Ухвала

від 01.04.2025 по справі 914/3101/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

01.04.2025 Справа № 914/3101/24

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Теплокомуненерго», м. Львів

до відповідача: Приватного підприємства «Ілона-Транс», м. Львів

про стягнення 1 219 507,08 грн

Суддя Наталія Мороз

За участю секретаря с/з Юлії Забори

Представники:

Від позивача: П. Вербенко

Від відповідача: В. Семків, П. Шегда керівник

Суть спору:

У провадженні Господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Теплокомуненерго» до Приватного підприємства «Ілона-Транс» про стягнення 1 219 507,08 грн.

Хід розгляду справи викладений в попередніх ухвалах суду.

25.03.2025 через систему «Електронний суд» позивачем подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді.

25.03.2025 через систему «Електронний суд» відповідачем подано клопотання про призначення експертизи, клопотання про витребування оригіналів документів, а також додаткові пояснення у справі.

В судовому засіданні 25.03.2025 ухвалою суду, постановленою у вигляді занесення відомостей до протоколу судового засідання, суд ухвалив відмовити в задоволенні клопотання відповідача про витребування оригіналів документів. В судовому засіданні оголошувалась перерва до 01.04.2025, про що представники сторін ознайомлені під розписку.

28.03.2025 через систему «Електронний суд» позивачем подано додаткові пояснення у справі.

28.03.2025 через систему «Електронний суд» відповідачем подано клопотання, яким останній просить суд зобов`язати ТзОВ «Науково-виробниче підприємство «Теплокомуненерго» надати суду оригінали документів: договору від 08.10.2024 № 08/10-2024 та видаткової накладної № 9 від 08.10.2024.

В судове засідання 01.04.2025 представник позивача з`явився, дав пояснення по справі. Заперечив щодо клопотання відповідача про призначення експертизи, а також надав для огляду оригінал договору № 08/10-2024 від 08.10.2024 та видаткової накладної № 9 від 08.10.2024.

Представники відповідача в судове засідання з`явились, дали пояснення по справі. Клопотання про призначення судової експертизи просять задоволити.

Розглянувши клопотання Приватного підприємства «Ілона-Транс» від 25.03.2025 про призначення судової експертизи, суд зазначає наступне.

Подане клопотання обгрунтовано тим, що відповідач повністю заперечує факт укладення спірного договору та отримання згідно нього товару, ставить під сумнів справжність підписів директора ПП «Ілона-Транс» Шегди Петра Андрійовича та відтиску печатки ПП «Ілона-Транс» на спірних документах. Враховуючи наведене, просить суд призначити у даній справі проведення судової експертизи та на вирішення експерта поставити наступні запитання:

- чи виконані підписи від імені Приватного підприємства «Ілона-Транс» директором Шегдою Петром Андрійовичем, які є на договорі від 08.10.2024 № 08/10-2024 та видатковій накладній № 9 від 08.10.2024?

- чи відтиски печатки Приватного підприємства «Ілона-Транс» (ЄДРПОУ 22347253), які є на договорі від 08.10.2024 № 08/10-2024 та видатковій накладній № 9 від 08.10.2024 відповідають відтискам печатки Приватного підприємства «Ілона-Транс» (ЄДРПОУ 22347253)?

В підтвердження заявленого клопотання відповідачем подано додаткові пояснення до яких долучено копію відповіді ЛРУП № 2 від 24.02.2025 на звернення Петра Шегди від 07.02.2025 та ухвали Франківського районного суду м. Львова від 13.03.2025 у справі № 465/1808/25 про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність службових осіб Львівського РУП № 2 ГУНП у Львівській області щодо невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про судову експертизу», судова експертиза це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Частиною 1 ст. 99 ГПК України встановлено дві умови, які у своїй сукупності обумовлюють призначення експертизи судом: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Виходячи з приписів ч. 2 ст. 98 та ч. 1 ст. 99 ГПК України, мета призначення експертизи співвідноситься із предметом висновку експерта та полягає саме у з`ясуванні/дослідженні обставин, що мають значення для справи, єдиною можливістю забезпечення чого є застосування спеціальних знань у сфері іншій, ніж право. Таким чином, відсутність потреби в застосуванні спеціальних знань або можливість встановлення відповідних обставин у іншій спосіб рівною мірою усувають обов`язок для призначення експертизи.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, висновок експерта є одним із засобів доказування (видом доказів), оцінка яких за ст. 86 цього Кодексу віднесена до компетенції суду. Положення ст. 100 ГПК України вимагають зазначення в ухвалі про призначення експертизи, серед іншого, підстав її проведення.

Таким чином, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Призначення експертизи є правом, а не обов`язком господарського суду, при цьому, питання щодо призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи. Аналогічний висновок наведений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.04.2021 у справі № 927/685/20.

Заперечуючи проти позову, відповідач спростовує факт укладення спірного договору та отримання згідно нього товару, ставить під сумнів справжність підписів директора ПП «Ілона-Транс» та відтиску печатки ПП «Ілона-Транс» на спірних документах.

Позивач, у свою чергу, наполягає на реальності господарських операцій, які відображені у видатковій накладній № 9 від 08.10.2024, зазначаючи про те, що доказів на підтвердження обставин, викладених в клопотанні про призначення експертизи відповідачем не подано.

Суд зазначає, що як доказ накладні можуть оцінюватися судом лише у сукупності з іншими доказами у справі, проте не можуть буди єдиним доказом, на підставі якого суд встановлює факт постачання товару покупцю та його прийняття останнім.

Як вбачається з матеріалів справи, за видатковою накладною № 9 від 08.10.2024 (яка є предметом спору) Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Теплокомуненерго» подано на реєстрацію та зареєстровано податкову накладну № 3 від 08.10.2024, яка є важливим документом для будь якого суб`єкта господарювання та забезпечує правильність обліку ПДВ.

