Рішення

від 07.04.2025 по справі 910/921/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.04.2025Справа № 910/921/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С. О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "ВІННИЦЬКИЙ ОЛІЙНОЖИРОВИЙ КОМБІНАТ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОСАТ"

про стягнення 49482,23 грн

без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст позовних вимог

Приватне акціонерне товариство "ВІННИЦЬКИЙ ОЛІЙНОЖИРОВИЙ КОМБІНАТ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОСАТ" про стягнення 49482,23 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором оренди №503/17 від 20.04.2017 в частині сплати орендної плати та витрат на утримання.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2025 дану позовну заяву залишено без руху.

04.02.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 05.02.2025 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/921/25, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

03.04.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про долучення доказів.

04.04.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про поновлення строку для долучення доказу та долучення до матеріалів справи акту приймання-передачі в оренду.

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що у зв`язку з технічними причинами під час формування документів в системі "Електронний суд" не було додано вказаного акту.

У відповідності до ч.1 ст.113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідно до ч.1 ст.119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Розглянувши клопотання позивача про поновлення строку для подання доказу, з огляду на наведені у клопотанні обставини, суд дійшов висновку про необхідність поновлення позивачу процесуального строку для подачі доказу, а тому клопотання позивача підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що у відповідача відсутній електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи ухвала суду про відкриття провадження у справі від 05.02.2025 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Ухвала суду від 05.02.2025 направлена на адресу місцезнаходження відповідача повернута на адресу суду поштовим відділенням зв`язку за закінченням терміну зберігання.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17, від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, від 17.11.2021 у справі № 908/1724/19 та від 01.03.2023 у справі № 910/18543/21).

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19, від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20 та від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).

Отже, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Судом враховано, що частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на вказані приписи Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно із ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач на підставі договору оренди №503/17 від 20.04.2017 орендував місце на елеваторі насіння площею 4,0 кв.м., а також місце на 62-й відмітці робочої башти елеватора насіння для встановлення антен.

Однак в порушення умов договору відповідач не виконав взятих на себе зобов`язань в частині сплати орендної плати, витрат по здійсненню енергозабезпечення майна та відшкодуванню витрат на утримання технологічних мереж, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість в розмірі 49482,23 грн.

Позиція відповідача

Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, не подав.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

20.04.2017 між Публічним акціонерним товариством "ВІННИЦЬКИЙ ОЛІЙНОЖИРОВИЙ КОМБІНАТ" (організаційно-правову форму якого змінено на приватне акціонерне товариство) (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОСАТ" (далі - орендар) укладено договір оренди №503/17 від 20.04.2017 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду місце на елеваторі насіння, розташованого на території орендодавця, загальною площею 4,0 (чотири) кв.м., а також місце на 62-й відмітці робочої башти елеватора насіння для встановлення антен, за адресою: м. Вінниця, вул. Немирівське шосе, 26, що належить йому на праві власності (об`єкт оренди), з метою його використання для розміщення обладнання широкосмугового радіо доступу до мережі Інтернет та іншого обладнання, а також здійснення експлуатації та обслуговування такого обладнання за місцем його розташування, за плату, передбачену умовами договору.

Згідно з 1.2 договору він вступає в силу з 20 квітня 2017 року та діє до 31.12.2017 включно, а в частині виконання сторонами умов цього договору- до повного виконання.

Додатковими угодами № 1 від 01.01.2018, № 4 від 01.01.2019 сторонами внесено зміни до п.1.2 договору та продовжено його дію до 31.12.2019.

Відповідно до п. 1.3 договору акт здачі-приймання об`єкту оренди підписується орендодавцем та орендарем у будь-який час протягом 6 місяців з дати підписання даного договору. Якщо протягом цього періоду акт здачі-приймання не підписується сторонами, даний договір припиняє свою дію.

Умови даного договору набувають чинності і є обов`язковими для виконання сторонами з моменту підписання орендодавцем та орендарем акту приймання-передачі об`єкта оренди (п. 1.4 договору)

На виконання вимог договору між орендодавцем та орендарем 20.04.2027 підписаний акт приймання-передачі, згідно з яким орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду місце на елеваторі насіння, розташованого на території орендодавця, загальною площею 4,0 (чотири) кв.м., а також місце на 62-й відмітці робочої башти елеватора насіння для встановлення антен, за адресою: м. Вінниця, вул. Немирівське шосе, 26.

Згідно з п. 3.1 договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 01.01.2018) орендар за користування об`єктом оренди вносить мінімальну щомісячну орендну плату в розмірі 4000,00 грн за кожний календарний місяць оренди, незалежно від фактичної кількості днів оренди в такому місяці.

У п. 3.2 договору сторони погодили, що розмір мінімальної щомісячної орендної плати збільшується на суму витрат орендодавця по здійсненню енергозабезпечення майна, що орендується, зазначених в п.п, 3.2.1. даного договору.

Згідно з п. 3.2.1 договору орендар відшкодовує орендодавцю витрати на оплату спожитої орендарем електроенергії, згідно даних, зазначених в Протоколі зняття показників розрахункових лічильників. Відшкодування орендарем витрат по оплаті спожитої електроенергії здійснюється виходячи з купівельної вартості електроенергії, отриманої орендодавцем від енергопостачальної організації.

Додатковою угодою № 3 від 01.03.2018 сторони доповнили договір підпунктом 3.2.2, відповідно до якого орендар відшкодовує орендодавцю витрати та утримання технологічних мереж орендодавця, якими здійснюється передача електроенергії орендарю, з розрахунку 0,19 грн на передачу 1 кВТ/год.

Відповідно до пунктів 3.3, 3.4 договору нарахування орендної плати починається з дня підписання Акта здачі-приймання. Щомісячно, до 10 числа місяця, наступного за місяцем оплати, орендодавець виставляє орендарю рахунки на повний обсяг обумовлених договором платежів за попередній місяць. Щомісячні платежі підтверджуються Актом виконаних робіт на суму оренди. Сплата орендної плати за договором оренди проводиться на підставі наданого рахунку протягом 10 (десяти) календарних днів, з моменту отримання такого рахунку, шляхом безготівкового банківського перерахування відповідних сум з банківського рахунку орендаря на банківський рахунок орендодавця. Можлива щомісячна попередня оплата.

Розмір мінімальної щомісячної орендної плати за кожний наступний місяць, визначається орендодавцем, шляхом корегування розміру місячної плати за попередній місяць на індекс інфляції за попередній місяць (п. 3.8 договору).

За обґрунтуваннями позивача, за період з червня 2018 по грудень 2019 у відповідача виникла заборгованість у розмірі 49482,23 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з червня 2018 по грудень 2019 сума нарахованих позивачем відповідачу орендної плати, витрат по здійсненню енергозабезпечення майна, відшкодування витрат на утримання технологічних мереж становила 95882,51 грн.

Вказане підтверджується долученими до матеріалів справи актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), а саме: № 2056 від 30.06.2028 на суму 4906,09 грн, № 2376 від 31.07.2018 на суму 5078,87 грн, № 2706 від 31.08.2018 на суму 5165,59 грн, № 3071 від 30.09.2018 на суму 4986,88 грн, № 414 від 31.10.2028 на суму 5187,36 грн, № 3694 від 30.11.2018 на суму 5147,60 грн, № 4061 від 31.12.2028 на суму 5132,54 грн, № 305 від 31.01.2019 на суму 5248,82 грн, № 540 від 28.02.2019 на суму 5180,23 грн, № 792 від 31.03.2019 на суму 5272,39 грн, № 960 від 30.04.2029 на суму 5307,67 грн, № 1292 від 31.05.2019 на суму 5506,67 грн, № 1464 від 30.06.2029 на суму 5472,49 грн, № 1823 від 31.07.2019 на суму 5713,97 грн, № 2176 від 31.08.2019 на суму 5611,62 грн, № 2471 від 30.09.2029 на суму 5654,50 грн, № 2715 від 31.10.2029 на суму 5356,20 грн, № 2979 від 30.11.2019 на суму 5381,71 грн, № 3015 від 03.12.2019 на суму 571,31 грн.

Відповідач, в порушення умов договору орендну плату, витрати по здійсненню енергозабезпечення майна, відшкодування витрат на утримання технологічних мереж за період з червня 2018 по грудень 2019 сплатив частково на суму 46400,28 грн.

05.02.2020 позивач звернувся до відповідача з вимогою вих № 57/32, у якій просив сплатити заборгованість в розмірі 49482,23 грн протягом 3 днів з дати отримання вимоги, однак вимога позивача залишена без відповіді та задоволення.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 49482,23 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Як підтверджено матеріалами справи, у період з червня 2018 по грудень 2019 відповідач на підставі договору оренди користувався місцем на елеваторі насіння, розташованого на території орендодавця, загальною площею 4,0 (чотири) кв.м., а також місце на 62-й відмітці робочої башти елеватора насіння для встановлення антен, за адресою: м. Вінниця, вул. Немирівське шосе, 26.

Доказів повернення об`єкта оренди у вказаний період матеріали справи не містять.

Згідно із наданими у матеріали справи актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), за період з червня 2018 по грудень 2019 відповідачу нараховано 95882,51 грн.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У п. 3.4 договору сторони погодили, що щомісячно, до 10 числа місяця, наступного за місяцем оплати, орендодавець виставляє орендарю рахунки на повний обсяг обумовлених договором платежів за попередній місяць. Щомісячні платежі підтверджуються Актом виконаних робіт на суму оренди. Сплата орендної плати за договором оренди проводиться на підставі наданого рахунку протягом 10 (десяти) календарних днів, з моменту отримання такого рахунку, шляхом безготівкового банківського перерахування відповідних сум з банківського рахунку орендаря на банківський рахунок орендодавця.

Суд зазначає, що за своєю правовою природою рахунок на оплату не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер.

Такими первинними документами, у даному випадку, є акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), які містять інформацію про нараховані суми.

Крім того, між позивачем та відповідачем підписаний акт звірки взаємних розрахунків за період червень 2018 - вересень 2019, відповідно до якого заборгованість відповідача становить 38173,01 грн.

Щодо нарахувань, які здійснені в жовтні-грудні 2019 відповідач повідомлявся вимогою від 05.02.2020, у якій зазначені належні платіжні реквізити позивача.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

За доводами позивача, відповідачем здійснено часткову оплату на суму 46400,28 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Невиконане зобов`язання у сумі 49482,23 грн підтверджується матеріалами справи, доказів у спростування заборгованості по договору оренди №503/17 від 20.04.2017 відповідачем не надано.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Водночас, у частині 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідач, відповідно до наведених приписів процесуального закону, наведених у позові обставин щодо невиконання взятих на себе зобов`язань в частині оплати за договором оренди №503/17 від 20.04.2017не спростував, доказів оплати заборгованості не надав.

Ураховуючи викладене вище, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 49482,23 грн належним чином доведена, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості у сумі 49482,23 грн грн.

Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

ВИСНОВКИ СУДУ

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, оскільки невиконання відповідачем зобов`язання у сумі 49482,23 грн належним чином доведено, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства "ВІННИЦЬКИЙ ОЛІЙНОЖИРОВИЙ КОМБІНАТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОСАТ" про стягнення 49482,23 грн

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

За приписами ст.129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

При цьому суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З урахуванням зазначених положень, оскільки позивачем було подано позовну заяву у даній справі в електронній формі, розмір судового збору за подання цього позову підлягає пониженню на коефіцієнт 0,8 та становить 2422,40 грн.

Позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн, тобто судовий збір внесений у більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Ураховуючи наведене, суд роз`яснює позивачу, що він не позбавлений можливості звернутись до суду із клопотанням у порядку ст.7 Закону України "Про судовий збір" про повернення судового збору у зв`язку із сплатою судового збору у більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОСАТ" (03115, місто Київ, ПРОСПЕКТ ПЕРЕМОГИ, будинок 89-А, ідентифікаційний код 33689783) на користь Приватного акціонерного товариства "ВІННИЦЬКИЙ ОЛІЙНОЖИРОВИЙ КОМБІНАТ" (21034, Вінницька обл., місто Вінниця, ВУЛИЦЯ НЕМИРІВСЬКЕ ШОСЕ, будинок 26, ідентифікаційний код 00373758) 49482,23 грн та 2422,40 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 07.04.2025.

Суддя С.О. Турчин