ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.04.2025 Справа № 914/1898/18
Господарський суд Львівської області у складі судді Трускавецького В. П., за участю секретаря судового засідання Шевчук О. О., розглянувши по суті у відкритому судовому засіданні, матеріали справи
за первісним позовом:Товариства з додатковою відповідальністю «Львівський завод фрезерних верстатів», м. Львів,до відповідача 1:Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром», м. Львів,до відповідача 2:Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, м. Львів,до відповідача 3:Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Львівської міської ради, м. Львів,до відповідача 4:Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області, с. Давидів, Львівський р-н, Львівська область,про:визнання права власності на пожежний резервуар; скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації; скасування рішення про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; скасування державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна з одночасним припиненням права власності; зобов`язання відповідача 1 не чинити перешкоди в користуванні позивачем пожежним резервуаром; зобов`язання відповідача 1 відновити пожежний резервуар, привівши його до попереднього стану відповідно до технічного паспорта.За зустрічним позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром», м. Львів,до відповідача 1:Товариства з додатковою відповідальністю «Львівський завод фрезерних верстатів», м. Львів,до відповідача 2:Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, м. Львів,до відповідача 3:Державного реєстратора Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Живка Михайла Олександровича, с. Солонка, Пустомитівський р-н, Львівська область,за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 2:Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, м. Львів, м. Львів,за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 3:Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Львівської міської ради, м. Львів,про:визнання незаконним та скасування Переліку майна, переданого до статутного фонду Товариства з додатковою відповідальністю «Львівський завод фрезерних верстатів», визнання незаконної на скасування державної реєстрації права власності, припинення права власності.За участю представників учасників процесу:позивач за первісним позовом/відповідач 1 за зустрічним позовом: Сеньків А. І. - адвокат,відповідач 1 за первісним позовом/позивач за зустрічним позовом:Шевців Б. М. - директор,відповідач 2 за первісним позовом/третя особа за зустрічним позовом:не з`явився,відповідач 3 за первісним позовом/третя особа за зустрічним позовом:не з`явився,відповідач 4 за первісним позовом:не з`явився,відповідач 2 за зустрічним позовом:Золотий Я. М. - представник,відповідач 3 за зустрічним позовом:не з`явився.Судові процедури.
1. На розгляд Господарського суду Львівської області у 2018 році надійшли вищевказані первісний та зустрічний позови. Більш детальний рух справи відображено у попередніх процесуальних документах суду. Стислий виклад руху справи відображено нижче.
29.10.2018 за вх. № 41254/18 Управління державної реєстрації ЮД ЛМР подало відзив на позов, у якому заперечило позовні вимоги заявлені до нього (т. 2 а.с. 148 - 149).
05 листопада 2018 року ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» подало відзив на позов, яким повністю заперечило заявлені позовні вимоги (т. 3 а.с. 1 - 6).
12.11.2018 ТзДВ «Львівський завод фрезерних верстатів» подав клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача Давидівської СР ОТГ Пустомитівського р-ну Львівської області (вх. № 2997/18), заяву про часткову зміну предмета позову (вх.№ 2998/18) та відповідь на відзив (вх. № 43297/18) (т. 3 а.с. 185 - 186, 188 - 189, 199 - 203 відповідно).
Також 12.11.2018 Інспекцією ДАБК у м. Львові подано відзив на позов у якому повідомлено, що заявник вважає необґрунтований заявлений до них позов з підстав вказаних у поданому відзиві (т. 3 а.с. 213 - 214).
ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» 14.11.2018 подало заяви процесуального характеру: про виклик судового експерта, про витребування доказів, про відкладення з метою подання заперечення на відповідь на відзив, про долучення доказу.
ТзДВ «Львівський завод фрезерних верстатів» 19.11.2018 подало відповідь на відзив Інспекції ДАБК у м. Львові (т. 3 а.с. 244 - 246).
2. 22.11.2018 ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» подано зустрічну позовну заяву (т. 4 а.с. 3 - 8).
3. Ухвалою суду від 06.12.2018 прийнято заяву ТзДВ «Львівський завод фрезерних верстатів» про часткову зміну предмета позову; залучено до участі у справі як співвідповідача Давидівську СР ОТГ Пустомитівського р-ну Львівської обл.; поновлено ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» пропущений для подання зустрічної позовної заяви строк та прийнято таку до спільного розгляду з первісним позовом; залучено до участі у справі за зустрічним позовом в процесуальному статусі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 2 - Інспекцію ДАБК у м. Львові; залучено до участі у справі за зустрічним позовом в процесуальному статусі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 3 - Управління державної реєстрації ЮД ЛМР (т. 4 а.с. 166 - 170).
22.12.2018 відповідач 1 за зустрічним позовом подав відзив на зустрічну позовну заяву, у якому повністю заперечив заявлені позовні вимоги (т. 4 а.с. 187 - 192).
09 січня 2019 року позивач за зустрічним позовом подав відповідь на відзив (т. 4 а.с. 229 - 232).
Відповідач 1 за зустрічним позовом 22.01.2019 подав заперечення на відповідь на відзив (т. 5 а.с. 16 - 19).
ФДМ України 04.02.2019 подав відзив на зустрічну позову заяву (т. 5 а.с. 62 - 69).
ТзДВ «ЛЗФВ» 05.02.2019 подало до суду клопотання про приєднання доказів (т. 5 а.с. 88 - 89).
ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» 05.02.2019 подало клопотання у якому надало пояснення щодо строку позовної давності щодо вимоги про визнання незаконним та скасування Переліку майна, переданого до статутного фонду ВАТ «ЛЗФВ» (т. 5 а.с. 177). Також, 28.02.2019 останнє подало відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву (т. 5 а.с. 158 - 159).
06.03.2019 ТзДВ «ЛЗФВ» подало заперечення на відповідь на відзив РВ ФДМ України на зустрічну позовну заяву (т. 5 а.с. 198 - 202) та клопотання про приєднання доказів (т. 5 а.с. 221 - 222).
06 березня 2019 року ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» подало заяву про виклик на допит свідків (т. 6 а.с. 5).
РВ ФДМ України 12.03.2019 подало до суду заперечення на відповідь на зустрічну позовну заяву (т. 6 а.с. 15 - 18).
ТзДВ «ЛЗФВ» 13.03.2019 подало заяву про виклик свідка. ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» 20.03.2019 подало клопотання про долучення доказів (т. 6 а.с. 69).
05 червня 2019 ТзДВ «ЛЗФВ» подало до суду клопотання про долучення доказу (т. 6 а.с. 182).
ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» 12.06.2019 подало клопотання про заміну РВ ФДМ України по Львівській області його правонаступником (т. 6 а.с. 200).
Також відповідач 1 за первісним позовом / позивач за зустрічним позовом 01.10.2019 подав клопотання про поновлення строку для подання доказів та приєднання до матеріалів справи відповідних доказів (т. 8 а.с 1 - 2).
Позивач за первісним / відповідач 1 за зустрічним позовами 13.11.2019 подав клопотання про повернення до розгляду справи у підготовчому провадженні та призначення експертизи (т. 8 а.с. 109 - 113). Останній 27.12.2019 також подав клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішення у справі № 914/2559/19.
Ухвалами суду від 27.12.2019 у задоволенні заяви ТзДВ «ЛЗФВ» від 27.12.2019 про зупинення провадження відмовлено; клопотання ТзДВ «ЛЗФВ» від 13.11.2019 про призначення судової експертизи залишено без розгляду.
4. Рішенням Господарського суду Львівської області від 27.12.2019 (суддя Матвіїв Р. І.) у задоволенні первісного позову відмовлено повністю. Задоволено зустрічний позов до ТзДВ «Львівський завод фрезерних верстатів» та до Державного реєстратора Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Живка М. О. частково. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 35836101 від 23.06.2017 року 12:29:58, прийняте Живком М. О., державним реєстратором Зубрянської сільської ради Пустомитівського району Львівської області. Скасовано запис про право власності № 21075274, вчинений державним реєстратором Зубрянської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Живком М. О. щодо реєстрації об`єкта нерухомого майна, реєстраційний номер 1283698046101. У задоволенні зустрічного позову до ТзДВ «Львівський завод фрезерних верстатів» та до Державного реєстратора Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Живка М. О. про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 35836443 від 23.06.2017 12:38:46, і скасування запису про право власності №21075581 щодо реєстрації об`єкта нерухомого майна, реєстраційний номер 1283714646101, відмовлено. У задоволенні зустрічного позову до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях про визнання незаконним та скасування переліку майна, переданого до статутного фонду ВАТ «Львівський завод фрезерних верстатів», виданого 20.10.2015 РВ ФДМ по Львівській області листом №11-07- 06808 від 20.10.2015 на письмове звернення ТзДВ «Львівський завод фрезерних верстатів» від 07.10.2015 №419, відмовлено. Стягнуто з ТзДВ «Львівський завод фрезерних верстатів» на користь ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» 1762,00 грн в рахунок відшкодування сплаченого судового збору. Стягнуто з Державного реєстратора Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Живка М. О. на користь ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» 1762,00 грн в рахунок відшкодування сплаченого судового збору (т. 9 а.с. 63 - 94).
5. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 14.12.2020 рішення Господарського суду Львівського області від 27.12.2019 у справі № 914/1898/18 залишено без змін, а апеляційні скарги скаржників без задоволення (т. 11 а.с. 6 - 36).
6. Постановою Верховного Суду від 18.05.2021 касаційні скарги скаржників задоволено частково, рішення Господарського суду Львівської області від 27.12.2019 і постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.12.2020 у справі № 914/1898/18 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Львівської області (т. 12 а.с. 219 - 251).
7. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2021 справу № 914/1898/18 розподілено для нового розгляду судді Синчуку М. М.
30.06.2021 ухвалою Господарського суду Львівської області від 30.06.2021 (суддя Синчук М. М.) прийняв справу до розгляду, розгляд справи постановив здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 26.07.2021.
8. ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» 26.07.2021 подало заяву про зміну предмета зустрічного позову (т. 13 а.с. 15 - 16). Згідно з поданою заявою позивач за зустрічним позовом просить:
визнати незаконним та скасуватиПерелік майна, переданого до статутного фонду Товариства з додатковою відповідальністю «Львівський завод фрезерних верстатів», виданий Регіональним відділенням Фонду державного майна по Львівській області листом № 11-07-06808 від 20.10.2015 на письмове звернення ТзДВ «Львівський завод фрезерних верстатів» від 07.10.2015 № 419;
визнати незаконним на скасувати державну реєстрацію права власності за ТзДВ «Львівський завод фрезерних верстатів» на пожежний резервуар об`ємом 250 куб. м с.н.с. літ «Ш-1» (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1283698046101), загальною площею 67,7 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 ;
припинити право власності ТзДВ «Львівський завод фрезерних верстатів» на пожежний резервуар об`ємом 250 куб. м с.н.с. літ «Ш-1» (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1283698046101), загальною площею 67,7 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 .
Також, позивач за зустрічним позовом подав заяву про залишення без розгляду частини зустрічних позовних вимог, зокрема, про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування запису про право власності (т. 13, а.с. 30 - 31).
ТзДВ «Львівський завод фрезерних верстатів» 26.07.2021 подало до суду заяву про часткову зміну предмета позову (т. 13 а.с. 43 - 45). Згідно з поданою заявою просить:
визнати за позивачем право власності на пожежний резервуар об?ємом 250 куб. м с.н. с. літ. Ш-1, що по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1283698046101;
скасувати реєстрацію Декларації про готовність до експлуатації об?єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об?єктів з незначними наслідками (CC1) щодо об?єкту «Будівництво виробничої будівлі по АДРЕСА_2 зі знесенням металевого навісу», яка зареєстрована Інспекцією ДАБК у м. Львові 18 травня 2018 року за № ЛВ141181380766;
скасувати рішення № 42026715 від 12.07.2018 про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яким внесено зміни до запису про право власності за номером 20675290 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об?єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1262220446101;
скасувати державну реєстрацію права власності на об?єкт нерухомого майна «експериментальний цех та нежитлова будівля» реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1262220446101 з одночасним припиненням права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ВЕЕМ Металавтопром» (код 30994335) на об?єкт нерухомого майна «експериментальний цех та будівля» реєстраційний номер об??єкта 1262220446101;
зобов?язати відповідача 1 не чинити перешкоди в користуванні позивачем пожежним резервуаром об?ємом 250 куб. м с.н.с. літ. Ш-1, що по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1283698046101 та використанні його за цільовим призначенням;
зобов?язати відповідача 1 відновити пожежний резервуар об?ємом 250 куб. м с. н.с. літ. Ш-1 реєстраційний номер 1283698046101, по АДРЕСА_1 , привівши його до попереднього стану відповідно до технічного паспорта на пожежний резервуар об?ємом 250 куб. М с.н.с. літ. Ш-1 за адресою АДРЕСА_1 , складеним ФОП ОСОБА_1 станом на 29.05.2017, з урахуванням виправлень від 04.10.2018, в тому числі: демонтувати бетонні опірні подушки та розміщені на них металеві колони розміщені в середині резервуару; демонтувати стрічковий фундамент демонтувати металеві колони розміщені навколо пожежного резервуару та по периметру на стрічковому фундаменті; демонтувати залізобетонне перекриття облаштоване над цими демонтувати результати всіх будівельних робіт, наявність яких не передбачена технічним паспортом на пожежний резервуар об?ємом 250 м. куб. с.н.с. літ. Ш-1 за адресою АДРЕСА_1 , складеним ФОП ОСОБА_1 станом на 29.05.2017, з урахуванням виправлень від 04.10.2018.
Відповідач 1 за первісним/позивач за зустрічним позовами 26.07.2021 подав письмові пояснення по суті справи (т. 13 а.с. 66 -67).
Також 26.07.2021 Позивач за первісним/відповідач 1 за зустрічним позовом подав пояснення по суті спору та клопотання про долучення доказів (т. 13 а.с. 80 - 85 та 104 - 105 відповідно).
14.09.2021 ТзДВ «ЛЗФВ» подав висновок експерта № 1261 за результатами проведення будівельно-технічної експертизи (т. 15 а.с. 20 - 48).
9. Ухвалою суду від 15.09.2021 (суддя Синчук М. М.) заяву ТзДВ «Львівський завод фрезерних верстатів» від 26.07.2021 про часткову зміну предмета позову задоволено, постановлено здійснювати розгляд даної справи з урахуванням вимог заявлених у цій заяві. Заяву ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» від 26.07.2021 про залишення без розгляду частини зустрічних позовних вимог про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 35836443 від 23.06.2017 12:38:46; скасування запису про право власності №21075581 щодо реєстрації об`єкта нерухомого мана. Реєстраційний номер 1283714646101; заяву про зміну предмету зустрічного позову від 26.07.2021 задоволено та постановлено здійснювати розгляд справи з урахуванням вимог заявлених у цій заяві (т. 15 а.с. 141 - 147).
10. 22 вересня 2021 року ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» подало клопотання про призначення експертизи (т. 15 а.с. 150 - 152). Також, подало клопотання про витребування у позивача за первісним позовом оригіналу технічного паспорту на пожежний резервуар (т. 15 а.с. 156 - 158).
Ухвалою суду від 23.09.2021 вищевказане клопотання відповідача 1 за первісним позовом задоволено та витребувано у позивача за первісним позовом оригінал технічного паспорту на пожежний резервуар.
28.09.2021 ТзДВ «ЛЗФВ» подав заперечення щодо призначення судової експертизи та заперечення щодо витребування доказів.
Ухвалами суду від 28.09.2021 та від 04.10.2021 повторно витребувано оригінал технічного паспорту на пожежний резервуар (т. 15 а.с. 203 - 207, 215 - 219).
Ухвалою суду від 21.10.2021 (суддя Синчук М. М.) призначено судово будівельно-технічну експертизу (т. 15 а.с. 238 - 246).
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 12.04.2022 ухвалу Господарського суду Львівської області від 21.10.2021 у справі № 914/1898/18 залишено без змін.
11. Згідно з Розпорядженням Керівника апарату Господарського суду Львівської області № 97 від 20.04.2023 у зв`язку з відставкою судді Синчука М. М. у справі № 914/1898/18 призначено повторний автоматизований розподіл справи між суддями. Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано для розгляду судді Трускавецькому В. П. (т. 17 а.с. 1 - 4).
07.12.2023 від Львівського НДІСЕ повернулись матеріали справи разом з висновком експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи (т. 17 а.с. 27 - 40).
Ухвалою суду від 12.12.2023 (суддя Трускавецький В. П.) поновлено провадження у справі, справу № 914/1898/18 прийнято до свого провадження, розгляд справи розпочато спочатку та призначено підготовче засідання на 16.01.2024 (т. 17 а.с. 43 - 46).
Інспекцією ДАБК 18.12.2023 подано відзив на позов (т. 17 а.с. 52 - 56).
Управлінням державної реєстрації ЮД ЛМР 25.12.2023 подано відзив на позов, у якому останній просить відмовити у вимогах, заявлених до нього, у зв`язку з неналежністю відповідача (т. 17 а.с. 69 - 74).
ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» 11.01.2024 подало відзив на первісну позовну заяву та зустрічну позовну заяву. У поданому відзиві заявник просив відмовити у задоволенні первісного позову, а зустрічний позов задовольнити (т. 17 а.с. 96 - 129).
ТзДВ «ЛЗФВ» 24.01.2024 подало відповідь на відзив ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» (т. 17 а.с. 242 - 255).
Також, 24.01.2024 позивач за первісним позовом подав клопотання, у якому уточнює позовні вимоги, а саме: вказує, що зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів є таким: перша позовна вимога заявлена до відповідачів 1, 2, 3, 4; друга позовна вимога заявлена до відповідача 1 та 2; третя позовна вимога заявлена до відповідачів 1, 3 та 4; четверта позовна вимога заявлена до відповідачів 1, 3 та 4; п`ята позовна вимога заявлена до відповідача 1; шоста позовна вимога заявлена до відповідача 1 (т. 18 а.с. 1 - 4).
05 лютого 2024 року ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» подало заяву про поновлення процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву від 11.01.2024.
22.03.2024 ТзДВ «ЛЗФВ» подало клопотання про поновлення строку на подання доказів та долучення відповідного доказу до матеріалів справи (т. 18 а.с. 101 - 104).
Відповідач 1 за первісним позовом / позивач за зустрічним позовом 02.04.2024 подав клопотання про призначення повторної судової експертизи та клопотання про витребування оригіналу технічного паспорту на пожежний резервуар (т. 18 а.с. 123 - 127, 130 - 136).
Ухвалою суду від 02.04.2024 викликано судового експерта Хміля В. Р. для надання усних пояснень щодо поданого звіту; клопотання ТзДВ «ЛЗФВ» про поновлення строку для подання доказу та долучення такого до матеріалів справи задоволено (т. 18 а.с. 144 - 151).
ТзДВ «ЛЗФВ» 08.04.2024 подало заперечення на клопотання про призначення експертизи та витребування оригіналу технічного паспорту (т. 18 а.с. 168 - 171).
Управлінням державної реєстрації ЮД ЛМР подано клопотання у якому повідомило про неналежність відповідача та відсутність предмета спору (т. 18 а.с. 174 - 176).
30.04.2024 від ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» надійшли додаткові пояснення по справі (т. 18 а.с. 205 - 208).
12. Ухвалою суду від 01.05.2024 витребувано у ТзДВ «ЛЗФВ» оригінал технічного паспорту на пожежний резервуар для огляду в судовому засіданні.
13. У судовому засіданні 21.05.2024 судом оглянуто оригінал технічного паспорту на пожежний резервуар. Ухвалами суду від 21.05.2024 у задоволенні клопотання ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» про призначення повторної судової експертизи відмовлено, закрито підготовче провадження і призначено справу до розгляду по суті на 05.06.2024.
14. У судових засіданнях з розгляду справи по суті оголошувались перерви, більш детальний рух справи відображено в попередніх ухвалах та протоколах суду.
15. 26 березня 2025 року адвокатом ТзДВ «ЛЗФВ» та адвокатом ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» подано до суду письмові виступи в судових дебатах.
16. 27.03.2025 ТзДВ «ЛЗФВ» подано клопотання про надання дозволу для перебування під час судового засідання 27.03.2025 журналістів та опереторів для подальшого висвітлення обставин боротьби колективу товариства за повернення будівель заводу.
17. Суд, розглянувши заявлене клопотанння, роз`яснив заявнику та присутнім учасникам процесу, що дозволу суду потребує лише пряма трянсляція судового засідання. У інших випадках, зокрема, у цій справі усі судові засіданя є відкритими та будь-яка особа, може бути вільним слухачем. Тому заявлене клопотання залишено без розгляду. Водночас, враховуючи суспільний інтерес, суд постановив здійснювати повну фіксацію судового процесу за допомогою відеозаписувальних технічних засобів, якими обладнанний зал судового засідання.
18. У судовому засідання 27.03.2025 судом проведено судові дебати та повідомлено, що суд переходить до стадії ухвалення судового рішення, яке буде проголошене 07.04.2025. 07 квітня 2025 року судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Аргументи сторін.
Узагальнені обґрунтування позивача за первісним позовом.
19. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником об`єкта нерухомого майна - пожежного резервуару об`ємом 250 м3, с.н.с. літ. Ш-1, по АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав, індексний номер 140444403. Право власності на спірну будівлю отримано позивачем внаслідок корпоратизації Львівського заводу фрезерних верстатів, таке право вважається існуючим, дійсним та підлягає захисту, зокрема, через порушення (оспорення) такого права ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром», яке протиправно включило спірну будівлю як складову частину належного йому на праві власності експериментального цеху, розташованого по АДРЕСА_1 та зареєструвало за собою право власності на спірну будівлю, видавши її за нежитлову будівлю Т-1 площею 67,5 м3, 2018 року побудови, з/бетон. Тому, позивач вважає, що його порушене право власності на спірну будівлю може бути ефективно захищено у спосіб визнання цього права, а також у спосіб відновлення того становища, яке існувало до порушення, шляхом скасування реєстрації спірної декларації про готовність до експлуатації; скасування рішення від 12.07.2018 № 42026715 про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яким внесено зміни до запису про право власності за № 20675290, скасування реєстрації за ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» права власності на спірну будівлю як на нежитлову будівлю Т-1 2018 року побудови, що є складовою частиною об`єкта нерухомого майна, реєстраційний номер 1262220446101, під назвою «експериментальний цех та нежитлова будівля» по АДРЕСА_1 , шляхом скасування запису про право власності, приведення спірної будівлі до попереднього стану.
Позивач за первісним позовом вказує, що внаслідок корпоратизації Львівського заводу фрезерних верстатів та перетворення його у ВАТ «ЛЗФВ» все майно, включене до статутного фонду останнього, у т.ч. і спірний пожежний резервуар. Датою виникнення права власності щодо такого майна є 04.01.1995 (див. п. 44 постанови КГС ВС від 18.05.2021 у справі № 914/1898/18). У подальшому, на підставі рішення позачергових зборів ВАТ «ЛЗФВ» від 11.11.2011 останнє було перетворено у ТзДВ «ЛЗФВ», яке є повним правонаступником ВАТ.
Посилаючись на п. 47 постанови КГС ВС від 18.05.2021 у даній справі, ТзДВ «ЛЗФВ» вказує про існування станом на 29.05.2017 в натурі спірного пожежного резервуару як нерухомого майна про, що було складено технічний паспорт. Більше того доказом його існування в натрі є висновки експертиз, в тому числі і Львівського НДІСЕ від 24.11.2023, з якого вбачається, що пожежний резервуар, позначений на технічному паспорті первісного позивача літ. Ш-1 та нежитлове приміщення під. літ. Т1 - 1, яке було зареєстроване на праві власності за відповідачем 1, є одним і тим самим об`єктом. Крім того, експерт дійшов висновку, що спірний пожежний резервуар існує в натурі, однак конструктивно, в якості підвалу включений до складу нежитлової будівлі, яка як складова частина включена до зареєстрованого за відповідачем 1 об`єкта нерухомого майна з назвою «експериментальний цех та нежитлова будівля». Тобто, спірний пожежний резервуар наявний і на даний момент.
Узагальнені заперечення відповідача 1 щодо первісного позову.
20. ТзДВ «ЛЗФВ» не має будь-якої технічної документації на спірний пожежний резервуар, складеної до 2017 року, а навпаки, відповідно до матеріалів інвентаризаційної справи, складеної Львівським ОДК БТІ та ЕО станом на 19.03.2007, у переліку нерухомого майна Львівського заводу фрезерних верстатів, що знаходиться по АДРЕСА_1 , пожежний резервуар об`ємом 250 куб. м. відсутній; у жодному з документів, у тому числі за результатами виконання картографічних, містобудівних, землевпорядних вишукувань за період часу з 2001 року по даний час споруди пожежного резервуару на земельній ділянці, кадастровий №4610136800:02:005:0311 площею 0,0336 га на АДРЕСА_1 , яка перебуває в користуванні відповідача 1, і на якій останній виконував будівельні роботи по будівництву виробничої споруди, не позначено; у технічній документації щодо відведення вказаних земельних ділянок у користування та містобудівній документації відсутні будь-які згадки про права третіх осіб на об`єкти нерухомого майна, розташовані на цих земельних ділянках, як і відсутні самі об`єкти нерухомого майна, які б належали позивачеві. Безпідставними також є покликання позивача про незаконність проведення будівельних робіт на орендованій земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 .
Твердження позивача про те, що пожежний резервуар є на балансі ТзДВ «ЛЗФВ» (інвентарний номер 26) не є належним доказом підтвердження обставин передання спірного об`єкта останньому, чи включення цього об`єкта до статутного фонду товариства. Баланс підприємства є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов`язань на конкретну дату. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства. Разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того факту, що спірний пожежний резервуар існував як об`єкт нерухомого майна до моменту реєстрації права власності на нього у 2017 році.
Спірний пожежний резервуар зазначений в інвентаризаційному описі № 72 основних засобів, складеному відповідно до наказу № 159 у процесі інвентаризації, закінченої 01.10.1994, під порядковим номером № 36 з інвентаризаційним номером 02-00026, а також у відомості розрахунку вартості будівель, споруд і передавальних пристрої станом на 01.04.1994 Львівського заводу фрезерних верстатів (містить графу про введення в експлуатацію 1975 року), водночас, у цих документах не вказано про статус такого об`єкта як нерухомого майна.
З 17.01.2003 ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» має зареєстроване право власності на об`єкти експериментального цеху під літ. Л-2 площею 1247,2 кв.м та будівлю навісу під літ. Т-1, площею 397,5 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , а також на праві оренди користується земельними ділянками, 4610136800:02:005:0310 площею 0,0104 га, 4610136800:02:055:0311 площею 0,0336 га та 4610136800:02:055:0330 площею 0,2638 га. При цьому, листом № 6211 від 26.02.2010 ВАТ «ЛЗФВ» надав згоду та не заперечував щодо забудови та подальшого використання для потреб відповідача 1 земельної ділянки розміром 127 кв.м, в правій частині будівлі навісу, літ. Т-1, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
Заперечення Інспекції ДАБК щодо заявлених до неї вимог за первісним позовом.
21. Відповідач 2 є виконавчим органом Львівської міської ради, який діє на правах самостійного управління, який створений на підставі ухвали ЛМР від 26.05.2016 № 505 та Законів України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про місцеве самоврядування в Україні». Основним завданням Інспекції є здійснення відповідно до законодавства України державного архітектурно-будівельного контролю, виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності.
Орган ДАБК скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного розпорядчого акта. Запис про реєстрацію декларації з реєстру виключається Держархбудінспекцією не пізніше наступного робочого дня, з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про таке скасування. Отже, стосовно скасування декларації про готовність до експлуатації об`єкта від 18.05.2018 за № ЛВ 141181380766, зазначає, що замовником будівництва (відповідачем-1) у відповідності до Порядку подано один примірник декларації за формою, наведеною у додатку 3. Підстави для повернення такої декларації були відсутні, відтак Інспекцією здійснено реєстрацію такої. Підсумовуючи наведене, позивачем не наведено жодних доказів, які були б підставою для скасування декларації про готовність об`єкта до експлуатації.
Стосовно доводів позивача про те, що відповідачем 1 протиправно проводяться будівельні роботи на об`єкті будівництва: «Будівництво виробничої будівлі по АДРЕСА_2 зі знесенням існуючого металевого навісу» зазначає таке. На підставі звернення позивача від 27.06.2018 в період з 05.07.2018 до 20.07.2018 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові проведена позапланова перевірка на об`єкті: «Будівництво виробничої будівлі ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» зі знесенням існуючого металевого навісу на АДРЕСА_1 », під час якої складено акт перевірки за № 377/1, яким встановлено, що на момент проведення перевірки порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності не виявлено. Так, відповідач 2 зазначає, що станом на дату розгляду справи відсутні підстави для скасування декларації про готовність об`єкта до експлуатації.
Заперечення Управління ДР ЮД ЛМР щодо заявлених до неї вимог за первісним позовом.
22. Доводи відповідача 3 полягають у тому, що Управління не порушувало прав та законних інтересів позивача. При поданні позову у 2018 році позивач безпідставно, не надаючи жодних доказів у позовній заяві зазначив, що рішення №42026715 від 12.02.2018 прийняте державним реєстратором Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Львівської міської ради в супереч закону. Разом з цим, ця інформація не відповідає дійсності, на підтвердження чого долучено інформаційну довідку за №141855063 від 19.10.2018.
Право власності на спірну будівлю як на нежитлову будівлю T-1 зареєстровано за відповідачем 1 шляхом внесення змін до запису про право власності №20675290 на підставі рішення державного ресстратора прав на нерухоме майно Зубарєва А. А. , Давидівської сільської ради об`єднаної територіальної громади Пустомитівського району Львівської області №42026715 від 12.07.2018. На підставі прийнятого рішення державним ресстратором Зубарєвим А. А. сформовано витяг з Державного ресстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу: 130651441 Дата, час формування: 12.07.2018 14:26:28, де вже у Відомостях про складові частини об`єкта нерухомого майна зазначено: Складова частина об`єкта нерухомого майна: нежитлова будівля, Т-1 Додаткові відомості: площею 983,8 кв.м, 2018 року побудови, цегляна. Складова частина об`єкта нерухомого майна: нежитлова будівля, T-1. Додаткові відомості: площею 67,5 кв.м, 2018 року побудови, з/бетон. Отже, позивачем оскаржується рішення державного реєстратора, який не перебував і не перебуває у трудових відносинах з Управлінням державної реєстрації Юридичного департаменту Львівської міської ради.
Таким чином, відповідач 3 вказує, що є неналежним відповідачем у даній справі. Також зазначає, що згідно з численною практикою судів вищих інстанцій, орган державної реєстрації та державний реєстратор є неналежним відповідачем у справах про скасування державної реєстрації.
23. Відповідач 4 проти позову не заперечив, відзив на позов не подав.
Узагальнені обґрунтування позивача за зустрічним позовом.
24. Державну реєстрацію права власності на пожежний резервуар об`ємом 250 м3 с.н.с. літ. Ш-1 загальною площею 72 м2, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , за позивачем за первісним позовом здійснено на підставі Переліку, про що свідчить інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, однак, як вважає позивач за зустрічним позовом, видача такого правовстановлюючого документа та державна реєстрація права власності на пожежний резервуар (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1283698046101) та кузню (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1283714646101) відбулися з грубим порушенням законодавства про приватизацію державного майна та державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, а саме з порушенням положень пунктів 5, 16, 30 Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються, а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.1993 № 158, пункту 11 Положення про порядок корпоратизації підприємств, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.1993 № 508, Наказу Фонду державного майна України від 11.07.1996 № 788, пунктів 2.2, 2.3 Положення про впорядкування передачі об`єктів нерухомого майна, приватизованих у складі цілісного майнового комплексу або переданих до статутного фонду господарського товариства, затвердженого Наказом Фонду державного майна України від 25.11.2003 № 2097 (у редакції, чинній на час видачі Переліку).
ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» також наголошує, що Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області не видавався наказ про затвердження такого Переліку, який мав у подальшому слугувати правовстановлюючим документом для реєстрації права власності на нерухоме майно (разом із таким переліком), а державний реєстратор Зубрянської сільської ради Живко М. О. в порушення порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, прийняв рішення про державну реєстрацію прав власності на пожежний резервуар і вчинив запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ТзДВ «ЛЗФВ» на підставі неналежного правовстановлюючого документа.
Позивач за зустрічним позовом зазначає, що як встановлено з відповіді РВ ФДМ України по Львівській області від 15.11.2018 акт приймання-передачі нерухомого майна ЛЗФВ до статутного фонду ВАТ «ЛЗФВ», засновником ВАТ - Міністерством машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України до органу приватизації не передавався, регіональним відділенням не складався і в регіональному відділенні відсутній. РВ ФДМ України по Львівській області згідно з Положенням, не мало права видавати перелік майна, переданого до статутного фонду ВАТ «ЛЗФВ» при наявності правонаступника засновника ВАТ «ЛЗФВ» - Міністерства економічного розвитку та торгівлі України. Відповідач 2 за зустрічним позовом неодноразово у письмових заявах повідомляв про відсутність документів для формування такого переліку і сформував його на підставі документів, наданих відповідачем 1 за зустрічним позовом.
Технічний паспорт на пожежний резервуар від 29.05.2017 із внесеними змінами станом на 04.10.2018 складений ФОП ОСОБА_1 з порушенням вимог Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, зокрема, без обстеження даного об`єкта, його обмірів, без переконання існування в натурі, про що свідчить факт виправлення розміру його площі. Також Спірний об`єкт нерухомого майна (Пожежний резервуар), окрім того, що відсутній в натурі на земельній ділянці №46101136800:02:005:0330 за адресою АДРЕСА_1 у місці, яке позначене на схематичному плані, також є відсутнім в містобудівній та землевпорядній документації. Відсутні документи, що підтверджують введення цього об`єкта в експлуатацію, а також право ТзДВ «ЛЗФВ» та його попередника ВАТ «ЛЗФВ» на користування земельною ділянкою під ним.
Заперечення ТзДВ «ЛЗФВ» як відповідача 1 за зустрічним позовом
25. Спірний «Перелік майна» не впливає на обсяг прав зустрічного позивача. Право власності ВАТ «ЛЗФВ» щодо спірного пожежного резервуару виникло 04.01.1995. Така юридична кваліфікація спірних правовідносин дана Верховним Судом у цій самій справі, підстави для відступу від даного висновку Верховного Суду відсутні і відповідач-1 не наводить доводів на користь необхідності відступу від такого висновку ВС (див. п. 1.9.). З огляду на це спірний «Перелік майна» не є тим документом, який породив право власності первісного позивача на пожежний резервуар чи кузню. Таке право власності виникло незалежно та безвідносно до «Переліку майна» і задовго до моменту його видачі.
ТзОВ «Компанія ВЕЕМ Металавтопром» на 04.01.1995 (момент виникнення права власності) не існувала як юридична особа. Зі змісту Положення про впорядкування передачі об`єктів нерухомого майна, приватизованого в складі цілісного майнового комплексу від 25.11.2003 за № 2097, перелік майна не є юридичним фактом, який породжує право власності на майно, натомість він видається з метою додаткового підтвердження права власності на майно, яке виникло в минулому на підставі інших належних юридичних фактів. Отже, правова природа спірного Переліку майна полягає в тому, що він не є документом, який породжує право власності позивача за первісним позовом, а тільки підтверджує те право власності, яке виникло у правопопередника позивача за первісним позовом ще 04.01.1995.
Переглядаючи дану справу в касаційному порядку КГС ВС в постанові від 18.05.2021 здійснив юридичну кваліфікацію спірних правовідносин та дійшов правового висновку про те, що Перелік є тим документом, що підтверджує виникнення у ВАТ «ЛЗФВ» (а отже, у ТзДВ «ЛЗФВ» як правонаступника) права власності на нерухоме майно (п. 50), а також, що оспорюваний Перелік, виданий Регіональним відділенням Фонду державного майна по Львівській області, для конкретного суб`єкта на підставі звернення ТзДВ «ЛЗФВ», жодним чином не стосується ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром», його прав, обов`язків та інтересів (п. 54).
У зустрічного позивача відсутнє право власності на будівлю експериментального цеху під літ. Л-2 та будівлю навісу під літ. Т-1, на що він покликається як на підставу позову. Зустрічний позивач покликається на те, що відповідно до Договору купівлі-продажу, ВАТ «ЛЗФВ» продав, а ТзОВ «Компанія ВЕЕМ» купив будівлю експериментального цеху під літ. Л-2 та будівлю навісу під літ. Т-1 по АДРЕСА_1 . Загальна вартість майна склала 210000,00 грн, з них вартість експериментального цеху під літ. Л-2 склала 195000,00 грн, а вартість навісу під літ. Т-1 склала 15000,00 грн.
Однак, саме по собі укладення договору купівлі-продажу ще не свідчить про виникнення в позивача права власності на майно, яке є предметом договору. Так відповідно до п. 2.1. Договору купівлі-продажу від 28.11.2001, в порядку здійснення розрахунку за об`єкти продажу, покупець виписує продавцеві два прості векселі номінальною вартістю 120000,00 грн та 90000,00 грн. Відповідно до п. 3.1. договору купівлі-продажу від 28 листопада 2001 року, право власності на об`єкти продажу переходить до покупця з моменту отримання продавцем повної оплати від реалізації одержаних від покупця векселів. Обставини, які передбачені п.п. 2.1. та 3.1. Договору купівлі-продажу від 28.11.2001 не наступили: відповідач не отримав від позивача ні векселів, ні оплати від їх реалізації. Відтак право власності на будівлі експериментального цеху під літ. Л-2 та навісу під літ. Т-1 до позивача як покупця за Договором купівлі-продажу від 28.11.2001 не перейшло.
Заперечення РВ ФДМ України як відповідача 2 за зустрічним позовом.
26. Відповідач 2 щодо зустрічних позовних вимог заявлених до нього заперечує. Зазначає, що ВАТ «ЛЗФВ» створене не в процесі приватизації, а в процесі корпоратизації ДП Львівський завод фрезерних верстатів згідно з наказом Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України від 23.12.1994 № 1686. Так, ДП ЛЗФВ корпоратизувалось у 1994 році органом, уповноваженим управляти державним майном, і не підпадало під дію Положення про інвентаризацію майна державних підпрємтсв, що приватизуються, а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду. По акціонерних товариствах, що були створеними до вступу в дію Порядку підтвердження права власності на нерухоме майно, затвердженого наказом ФДМУ від 22.07.1998 № 1450, орган приватизації на письмовий запит (вимогу) АТ або осіб, які відповідно до законодавства України є його правонаступниками, а у випадку АТ, створених в процесі корпоратизації - також офіційного звернення засновника АТ, готує для акціонерного товариства не акт приймання-передавання нерухомого майна у власність (до статутного капіталу) АТ, а перелік нерухомого майна, переданого до статутного капіталу (у власність) АТ, який видається органом приватизації відповідно до нормативно-правових актів, що діють на момент надання запиту. Строк, в який АТ може звернутися до органу приватизації для підготовки та видачі зазначеного переліку, не обмежується періодом між датою наказу про створення АТ в процесі приватизації (корпоратизації) та датою наказу про завершення приватизації (продажу акцій) АТ. Положення про впорядкування передачі об`єктів нерухомого майна, приватизованого у складі цілісного майнового комплексу або переданого до статутного фонду господарського товариства, затвердженого наказом ФДМУ від 25.11.2003 № 2097 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2003 за № 1201/8522, відповідно до якого на письмовий запит ТзДВ «Львівський завод фрезерних верстатів» від 07.10.2015 № 419 Регіональним відділенням 20.10.2015 був підготовлений та виданий товариству Перелік майна, переданого до статутного фонду відкритого акціонерного товариства «Львівський завод фрезерних верстатів», не встановлює вимоги видачі органом приватизації наказу про затвердження такого Переліку.
27. Відповідач 3 за зустрічним позовом Державний реєстратор Солонківської СР Пустомитівського р-ну Львівської області Живко М. О. відзиву на позовну заяву не подавав. Треті особи Управління державної реєстрації ЮД ЛМР та Інспекція ДАБК у місті Львові письмових позицій щодо зустрічного позову не подавали, проте надали усні пояснення щодо позову з урахуванням їхніх позицій за первісним позовом.
Обставини справи.
Щодо речових прав ТзДВ «ЛЗФВ» як позивача за первісним позовом.
28. Згідно з наказом Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України від 23.12.1994 № 1686, виданого на підставі Указу Президента України «Про корпоратизацію підприємств» від 15.06.1993 та Положення про порядок корпоратизації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.1993, на базі Львівського заводу фрезерних верстатів створено ВАТ «ЛЗФВ», про що 04.01.1995 виконавчим комітетом Львівської міської ради було видано свідоцтво № 00222278 про державну перереєстрацію Львівського заводу фрезерних верстатів.
29. 22.12.1994 заступником міністра Мінмашпрому України затверджено акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу Львівського заводу фрезерних верстатів № 002222278, відповідно до якого вартість майна, що підлягає приватизації, визначена у сумі 13 568 100 тис. крб.
30. Згідно з інвентаризаційним описом № 72 основних засобів, складеним відповідно до наказу № 159 у процесі інвентаризації, закінченої 01.10.1994, під порядковим номером 36 вказано об`єкт - пожежний резервуар V=250 м3 с.н.с., рік випуску - 1975, інвентаризаційний номер - 02-00026.
31. За даними Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області згідно з відповіддю від 20.10.2015 до статутного фонду ВАТ «ЛЗФВ» (ЄДРПОУ 00222278) передано, зокрема, пожежний резервуар V=250 м3 с.н.с., що є предметом спору за первісним позовом у цій справі, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , інвентарний номер 02-00026. Аналогічний об`єкт включено до відомості розрахунку вартості будівель, споруд і передавальних пристроїв за станом на 01.04.1994 Львівського заводу фрезерних верстатів за підписом директора та головного бухгалтера ТзДВ «ЛЗФВ».
32. Як вбачається з довідки від 10.09.2018 вих. № 462, поданої ТзДВ «ЛЗФВ» станом на 06.09.2018, балансова вартість об`єкта основного засобу - пожежного резервуару V=250 м3 с.н.с. становить 6233,18 грн, який є на балансі ТзДВ «ЛЗФВ», інвентарний номер 26, введений в експлуатацію 01.01.1975 відповідно до інвентарної картки обліку основних засобів.
33. Згідно з рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ «ЛЗФВ» від 11.11.2011, оформленого протоколом № 2, ВАТ «ЛЗФВ» припинено шляхом його перетворення у ТзДВ «ЛЗФВ», а рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ «ЛЗФВ» від 24.01.2012, оформленого протоколом № 1, затверджено передавальний акт від товариства до ТзДВ «ЛЗФВ», яке є правонаступником усього майна, усіх прав та обов`язків ВАТ «ЛЗФВ», включаючи всі зобов`язання стосовно всіх кредиторів.
34. 10.02.2012 установчими зборами ТзДВ «ЛЗФВ» вирішено створити ТзДВ «ЛЗФВ» у результаті перетворення ВАТ «ЛЗФВ» (ідентифікаційний код 00222278), місцезнаходженням цього товариства визначено місцезнаходження ВАТ «ЛЗФВ», а саме 79035, Львівська обл., м. Львів, вул. Зелена, 149, затверджено Статут ТзДВ «ЛЗФВ».
35. З доданого до первісної позовної заяви витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23.06.2017 № 90409847 вбачається, що об`єкт нерухомого майна - пожежний резервуар об`ємом 250 м3 с.н.с., літ. Ш-1, загальною площею 72 м2, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1283698046101), зареєстрований 20.06.2017 на праві приватної власності ТзДВ «ЛЗФВ» на підставі акта оцінки вартості цілісного майнового комплексу від 22.12.1994, виданого Мінмашпром України від 23.12.1994 за № 1686, та переліку майна, переданого до статутного фонду ВАТ «ЛЗФВ», від 20.10.2015, виданого Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області (номер запису про право власності 21075274), підстава внесення запису - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 35836101 від 23.06.2017 12:29:58, Живко Михайло Олександрович, Зубрянська сільська рада Пустомитівського району Львівської області.
36. Згідно з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 05.10.2018 № 140444403 вбачається, що до об`єкта нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1283698046101) - пожежний резервуар об`ємом 250 м3 с.н.с, літ. Ш-1, внесено зміни та здійснено опис згідно з технічним паспортом щодо площі: загальна площа 67,7 м2, за рахунок уточнення площ та проведених переобмірів загальна площа змінилася з 72,0 м2 на 67,7 м2 згідно з довідкою від 04.10.2018 № 0510, виданої ФОП ОСОБА_1 .
37. Зі змісту довідки ФОП ОСОБА_1 від 04.10.2018 № 0510 вбачається, що згідно з переобмірами, уточнення площ та протоколу огляду місця події від 25.09.2018, проведеного старшим слідчим Залізничного відділу поліції ГУНП МВС у Львівській області капітаном поліції Виздриком Б. Г. пожежного резервуару об`ємом 250 м3 с.н.с. літ. Ш-1 по АДРЕСА_1 , встановлено, що загальна площа становить 67,7 м2. Відповідні відомості про загальну площу об`єкта 67,7 м2 із закресленою площею 72,0 м2, внесені до технічного паспорта на пожежний резервуар, об`ємом 250 м3 с.н.с., літ. Ш-1, складеного станом на 29.05.2017, який містить відмітку ФОП ОСОБА_1 04.10.2018 «виправленому вірити».
Щодо речових прав ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» (позивача за зустрічним позовом).
38. 28.11.2001 між ВАТ «ЛЗФВ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія ВЕЕМ» (правонаступником якого є ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром») укладено договір купівлі-продажу будівель, який зареєстрований за № 7330, зі змісту якого вбачається, що ВАТ «ЛЗФВ» продало ТзОВ «Компанія ВЕЕМ» експериментальний цех під літ. Л-2, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , площею 1247,2 м2, який складається із приміщень, позначених у поверховому плані Львівського обласного державного комунального бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки від 17.07.2000 цифрами, а саме першого поверху загальною площею 998,6 м2, другого поверху загальною площею 248,6 м2 та будівлі навісу під літ. Т-1, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , площею 397,5 м2. За наслідками чого 17.01.2003 Львівське обласне державне комунальне бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки видало реєстраційне посвідчення на відповідні об`єкти нерухомого майна, зареєстровані на праві колективної власності за ТзОВ «Компанія ВЕЕМ», а 06.07.2006, як вбачається з витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 11148158, ТзОВ «Компанія ВЕЕМ» зареєстровано право колективної власності на експериментальний цех під літерою Л-2, площею 1247,2 м2, та навіс, літ. Т-1, площею 397,5 м2.
39. Розпорядженням Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради від 21.03.2003 № 152 будівлі експериментального цеху (в технічному паспорті під літ. Л-2) загальною площею 1247,2 м2 та будівлі навісу загальною площею 397,5 м2 (в технічному паспорті під літ. Т-1), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , було присвоєно будинковий номер 149-Г.
40. 23.09.2004 між Львівською міською радою та ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» укладено договір оренди земельної ділянки для обслуговування виробничих споруд загальною площею 0,2918 га, у тому числі під забудовою - 0,1547 га, під твердим покриттям - 0,0924 га, відкриті землі - 0,0447 га, кадастровий номер 4610136800:02:005:0058, на якій знаходяться кам`яні нежитлові будівлі, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 10 років до 01.07.2014, зареєстрований у Львівській міській раді за № С-229.
41. ВАТ «ЛЗФВ» надало згоду та не заперечувало щодо забудови та подальшого використання для потреб ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» земельної ділянки площею 127 м2 в правій частині будівлі навісу, літ. Т-1, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить наявний в матеріалах справи лист від 26.02.2010 вих. № 6211.
42. 27.11.2015 між ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» та Львівською міською радою укладено договір оренди землі, а саме земельної ділянки площею 0,0104 га, у тому числі під забудовою - 0,0100 га, під твердим покриттям - 0,0004 га, кадастровий номер 4610136800:02:005:0310, на якій розміщена кам`яна нежитлова будівля, строком на 10 років до 01.10.2025, зареєстрований у Львівській міській раді за № С-4234, а також 27.11.2015 підписано акт приймання-передачі об`єкта оренди, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , для обслуговування виробничих споруд.
