Рішення

від 18.03.2025 по справі 908/2898/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 19/190/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.2025 Справа № 908/2898/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Давиденко І.В., при секретарі судового засіданні Лисенко К.Д., розглянувши матеріали справи

за позовом: Комунального підприємства "Облводоконал" Запорізької обласної ради (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 129А, ідентифікаційний код 03327115)

до відповідача: Житлово-експлуатаційного комунального підприємства "Степок" (70432, Запорізька обл., запорізький р-н., с. Степок, вул. Нагорна 8, ідентифікаційний код 35764694)

про стягнення 3 737 567,15 грн

представники сторін

від позивача: Скворцова В.В., довіреність №03 від 24.09.2024;

від відповідача: Гайдук С.П., довіреність від 18.11.2024

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

01.11.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Комунального підприємства "Облводоконал" Запорізької обласної ради до Житлово-експлуатаційного комунального підприємства "Степок" про стягнення заборгованості за Договором №100В/8 від 27.01.2022 року про надання послуг з водопостачання в розмірі 3737 567,15 грн, з яких 3 601 206,72 грн - заборгованість за послуги з водопостачання, 24716,51 грн - 3% річних, 81 572,07 грн - інфляційних втрат, 30 071,85 грн - пені.

Позовні вимоги обґрунтовані ст.ст. 632, 651, 653 ЦК України, ст.ст.216, 217, 220 ГК України та мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань в частині оплати послуг з водопостачання та водовідведення за договором, в зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 01.11.2024, здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2898/24 та визначено до розгляду судді Давиденко І.В.

Ухвалою суду від 06.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2898/24, присвоєно справі номер провадження 19/190/24. Підготовче судове засідання призначено на 04.12.2024.

25.11.2024 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Заперечення обґрунтовує наступним.

Відповідач вказує, що позивачем не враховано частину платежів у період з 31.07.2024 по 23.10.2024, в зв`язку з чим є невірним і розрахунок 3% річних, пені та інфляційних втрат. Також вважає, що договір від 27.01.2022 припинив свою дію, тому вимоги заявлені безпідставно. Крім того, з посиланням на Постанову КМУ від 05.03.2022р. № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», яка забороняє нарахування та стягнення неустойки, вважає безпідставним нарахування інфляційних нарахувань, процентів річних, пені на заборгованість з житлово-комунальних послуг.

29.11.2024 від представника позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з Житлово-експлуатаційного комунального підприємства "Степок" заборгованість за послуги водопостачання в розмірі 4 092 278,31 грн, 3 % річних в розмірі 34 754,61 грн, інфляційні втрати в розмірі 147 347,16 грн та пеню в розмірі 42 342,45 грн, всього 4 316 722,53 грн. Заява обґрунтована збільшенням періоду невиконання зобов`язань, розрахунок виконано з урахуванням здійснених відповідачем платежів станом на 29.11.2024.

03.12.2024 від Комунального підприємства "Облводоконал" Запорізької обласної ради через підсистему "Електронний суд" надійшла заява з уточненням позовних вимог, якою просить суд:

1.Задовольнити позовні вимоги КП «Облводоканал» Запорізької обласної ради в повному обсязі та стягнути з Житлово-експлуатаційного комунального підприємства «Степок» на користь Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради заборгованість за послуги з водопостачання в розмірі 3 972 278,31 грн, 3% річних в розмірі 34 729,66 грн, інфляційні втрати в розмірі 147 347,16 грн та пеню в розмірі 42 322,45 грн, всього 4 196 677,58грн. на рахунок НОМЕР_1 в АТ КБ «Приватбанк» МФО 313399, код ЄДРПОУ 03327115.

2. Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення здійснювати нарахування 3% річних та пені в розмірі 0,01% за кожний день прострочення на суму боргу 3972 278,31грн (три мільйони дев`ятсот сімдесят дві тисячі двісті сімдесят вісім гривень 31 копійок) починаючи з 30.11.2024року до моменту виконання судового рішення в частині погашення суми основного боргу. Розрахунок 3% річних здійснювати за наступною формулою: сума 3% річних = сума залишку боргу х 3% х кількість днів прострочення : 365 : 100. Розрахунок пені в розмірі 0,01% за кожний день прострочення здійснювати за формулою: сума пені = сума залишку боргу х 0,01% х кількість днів прострочення.

3. В частині стягнення 120 000грн основного бору за послуги водопостачання припинити провадження.

4. Стягнути з Житлово-експлуатаційного комунального підприємства «Степок» на користь Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради суму витрат зі сплати судового збору в розмірі 64 750,83грн. на рахунок НОМЕР_1 в АТ КБ «Приватбанк» МФО 313399, код ЄДРПОУ 03327115.

Ухвалою суду від 04.12.2024 підготовче засідання відкладено до 24.12.2024.

18.12.2024 від Комунального підприємства "Облводоконал" Запорізької обласної ради через підсистему "Електронний суд" надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з Житлово-експлуатаційного комунального підприємства "Степок" заборгованість за послуги водопостачання в розмірі 4 555 510,24 грн, 3 % річних в розмірі 41 220,86 грн, інфляційні втрати в розмірі 226 443,57 грн та пеню в розмірі 50 219,72 грн, всього 4 873 394,39 грн. Заява обґрунтована збільшенням періоду для розрахунку 3%, пені, втрат від інфляції.

24.12.2024 від представника Житлово-експлуатаційного комунального підприємства "Степок" через підсистему "Електронний суд" надійшло клопотання про відкладення судового засідання та продовження строку підготовчого провадження.

Ухвалою суду від 24.12.2024 продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів, підготовче засідання відкладено на 15.01.2024.

В зв`язку з перебуванням судді Давиденко І.В. на лікарняному розгляд справи перенесено на 22.01.2025,13-45.

26.12.2024 через підсистему "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив КП "Облводоканал" Запорізької обласної ради, якою позивач вказує на наступне.

В заяві про збільшення позовних вимог платіж від 29.10.2024 враховано, а решта були враховані в первинній позовній заяві, беручи до уваги зазначені в них призначення платежів. Відповідно розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих за червень 2024року в заявах про збільшення позовних вимог здійснювався позивачем із врахуванням даної суми платежу. За таких обставин він виконаний вірно. Платіж в розмірі 110 000 грн, сплачений за платіжною інструкцією № 1859 від 14.11.2024р. після подачі позовної заяви, врахований в рахунок боргу за квітень 2024 року. Розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих за квітень 2024року в заявах про збільшення позовних вимог здійснювався із врахуванням даної суми.

На думку позивача посилання відповідача на Постанову КМУ від 05.03.2022р. № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», яка нібито забороняє нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги є безпідставним. Пункт 1 зазначеної Постанови КМУ від 05.03.2022р. № 206 визначено: «установити, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням". Тобто, ця заборона запроваджена по відношенню до відповідної категорії споживачів житлово-комунальних послуг, а саме до населення. Відповідач не відноситься до цієї категорії, тому заборона його не стосується.

Також є необґрунтованим, за твердженням позивача, і посилання відповідача на те, що договір № 100В/8 від 27.01.2022р., який зазначено у позовній заяві, є припиненим. Як вказував позивач у позовній заяві, згідно пункту 2 договору, договір діє з моменту підписання до 31 січня 2022 року та відповідно до умов, викладених в цьому пункті, договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії, про його припинення не було письмово заявлено однією з сторін. На даний час відсутні заяви з боку відповідача відносно припинення дії вказаного договору. Відповідач продовжує споживати послуги з централізованого водопостачання, про що свідчать й підписані з його боку акти-рахунки із посиланням в них на даний договір і фактична поведінка відповідача. Пункт 13 частини 1 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначає, що споживач вправі розірвати договір про надання комунальної послуги, попередивши про це виконавця відповідної комунальної послуги не менш як за два місяці до дати розірвання договору, за умови допуску виконавця для здійснення технічного припинення надання відповідної послуги. Таким чином, за умови фактичного продовження користування житлово-комунальною послугою споживач не може розірвати (припинити) дію договору.

Поряд з наведеним позивачем зазначено, що ним надані всі необхідні документи в підтвердження повноважень особи, яка підписала позовну заяву: копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань та розпорядження голови Запорізької обласної державної адміністрації № 135-ор-к від 10.09.2024р.

22.01.2025 через підсистему "Електронний суд" відповідачем подано клопотання про продовження строку для подання доказів, та про долучення до матеріалів справи копій платіжних інструкцій про сплату частини боргу.

Ухвалою суду від 22.01.2025 підготовче засідання відкладено до 19.02.2025.

12.02.2025 від КП "Облводоконал" Запорізької обласної ради через підсистему "Електронний суд" надійшла заява про збільшення позовних вимог, якою станом на дату звернення позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за послуги з водопостачання в розмірі 4 175 510,24 грн, 3% річних в розмірі 60 800 грн, інфляційні втрати в розмірі 349 954,92 грн та пеню в розмірі 74 041,02 грн, всього 4 660 306,18 грн. Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення здійснювати нарахування 3% річних та пені в розмірі 0,01% за кожний день прострочення на суму боргу 4 175 510,24грн. (чотири мільйони сто сімдесят п`ять тисяч п`ятсот десять гривень 24 копійки) починаючи з 11.02.2025року до моменту виконання судового рішення в частині погашення суми основного боргу. Розрахунок 3% річних здійснювати за наступною формулою: сума 3% річних = сума залишку боргу х 3% х кількість днів прострочення : 365 : 100. Розрахунок пені в розмірі 0,01% за кожний день прострочення здійснювати за формулою: сума пені = сума залишку боргу х 0,01% х кількість днів прострочення. В частині стягнення 380 000 грн заборгованості за послуги водопостачання припинити провадження у справі. Стягнути з Житлово-експлуатаційного комунального підприємства «Степок» на користь Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради суму витрат зі сплати судового збору в розмірі 69 904,59грн.

18.02.2025 від представника Житлово-експлуатаційного комунального підприємства "Степок" надійшли письмові пояснення та клопотання про залучення доказів. Відповідач додатково зазначає, що на користь КП «Облводоканал» ЗОР протягом 2022-2024 років загалом сплачено 9 265 621.13 грн. Договір від 27.01.2022 № 100В/8 припинив свою дію 31.01.2022 у зв`язку з завершенням строку дії договору. Крім того, сторони за період господарських відносин з 01.01.2022 по теперішній час вийшли за межі твердої ціни, встановленої Договором. Правовідносини між ЖЕКП «Степок» та КП «Облводоканал» ЗОР з квітня 2024 року по листопад 2024 року не охоплюються умовами Договору від 27.01.2022 № 100В/8 та є позадоговірними. Відповідач вважає, що строк виконання обов`язку з оплати за спожиту (поставлену) питну воду за період з квітня 2024 року по листопад 2024 року не врегульований умовами будь-якого письмового договору, та є таким, що не настав. Оскільки, строк виконання зобов`язання не настав, відсутня відповідальність за невиконання зобов`язання (сплата пені, штрафів, 3% річних, втрат від інфляції, тощо).

За твердженням відповідача позов є безпідставним та необґрунтованим. Наведене стосується як стягнення «так званого» основного боргу, так і 3% річних, пені та інфляційних втрат, тощо. Також відповідач заперечує щодо покладання на орган (особу) обов`язку самостійно розраховувати заборгованість, що несе корупційні ризики та невизначеність відносно конкретної суми згідно остаточного рішення. У задоволенні позовних вимог КП «Облводоканал» Запорізької обласної ради відповідач просить відмовити у повному обсязі.

До заяви відповідачем додано виписка по рахунку щодо здійснених оплат послуг позивача.

Відповідно до ухвали суду від 19.02.2025 судом прийнято пояснення відповідача та долучені докази оплати, а також закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до розгляду по суті на 18.03.2025.

17.03.2025 до суду від позивача через підсистему «Електронний суд» надійшла заява, якою зазначено про оплату відповідачем частини основного боргу, на суму 130 000 грн на 80 000 грн, повідомлено суд, що станом на 17.03.2025 основний борг складає 3 965 510,24 грн.

17.03.2028 через підсистему «Електронний суд» відповідачем подано клопотання про долучення як доказів квитанцій про оплату за поставлену воду, а саме №2197 від 28.02.2025 на суму 80 000 грн та № 2217 від 14.03.2025 на суму 130 000 грн. Також просить продовжити строк для їх подання.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ГПК України головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.

Розглянувши вищевказане клопотання відповідача, судом встановлено, що докази а підтвердження оплати частини основного боргу не могли бути подані відповідачем раніше з причин того, що оплата здійснена після закриття підготовчого провадження у справі, тобто їх фактично не існувало раніше.

Позивач проти клопотання про долучення квитанцій про оплату на суму 210 000 грн не заперечив, в свою чергу також додав зазначені платіжні інструкції до своєї заяви.

На підставі викладеного, судом визнані поважними причини пропуску строку для подання доказів оплати відповідачем частини заборгованості, строки для їх подання відповідачу поновлено, платіжні інструкції долучено до справи.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося повне фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

В судовому засіданні 18.03.2025 заслухано вступне слово представників сторін.

Позивач позов підтримав, просить стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання послуг з водопостачання, 3% річних, втрат від інфляції, пеню та витрати по сплаті судового збору.

Відповідач заперечив проти заявленого позову в повному обсязі з підстав, викладених у відзиві та письмових поясненнях.

В засіданні суду здійснено безпосереднє дослідження доказів, поданих учасниками спору.

У судовому засіданні 18.03.2025, на підставі ст. 217 ГПК України суд закінчив з`ясування обставин та перевірки їх доказами і перейшов до судових дебатів.

Представник позивача в судовому засіданні 18.03.2025 підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача просив відмовити у позові, зазначив, що розмір судових витрат складає 30 000 грн.

Заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши докази, після переходу до стадії ухвалення судового рішення, в судовому засіданні, в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, проголошено скорочене судове рішення (вступну та резолютивну частини) та повідомлено, що повний текст рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

27.01.2022 між Комунальним підприємством "Облводоканал" Запорізької обласної ради ("Облводоканал", Виконавець) та Житлово-експлуатаційним комунальним підприємством "Степок" (ЖЕКП «Степок», Споживач) укладено Договір про надання послуг з централізованого водопостачання № 100/В/8 (Договір).

Згідно з п. 1.1 Договору, "Облводоканал" забезпечує Споживачу послуги з водопостачання через мережі централізованого водопостачання на господарсько-питні, побутові та технічні потреби, для потреб Споживача та споживачів (населення, бюджетні установи та інші споживачі) населених пунктів: с.Степне, с.Наталівка, с.Лежене, с.Шевченківське, с. Новостепнянське, с.Черепівське Запорізького району Запорізької області, в тому числі окремих будинків, які включені до магістрального водоводу «Облводоканал» (село Наталівка: вул.8ББерезня 78,80,81,82,83,83а; вул.Молодіжна 12, 14; вул.. Високовольтна 4, 6, 8; вул.. Волошина 5а; село Лежене: вул.Привокзальна 19, 20, 21, 23,26, 27, 31, 33, 35, 3739, 41, 43, 44, 49, 54, 61, 69, 72, 73, 76, 77; провулок Мирний 1,5; вул.Садова 2а, кв.2, де Споживача визначено виконавцем послуг з водопостачання.

Відповідно до п.1.2 Договору для здійснення розрахунків між Облводоканалом та Споживачем на момент укладання договору встановлені тарифи на послуги з центрального водопостачання та плата за абонентське обслуговування у розмірі 13,164 грн/м3 з ПДВ за водопостачання та 35,190 грн з ПДВ - абонентська плата.

Пунктом 1.4 Договору визначено, що загальна вартість послуг з ПДВ складає 6 483052,90 грн.

Відповідно розділу 2 Договору він діє з 01 січня 2022 року по 31 січня 2022 року. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за 30 днів до закінчення терміну його дії про його припинення не було письмово заявлено однією із Сторін. Відносити сторін до укладання нового договору регулюються даним Договором.

Доказів припинення договору сторони не надали, тому суд вважає його умови діючими на момент розгляду даної справи судом.

Пунктом 3.2.1 Договору передбачено обов`язок Споживача своєчасно оплачувати надані йому послуги з централізованого водопостачання, плату за абонентське обслуговування.

Згідно з п. 5.3. Договору основним документом на оплату є Акт-рахунок. Абзацом 4 цього ж пункту зазначено, що споживач зобов`язаний перерахувати на розрахунковий рахунок Облводоканал суму вказану в Акті-рахунку не пізніше 12 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Матеріали справи свідчать, що позивач свої зобов`язання за договором виконав та надав послуги з водопостачання в повному обсязі за період: квітень-листопад 2024 року на загальну суму 5 067 698,02 грн.

Виставлені позивачем акти-рахунки № 3066/87952 від 30.04.2024 за квітень 2024 га суму 332 579,23 грн з ПДВ, №3066/89045 від 31.05.2024 за травень 2024 на суму 447511,91 грн з ПДВ, №3066/90013 від 30.06.2024 за червень 2024 на суму 681 096,64 грн з ПДВ, №6066/91245 від 31.07.2024 за липень 2024 на суму 939290,89 грн з ПДВ, № 3066/92260 від 31.08.2024 за серпень 2024 на суму 785865,19 грн з ПДВ, № 3066/93343 від 30.09.2024 за вересень 2024 на суму 634954,00 грн з ПДВ, №3066/94210 від 31.10.2024 за жовтень 2024 на суму 672168,23 грн з ПДВ, № 3066/95400 від 30.11.2024 за листопад 2024 року на суму 583232,93 грн з ПДВ підписані відповідачем без заперечень.

Відповідач свої зобов`язання за договором, в частині оплати за надані послуги, виконав частково, залишок заборгованості, за розрахунком позивача складає 4 175 510,24 грн.

З урахуванням зазначеного, станом на дату подання позовної заяви (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 12.02.2025), сума заборгованості ЖЕКП «Степок» перед КП «Облводоканал» ЗОР становила 4660306,18 грн, з яких 4 175 510,24 - за послуги з водопостачання, 60 800 грн - 3% річних, 349 954,92 грн - інфляційні втрати; 74 041,02 грн- пеня.

Вищевикладене стало підставою звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Під час вирішення спору, відповідачем було також частково сплачено суму основного боргу за послуги з водопостачання на загальну суму 590 000 грн, що підтверджено платіжними інструкціями: №2217 від 14.03.2025 на суму 130 000 грн, №2197 від 28.02.2025 на суму 80 000 грн, №1937 від 31.12.2024 на суму 100 000 грн, № 1953 від 20.01.2025 на суму 100 000 грн, № 1940 від 10.01.2025 на суму 100 000 грн.

Спірні правовідносини є господарськими та врегульовані договором про надання послуг з водопостачання № 100В/8 від 27.01.2022.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом положень статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічні положення наведено й у статтях 525, 526 ЦК України.

Згідно зі ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов Договору, укладеного між сторонами, у період з квітня 2024 року по листопад 2024 року відповідач отримав від позивача послуги з водопостачання на суму 5 067 698,02 грн, що підтверджується складеними Актами-рахунками підписаними з боку обох сторін.

Відповідно до п. 5.3.1 Договору встановлено, що основним документом на оплату є Акт-рахунок. Споживач зобов`язаний перерахувати на розрахунковий рахунок Облводоканала суму вказану в Акті-рахунку до 12-го числа, наступного за звітним.

Відповідач за спожиті послуги оплату в повному обсязі у строки визначені договором не здійснив.

Під час розгляду справи відповідачем здійснено часткову оплату за договором, що підтверджено платіжними інструкціями: № 1937 від 31.12.20224 на суму 180 000 грн по рахунку від 31.05.2024, №1953 від 20.01.2025 на суму 100 000 грн по рахунку від 30.06.2024, №1940 від 10.01.2025 на суму 100 000 грн по рахунку від 31.05.2024, №2197 від 28.02.2025 на суму 80 000 грн по рахунку від 30.06.2024, №2217 від 14.03.2025 на суму 130 000 грн п рахунку від 30.06.2024, всього в розмірі 590 000 грн.

Заборгованість за надані позивачем послуги за Договором за період: квітень-листопад 2024 на загальну суму 3 965 510,24 грн відповідачем не сплачена.

Згідно з ч. 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження своїх вимог.

Таким, чином вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3 965 510,24 грн заборгованості по оплаті послуг з водопостачання за період з квітня 2024 по листопад 2024 за Договором № 100В/8 про надання послуг з централізованого водопостачання від 27.01.2022 підлягають задоволенню.

Щодо позиції відповідача про припинення договору № 100В/8 про надання послуг з централізованого водопостачання від 27.01.2022 та безпідставністю застосувати його положень до спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, відповідно до розділу 2 Договору договір діє з 1 січня 2022 року по 31 січня 2022 року та вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за 30 днів до закінчення терміну його дії, про його припинення не було письмово заявлено однією із сторін. Сторони домовились, до відповідно до ч.3 ст. 631 ЦК України, умови даного Договору, застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладання. Термін дії Договору, а також його певні умови можуть бути переглянуті за узгодженням сторін на підставах та у відповідності до діючого законодавства України.

Відповідно до приписів ст. 634 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Також, відповідно до пункту 13 частини 1 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право розірвати договір про надання комунальної послуги, попередивши про це виконавця відповідної комунальної послуги не менш як за два місяці до дати розірвання договору, за умови допуску виконавця для здійснення технічного припинення надання відповідної послуги.

Матеріалами справи та поясненнями сторін підтверджено, що споживач не звертався до Облводоканалу про розірвання договору та продовжує споживати послугу з водопостачання.

Крім тог, згідно з п.1.4 Договору ліміт споживання питної води затверджується щорічно рішенням виконавчих органів місцевого самоврядування згідно розрахунку водогосподарського балансу і оформлюється додатком до даного Договору, Ліміт щорічно підлягає перегляду. При цьому, на 01 вересня кожного наступного року споживач надає Облводоканалу розрахунок водогосподарського балансу на узгодження. У разі ненадання споживачем розрахунку водогосподарського балансу у встановлений строк, ліміт споживання питної води у наступному році встановлюється Облводоканалом на рівні обсягів фактичного водоспоживання за попередній рік.

Таким чином,укладений сторонами договір №100/В/8 не розірвано, не припинено, його дія пролонгована, тому відсутні підстави вважати відносити сторін позадоговірними.

Доводи відповідача щодо припинення договору його виконанням спростовується вищенаведеним.

Споживання відповідачем водопостачання понад обсяги зазначені у п.1.3 Договору та оплату спожитих обсягів на визначену суму, також не є підставою вважати договір припиненим.

Суд погоджується з позицією позивача щодо визначення в договорі орієнтовного обсягу постачання води протягом одного року, беручи до уваги, що умовами договору також передбачено порядок зміни ліміту на майбутнє споживання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6.2 Договору встановлено, що у разі несвоєчасного здійснення оплати за надані послуги Споживач зобов`язаний сплатити Облводоканалу пеню в розмірі 0,01 % від суми боргу за кожний день прострочення оплати відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги"

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі встановленому в договорі, але не вище 0,01% суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Позивач нарахував відповідачеві пеню в сумі 74 041,02 грн за відсотковою ставкою 0,01% відсотка суми боргу за кожен день прострочення оплати за загальний період з 13.05.2024 по 11.02.2025.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Судом перевірено розрахунок суми пені, яка за розрахунком суду склала 75152,47 грн, що є більше заявленого до стягнення розміру.

З огляду на наведене, суд не виходячи за межі позовних вимог, задовольняє стягнення пені з відповідача в розмірі 74 041,02 грн.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено розрахунок 3% річних в розмірі 60 800 грн та інфляційних втрат в розмірі 349 954,92 грн, заявлених позивачем до стягнення з відповідача.

За розрахунком суду втрати від інфляції за період квітень-листопад 2024 року складають 341 680,82 грн; 3% річних за період з 13.05.2024 по 11.02.2025- 60 674,17 грн.

На підставі викладеного, позовні вимог в частині стягнення втрат від інфляції та 3% річних підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі 341 680,82 грн- втрат від інфляції та 60 674,17 грн 3% річних.

Доводи відповідача щодо безпідставного нарахування позивачем пені, 3% річних та втрат від інфляції в зв`язку з забороною такого нарахування на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 206 від 05.03.2022 відхиляються судом з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 206 від 05.03.2022 в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 "Про введення воєнного стану в Україні", установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285).

Зазначена норма не підлягає застосуванню до даних правовідносин, вона стосується саме населення.

Вимога п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітися як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь вмотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід`ємною частиною «права на суд», адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бурдов проти Росії»).

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, обґрунтованою до стягнення суд визнає заборгованість в розмірі: 3 965 510,24 грн - основного боргу, 60 674,17 грн 3% річних, 341 680,82 грн - втрат від інфляції, 74 041,02 грн пені.

У позовній заяві позивач просив зобов`язати орган (особу), що здійснюватиме примусове виконувати рішення, здійснювати нарахування 3% річних та пені в розмірі 0,01% за кожен день прострочення на суму основного боргу до моменту остаточного виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22, під час прийняття рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, суд вправі відповідно до частини десятої статті 238 ГПК України (частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України) зазначити в рішенні про нарахування відповідних або відсотків, або ж пені до моменту виконання рішення. Не допускається зазначати в рішенні про одночасне нарахування відповідних відсотків та пені до моменту виконання рішення суду. Таке нарахування суд може здійснити лише на підставі процесуального клопотання позивача. Питання про можливість у конкретній справі застосовувати приписи частини десятої статті 238 ГПК України (частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України) суд вирішує на власний розсуд з урахуванням обставин, що мають істотне значення, на основі принципів розумності, справедливості та пропорційності. Нарахування пені або відсотків у порядку частини десятої статті 238 ГПК України (частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України) ґрунтується на підставі тих самих норм матеріального права, які є підставою для задоволення позову про стягнення відсотків або пені за порушення виконання зобов`язання. Тобто це ті самі заходи відповідальності, але продовжені на наступний період часу, протягом якого зобов`язання не виконується. Передбачені частиною другою статті 625 ЦК України 3% річних охоплюються приписами частини десятої статті 238 ГПК України (частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України) за умови, що позивач заявив позовну вимогу про стягнення 3% річних за порушення виконання зобов`язання та суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення цієї вимоги.

Суд вважає за необхідне, враховуючи вказані приписи процесуального законодавства та частково задовольнити клопотання позивача, зазначити в рішенні про здійснення нарахування лише 3% річних на суму основного боргу в розмірі 3 965 510,24 грн, починаючи з 11.02.2025 до моменту остаточного виконання рішення суду (до моменту повної оплати основного боргу), з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування, за формулою: С х 3 х Д / К /100, де: С - несплачена сума основного боргу (станом на час ухвалення рішення суду 3 965 510,24 грн); Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість.

В порядку ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на обидві сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Житлово-експлуатаційного комунального підприємства "Степок" (70432, Запорізька обл., запорізький р-н., с. Степок, вул. Нагорна 8, ідентифікаційний код 35764694) на користь Комунального підприємства "Облводоконал" Запорізької обласної ради (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 129А, ідентифікаційний код 03327115) 3 965 510,24 грн (три мільйони дев`ятсот шістдесят п`ять тисяч п`ятсот десять гривень 24 коп.) - основного боргу, 60 674,17 грн (шістдесят тисяч шістсот сімдесят чотири гривні 17 коп.) 3% річних, 341 680, 82 грн (триста сорок одна тисяча шістсот вісімдесят гривень 82 коп.) втрат від інфляції, 74 041,02 грн (сімдесят чотири тисячі сорок одна гривня 02 коп.) пені, 66 628,59грн (шістдесят шість тисяч шістсот двадцять вісім гривень 59 коп.) судового збору.

3. Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду у цій справі, починаючи з 11.02.2025та до моменту виконання рішення суду у даній справі, нараховувати 3% річних за формулою: С х 3 х Д / К /100, де:

С - несплачена сума основного боргу (станом на час ухвалення рішення суду 3 965 510,24 грн);

Д - кількість днів прострочення;

К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість,

та стягнути отриману суму 3% річних з Житлово-експлуатаційного комунального підприємства "Степок" (70432, Запорізька обл., запорізький р-н., с. Степок, вул. Нагорна 8, ідентифікаційний код 35764694) на користь Комунального підприємства "Облводоконал" Запорізької обласної ради (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 129А, ідентифікаційний код 03327115).

В частині стягнення 590 000 грн основного боргу - провадження закрити.

В іншій частині позову - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено після виходу судді з відпустки, лікарняного 07.04.2025.

Суддя І.В. Давиденко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.