Рішення

від 07.04.2025 по справі 913/25/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2025 року м.Харків Справа № 913/25/25

Провадження № 4/913/25/25

Господарський суд Луганської області у складі судді Ірини ГОЛЕНКО, розглянувши матеріали позовної заяви б/н від 16.01.2025

Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», м. Київ

до відповідача - Комунального некомерційного підприємства «Троїцьке територіальне медичне об`єднання», смт Троїцьке Сватівського району Луганської області

про стягнення 425452 грн 14 коп.,

Без виклику (повідомлення) учасників справи,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» звернулося до Господарського суду Луганської області через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» з позовною заявою до Комунального некомерційного підприємства «Троїцьке територіальне медичне об`єднання» про стягнення заборгованості за договором постачання природного газу № 11-1037/21-БО-Т від 04.11.2021 у сумі 425452 грн 14 коп., з яких: 277825 грн 70 коп. - основний борг, 58685 грн 93 коп. - пеня, 19236 грн 30 коп. - 3% річних, 69704 грн 21 коп. - інфляційні втрати.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги порушенням відповідачем договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати вартості поставленого природного газу.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.01.2025 позовну заяву передано на розгляд судді Голенко І.П.

Господарський суд Луганської області ухвалою від 21.01.2025 залишив позовну заяву ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» без руху та встановив строк з для усунення недоліків позовної заяви.

Після усунення позивачем недоліків позовної заяви суд ухвалою від 07.02.2025 відкрив провадження у справі, вирішив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи, а також встановив сторонам строки для подання процесуальних заяв по суті.

Ухвала суду від 07.02.2025 була надіслана до електронних кабінетів підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» позивача, відповідача та отримана ними 07.02.2025 о 17 год. 15 хв., що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

18.02.2025 відповідач подав через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» відзив на позовну заяву, яким проти позову заперечує у повному обсязі. Зазначає, що листом № 03-14-1091 від 04.09.2023 Департаменту житлово-комунального господарства Луганської обласної державноїадміністрації про доведення до відома інформації ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» було проінформовано про стан заборгованості за спожитийприродний газ станом на 30.08.2023, а саме про наявність непогашеноїзаборгованості у розмірі 277825 грн 70 коп. за договором постачання природногогазу № 11-1037/21-БО-Т. КНП «Троїцьке ТМО» 19.09.2023 надіслало запит за вихідним № 105 до ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» про витребування документів для підтвердження заборгованості. Відповідьна зазначений лист до теперішнього часу не надходила.

25.09.2023 КНП «Троїцьке ТМО» за вихідним № 108 на електронну адресу ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» направило лист з пропозицією здійснення реструктуризації боргу та перенесення розгляду питання погашення заборгованості за оплату природного газу після припинення воєнного стану на території України та деокупації території, на якій фактично знаходиться заклад охорони здоров`я, що надасть можливість адміністрації ознайомитися з оригіналами документів, перевірити фактичний обсяг спожитого газу та залучити необхідний для поступового погашення наявної заборгованості фінансовий ресурс. Відповідь на зазначений лист до теперішнього часу не надходила.

02.11.2023 за вихідним № 127 та 23.11.2023 за вихідним № 132 на електронну адресу позивача були надіслані листи з метою отримання акту та рахунку на оплату заборгованості за природний газ. Відповіді на вищезазначені листи на адресу КНП «Троїцьке ТМО» до теперішнього часу не надходили.

Директором КНП «Троїцьке ТМО» Кайдою Н.О. були підписані Акти приймання-передачі природного газу від 30.11.2021 та 31.12.2021. Акти приймання-передачіприродного газу від 31.01.2022 та 28.02.2022 не були підписані зі сторони споживача. Оскільки споживач порушив умови договору в частині документального оформлення актів приймання-передачі природного газу, постачальник міг розірвати в односторонньому порядку договір і не постачати природний газ.

З 06.03.2022 року і по теперішній час територія Троїцької громади належить до тимчасово окупованих російською федерацією територій України. Військова агресія російської федерації проти України є обставиною непереборної сили (форс-мажором), яка не дала змоги КНП «Троїцьке ТМО» виконати свої зобов`язання за договором у повному обсязі.

23.01.2023 КНП «Троїцьке ТМО» відновило свою діяльність на підконтрольній Уряду України території, але не є релокованим на підконтрольну Уряду України територію, юридична адреса КНП «Троїцьке ТМО» знаходиться на тимчасово окупованій території Троїцької громади, а діяльність органу здійснюється у дистанційному режимі роботи та один раз на тиждень за адресою: м. Львів, вул. Рудненська, 10, при ХАБі Старобільської міської військової адміністрації Старобільського району Луганської області, в рамках меморандуму про співпрацю.

Всі документи фінансово-господарської діяльності КНП «Троїцьке ТМО» залишились на території, яка тимчасово не підконтрольна Уряду Україні, за юридичною адресою: вул. Виноградна, 11, с-ще. Троїцьке, Сватівський район, Луганська область, 92100.

Оскільки, у зв`язку з окупацією території громади з 06.03.2022, доступ до юридичної, кадрової, фінансової та іншої первинної документації є відсутнім, підтвердити дані вакті наданих послуг, об`єм поставленого газу в лютому 2022 року, а також суми заборгованості за цей період не виявляється можливим. Тому, надані скріншоти алокації з платформи Оператора газотранспортної системи України за період січень-лютий 2022 року не є достатньою підставою для проведення розрахунку за наявною заборгованістю, адже в такому випадку це може спричинити додаткові витрати бюджетних коштів.

Надані позивачем докази,що підтверджують факт направлення на електронну адресу відповідача (ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 ) актів приймання-передачі природного газу від 31.01.2022, 28.02.2022, є неналежними, оскільки направлені 12.01.2022 з електронної пошти ОСОБА_1 , відомостей щодо відношення якого до ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» немає, а дата відправки передує датам виданих документів.

КНП «Троїцьке ТМО» не погоджується з вимогами позивача в частині стягнення суми сплаченого судового збору за подання позовної заяви в розмірі 5105 грн 43 коп., оскільки вважаємо, що позов подано необґрунтовано та за відсутності доказів.

Позивач не надав доказів того, що порушення зобов`язання за договором завдало йому значних збитків, а стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат може завдати КНП «Троїцьке ТМО» значних ускладнень при подальшому здійснені своєї діяльності, оскільки орган охорони здоров`я є бюджетною установою, що фінансується з місцевого бюджету громади.

Виплати з місцевого бюджету громади на утримання підприємств, установ, організацій, комунальних установ громади здійснюються за рахунок залишків бюджетних коштів станом на 24.02.2022. Троїцька селищна військова адміністрація має обов`язки по виконанню норм трудового законодавства (оплата праці,соціальні гарантії тощо) перед 58 працівниками. Надходжень до бюджету від здійснення господарської діяльності підприємствами, установами та організаціями громади (місцеві податки та збори) не здійснюються вже три роки, оскільки територія громади тимчасово окупована, а більшість бюджетоутворюючих підприємств залишилась на тимчасово окупованій території громади.

На теперішній час, відповідно до звіту про використання коштів селищного бюджету Троїцької селищної територіальної громади КНП «Троїцьке ТМО», місячне утриманняна функціонування комунальної установи станом на 2025 рік складає 72,1 тис. грн. (оплата праці та нарахування на оплату праці), що суттєво впливає на формування дохідної частини бюджету громади.

Сума утримання з бюджету громади на погашення пені, річних та інфляційних втрат заявлених у позові складає 425452 грн 14 коп., що складає шестимісячний фонд оплати праці комунального підприємства громади. Тобто, сплата вказаних санкційних коштів потягне за собою несвоєчасну виплату заробітної плати працівникам підприємств, установ, організацій громади, які фінансуються з місцевого бюджету, а також несвоєчасну сплату податків та зборів на користь держави, які встановлені чинним законодавством України.

Сума витрат, які відповідач може понести в результаті розгляду справи може складати 30000 грн, тому що є підстави вважати, що в результаті розгляду даної судової справи виникне необхідність звернення за професійною правничою допомогою.

Враховуючи викладене вище, відповідач просить відмовити у задоволенні позову в частині стягнення боргу, 3 % річних, інфляційних втрат, а також відмовити у задоволенні позову в частині стягнення пені та зменшити її розмір до 100% за рішенням суду за наявності обставин, які мають істотне значення відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України.

21.02.2025 позивач подав через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» відповідь на відзив, у якому зазначає, що відповідач у листах, які додані до відзиву, визнає суму основного боргу у розмірі 277825,70 грн. та просить її реструктурувати.

Акти приймання-передачі природного газу підписані з боку позивача та були направлені на адресу електронної пошти відповідача, яка зазначена у договорі. Відповідач не повернув підписані акти приймання-передачі газу. Проте, неповернення/відсутність актів не може бути умовою для не сплати за поставлений газ з огляду на положення Кодексу ГТС та умов договору.

Обсяги поставленого газу відповідачу є угодженими згідно даних інформаційної платформи, до якої відповідач не має зауважень у відзиві на позов. При цьому розірвання договору в односторонньому порядку є правом позивача, а не обов`язком.

Відповідач не надав до відзиву передбачених законом та договором доказів настання форс-мажорних обставин та про їх повідомлення, зокрема, сертифікату, виданого відповідною торговельною палатою або іншим компетентним органом стосовно невиконання відповідачем спірного договору. Сама наявність агресії росії не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за неналежне виконання зобов`язання за конкретним договором.

Доводи відповідача щодо значного навантаження на бюджет через санкції є необґрунтованими та не підтвердженими документально. Адже, такі доводи не є виключними обставинами, які можуть стати підставою для зменшення пені. Сума неустойки (пені) у співвідношенні до суми несвоєчасно сплаченого основного боргу становить 21,12 %. Тобто, стягнення пені у такому розмірі не набуде карального характеру для відповідача та не створить для нього надмірного фінансового навантаження.