Відповідно до п.201.7 Податкового кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/ послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Тобто, в даному випадку, господарська операція зі спірного договору № 08/10-2024 від 08.10.2024 відображена в податковому обліку продавця на підставі видаткової накладної, яка міститься в матеріалах справи.

Крім того, на спірних документах (договорі та видатковій накладній) наявний відбиток печатки відповідача - ПП «Ілона-Транс» та підпис директора підприємства Шегди Петра Андрійовича.

Печатка відноситься до даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних правовідносин та свідчить про несення відповідальності за законність її використання на документах, що фіксують здійснення господарських операцій (такий висновок викладено у постанові Верховного Суду у справі № 911/2502/22 від 04.07.2024).

Також судом враховано правові висновки Верховного Суду, що викладені, зокрема, у постановах: від 06.11.2018 у справі № 910/6216/17, від 05.12.2018 у справі № 915/878/16, згідно з якими, встановивши наявність відбитку печатки відповідача на спірних документах та, враховуючи, що відповідач несе повну відповідальність за законність використання його печатки, зокрема, при нанесенні відбитків на договорах, актах, суди мають дослідити питання встановлення обставин, що печатка була загублена відповідачем, викрадена в нього або в інший спосіб вибула з його володіння, через що печаткою могла б протиправно скористатися інша особа. Відтиск печатки на видаткових накладних є свідченням участі особи у здійсненні господарської операції за цими накладними. Саме відповідач має нести відповідальність за законність використання його печатки, зокрема, при нанесенні її відбитків на договорах, актах, розрахункових документах. Визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, судам належить досліджувати, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального надання таких послуг за договором.

Суд зазначає про відсутність доказів того, що печатка ПП «Ілона-Транс» була загублена відповідачем, викрадена або в інший спосіб вибула з його володіння, через що печаткою могла б протиправно скористатися інша особа. Вказане також підтверджується наявною в матеріалах справи ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 13.03.2025 у справі № 465/1808/25 про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність службових осіб Львівського РУП № 2 ГУНП у Львівській області щодо невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань. Відтак, доказів фальсифікації спірних документів відповідачем не подано.

Призначення експертизи та зупинення провадження у справі за відсутності достатніх підстав порушує розумні строки тривалості судового провадження, що в свою чергу є порушенням права на справедливий та публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Одночасно, суд враховує, що згідно ч.ч.1-2,6 ст. 101 ГПК України , учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення, однак таким процесуальним правом відповідач не скористався, хоча з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі у ПП «Ілона-Транс» було достатньо часу для подання такого висновку.

Беручи до уваги, що відповідачем не доведено наявності сукупності умов, передбачених ст. 99 ГПК України, які можуть слугувати підставою для призначення експертизи, оскільки спір у даній справі стосується наявності чи відсутності обов`язку сплати заборгованості за товар (що не потребує спеціальних знань), суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність клопотання відповідача про призначення по справі судової експертизи, в зв`язку із чим, в задоволенні клопотання Приватного підприємства «Ілона-Транс» від 25.03.2025 про призначення судової експертизи слід відмовити.

При цьому, суд враховує також процесуальну поведінку відповідача.

Правилами ст. 161 ГПК України визначено, що при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

За змістом ст. 165 ГПК України, у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою суду від 20.12.2024 відкрито провадження у даній справі; вказаною ухвалою також встановлено відповідачу строк впродовж 15 календарних днів з дня отримання цієї ухвали, для надання суду відзиву на позовну заяву.

Ухвалу суду про відкриття провадження у справі надіслано одержувачу ПП «Ілона-Транс» в його електронний кабінет та доставлено 20.12.2024 о 16:26, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа.

Однак, правом подання відзиву на позовну заяву в порядку ст. 80 ГПК України у встановлений ухвалою суду строк (до 06.01.2025) відповідач не скористався.

Ухвалою від 09.01.2025 продовжено підготовче засідання на 30 днів з 19.02.2025 та відкладено підготовче засідання на 25.03.2025. Тобто, з моменту отримання відповідачем ухвали про відкриття провадження у справі до подання клопотання про призначення експертизи минуло більше 3 місяців.

Відповідно до п. 11 ч. 3 ст. 2 ГПК України, однією із основних засад (принципів) господарського судочинства визначено неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право (вказана позиція викладена Верховним Судом у постанові від 08.05.2018 у справі № 910/1873/17).

Процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (до прикладу для затягування розгляду) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Таким чином, судом створено усім учасникам справи рівні можливості для доведення своїх аргументів, подання усіх можливих доказів та повідомлення усіх відомих обставин, що мають значення для справи.

Суд звертає увагу відповідача, що подання необґрунтованих клопотань унеможливлює розгляд справи судом у строк, імперативно встановлений процесуальним законом та може розцінюватись як зловживання процесуальними правами з метою затягування розгляду справи.

Відповідно до ст. 177 ГПК України, підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Зважаючи на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, закінчення строку проведення підготовчого провадження, виконання завдань підготовчого провадження, суд вважає за необхідне закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті.

Керуючись ст. ст. 2, 177, 182, 183, 185, 227, 233, 234 ГПК України, суд,

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні клопотання Приватного підприємства «Ілона-Транс» від 25.03.2025 про призначення судової експертизи відмовити.

2. Закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 15.04.2025 р. о 10:50 год. Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Львівської області за адресою: м. Львів, вул. Личаківська,128 зал судових засідань №6.

3. Сторонам: забезпечити участь повноважних представників в судовому засіданні, участь обов`язкова.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.235 ГПК України.

Суддя Мороз Н.В.