Постанова від 07.04.2025 по справі 593/214/25

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 593/214/25Головуючий у 1-й інстанції Провадження № 33/817/187/25 Доповідач - Лекан І.Є.Категорія - ч.1 ст.173-4 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2025 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Лекан І.Є.

за участю ОСОБА_1 , адвоката Дарморіс О.М., потерпілої ОСОБА_2 , адвоката Скиби В.М., розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі адміністративну справу за апеляційною скаргою адвоката Скиби В.М. в інтересах потерпілої ОСОБА_2 на постанову Бережанського районного суду Тернопільської області від 11 березня 2025 року,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Бережанського районного суду Тернопільської області від 11 березня 2025 року провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-4 КУпАП закрито на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серія ВАД №618477 від 04.02.2025 року, 31.01.2025 року у приміщенні школи ЗЗСО I-III ст., що знаходиться за адресою: вул.Центральна,8 с.Нараїв Нараївської ОТГ Тернопільського району Тернопільської області, вчитель початкових класів - ОСОБА_1 систематично здійснювала булінг (цькування), що полягало у психологічному насильстві, а саме у приниженні честі та гідності малолітньої особи - учениці ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за допомогою мобільного телефону, внаслідок чого могла бути заподіяна шкода психічному здоров`ю дитини. Такі дії ОСОБА_1 старшим дільничним офіцером поліції ВП №1 (м.Бережани) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Романюком Р.В. було кваліфіковано за ч.1 ст.173-4 КУпАП.

В апеляційній скарзі адвокат Скиба В.М. в інтересах потерпілої ОСОБА_3 просить скасувати постанову від 11.03.2025 року Бережанського районного суду Тернопільської області, винести нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-4 КУпАП та накласти на неї стягнення згідно санкції цієї статті.

Вважає дану постанову незаконною, оскільки суд при розгляді даної справи не дотримався в повній мірі норм матеріального та процесуального права, неповністю дослідив докази по справі, зробив помилкові висновки щодо таких обставин як системність, не достатніх доказів та відсутність складу правопорушення.

Звертає увагу на те, що суд розглянув справу без потерпілої особи ОСОБА_2 .

Посилається на те, що в колективній заяві батьків 2-го класу Нараївської ЗЗСО 1-111ст. зазначено, що зі сторони вчительки ОСОБА_1 неодноразово, протягом тривалого часу вчинялись дії булінгу (цькування) відносно дітей у класі. Також, в письмових поясненнях учениця ОСОБА_3 вказує на неодноразові цькування зі сторони вчительки ОСОБА_1 , тому вважає, що її дії прямо відповідають визначенню поняття булінг та охоплюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-4 КУпАП.

Наголошує на тому, що в письмових поясненнях ОСОБА_2 зазначено, що вчителька ОСОБА_1 на протязі навчального процесу булила та принижувала її дитину ОСОБА_3 .

Апелянт звертає увагу суду, що у висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи від 28 лютого 2025 року вказано на високий рівень тривожності за відповідними шкалами.

Зазначає, що для встановлення факту відсутності складу правопорушення суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно здійснити розгляд справи, однак даних вимог судом не було дотримано.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши потерпілу ОСОБА_2 , адвоката Скибу В.М., які підтримали подану апеляційну скаргу, просять її задовольнити, пояснення ОСОБА_1 , адвоката Дарморіс О.М., які заперечили апеляційну скаргу, просять постанову суду залишити без змін, приходжу до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у повній відповідності із законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначені вимоги судом першої інстанції виконано в повному обсязі.

Так, відповідно до частини 1 статті 173-4 КУпАП передбачена відповідальність за булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до п.3-1 ст.1 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 року типовими ознаками булінгу (цькування) є: систематичність (повторюваність) діяння; наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності); дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

За змістом ст. 279 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення в суді розглядається у межах тих обставин, які зазначенні у протоколі про таке правопорушення.

Диспозицією ч.1 ст.173-4 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за булінг (цькування) учасника освітнього процесу.

Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого.

Тобто, умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення. Склад адміністративного правопорушення це сукупність встановлених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак, що характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок). До складу адміністративного правопорушення входять ознаки, які характеризують об`єкт, об`єктивну і суб`єктивну сторони та суб`єкта правопорушення.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту учасників освітнього процесу. Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу. Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов`язкової ознаки можливість настання чи настання шкоди, яка була заподіяна фізичному або психічному здоров`ю потерпілому.

Для встановлення події та складу правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 173-4 КУпАП необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила булінг (цькування).

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що булінг (цькування), яке охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 173-4 КУпАП має місце тоді, коли діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, тягнуть за собою можливість настання чи настання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Таким чином, булінг (цькування), зокрема психологічного, фізичного, економічного, сексуального характеру, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-4 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода фізичному чи психічному здоров`ю стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу.

Такі дії утворюють склад адміністративного правопорушення у тому випадку, коли такі висловлювання (дії) спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

При цьому, суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.

Як убачається з дослідженого судом першої інстанції протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №618477 від 04.02.2025 року, 31.01.2025 року у приміщенні школи ЗЗСО I-III ст., що знаходиться за адресою: вул.Центральна,8 с.Нараїв Нараївської ОТГ Тернопільського району Тернопільської області, вчитель початкових класів - ОСОБА_1 систематично здійснювала булінг (цькування), що полягало у психологічному насильстві, а саме у приниженні честі та гідності малолітньої особи - учениці ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за допомогою мобільного телефону, внаслідок чого могла бути заподіяна шкода психічному здоров`ю дитини.

Сформульована у протоколі суть адміністративного правопорушення не відповідає вимогам ст.256 КУпАП, оскільки у ній не зазначено, які дії вчинені ОСОБА_1 відносно учениці ОСОБА_3 є булінгом, що є невід`ємною частиною об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 -4 КУпАП.

Суд першої інстанції правильно вказав, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б давали підстави суду беззаперечно встановити вчинення ОСОБА_1 булінгу щодо малолітньої ОСОБА_3 .

В матеріалах справи наявний скрін із месенджеру "Вайбер", на якому зображено фото малолітньої ОСОБА_3 і внизу під фото повідомлення її матері ОСОБА_2 - "Дякую!".

В протоколі не зазначено, що дії ОСОБА_1 щодо учені ОСОБА_3 були систематичного характеру та відсутнє посилання на те, яка шкода могла бути чи була заподіяна психічному або фізичному здоров`ю потерпілої.

Окрім того, опитування ОСОБА_3 , як і інших учнів по факту ймовірного булінгу зі сторони ОСОБА_1 , ніхто з психологів залучених Нараївським закладом загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Нараївської сільської ради, не проводив.

Вказані недоліки позбавляють протокол про адміністративне правопорушення від 04.02.2025 року серії ВАД №618477 - доказового змісту.

Тобто, фабула адміністративного правопорушення, викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, не відображає усіх істотних ознак складу адміністративного правопорушення, оскільки не містять опису вчиненого ОСОБА_1 діяння, що є обов`язковою складовою об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-4 КУпАП.

У відповідності до рішень ЄСПЛ у справах Малофеєва проти Росії та Карєлін проти Росії у випадку, коли викладена у протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає усіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа належним чином не може підготуватись до захисту) та принципу рівності сторін (оскільки фактично суд перебирає на себе не властиву йому функцію обвинувачення), що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, і у такому разі справа має бути закрита у зв`язку з відсутністю складу адмінправопорушення.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-4 КУпАП.

Переконливих доводів, які б спростовували висновки суду і були підставами для скасування постанови, апелянтом не наведено, і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.

За таких обставин, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив всі наявні докази, які містяться в матеріалах справи, дав їм належну оцінку, а тому відсутні підстави для скасування постанови суду та притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, як про це просить апелянт.

Щодо посилання апелянта на те, що суд розглянув справу у відсутності потерпілої, то остання скористалася своїм правом на апеляційне оскарження, де надана можливість використати весь обсяг прав, передбачених КУпАП для забезпечення всебічності, повноти й об`єктивності та вирішення її у відповідності із законом.

На підставі наведеного, керуючись ст.247, ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу адвоката Скиби В.М. в інтересах потерпілої ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Бережанського районного суду Тернопільської області від 11 березня 2025 року щодо ОСОБА_1 без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя