Рішення

від 05.03.2025 по справі 639/538/25

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа №639/538/25

Провадження №2-а/639/38/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2025 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Баркової Н.В.,

за участю секретаря - Кобзар І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: Харківська дирекція Акціонерного товариства «Укрпошта» про визнання дій протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

28.01.2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , третьою особою зазначившиХарківську дирекцію АТ «Укрпошта», в якому просить суд визнати протиправними дії ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майора ОСОБА_2 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000,00 грн.;скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП № (без номера) від 17.01.2025 року, яка винесена ТВО начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 , майором ОСОБА_3 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП і накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн.; закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1 211,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 17.01.2025 року була винесена постанова, якою ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , майор ОСОБА_4 , притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та наклав стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн. Протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 не складався. Для участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не викликався, зматеріалами справи не знайомився і така можливість йому не надавалась. У позивача взяли тільки пояснення, де він зазначив, що ніякої повістки він не отримував оскільки і не знав про її існування, жодного сповіщення з «Укрпошти» щодо повістки він також не отримував. ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , майор ОСОБА_4 грубо порушив вимоги статей 278, 279 КУпАП, оскільки при розгляді справи про адміністративне правопорушення не надав ОСОБА_1 можливість скористатися своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, такі права та обов`язки останньому не роз`яснювалися. Не були з`ясовані всі обставини щодо направлення повістки, належності способу оповіщення про явку до ТЦК, поважність причин неявки за викликом. Жодні докази на підтвердження скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення в постанові не зазначені та до постанови не додані. Фактично ОСОБА_1 лише отримав копію постанови та розписався у постанові. Отже, дії ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , майора ОСОБА_4 щодо винесення оскаржуваної постанови є протиправними.

У постанові № (без номера) зазначено, що 05.12.2024 о 09-00 год. Палкін не з`явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1 у строк та місце, зазначені у повістці, чим порушив вимоги абзацу 2 частини 1 статті 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абзацу 3 частини 10 статті 1 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу», чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Між тим ОСОБА_1 зауважує, що на адресу його місця реєстрації та проживання, жодних повідомлень або повісток про виклик до ТЦК не надходило. В оскаржуваній постанові взагалі не вказано номер повістки та дата її відправлення. Відсутні відомості про поштове відправлення, якщо повістка була направлена засобами поштового зв`язку тощо. Постанова не містить інформації, яка б надавала можливість дійти висновку про оповіщення ОСОБА_1 належним чином про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_1 , які причини його неявки і чи є вони поважними. Статус ОСОБА_1 (призовник, резервіст чи військовозобов`язаний) у постанові не зазначений. Посилання в оскаржуваній постанові на абзац 2 частини 1 статті 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відповідно до якого громадяни зобов`язані: надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом», є недоречним і не відповідає обставинам справи, зазначеним в оскаржуваній постанові.

У зв`язку з викладеним, позивач вимушений звернутися до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 29.01.2025 року прийнято позов до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: Харківська дирекція Акціонерного товариства «Укрпошта» про визнання дій протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення. Призначено судове засідання.

Між тим, ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 13.02.2025 року зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 надати суду: матеріали адміністративної справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП з доказами направлення позивачу повістки.

13.02.2025 року на адресу суду від представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позов, в якому останній просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі та зазначає, щопозивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , військовозобов`язаний.Позивачу на адресу АДРЕСА_1 засобами поштового зв`язкубула надіслана повістка, в якій було зазначено, що позивачу належить з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 05.12.2024 року о 09:00. Зазначене підтверджуєтьсяповісткою №1358820, та конвертом,У зв`язку з тим, що позивач не з`явився за викликом по повістці №1358820 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 була винесена постанова №166по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАПвідносно позивача. Розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся у відповідності довимог КУпАП. Відтак, представник відповідача вказує, що позовні вимоги позивача є незаконними та безпідставними, справа про адміністративне правопорушення вирішена у відповідності ізЗаконом, а постанову по адміністративній справі від 17.01.2025р. № 166 він вважає законною таобґрунтованою.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 26.02.2025 року клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Овчаренко Юлії Петрівни про проведення судового засідання в режимі відеоконференції по адміністративній справі №639/538/25за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: Харківська дирекція Акціонерного товариства «Укрпошта» про визнання дій протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задоволено. Забезпечено проведення подальших судових засідань в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів представнику позивача ОСОБА_1 - адвокату Овчаренко Юлії Петрівні, яка зареєстрована у системі «EasyCon» за наступними реквізитами: електронна адреса - ІНФОРМАЦІЯ_4 .

У судове засідання учасники справи не з`явилися, представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Овчаренко Ю.П.надала письмову заяву про розгляд справи за її відсутності та відсутності позивача, в якій позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позові.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 у судове засідання повторно не з`явився, повідомлений про дату, час та місце судового засідання належним чином, надав відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позову та розглянути справу без участі сторони відповідача, постановивши остаточне рішення на підставі доказів, що містяться в матеріалах справи.

Представник третьої особи Харківської дирекції АТ «Укрпошта» у судове засідання повторно не з`явився, повідомлений про дату, час та місце судового засідання належним чином.

Суд, дослідивши письмові докази і заяви по суті справи, приходить до наступних висновків.

Судовим розглядом встановлено, що 22.11.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_3 військовозобов`язаному ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» була направлена повістка №1358820, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що підтверджується копією рекомендованого поштового відправлення №0610210287780 за задекларованим місцем проживання, а саме АДРЕСА_2 , про його виклик для уточнення даних на 05.12.2024 року на 09:00 (а.с. 46).

Вищезазначена повістка №1358820 була повернута до ІНФОРМАЦІЯ_3 закінченням терміну зберігання, про що свідчить печатка на довідці АТ «Укрпошта» про причини повернення (а.с. 47).

17.01.2025 року складено протокол №166 про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , в якому останній зазначив, що не отримував повістку будь-яким способом. Також в протоколі міститься посилання на докази - копія рапорту співробітника ГКНП, копія витягу з АРМОРу, копія Е-документу, однак такі докази суду не надані (а.с.44 (зворот) - 45)

17.01.2025 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно ОСОБА_1 постанову №166 по справі про адміністративне правопорушення, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та застосовано штраф у розмірі 17 000,00 грн. В постанові вказано, що 05.12.2024 року о 09:00 год. ОСОБА_1 з`явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 у строк та місце, зазначені в повістці, чим порушив вимоги абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Одержання громадянином ОСОБА_1 повістки підтверджується розпискою (дані відсутні) актом про відмову в отриманні повістки № (дані відсутні). Обставини, що обтяжують відповідальність згідно ст. 35 КУпАП не вказані. Обставини, що пом`якшують відповідальність згідно ст.34 КУпАП - не вказані. Правопорушення вчинене під час особливого періоду, який настав з моменту оприлюднення Указу Президента України №303\2014 від 17.03.2014 року і діє до теперішнього часу (а.с.11-12, 43-44).

Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Статтею 251 КУпАП визначено перелік фактичних даних в справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Спірні правовідносини у даній справі склались з приводу правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 -1 КУпАП.

Статтею 210-1 КУпАП передбачено, що порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню,-тягне за собою накладення штрафу на громадян від п`ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі п`ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період -тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно примітки до ст. 210 КУпАП Положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Згідно з абз. 11 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

17.03.2014 року оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 року №303/2014 «Про часткову мобілізацію», Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан, який в подальшому продовжувався та триває на теперішній час.

Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних регламентовано Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу», Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року № 1487, Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року № 154.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Отже, військовий обов`язок включає, зокрема, дотримання правил військового обліку.

Загальні правила військового обліку визначені ст. 33 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», згідно з якою військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року № 1487, додатком 2 до якого затверджені Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Абзацом 2 п. 1 Правил військового обліку передбачено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні, зокрема:прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Так, об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210 - 1 КУпАП полягає у порушенні законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.

Проте, оскаржувана постанова взагалі не містить посилання на докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення (пояснення свідків, акт, фото- чи відеозапис тощовідповідно до ст. 251 КУпАП), на підставі яких суб`єктом владних повноважень було прийнято рішення у формі постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. А вказані в протоколі докази суду не надані.

Так,сама по собі постанова у справі про адміністративне правопорушення, за відсутності доказів на підтвердження викладених у ній обставин, не може свідчити про вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 26.04.2018 року у справі №338/1/17.

Процедура оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів визначена Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560.

Відповідно до п. 28 Порядку №560 виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).

Пунктом 40 Порядку №560 передбачено, що під час вручення повістки здійснюється фото- і відеофіксація із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації представником територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейським.

Згідно з п. 41 Порядку №560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:1)у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки.

Відповідно до п.п. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року № 1487) призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні: прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктами 28-30-3 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що затверджений Постановою КМУ №560 від 16.05.2024, визначено таке.

Виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1) (п.28).

У повістці зазначаються: прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) і дата народження громадянина, якому адресована повістка; найменування районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ, що видав повістку; мета виклику до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ; місце, день і час явки за викликом; найменування посади, власне ім`я та прізвище, підпис посадової особи, яка видала повістку, та дата її підписання - для повісток, оформлених на бланку. Такі повістки скріплюються гербовою печаткою; прізвище та власне ім`я керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, дата накладення кваліфікованого електронного підпису - для повісток, сформованих за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів; реєстраційний номер повістки; роз`яснення про наслідки неявки і про обов`язок повідомити про причини неявки. (п.29)

Повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування.

У разі оформлення повістки на бланку керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу засвідчує її особистим підписом та скріплює гербовою печаткою.

Реєстраційний номер повістки фіксується в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів. (п.30).

Кожна повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, містить унікальний електронний ідентифікатор у вигляді QR-коду (далі - QR-код).

QR-код містить інформацію, зазначену в пункті 29 цього Порядку, а також реєстраційний номер поштового відправлення у разі відправлення повістки засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням.

Повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, може бути роздрукована. У такому разі її паперова форма повинна містити придатний для зчитування QR-код з відповідною інформацією (30-1 ).

Повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, можуть: централізовано друкуватися і надсилатися військовозобов`язаним та резервістам засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення; друкуватися та вручатися військовозобов`язаним та резервістам під час оповіщення у роздрукованому вигляді (п. 30-2).

У разі надсилання повістки, сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, на такому відправленні повинні зазначатися штриховий кодовий ідентифікатор оператора поштового зв`язку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається повістка.

В описі вкладення зазначається інформація про найменування поштового відправлення, власне ім`я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається поштове відправлення, найменування вкладення із кількістю аркушів, власне ім`я та прізвище керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, інформація про дату накладення кваліфікованого електронного підпису. (п. 30-3).

Між тим, постановою КМУ №1147 від 08.10.2024 року внесено зміни до Правил надання послуг поштового зв`язку.

Відтак, у п.82 Правил надання послуг поштового зв`язку передбачено, зокрема, що «Рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».«Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника».

З наданої суду копії конверту про направлення поштового відправлення №0610210287780вбачається, що у розділі «адресат» зазначені лише прізвище, ім`я, по батькові ОСОБА_1 його адреса, однак не зазначений номер його телефону, за яким працівник пошти мав би повідомити про надходження листа з позначкою «Повістка ТЦК».

Доказів того, що ОСОБА_1 отримав повістку №1358820 про явку до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення даних 05.12.2024 року матеріали справи не містять, оскільки повістка повернута у зв`язку з закінченням терміну зберігання.

Між тим, електронна інформаційна взаємодія, у тому числі надання відповідних відомостей, між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною, здійснюється відповідно до законів України «Про публічні електронні реєстри», «Про розвідку» та в порядку, визначеному Держателем Реєстру спільно з відповідним державним органом.

Із урахуванням вищевикладених обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем також не надано доказів неможливості отримання ним з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних ОСОБА_1 , для уточнення яких позивача викликано повісткою, а також не зазначено які саме це дані, відтак відповідно до Примітки ст. 210 КУпАП, відсутні підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КупАП.

Вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.

Частиною 2 ст. 58 Конституції України передбачено, що ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Згідно зі ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

На обов`язок доведення саме відповідачем як суб`єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24.04.2019 року (справа №537/4012/16-а), від 08.11.2018 року (справа № 201/12431/16-а), від 23.10.2018 року (справа № 743/1128/17), від 15.11.2018 (справа № 524/7184/16-а).

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За нормами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи, що відповідач належними та допустимими доказами не підтвердив порушення позивачем ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та відповідно правомірність притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, не довів наявність події та складу вказаного правопорушення в діях (або бездіяльності) позивача, постанова ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 у справі про адміністративне правопорушення від 17.01.2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та застосовано штраф у розмірі 17 000,00 грн.,підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Разом з тим, одночасна вимога про визнання протиправними дій посадової особи є неналежним способом захисту прав позивача, яким одночасно обрано належний належний та ефективний спосіб захисту прав в спірних правовідносинах у вигляді вимог про скасування оскаржуваної постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення.

Стаття 8 КАС вказує, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейський Суд з прав людини розкриває зміст принципу верховенства права через формулювання вимог, які він виводить з цього принципу. Однією з таких вимог є вимога про якість закону. Під законом тут мається на увазі положення нормативно-правового акта. По-перше, закон повинен бути доступним особі, тобто містити зрозумілі й чіткі формулювання, які б давали можливість особі самостійно або з відповідною консультацією регулювати свою поведінку. По-друге, він має бути передбачуваним, тобто таким, щоб особа могла передбачити наслідки його застосування. По-третє, закон повинен відповідати всім іншим вимогам верховенства права, зокрема він з достатньою чіткістю має встановлювати межі дискреційних повноважень, наданих суб`єктам владних повноважень, та спосіб їх здійснення. Це необхідно, щоб особа була захищеною від свавілля суб`єктів владних повноважень (п. 27 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Круслен проти Франції» від 24.04.1990 року).

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що наявні всі правові підстави для задоволення позову в частиніскасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності із закриттям справи про адміністративне правопорушення.

Разом з тим, звертаючись до суду з позовною вимогою про визнання дій відповідача протиправними, позивач ОСОБА_1 обрав неналежний спосіб захисту його прав, отже в цій частині позов задоволенню не підлягає

Європейський суд з прав людини вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

За правилами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 211,20 грн. (а.с.1). З огляду на те, що за результатом судового розгляду справи позовні вимоги суд частково задовольняє, відповідно до ч.1 ст.139 КАС України з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1 211,20 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 19, 58, 62 Конституції України, ст.ст. 7, 9, 19, 77-82, 90, 139, 241, 243, 245, 250, 257, 286 КАС України, Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: Харківська дирекція Акціонерного товариства «Укрпошта» про визнання дій протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 у справі про адміністративне правопорушення від 17.01.2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та застосовано штраф у розмірі 17 000,00 грн., справу про адміністративне правопорушення - закрити.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ;

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_4 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_6 ;

Третя особа: Харківська дирекція Акціонерного товариства «Укрпошта», адреса: 61052, м. Харків, м-н Привокзальний, буд. 2.

Повне рішення складено 07.04.2025 року.

Суддя Н.В.Баркова