43. Також 27.11.2015 ці ж сторони уклали договір оренди земельної ділянки площею 0,0336 га, у тому числі під забудовою 0,0010 га, під зеленими насадженнями 0,0326 га, кадастровий номер 4610136800:02:005:0311, на аналогічний період, зареєстрований у Львівській міській раді за № С-4235, а також 27.11.2015 підписано акт приймання-передачі об`єкта оренди, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , для обслуговування виробничих споруд. Щодо вилучення відповідних земельних ділянок, які прилягають до орендованих ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» ділянок і не використовуються ТзДВ «ЛЗФВ» для своїх потреб, із користування ТзДВ «ЛЗФВ» останній не заперечив, про що свідчить нотаріально засвідчена його заява від 11.04.2014 № 894.
44. 31.03.2017 ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» та Львівська міська рада уклали договір оренди землі, а саме земельної ділянки площею 0,2638 га, у тому числі під капітальною забудовою - 0,1574 га, під спорудами - 0,0166 га, під проїздами, проходами та площадками - 0,0124 га, кадастровий номер 4610136800:02:005:0330, на якій розміщені кам`яні нежитлові будівлі, строком на 10 років до 20.10.2026, зареєстрований у Львівській міській раді за № С-4396, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , для обслуговування виробничих споруд.
45. Зі змісту наявної в матеріалах справи інформаційної довідки від 02.08.2018 № 133051032 вбачається, що 24.05.2017 здійснено реєстрацію права власності (номер запису про право власності 20675290) нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1262220446101) - експериментального цеху та нежитлової будівлі, складовими частинами якого є: експериментальний цех літ. Л-2 площею 1247,2 м2, нежитлова будівля літ. Т-1 площею 983,8 м2 2018 року побудови, нежитлова будівля літ. Т'-1 площею 67,5 м2 2018 року побудови, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , за власником ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» на підставі договору купівлі-продажу будівель від 28.11.2001 № 7330, розпорядження від 21.03.2003 № 152, технічного паспорта від 29.03.2018 № 876, технічного паспорта від 22.03.2018 № 869, декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 18.05.2018. Відповідний запис містить відомості про реєстрацію до 01.01.2013: реєстр прав власності на нерухоме майно з реєстраційним номером 15304204, 06.07.2006. За номером 15304204 у Реєстрі прав власності на нерухоме майно наявний запис про колективну власність ТзОВ «Компанія ВЕЕМ» (ідентифікаційний код 30994335) на об`єкти експериментального цеху літ. Л-2 площею 1247,2 м2, та навісу літ. Т-1 площею 397,5 м2 (інформаційна довідка від 21.11.2018 № 146202945). 13.06.2018 та 12.07.2018 вносились записи про реєстрацію змін стосовно об`єкта нерухомого майна 1262220446101 (номер запису про право власності 20675290) в частині адреси та об`єкта нерухомого майна, які вже відображені в інформаційній довідці від 02.08.2018 № 133051032 як актуальні відомості про об`єкт.
46. 30.05.2017 державний реєстратор прав на нерухоме майно Тракало Оксана Богданівна Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради за результатами розгляду заяви Хомика Василя Петровича (представника ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром») про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме права власності, форма власності - приватна, на навіс літ. Т-1, експериментальний цех літ. Л-2, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , вирішила провести відповідну державну реєстрацію права власності за ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром», про що прийняла рішення № 35446815.
47. На підставі зазначеного рішення до реєстру внесено запис про право власності від 24.05.2017 № 20675290 за ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром», що вбачається з інформаційної довідки від 19.10.2018 № 141855063 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 30.05.2017 № 88442313.
48. 16.02.2018 Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у місті Львові отримано, а 20.02.2018 зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт по об`єкту «Будівництво виробничої будівлі по АДРЕСА_2 зі знесенням існуючого металевого навісу».
49. 18.05.2018 за № ЛВ 141181 Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у місті Львові затверджено декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), «Будівництво виробничої будівлі по АДРЕСА_2 зі знесенням існуючого металевого навісу», замовник ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром».
50. 14.06.2018 державний реєстратор прав на нерухоме майно Тракало Оксана Богданівна Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради за результатами розгляду заяви Хомика В. П. (представника ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром») про внесення змін до запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме до запису про право власності за номером 20675290 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1262220446101, прийняла рішення № 41604218 про внесення змін до запису про право власності за номером 20675290 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1262220446101/спеціального розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Зазначені зміни (опис змін: адреса; до підстав виникнення права власності додано розпорядження Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради від 21.03.2003 № 152) внесено до реєстру 14.06.2018, що вбачається з інформаційної довідки від 19.10.2018 № 141855063.
51. 12.07.2018 державний реєстратор прав на нерухоме майно Зубарєв А. А. Давидівської сільської ради Об`єднаної територіальної громади Пустомитівського району Львівської області за результатами розгляду заяви Хомика В. П. (представника ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром») про внесення змін до запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме до запису про право власності за номером 20675290 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1262220446101, прийняв рішення № 42026715 про внесення змін до запису про право власності за № 20675290 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1262220446101/спеціального розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме внести зміни у складову частину об`єкта нерухомого майна навіс, позначеного на плані літ. Т-1, площею 397,5 м2, що відбулися внаслідок знесення зазначеної складової частини та будівництва виробничої будівлі загальною площею 1051,30 м2. Зазначені зміни (опис змін: об`єкт нерухомого майна; експериментальний цех та навіс змінено на експериментальний цех та нежитлова будівля; до підстав виникнення права власності додано технічний паспорт від 29.03.2018 № 876, технічний паспорт від 22.03.2018 № 869, декларацію про готовність об`єкта до експлуатації від 18.05.2018) внесено до реєстру 12.07.2018, що вбачається з інформаційної довідки від 19.10.2018 № 141855063, у зв`язку з чим згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 12.07.2018 № 130651441 складовими частинами експериментального цеху та нежитлової будівлі (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1262220446101), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 і належить на праві власності ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром», зазначено експериментальний цех літ. Л-2 площею 1247,2 м2, нежитлову будівлю літ. Т-1 площею 983,8 м2 2018 року побудови та нежитлову будівлю літ. Т'-1 площею 67,5 м2 2018 року побудови.
52. У період з 05.07.2018 по 20.07.2018 Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у місті Львові на підставі наказів від 02.07.2018 № 377-П та від 18.07.2018 № 413-П, відповідних направлень від 02.07.2018 № 377-пп та від 18.07.2018 № 413-пп проведено позапланову перевірку будівельних робіт на об`єкті «Будівництва по АДРЕСА_3 (кузня літ. Щ-1 та пожежний резервуар літ. Ш-1)», за результатами чого складено акт № 377/1, відповідно до якого порушення вимог законодавства не виявлено.
53. З поданого позивачем за первісною позовною заявою висновком експерта Бочуляка Р. П. судового експертно-розрахункового бюро ТзОВ «Серб» від 01.10.2018 № 67/18 на підставі замовлення ТзДВ «ЛЗФВ», який надав відповіді, вбачається, що:
- споруда, розташована по АДРЕСА_1 , що зареєстрована на праві власності за ТзДВ «ЛЗФВ» за реєстровим номером 1283698046101, що позначена № 21 на генеральному плані зі схемою зовнішнього та охоронного електроосвітлення Львівського заводу фрезерних верстатів, є пожежним резервуаром об`ємом 250 м3;
- період побудови споруди до 1994 року;
- ідентифікувати земельну ділянку, на якій розміщена споруда, можливо;
- споруда розміщена на земельній ділянці, кадастровий номер 4610136800:02:005:0311, яка перебуває в користуванні ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» на підставі договору оренди землі укладеним з Львівською міською радою від 27.11.2015 № С-4235;
- нежитлова будівля літ. Т'-1 2018 року побудови, право власності на яку як на складову частину об`єкта нерухомого майна з реєстровим номером 1262220446101 під назвою «експериментальний цех та нежитлова будівля» по АДРЕСА_1 зареєстровано за ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» станом на 02.08.2018, є тотожними, тобто це є один і той самий об`єкт;
- споруда в натурі існує, знаходиться в експлуатаційному стані. На споруді проводяться будівельні роботи з втручанням в несучі елементи конструкцій. Встановити технічний стан споруди без проведення дослідження конструктивних елементів, ґрунтів і основ - не надається можливим;
- будівельні роботи, які ведуться щодо споруди, містять ознаки самочинного будівництва;
- повернення споруди до попереднього стану, передбаченого станом на дату 29.05.2017 технічним паспортом на пожежний резервуар, об`ємом 250 м3 с.н.с. літ. Ш-1 по АДРЕСА_1 , є можливим, а використання її за прямим функціональним призначенням також технічно можливо;
- споруда без урахування проведених на ній будівельних робіт технічно/технологічно/конструктивно є складовою частиною іншого нерухомого майна, зокрема, експериментального цеху під літ. Л-2, розташованого по АДРЕСА_2 , право власності на який за реєстраційним номером 1262220446101 зареєстровано за ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром», не являється.
54. Висновком судового експерта Зайця І. Г. від 30.10.2018 № 13/10-18я на підставі замовлення ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» надано такі відповіді:
- нежитлова споруда, яка позначена у технічному паспорті під літ. Ш-1, складеного ФОП ОСОБА_1 станом на 29.05.2017 із внесеними змінами станом на 04.10.2018, розташована на земельній ділянці по АДРЕСА_1 , станом на час проведення дослідження використовується як «підвальне приміщення»;
- нежитлова споруда, яка позначена в технічному паспорті під літ. Ш-1, об`ємом 250 м3, складеному ФОП ОСОБА_1 станом на 29.05.2017, і розташована на земельній ділянці по АДРЕСА_1 , в зв`язку із відсутністю інженерного обладнання, трубопроводів або місць їх підключення, майданчика розміром 12 м*12 м, а також відсутністю можливості доступу на земельну ділянку (встановлення сервітуту), яка знаходиться в користуванні ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром», для обслуговування та використання її за призначенням як «пожежрезервуар» в період від 28.11.2001 до 29.05.2017, використовуватись не могла;
- сліди експлуатації нежитлової споруди, розташованої на земельній ділянці по АДРЕСА_1 , і позначена в технічному паспорті під літ. Ш-1, складеному ФОП ОСОБА_1 станом на 29.05.2017 із внесеними змінами станом на 04.10.2018, за функціональним призначенням як «пожежний резервуар» станом на час проведення дослідження відсутні;
- використання нежитлової споруди, розташованої на земельній ділянці по АДРЕСА_1 , і позначена в технічному паспорті під літ. Ш-1, складеному ФОП ОСОБА_1 станом на 29.05.2017 із внесеними змінами станом на 04.10.2018, за функціональним призначенням як «пожежний резервуар», в зв`язку із відсутністю привідних та відвідних трубопроводів, інженерного обладнання, трубопроводів або місць їх підключення, майданчика розміром 12 м * 12 м та ін., станом на час проведення дослідження неможливе;
- дані (розміри, площа) нежитлової будівлі під літ. Ш-1, які наведені в технічному паспорті, складеному ФОП ОСОБА_1 станом на 29.03.2018, відповідають фактичним даним;
- дані (розміри, площа) нежитлової будівлі під літ. Т'-1, які наведені в технічному паспорті, складеному ФОП ОСОБА_3 станом на 29.03.2018, відповідають фактичним даним;
- «пожежний резервуар» об`ємом 250 м3 та площею 67,70 м2, який позначений в технічному паспорті під літ. Ш-1, складеному ФОП ОСОБА_1 станом на 29.05.2017 із внесеними змінами станом на 04.10.2018, на земельній ділянці по АДРЕСА_1 , відсутній;
- пожежний резервуар об`ємом 250 м3 в переліку нерухомого майна Львівського заводу фрезерних верстатів, розташованого по АДРЕСА_1 , в інвентаризаційній справі, складеній Львівським обласним державним комунальним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки станом на 19.03.2007, відсутній.
55. У висновку експерта ОСОБА_4 № 1261 від 23.07.2021 вказано таке:
- Споруда «пожежний резервуар, об?ємом 250 куб.м» с. н.с., літ. «Ш-1», загальною площею 67,7 кв. м на АДРЕСА_1 , існував в натурі як самостійний об?єкт нерухомого майна, станом на дату реєстрації права власності на нього, а саме на 20.06.2017, зареєстрований за ТзДВ «ФВ» на праві власності, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1283698046101.
- Місцезнаходження споруди «пожежний резервуар, об?ємом 250 куб. м» с.н.с., літ. «Ш-1», загальною площею 67,7 кв. м на АДРЕСА_1 відповідає сучасному розташуванню земельної ділянки з кадастровим номером 4610136800:02:005:0311 з площею 0,0336 га за адресою: АДРЕСА_1 , що є в оренді ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром», при сучасній забудові земельної ділянки об`єктом нерухомості об?єктом нерухомості з назвою «експериментальний цех та нежитлова будівля», зареєстрованого за ТзОВ «Компанія ВЕЕМ Металавтопром» на праві власності, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1262220446101. Споруда «пожежного резервуару, об?ємом 250 куб. м» с.н.с., літ. «Ш-1», загальною площею 67,7 кв. м конструктивно включена в якості «підвалу з площею 67,5 кв. м», до складу будівлі «Т'-1» загальною площею 780,5 кв. м («підвал» з площею 67,5 кв. м, «перший поверх з мансардою» з площею 713,0 кв. м), яка є складовою частиною об?єкту нерухомості з назвою «експериментальний цех та нежитлова будівля», зареєстрованого за ТзОВ «Компанія BEEM «Металавтопром» на праві власності, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1262220446101.
- На дату проведення експертизи, над спорудою «пожежного резервуару, об?ємом 250 куб. м» с.н.с., літ. «Ш-1», загальною площею 67,7 кв. м, який конструктивно виконує роль «підвала» з площею 67,5 кв. м, розміщено «поверх з мансардою, площею 713,0 кв. м, яка є складовою частиною нежитлової будівлі Т'-1, яка у свою чергу є складовою частиною об?єкту нерухомості з назвою «експериментальний цех та нежитлова будівля», зареєстрованого за ТзОВ «Компанія ВЕЕМ Металавтопром» на праві власності, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1262220446101.
- Приведення споруди пожежного резервуару до відповідності з технічним паспортом від 29.05.2017 є технічно можливим. Для приведення технічного стану споруди «пожежного резервуара, об?ємом 250 куб. м» с.н.с., літ. «Ш-1», загальною площею 67,7 кв. м на АДРЕСА_1 у відповідність з технічним паспортом від 29.05.2017 на момент реєстрації об?єкта нерухомості необхідно проведення демонтажних робіт розташованої над ним (пожарним резервуаром) частини нерухомого майна реєстраційний номер 1262220446101, а саме: демонтаж першого поверху з мансардою, площею 713,0 кв. м, які входять до складу нежитлової будівлі Т'-1 загальною площею 780,5 кв. м, яка у свою чергу є складовою частиною об?єкта нерухомого майна з назвою «експериментальний цех та нежитлова будівля», реєстраційний номер 1262220446101.
56. Згідно з висновком судового експерта Хміля В. Р. за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи Львівським НДІСЕ від 24.11.2023 № 1717-Е надано такі відповіді.
- Спірний пожежний резервуар, який позначений в технічному паспорті на пожежний резервуар об`ємом 250 м3 с.н.с. літ. Ш-1, площею 72,0 м2, що за адресою: АДРЕСА_1 , виготовлений ФОП ОСОБА_1 29.05.2017 (із внесеними змінами 04.10.2018, відповідно до яких площа становить 67,7 м2), який зареєстрований за ТзДВ «Львівський завод фрезерних верстатів» (запис про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 21075274, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1283698043101) і нежитлове приміщення під літ. «Т-1» площею 67,5 м2, яке зареєстроване за ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» (запис про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №20675290) є одним і тим самим об`єктом.
- Пожежний резервуар, в якості підвалу, до сладу нежитлової будівлі під літ. Т-1 загальною площею 780,5 м2 не включено, оскільки будівля під літ. Т-1 має загальну площу 983,8 м2.
Нежитлова будівля загальною площею 780,5 м2, яка є складовою частиною зареєстрованого на праві власності за ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» об`єкта нерухомого майна реєстраційний номер 1262220446101 з назвою «експеритментальний цех та нежитлово будівля», має позначення під літ. Т-1.
Пожежний резервуар, який позначений в технічному паспорті на пожежний резервуар об`ємом 250 м3 с.н.с. літ. Ш-1, площею 72,0 м2, що за адресою: АДРЕСА_1 , виготовлений ФОП ОСОБА_1 29.05.2017 (із внесеними змінами 04.10.2018, відповідно до яких площа становить 67,7 м2), який зареєстрований за ТзДВ «Львівський завод фрезерних верстатів» (запис про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 21075274, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1283698043101) існує в натурі та конструктивно в якості підвалу, з площею 67,5 м2, включено до складу нежитлової будівлі під літ. Т-1 загальною площею 780,5 м2, яка в свою чергу, як складова частина, включена до зареєстрованого на праві власності за ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» об`єкта нерухомого майна реєстраційний номер 1262220446101 з назвою «експеритментальний цех та нежитлово будівля».
57. У матеріалах справи наявні нотаріально засвідчені заяви свідків, в яких зазначено таке.
ОСОБА_5 , головний інженер Львівського заводу фрезерних верстатів у 1991- 1997 роках, згідно із нотаріально засвідченою заявою, зареєстрованою за №1478 від 13.11.2018, стверджує, що у 1994 році брав участь у роботі комісії з інвентаризації майна Львівського заводу фрезерних верстатів для визначення вартості цілісного майнового комплексу, разом з іншими членами цієї комісії складав та підписував акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу 22.12.1994. Повідомляє суд про те, що більшість об`єктів нерухомого майна станом на момент проведення інвентаризації заводу у 1994 році були зруйнованими у зв`язку із тим, що тривалий час не експлуатувались зважаючи на тривалу зупинку діяльності заводу. Зокрема, при проведенні інвентаризації, споруда підземного пожежного резервуару автоматичного пожежогасіння об`ємом 250 м3, розміщена поблизу комплексу експериментального цеху за адресою АДРЕСА_1 , була зруйнованою повністю та не підлягала відновленню, зважаючи на те, що її з часу початку будівництва у 1975 році жодного разу не заповнювали водою. Крім того, пожежний резервуар не був введеним в експлуатацію, оскільки було відсутнє необхідне для його використання додаткове обладнання, а саме напірні трубопроводи, насосні установки для подачі води, а також відсутні інгредієнти для спінювання води при пожежогасінні.
ОСОБА_6 , який з 08.11.2016 по теперішний час перебуває на посаді директора ТзДВ «ЛЗФВ», згідно із нотаріально засвідченою заявою, зареєстрованою за № 311 від 29.01.2019, стверджує, що пожежний резервуар об`ємом 250 м3, розміщений поблизу експериментального цеху по АДРЕСА_1 було споруджено та завершено Львівським заводом фрезерних верстатів у 70-х роках ХХ-століття. На момент інвентаризації майна Львівського заводу фрезерних верстатів та складення акта оцінки вартості цілісного майнового комплексу Львівського заводу фрезерних верстатів у 1994-му році зазначений пожежний резервуар і кузня не були знищені, існували в натурі та були включені до цілісного майнового комплексу Львівського заводу фрезерних верстатів. Пожежний резервуар об`ємом 250 м3, розміщений поблизу експериментального цеху по АДРЕСА_1 , існує в натурі і по сьогоднішній день та являє собою підземну споруду, виготовлену із залізобетону та перекриту зверху залізобетонними плитами. На теперішній час над спорудою пожежного резервуару, всередині та довкола неї ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» проводить будівельні роботи щодо спорудження якоїсь виробничої будівлі.
ОСОБА_7 , який з 06.08.1971 і по теперішній час працює на Львівському заводі фрезерних верстатів на посаді фрезерувальника, згідно із нотаріально засвідченою заявою, зареєстрованою за № 313 від 29.01.2019, стверджує, що в 70-их роках XX століття між експериментальним цехом та головним виробничим корпусом заводу було споруджено пожежний резервуар об`ємом 250 м3. Цей пожежний резервуар являє собою підземну споруду, виготовлену із залізобетону та перекриту залізобетонними плитами. На перекритті пожежного резервуару завжди був отвір - приблизно посередині перекриття резервуару - з горловиною, яка виступала вище резервуару (для заливу та відбору води). Фактично цей пожежний резервуар існує і по сьогоднішній день, незважаючи на те, що ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром», яке веде свою господарську діяльність по сусідству з ТзДВ «ЛЗФВ», проводить на ньому свої будівельні роботи, надбудовуючи над резервуаром та довкола нього свою споруду. При проведенні ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» зазначених будівельних робіт пожежний резервуар не було демонтовано чи знищено. Демонтаж чи знищення пожежного резервуару є практично неможливим з огляду на його конструктивні особливості: він являє собою значну за розмірами підземну споруду, виготовлену із залізобетону, перекриту залізобетонними плитами.
ОСОБА_8 , який з 03.08.1983 працював на Львівському заводі фрезерних верстатів, переведений до ВАТ «ЛЗФВ» та до ТзДВ «ЛЗФВ», згідно із нотаріально засвідченою заявою, зареєстрованою за № 312 від 29.01.2019, стверджує, що з моменту прийняття його на роботу на Львівському заводі фрезерних верстатів існує в натурі пожежний резервуар об`ємом 250 м3 літ. Ш-1, розташований між експериментальним цехом та головним корпусом літ. Г-1 Заводу фрезерних верстатів. Цей пожежний резервуар являє собою підземну споруду, виготовлену із залізобетону та перекриту залізобетонними плитами. На перекритті пожежного резервуару знаходиться отвір горловини люку. Цей пожежний резервуар свідок бачив і оглядав особисто, оскільки спускався в нього неодноразово з метою обслуговування, оскільки це входить в його обов`язки як керівника охорони праці. Також його перебування в пожежному резервуарі об`ємом 250 м3 зафіксовано на фотографіях, коли він знаходився всередині резервуару при його огляді, стосовно чого може надати відповідну фотографію. Фактично цей пожежний резервуар існує і на сьогоднішній день, незважаючи на те, що ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром», яке веде свою господарську діяльність по сусідству з ТзДВ «ЛЗФВ», проводить на ньому свої будівельні роботи, надбудовуючи над резервуаром та довкола нього свою виробничу споруду.
58. Вважаючи свої права та законні інтереси порушеними, кожен із позивачів, як за первісним так і за зустрічним позовами подали свої позовні заяви, у яких заперечили заявлені до них вимоги повністю. Інші відповідачі теж заперечували заявлені до них позовні вимоги.
Питання, які залишились належним чином не оціненими при ухваленні рішень судами попереніх інстанцій, про що вказав Верховний Суд, напрвляючи справу на новий розгляд.
59. Пункт 45 постанови: «Суди попередніх інстанцій виходили з передчасного висновку про те, що перебування спірного пожежного резервуару на балансі Львівського заводу фрезерних верстатів не є належним доказом передачі цього об`єкта у власність ТзДВ «ЛЗФВ» чи включення його до статутного фонду ВАТ «ЛЗФВ»; що факт реєстрації 04.01.1995 ВАТ «ЛЗФВ», яке створене у результаті корпоратизації Львівського заводу фрезерних верстатів є недостатнім для підтвердження факту володіння правопопередниками первісного позивача спірним пожежним резервуаром.
Однак суди попередніх інстанцій не врахували, що первісний позивач як на обставини, які мають значення для справи, з посиланням на залишені без дослідження судами докази, покликався на: факт проведення інвентаризації майна Львівського заводу фрезерних верстатів станом на 01.10.1994, яка передувала корпоратизації; факт виявлення в ході цієї інвентаризації серед інших основних засобів і спірного пожежного резервуару; факт включення до статутного фонду ВАТ «ЛЗФВ» всього майна ЛЗФВ, яке було виявлене в ході інвентаризації, за винятком житлового фонду і зброї; факт включення до статутного фонду ВАТ «ЛЗФВ» разом з іншим майном і спірного пожежного резервуару».
60. У пункті 46 зазначено: «Так, на порушення вимог статті 86 ГПК України суди не дослідили безпосередньо наявну в матеріалах справи (т. 5) Відомість розрахунку вартості будівель, споруд і передавальних пристроїв станом на 01.10.1994, яка підписана всім складом інвентаризаційної комісії Львівського заводу фрезерних верстатів, і яка складена за формою, що передбачена Додатком № 3 до Методики оцінки вартості об`єктів приватизації (постанова Кабінету Міністрів України від 08.09.1993 № 717), в якій зазначено «пожарний резервуар V 250 м. куб. с.н.с.».
Суди не врахували, що дана відомість є частиною Акта оцінки вартості цілісного майнового комплексу Львівського заводу фрезерних верстатів від 22.12.1994, оскільки власне вона ідентифікує ті основні засоби, які було включено до статутного фонду ВАТ «ЛЗФВ» в процесі корпоратизації Львівського заводу фрезерних верстатів, а крім того, в сукупності з іншими доказами дає підстави для висновку про те, що спірний пожежний резервуар на момент корпоратизації Львівського заводу фрезерних верстатів існував в натурі.
Судами залишено без дослідження та оцінки протокол засідання інвентаризаційної комісії від 24.10.1994 № 2, яким затверджено результати інвентаризації майна Львівського заводу фрезерних верстатів станом на 01.10.1994. Однак саме з урахуванням проведеної інвентаризації та майна, виявленого в ході цієї інвентаризації, 22.12.1994 заступником міністра Мінмашпрому України було затверджено Акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу Львівського заводу фрезерних верстатів, яким було визначено вартість цілісного майнового комплексу Львівського заводу фрезерних верстатів у сумі 14' 045'369,5 тис. крб. (ряд. 11), що свідчить про порушення судами попередніх інстанцій статті 73 ГПК України. Суди також ухилились від дослідження Плану розміщення акцій ВАТ «ЛЗФВ» (т. 4, а.с. 122- 124).
Внаслідок цього залишилась без уваги та обставина, що до складу статутного фонду ВАТ «ЛЗФВ» було включене все майно Львівського заводу фрезерних верстатів, виявлене в ході інвентаризації станом на 01.10.1994, за винятком державного житлового фонду, зброї, дизельної електростанції та радіостанції, у т.ч. до статутного фонду увійшов і пожежний резервуар.
Суди попередніх інстанцій також не дослідили та не дали оцінки наявним у матеріалах справи Протоколу засідання інвентаризаційної комісії».
61. У пункті 47 постанови вказано: «Суди попередніх інстанцій також дійшли передчасного та необґрунтованого висновку про невстановлення факту існування спірного пожежного резервуару в натурі як об`єкта нерухомого майна до моменту реєстрації права власності на нього.
Судами попередніх інстанцій залишено без дослідження та оцінки технічний паспорт на спірний пожежний резервуар від 29.05.2017. Водночас відповідно до положень Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України 24.05.2001 № 127, складення технічного паспорта передбачає встановлення того, що такий об`єкт існує в натурі як нерухоме майно, огляд цього об`єкта нерухомості, його фундаментів, стін, перекриттів тощо. Технічний паспорт за цією інструкцією складається виключно щодо об`єктів нерухомого майна.
Отже, наявність технічного паспорта, датованого 29.05.2017, підтверджує той факт, що спірний пожежний резервуар станом на 29.05.2017 існував в натурі саме як об`єкт нерухомості».
62. Відповідно до пункту 48 постанови: «Суди виходили також з передчасного та необґрунтованого висновку про невстановлення факту того, що спірний пожежний резервуар, позначений літ. Ш-1, який зареєстрований за первісним позивачем (запис 21075274) і нежитлове приміщення Т'-l, яке зареєстроване за зустрічним позивачем (запис 20675290), є одним і тим самим об`єктом».
63. У пункті 49 постанови ВС зауважив, що : «Суди залишили без дослідження наявне в матеріалах справи зареєстроване Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у місті Львові 20.02.2018 на ім`я позивача за зустрічним позовом Повідомлення про початок виконання будівельних робіт по об`єкту «Будівництво виробничої будівлі по АДРЕСА_2 зі знесенням існуючого металевого навісу», відповідно до якого після того, як первісний позивач зареєстрував право власності на пожежний резервуар (2017 рік), зустрічний позивач розглядав його як незавершене будівництво і використав при будівництві першої черги виробничої споруди, яку зареєстрував під літ. Т'-І».
64. В абзаці третьому п. 50 колегія суддів зазначила: «З огляду на викладене колегія суддів погоджується з доводами ТзДВ «ЛЗФВ», що Перелік є тим документом, що підтверджує виникнення у ВАТ «ЛЗФВ» (а отже, у ТзДВ «ЛЗФВ» як правонаступника) права власності на нерухоме майно та, відповідно, погоджується з доводами касаційної скарги ТзДВ «ЛЗФВ» щодо неправильного застосування судами статті 21 Закону України «Про власність», статті 12 Закону України «Про господарські товариства» та пунктів 15, 16 Положення про порядок корпоратизації підприємств, затвердженого Постановою КМУ від 05.07.1993 № 508».
65. У пункті 50 постанови Верховний Суд зазначає: «В оскаржуваних судових рішеннях суди попередніх інстанцій встановили, що спірний пожежний резервуар, позначений літ. Ш-1, який зареєстрований за ТзДВ «ЛЗФВ» (запис 21075274), і нежитлове приміщення під літ. Т'-l, яке зареєстроване за ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» (запис 20675290), є різними об`єктами.
Водночас такий висновок судів попередніх інстанцій суперечить їх висновку щодо наявності підстав для скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 23.06.2017 № 35836101 та запису про право власності № 21075274 і часткового задоволення зустрічного позову, позаяк за твердженням судів, це різні об`єкти, то реєстрація права власності за первісним позивачем на його об`єкт не може вплинути на обсяг прав зустрічного позивача щодо його об`єкта, безпосередньо таких прав не може порушувати».
66. Також у пунктах 54, 55 постанови вказано: « 54. Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що оспорюваний позивачем Перелік, виданий Регіональним відділенням Фонду державного майна по Львівській області, для конкретного суб`єкта на підставі звернення ТзДВ «ЛЗФВ», жодним чином не стосується ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром», його прав, обов`язків та інтересів.
55. Однак, з врахуванням висновків Верховного Суду наведених у пунктах 44- 50 цієї постанови, відповідно до яких судами попередніх інстанцій неправильно застосовані норми права та не досліджені належним чином докази у справі, у тому числі щодо питання чи є пожежний резервуар, позначений літ. Ш-1, який зареєстрований за ТзДВ «ЛЗФВ» (запис 21075274), і нежитлове приміщення під літ. Т'-l, яке зареєстроване за ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» (запис 20675290), одним і тим же самим майном чи це різні об`єкти, касаційна скарга ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» підлягає до часткового задоволення для з`ясування зазначених обставин, оскільки їх встановлення вплине на вирішення як первісного, так і зустрічного позову.
67. Суди попередніх інстанції не врахували наведених норм, на порушення статті 238 ГПК України не застосували стандарт доказування «вірогідності доказів», зокрема щодо факту недоказанності існування в натурі спірного пожежного резервуару як нерухомого майна станом на момент корпоратизації Львівського заводу фрезерних верстатів та перетворення його у ВАТ «ЛЗФВ», складення технічного паспорту на нього та реєстрації щодо нього права власності за первісним позивачем в 2017 році; факту включення спірного пожежного резервуару до статутного фонду ВАТ «ЛЗФВ»; факту що спірний пожежний резервуар, позначений літ. Ш-1, який зареєстрований за ТзДВ «ЛЗФВ» (запис 21075274), і нежитлове приміщення під літ. Т'-l, яке зареєстроване за ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» (запис 20675290), є різними об`єктами (абз. 2 пункту 58 постанови).
68. Під час нового розгляду справи суду необхідно встановити й дослідити фактичні обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, а також надати їм належну правову оцінку з урахуванням викладеного в цій постанові та на підставі вказаних норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини (п. 60 постанови).
