Рішення від 04.04.2025 по справі 500/679/25

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/679/25

04 квітня 2025 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Юзьківа М.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства "Тернопільський обласний клінічний онкологічний диспансер" Тернопільської обласної ради, Військово-лікарської комісія КНП "Тернопільський обласний клінічний онкологічний диспансер" Тернопільської обласної ради про визнання протиправним та скасування висновку, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

ОСОБА_1 (далі позивач), в інтересах якого діє адвокат Кметик Віталій Ярославович, звернувся до суду із позовом до Комунального некомерційного підприємства "Тернопільський обласний онкологічний диспансер" Тернопільської обласної ради (далі відповідач 1), Військово-лікарської комісії комунального некомерційного підприємства "Тернопільський обласний онкологічний диспансер" Тернопільської обласної ради (далі відповідач 2) про визнання протиправною та скасування постанови, та просить ухвалити рішення яким:

визнати протиправним та скасувати висновок військово-лікарської комісії КНП "Тернопільський обласний клінічний онкологічний диспансер" Тернопільської обласної ради, оформлений Свідоцтвом про хворобу №63/2 від 06.08.2024 року в частині встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у молодшого сержанта ОСОБА_1 в частині формулювання: "Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової службу";

зобов`язати військово-лікарську комісію КНП "Тернопільський обласний клінічний онкологічний диспансер" Тернопільської обласної ради повторно розглянути питання щодо причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у молодшого сержанта ОСОБА_1 , оформлене Свідоцтвом про хворобу №63/2 від 06.08.2024 року, в частині встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у молодшого сержанта ОСОБА_1 із формулюванням: "Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини".

В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказує, що молодший сержант ОСОБА_1 є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , призваний на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_1 , у Збройних Силах України з лютого 2022 року. На момент призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 не мав захворювань, хвороб і вад, які б мали наслідком непридатність до військової служби, у з в`язку з чим був визнаний повністю придатним до військової служби, та відповідно неодноразово брав безпосередню участь у бойових діях, забезпеченні здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації. Сумарно ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у бойових діях 532 (п`ятсот тридцять два) дні. У зв`язку з призовом на військову службу та безпосередньою участю у бойових діях, стан здоров`я ОСОБА_1 почав погіршуватись. В період участі в бойових діях були відсутні задовільні умови харчування та відпочинку. Належного медичного обстеження ОСОБА_1 не отримував та постійно перебував у стресовому стані, був фізично виснажений.

У зв`язку із погіршенням стану здоров`я звернувся до медичного закладу задля обстеження де йому встановлено діагноз: Рефлюкс-езофагіт LA-A. Гастродуоденопатія II ст. Дуадено-гастральний рефлюкс. Гіпотонія.

Після діагностування не проходив лікування, а повернувся на бойові позиції, де його стан здоров`я продовжив погіршуватися.

У період з 26.01.2024 по 31.01.2024 року ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у КНП Богодухівська ЦРЛ де йому встановлено діагноз: виразкова хвороба. Виразка шлунку, активна фаза. Больовий та диспептичний синдром. В подальшому його було направлено на обстеження та лікування начальником медичної служби військової частини НОМЕР_1 із встановленням діагнозу: виразкова хвороба шлунка. Високодиференційована аденокарцинома шлунка.

У період з 21.02.2024 по 25.03.2024 року ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у КНП "Тернопільський обласний клінічний онкологічний диспансер" де встановлено заключний діагноз: С-г антрального відділу шлунка T2N0M0 І стадія II клінічна група. Вказане підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого на злоякісне новоутворення від 25.03.2024 року.

Вказує, що дуодено-гастральний рефлюкс є фактором розвитку раку шлунка. Наполягає, що наявне у ОСОБА_1 захворювання виникло під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України.

Однак, після проведеного 06.08.2024 медичного огляду ВЛК КНП "Тернопільський обласний клінічний онкологічний диспансер" Тернопільської обласної ради складено свідоцтво про хворобу №63/2 із встановленням діагнозу (включаючи код згідно чинного НК 025) та прийнято постанову ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): Стан після субтотальної резекції шлунка за Гофмейстером-Фінстерером. Лімфодисекція D2. (13.03.24). з приводу Код МКХ 10 С16.3 Рак антрального відділу шлунку T2N0M0 І стадія II клінічна група. Стан після поліхіміотерапії (2024). Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби.

З урахуванням викладеного та з наведенням нормативно-правового обґрунтування, просив позовні вимоги задовольнити.

Відповідачі, у встановлений судом строк подали відзиви на позовну заяву у яких заперечують проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції зазначають, що постанови з формулюванням "Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини" приймаються якщо захворювання виникло під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України, або коли захворювання, яке виникло до цього, у зазначені періоди служби досягло такого розвитку, що призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби. При цьому, такі постанови приймаються також при хронічних повільно прогресуючих захворюваннях за наявності медичних документів, якщо вони етіопатогенетично дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання у період участі в бойових діях. Однак, позивачем не було надано жодних медичних документів, які б підтверджували початок розвитку захворювання позивача саме під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, що свідчить про відсутність підстав для встановлення формулювання "Захворювання, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини".

Також зазначають, що дуодено-гастральний рефлюкс, на який вказує представник позивача, є лише одним із факторів, що може породжувати рак шлунку, поряд з іншими чинниками, як: генетичними факторами, дією бактерії Helicobacter pylori, вірусу Епштейна - Барр, ін. вірусів, бактерій, особливостями дієти, факторами навколишнього середовища, курінням. Тому, пов`язати виникнення раку шлунку з якимось єдиним фактором не вбачається можливим.

Крім того, акцентують увагу, що питання визначення причинного зв`язку захворювань за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії.

З урахуванням викладеного, просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

Рух справи у суді

Ухвалою суду від 11.02.2025 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Залучено до участі у справі другого відповідача Військово-лікарську комісію КНП "Тернопільський обласний клінічний онкологічний диспансер" Тернопільської обласної ради.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі відповідачі отримали 17.02.2025 що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 04.04.2025 суд відмовив у задоволенні клопотання представника позивач про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та приймав безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії): з 24.03.2022 по 02.05.2022; з 03.05.2022 по 18.05.2022; з 02.06.2022 по 21.09.2022; з 09.10.2022 по 26.01.2023; з 08.02.2023 по 10.03.2023 та з 22.03.2023 по 27.03.2023, що підтверджується довідками військової частини НОМЕР_2 від 21.05.2022 №2937 та від 09.09.2024 №1497/02/845 (а. с. 28-29).

З матеріалів справи видно, що позивач перебував на обстеженні та лікуванні: у КНП Богодухівська ЦРЛ у період з 26.01.2024 по 31.01.2024; у КНП "Тернопільський обласний клінічний онкологічний диспансер" Тернопільської обласної ради у період з 21.02.2024 по 25.03.2024, з 24.04.2024 по 08.05.2024, з 07.06.2024 по 21.06.2024, з28.06.2024 по 16.07.2024, з 19.07.2024 по 06.08.2024 з 15.08.2024 по 29.08.2024 (а.с. 27, 29, 32, 34, 36, 37, 39).

Як слідує із свідоцтва про хворобу №63/2 від 06.08.2024, яке оформлене ВЛК КНП "Тернопільський обласний клінічний онкологічний диспансер" та затверджене постановою 16 Регіональної-військово-лікарської комісії 31.08.2024, позивачу ОСОБА_1 встановлено діагноз (включаючи код згідно чинного НК 025) та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): Стан після субтотальної резекції шлунка за Гофмейстером-Фінстерером. Лімфодисекція D2. (13.03.24). з приводу Код МКХ 10 С16.3 Рак антрального відділу шлунку T2N0M0 І стадія II клінічна група. Стан після поліхіміотерапії (2024). Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби (а.с. 23.24).

Не погодившись із вказаною постановою ВЛК в частині встановлення причинного зв`язку захворювань, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Мотивувальна частина

Предметом спору у даній справі є постанова Військово-лікарської комісії КНП "Тернопільський обласний клінічний онкологічний диспансер" Тернопільської обласної ради, яка оформлена Свідоцтвом про хворобу №63/2 від 06.08.2024 року в частині встановленого причинного зв`язку захворювання молодшого сержанта ОСОБА_1 .

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, в цій справі суд має надати оцінку правомірності цієї постанови відповідача, оцінивши її через призму верховенства права та критеріїв законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які наведені в частині 2 статті 2 КАС України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вказана норма Основного Закону означає, що діяльність суб`єктів владних повноважень здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом.

Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій (бездіяльності) та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснює Закон України від 25 березня 1992 року №2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-XII в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 1 цього Закону захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частини перша-третя статті 1 Закону).

Згідно з частиною дев`ятою статті 1 № 2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Відповідно до частини 10 статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи Наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі по тексту - Положення №402).

Відповідно до пункту 1.2 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза - це:

медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;

визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;

встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.

Пунктом 2.1 розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії. ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Згідно з пунктом 3.3 глави 3 розділу І Положення №402 скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим. Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, ІНФОРМАЦІЯ_3 , ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК. Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК.

Пунктом 1.1 розділу ІІ Положення № 402 передбачено, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.

Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема військовослужбовців до військової служби.

Відповідно до підпункту 1.2 розділу ІІ Положення № 402 Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3).

Розклад хвороб розроблений відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я 10-го перегляду (далі - МКХ-10).

Порядок встановлення причинного зв`язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, які призвані на збори, та колишніх військовослужбовців зі службою у Збройних Силах України визначено положеннями розділу 21 розділу II Положення № 402, пунктами 21.1-21.5 якого передбачено, що у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв`язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.

Причинний зв`язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов`язаних і резервістів, призваних військовими комісаріатами на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК (пункт 21.2).

Причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців визначають штатні ВЛК; у колишніх військовослужбовців інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та військових формувань колишнього СРСР, правонаступниками яких вони стали, - штатні ВЛК цих військових формувань та оформлюють протоколом за формою, наведеною в додатку 19 (пункт 21.3).

При медичному огляді військовослужбовців, призваних на збори військовозобов`язаних, резервістів під час навчальних зборів, кандидатів на навчання у ВВНЗ, направлених військовими комісаріатами, коли їм встановлено діагноз і постанова оформлюється свідоцтвом про хворобу або довідкою, ВЛК встановлюється причинний зв`язок захворювання (поранення, контузії, каліцтва, травми) (пункт 21.4).

Відповідно до пункту 21.5 пункту 21 розділу II Положення № 402, постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються, зокрема, в таких формулюваннях, зокрема:

д) "Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини" - якщо воно виникло під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об`єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України.

Зазначені у підпунктах "д" та "е" постанови приймаються також при хронічних повільно прогресуючих захворюваннях за наявності медичних документів, якщо вони етіопатогенетично дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання у період участі в бойових діях.

Постанови ВЛК у формулюваннях, визначених підпунктами "д" та "е" не приймаються, якщо захворювання, у тому числі, що призвело до смерті військовослужбовця, є наслідком:

вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;

вживання або отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також їх дії (асфіксія, інсульт, інфаркт, зупинка серця тощо), що підтверджено відповідним медичним висновком, за умов, що отруєння не пов`язано із впливом цих речовин на потерпілого військовослужбовця внаслідок їх застосування в технологічному процесі або незадовільного зберігання чи транспортування, а потерпілий до настання нещасного випадку був відсторонений від виконання обов`язків командиром (начальником);

навмисного спричинення шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом).

є) "Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби" - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, крім захворювань (поранень, контузій, каліцтв, травм), які виникли (одержані) в періоди служби, передбачені підпунктами "а", "ґ" цього пункту, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.

У такому самому формулюванні приймаються постанови при медичному огляді військовослужбовців за результатами поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних ними в період проходження військової служби, коли документи про обставини їх одержання на момент медичного огляду відсутні або якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане за обставин, не пов`язаних з виконанням обов`язків, крім випадків, визначених у підпункті "в" цього пункту.

Постанова ВЛК у формулюванні "Захворювання ТАК, пов`язане з проходженням військової служби" приймається, якщо захворювання, у тому числі, що призвело до смерті військовослужбовця, виникло, (розвинулося) в період проходження військової служби та є наслідком:

вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;

вживання або отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також їх дії (асфіксія, інсульт, інфаркт, зупинка серця тощо), що підтверджено відповідним медичним висновком, за умов, що отруєння не пов`язано із впливом цих речовин на потерпілого військовослужбовця внаслідок їх застосування в технологічному процесі або незадовільного зберігання чи транспортування, а потерпілий до настання нещасного випадку був відсторонений від виконання обов`язків командиром (начальником);

навмисного спричинення шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом).

Стосовно доводів представника позивача про протиправність висновку відповідача щодо встановлення причинного зв`язку захворювання, як такого, що пов`язане із проходженням військової служби, суд звертає увагу на таке.

Згідно частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У цьому контексті варто звернути увагу на постанову від 10 лютого 2022 року у справі № 160/7153/20 у якій Верховний Суд наголосив, що перевірка правильності прийнятого військово-лікарською комісією рішення виключно за медичними показниками не входить до компетенції адміністративного суду.

Адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною другою статті 2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 12 лютого 2021 року у справі № 820/5570/16 від 12 червня 2020 року у справі № 810/5009/18 про те, що надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби виходить за межі судового розгляду суду касаційної інстанції.

Дискреційні повноваження - це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким. З огляду на положення статті 2 КАС України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Отже, питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити їх законність лише в межах дотримання процедури прийняття таких. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідності дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Аналогічна правова позиція наведена і у постанові Верховного Суду від 26 лютого 2025 року у справі № 600/3273/22-а

Як слідує із змісту позовної заяви, доводи представника позивача зводяться виключно до незгоди із формулюванням висновку щодо причинного зв`язку захворювання позивача, що виходить за межі дослідження в контексті застосування норм матеріального права, а суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття спірного висновку.

Будь-яких інших доводів щодо недотримання відповідачем 2 процедури проведення медичного огляду та прийняття оскаржуваної постанови ВЛК у позові не наведено.

Відтак, суд не вбачає підстав для скасування спірної постанови Військово-лікарської комісії КНП "Тернопільський обласний клінічний онкологічний диспансер" Тернопільської обласної ради, яка оформлена Свідоцтвом про хворобу №63/2 від 06.08.2024 року.

Висновки за результатами розгляду справи

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною першою та частиною другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За результатами розгляду справи суд не встановив факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а тому не вбачає правових підстав для задоволення заявленого адміністративного позову.

Судові витрати

Згідно частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Статтею 139 КАС України визначені правила розподілу судових витрат.

Оскільки у цій справі судом відмолено у задоволенні позову повністю, ним не присуджується та не стягується судові витрати на користь будь-якої із сторін.

Керуючись статтями 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 241, 250, 257 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства "Тернопільський обласний онкологічний диспансер" Тернопільської обласної ради та Військово-лікарської комісії комунального некомерційного підприємства "Тернопільський обласний онкологічний диспансер" Тернопільської обласної ради відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 04 квітня 2025 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 );

відповідач:

- Комунальне некомерційне підприємство "Тернопільський обласний клінічний онкологічний диспансер" Тернопільської обласної ради (місцезнаходження: вул. Купчинського, 8, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46023, код ЄДРПОУ 02001274).

- Військово-лікарська комісія КНП "Тернопільський обласний клінічний онкологічний диспансер" Тернопільської обласної ради (місцезнаходження: вул. Купчинського, 8,м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46023, код ЄДРПОУ 02001274).

Головуючий суддяЮзьків М.І.