25.02.2025 відповідач подав через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» заперечення на відповідь на відзив, у яких зазначив, що новому керівнику КНП «Троїцьке ТМО» Гуленко І.О. стало відомо про заборгованість за спожитий природний газ за період лютого 2022 року лише 04.09.2023.

У зв`язку з вищевикладеним, вважаємо що штрафні санкції за період з 16.04.2022 по 15.10.2022 року, а саме: пеня у сумі 58685 грн 93 коп., 3% річних у сумі 19236 грн 30 коп., інфляційні втрати у сумі 69704 грн 21 коп. заявлені не обґрунтовано, так як в даний період часу КНП «Троїцьке ТМО» не було відомо про вищезазначену заборгованість.

Згідно із ст. 248 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини справи.

04.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», ЕІС-код - 56Х930000010610Х (далі - постачальник, позивач) та Комунальним некомерційним підприємством «Троїцьке територіальне медичне об`єднання», ЕІС-код - 56XS00001RBK000A (далі - споживач, відповідач) укладено договір постачання природного газу № 11-1037/21-БО-Т, за умовами якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.

Відповідно до п. 1.3 договору за цим договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений на митну територію України.

Згідно із п. 1.4 договору споживач підтверджує та гарантує, що на момент підписання цього договору у споживача є в наявності укладений договір на розподіл природного газу між споживачем та оператором газорозподільної мережі (далі - Оператор ГРМ) та присвоєний оператором ГРМ персональний ЕІС-код та/або укладений договір транспортування природного газу між споживачем та оператором газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) та присвоєний оператором ГТС персональний ЕІС-код (якщо об`єкти споживача безпосередньо приєднані до газотранспортної мережи).

У п. 1.5 договору передбачено, що у разі якщо об`єкти споживача підключені до газорозподільних мереж, розподіл природного газу, який постачається за цим договором, здійснює(ють) оператор(и) газорозподільних мереж, а саме: АТ «ОГС «Луганськгаз», з яким (якими) споживач уклав відповідний договір.

Постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період з жовтня 2021 року по грудень 2022 року (включно), в кількості 175,361 тис. куб. метрів, в тому числі по місяцях: жовтень 2021 - 7,200 тис. куб. м, листопад 2021 - 21,000 тис. куб. м, грудень 2021 - 24,800 тис. куб. м, січень 2022 - 21,709 тис. куб. м, лютий 2022 - 20,351 тис. куб. м, березень 2022 - 21,084 тис. куб. м, квітень 2022 - 6,217 тис. куб. м, травень 2022 - 0,00 тис. куб. м, червень 2022 - 0,00 тис. куб. м, липень 2022 - 0,00 тис. куб. м, серпень 2022 - 0,00 тис. куб. м, вересень 2022 - 0,00 тис. куб. м, жовтень 2022 - 7,200 тис. куб. м, листопад 2022 - 21,000 тис. куб. м, грудень 2022 - 24,800 тис. куб. м (п. 2.1 договору).

Відповідно до п. 2.1.3 договору загальний обсяг природного газу, замовлений споживачем за цим договором, складається з сум загальних обсягів природного газу, замовлених споживачем на всі розрахункові періоди протягом строку дії договору.

Згідно з п. 2.3 договору підписанням цього договору споживач дає згоду постачальнику на включення його до Реєстру споживачів постачальника (надалі - Реєстр або Реєстр споживачів), розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС.

У п. 3.1 договору передбачено, що постачальник передає споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ.

Постачання газу за цим договором здійснюється постачальником виключно за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС (п. 3.2 договору).

Відповідно до п. 3.4 договору постачальник із застосуванням ресурсів Інформаційної платформи Оператора ГТС та споживач здійснюють щоденний моніторинг фактично відібраного споживачем обсягу природного газу.

Згідно із п. 3.5 договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.

У п. 3.5.1 договору передбачено, що споживач зобов`язується надати постачальнику не пізніше 5-го (п`ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.

На підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також акт), підписані уповноваженим представником постачальника (п. 3.5.2 договору).

Відповідно до п. 3.5.3 договору споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.

Згідно із п. 3.5.4 договору у випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п`ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору.

Звірка фактично використаного обсягу газу за цим договором на певну дату чи протягом відповідного розрахункового періоду ведеться сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений Споживачу обсягу газу згідно з даними Інформаційної платформи Оператора ГТС (п. 3.6 договору).

У п. 4.1 договору сторони передбачили, що ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється наступним чином: ціна природного газу за 1000 куб. м газу без ПДВ 13658,42 грн., крім того податок на додану вартість за ставкою 20%, крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи 124,16 грн. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом 136,576 грн., крім того ПДВ 20%, всього з ПДВ 163,89 грн. за 1000 куб. м.

