Рішення

від 15.11.2007 по справі 7144-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

7144-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

15.11.2007Справа №2-15/7144-2007

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо - Дистриб'юторська Компанія «Княжий Град» (04074, м. Київ, вул.. Бережанська, 9, ідентифікаційний код 31119261)

До відповідача Суб'єкта підприємницької діяльності – фізичної особи Бережного Євгена Володимировича (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Лермонтова, 5, кв. 53; 79000, м. Львів, вул.. Городницька, 43, ідентифікаційний код 2710513190)

Про стягнення 67137,72 грн.

                                                                                                      Суддя ГС АР Крим І.А.Іщенко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – не з'явився

Від відповідача – не з'явився  

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо - Дистриб'юторська Компанія «Княжий Град» звернулося з позовом до Господарського суду АР Крим до відповідача Суб'єкта підприємницької діяльності – фізичної особи Бережного Євгена Володимировича про стягнення 67137,72 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого позивачем товару за дистриб'юторським договором № 27-р/д від 10.04.2006 р.,  в результаті чого за відповідачем склалася заборгованість у розмірі 67137,72 грн., що і стало приводом для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо - Дистриб'юторська Компанія «Княжий Град» з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку.

Позивач у судове засідання не з'явився, вимоги суду не виконав, причини неявки у судове засідання суду не повідомив. Про час та місце розгляду справи був поінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.(реєстр поштових відправлень від 29.10.2007 р. а.с. 59)

Відповідач явку представника у судове засідання жодного разу не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, вимоги суду не виконав, відзиву на позов не надав, про час та місце слухання справи був поінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією. (реєстр поштових відправлень від 29.10.2007 р. а.с. 59, 60)

Судом не вбачається обґрунтованих підстав для подальшого розгляду справи. Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

З огляду на те, що слухання справи відкладалося неодноразово через неявку представників сторін та невиконання вимог суду, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

10.04.2006 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо - Дистриб'юторська Компанія «Княжий Град» (Підприємство) (позивач) та Суб'єктом підприємницької діяльності – фізичною особою Бережним Євгеном Володимировичем (Дистриб'ютор) (відповідач) був укладений дистриб'юторський договір № 27-р/д. (а.с. 10-14)

Згідно з пунктом  1.1 Договору Підприємство продає, а Дистриб'ютор купує продукцію торгівельних марок «МЪРНАЯ», «ВИНОДЕЛ», «БИЗНЕС КЛАСС», «НАХИМОВ» (товар) та приймає на себе зобов'язання щодо розповсюдження та реалізації товару на умовах, передбачених дійсним Договором, на території, передбаченій у Додатку до Дійсного Договору.

Відповідно до пункту 1.2 Договору Додатком № 2 до Договору є протокол узгодження цін на товар, який є невід'ємною частиною Договору.

Пунктом 4.2 Договору визначений порядок оплати за товар, яким зазначено, що останній вказується в додатках до дійсного Договору. У випадку, якщо порядок оплати не вказаний у додатку до дійсного договору, Дистриб'ютор зобов'язаний оплатити переданий йому товар протягом  30 календарних днів з моменту передачі товару.

Позивач посилається на те, що ним на виконання умов договору здійснювалися поставки відповідного товару.

 Проте, відповідач не виконав свої обов'язки за договором щодо оплати поставленого товару, в результаті чого за ним склалася заборгованість  у розмірі 67137,72 грн., що і послужило підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо - Дистриб'юторська Компанія «Княжий Град» із позовом до суду про стягнення вказаної заборгованості в примусовому порядку.

 Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Відповідно до положень частини 1 статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Однак, в той же час, позивач в порушення норм чинного законодавства,  не представив суду жодного доказу виконання свого зобов'язання  за договором щодо поставки товару, в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу  України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Відповідно до статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено поняття доказів у справі - це будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд не може прийняти до уваги единий преставлений позивачем доказ в обгрунтування своїх позовних вимог акт звіряння взаєморозрахунків з огляду на наступне.

Відповідно до положень Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” єдиним документом, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення – первинний документ (договори, накладні, рахунки, тощо).

          Тобто наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується лише первинними документами.

Акт звіряння – це бухгалтерський документ, що лише фіксує тотожність відображення первинних господарських операцій у обліку сторін. Натомість, представлений позивачем акт звіряння взаємних розрахунків не містить посилання на первинні документи, на підставі яких були здійснені господарські операції, на підставі яких виникла заборгованість.

Таким чином, позивачем в порушення вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не представлено суду жодного доказу виконання ним своїх зобов'язань за договором а отже і існування заборгованості відповідача, а відповідно і її розмір 67137,72 грн. та період утворення.

          Ухвалами господарського суду від 19.06.2007 р., від  02.08.2007 р., від 10.09.2007 р., від 01.10.2007 р., від 25.10.2007 р., від 15.11.2007 р. на позивача був покладений обов'язок надати у судове засідання документи, зазначені в ухвалах господарського суду, необхідні для розгляду справи по суті, зокрема: оригінали документів, копії яких додані до позовної заяви для огляду у судовому засіданні; детальний обґрунтований розрахунок стягуваної суми;  довідку Головного управління статистики про включення відповідача до ЄДРПО України на дату розгляду справи, документальне та нормативне обґрунтування позовних вимог відповідно до спеціальних норм Господарського кодексу України та, у випадку необхідності, Цивільного кодексу України від 16.01.2003р., положення яких підлягають застосуванню до спірних відносин сторін, визначитись з колом позовних вимог, Крім того, позивач був зобов'язаний надати суду обґрунтований розрахунок стягуваної суми, первинні документи до Договору, довіреність ВСМ № 026259 від 07.09.2005 р. представника за договором № 27-р/д від 10.04.2006 р., додаток №1, № 2 до договору № 27-р/д від 10.04.2006 р., докази виконання умов договору № 27-р/д від 10.04.2006 р .( накладні, податкові накладні, довіреності на отримання товару), виписки банку по розрахунку за договором № 27-р/д від 10.04.2006 р. тощо. Проте позивачем вказані вимоги суду були проігноровані.

Сторони також були попереджені про майнову відповідальність (штраф в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян) передбачену пунктом 5 статті 83 Господарського процесуального кодексу України за неявку в судове засідання та невиконання вимог ухвали Господарського суду.

  За таких обставин, судом не вбачається достатніх обгрунтованих правових підстав для задоволення позову.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

          У позові відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.