Ухвала

від 02.04.2025 по справі 643/7278/14-к

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 02.04.2025Справа № 643/7278/14-к Провадження № 1-кп/554/116/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02квітня 2025 року м. Полтава

Октябрський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_2 ,

обвинуваченої ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

розглянувши увідкритомусудовомузасіданні взалісудукримінальнепровадження №1201220470001500 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України,

В С Т А Н О В И В :

На розгляді в суді перебуває вищевказане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 191 КК України.

В судовомузасіданні прокурорСалтівської окружноїпрокуратури містаХаркова ОСОБА_2 заявила клопотанняпро закриттякримінального провадження№12014220470001500від 25.03.2014за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч.1ст.191 КК України на підставі п.41 ч. 1ст. 284 КПК України. Клопотання прокурора обґрунтоване тим, що 09 серпня 2024 року набув чинностіЗакон України від 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким внесено зміни до ст.51 КУпАП. Враховуючи норми Закону України від 18 липня 2024 року № 3886-IX, а також вимоги ч.2 ст.4, ч.1 ст.5 КК України, вартість завданої шкоди вчиненими кримінальними правопорушеннями станом на день розгляду кримінального провадження судом може бути підставою лише для адміністративної відповідальності, а тому кримінальне провадження підлягає закриттю, оскільки на теперішній час кримінальна протиправність за інкримінованим ОСОБА_3 діянням відсутня.

У судовому засіданні обвинувачена підтримала клопотання прокурора, просила закрити кримінальне провадження відносно неї, у зв?язку із декриміналізацією діяння.

Суд, заслухавши учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, приходить до таких висновків.

Відповідно до обвинувального акта у кримінальному провадженні № 1201220470001500, затвердженого прокурором 28 квітня 2014 року, обвинуваченій ОСОБА_3 інкриміновано привласнення та розтрату чужого майна, яке їй було ввірено, тобто злочин, передбачений ч.1 ст.191 КК України.

Так, відповідно до обвинувального акта 02 січня 2014 року ОСОБА_5 на підставі трудового договору була прийнята на роботу до ТОВ «Сучасні бізнес системи», в якості продавця тютюнових виробів та роздрібних товарів до торгівельного кіоску, що розташований за адресою: м.Харків, вул. Героїв Праці, 34.

02 січня 2014 року з ОСОБА_6 укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, згідно з яким ОСОБА_5 , працюючи на посаді продавця в кіоску ТОВ «Сучасні бізнес системи», прийняла на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення збереження ввірених їй підприємством матеріальних цінностей і в зв?язку з цим зобов?язується дбайливо ставиться до переданих їй для зберігання або інших цілей матеріальним цінностям і вживати заходів до запобігання шкоди, своєчасно повідомляти адміністрацію підприємства про всі обставини, що загрожують забезпеченню збереження ввірених їй матеріальних цінностей, вести облік, складати і надавати у встановленому порядку товарно-грошові та інші звіти про рух і залишки ввірених їй матеріальних цінностей, брати участь в інвентаризації матеріальних цінностей, ввірених їй.

На виконання своїх обов`язків ОСОБА_5 здійснювала продаж роздрібних товарів та тютюнових виробів за адресою: м.Харків, вул.Героїв Праці, 34.

В період роботи на посаді продавця в ТОВ «Сучасні бізнес системи» у ОСОБА_5 виник умисел на привласнення ввірених їй грошових коштів, що належать ТОВ «Сучасні бізнес системи», та які були нею отримані за рахунок реалізації ввірених їй товарно-матеріальних цінностей.

У період часу з 16 лютого 2014 року по 20 лютого 2014 року ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на привласнення грошових коштів умисно, діючи з корисливих мотивів, привласнила ввірені їй грошові кошти на суму 460,00 гривень та товарно-матеріальні цінності, товару для продажу, на загальну суму 192,50 грн, що належать ТОВ «Сучасні бізнес системи» та які були нею отримані за рахунок реалізації ввірених їй товарно-матеріальних цінностей, а в подальшому розпорядилася ними на свій розсуд. В результаті вказаних дій ТОВ «Сучасні бізнес системи» завдано матеріальну шкоду на загальну суму 652,50 грн.

Таким чином, за вказаним обвинувальним актом вказане діяння ОСОБА_5 органами досудового розслідування кваліфіковано за ч. 1 ст. 191 КК України як привласнення та розтрата чужого майна, яке їй було ввірено.

09 серпня 2024 року набув чинностіЗакон України від 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів»від (далі - Закон № 3886-IX), яким внесено зміни до ст.51 КУпАП(Дрібне викрадення чужого майна).

Положеннями ч.1 ст.51КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Частиною 2 ст.51КУпАП (у редакціїЗакону № 3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст.51 КУпАПнастає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З огляду на зазначене, аналіз указаних нормзаконусвідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установленийст.51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.

Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХПодаткового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17,00 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп.169.1.1п.169.1ст.169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленогозакономстаном на 01 січня звітного податкового року.

Зі змісту вищевказаного обвинувального акта у кримінальному провадженні №1201220470001500 вбачається, що подія інкримінованого ОСОБА_3 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.191 КК України, мала місце У період часу 16-20 лютого 2014 року. Розмір заподіяних збитків потерпілому ТОВ «Сучасні бізнес системи» зазначено в сумі 652,50 грн.

Станом на 01 січня 2014 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1218,00 грн, а 50 відсотків від його розміру становить 609,00 грн.

Таким чином, з огляду на зміст положеньПодаткового кодексу Українита Закону №3886-IX, на момент вчинення діяння за ознаками ч.1 ст.191КК України, інкримінованого ОСОБА_3 , розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність, становив 1218,00грн (609,00х2=1218,00).

Положеннями ч.1 ст.3 КК Українивстановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становитьКК України, який ґрунтується наКонституції Українита загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цьогоКодексута/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч. 6ст. 3 КК України).

Відповідно дост.58 Конституції Українизакони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом?якшують або скасовують відповідальність особи.

Зазначені нормиОсновного Закону Українитакож знайшлисвоє відображенняі вч.1ст.5 КК України, згідно з якою закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання такимзакономчинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Відповідно до п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається, якщовтратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Зі змісту ч.8 ст.284 КПК України слідує, що закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному прядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно з абз.5 ч.7 ст.284 КПК України, ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченоїпунктом 4-1частини першої абопунктом 1-2частини другої цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначенихстаттею 479-2цього Кодексу.

Відповідно доч.ч.1,3ст.479-2КПКУкраїнисуд здійснюєсудовепровадженнящодо діяння,кримінальнапротиправністьякого булавстановленазаконом,що втративчинність,у загальномупорядку,передбаченому цимКодексом, з урахуваннямособливостей,визначених цієюстаттею. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченоїпунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченоїпунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.

Ураховуючи, те, що вартість привласненого майна у період часу 16-20 лютого 2014 року становила 652,50 грн, тобто ця сума є меншою за розмір, з якого відповідно доЗакону №3886-IXта положеньПодаткового кодексу Українинастає кримінальна відповідальність, а саме 1218,00 грн, тому суд вважає, що, з огляду на передбаченийст.58 Конституції Україниіст.5 КК Українипринцип зворотної діїзаконув часі, а також, з урахуванням наданої згоди обвинуваченої на закриття кримінального провадження,роз`яснення останній наслідків закриття провадження, приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та закриття кримінального провадження №1201220470001500 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 191 КК України, відповідно до п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України у зв?язку із втратою чинності законом, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння.

Таким чином, суд зобов`язаний закрити провадження у даній справі.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.284, 369-372, 376, 479-2 КПК України, Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-IX від 18.07.2024 року, суд

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора задовольнити.

Кримінальне провадження №1201220470001500 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Копію ухвали суду направити на адресу органу досудового розслідування для вирішення питань, пов?язаних із встановленням наявності чи відсутності підстав для притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за відповідною статтею Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд міста Полтави протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1