69. Надавши висновки щодо застосування норм права, Верховний Суд у п. 65 постанови вказав: «З урахуванням системного аналізу змісту статті 21 Закону України «Про власність», у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, стаття 12 Закону України «Про господарські товариства», у редакції чинній на момент корпоратизації, пунктів 15, 16 Положення про порядок корпоратизації підприємств, затвердженого Постановою КМУ від 05.07.1993 № 508, колегія суддів дійшла висновку, що зазначені норми у подібних правовідносинах слід застосовувати таким чином: внаслідок корпоратизації товариства все майно, включене до статутного фонду останнього, стає власністю новостворюваного товариства, яке утворюється внаслідок корпоратизації».
Позиція суду.
70. Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
71. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна (стаття 317 ЦК України).
72. Положеннями статей 328, 329 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
73. Положеннями ст. 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою. Позивачем у такому позові може бути суб`єкт, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку із наявністю щодо цього права сумнівів з боку третіх осіб чи необхідністю одержати правовстановлюючі документи.
74. У кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату позивач хоче досягнути унаслідок вирішення спору. Суд розглядає справи у межах заявлених вимог (частина перша статті 13 ЦПК України), але, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (пункт 4 частини п`ятої статті 12 ЦПК України). Виконання такого обов`язку пов`язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (див., наприклад, постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2021 року у справі № 9901/172/20, пункти 1, 80-81, 83, від 01 липня 2021 року у справі № 9901/381/20, пункти 1, 43-47, від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18, пункти 6, 20-26, 101, 102, від 01 лютого 2022 року у справі № 750/3192/14, пункти 4, 26, 47, від 22 вересня 2022 року у справі № 462/5368/16-ц, пункти 4, 36, від 04 липня 2023 року у справі № 233/4365/18, пункт 31).
75. У первісній позовній заяві позивач просить визнати за ним право власності на спірний пожежний резервуар; скасувати реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації; скасувати рішення про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; скасувати державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна з одночасним припиненням права власності; зобов`язати відповідача 1 не чинити перешкоди в користуванні позивачем пожежним резервуаром; зобов`язати відповідача 1 відновити пожежний резервуар, привівши його до попереднього стану відповідно до технічного паспорта.
76. Так, основним результатом, якого хоче досягнути позивач за первісним позовом у результаті вирішення даного спору є повернення у його власність спірного пожежного резервуару.
77. Вирішуючи спір про визнання права власності на підставі статті 392 ЦК України, необхідно враховувати, що за змістом цієї норми судове рішення не породжує право власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його (така правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 914/904/17, від 22.05.2018 у справі № 923/1283/16).
78. Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності у судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами як права власності на майно, яке оспорюється або не визнається іншою особою, так і порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно.
79. Крім того, визнання в судовому порядку права власності на річ, за загальним правилом статті 392 ЦК України, є способом захисту наявного цивільного права, а не підставою для його виникнення.
80. Відповідно до статті 4 Цивільного кодексу Української РСР (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), цивільні права і обов`язки виникають з підстав, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов`язки.
81. Відповідно до цього цивільні права і обов`язки виникають: з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; з адміністративних актів, у тому числі для державних, кооперативних та інших громадських організацій - з актів планування; в результаті відкриттів, винаходів, раціоналізаторських пропозицій, створення творів науки, літератури і мистецтва; внаслідок заподіяння шкоди іншій особі, а так само внаслідок придбання або збереження майна за рахунок коштів іншої особи без достатніх підстав; внаслідок інших дій громадян і організацій; внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання цивільно-правових наслідків.
Щодо корпоратизації підприємтсва
82. Згідно зі статтею 1 Указу Президента України «Про корпоратизацію підприємств» від 15.06.2003 № 210/93 корпоратизація це перетворення державних підприємств, закритих акціонерних товариств, більш ніж 75% статутного фонду яких перебуває в державній власності, а також виробничих і науково-виробничих об`єднань, підприємств, правовий статус яких раніше не був приведений у відповідність із чинним законодавством, у відкриті акціонерні товариства.
83. Відповідно до статті 21 Закону України «Про власність» (у редакції, чинній на час корпоратизації) право колективної власності виникає на підставі, зокрема, перетворення державних підприємств в акціонерні та інші товариства.
84. Згідно з статтею 12 Закону України «Про господарські товариства» (у редакції, чинній на час корпоратизації) товариство є власником, зокрема, майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність.
85. За змістом пунктів 15, 16 Положення про порядок корпоратизації підприємств, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.1993 № 508 (у редакції, чинній на час корпоратизації), з моменту державної реєстрації відкритого акціонерного товариства активи і пасиви підприємства, структурного підрозділу (одиниці) переходять до відкритого акціонерного товариства. Розмір статутного фонду відкритих акціонерних товариств, створених відповідно до цього Положення, визначається за діючою Методикою оцінки вартості об`єктів приватизації та оренди.
86. Зазначені норми у подібних правовідносинах слід застосовувати таким чином: внаслідок корпоратизації товариства все майно, включене до статутного фонду останнього, стає власністю новостворюваного товариства, яке утворюється внаслідок корпоратизації (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.10.2022 у справі № 922/2773/21 та постанові від 18.05.2021 у цій справі № 914/1898/18).
87. У процесі корпоратизації має місце реорганізація державного підприємства на акціонерне товариство, а останнє завжди є власником майна, відтак відбувається й перетворення об`єкта права власності - замість майна державного підприємства, власником якого була держава, їй належатимуть акції акціонерного товариства, сумарна вартість яких становить вартість того ж майна, з якого було сформовано статутний капітал. Тим самим у процесі корпоратизації відбулася зміна власника майна з одночасною зміною об`єкта права власності - власником майна, що належало державі (єдиного майнового комплексу державного підприємства) стає акціонерне товариство, а держава стає власником пакета акцій, що становить 100 % статутного капіталу акціонерного товариства (постанова Верховного Суду від 04 лютого 2025 року у справі № 917/2033/21).
88. Щодо засосування до спірних правовідносин висновків Великої Палати Верховного Суду наданих у постанові від 03.04.2024 у справі № 917/1212/21 про, що зазначає ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром», суд з цього приводу вказує, що погоджується із доводами ТзДВ «ЛЗФВ» що обставини цієї справи та справи (№917/1212/21), про яку вказує Відповідач 1 за первісним позовом, є відмінними, а тому висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 03.04.2024, не можуть застосовуватись до цих правовідносин.
89. Наказом Мінмашпрому України від 23.12.1994 за № 1686 на базі Львівського заводу фрезерних верстатів створено Відкрите акціонерне товариство «Львівський завод фрезерних верстатів», затверджено статут відкритого акціонерного товариства «Львівський завод фрезерних верстатів». Наказом від 26.09.1994 призначено проведення інвентаризації майна заводу станом на 01.10.1994. В ході інвентаризації було складено відомості розрахунку вартості основних засобів станом на 01.10.1994, а також зведені відомості та описи по основних засобах станом на 01.10.1994 року. Згідно з інвентаризаційним описом № 72 основних засобів, у процесі інвентаризації, закінченої 01.10.1994, під порядковим номером 36 вказано об`єкт - пожежний резервуар V=250 м3 с.н.с., рік випуску - 1975, інвентаризаційний номер - 02-00026.
90. 22.12.1994 заступником Міністра Мінмашпрому України було затверджено Акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу Львівського заводу фрезерних верстатів, яким визначено вартість цілісного майнового комплексу Львівського заводу фрезерних верстатів в розмірі 14' 045' 369,5 тис. крб (ряд. 11). З вартості цілісного майнового комплексу вирахувано вартість державного житлового фонду в розмірі 478' 058 тис. грн та вартість майна, яке не підлягає приватизації в розмірі 48 тис. грн (ряд.12).
91. Далі, для визначення вартості майна Львівського заводу фрезерних верстатів, яке підлягає включенню до статутного фонду ВАТ, до цієї різниці додано вартість нематеріальних активів, не відображених в балансі на суму 836,5 тис. крб (ряд. 15). Як наслідок отримано вартість майна, що складає розмір статутного фонду Відкритого акціонерного товариства «Львівський завод фрезерних верстатів» (ряд.11 - ряд. 12 + ряд. 15), яка склала 13' 568' 100 тис. крб.
92. Так, усе майно, яке належало Львівському заводу фрезерних верстатів станом на 01 жовтня 1994 року (дата інвентаризації) було включено до статутного фонду ВАТ, за винятком державного житлового фонду на суму 478' 058 тис. крб. та майна, яке не підлягає приватизації на суму 48 тис. крб.
93. Як вбачається з Плану розміщення акцій Відкритого акціонерного товариства «Львівський завод фрезерних верстатів» (Т. 4 а.с. 122-124), статутний фонд ВАТ склав 13' 568' 100 тис. крб., а серед майна, яке не включено до статутного фонду зазначено пістолети Марголіна, гвинтівки ТОЗ-8, ТОЗ-12, ТОЗ 61, дизельелектростанція, радіостанції та бетонолам. Всього на суму 47733 крб., що із заокругленням до тисячі, як це проведено в Акті оцінки, складає 48 тис. крб., (ряд. 12 Акту оцінки).
94. Відповідно до статті 21 Закону України «Про власність», у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, право колективної власності виникає на підставі, зокрема перетворення державних підприємств в акціонерні та інші товариства. Стаття 12 Закону України «Про господарські товариства», у редакції чинній на момент корпоратизації, передбачала, що товариство є власником: майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність.
95. За змістом пунктів 15, 16 Положення про порядок корпоратизації підприємств, затвердженого Постановою КМУ від 05.07.1993 № 508, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, з моменту державної реєстрації відкритого акціонерного товариства активи і пасиви підприємства, структурного підрозділу (одиниці) переходять до відкритого акціонерного товариства. Розмір статутного фонду відкритих акціонерних товариств, створених відповідно до цього Положення, визначається за діючою Методикою оцінки вартості об`єктів приватизації та оренди.
96. Пожежний резервуар не є об`єктом державного житлового фонду, який передбачений в ряд. 12 Акту оцінки. Спірний пожежний резервуар не зазначено серед майна, яке не включене до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства «Львівський завод фрезерних верстатів».
97. Відповідно до протоколу засідання інвентаризаційної комісії № 2 від 24.10.1994 Інвентаризаційний опис основних засобів, за даними бухгалтерського обліку - кількість 1355 од., вартість 10259340219 крб; наявність: кількість 1355 од., вартість 10259340219 крб (т. 5).
98. Також згідно з відомістю розрахунку вартості будівель, споруд і передавальних пристроїв за станом на 01.10.1994 під № 36 вказано: « 02-00026 пожамрный резервуар 250 куб. м с.н.с. рік введення в експлуатацію 001975, балансова вартість 11844000 крб, нарахованй знос 5872650 крб, залишкова вартість 5971350 крб (т. 5)».
99. Відтак спірний пожежний резервуар станом на час корпоратизації заводу та створення відкритого акціонерного товариства був включений до статутного фонду ВАТ «ЛЗФВ».
Щодо набуття права власності на спірний резервуар ТзДВ «ЛЗФВ»
100. ВАТ «ЛЗФВ» надало згоду та не заперечувало щодо забудови та подальшого використання для потреб ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» земельної ділянки площею 127 м2 в правій частині будівлі навісу, літ. Т-1, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить наявний в матеріалах справи лист від 26.02.2010 вих. № 6211.
101. Статутом ТзДВ «Львівський завод фрезерних верстатів» в редакції від 12.02.2013 закріплено, що останній створений в результаті перетворення ВАТ «Львівський завод фрезерних верстатів», який згідно з передавальним актом, затвердженим 24.01.2012, є правонаступником усього майна, усіх прав та обов`язків ВАТ «Львівський завод фрезерних верстатів».
За відсутності даних інвентаризації за 2012 рік, суд зазначає, про неможливість підтвердження факту існування пожежного резервуару у його належному та функціональному стані, адже за інвентаризацією 1994 року залишкова вартість спірного резервуару уже була на половину втрачена, від вартості на дату будівництва. Зокрема, за даними інвентаризації така залишкова вартість у відсотковому співвідношенні складала 50,4 %. А з 1994 року по 2012 рік - за наступних 18 років інформація про залишкову вартість відсутня. Як і відсутня інформація щодо інвентаризації та залишкової вартості з 2012 по 2017 роки - рік складення технічного паспорта ФОП ОСОБА_1 на спірний пожежний резервуар, до 10.09.2018 - дата довідки ТзДВ «ЛЗФВ» № 462, у якій вказано, що станом на 06.09.2018 балансова вартість спірного пожежного резервуара становить 6233,18 грн та такий є на балансі товариства.
102. Щодо вилучення відповідних земельних ділянок, які прилягають до орендованих ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» ділянок і не використовуються ТзДВ «ЛЗФВ» для своїх потреб, із користування ТзДВ «ЛЗФВ» останній не заперечив, про що свідчить нотаріально засвідчена його заява від 11.04.2014 № 894.
103. У суду не виникає сумнівів щодо статусу позивача за первісним позовом як правонаступника ВАТ «Львівський завод фрезерних верстатів». Водночас, твердження про те, що пожежний резервуар V=250 м. куб.с.н.с. перебуває на балансі ТзДВ «Львівський завод фрезерних верстатів» (інвентарний номер 26), не є належним доказом у підтвердження обставини передачі спірного об`єкта Товариству з додатковою відповідальністю «Львівський завод фрезерних верстатів» чи включення такого об`єкта до статутного фонду останнього, оскільки, як вказує Верховний Суд у постанові від 02 квітня 2019 року у справі № 904/1539/18, перебування спірного майна на балансі відповідача не є підставою правомірності (добросовісності) набуття ним права власності на спірний об`єкт. Баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов`язань на конкретну дату, баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства.
104. З аналізу матеріалів справи суд також дійшов висновку, що відсутні достовірні та беззаперечні докази того, що спірний об`єкт - пожежний резервуар існував як об`єкт нерухомого майна до 2017 року, (зокрема до видачі технічного паспорта та державної реєстрації позивачем права власності на нього у 2017 році). Так, пожежний резервуар зазначений в інвентаризаційному описі № 72 основних засобів, складеному відповідно до наказу № 159 у процесі інвентаризації, закінченої 01.10.1994, під порядковим номером 36 з інвентаризаційним номером 02-00026, а також у відомості розрахунку вартості будівель, споруд і передавальних пристроїв станом на 01.04.1994 Львівського заводу фрезерних верстатів (містить графу про ведення в експлуатацію 1975 році). Водночас, у таких документах не вказано про статус такого об`єкта як нерухомого майна.
105. Поряд з цим у листі Сихівського РВ м. Львова Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 02.04.2018 вих. № 1/221рв, не містить ідентифікації пожежного резервуару, тому цей лист не підтверджує обставини про перебування спірного об`єкта в даній справі на обліку у відповідного органу. Поданий позивачем 10.09.2019 лист Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 09.09.2019 вих. № 58-8/5412 містить твердження про відсутність актів про зняття з обліку пожежного резервуара, об`ємом 250 м. куб., розміщеного на орендованій ТзОВ «Компанія ВЕЕМ - Металавтопром» земельній ділянці, проте, первинного акта про взяття на облік Сихівським РВ м. Львова пожежного резервуара, саме того, що є спірним у цій справі, не подано.
106. Також у заявах свідків наявні суперечливі твердження щодо створення, функціонування, введення в експлуатацію, руйнування та існування пожежного резервуару на території позивача за первісним позовм. Так, свідки стверджують, що пожежний резервуар об`ємом 250 м. куб., який розміщений поблизу експериментального цеху по АДРЕСА_1 , існує в натурі і по сьогоднішній день та являє собою підземну споруду, виготовлену із залізобетону та перекриту зверху залізобетонними плитами, на момент інвентаризації майна Львівського заводу фрезерних верстатів та складення акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу Львівського заводу фрезерних верстатів у 1994-му році пожежний резервуар і кузня не були знищені. При цьому свідчення іншої особи зводяться до того, що при проведенні інвентаризації споруда підземного пожежного резервуару автоматичного пожежогасіння об`ємом 250 м. куб, розміщена поблизу комплексу експериментального цеху за адресою АДРЕСА_1 , була зруйнованою повністю та не підлягала відновленню, зважаючи на те, що її з часу початку будівництва у 1975 році жодного разу не заповнювали водою, крім того, пожежний резервуар не був введеним в експлуатацію, оскільки було відсутнє необхідне для його використання додаткове обладнання.
107. Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 87 ГПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах.
108. Відтак, наведені вище засоби доказування не є достатніми, щоб підтвердити перехід права власності на спірний пожежний резервуар до ТзДВ «ЛЗФВ». Крім того за відсутності обставин експлуатації/користування, тощо, позивачем за первісним позовом, цим резервуаром та наявними у матеріалах справи письмовими згодами останнього на забудову ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» частини земельної ділянки, на якій розміщено спірний резервуар (одна), та вилученням з користування ТзДВ «ЛЗФВ» цієї частини ділянки (друга), останній вчинив активні дії для вилученням земельної ділянки, на якій, за його ж переконанням розміщено належне йому нерухоме майно. Як вбачається із дій позивача за первісним позовом, до 2017 року він вчиняв дії, які не вказували про існування спірного об`єкту нерухомості, в тому числі і вилучення з його користування земельної ділянки під цією нерухомістю. Однак з 2017 року позиція останнього змінилась, і він подав позов до суду та просить визнати за ним право власності на спірний резервуар, тощо. Так, у діях позивача за первісним позовом вбачається непослідовна поведінка.
109. В абзаці третьому п. 50 колегія суддів ВС у постанові від 18.05.2021 зазначила: «З огляду на викладене колегія суддів погоджується з доводами ТзДВ «ЛЗФВ», що Перелік є тим документом, що підтверджує виникнення у ВАТ «ЛЗФВ» (а отже, у ТзДВ «ЛЗФВ» як правонаступника) права власності на нерухоме майно та, відповідно, погоджується з доводами касаційної скарги ТзДВ «ЛЗФВ» щодо неправильного застосування судами статті 21 Закону України «Про власність», статті 12 Закону України «Про господарські товариства» та пунктів 15, 16 Положення про порядок корпоратизації підприємств, затвердженого Постановою КМУ від 05.07.1993 № 508».
110. Суд враховує вищевказані висновки ВС викладені у п. 50 постанови, однак ТзДВ «Львівський завод фрезерних верстатів» не подано доказів існування обставини, яка б з достовірністю підтверджувала факт передання спірного пожежного резервуару при перетворенні ВАТ «Львівський завод фрезерних верстатів» у ТзДВ «Львівський завод фрезерних верстатів», окрім передавального акту, у якому не конкретизовано яке саме майно перейшло від відкритого акціонерного товариства до товариства з додатковою відповідальністю. Передавальному акту мала б передувати інвентаризація майна ВАТ «Львівський завод фрезерних верстатів», тобто так, як це відбулось у процесі корпоратизації Львівського заводу фрезерних верстатів при створенні ВАТ «Львівський завод фрезерних верстатів». На чому неодноразово наголошувало ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром». Доказів проведення інвентаризації (складення інвентаризаційного опису основних засобів) у якому було б зазначено наявність пожежного резервуару при перетворенні ВАТ «Львівський завод фрезерних верстатів» у ТзДВ «Львівський завод фрезерних верстатів» позивачем суду не подано. А отже, позивачем не доведено суду як факту існування пожежного резервуару як об`єкту нерухомого майна станом на 2012 рік - рік створення ТзДВ «Львівський завод фрезерних верстатів», а відповідно і факту його передання ВАТ «Львівський завод фрезерних верстатів» у статутний фонд ТзДВ «Львівський завод фрезерних верстатів».
Щодо факту будівництва ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» нового об`єкту нерухомості
111. 28.11.2001 між ВАТ «ЛЗФВ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія ВЕЕМ» (правонаступником якого є ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром») укладено договір купівлі-продажу будівель, який зареєстрований за № 7330, зі змісту якого вбачається, що ВАТ «ЛЗФВ» продало ТзОВ «Компанія ВЕЕМ» експериментальний цех під літ. Л-2, розташований за адресою АДРЕСА_1 , площею 1247,2 м2, який складається із приміщень, позначених у поверховому плані Львівського обласного державного комунального бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки від 17.07.2000 цифрами, а саме першого поверху загальною площею 998,6 м2, другого поверху загальною площею 248,6 м2 та будівлі навісу під літ. Т-1, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , площею 397,5 м2.
112. 17.01.2003 Львівське обласне державне комунальне бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки видало реєстраційне посвідчення на відповідні об`єкти нерухомого майна, зареєстровані на праві колективної власності за ТзОВ «Компанія ВЕЕМ», а 06.07.2006, як вбачається з витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 11148158, ТзОВ «Компанія ВЕЕМ» зареєстровано право колективної власності на експериментальний цех під літерою Л-2, площею 1247,2 м2, та навіс, літ. Т-1, площею 397,5 м2.
113. Розпорядженням Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради від 21.03.2003 № 152 будівлі експериментального цеху та будівлі навісу розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , було присвоєно будинковий номер 149-Г.
114. 23.09.2004 між Львівською міською радою та ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» укладено договір оренди земельної ділянки для обслуговування виробничих споруд загальною площею 0,2918 га, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 10 років до 01.07.2014, зареєстрований у Львівській міській раді за № С-229.
115. ВАТ «ЛЗФВ» надало згоду та не заперечувало щодо забудови та подальшого використання для потреб ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» земельної ділянки площею 127 м2 в правій частині будівлі навісу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить наявний в матеріалах справи лист від 26.02.2010 вих. № 6211.
116. 27.11.2015 між ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» та Львівською міською радою укладено договір оренди землі, а саме земельної ділянки площею 0,0104 га, кадастровий номер 4610136800:02:005:0310, на якій розміщена кам`яна нежитлова будівля, строком на 10 років до 01.10.2025, зареєстрований у Львівській міській раді за № С-4234, а також 27.11.2015 підписано акт приймання-передачі об`єкта оренди, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , для обслуговування виробничих споруд.
117. Також 27.11.2015 ці ж сторони уклали договір оренди земельної ділянки площею 0,0336 га, кадастровий номер 4610136800:02:005:0311, на аналогічний період, зареєстрований у Львівській міській раді за № С-4235, а також 27.11.2015 підписано акт приймання-передачі об`єкта оренди, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , для обслуговування виробничих споруд.
118. Щодо вилучення відповідних земельних ділянок, які прилягають до орендованих ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» ділянок і не використовуються ТзДВ «ЛЗФВ» для своїх потреб, із користування ТзДВ «ЛЗФВ» останній не заперечив, про що свідчить нотаріально засвідчена його заява від 11.04.2014 № 894.
119. 31.03.2017 ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» та Львівська міська рада уклали договір оренди землі, а саме земельної ділянки площею 0,2638 га, кадастровий номер 4610136800:02:005:0330, на якій розміщені кам`яні нежитлові будівлі, строком на 10 років до 20.10.2026, зареєстрований у Львівській міській раді за № С-4396, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , для обслуговування виробничих споруд.
120. 16.02.2018 Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у місті Львові отримано, а 20.02.2018 зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт по об`єкту «Будівництво виробничої будівлі по АДРЕСА_2 зі знесенням існуючого металевого навісу».
121. 18.05.2018 за № ЛВ 141181 Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у місті Львові затверджено декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), «Будівництво виробничої будівлі по АДРЕСА_2 зі знесенням існуючого металевого навісу», замовник ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром».
122. 12.07.2018 державний реєстратор прав на нерухоме майно Зубарєв А. А. Давидівської сільської ради Об`єднаної територіальної громади Пустомитівського району Львівської області за результатами розгляду заяви Хомика В. П. (представника ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром») про внесення змін до запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме до запису про право власності за номером 20675290 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1262220446101, прийняв рішення № 42026715 про внесення змін до запису про право власності за № 20675290 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1262220446101/спеціального розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме внести зміни у складову частину об`єкта нерухомого майна навіс, позначеного на плані літ. Т-1, площею 397,5 м2, що відбулися внаслідок знесення зазначеної складової частини та будівництва виробничої будівлі загальною площею 1051,30 м2. Зазначені зміни (опис змін: об`єкт нерухомого майна; експериментальний цех та навіс змінено на експериментальний цех та нежитлова будівля; до підстав виникнення права власності додано технічний паспорт від 29.03.2018 № 876, технічний паспорт від 22.03.2018 № 869, декларація про готовність об`єкта до експлуатації від 18.05.2018) внесено до реєстру 12.07.2018, що вбачається з інформаційної довідки від 19.10.2018 № 141855063, у зв`язку з чим згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 12.07.2018 № 130651441 складовими частинами експериментального цеху та нежитлової будівлі (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1262220446101), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 і належить на праві власності ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром», зазначено експериментальний цех літ. Л-2 площею 1247,2 м2, нежитлову будівлю літ. Т-1 площею 983,8 м2 2018 року побудови та нежитлову будівлю літ. Т'-1 площею 67,5 м2 2018 року побудови.
123. У період з 05.07.2018 по 20.07.2018 Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у місті Львові на підставі наказів від 02.07.2018 № 377-П та від 18.07.2018 № 413-П, відповідних направлень від 02.07.2018 № 377-пп та від 18.07.2018 № 413-пп проведено позапланову перевірку будівельних робіт на об`єкті «Будівництва по АДРЕСА_3 (кузня літ. Щ-1 та пожежний резервуар літ. Ш-1)», за результатами чого складено акт № 377/1, відповідно до якого порушення вимог законодавства не виявлено.
124. Як зазначив Конституційний Суд України в абзаці 3 пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 11.10.2005 № 8-рп/2005 та в абзаці 1 підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 31.03.2015 № 1-рп/2015, складовими принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано.
125. Юридична визначеність дає можливість учасникам суспільних відносин завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх легітимних очікуваннях (legitimate expectations), зокрема у тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право буде реалізоване (Рішення Конституційного Суду України від 05.06.2019 № 3-р(І)/2019).
126. Так, матеріали справи не містять відомостей про порушення відповідачем 1 за первісним позовом порушень вимог законодавства, будіельних норм, стандартів і правил під час будівництва, тощо.
127. Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» видано технічний паспорт на нежитлову будівлю літ. Т'-1, площею, 67,5 кв.м., а будівельні роботи по будівництву виробничої будівлі по АДРЕСА_2 зі знесенням існуючого металевого навісу закінчені та готові до введення в експлуатацію 18.05.2018. Тобто, роботи по проведенню будівництва, в результаті чого змінено характеристики складових частин об`єкта за адресою АДРЕСА_1 (а саме зареєстровано нежитлову будівлю Т'-1, площею 67,5 кв. м.), проводилися ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» на об`єкті, що знаходився у розпорядженні ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром». Також суд враховує, що земельні ділянки, площею 0,0104 га та 0,0336 га вилучені за згодою з користування ТзДВ «Львівський завод фрезерних верстатів» згідно з ухвалою Львівської міської ради № 5156 від 01.10.2015 та відповідно до нотаріально посвідченої заяви ТзДВ «Львівський завод фрезерних верстатів» від 11.04.2014, а земельна ділянка, площею 0,2638 га, надана в оренду ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» на 10 років згідно з ухвалою Львівської міської ради від 20.10.2016 № 1128 та договором оренди землі від 31.03.2017. Позивачем не спростовано представлених відповідачем 1 доказів щодо правомірності реєстрації права власності на нежитлову будівлю Т'-1, площею 67,5 кв. м. Крім того, з моменту укладення (28.11.2001) між ВАТ «ЛЗФВ» та ТзОВ «Компанія ВЕЕМ» (правонаступником якого є ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром») договору купівлі-продажу будівель, покупець був впевненим у своїх законних очікуваннях, що набуте ним на підставі чинного законодавства право буде реалізоване.
Щодо складення Технічного паспорту на пожежний резервуар
128. В абзації 2 пункту 47 постанови Верховного Суду від 18.05.2021 у цій справі: «Судами попередніх інстанцій залишено без дослідження та оцінки технічний паспорт на спірний пожежний резервуар від 29.05.2017. Водночас відповідно до положень Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України 24.05.2001 № 127, складення технічного паспорта передбачає встановлення того, що такий об`єкт існує в натурі як нерухоме майно, огляд цього об`єкта нерухомості, його фундаментів, стін, перекриттів тощо. Технічний паспорт за цією інструкцією складається виключно щодо об`єктів нерухомого майна».
129. Судом у судовому засіданні оглянуто оригінал Технічного паспорту від 29.05.2017 складеного ФОП ОСОБА_1 та довідки ФОП ОСОБА_1 № 0510 від 04.10.2018, копії яких знаходяться в матеріалах справи (т. 1 а.с. 67 - 71).
130. Відповідач 1 за первісним позовом заперечує дійсність Технічного паспорту від 29.05.2017 і його складення відповідно до положень Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України 24.05.2001 № 127, яка передбачає огляд цього об`єкта нерухомості, його фундаментів, стін, перекриттів тощо, враховуючи таке: 1) станом на дату складення Тех.паспорта земельна ділянка, на якій розташований спірний об`єкт, перебуває в оренді відповідача 1; 2) ні позивач, ні ФОП ОСОБА_1 не звертались до відповідача 1 з клопотаннями/заявами про огляд спірного об`єкта з метою складення технічного паспорта; 3) доказів протилежного позивачем не подано, як і не подано доказів здійснення ФОП ОСОБА_1 при складенні технічного паспорта дій відповідно до положень Інструкції (огляду об`єкта нерухомості, його фундаментів, стін, перекриттів тощо); 4) довідка ФОП ОСОБА_1 № 0510 від 04.10.2018 про переобміри, уточнення площ, як і протокол місця події від 25.09.2018, проведеного старшим слідчим Залізничного відділу поліції ГУНП МВС у Львівській області капітаном поліції Виздрик Б. Г., складені уже після реєстрації Декларації про готовність до експлуатації об`єкта відповідача 1 (після завершення будівництва).
131. Як з`ясовано з Протоколу огляду місця події від 25.09.2018 (т. 2 а.с. 39 - 40), проведеного старшим слідчим Залізничного відділу поліції ГУНП МВС у Львівській області капітаном поліції Виздрик Б. Г., при огляді місця події був відсутній ФОП ОСОБА_1 і не здійснював переобміри. Переобміри здійснені слідчим.
132. Верховний Суд наголосив на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначив, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно він не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
133. Верховний Суд зазначив, що стандарт доказування «вірогідність доказів», на відмінну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
134. Зміст цієї статті свідчить, що нею на суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були. Суд застосував судову практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи є вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».
135. Таким чином, оцінюючи обставини у цьому розділі на підтвердження складення Технічного паспору на конкретно спірний об`єкт, суд зазначає, що з урахуванням позицій сторін (позивача та відповідача 1), критично відноситься до складення ФОП ОСОБА_1 тех.паспорту на цей спірний об`єкт, адже заперечення проти такого складення є більш вірогідними. Зокрема, заслуговують на увагу обставини про те, що ФОП ОСОБА_1 не проводив огляду цього об`єкта, його фундаментів, стін, перекриттів тощо - доказів протилежного позивачем суду не подано, а з урахуваннмя факту перебування земельної ділянки у спірний період в оренді у відповідача 1, це надає доводам відповідача 1 більшої вірогідності. Окрім того, з матеріалів справи встановлено, що зміни у Технічному паспорті власноручно внесено ФОП ОСОБА_1 04.10.2018 уже після завершення будівництва відповідачем 1, і фактичного огляду нового об`єкту старшим слідчим Залізничного відділу поліції ГУНП МВС у Львівській області капітаном поліції Виздрик Б. Г. Ці обставини вказує ФОП ОСОБА_1 у своїй довідці № 0510 від 04.10.2018 про переобміри, уточнення площ та протоколу місця події від 25.09.2018. Так, як вбачається з матеріалів справи, що підтверджується поданими доказами, дійсні розміри (з урахуванням переобмірів) внесено у Тех.паспорт за наслідками огляду після завершеного будівництва відповідача 1 (огляд - 25.09.2018, внесені зміни у тех.паспорт 04.10.2018, завершення будівництва відповідача 1 - 16.05.2018). Тобто, ФОП ОСОБА_1 використано зокрема розміри приміщення відповідача 1, які визначено слідчим - який не є спеціалістом зі складення технічних паспортів на об`єкти нерухомого майна, для уточнення даних Технічного паспорту від 29.05.2017 на пожений резервуар, який збудований 1975 року. При цьому, балансова вартість якого станом на 2018 рік складає трохи більше 6 тис. грн за даними ТзДВ «ЛЗФВ», що ставить під сумнів такі обставини з огляду на те, що балансова вартість поженого резерувару як об`єкту нерухомого майна площею 67,7 кв. м та об`ємом 250 куб. м навіть з урахуванням зносу може становити 6233,18 грн станом на 2018 рік.
