Ухвала

від 31.03.2025 по справі 757/14732/25-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/14732/25-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2025 року Печерський районний суд міста Києва у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора - ОСОБА_3 ,

підозрюваного - ОСОБА_4 ,

захисників - адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_7 про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні №12025000000000412 від 28.01.2025, відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Ленінське країни Казахстан, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не адвоката, не депутата, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні №12025000000000412 від 28.01.2025, відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Підставою для продовження строку тримання підозрюваного під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а також наявність ризиків, які не зменшились, продовжують існувати та дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, що зазначені в п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на те, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025000000000412 від 28.01.2025 за підозрою ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, та за підозрою ОСОБА_4 у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 263 КК України.

Суть підозри обгрунтовує наступним.

Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_10 , будучи керівником організованої групи, діючи відповідно до розробленого ним плану, спільно з ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , ОСОБА_14 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_15 та іншими наразі невстановленими досудовим розслідуванням особами, у період із другої половини 2017 року по 31.07.2024, заволодів майном Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» (з 21.05.2024 змінено назву - Акціонерне товариство «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта», код ЄДРПОУ 00152307) (надалі - ПАТ «Укртатнафта») у сумі5 804 274 050,93 грн, що є особливо великим розміром, за наступних обставин.

Так, ОСОБА_10 , ігноруючи вимоги ст. 68 Конституції України щодо зобов`язання кожного громадянина неухильно додержуватися Конституції України та законів України, діючи умисно, з корисливих мотивів, за не встановлених досудовим розслідуванням обставин (таких як час, місце, спосіб тощо), однак не пізніше другої половини 2017 року, володіючи знаннями в області юриспруденції і економіки, маючи досвід роботи на керівних посадах підприємств різних форм власності, володіючи якостями лідера та організаторськими здібностями, створив стійке об`єднання, до складу якого залучив у різний період часу службових осіб ПАТ «Укртатнафта» ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , службових осіб суб`єктів господарювання приватного права ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , ОСОБА_14 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_15 , а також інших наразі не встановлених досудовим розслідуванням осіб, які взяли участь у діяльності вказаної організованої групи, з метою протиправного заволодіння майном ПАТ «Укртатнафта», шляхом незаконного безоплатного передання підконтрольним йому юридичним особам, серед яких Товариство з обмеженою відповідальністю «Гуд Ойл» (код ЄДРПОУ 41156360) (далі - ТОВ «Гуд Ойл»), Товариство з обмеженою відповідальністю «Уелс Хаус» (код ЄДРПОУ 37974598) (далі - ТОВ «Уелс Хаус»), Товариство з обмеженою відповідальністю «Стрімз Кепітал» (код ЄДРПОУ 37975146) (далі -ТОВ «Стрімз Кепітал»), Товариство з обмеженою відповідальністю «Нью Ойл» (код ЄДРПОУ 43109181) (далі -ТОВ «Нью Ойл»), Товариство з обмеженою відповідальністю «Рагард» (код ЄДРПОУ 40480817) (далі -ТОВ «Рагард»), Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрейн Трейдинг» (код ЄДРПОУ 36756595) (далі -ТОВ «Агрейн Трейдинг»), нафтопродуктів на загальну суму5 804 274 050,93 грн.

Зокрема ОСОБА_4 , будучи учасником організованої групи, діючи відповідно до розробленого плану її організатора ОСОБА_10 , спільно з ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та іншими наразі невстановленими досудовим розслідуванням особами, у період із другої половини 2017 року по 31.07.2024, переслідуючи корисливі мотиви, шляхом зловживання своїм службовим становищем заволодів майном ПАТ «Укртатнафта» у сумі 733 352 793,38 грн, що є особливо великим розміром, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України.

06.11.2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю села Ленінське країни Казахстан, українцю, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Беручи до уваги вказані обставини, а також те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, сторона обвинувачення приходить до висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не буде дієвим та ефективним.

Строк дії застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою спливає 04.04.2025, проте завершити ознайомлення підозрюваного та захисника, а також інших підозрюваних та їх захисників, представника потерпілого юридичної особи з усіма матеріалами досудового розслідування, обсяг який у зв`язку з великою кількістю первинних документів щодо реалізації нафтопродуктів загальною вартістю 5 804 274 050,93 грн., та матеріалами, що слугували підставою для проведення судової економічної експертизи, є значним, у вказаний строк неможливо.

Зазначені дії не могли бути здійсненні та завершені у визначений слідчим суддею строк застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з об`єктивних причин.

На теперішній час встановлені слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва та колегією суддів Київського апеляційного суду ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати, у зв`язку з чим сторона обвинувачення вважає, що є підстави для продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити з підстав у ньому зазначених. Зауважив, що підозра є цілком обгрунтованою належними доказами, а продовження існування ризиків у кримінальному провадженні є доведеним.

Підозрюваний та його захисники заперечили щодо задоволення клопотання, мотивуючи тим, що стороною обвинувачення не доведена мета застосування запобіжного заходу, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та абсолютно не доведено ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Сторона захисту звертає увагу на неправильну кваліфікацію кримінальних правопорушень слідчими у кримінальному провадженні, що призводить не лише до не раціонального витрачання державного ресурсу, але і фактичного притягнення до відповідальності невинної особи та застосування до нього надмірного процесуального примусу.

Також зазначили, що підозрюваний має міцні соціальні зв`язки та виключно позитивні характеристики, нагороджений численними медалями та відзнаками.

В задоволенні клопотання сторони обвинувачення просили відмовити.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, письмові заперечення та долучені до них докази ,слідчий суддя дійшов такого висновку.

Так, встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025000000000412 від 28.01.2025 за підозрою ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, та за підозрою ОСОБА_4 у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 263 КК України.

Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється групою прокурорів Офісу Генерального прокурора.

06.11.2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю села Ленінське країни Казахстан, українцю, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

20.01.2025 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч.1 ст. 263 КК України.

Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах, та одночасно враховує, що вказане було встановлено судами при ухваленні рішення про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п. 32, Series А, № 182).

Виходячи з наявних матеріалах даних, наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: матеріалами тимчасових доступів до речей і документів - реєстраційних справ юридичних осіб, які були задіяні у протиправній діяльності, відповідно до яких підтверджується перебування осіб та займаних посадах, наявності у них прав та обов`язків щодо вчинення відповідних дій; матеріалами тимчасових доступів до речей і документів - документів фінансово-господарської діяльності юридичних осіб, які отримували нафтопродукти від ПАТ «Укртатнафта», та по яким не було здійснено фінансових розрахунків; довідкою Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області №б/н від 28.08.2024, відповідно до висновку якої документально підтверджено завдавання матеріальних збитків ПАТ «Укртатнафта»; показами представника потерпілого ПАТ «Укртатнафта», які відображені протоколі допиту потерпілого від 28.06.2024; матеріалами прийнятих рішень та укладених договорів, наданих представниками ПАТ «Укртатнафта» у спосіб, визначений Кримінальним процесуальним законодавством України; довідкою ПАТ «Укртатнафта» № 13-2116 від 25.06.20224, відповідно до якої суб`єкти господарювання приватного права мають заборгованість перед ПАТ «Укртатнафта», що відображені у фінансовій звітності підприємства як збитки; виписками руху коштів по рахунках юридичних осіб, що містять інформацію про отримання коштів за реалізацію нафтопродуктів, а також їх подальшого перерахування на рахунки інших юридичних осіб, що отримані у спосіб, визначений Кримінальним процесуальним законодавством України; висновком судової економічної експертизи, відповідно до якого довідка Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області №б/н від 28.08.2024 в частині завдання матеріального збитку ПАТ «Укртатнафта» документально підтверджується в сумі 5 804 274 140,33 грн; у зв`язку з чим, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Відтак доводи сторони захисту щодо відсутності обґрунтованої підозри є безпідставними.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.11.2024 у справі № 757/52735/24-к до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 05.01.2025 включно та одночасно визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді заставиу межах 33 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає у сумі 100 226 800 гривень, з покладенням на підозрюваного ОСОБА_4 в разі внесення застави обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.

У свою чергу, ухвалою Київського апеляційного суду від 25.12.2024 апеляційну скаргу захисника ОСОБА_16 , діючого в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.11.2024 про зміну запобіжного заходу, залишено без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_16 , діючого в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 , - без задоволення.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03.01.2025 у справі № 757/61625/24-к до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжено строком до 06.02.2025 включно та одночасно визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у межах 26 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає у сумі 78 728 000 гривень, з покладенням на підозрюваного ОСОБА_4 в разі внесення застави наступних обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.

У свою чергу, ухвалою Київського апеляційного суду від 30.01.2025(справа №11-сс/824/1293/2025) апеляційну скаргу захисників ОСОБА_16 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , діючих в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03.01.2025 про зміну запобіжного заходу, скасовано, а апеляційну скаргу захисників діючих в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 , - задоволено частково, а саме постановлено нову ухвалу, якою продовжено щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 06.02.2025 включно та одночасно визначено підозрюваному ОСОБА_4 заставу у розмірі 50 000 000 (п`ятдесят мільйонів) гривень із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

23.12.2024 постановою заступника Генерального прокурора строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000000719 від 16.06.2022 продовжено до трьох місяців, тобто до 06.02.2025.

28.01.2025 постановою прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів НПУ та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурору ОСОБА_3 матеріали кримінального провадження № 42022000000000719 від 16.06.2022 відносно підозрюваних ОСОБА_9 , ОСОБА_4 та ОСОБА_8 виділено в окреме кримінальне провадження та присвоєно номер кримінального провадження №12025000000000412.

29.01.2025 прокурором другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів НПУ та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 в порядку ст.ст. 36, 290 КПК України слідчому у кримінальному провадженні надано доручення про завершення досудового розслідування та відкриття стороні захисту матеріалів кримінального провадження №12025000000000412.

30.01.2025 відповідно до вимог ст.290 КПК України за дорученням старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні №12025000000000412 - прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 підозрюваному ОСОБА_4 та його захисникам повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів кримінального провадження№12025000000000412.

При цьому, відповідно до ч.5 ст. 219 КПК України «…строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається в строки, передбачені цією статтею».

Строк дії застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою спливає 04.04.2025, проте завершити ознайомлення підозрюваного та захисника, а також інших підозрюваних та їх захисників, представника потерпілого юридичної особи з усіма матеріалами досудового розслідування, обсяг який у зв`язку з великою кількістю первинних документів щодо реалізації нафтопродуктів загальною вартістю 5 804 274 050,93 грн., та матеріалами, що слугували підставою для проведення судової економічної експертизи, є значним, у вказаний строк неможливо.

Зазначені дії не могли бути здійсненні та завершені у визначений слідчим суддею строк застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з об`єктивних причин.

На теперішній час встановлені слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва та колегією суддів Київського апеляційного суду ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати.

Так, з урахуванням матеріалів клопотання та пояснень сторін у судовому засіданні, вбачає продовження існування ризиків, що визначені ч. 1 ст. 177 КПК України, про наявність яких свідчить наступне.

Зокрема існує ризик переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_4 документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії та номер НОМЕР_1 , який є дійсним та дає йому можливість покинути територію України та вчинити спробу переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Так, підозрюваний ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що він підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину за який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, маючи достатній матеріальний достаток для залишення меж України може вчинити спробу переховуватися від органів досудового розслідування та суду за межами України з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Окрім того, ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення слідчий суддя вважає обгрунтованим та доведеним, зважаючи на те, що частина оригіналів документів, які досліджуються та мають доказове значення у кримінальному провадженні №42022000000000719 щодо наразі невстановлених досудових розслідування осіб, де також наразі досліджуються обставини легалізації (відмивання) майна - нафтопродуктів ПАТ «Укртатнафта», отриманих злочинним шляхом за вказаних вище обставин, переховуються наразі невстановленими досудовим розслідуванням особами, з метою приховання вчинених кримінальних правопорушень ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , ОСОБА_14 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_15 та іншими особами, які були задіяні у злочинній схемі із заволодіння майном підприємства та подальшої його легалізації (відмивання), наявний значний ризик того, що підозрюваний перебуваючи на волі вчинить усі необхідні дії з метою знищення вказаних документів, а також будучи знайомим з невстановленим на теперішній час органом досудового розслідування особами надасть інформацію про наявну доказову базу у вказаному кримінальному провадженні з метою перешкоджання об`єктивного та всебічного розслідування кримінального провадження, а також подальшим уникненням кримінальної відповідальності за вчинені злочини.

Окрім того, підозрюваний ОСОБА_4 перебуваючи на волі, усвідомлюючи, що він підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та з конфіскацією майна, може вчинити дії спрямовані на продаж рухомого та нерухомого майна, власником якого він є з метою уникнення конфіскації вказаного майна.

Також, слідчий суддя вважає доведеним ризик того, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків та фігурантів у кримінальному провадженні. Зокрема, він може спілкуватись із представниками юридичних осіб, яким реалізовував нафтопродукти ПАТ «Укртатнафта» від імені товариства, де значився керівником і засновником, працівниками ПАТ «Укртатнафта», впливати на їх поведінку, надання показань.

Разом з цим, слід врахувати що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК). Тобто, ризик впливу на свідків існує на початковому етапі кримінального провадження, як при зібранні доказів, так і до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Таким чином, слідчий суддя доходить висновку, що у даному випадку наявні реальні ознаки суспільного інтересу, який переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного.

Окрім того, у судовому засіданні, слідчим суддею встановлено осіб, від яких надійшли заяви про бажання взяти підозрюваного на поруки, а саме: народного депутата України ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 .

Так, слідчий суддя приходить до переконання про відсутність правових підстав для їх задоволення, виходячи з наступного.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 180 КПК України, особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу. Кількість поручителів визначає слідчий суддя, суд, який обирає запобіжний захід. Наявність одного поручителя може бути визнано достатньою лише в тому разі, коли ним є особа, яка заслуговує на особливу довіру.

Не ставлячи під сумнів довіру, на яку заслуговують особи, які звертаються із заявами про взяття на поруки, слідчий суддя зазначає, що ті обставини, що підозрюваний ОСОБА_4 позитивно характеризується, оцінюються слідчим суддею критично, оскільки зазначені обставини жодним чином не стали для підозрюваного тим стримуючим фактором, який би запобіг ймовірному вчиненню підозрюваним вищезазначеного кримінального правопорушення, а тому з огляду на встановлені в судовому засіданні ризики та обставини інкримінованих підозрюваному ОСОБА_4 дій, слідчий суддя в цілому вважає, що застосування такого запобіжного заходу на даній стадії кримінального провадження не відповідатиме потребам, меті та завданням відповідного кримінального провадження.

Таким чином, зважаючи на доволі високі встановлені при розгляді клопотання ризики, з урахуванням особистих характеристик підозрюваного, слідчий суддя приходить висновку, що до ОСОБА_4 слід продовжити строк застосованого виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відтак, з огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м`якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.

Відповідно до положень ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов`язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені ст. 219 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Даних про наявність підстав для зміни підозрюваному запобіжного заходу на менш суворий, ніж тримання під вартою, у тому числі і домашнього арешту, слідчим суддею при розгляді клопотання не встановлено та стороною захисту не доведено, а відповідно клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, з урахуванням особи підозрюваного та встановлення обґрунтованості підозри, продовження існування ризиків відносно ОСОБА_4 , які не зменшились з часу застосування запобіжного заходу, беручи до уваги, те, що на даний час у зазначеному кримінальному провадженні триває стадія ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, слідчий суддя доходить висновку про задоволення клопотання слідчого та продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , проте до 02 травня 2025 року, зважаючи на стадію досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується, у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи дані про особу підозрюваного, а також конкретні обставини та тяжкість правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4 , вважаю, що застава у визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України межах не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігти встановленим в провадженні ризикам.

Водночас, слідчий суддя бере до уваги, що протягом часу перебування підозрюваного ОСОБА_4 під вартою ступінь ймовірності реалізації ризиків зменшився, а з моменту попереднього строку дії ухвали про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою змінилися обставини, які мають вплив при вирішенні питання про запобіжний захід.

Враховуючи вказане, слідчий суддя вважає, що запропонований стороною обвинувачення розмір застави у розмірі 15 140 000 (п`ятнадцять мільйонів сто сорок тисяч) гривень, що дорівнює 5 000 розмірам прожиткових мінімумів для працездатних осіб, як альтернативного запобіжного заходу підлягає зменшенню до 2 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 7 570 000, 00 (сім мільйонів п`ятсот сімдесят тисяч) грн.

Крім того, у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України вважаю необхідним покласти на підозрюваного у разі звільнення його з-під варти внаслідок внесення застави обов`язки: прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду; не відлучатися із міста у якому проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування із свідками та підозрюваними з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання- задовольнити.

Продовжити у кримінальному провадженні №12025000000000412 від 28.01.2025 підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою до 02.05.2025 року, одночасно визначивши альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 2 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 7 570 000, 00 (сім мільйонів п`ятсот сімдесят тисяч) грн.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок:

Отримувач ТУ ДСАУ у м. Києві

ЄДРПОУ банку: 26268059;

р/р UA128201720355259002001012089

Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ. МФО 820172;

Застава за …(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду), від …(дата ухвали), по справі № …, внесені …(П.І.П. особи, що вносить заставу).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки: прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду; не відлучатися із міста у якому проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування із свідками та підозрюваними з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 02 травня 2025 року включно.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, передбачені ч. 8-11 ст. 182 КПК України.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1