Всього ціна газу за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на цим договором становить 16554,00 грн.

Загальна вартість цього договору на дату укладання становить 2419105 грн 00 коп., крім того ПДВ 483821 грн 00 коп., разом з ПДВ 2902926 грн 00 коп. (п. 4.3 договору).

Відповідно до п. 5.1 договору оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюєтьсяспоживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору. Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.

Згідно із п. 5.3 договору оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в розділі 14 цього Договору. Споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього договору. Кошти, які надійшли від споживача, зараховуються як передоплата за умови оплати споживачем 100% вартості природного газу, замовленого на попередній розрахунковий період, та 100% оплати вартості фактично переданого природного газу у попередні розрахункові періоди.

Споживач зобов`язаний самостійно контролювати власне використання природного газу за цим договором (п. 6.2 договору).

У п. 7.1 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором.

У разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (п. 7.2 договору).

Відповідно до п. 13.1 договору даний договір набирає чинності з дати його укладання і діє в частині поставки газу до 31.12.2022 включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору.

Договір постачання природного газу № 11-1037/21-БО-Т від 04.11.2021 підписаний сторонами та скріплений їх печатками.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу природний газ у листопаді 2021 року - лютому 2022 року.

На підтвердження поставки відповідачу природного газу у листопаді 2021-лютому 2022 року в обсязі 74,8477тис.куб.м на загальну суму 1239028 грн 46 коп. позивач надав акти приймання-передачі природного газу:

-від 30.11.2021 в обсязі 15,66570 тис.куб.м на суму 259329 грн 92 коп.;

-від 31.12.2021 в обсязі 24,80000 тис.куб.м на суму 410539 грн 08 коп.;

-від 31.01.2022 в обсязі 17,59900 тис.куб.м на суму 291333 грн 76 коп.;

-від 28.02.2022 в обсязі 16,78300 тис.куб.м на суму 277825 грн 70 коп.

Акти приймання-передачі природного газу від 30.11.2021 та 31.12.2021 підписані ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» та КНП «Троїцьке територіальне медичне об`єднання».

Акти приймання-передачі природного газу від 31.01.2022 та 28.02.2022 підписані ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг».

Позивач зазначає, що активід 31.01.2022 та 28.02.2022 направлялися відповідачу на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2, на підтвердження чого надав скріншот з електронної пошти.

Суд із скріншоту встановив, що повідомлення від 12.01.2022 адресоване ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 має статус «готове до надсилання».

Водночас, позивач на підтвердження поставки природного газу відповідачу та його споживання надав дані з Інформаційної платформи щодо остаточної алокації відборів споживача з EIC-кодом56XS00001RBK000A в періоди з 01.01.2022 по 28.02.2022, які надало ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» у листі № ТОВВИХ-24-12825 від 20.08.2024, а саме:

-з 01.01.2022 по 31.01.2022 - 17599,00 м3 (291333 грн 76 коп.);

-з 01.02.2022 по 28.02.2022 - 16783,00 м3 (277825 грн 70 коп.).

Споживач з ЕІС-кодом 56XS00001RBK000A у період з 01.01.2022 по 28.02.2022 був закріплений за постачальником ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (ЕІС-код 56X930000010610X).

Всього у період з листопада 2021 по лютий 2022 року поставлено природний газ в обсязі 74,8477 тис.куб.м на загальну суму 1239028 грн 46 коп.

Відповідач частково розрахувався за отриманий природний газ у загальній сумі 961202 грн 76 коп.: 24.12.2021 на суму 259329 грн 92 коп. за природний газ, поставлений у листопаді 2021 року; 29.12.2021 на суму 410539 грн 08 коп. за природний газ, поставлений у грудні 2021 року; 21.02.2022 на суму 291333 грн 76 коп. за природний газ, поставлений у січні 2022 року (інформація від 12.08.2024 № 16/2-09/92086/2024 АТ «Ощадбанк» про надходження коштів, сальдо з бухгалтерського рахунку позивача).

Решту суми заборгованості за договором відповідач не сплатив, у зв`язку з чим позивач звернувся з цим позовом до суду про стягнення з відповідача основного боргу за лютий 2022 року в сумі 277825 грн 70 коп., пені в сумі 58685 грн 93 коп. за період з 16.04.2022 до 15.10.2022, 3% річниху сумі19236 грн 30 коп. за період з 16.04.2022 до 05.08.2024, інфляційних втрат у сумі69704 грн 21 коп. за період з травня 2022 року до липня 2024 року.

Відповідач зазначає, що з листа № 03-14-1091 від 04.09.2023 Департаменту житлово-комунального господарства Луганської обласної державної адміністрації про доведення до відома інформації ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» його було проінформовано про стан заборгованості за спожитий природний газ станом на 30.08.2023, а саме про наявність непогашеної заборгованості у розмірі 277825 грн 70 коп. за договором постачання природного газу № 11-1037/21-БО-Т, що був укладений між позивачем та відповідачем 04.11.2021.

