Ухвала

від 03.04.2025 по справі 320/5334/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/5334/24

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

03 квітня 2025 року м. Київ

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Чаку Є.В., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2024 р. у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Асторг" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними дій та зобовязати вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Київський окружний адміністративний суд рішенням від 31 грудня 2024 року позов задовольнив.

Не погоджуючись з даним судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статті 295 КАС України, а саме: апелянтом пропущено строк звернення з цією скаргою.

Так, відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Як вбачається з Автоматизованої системи документообігу суду, оскаржуване рішення Київського окружного адміністративного суду було прийнято 31 грудня 2024 року, а апеляційну скаргу апелянтом подано до суду лише 01 квітня 2025 року, тобто з пропуском строку.

Апелянт порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що вже звертався (вперше у межах цього строку) до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, яка, однак була повернута особі, яка її подала, (ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2025 року) у зв`язку з невиконання вимог процесуального закону щодо надання доказів сплати судового збору. На думку заявника, це не перешкоджає реалізації ним права на повторне звернення до суду апеляційної інстанції, оскільки наведені обставини свідчать про наявність поважних підстав пропуску строку, встановленого процесуальним законом для подання апеляційної скарги.

Проте, суд зазначає, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

Статтею 296 КАС України закріплено вимоги щодо форми і змісту апеляційної скарги.

В свою чергу, статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом.

Такими процесуальними обов`язками учасників справи визначено, крім іншого, дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень, а також виконання встановлених законом вимог щодо форми і змісту апеляційної скарги, належним чином оформлених документів на підтвердження повноважень представника, який підписав апеляційну скаргу.

Це стосується і суб`єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.

Отже, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Маючи намір добросовісної реалізації належного права на апеляційний перегляд справи, сторона повинна забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.

Відсутність у податкового органу коштів, призначених для сплати судового збору, як і наслідок, невиконання через це вимог закону і суду, своїх процесуальних обов`язків не може слугувати поважною підставою пропуску строку апеляційного оскарження судового рішення, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені в кошторисі такої установи своєчасно та у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період.

Державні органи є рівними перед законом і судом, поряд з іншими учасниками справи, та зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі при оскарженні судових рішень в апеляційному порядку, та не можуть зловживати наданими їм процесуальними правами.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 19 лютого 2019 року у справі № 820/2921/17.

Зважаючи на викладене, зазначені відповідачем підстави для поновлення строку апеляційного оскарження не можна визнати поважними, оскільки останні не є такими, що не залежать від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надають їй права у будь-який необмежений після спливу цього строку час реалізовувати право на апеляційне оскарження судових рішень.

До того ж апелянтом не надано жодних доказів на підтвердження обставин на які він посилається, а саме відсутність коштів на сплату судового збору; доказів вчинення постійних та послідовних дій, які б підтверджували намір апелянта щодо виконання вимог суду та вимог КАС України в частині надання доказів сплати судового збору; не наведено обгрунтувань суттєвої затримки подання апеляційної скарги після повернення апеляційної скарги вперше поданої.

Суд вказує, що факт сплати скаржником судового збору, не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Окрім того, апелянтом не наведено обґрунтувань затримки подання апеляційної скарги враховуючи те, що судовий збір згідно платіжної інструкції №419 сплачено 25 лютого 2025 року, а повторну апеляційну скаргу подано 01 квітня 2025 року.

Таким чином, оцінивши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження, оскільки зазначені апелянтом обставини не є об`єктивними, не пов`язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного вчинення особою процесуальних дій в конкретній справі.

А відтак, скаржнику варто надати обґрунтоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та вказати поважні пістави пропуску строку на апеляційне оскарження.

Частиною 2 статті 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

За змістом частин 1 та 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк на їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. ст. 169, 295, 296, 298, 325 КАС України, суддя

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2024 року залишити без руху.

Надати апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Недоліки можуть бути усунуті шляхом надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та вказати поважні підстави пропуску останнього.

Роз`яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя Є.В. Чаку