні ризикових операцій, відповідач не надав. Під час розгляду справи відповідач не надав жодного доказу, який досліджувався в ході засідання Комісії і який слугував підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Суд враховує, що за сталою та послідовною практикою Верховного Суду інформація, що міститься в інформаційних базах даних контролюючих органів, носить інформативний характер та не доводить наявності порушень податкового законодавства добросовісним платником податку. Вказана позиція неодноразово була висловлена Верховним Судом, зокрема в постановах від 30.09.2021 у справі №400/1986/19, від 17.07.2024 у справі №817/891/18.

Суд зауважує, що дійсність правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника не залежать від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності у них основних фондів та трудових ресурсів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов`язань, адже поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника податків додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його контрагентами правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов`язань. А відтак, за умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його контрагентів для одержання незаконної податкової вигоди, позивач не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Дослідивши залучений до матеріалів справи витяг з протоколу засідання комісії від 25.09.2024 №191 суд встановив, що у ньому відсутні відомості про здійснення комісією регіонального рівня глибинного аналізу податкової звітності позивача та/або його контрагентів, змісту господарських операцій, не наведені відомості, що з достатньою переконливістю свідчили б недобросовісність дій позивача та/або його контрагентів в частині декларування господарських операцій з придбання/поставки товарів.

Суд зауважує, що будь-які можливі порушення контрагентами позивача вимог податкового законодавства не впливають на результати діяльності позивача і не можуть бути підставою для його притягнення до відповідальності, оскільки відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

При цьому, питання реальності здійснення господарських операцій повинні досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Тож у разі наявності у контролюючого органу інформації, що може свідчити про вчинення позивачем та/або його контрагентом порушень вимог податкового законодавства, такий орган не позбавлений можливості призначити та провести документальну перевірку платника податку, за результатами якої дослідити питання ведення ним господарської діяльності та правомірності відображення її результатів у податковому обліку.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20, від 05.01.2021 у справі № 640/10988/20, від 22.07.2021 у справі №520/480/20, від 07.04.2023 у справі №280/3639/20.

Стосовно доводів представника відповідача щодо ненадання позивачем на розгляд комісії регіонального рівня інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, суд зазначає, що наведене у силу пункту 6 Порядку №1165 є правом, а не обов`язком платника податку.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що відповідач у ході розгляду справи не довів правомірність свого твердження про участь ТОВ "Компанія Азарес" у схемах формування, використання та розповсюдження ризикового податкового кредиту, адже ні витяг з протоколу засідання Комісії від 25.09.2024 №191, ані жодні інші документи не містять відомостей про встановлення контролюючим органом ланцюга формування, використання та розповсюдження ризикового податкового кредиту за участь позивача, не визначено вигодонабувачів, а також наслідки таких операцій для податкового обліку та заниження учасниками цих операцій своїх податкових зобов`язань чи отримання податкових вигод.

Самого лише факту віднесення окремих контрагентів позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, без дослідження підстав та документів, що передували ухваленню відповідних рішень, на переконання суду, недостатньо для ухвалення правомірного та обґрунтованого рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості.

При цьому суд виходить з того, що рішення контролюючого органу про включення платника ПДВ до переліку ризикових платників податків несе безпосередні негативні наслідки для такого платника, що полягають у безумовному зупиненні реєстрації усіх без винятку податкових накладних, складених таким платником, у Єдиному реєстрі податкових накладних.

А тому відповідне рішення має відповідати високим критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, що передбачені частиною другою статті 2 КАС України, зокрема в частині вимог до обґрунтованості, добросовісності та пропорційності такого рішення.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення органом, що їх видав, конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень є можливим лише у разі достатнього та належного обґрунтування таким суб`єктом підстав та умов, що передували ухваленню рішення.

Відповідач не довів наявності підстав для віднесення підприємства позивача до пункту 8 Критеріїв ризиковості.

Невиконання відповідачем обов`язку доказування, встановленого частиною другою статті 77 КАС України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішення (що його прийнято обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності визначених Порядком №1165 підстав), є підставою для визнання протиправним та скасування спірного рішення.

А тому рішення комісії від 25.09.2024 №3177 належить визнати протиправним та скасувати, а позов ТОВ "Компанія Азарес" в цій частині - задовольнити.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача виключити ТОВ "Компанія Азарес" з переліку ризикових платників податків, суд звертає увагу на такі обставини.

Відповідно до пунктів 2, 4, 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

За правилами частин третьої і четвертої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Зі змісту наведених норм слідує, що втручанням у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень може бути прийняття судом рішень не про зобов`язання вчинити дії, а саме прийняття ним рішень за заявами заявників замість суб`єкта владних повноважень.

Тобто законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкта владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження) шляхом прийняття відповідного рішення.

За висновками Верховного Суду, наведеними у постановах від 13.02.2018 у справі №361/7567/15-а, від 07.03.2018 у справі №569/15527/16-а, від 20.03.2018 у справі №461/2579/17, від 20.03.2018 у справі №820/4554/17, від 03.04.2018 у справі №569/16681/16-а та від 12.04.2018 у справі №826/8803/15, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію з цього питання, згідно з якої національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (пункт 157 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункт 44 рішення у справі «Брайєн проти Об`єднаного Королівства» (Bryan v. the United Kingdom); пункти 156-157, 159 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункти 47-56 рішення у справі «Путтер проти Болгарії» (Putter v. Bulgaria № 38780/02).

Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто дискреційним є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".

Натомість, з урахуванням установлених обставин, у цій справі контролюючий орган не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.

У силу статті 2 КАС України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Ця мета узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003).

Верховний Суд у постанові від 23.12.2021 у справі №480/4737/19 зауважив, що ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має відповідати таким вимогам: забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду; узгоджуватися повною мірою з обов`язком суб`єкта владних повноважень діяти виключно у межах, порядку та способу, передбаченого законом.

Зі змісту пункту 49 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі "Єфименко проти України" можливо дійти висновку про те, що не розглядається у якості ефективного засіб захисту, який: "є залежним від розсуду відповідних органів влади і не є безпосередньо доступним для того, кого він стосується".

Оскільки за результатами розгляду справи рішення відповідача про визнання ТОВ "Компанія Азарес" таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, визнано протиправним та скасовано, суд дійшов висновку, що зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, і таке рішення не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки ним такі повноваження були самостійно реалізовані шляхом прийняття спірного рішення, правомірність якого були предметом судового контролю у межах цієї справи.

Такі висновки суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 05.01.2021 у справі №640/10988/20.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ "Компанія Азарес" повністю.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 3028,00 грн, що зарахований до спеціального фонду державного бюджету /т. 3, а.с. 91, 92/.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, зважаючи на ухвалення рішення суду про задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір належить стягнути на його користь у повному обсязі за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області.

Інші судові витрати у справі відсутні.

Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Азарес" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Полтавській області від 25.09.2024 №3177 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Азарес" критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Полтавській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Азарес" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Азарес" судові витрати у розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень).

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Азарес" (код ЄДРПОУ 45402707; вул. Центральна, 4, с. П`ятихатки, Кременчуцький район, Полтавська область, 39740).

Відповідач: Головне управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ ВП 44057192; вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СуддяОлександр КУКОБА