19.09.2023 відповідач надіслав ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» запит № 105 про надання акту звірки або будь-яких інших наявних документів, що підтверджують заборгованість КНП «Троїцьке ТМО» перед ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг».

25.09.2023 відповідач направив на електронну пошту позивача ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 (підтверджується скріншотом зі сторінки електронної пошти директора ІНФОРМАЦІЯ_5) лист № 108 з пропозицією здійснити реструктуризацію боргу, який згідно акту звіряння становить 277825 грн 70 коп., та повернутись до розгляду даного питання після припинення воєнного стану на території України та деокупації території, на якій фактично знаходиться заклад охорони здоров`я.

02.11.2023 та 24.11.2023 відповідач направив на електронну пошту позивача ІНФОРМАЦІЯ_3 (підтверджується скріншотом зі сторінки електронної пошти директора ІНФОРМАЦІЯ_5) листи №№ 127, 132 з проханням направити на електронну пошту акт та рахунок на оплату спожитого природного газу у лютому 2022 року на суму 277825 грн 70 коп.

Як зазначає відповідач, відповідей на всі зазначені листи від позивача не отримано.

Позивач не надав до матеріалів справи відповіді на зазначені листи.

Селищний голова смт Троїцьке розпорядженням № 38 від 20.03.2022 з метою забезпечення життя і здоров`я працівників встановив з 01.04.2022 до припинення чи скасування воєнного стану в Україні простій КНП «Троїцьке ТМО».

Начальник Троїцької селищної військової адміністрації Сватівського району Луганської області розпорядженнями: № 7-ос від 19.01.2023 призупинив дію трудового договору з 19.01.2023 на строк не більше ніж період дії воєнного стану з ОСОБА_2 , директором КНП «Троїцьке ТМО»; № 7-од від 20.01.2023 припинив простій КНП «Троїцьке ТМО» з 23.01.2023; № 20-ос від 09.02.2023 призначив ОСОБА_3 з 13.02.2023 на посаду виконуючого обов`язки директора КНП «Троїцьке ТМО».

Дослідивши обставини справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

В силу положень ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

У ст. 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Відповідно до п. п. 27, 31, 37 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» природний газ, нафтовий (попутний) газ, газ (метан) вугільних родовищ та газ сланцевих тощо, газ колекторів щільних порід, газ центрально-басейнового типу (далі - природний газ) - суміш вуглеводнів та невуглеводневих компонентів, що перебуває у газоподібному стані за стандартних умов (тиск - 760 міліметрів ртутного стовпа і температура - 20 градусів за Цельсієм) і є товарною продукцією; постачальником природного газу є суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу; споживачем є фізична особа, фізична особа-підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Правовідносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи газотранспортної системи (далі - Оператори ГРМ/ГТС), регулюються Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496 (далі - Правила).

Відповідно до п. 3 розділу І Правил постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи.

Споживач самостійно контролює власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу в розрахунковому періоді має самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання. Постачальник має право оперативно контролювати обсяг споживання природного газу споживачем, використовуючи інформаційну платформу Оператора ГТС або інформацію споживача, а також шляхом самостійного контролю обсягів споживання природного газу на об`єкті споживача (п. 11 розділу ІІ Правил).

Відповідно до пп. 19 п. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» Оператор газотранспортної системи (Оператор ГТС) - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).

24.12.2019 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийнято постанову № 3011 «Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ «Оператор ГТС України», на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу Товариству з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (03065, м. Київ, проспект Гузара Любомира, 44, код ЄДРПОУ 42795490).

Правове регулювання технічних, організаційних, економічних та правових засад функціонування газотранспортної системи України здійснюється Кодексом Газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1378/27823 (далі - Кодекс ГТС).

Відповідно до п. 1 глави 2 розділу IV Кодексу ГТС з метою уніфікації та однозначної ідентифікації суб`єктів ринку природного газу та точок комерційного обліку, розміщених на об`єктах газової інфраструктури, та для забезпечення спрощення процедур зміни постачальників природного газу та електронного обміну даними між суб`єктами ринку природного газу, на національному рівні використовується система кодування, рекомендована Європейською мережею операторів газотранспортних систем (ENTSOG).

Для кодування використовується ЕІС-код.

Кожному суб`єкту ринку природного газу та/або точці комерційного обліку може бути присвоєно лише один ЕІС-код.

Згідно з п. 4 глави 2 розділу IV Кодексу ГТС оператор газорозподільної системи присвоює EIC-коди всім споживачам, що приєднані до газорозподільної системи відповідного оператора та відповідних ЕІС-кодів їх точок комерційного обліку (за необхідності).

У п. 1 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС передбачено, що для забезпечення електронної взаємодії та документообігу між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для організації замовлення та супроводження послуг транспортування природного газу в умовах добового балансування газотранспортної системи, а також між суб`єктами ринку природного газу та операторами торгових платформ оператор газотранспортної системи зобов`язаний створити та підтримувати функціонування інформаційної платформи.

Інформаційна платформа має бути доступною всім суб`єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов`язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом. Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень (п. 2 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).

Факт укладання договору постачання природного газу № 11-1037/21-БО-Т від 04.11.2021 між сторонами спору підтверджується матеріалами справи та документально не спростовується відповідачем.

Суд на підставі наявних у справі матеріалів встановив, що відповідач у період з 01.01.2022 по 28.02.2022 був закріплений за постачальником ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (лист № ТОВВИХ-24-12825 від 20.08.2024 ТОВ «Оператор газотранспортної системи України»).

Надані позивачем акти приймання-передачі природного газу від 31.01.2022, 28.02.2022 до уваги судом не приймаються, оскільки відсутні належні докази їх відправлення відповідачу електронною поштою. Як встановив суд, повідомлення від 12.01.2022 із відповідними актами, адресоване ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2, має статус «готове до надсилання», тобто у такому випадку неможливо достовірно встановити факт відправлення відповідачу цих документів. Крім того, акти від 31.01.2022 та 28.02.2022 не могли бути направлені 12.01.2022 - раніше за дату їх складання.

Отже суд погоджується з доводами відповідача про те, що докази відправлення позивачем електронною поштоюактів приймання-передачі природного газу від 31.01.2022, 28.02.2022відповідачу є неналежними.

Проте, факт поставки позивачем відповідачу природного газу в обсязі 74,8477 тис.куб.м на загальну суму 1239028 грн 46 коп. за період з листопада 2021 року до лютого 2022 року та його споживання підтверджується іншими належними доказами, зокрема, актами приймання-передачі природного газу від 30.11.2021 та 31.12.2021, листом ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» від 20.08.2024 № ТОВВИХ-24-12825 та даними з Інформаційної платформи щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом56XS00001RBK000A, доступ до якої має також відповідач.

Отже, відповідач мав можливість дізнатися з Інформаційної платформи Оператора ГТС про спожиті обсяги природного газу за спірний період.

Відповідач не надав суду доказів того, що використані позивачем дані, розміщені Оператором ГТС на Інформаційній платформі щодо остаточної алокації відборів газу відповідача за лютий 2022 року, є неповними чи недостовірними або такими, що відрізняються від даних самого споживача, тобто дані Інформаційної платформи ніяким чином документально не спростував.

Тому доводи відповідача про те, щонадані скріншоти алокації з платформи Оператора газотранспортної системи України за період січень-лютий 2022 року не є достатньою підставою для проведення розрахунку за наявною заборгованістю, суд відхиляє у зв`язку з їх безпідставністю й суперечать п. 3.6 договору.

Суд також враховує, що умовами договору (п. 6.2) та Правилами постачання природного газу (п. 11 розділу ІІ) обов`язок контролювати власне споживання природного газу покладено саме на споживача. Отже, сама по собі обставина не отримання, не підписання споживачем актів прийому-передачі не звільняє останнього від оплати спожитого природного газу.

Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивач правомірно визначив обсяг спожитого відповідачем природного газу у спірний період відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС.

Беручи до уваги наведені положення укладеного між сторонами договору, відповідач мав здійснити оплату за фактично поставлений природний газ до 15 числа місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач повністю розрахувався за поставлений природний газ у листопаді-грудні 2021 року та січні 2022 року, всього на загальну суму 961202 грн 76 коп. (інформація від 12.08.2024 № 16/2-09/92086/2024 АТ «Ощадбанк» про надходження коштів, сальдо з бухгалтерського рахунку позивача).

За поставлений природний газ у лютому 2022 року відповідач не розрахувався.

У зв`язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем складає 277825 грн 70 коп.

Доводи відповідача щодо розірвання договору в односторонньому порядку у разі невиконання споживачем умов договору в частині оплати використаних обсягів газу суд відхиляє, оскільки це є правом постачальника, а не його обов`язком (п. 6.3 договору).

Зміст ст. 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Тобто обставину треба доказувати таким чином або реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Отже, враховуючи встановлені обставини справи та наявні в матеріалах справи докази, позивач належним чином обґрунтував правомірність заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений природний газ у лютому 2022 року в сумі 277825 грн 70 коп.за договором постачання природного газу №11-1037/21-БО-Т від 04.11.2021.

Тому ця вимога є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 58685 грн 93 коп. за період з 16.04.2022 до 15.10.2022 суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.

Виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою (ч. 1 ст. 546 ЦК України).

Стаття 216 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 ГК України пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За умовами п. 7.2 договору, у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4. цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Згідно розрахунку штрафних санкцій позивач нарахував відповідачу пеню за зобов`язаннями лютого 2022 року в сумі 58685 грн 93 коп. за період з 16.04.2022 до 15.10.2022.

Суд перевіривши розрахунок пені позивача, прийшов до висновку, що він є обґрунтованим, арифметично вірним, здійснений з дотриманням вимог законодавства, у зв`язку з чим вимога позивача про стягнення пені в сумі 58685 грн 93 коп. за період з 16.04.2022 до 15.10.2022 є обґрунтованою.

Відповідач у п. 2 прохальної частини відзиву просить суд відмовити в повному обсязі Товариству з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» в задоволені позову в частині стягнення з Комунального некомерційного підприємства «Троїцьке територіальне медичне об`єднання» пені у сумі 58685 грн 93 коп., та зменшити її розмір на 100% зарішенням суду, за наявності інших обставин, які мають істотне значення відповіднодо ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України.

Щодо зменшення розміру пені суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. У випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у п. 6 статті 3, ч. 3 статті 509 та ч. 1-2 статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшувати.

У ст. 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

З наведеного вбачається, що зменшення розміру пені є правом суду, яке прямо передбачено частиною 3 статті 551 ЦК України і реалізується у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Конституцій суд України у рішенні від 11.07.2013 у справі №7-рп/2013 зазначив, що вимога про нарахування та сплату неустойки за договором, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у п. 6 ст. 3, ч. 3 ст. 509 та ч. ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

У постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22 викладено висновок про те, що індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов`язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, зумовлюють висновок про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права.

Розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90%, 70% чи 50% тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України, тобто у межах судового розсуду (п. п. 7.42, 7.43 постанови).

У цьому випадку суд вбачає наявність виняткових обставин, які свідчать про можливість зменшення заявленого до стягнення розміру пені з огляду на наступне.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України №2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та триває станом на час розгляду справи.

Суд встановив з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що місцезнаходженням відповідача -КНП «Троїцьке територіальне медичне об`єднання`є Луганська область, Сватівський район, смт Троїцьке, вул. Виноградна, 11.

Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окуповані Російською Федерацією, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376, територія Троїцької селищної територіальної громади є тимчасово окупованою з 06.03.2022.

У ч. 3 ст. 75 ГПК України передбачено, що обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Факт окупації смт Троїцьке Луганської області є загальновідомою обставиною, що в силу приписів ч. 3 ст. 75 ГПК України не потребує доказування.

Суд також враховує, що відповідач є комунальним некомерційним підприємством, яке фінансується за рахунок місцевого бюджету громади.

Через тимчасову окупацію Троїцька селищна територіальна громада втратила значну частину доходів. Тому покладення надмірного фінансового тягаря на відповідача, який фінансується з бюджету Троїцької селищної ради, у вигляді неустойки може унеможливити виконання певних обов`язків, а в умовах недостатності державного фінансування у період збройної агресії тягар може бути невиправдано обтяжливим.

Суд також бере до уваги, що розмір заявленої до стягнення пені становить 21% від розміру заявленого до стягнення основного боргу.

У цьому випадку неустойка є лише санкціями за неналежне виконання зобов`язання, а не основним боргом, а тому будувати на цих платежах свої доходи та видатки позивач не може. При зменшенні розміру пені позивач не несе негативного наслідку в своєму фінансовому стані.

Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про погіршення фінансового стану та господарської діяльності позивача, понесення позивачем збитків саме в результаті порушення (несвоєчасного виконання) відповідачем умов договору.

Також суд бере до уваги ступінь виконання відповідачем зобов`язань за спірним договором, а саме: відповідач сумлінно проводив розрахунки до початку збройної агресії Російської Федерації, що не заперечується позивачем. Після окупації смт Троїцьке селищний голова розпорядженням № 38 від 20.03.2022 встановив з 01.04.2022 простій КНП «Троїцьке ТМО», який був припинений з 23.01.2023 згідно розпорядження № 7-од від 20.01.2023, проте і на теперішній часнормальна діяльність відповідача є об`єктивно неможливою, оскільки лікарня не є релокованою на підконтрольну Україні територію.

Відповідач неодноразово звертався до позивача з пропозицією погасити заборгованість (запит № 105 від 19.09.2023, лист № 108 від 25.09.2023, лист № 127 від 02.11.2023, лист № 132 від 24.11.2023), проте відповіді не отримав.

Крім того, у цих правовідносинах інтереси позивача, крім заявленої до стягнення пені, захищені заявленими до стягненняз відповідача 3% річних та інфляційними втратами.

З урахуванням наведеного, виходячи із принципів добросовісності, справедливості, розумності, пропорційності, суд частково задовольняє клопотання відповідача та вважає, що є підстави для зменшення розміру пені відповідно до ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, на 75%, тобто до 14671 грн 48 коп.

Отже, позовна вимога про стягнення з відповідача пені підлягає частковому задоволенню в сумі 14671 грн 48 коп. У задоволенні решти вимог слід відмовити.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річниху сумі 19236 грн 30 коп. за період з 16.04.2022 до 05.08.2024 та інфляційних втрат у сумі 69704 грн 21 коп. за період з травня 2022 року до липня 2024 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц).

За приписами п. 7.2 договору у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, дійшов висновку, що розрахунок зроблено арифметично вірно з дотримання вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України, тому є обґрунтованим.

Щодо зменшення розміру відсотків річних та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Визначені частиною другою статті 625 ЦК України право стягнення інфляційних втрат і 3% річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити згадані вище інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані (у тому числі у вигляді прострочення оплати відповідних товарів та послуг).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 року у справі № 902/417/18 зазначила про те, що виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнового стану боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання, але до мінімального розміру (до 3%), встановленого зазначеною статтею.

Водночас, інфляційні втрати (індекс споживчих цін) - це показник, який характеризує зміни загального рівня цін на товари і послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Суд звертає увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду у згаданій вище постанові не передбачає можливості зменшення розміру інфляційних втрат.

У цій справі суд враховує, що розмір відсотків річних не є надмірним, а визначений саме в тому розмірі, який і передбачає ст. 625 ЦК України (3% річних).

Тому, підстави для зменшення розміру відсотків річних та інфляційних втрат відсутні.

Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 19236 грн 30 коп. за період з 16.04.2022 до 05.08.2024 та інфляційних втрат у сумі 69704 грн 21 коп. за період з травня 2022 року до липня 2024 року підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 396109 грн 18 коп., з яких: основний борг у сумі 277825 грн 70 коп., пеня в сумі 14671 грн 48 коп., 3% річних у сумі 19236 грн 30 коп., інфляційні втрати в сумі 69704 грн 21 коп.

Доводи відповідача про необґрунтовано заявлені позивачем штрафні санкції (пеню, 3% річних, інфляційні втрати) за період з 16.04.2022 по 15.10.2022 року у зв`язку з тим, що новому керівнику КНП «Троїцьке ТМО» Гуленко І.О. стало відомо про заборгованість за спожитий природний газ за період лютого 2022 року лише 04.09.2023, суд відхиляє, оскільки зміна керівника не припиняє зобов`язань юридичної особи.

Крім того, щодо звільнення відповідача від відповідальності у зв`язку з наявністю форс-мажорних обставин (військова агресія російської федерації проти України) суд зазначає наступне.

Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) чітко визначено в Законі України «Про торгово-промислові палати в Україні» та деталізовано в розділі 6 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням президії Торгово-промислової палати України від 15.07.2014 № 40(3).

Відповідно до ст. 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

За умовами п. 6.2 Регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи щодо кожного окремого договору, контракту, угоди тощо, а також податкових та інших зобов`язань/обов`язків, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

В сертифікаті про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) вказуються дані заявника, сторони за договором (контрактом, угодою тощо), дата його укладення, зобов`язання, що за ним настало чи настане найближчим часом для виконання, його обсяг, термін виконання, місце, час, період настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які унеможливили його виконання, докази настання таких обставин (п. 6.12 Регламенту).

Отже, у Законі та Регламенті зазначено, що форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються виключно сертифікатом.

Відповідно до п. 10.4 договору постачання природного газу № 11-1037/21-БО-Т від 04.11.2021 настання форс-мажорних обставин підтверджується в порядку, встановленому чинним законодавством України.

В матеріалах справи відсутній сертифікат Торгово-промислової палати України щодо договору постачання природного газу № 11-1037/21-БО-Т від 04.11.2021.

Враховуючи вищевикладене, вказані доводи відповідача суд відхиляє.

У рішеннях ЄСПЧ «Серявін та інші проти України», «Проніна проти України», «Трофимчук проти України» зазначено, що хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У разі зменшення судом розміру неустойки на підставі ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України, судовий збір покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки, оскільки таке зменшення є наслідком не необґрунтованості позовних вимог в цій частині, а виключно застосування судами свого права на таке зменшення, передбаченого наведеними нормами (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17).

Отже, позивачу за рахунок відповідача відшкодовується судовий збір у сумі 5105 грн 43 коп.

Доводи відповідача щодо безпідставності стягнення з нього судового збору суд відхиляє, оскільки позивачем обґрунтовано заявлено позовні вимоги і обставини справи підтверджені належними та допустимими доказами.

Враховуючи розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд ухвалює та підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 2, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Троїцьке територіальне медичне об`єднання» (92100, Луганська область, Сватівський район, смт Троїцьке, вул. Виноградна, буд. 11, ідентифікаційний код 01983720) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, ідентифікаційний код 42399676) основний борг у сумі 277825 грн 70 коп., пеню в сумі 14671 грн 48 коп., 3% річних у сумі 19236 грн 30 коп., інфляційні втрати в сумі 69704 грн 21 коп., судовий збір у сумі 5105 грн 43 коп., видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти вимог відмовити.

У відповідності до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до ст. ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано - 07.04.2025.

Суддя Ірина ГОЛЕНКО