Щодо підтвердження чи спросування факту про те, що спірний пожежний резервуар, позначений літ. Ш-1, який зареєстрований за позивачем за первісним позовом (запис 21075274) і нежитлове приміщення Т'-l, яке зареєстроване за позивачем за зустрічним позовом (запис 20675290), є одним і тим самим об`єктом
136. Верховний Суд у постанові від 18.05.2021 у цій справі зазначив:
«48. Суди виходили також з передчасного та необґрунтованого висновку про невстановлення факту того, що спірний пожежний резервуар, позначений літ. Ш-1, який зареєстрований за первісним позивачем (запис 21075274) і нежитлове приміщення Т'-l, яке зареєстроване за зустрічним позивачем (запис 20675290), є одним і тим самим об`єктом.
Так, суди, відхиляючи висновки експертів як суперечливі, виходили з того, що об`єкт Ш-1 і Т'-l мають різне найменування, поштові адреси, різняться площею на 0,2 кв.м згідно з технічними даними.
49. Суди залишили без дослідження наявне в матеріалах справи зареєстроване Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у місті Львові 20.02.2018 на ім`я позивача за зустрічним позовом Повідомлення про початок виконання будівельних робіт по об`єкту «Будівництво виробничої будівлі по АДРЕСА_2 зі знесенням існуючого металевого навісу», відповідно до якого після того, як первісний позивач зареєстрував право власності на пожежний резервуар (2017 рік), зустрічний позивач розглядав його як незавершене будівництво і використав при будівництві першої черги виробничої споруди, яку зареєстрував під літ. Т'-І.
55. Однак, з врахуванням висновків Верховного Суду наведених у пунктах 44- 50 цієї постанови, відповідно до яких судами попередніх інстанцій неправильно застосовані норми права та не досліджені належним чином докази у справі, у тому числі щодо питання чи є пожежний резервуар, позначений літ. Ш-1, який зареєстрований за ТзДВ «ЛЗФВ» (запис 21075274), і нежитлове приміщення під літ. Т'-l, яке зареєстроване за ТОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» (запис 20675290), одним і тим же самим майном чи це різні об`єкти, касаційна скарга ТОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» підлягає до часткового задоволення для з`ясування зазначених обставин, оскільки їх встановлення вплине на вирішення як первісного, так і зустрічного позову.
Абз. 2 п. 58. Суди попередніх інстанції не врахували наведених норм, на порушення статті 238 ГПК України не застосували стандарт доказування «вірогідності доказів», зокрема щодо факту недоказанності існування в натурі спірного пожежного резервуару як нерухомого майна станом на момент корпоратизації Львівського заводу фрезерних верстатів та перетворення його у ВАТ «ЛЗФВ», складення технічного паспорту на нього та реєстрації щодо нього права власності за первісним позивачем в 2017 році; факту включення спірного пожежного резервуару до статутного фонду ВАТ «ЛЗФВ»; факту що спірний пожежний резервуар, позначений літ. Ш-1, який зареєстрований за ТзДВ «ЛЗФВ» (запис 21075274), і нежитлове приміщення під літ. Т'-l, яке зареєстроване за ТОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» (запис 20675290), є різними об`єктами».
137. 20 лютого 2018 року Інспекцією НАБК У м. Львові зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт № ЛВ061180511628 «Будівництво виробничої будівлі по АДРЕСА_2 зі знесенням існуючого металевого навісу», вид будівництва «Нове будівництво».
138. Як уже було зазначено вище, у період з 05.07.2018 по 20.07.2018 Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у місті Львові на підставі наказів від 02.07.2018 № 377-П та від 18.07.2018 № 413-П, відповідних направлень від 02.07.2018 № 377-пп та від 18.07.2018 № 413-пп проведено позапланову перевірку будівельних робіт на об`єкті «Будівництва по АДРЕСА_3 (кузня літ. Щ-1 та пожежний резервуар літ. Ш-1)», за результатами чого складено акт № 377/1, відповідно до якого порушення вимог законодавства не виявлено.
139. Згідно з висновком судового експерта Хміля В. Р. за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи Львівським НДІСЕ від 24.11.2023 № 1717-Е надано такі відповіді:
- Спірний пожежний резервуар, який позначений в технічному паспорті на пожежний резервуар об`ємом 250 м3 с.н.с. літ. Ш-1, площею 72,0 м2, що за адресою: АДРЕСА_1 , виготовлений ФОП ОСОБА_1 29.05.2017 (із внесеними змінами 04.10.2018, відповідно до яких площа становить 67,7 м2), який зареєстрований за ТзДВ «Львівський завод фрезерних верстатів» (запис про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 21075274, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1283698043101) і нежитлове приміщення під літ. «Т-1» площею 67,5 м2, яке зареєстроване за ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» (запис про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №20675290) є одним і тим самим об`єктом.
- Пожежний резервуар, в якості підвалу, до сладу нежитлової будівлі під літ. Т-1 загальною площею 780,5 м2 не включено, оскільки будівля під літ. Т-1 має загальну площу 983,8 м2.
Нежитлова будівля загальною площею 780,5 м2, яка є складовою частиною зареєстрованого на праві власності за ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» об`єкта нерухомого майна реєстраційний номер 1262220446101 з назвою «експеритментальний цех та нежитлово будівля», має позначення під літ. Т-1.
Пожежний резервуар, який позначений в технічному паспорті на пожежний резервуар об`ємом 250 м3 с.н.с. літ. Ш-1, площею 72,0 м2, що за адресою: АДРЕСА_1 , виготовлений ФОП ОСОБА_1 29.05.2017 (із внесеними змінами 04.10.2018, відповідно до яких площа становить 67,7 м2), який зареєстрований за ТзДВ «Львівський завод фрезерних верстатів» (запис про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 21075274, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1283698043101) існує в натурі та конструктивно в якості підвалу, з площею 67,5 м2, включено до складу нежитлової будівлі під літ. Т-1 загальною площею 780,5 м2, яка в свою чергу, як складова частина, включена до зареєстрованого на праві власності за ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» об`єкта нерухомого майна реєстраційний номер 1262220446101 з назвою «експеритментальний цех та нежитлово будівля».
140. Суд зазначає, що при новому розгляді справи, враховуючи висновки Верховного Суду (п. 48 та абз. 2 п. 58 постанови від 18.05.2021) та висновки експертів, судом встановлено, що спірний «пожежний резервуар» позначений літ. Ш-1, який зареєстрований за первісним позивачем (запис 21075274) і нежитлове приміщення Т'-l, яке зареєстроване за зустрічним позивачем (запис 20675290) знаходяться у тому ж самому місці на одній і тій же земельній ділянці. Проте, ТзДВ «ЛЗФВ» не доведено тієї обставини, що станом на 2017 рік (складення технічного паспорту ФОП ОСОБА_1 ) спірний «пожежний резервуар» існував у такому вигляді (як об`єкт нерухомого майна) як його досліджували експерти починаючи з 2018 року.
Щодо державної реєстрації прав на нерухоме майно
141. Згідно зі статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
142. За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.
143. Подібний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17 (провадження № 12-234гс18), а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 925/1121/17, від 17.04.2019 у справ № 916/675/15.
144. Згідно з Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
145. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (ч. 2 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Водночас державна реєстрація не є підставою набуття права власності. За своєю правовою природою, реєстрація полягає у визнанні правопорядком юридичних фактів набуття, зміни та втрати права власності, тобто засвідчення державою вже існуючого на момент здійснення реєстрації права власності.
146. Згідно зі ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав. Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі: 1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; 2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів; 5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката; 6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката; 7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року; 9) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об`єкта нерухомого майна релігійній організації; 13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.
147. Згідно з Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», чинним на час вчинення реєстраційної дії у 2017 році, для державної реєстрації права власності у зв`язку з передачею у власність фізичним та юридичним особам майна у результаті припинення (ліквідації чи реорганізації) юридичної особи або виділу з неї нової юридичної особи подаються: 1) документ, що посвідчує право власності юридичної особи на майно, що передається у власність фізичним та юридичним особам (крім випадку, коли право власності на таке майно вже зареєстровано в Державному реєстрі прав); 2) ліквідаційний баланс, затверджений засновниками (учасниками) юридичної особи або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи, та письмова заява таких осіб, яким передано нерухоме майно юридичної особи, що припиняється, про розподіл між ними такого майна або рішення відповідного органу про подальше використання зазначеного майна (у разі ліквідації юридичної особи); 3) передавальний акт, затверджений засновниками (учасниками) юридичної особи або органом, який прийняв рішення про злиття, приєднання або перетворення юридичної особи (у разі злиття, приєднання або перетворення юридичної особи); 4) розподільний баланс, затверджений засновниками (учасниками) юридичної особи або органом, який прийняв рішення про поділ юридичної особи або виділ з неї нової юридичної особи (у разі поділу юридичної особи або виділу з неї нової юридичної особи).
148. Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст. 3) також передбачено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.
149. Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 28 цього Закону.
150. При цьому згідно зі статтею 13 Закону Реєстр прав власності на нерухоме майно, до якого вносилися записи виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, а також права власності на об`єкти незавершеного будівництва, є невід`ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав на нерухоме майно.
151. Згідно зі ст. 10 вказаного Закону, в редакції, чинній на червень 2017 року, державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; 2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; 3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов`язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі; 4) під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень.
152. Державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав (ст. 11 Закону).
153. Тобто, законодавець поклав на відповідних посадових осіб обов`язок під час реєстрації перевіряти відповідність нормам законодавства форми таких правочинів, відсутність суперечності зареєстрованих прав і тих, що подаються до реєстрації, та в деяких випадках - факт виконання умов правочину. Зазначене свідчить, що реєстрація прав на нерухоме майно не є автоматичною, здійснюється не за явочним принципом. Приймаючи рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відповідна посадова особа здійснює дії по аналізу поданих документів, зареєстрованих прав тощо та приймає відповідне рішення про здійснення реєстрації або про відмову у здійсненні такої реєстрації, яке є обов`язковим для заявника.
154. Підсумовуючи вищевказане, розглянувши заявлені у первісному позові вимоги про визнання права власності на пожежний резервуар; скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації; скасування рішення про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; скасування державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна з одночасним припиненням права власності, суд зазначає, що такі вимоги, у цьому випадку, є нерозривно пов`язані між собою, а тому від задоволення першої вимоги залежить задоволення наступної. Так, під час нового розгляду справи, позивач за первісним позовом не надав суду належних та достатніх доказів, які б підтвердили обставини набуття у власність ТзДВ «ЛЗФВ» спірного пожежного резервуару, які б підтверджували факт складення належного Технічного паспору на вказаний пожежний резервуар, тощо. Водночас, матеріали справи містять неспростовані позивачем, передбаченими законом засобами доказування, факти набуття права власності на експериментальний цех та навіс відповідачем 1, факти наявності початку будівництва та готовності до експлуатації, подальшої державної реєстрації, тощо. Таким чином, суд вважає недоведеними та належним чином необгрунтованими вищевказані позовні вимоги.
155. За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
156. У розумінні положень наведеної норми право власності може бути порушено без безпосереднього вилучення майна у власника. Власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає йому користуватися та розпоряджатися своїм майном. Підставою для подання негаторного позову є вчинення особою перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Відповідні дії особи повинні мати характер триваючого правопорушення, наявного у момент подання позову.
157. Як убачається із наведеного, на підставі статті 391 ЦК України, тобто шляхом усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном, право власності може бути захищено лише у разі доведення факту його порушення. Як зазначалося вище, порушення відповідачем 1 прав позивача щодо об`єкта - пожежного резервуара не встановлено. Відтак, зобов`язувати сторону не чинити перешкоди в користуванні позивачем пожежним резервуаром немає правових підстав.
158. Недоведеність описаних вище позовних вимог за первісним позовом не дають суду також підстав для задоволення похідної позовної вимоги про зобов`язання відповідача 1 відновити пожежний резервуар об`ємом 250 м. куб. с.н.с. літ. Ш-1 реєстраційний номер 1283698046101, по АДРЕСА_1 , привівши його до попереднього стану відповідно до технічного паспорта на пожежний резервуар об`ємом 250 м. куб. с.н.с. літ. Ш-1 за адресою АДРЕСА_1 , складеним ФОП ОСОБА_1 станом на 29.05.2017 року. Крім цього, суд зазначає, що на час постановлення рішення відсутні будь-які докази стану спірного пожежного резервуару, зокрема, стадії та обсягу проведених будівельних робіт порівняно із первинним станом об`єкта, чи станом на 1994 рік, тощо, що також унеможливлює задоволення заявленої позовної вимоги. Крім цього, відсутній обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні № 1283698046101, про яке зазначає позивач, чи інші судові рішення та докази, які б підтверджували обставину здійснення самовільного будівництва відповідачем 1.
159. Враховуючи наведене, суд зазначає про необґрунтованість первісного позову, заявленого до ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром», Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у місті Львові, Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради та Давидівської сільської ради Об`єднаної територіальної громади Пустомитівського району Львівської області.
Щодо вимог заявлених за зустрічним позовом
160. Щодо вимоги позивача про визнання незаконним та скасування Переліку майна, переданого до статутного фонду Товариства з додатковою відповідальністю «Львівський завод фрезерних верстатів», суд зазначає, що погоджується із висновками Верховного Суду зробленими у п. 54 постанови від 18.05.2021 у цій справі, зокрема про те, що: «54. Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що оспорюваний позивачем Перелік, виданий Регіональним відділенням Фонду державного майна по Львівській області, для конкретного суб`єкта на підставі звернення ТзДВ «ЛЗФВ», жодним чином не стосується ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром», його прав, обов`язків та інтересів».
161. Оспорюваний позивачем Перелік майна, переданого до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства «Львівський завод фрезерних верстатів», виданий Регіональним відділенням Фонду державного майна по Львівській області не оформлений жодним із зазначених видів актів, а наданий позивачу за первісним позовом супровідним листом. Із суті відповідного документа можна зробити висновок, що такий містить перелік майна товариства, тобто фактично має інформаційний, а не нормативний чи правовий характер. При цьому такий документ є одностороннім, не фіксує передачі майна, не містить жодних вказівок чи приписів, які б створювали правові наслідки внаслідок його видачі. Більше того, відповідний документ виданий для конкретного суб`єкта на підставі звернення ТзДВ «Львівський завод фрезерних верстатів» і жодним чином не стосується ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром», його прав, обов`язків та інтересів. Таким чином, у задоволенні заявленої вимоги необхідно відмовити.
162. Оскільки інші заявлені вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані незаконністю видання вищевказаного Переліку, вимога про скасування якого судом визнано необгунтованою, заявлені інші вимоги є похідними та задоволенню не підлягають.
163. ВП ВС у пункті 58 постанови від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16 зробила такий висновок: Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано. Таким чином, позовні вимоги, які заявлені до відповідача 3 заявлено до неналежного відповідача, а тому у задоволенні таких слід відмовити.
164. Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц)
165. При цьому, п. 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» роз`яснено, що за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
166. Таким чином, оскільки судом не встановлено підстав для задоволення зустрічних позовних вимог, відсутні підстави для вирішення питання спливу строку позовної давності та наслідків її застосування.
Судові витрати.
167. Пунктом 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір за первісним позовом покладається на позивача за первісним позовом, а судовий збір за зустрічним позовом - на позивача за зустрічним позовом.
Керуючись ст.ст. 2, 10, 12, 13, 20, 73, 74, 76, 79, 129, 165, 178, 219, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У Х В А Л И В:
1. У задоволенні первісного позову відмовити повністю.
2. Судовий збір покласти на позивача за первісним позовом.
3. У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.
4. Судовий збір покласти на позивача за зустрічним позовом.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 07.04.2025.
Суддя Трускавецький В.П.
Суд | Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 07.04.2025 |
Оприлюднено | 08.04.2025 |
Номер документу | 126392753 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них про приватну власність, з них |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Трускавецький В.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні