Постанова

від 03.04.2025 по справі 120/9188/23

КРИМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/9188/23

Головуючий у 1-й інстанції: Поліщук І.М.

Суддя-доповідач: Драчук Т. О.

03 квітня 2025 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Смілянця Е. С. Полотнянка Ю.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в червні 2023 року позивач, - ОСОБА_1 , звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" у розмірі до 100 000 грн, пропорційно дням його участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з перебуванням безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, а саме з 01.08.2022 по 06.09.2022, з 15.09.2022 по 12.10.2022.

Також, позивач просив зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за прийняття в період з 01.08.2022 по 06.09.2022, з 15.09.2022 по 12.10.2022 безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з перебуванням безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, в розрахунку до 100 000 грн на місяць, пропорційно часу участі у таких діях та заходах, враховуючи фактично виплачені суми за вказаний період.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 13.12.2023 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за періоди з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 06.09.2022, з 15.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 12.10.2022 в розрахунку до 100000,00 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за періоди з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 06.09.2022, з 15.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 12.10.2022 в розрахунку до 100000,00 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, з врахуванням проведених виплат за цей період.

Не погоджуючись з рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 13.12.2023, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційну скаргу відповідач обґрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також суд першої інстанції не в повній мірі дослідив обставини справи та надав неповну оцінку доказам наявним в матеріалах справи.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2024 року скасовано рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року та ухвалено нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови КМУ №168 за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за 02.08.2022, 05.08.2022, 06.08.2022, 07.08.2022, 21.08.2022, 22.08.2022 в розрахунку до 100 000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови КМУ № 168 за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за 02.08.2022, 05.08.2022, 06.08.2022, 07.08.2022, 21.08.2022, 22.08.2022 в розрахунку до 100 000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, з урахуванням проведених виплат за цей період.

У решті адміністративного позову відмовлено.

Постановою Верховний Суд від 08.11.2024 касаційну скаргу Мандрика Владислава Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , задоволено частково.

Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2024 року скасовано.

Справу № 120/9188/23 направлено на новий судовий розгляд до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

12.12.2024 справа надійшла до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції скасувати в оскаржуваній частині, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, підтверджується матеріалами справи, наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №41-вв від 03.07.2022 позивача направлено у службове відрядження до оперативного угрупування військ " ІНФОРМАЦІЯ_3 " з 03.07.2022.

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_2 №3105 від 14.10.2022 ОСОБА_1 , який проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні захисту національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області з 05.07.2022 по 31.07.2022, з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 06.09.2022, з 15.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 12.10.2022.

Разом із тим, на переконання позивача, Військовою частиною НОМЕР_1 допущено протиправну бездіяльність щодо не нарахування та не виплати йому додаткової винагороди в розмірі 100000 грн., встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 за періоди з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 06.09.2022, з 15.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 12.10.2022.

Наведені вище обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що у спірні періоди з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 06.09.2022, з 15.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 12.10.2022 позивач знаходився в оперативному підпорядкуванні військової частини НОМЕР_2 . При цьому, позивачу не нараховувалась та не виплачувалась додаткова винагорода відповідно пункту 1 Постанови № 168 у розмірі до 100 000 грн.

Разом з тим суд першої інстанції врахував, що факт прийняття позивачем участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування на території Чернігівської області у період здійснення зазначених заходів підтверджується належним, допустимим й достатніми доказом, який відповідачем під час розгляду справи не спростовано.

Йдеться про довідку військової частини НОМЕР_2 від 14.10.2022 №3105, згідно з якою позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області з 05.07.2022 по 31.07.2022, з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 06.09.2022, з 15.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 12.10.2022. Підстава: бойовий накази Адміністрації державної прикордонної служби України №104 гриф та №106 гриф від 22.06.2022 та від 27.06.2022 відповідно.

Суд першої інстанції відхилив твердження відповідача про те, що вказана довідка є персональним документом щодо участі окремого військовослужбовця у бойових діях, але не дає підстав для проведення спірної винагороди, що можливо лише за наявності списків за формою згідно додатку № 2 до Наказу № 392-АГ.

В цьому контексті суд першої інстанції зауважив, що довідка №3105 від 14.10.2022 містить усю необхідну інформацію, що передбачена вказаним додатком 2, зокрема, про період безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах та підставу участі в них.

Водночас суд першої інстанції критично оцінив посилання відповідача на те, що конкретні дні участі позивача у відповідних заходах в довідці не зазначені, адже довідка чітко відображає періоди участі позивача у таких заходах на території Чернігівської області.

Суд першої інстанції врахував, що під час розгляду справи відповідачем не надано доказів щодо визнання вищевказаної довідки недійсною або її відкликання.

Також відповідач не надав суду вмотивованих пояснень щодо правових підстав видання такої довідки, зокрема, щодо її видачі військовою частиною НОМЕР_2 не на підставі положень Наказу №392-АГ.

Разом з тим, у цій ситуації позивач не може нести тягар негативних наслідків від неправомірної бездіяльності суб`єктів владних повноважень і що недотримання органами Держприкордонслужби вимог законодавства в частині складення усіх необхідних документів та обміну інформацією щодо участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії не може бути підставою для відмови у виплаті спірної винагороди.

Крім того, як вже зазначалося вище, за своєю формою та змістом видана позивачу довідка №3105 від 14.10.2022 відповідає довідці за формою згідно з додатком 2 до Наказу № 392-АГ. Водночас пунктом 11 цього наказу визначено, що така довідка оформляється щодо військовослужбовців, які відряджені з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, для підтвердження днів їхньої безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 наказу.

Наведене додатково свідчить про те, що відповідна довідка доводить участь позивача у відповідних діях та забезпеченні відповідних заходів у вказаній у довідці період.

Відтак, узагальнюючи встановлені обставини та надану їм оцінку, суд першої інстанції дійшов висновку, про беззаперечне встановлення участі позивача у бойових діях та заходах в період з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 06.09.2022, з 15.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 12.10.2022, що дає йому право на отримання додаткової винагороди в розрахунку 100000 на місяць пропорційно часу участі в таких заходах.

З урахуванням вказаного, суд першої інстанції дійшов висновку, що заявлений позов по суті належить задовольнити, водночас, обравши при цьому найбільш ефективний спосіб захисту порушених прав позивача, а саме - шляхом визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України щодо не нарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 06.09.2022, з 15.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 12.10.2022 в розрахунку до 100000,00 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах та зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди, встановленої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 06.09.2022, з 15.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 12.10.2022 в розрахунку до 100000,00 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, з врахуванням проведених виплат за цей період.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції в межах ч.1 ст.308 КАС України, з огляду на наступне.

Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст.17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.

Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності.

Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Згідно з ч.1 ст.1-1 та ст.1-2 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів.

Військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України Про правовий режим воєнного стану заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022 та № 573/2022 від 12.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023 строк дії воєнного часу продовжувався.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 Про введення воєнного стану в Україні та № 69 Про загальну мобілізацію, Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану (далі Постанова № 168), пунктом 1 якої (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 № 1146, яка застосовується з 01.09.2022) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Відповідно до пункту 2-1 Постанови № 168 порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

З метою виконання вимог Постанови № 168 та з метою врегулювання виплат військовослужбовцям Державної прикордонної служби України Адміністрацією Державної прикордонної служби України було видано наказ від 31.03.2022 №164-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168", в подальшому наказ від 30.07.2022 №392/0/81-22-АГ Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 та наказ від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168" (далі - наказ №628-АГ), яким скасовано дію наказу № 392-АГ.

Пунктом 1 Наказу № 392-АГ встановлено, що військовослужбовцям, крім випадків, передбачених цим наказом, які проходять військову службу в Адміністрації Державної прикордонної служби України, регіональних управліннях, органах охорони державного кордону, загонах морської охорони (у тому числі строкову), навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення (далі органи Держприкордонслужби) з дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби (у зв`язку із звільненням з військової служби) на період дії воєнного стану щомісячно здійснюється виплата додаткової винагороди в розмірі до 30 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідно до законодавства України обов`язків військової служби. Додаткова винагорода збільшується до 100 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.

Відповідно до пункту 4 Наказу № 392-АГ підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах: 1) бойового наказу (бойового розпорядження); 2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); 3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.

Пунктом 5 Наказу № 392-АГ передбачено, що для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 4 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та, до якого для виконання і завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі. Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця. У довідках, передбачених цим пунктом, обов`язково мають зазначатися відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 4 цього наказу.

Згідно з пункту 11 Наказу № 392-АГ склад органів і підрозділів Держприкордонслужби, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, визначаються щомісячно наказом Адміністрації Держприкордонслужби відповідно до рішень (наказів, директив, розпоряджень) Головнокомандувача Збройних Сил України. Інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, подаються начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до цього наказу.

Виплата військовослужбовцям додаткової винагороди здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів). До наказу про виплату додаткової винагороди, виходячи з розміру до 100 тисяч гривень на місяць, в обов`язковому порядку додаються узагальнені дані, отримані з документів, передбачених пунктами 4-6 цього наказу (пункт 12 Наказу № 392-АГ).

В свою чергу, керуючись ч.3 ст.117 Конституції України, Указом Президента України від 03.10.1992 №493 Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади і Положенням про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 №731, подібні накази центрального органу виконавчої влади підлягають обов`язковій державній реєстрації Міністерством юстиції України, оскільки містять норми, що зачіпають права, свободи та законні інтереси осіб і встановлюють організаційно-правовий механізм їх реалізації.

Дані обставини свідчать про недотримання Адміністрацією Держприкордонслужби зазначених вимог законодавства при прийнятті наказів від 30.07.2022 №392-/0/81-22-АГ, які не пройшли державну реєстрацію в Мін`юсті у встановленому порядку.

Водночас, в постанові Верховного Суду від 21.12.2023 у справі №200/193/23 суд касаційної інстанції зробив наступний висновок:

Разом з тим, при вирішенні питання про наслідки порушення зазначених вимог суди не врахували обставин фактичного виконання протягом 2022 року, в тому числі й у спірний період, органами Держприкордонслужби наказів Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 №392-/0/81-22-АГ і від 09.12.2022 №628/0/81-22-АГ, зокрема, в частині визначення бойових дій та заходів, передбачених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168, а також документування безпосередньої участі військовослужбовців у таких діях і заходах.

У спірний період виключно зазначені накази Адміністрації Держприкордонслужби визначали механізм реалізації постанови Кабінету Міністрів України №168 щодо виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби під час дії воєнного стану, адже наказ Міністерства внутрішніх справ України від 26.01.2023 №36 Про затвердження Порядку та умов виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.01.2023 за №196/39252) набрав чинності з дня його офіційного опублікування та застосовувався з 01 лютого 2023 року, тобто не підлягав ретроспективному застосуванню до спірних правовідносин.

У свою чергу Інструкція про порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.03.2016 №188 (далі Інструкція №188), була прийнята на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 №18 Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських, що передбачала виплату військовослужбовцям винагороди в порядку і розмірах, визначених керівниками відповідних державних органів, за час участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях чи в антитерористичній операції, у воєнних конфліктах, інших заходах в умовах особливого періоду.

Отже, Інструкція №188 визначала порядок та розміри виплати конкретно тієї винагороди, яка була встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 №18, тому колегія суддів вважає помилковим застосування судами першої та апеляційної інстанцій її положень при визначенні порядку та умов виплати додаткової винагороди, встановленої на період дії воєнного стану постановою Кабінету Міністрів України №168, яка власне також не передбачала можливості такого застосування.

Крім того, документування (фіксація) у спірний період органами Держприкордонслужби безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях і заходах та фактична виплата їм додаткової винагороди до 100 000 гривень відповідно до приписів наказів Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 №392/0/81-22-АГ і від 09.12.2022 №628/0/81-22-АГ унеможливлює застосування іншого механізму реалізації постанови Кабінету Міністрів України №168 до правовідносин, що вже відбулися.

За відсутності цих відомчих нормативно-правових актів не здійснювався би облік особового складу, який мав право на збільшену додаткову винагороду, що призвело б до невиплати цієї частини грошового забезпечення військовослужбовцям.

Таким чином, відповідаючи на поставлені перед судом касаційної інстанції питання (пункти 2 і 3 аргументів касаційної скарги), Верховний Суд дійшов висновку про те, що застосуванню для визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168, у спірний період підлягають накази Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 №392-/0/81-22-АГ і від 09.12.2022 №628/0/81-22-АГ.

Протилежний висновок поставив би питання необхідності повернення вже виплачених на підставі цих наказів сум додаткової винагороди.

Суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для відступу від вказаної позиції суду касаційної інстанції та враховує висновки, викладені в постанові від 21.12.2023 у справі №200/193/23 щодо необхідності застосування для визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168, наказу Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 №392-/0/81-22-АГ під час розгляду даної справи.

Пунктом 4 Наказу Адміністрації Держприкордонслужби №392-/0/81-22-АГ встановлено, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених п. 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах:

бойового наказу (бойового розпорядження);

журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);

рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.

Тобто, аналізуючи викладене, колегія суддів зазначає, що факт підтвердження участі військовослужбовців у бойових діях або заходах здійснюється на підставі документів, вичерпний перелік яких визначено в кожному окремому наказі Адміністрації Держприкордонслужби під час його дії.

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_2 від 14.10.2022 №3105 майстер-сержант ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області з 05.07.2022 по 31.07.2022, з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 06.09.2022, з 15.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 12.10.2022. Підстава: бойовий наказ Адміністрації ДПС України від 22.06.2022 № 104 гриф, бойовий наказ Адміністрації ДПС України від 27.06.2022 № 106 гриф.

Водночас, надаючи оцінку вказаній довідці, на яку позивач посилається як на підставу про підтвердження безпосередньої участі у бойових діях, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена довідка не є тим документом, який передбачений п. 4, 5 Наказу №392/0/81-22-АГ, оскільки документ, на який в ній зроблено посилання про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях, не є тим документом, в залежності якого здійснюється відповідна виплата, а лише вказує про направлення позивача у службове відрядження в оперативне підпорядкування до військової частини НОМЕР_2 .

Колегія суддів наголошує, що абз. 3 п. 5 Наказу №392/0/81-22-АГ чітко визначено, що у довідках, передбачених цим пунктом, обов`язково мають зазначатися відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 4 Наказу №392/0/81-22-АГ.

Тобто, підставою видачі таких довідок може бути лише: бойовий наказ (бойове розпорядження) начальника (командира) військової частини; запис журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу); рапорт (донесення) начальник (командира) підрозділу в розумінні Наказу №392/0/81-22-АГ.

Водночас, бойовий наказ Адміністрації ДПС України від 22.06.2022 № 104 гриф, бойовий наказ Адміністрації ДПС України від 27.06.2022 № 106 гриф., на підставі яких видана довідка військової частини НОМЕР_2 від 14.10.2022 №3105 про прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів, не є таким документом в розумінні Наказу №392/0/81-22-АГ.

При цьому, як вбачається з встановлених судом апеляційної інстанції матеріалів, у військової частини НОМЕР_2 (яка видала довідку від 14.10.2022 №3105) підтверджуючі документи (журнал бойових дій та інші підтверджуючі документи) участі позивача в бойових діях та заходах відсутні, оскільки підтверджуючі документи знаходяться у прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ).

Єдину дату, щодо участі ОСОБА_2 в бойових діях, яку може підтвердити військова частина НОМЕР_2 , є 05.08.2022.

Крім того, військова частина НОМЕР_2 в наданих суду поясненнях від 08.01.2025 зазначає, що довідка від 14.10.2022 № 3105 не є довідкою про підтвердження безпосередньої участі позивача в бойових діях або заходах, які складаються з метою визначення права військовослужбовця на отримання додаткової винагороди, передбаченої постановою КМ України №168.

Також, суд зазначає, що на виконання вимог ухвали про витребування доказів від 26.03.2025, військова частина НОМЕР_1 зазначила, що позивач з 03.07.2022 був відряджений до НОМЕР_3 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_4 ).

Також, згідно наданих військовою частиною НОМЕР_1 доказів ОСОБА_1 у період з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 12.10.2022 лише 02.08.2022, 05.08.2022, 06.08.2022, 07.08.2022, 21.08.2022, 22.08.2022 прийняв безпосередню участь у бойових діях або заходах, про що надано докази відповідачем. Щодо іншого періоду, матеріали справи не передбачають участь позивача в бойових діях або заходах, про що вказує і відповідач (військова частина НОМЕР_1 ).

З урахуванням вказаного, а також норм законодавства, а саме Постанови №168 та Наказу №392/0/81-22-АГ, наявних в матеріалах справи доказів, безпосередня участь позивача (відрядженого військовослужбовця) у бойових діях або заходах підтверджується лише за 02.08.2022, 05.08.2022, 06.08.2022, 07.08.2022, 21.08.2022, 22.08.2022, а відтак і підтверджує його право на виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі лише за 02.08.2022, 05.08.2022, 06.08.2022, 07.08.2022, 21.08.2022, 22.08.2022 (в межах доводів апеляційної скарги).

Також, колегія суддів враховує ту обставину, що сторонами не заперечується факт виплати позивачу додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 Постанови № 168 у розмірі до 100000 грн за 05.08.2022.

Таким чином, у даному випадку відсутні підстави для задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу в повному обсязі додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 Постанови № 168 у розмірі до 100000 грн за період з 01.08.2022 по 31.08.2022 (окрім періодів за 02.08.2022, 06.08.2022, 07.08.2022, 21.08.2022, 22.08.2022), з 01.09.2022 по 06.09.2022, з 15.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 12.10.2022, пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з перебуванням безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, а також зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу зазначеної додаткової винагороди встановленої пунктом 1 Постанови № 168 за вказані дні, з урахуванням проведених виплат.

Також Верховний Суд в постанові від 08.11.2024 в межах даної справи висловив висновки, а саме:

"довідка не була спростована, відкликана чи скасована, та не була належним чином зіставлена на вказану у ній військовою частиною НОМЕР_2 інформацією з іншими документами.

Висновок суду апеляційної інстанції про те, що позивач має право на додаткову винагороду лише у зазначені в журналі бойових дій конкретні дати, вказує на те, що суд не урахував, що відповідно до пункту 4 наказу № 392-АГ, при визначенні участі військовослужбовця у бойових діях або заходах з національної безпеки та оборони слід враховувати сукупність інформації у документах: бойових наказах, журналах бойових дій та рапортах командирів тощо.

...

Апеляційний суд дійшов передчасного висновку, що, довідка військової частини та визначені у ній періоди не підтверджує право позивача на виплату збільшеної винагороди без встановлення, чи підтверджується участь позивача у відповідних діях або заходах цією довідкою у визначений період у сукупності з іншими доказами у справі.

...

За правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2024 року у справі № 560/12539/22, від 28 травня 2024 року у справі № 560/1200/23, від 06 червня 2024 року у справі № 200/706/23, від 19 вересня 2024 року у справі № 120/4953/23 підтвердженням безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах може бути довідка командира військової частини (установи), до якої відряджений військовослужбовець. За зміст таких довідок відповідальність несе уповноважений командир (начальник), який її видав.

...

Водночас, як уже зазначалося, невідповідність довідки від 14 жовтня 2022 року № 3105 критеріям належності, достовірності та допустимості, визначених статтями 73-75 КАС України, суди попередніх інстанцій не встановили.

При цьому, вирішуючи спір, апеляційний суд повинен був надати належну правову оцінку усім доказам та обставинам, що стосуються предмету доказування, у їх сукупному зв`язку один з одним.

Таким чином, суд апеляційної інстанції не повною мірою врахував всі наявні у матеріалах справи докази, обмежившись лише даними з журналу бойових дій та не зіставивши їх з інформацією з довідки."

Щодо вказаних висновків, колегія суддів зазначає, що суд апеляційної інстанції враховує сукупність наявної інформації у документах (бойовий наказ (бойового розпорядження); журнал бойових дій; рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах; довідки військової частини НОМЕР_2 від 14 жовтня 2022 року № 3105; пояснень військової частини НОМЕР_2 в частині вказаної довідки та участі ОСОБА_1 в бойових діях або заходах, які складаються з метою визначення права військовослужбовця на отримання додаткової винагороди, передбаченої постановою КМ України №168; пояснень військової частини НОМЕР_1 в частині участі ОСОБА_1 в бойових діях або заходах, які складаються з метою визначення права військовослужбовця на отримання додаткової винагороди, передбаченої постановою КМ України №168; наявних матеріалів справи).

В сукупності вказаних документів, вимог законодавства, колегія суддів зазначає, що матеріалами справи, та поясненнями сторін підтверджується участь ОСОБА_1 в бойових діях або заходах, які складаються з метою визначення права військовослужбовця на отримання додаткової винагороди, передбаченої постановою КМ України №168 за 02.08.2022, 05.08.2022, 06.08.2022, 07.08.2022, 21.08.2022, 22.08.2022, а тому лише за цей період суд може задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 . В свою чергу, факт виплати позивачу додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 Постанови № 168 у розмірі до 100000 грн за 05.08.2022 не заперечується та підтверджується інформацією про грошове забезпечення позивача (наданою представником позивача) та поясненнями сторін.

Щодо довідки від 14.10.2022 № 3105, колегія суддів ще раз зауважує, що військова частина НОМЕР_2 (яка видала вказану довідку) зазначає, що остання не є довідкою про підтвердження безпосередньої участі позивача в бойових діях або заходах, які складаються з метою визначення права військовослужбовця на отримання додаткової винагороди, передбаченої постановою КМ України №168, а документально участь ОСОБА_1 в бойових діях або заходах підтверджується лише за 05.08.2022.

Щодо висновків Верховного Суду в частині, які завдання виконував ОСОБА_1 у службовому відрядження до оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » в спірний період і на чому це ґрунтується, колегія суддів зазначає, що суд не в змозі встановити вказані обставини, оскільки ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » не є юридичною особою, а у суду відсутні будь-які контактні дані з ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». В свою чергу, ані позивач, ані військова частина НОМЕР_2 , військова частина НОМЕР_1 інформації щодо здійснення заходів ОСОБА_1 в період з 01.08.2022 по 31.08.2022 (окрім періодів за 02.08.2022, 05.08.2022, 06.08.2022, 07.08.2022, 21.08.2022, 22.08.2022), з 01.09.2022 по 06.09.2022, з 15.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 12.10.2022 не надало.

В свою чергу, оскільки військова частина НОМЕР_2 (яка видала вказану довідку) зазначає, що остання не є довідкою про підтвердження безпосередньої участі позивача в бойових діях або заходах, які складаються з метою визначення права військовослужбовця на отримання додаткової винагороди, передбаченої постановою КМ України №168, суд вважає, що обставини надання інформації щодо здійснення заходів ОСОБА_1 в період з 01.08.2022 по 31.08.2022 (окрім періодів за 02.08.2022, 05.08.2022, 06.08.2022, 07.08.2022, 21.08.2022, 22.08.2022), з 01.09.2022 по 06.09.2022, з 15.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 12.10.2022, мають визначатись в межах ч.1 ст.77 КАС України, а саме кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Проте, позивачем не доведено участі в бойових діях або заходах, які складаються з метою визначення права військовослужбовця на отримання додаткової винагороди, передбаченої постановою КМ України №168 в період з 01.08.2022 по 31.08.2022 (окрім періодів за 02.08.2022, 05.08.2022, 06.08.2022, 07.08.2022, 21.08.2022, 22.08.2022), з 01.09.2022 по 06.09.2022, з 15.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 12.10.2022.

Відповідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Оскільки, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення без урахування усіх обставин справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 задовольнити частково.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" у розмірі до 100 000 грн, пропорційно дням його участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з перебуванням безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, а саме за 02.08.2022, 06.08.2022, 07.08.2022, 21.08.2022, 22.08.2022.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за прийняття 02.08.2022, 05.08.2022, 06.08.2022, 07.08.2022, 21.08.2022, 22.08.2022 безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з перебуванням безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, в розрахунку до 100 000 грн на місяць, пропорційно часу участі у таких діях та заходах, враховуючи фактично виплачені суми за вказаний період.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Драчук Т. О. Судді Смілянець Е. С. Полотнянко Ю.П.