Рішення
від 27.03.2025 по справі 916/4201/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" березня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/4201/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.

за участю секретаря судового засідання Лінник І.А.,

за участю представників:

від позивача: адвокат Бабійчук І.В.

від відповідача: Фінєєв Д.С.- самопредставництво

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 916/4201/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-СЕРВІС-КТТ" (вул. Троїцька, № 18, м. Одеса, 65045)

до відповідача: Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (вул. Мечникова, № 32, м. Одеса, 65029)

про визнання недійсним та скасування пунктів резолютивної частини рішення,

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-СЕРВІС-КТТ" (надалі - ТОВ "ТРАНС-СЕРВІС-КТТ"), звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (надалі Південне відділення АМКУ), в якому просив суд:

- визнати недійсними та скасувати пункти 1,4, 7, 10, 13. 16. 19, 22. 25. 28, 31. 34. 37, 40, 43, 46, 49, 52. 55, 58, 61, 64, 67, 70, 73, 76, 79, 82, 85, 88. 91 резолютивної частини рішення адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 23.07.2024 № 65/57-p/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі № 06-02/2021 в частині, що стосується ТОВ "ТРАНС-СЕРВІС-КТТ";

- визнати недійсними та скасувати пункти 2, 5, 8, 11, 14. 17, 20. 23. 26. 29, 32. 35. 38. 41,44, 47, 50. 53, 56, 59. 62, 65, 68. 71, 74, 77, 80. 83, 86. 89. 92 резолютивної частини рішення адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 23.07.2024 № 65/57-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі № 06-02/2021, якими накладено на ТОВ "ТРАНС-СЕРВІС-КТТ" штрафи на загальну суму 1 240 864,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на переконання позивача, ним не вчинялись порушення, в яких його визнали винним та притягнули до відповідальності, що відповідач розглянув справу № 06-02/2021 поверхнево, допустив неповне, невсебічне, необ`єктивне з`ясування дійсних обставин справи, що призвело до формування неправильних висновків та прийняття безпідставного рішення, що відповідач допустив невиправдне зволікання з розглядом справи, неправильно застосував норми антимонопольного законодавства, та незаконно притягнув позивача до відповідальності після спливу строку давності притягнення до відповідальності.

Відтак, позивач стверджує про наявність правових підстав для задоволення його позовних вимог.

2. Стислий виклад позицій учасників справи.

2.1. Аргументи позивача.

Як зазначає позивач, Південним відділенням АМКУ розглядалась справа № 06-02/2021, за результатами розгляду якої відповідачем 23.07.2024 було прийняте рішення № 65/57-р/к, яким ТОВ "ТРАНС-СЕРВІС-КТТ" було визнано винним у вчиненні порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів 31 торгів (тендерів), проведених впродовж 2017-2020 Військовою частиною НОМЕР_1 , Казенним підприємством "Морська пошукова-рятувальна служба", ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт", ДП МТП «Чорноморськ», Філією державної установи "Держгідрографія" Миколаївський район "Держгідрографії" на підставі відповідних оголошень та за вчинені правопорушення на позивача були накладені штрафи на загальну суму 1 240 864,00 грн.

Із посиланням на приписи ч. 1, 2 ст. 59 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" позивач зазначає, що рішення № 65/57-р/к від 23.07.2024 підлягає визнанню недійсним та скасуванню, оскільки:

1) В справі № 06-02/2021 Відділення АМКУ поверхнево, упереджено, з обвинувальним нахилом дослідило інформацію з 31 торгів та дійшло висновку, що позивач допустив порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 статті , пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендерів).

Позивач заперечує проти такого висновку Відділення АМКУ та наполягає, що не вчиняло дій, в яких його визнали винним.

Для участі в 31 торгах, що були предметом дослідження у справі № 06-02/2021, Товариство подало заявку за змістом та в строки, що визначені чинним законодавством України та змістом конкретної тендерної документації.

Як зазначає позивач, у тих торгах, де пропозиція Товариства була кращою (ціна - вигіднішою, а якість товару/послуги влаштувала Замовника) - Товариство було визначене переможцем та з ним укладені договори. В інших торгах - перемогли інші учасники з кращою пропозицією. Товари/послуги за укладеними договорами ТОВ «ТРАНС-СЕРВІС-КТТ» були вчасно поставленими та відповідали заявленій якості.

Позивач стверджує, що відділення АМКУ не дослідило сутність (ціну/якість) та реальність пропозицій учасників торгів, а свої висновки про начебто спотворені результати торгів сформувало на припущеннях, що ґрунтуються на неправильно та не всебічно досліджених обставинах, які взагалі не впливають на результати таких торгів, про що зазначено нижче.

2) Позивач зауважує, що з оскаржуваного рішення № 65/57-p/к від 23.07.2024 вбачається, що за результатами розгляду справи № 06-02/2021 Відділення АМКУ дійшло висновку, що ТОВ "ТРАНС-СЕРВІС-КТТ" разом з ТОВ "ТРАНС МАРІН СЕРВІС" допустили порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, заборонених відповідно до пункту 1 статті 50 та пункту 4 частини 2 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Предметом дослідження Відділення АМКУ в справі № 06-02/2021, в якій винесене рішення № 65/57-р/к від 23.07.2024року, були 31 викриті торги, проведені у період з 01.12.2017 по 06.08.2020.

З розміщеної на prozorro.gov.ua інформації, оприлюдненої в оголошенні та в тендерній документації щодо проведення 31 торгів, які були предметом дослідження Відділення АМКУ, вбачається, що критерієм вибору переможця була ціна.

Отже на переконання позивача, під час проведення торгів мала місце цінова конкуренція між учасниками, а перемога в конкурсних торгах певного учасника стала наслідком запропонованої їм найменшої ціни, і лише після встановлення найменшої ціни, у відповідності до положень ч. 4 ст. 28 ЗУ "Про публічні закупівлі", після обрання найбільш економічно вигідної пропозиції (запропонованої найменшої ціни) - замовник здійснює розгляд тендерних пропозицій на відповідність вимогам тендерної документації починаючи з учасника, що запропонував найменшу ціну.

Як зазначає позивач, лише у випадку, якщо тендерна документація такого учасника влаштує замовника (у тому числі щодо якості закупівлі) - останній приймає рішення про укладення договору. Якщо тендерна документація не влаштує замовника - останній відхиляє тендерну пропозицію такого учасника, та переходить до розгляду тендерної пропозиції іншого учасника, запропонована ціна якого є меншою серед інших, що залишилися.

Отже, на переконання позивача, результат торгів залежить саме від вартості пропозиції та якості пропозиції, що, власне, і складає суть пропозиції.

Відтак, за ствердженням позивача, для того щоб дійти висновку про спотворення результатів торгів, Відділення АМКУ, в першу чергу, мало дослідити суть конкурсної пропозиції на предмет економічної обґрунтованості розміру ціни та співвідношення ціни з якістю запропонованого товару. Проте, в справі № 06-02/2021 Відділення АМКУ не провело комплексний економічний аналіз щодо механізму формування цінових пропозицій, а обмежилося аналізом зовнішнього оформлення заявок ТОВ "ТРАНС-СЕРВІС-КТТ" разом з ТОВ "ТРАНС МАРІН СЕРВІС" на участь у торгах.

Як стверджує позивач, зокрема, Відділення АМКУ в основу своїх висновків про порушення антиконкурентного законодавства послалося на те, що:

ним встановлено використання Товариствами одних і тих же IP-адрес під час підготовки до участі у торгах та вхід Товариств в Інтернет Банк з використанням однієї ІР-адреси НОМЕР_2 у періоди що співпадають з датами проведення торгів;

знайдені спільні особливості електронних файлів та схожість в оформленні документів, тобто більшість документів мають схожі назви, схожу нумерацію, серед назв є однакові назви російською мовою, банківські довідки видані одним банком інколи в один день із послідовними номерами, у властивостях завантажених Товариствами файлів для участі у торгах вказано, що файли створені у форматі PDF, із застосуванням версій 1.4 (Acrobat 5.x), 1.5 (Acrobat 6.x), 1.6 (Acrobat 7.x), із застосуванням додатків NAPS2, Canon SC 1011 та інше;

для участі в торгах (за ствердженням позивача - випадкове співпадіння в одних торгах з 31) Товариства перерахували грошові кошти приблизно в один час з різницею в 14 хвилин.

що подання тендерних пропозицій Товариствами для участі в торгах 1, 3, 5, 6, 7, 8, 10, 14, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 25, 27, 28, 30 було здійснено в один день;

в день проведення аукціону обидва Товариства здійснювали завчасний вхід до аукціону приблизно в один час з різницею 10-15 хвилин;

електронна податкова звітність Товариств була подана з використанням однієї ІР-адреси НОМЕР_2 , крім того ТОВ "ТРАНС МАРІН СЕРВІС" використовувало іншу IP-адресу, яка закріплена за ОСОБА_1 , яка була працівником ТОВ "ТРАНС- СЕРВІС- КТТ";

ТОВ "ТРАНС МАРІН СЕРВІС" здійснювало доступ до своєї електронної скриньки з ІР-адреси НОМЕР_2 , яка закріплена за ТОВ "ТРАНС- СЕРВІС- КТТ";

ТОВ "ТРАНС МАРІН СЕРВІС" під час реєстрації на електронному майданчику вказало номер телефону, який був закріплений за ТОВ "ТРАНС- СЕРВІС-КТТ";

фізичні особи ОСОБА_2 .. Примаков Р.В. Парфенюк Н.Р. працювали в різні періоди часу в обох Товариствах;

засвідчення копії статутів у одного нотаріуса Чередниченко Г.А.;

факти здійснення господарських операцій між Товариствами щодо купівлі/продажу товарів;

надання Товариствами один одному фінансової допомоги;

отримання Товариствами в один день банківських гарантій для участі в торгах;

оплата Товариствами за отримані банківські гарантії в один день;

Відділення АМКУ розцінило наведені вище обставини як наявність спільних інтересів і взаємозв`язків між Товариствами, обізнаність та системність поведінки під час підготовки та проведення торгів, що свідчать про те, що Відповідачі мали можливість узгодити й узгодили свою поведінку під час проведення торгів, замінивши ризик, який породжує конкуренція, на координацію своєї економічної поведінки, (п 322 розділу 5 оскаржуваного рішення). Така координація економічної поведінки Товариств призвела до усунення конкуренції під час проведення торгів (пункт 323 розділу 5 оскаржуваного рішення).

Заперечуючи проти висновків Відділення АМКУ, зроблених у оскаржуємому рішенні, позивач стверджує, що вони не відповідають дійсності, є безпідставними та гуртуються на перекручених фактах, оскільки:

обидва Товариства мають різних засновників (учасників), директорів, та кожне з Товариств здійснює окрему на свій розсуд господарську діяльність, подає звіти, сплачує податки. Між Товариствами відсутні взаємовідносини впливу чи контролю один на одного;

офісне приміщення ТОВ "ТРАНС-СЕРВІС-КТТ" розташоване у домоволодінні за адресою м. Одеса, вул. Відрадна, 2, що є загальновідомою інформацією;

вказане нерухоме майно належить на праві власності ОСОБА_1 , яка входить до складу керівництва ТОВ "ТРАНС-СЕРВІС-КТТ" і не зайняту ТОВ "ТРАНС-СЕРВІС-КТТ" частину домоволодіння, ОСОБА_1 , як власниця цього володіння, на свій розсуд передає в користування (оренду) іншім підприємцям та компаніям;

під час користування (оренди) нерухомим майном - таким компаніям дозволено використовувати інтернет, телефон, світло, воду, охоронні послуги та інші послуги загального користування, які наявні в нерухомому майні;

Позивач зазначає, що певний час в домоволодінні був один із офісів ТОВ "ТРАНС МАРІН СЕРВІС", а тому здійснення з`єднання з мережею Інтернет з використанням однієї ІР-адреси - пояснюється розташуванням офісів Товариств в одному домоволодінні, що не заборонено Законом.

А тому твердження Відділення АМКУ щодо використання однієї IP-адреси, на переконання позивача, свідчить про узгодження дій є неспроможними. Те ж саме стосується твердження Відділення АМКУ щодо використання одного телефонного номеру.

Також відповідач звертає увагу на те, що ствердження Відділення АМКУ про спільні особливості електронних файлів та схожість в оформленні документів - є неправильним та не відповідає дійсності, оскільки Відділення АМКУ неправильно встановило обставини та надало їм невірну оцінку, зокрема позивач стверджує, що:

документи учасників мають різні назви, проте в цих назвах використовуються схожі слова в різних комбінаціях і відмінках, що зумовлене тим, що документи виготовлені та названі учасниками під конкретний перелік документів в тендерній документації замовника;

файли з російськими назвами "Доверенность Свобода заверенная", "Лицензия заверенная", "Довер_Свобода_ 19 05 17" є електронними документами ПАТ "БАНК ВОСТОК", які створені та названі співробітниками банку, підписані ЕЦП заступника голови правління банку, а тому позивач не має права вносити зміни в підписані ЕЦП документи банку, а для участі в торгах завантажило їх у надісланому банком вигляді;

в законодавстві відсутні обмеження для участі в торгах клієнтам одного банку;

дії банку щодо видачі довідок клієнтам, нумерація таких довідок не досліджувалась відділенням АМКУ;

позивач не має впливу на банк щодо дати видачі довідок та їх нумерації;

Adobe Acrobate є найпопулярнішою програмою для перегляду PDF файлів і її використання не є унікальним, отже не може свідчити про узгодженість дій Товариств;

посилання Відділення АМКУ на використання Товариствами комп`ютерних програм Adobe Acrobate та NAPS2, а також копіювальної техніки загальновідомих та широко вживаємих марок та моделей є не забороненим та не є унікальним, а тому не може застосовуватись в якості посилання на узгодженість дій;

Також, позивач зауважує, що подання Товариствами заявок про участь в торгах 1,3, 14, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 27, 30 в останній день подання пропозицій в різний час, не є виключенням у процедурі закупівель, а тому не може свідчити про узгодженість дій Товариств.

Щодо того, що Товариства подали заявки про участь в торгах в торгах 5, 6, 7, 8, 10, 28 в передостанній день подання пропозицій в різний час, позивач зауважує, що ці дати співпадають з днем отримання банківських гарантій, які зазначені в переліку документів в тендерній документації, отже подання заявок було здійснене в день завершення збору повного пакету документів, що також не свідчить про узгодженість дій.

Позивач, заперечуючи проти ствердження відділення АМКУ, що доказам скоординованої поведінки Товариств є завчасне входження на майданчик в сам день проведення аукціонів в торгах (до початку аукціону), зазначає про те, що ця обставина навпаки свідчить про зворотне. Адже, якщо Товариства діяли б спільно та скоординовано, то не потрібно було би кожному Товариству заходити, щоб перевірити чинність аукціону та своєї участі в ньому. Можна було б лише одному зайти щоб все перевірити, і не потрібно робити два входи.

Щодо наявності господарських відносин між Товариствами, надання одне одному фінансової допомоги, на переконання позивача, є не забороненим, а загальне посилання на такі обставини (без конкретизації чим саме така обставина спотворила результат торгів) не може бути доказом узгодженості дій. Як зазначає позивач антиконкуретне законодавство не містить вимоги, що брати участь у торгах можуть лише особи, які між собою не знайомі, а економічна конкуренція не значить бути ворогами.

Як вказує позивач, також не існує обмежень щодо спільної участі в торгах юридичних осіб, якщо в одній з них працює колишній працівник іншої особи і також не існує заборони звертатися до одного нотаріуса, контора якого знаходиться недалеко від офісу.

Відтак, на переконання позивача, твердження відділення АМКУ щодо зазначених обставин, також не є доказом антиконкурентних узгоджених дій.

Отже, позивач зауважує, що більша частина тверджень Відділення АМКУ взагалі є неправильною та не відповідає дійсності, а інша частина тверджень є перекрученою, поданою у вигідному для органу АМКУ світлі, отже твердження Відділення АМКУ жодним чином не перебувають у причино-наслідковому зв`язку із висновком про начебто "спотворення результатів торгів".

Позивач зауважує, що співпадіння в зовнішньому вигляді заявок торгів, часі їхнього подання, використана IP-адреса, та банківські документи не оцінювались під час визначення переможця торгів, а отже не впливають на кінцевий результат торгів, оскільки єдиним критерієм, який висувався до документації учасників, є її відповідність вимогам замовника, визначеним чинним законодавством України. А результат торгів залежав від цінової пропозиції та від якості запропонованого за таку ціну предмету закупівлі.

У зв`язку з чим, позивач зазначає, що вплинути на результат торгів могли тільки маніпуляції із запропонованою ціною або з якістю запропонованого предмету закупівлі.

Із посиланням на практику Верховного суду, позивач зауважує, що в наведеному вбачається неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, що у відповідності до положень ч. 1 ст. 59 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" є підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України.

3) Окрім того позивач вказує, що Відділення АМКУ допустило невиправдане зволікання із розглядом справи та неправильно застосувало ст. 42 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" в частині незаконного притягнення до відповідальності після спливу строку давності притягнення до відповідальності, що суперечить висновкам, зробленим КГС ВС у справі № 910/19008/21 від 14.05.2024.

Позивач зазначає, що розгляд справи №06-02/2021 щодо участі двох юридичних осіб в подібних 31 торгах, при тому, що у Відділення АМКУ була наявна вся необхідна інформація вже станом на 26.03.2021, тривав з 26.01.2021 по 23.07.2024 - три з половиною роки, а з цих трьох з половиною років не вбачається жодної діяльності з боку Відділення АМКУ у періоди з 05.02.2021 по 20.01.2022, (11 місяців) з 26.01.2022 по 28.11.2022 (10 місяців), з 30.11.2022 по 22.02.2023 (3 місяці), з 24.03.2023 по 29.05.2024 року (14 місяців), а всього за ствердженням позивача відсутня діяльність протягом 38 місяців.

Відтак, на переконання позивача, розпочавши розгляд справи 26.01.2021, отримавши всі необхідні докази/відомості пояснення станом на 26.03.2021, Відділенню АМКУ нічого не заважало не зволікати 38 місяців, а здійснити розгляд справи до 01.12.2022, щоб не допустити пропуск визначеного ст. 42 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" 5-річного строку притягнення позивача до відповідальності.

При цьому позивач наполягає, що при розгляді справи № 06-02/2021 були відсутні об`єктивні і поважні причини для виправдання зволікання Відділення АМКУ, а саме відсутні причини, що пов`язані безпосередньо із розглядом справи

На переконання позивача, справа є нескладною, оскільки розслідування здійснювалося щодо участі в торгах в Одеському регіоні, а безпосередній предмет розслідування (участь у 31 торгах) був визначений одразу ж (без внесення змін протягом розслідування), вся вичерпна інформація була надана станом на березень 2021, а інформація щодо 31 торгів є подібною інформацією; Відділення АМКУ не проводило жодних складних експертиз, а в своєму дослідженні обмежилося лише абстрактним описом зовнішніх чи випадкових збігів; сторони антимонопольної справи жодним чином не перешкоджали та не затягували розгляд справи.

Обґрунтовуючи порушення свого права на захист та інших процесуальних прав ТОВ "ТРАНС- СЕРВІС-КТТ" зазначило що: 1) Відділення АМКУ невиправдано довго зволікало із розглядом справи № 06-02/2021 та безпідставно порушило розумні строки розгляду справи, отже така обставина негативно позначилася на ефективному захисті прав позивача, оскільки за час розгляду справи у позивача змінювалось керівництво і новому керівництву тепер доводиться з нуля вивчати події 2017-2018-2019 років, щоб здійснювати захист інтересів Товариства; 2) позивач у 2022 змінив фактичну адресу офісу (вже не користується приміщенням у домоволодінні за адресою: м. Одеса, вул. Відрадна, 2), зв`язок із посадовими особами цього Товариства втрачений, у зв`язку з чим позивач позбавлений можливості провести власне дослідження обставин, в яких Відділення АМКУ звинувачує обидва Товариства щодо участі в торгах (зокрема, поставити питання щодо оформлення файлів, використання обладнання під час виготовлення сканкопій документів, звернення до банку чи щодо використання IP-адресі: тощо); 3) розслідування здійснювалося щодо 31 торгів, які були проведені у період з 01.12.2017 по 06.08.2020, отже щодо більшої кількості цих торгів пройшло вже 5-6-7 років після їх проведення, що значно ускладнює відшукання документів з приводу подій 5-6-7 річної давності.

Крім того, із посиланням на Закон України "Про захист економічної конкуренції" та "Правила розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції", затверджені розпорядженням АМКУ від 19.04.1994 № 5, зареєстровані у Міністерстві юстиції України 06.05.1994 за № 90/299 (у редакції 03.06.2016), позивач вказав на позбавлення його чинного керівництва в участі у розгляді справи № 06-02/2021 під час засідань адміністративної колегії не дивлячись на те, що позивачем Відділення АМКУ своєчасно було повідомлено про зміну керівництва Товариства і на необхідність додаткового часу для вивчення матеріалів справи.

В наведеній ситуації, на думку позивача, в діях відповідача вбачається грубе порушення процесуального права та грубе порушення його права на захист, що також свідчить про протиправність оскаржуваного рішення.

2.2. Аргументи відповідача.

Ознайомившись із позовною заявою, керуючись статтею 165, 178 Господарського процесуального кодексу України, відповідач зазначив, що Відділення позов не визнає, позовні вимоги, зазначені у ньому, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Рішенням 65/57-р/к від 23.07.2024 за результатами розгляду справи № 06-02/2021 дії ТОВ "ТРАНС- СЕРВІС-КТТ" та ТОВ "ТРАНС МАРІН СЕРВІС" визнані антиконкурентними узгодженими діями, які стосуються спотворення результатів торгів за 31 закупівлею, що є порушеннями, передбаченими п. 1 ст. 50, які кваліфікуються за п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції". На порушників накладено штрафи на загальну суму - 1 240 864 грн щодо кожного.

У справі № 06-02/2021 предметом доказування були антиконкурентні узгоджені дії ТОВ "ТРАНС- СЕРВІС-КТТ" та ТОВ "ТРАНС МАРІН СЕРВІС" під час участі у відкритих торгах, що проводились Військовою частиною НОМЕР_1 , Казенним підприємством «Морська пошуково-рятувальна служба», Державним підприємством «Морський торгівельний порт «Чорноморськ», Філією державної установи «Держгідрографія» «Миколаївський район «Держгідрографії», опублікованими на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель «Prozorro» за ідентифікаторами закупівель UA-2020-07-28-006073-c; UA-2020-06-05-003456-с; UA-2019-11-13-000728-с; UA-2019-08-14-002192-a; UA-2019-07-02-002487-b; UA-2019-06-21-002585-a; UA-2019-06-21-002578-a; UA-2019-06-21- 002565-a; UA-2019- 03-28-002048-b; UA-2018-11-23-003262-с; UA-2018-11-23-003143-с; UA-2018-11-23-003236-с; UA-2018-11-23-003203-с; UA-2018-09-05-002150-a; UA-2018- 04-27-001958-a; UA-2018-05-18- 002809-a; UA-2018-08-13-001838-b; UA-2018-08-13- 001825-b; UA-2018-08-13-001832-b; UA-2018-08-13-001819-b; UA-2018-08-13-001810-b; UA-2017-11-24-001825-с; UA-2018-04-27-000898-a; UA-2018-04-27-002011-a; UA-2018- 06-05-000568-a; UA-2017-11-14-002878-a; UA-2018- 05-03-000856-a; UA-2018-05-11-002495-a; UA-2017-11-14-002863-a; UA-2018-04-26-001692-a; UA-2017-11-14-002889-a.

Здійснюючи розгляд справи № 06-02/2021 та приймаючи рішення № 65/57-р/к, орган Антимонопольного комітету України здійснював оцінку зібраних доказів у їх сукупності та взаємозв`язку.

Відповідач звертає увагу на те, що стандарт доказування у справах про захист економічної конкуренції, який застосований Відділенням АМКУ під час розгляду справи № 06-02/2021, повністю узгоджується зі сталою правовою позицією Верховного Суду, яка викладена, зокрема, у справі № 924/1230/21.

Так відповідачем зауважено, що на сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt). Поряд із цим, в силу специфіки справ про захист економічної конкуренції, правової позиції Верховного Суду, у такій категорії справ використовується такий стандарт доказування як "баланс імовірностей".

Враховуючи те, що предметом доказування у справі № 06-02/2021 мало місце вчинення антиконкурентних узгоджених дій під час 31 закупівлі, у якій приймали участь ТОВ "ТРАНС-СЕРВІС-КТТ" та ТОВ "ТРАНС МАРІН СЕРВІС", відповідач вказує, що оцінка доказів у їх сукупності та взаємозв`язку здійснювалось як по кожній окремо закупівлі, так і узагальнено по всім закупівлям, у зв`язку із чим, встановлена, пов`язаність вказаних суб`єктів господарювання, відсутність між ним конкуренції, скоординована та узгоджена діяльність під час участі у торгах.

Також із посиланням на норми Закону України "Про захист економічної конкуренції" (абз. 5 ст. 1) відповідач зазначає, що пов`язаними особами є юридичні та/або фізичні особи, які спільно або узгоджено здійснюють господарську діяльність, у тому числі спільно або узгоджено чинять вплив на господарську діяльність суб`єкта господарювання.

За ствердженням відповідача, пов`язаність суб`єктів господарювання - ТОВ "ТРАНС-СЕРВІС-КТТ" та ТОВ "ТРАНС МАРІН СЕРВІС" є беззаперечною, адже така пов`язаність мала місце як через юридичну особу - єдиного засновника обох Товариств до початку торгів (Торгівельне товариство "ПОРТАЛ МПМ С.Р.О." із однаковими кінцевими бенефіціарними власниками, так і через фізичних осіб, які були керівниками спочатку одного, а потім іншого Товариства, а також кінцевими бенефіціарними власниками, керівниками та представниками Товариств у період до та під час проведення торгів, зокрема, через ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

При цьому, відповідач також зауважує, що номер мобільного телефону, який належить ТОВ "ТРАНС-СЕРВІС-КТТ", зазначався ТОВ "ТРАНС МАРІН СЕРВІС" для зв`язку під час торгів із вказанням контактних осіб через яких, зокрема, і встановлена пов`язаність цих суб`єктів господарювання.

Відповідач вказує, що згідно приписам Закону України "Про захист економічної конкуренції", виключається дотримання принципу таємності інформації господарюючих суб`єктів, які позиціонують себе конкурентами, коли одні і ті ж фізичні особи до та під час торгів (період конкуренції на одному товарному ринку) займають посади, в тому числі адміністративні та вищі керівні, в обох цих суб`єктах, маючи безпосереднє відношення до організації цих торгів від імені одного із суб`єктів та зазначаючи у електронній документації номер телефону, який належить конкуренту та зазначає, що в ТОВ "ТРАНС МАРІН СЕРВІС" вищі керівні посади займали ОСОБА_6 (з 29.03.2017 до 20.04.2017 - до проведення торгів), ОСОБА_2 (з 20.04.2017 до 20.03.2018 - період торгів 22, 26, 29, 31), ОСОБА_7 (з 20.03.2018 по 31.12.2020 - період торгів 1-21, 23-25, 27, 28, 30), при цьому, останні дві особи зареєстровані як контактні особи під час торгів із зазначенням номеру мобільного телефону, який належить конкуренту - ТОВ "ТРАНС-СЕРВІС-КТТ".

В свою чергу, у ТОВ "ТРАНС- СЕРВІС-КТТ" в період торгів, працювали ці ж самі, що і у ТОВ "ТРАНС МАРІН СЕРВІС", фізичні особи: ОСОБА_6 (з січня по вересень 2017 на посаді технічного директора, при цьому цей період включає до себе період праці у ТОВ "ТРАНС МАРІН СЕРВІС" на посаді його керівника (29.03.2017 до 20.04.2017).

Отже відповідач зауважує, що мало місце суміщення посад до торгів, ОСОБА_2 (з січня 2017 року по січень 2018 року, що у співвідношенні з періодом перебування на вищій керівній посаді у ТОВ "ТРАНС МАРІН СЕРВІС" в період з 20.04.2017 по 20.03.2018 вказує на суміщення посад в обох суб`єктах господарювання з квітня 2017 року по січень 2018 року), ОСОБА_4 (з 01.06.2017 по 28.02.2018 на посаді помічника директора з адміністративно-господарських питань).

За ствердженням відповідача, пов`язаність ТОВ "ТРАНС-СЕРВІС-КТТ" та ТОВ "ТРАНС МАРІН СЕРВІС" також підтверджуються сталими господарськими відносинами між цими товариствами. Аналіз договорів, укладених між цими суб`єктами господарювання до та під час торгів вказує на те, що окремі господарські операції стосувались предмету закупівлі Торгів 4, 10-13; здавання в оренду, обслуговування та ремонту основних засобів для здійснення господарської діяльності (під час Торгів 1-31); систематичного надання один одному фінансової допомоги (2018-2020).

Відповідач також стверджує, що узгоджена господарська діяльність між Товариствами також підтверджується і іншими доказами, зокрема, використанням однієї ІР-адреси під час подання податкової звітності та здійснення банківських операцій, засвідчення статутів у одного нотаріуса, тощо.

Відповідач зазначає, що факти обміну інформацією та координації своєї діяльності Товариствами безпосередньо під час торгів підтверджено: синхронністю дій під час входу в аукціон (такий вхід в аукціон торгів 1-31 обома суб`єктами здійснювався або одночасно або із незначним розривом у часі (від 1 до 14 хвилин) завчасно); синхронністю дій під час завантаження файлів в електронну систему закупівель під час Торгів 1, 3, 5-8, 10, 14, 16-22, 25, 27, 28, 30, що було обумовлено входом на відповідний майданчик в один і той же день із невеликим проміжком часу (від 5 хвилин до 2,5 годин); схожістю електронних файлів, завантажених до системи електронних закупівель обох Товариств; отримання банківських гарантій в один день, однією банківською установою, за послідовними номерами під час торгів 6-8, 14, 16-21, а також подання заяв на видачу банківських гарантій під час участі у торгах 6, 7, 14, 17-21 в одні дні; здійснення оплати за послуги щодо видачі банківських гарантій під час участі у торгах 6-7, 14, 17, 18, 20-21 в одні дні; використання однієї IP-адреси під час підготовки до участі у торгах та входу в систему дистанційного обслуговування "Інтернет-Банк".

Отже, за ствердженням відповідача, навіть звужений аналіз вищенаведених обставин, виключає їх випадковість.

Як стверджує відповідач, факти обміну інформації між зазначеними суб`єктами господарювання підтверджуються і іншими обставинами, які досліджувались в рамках розгляду справи № 06-02/2021, зокрема щодо схожості документів, які подавалась ними під час Торгів, за змістом.

Поряд із цим, відповідач вказує, що документи, які завантажувались до електронної системи закупівель щодо кожних Торгів, є у вільному доступі та можуть бути проаналізовані на предмет схожості будь-якою особою. Враховуючи факультативність зазначеного доказу та його об`ємність, детальний порівняльний опис документів із зазначенням їх реквізитів у Рішенні 65/57-р/к не застосовувався.

Таким чином, на переконання відповідача, є доведеним, а позивачем не спростованим те, що ТОВ "ТРАНС- СЕРВІС-КТТ" та ТОВ "ТРАНС МАРІН СЕРВІС" до та у період проведення торгів, не тільки не конкурували між собою на відповідному товарному ринку, а здійснювали спільну господарську діяльність, при цьому, безпосередньо беручи участь у торгах, обмінювались інформацією та координували свою діяльність, що і обумовило кваліфікацію дій цих суб`єктів як антиконкурентні узгоджені дій під час проведення таких торгів.

Відповідно до норм-дефініцій, зазначених у статтях 5 та 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" узгодженими діями є укладення суб`єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об`єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб`єктів господарювання. Антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.

Отже, відповідач вказує, що для визнання органом АМК порушення законодавства про захист економічної конкуренції вчиненим достатнім є встановлення й доведення наявності наміру суб`єктів господарювання погодити (скоординувати) власну конкурентну поведінку, зокрема шляхом обміну інформацією під час підготовки тендерної документації, що разом з тим призводить або може призвести до переваги одного з учасників під час конкурентного відбору з метою визначення переможця процедури закупівлі. Негативним наслідком при цьому є сам факт спотворення результатів торгів (через узгодження поведінки конкурсантами). Узгоджена поведінка учасників торгів не відповідає суті конкурсу. Як вказує відповідач, саме така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.06.2022 у справі № 910/1667/21, від 01.02.2022 у справі № 910/19150/20, від 25.08.2022 у справі № 904/8383/21.

Відповідач зазначає, що думка позивача про те, що не дослідження механізму формування цінових пропозицій спростовує вчинення антиконкурентних узгоджених дій є необґрунтованою, адже таке дослідження не є обов`язковим, а факт вчинення зазначеного порушення встановлений зібраними доказами у справі, достатніми у своїй сукупності для встановлення цього факту, із урахуванням "стандарту доказування", який підлягає застосуванню у такій категорії справ відповідно до висновків Верховного Суду.

Не спростовує, на думку відповідача, вчинення антиконкурентних узгоджених дій, твердження позивача про не порушення вимог антикорупційного законодавства при укладанні договорів оренди приміщення між ТОВ "ТРАНС-СЕРВІС-КТТ" та ТОВ "ТРАНС МАРІН СЕРВІС" та їх виконанні, спільного використання IP-адреси, телефону тощо. Дані факти вказають на пов`язаність цих суб`єктів господарювання, що має значення для кваліфікації антиконкурентних узгоджених дій.

Натомість, Відділення АМКУ звертає увагу на те, що відповідність або не відповідність чинному законодавству укладених угод не мають значення для зазначеної категорії справ, адже в силу приписів ст. 5 Закону України "Про захист економічної конкуренції" важливим є сам факт укладання таких угод, що підтверджують вчинення антиконкурентних узгоджених дій, без оглядки на їх відповідність господарському та цивільному законодавству.

Щодо строків розгляду справи, відповідач із посиланням на норми ст. 42 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зазначає, що розгляд порушень законодавства Відділенням АМКУ здійснювався комплексно у 31 торгах, вчинення перших з яких датовано 01.12.2017 (дата проведення аукціону), а розгляд справи № 06-02/2021 розпочатий - 26.01.2021 (копія розпорядження адміністративної колегії Відділення від 26.01.2021 № 65/6-рп/к додається) та закінчений 23.07.2024 (день прийняття Рішення 65/57-р/к).

Отже, на переконання відповідача, з урахуванням зупинення строку давності притягнення до відповідальності ТОВ "ТРАНС-СЕРВІС- КТТ" з 26.01.2021 по 23.07.2024, такий строк під час проведення торгів 1-31 не перевищив 5 років.

Також відповідач зауважив, що хоча Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства про захист економічної конкуренції та діяльності Антимонопольного комітету України" від 09.08.2023 № 3295-IX були внесені зміни до законодавчих актів, в тому числі до Закону України "Про захист економічної конкуренції" щодо строків розгляду справ АМКУ (набули чинності з 01.01.2024), проте приписами п 2 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 3295-IX встановлено, що справи про узгоджені дії, концентрацію суб`єктів господарювання, справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, розгляд яких розпочато до дня набрання чинності цим Законом, розглядаються відповідно до законодавства, яке діяло до дня набрання чинності цим Законом.

У зв`язку із наведеним, відповідач зазначає, що оскільки розгляд справи № 06-02/2021 розпочато на підставі розпорядженням адміністративної колегії Відділення від 26.01.2021, отже до цієї справи застосовувалось законодавство про захист економічної конкуренції, чинне до внесення змін до Закону № 3295-IX. Законодавство, яка підлягає застосування в даному випадку, не містило строків розгляду заяв і справ про захист економічної конкуренції.

Поряд із цим, відповідач зазначає, що діяльність органу АМКУ в ході розгляду справи не обмежується направленням запитів (вимог) іншим особами. При цьому, метою надіслання такої вимоги (запиту) є отримання відповіді із запитуваною інформацією, що потребує певного часу. Отримана інформація потребує аналізу та процесуального оформлення, що є діяльністю безпосередньо пов`язаною із розглядом справи.

Крім того, відповідач вказує, що окрім аналізу письмових доказів, збір яких здійснюється, як правило, направленням запитів та вимог, проводиться дослідження та аналіз електронних доказів, який представник позивача не включив у свої періоди. Предметом даної справи є вчинення порушення у 31 торгах із дослідженням значного обсягу інформації, яка містилась у документах, опублікованих в електронній системі закупівель.

Таким чином, діяльність Відділення АМКУ під час розгляду справи № 06-02/2021 не обмежувалась лише поданням запитів (вимог) для отримання письмових доказів, але і іншою діяльністю: отриманням і аналізом відповідей на такі запити (вимоги), дослідження електронних доказів, оформлення обов`язкових процесуальних документів тощо. Отже, твердження представника позивача про «зволікання із розгляду справи та неправильно застосувало ст. 42 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" в частині незаконного притягнення до відповідальності після спливу строку давності притягнення до відповідальності» є хибним.

На думку відповідача, не можуть братись до уваги оціночні судження позивача з приводу складності як справи взагалі, так і складності дослідження доказів в рамках цієї справи, швидкості надання інформації, необхідної для розслідування, адже антимонопольне законодавство не містить такої категорії як "складність справи", в тому числі за критерієм кількості торгів, учасників, джерел доказів, розгляд справи не обмежується тільки "швидким" отриманням письмових доказів, а потребує їх аналізу з урахуванням і інших доказів для всебічного, повного і об`єктивного з`ясування дійсних обставин справи, а також складання необхідних процесуальних документів. Наявність електронних доказів у справі № 06-02/2021 та їх аналіз визначено як у самому Рішенні 65/57-р/к, так і у додатках до нього.

З огляду на вищенаведене, питання щодо збору, оцінки та аналізу доказів у справі є винятковою компетенцією органів Антимонопольного комітету України, а отже питання джерел отримання доказів, достатності та необхідності таких доказів, порядку їх аналізу, здійснюється на розсуд службовців, які проводять дослідження, з урахуванням всебічного, повного і об`єктивного з`ясування дійсних обставин справи.

Щодо твердження про порушення процесуальних прав відповідач вказує на те, що відповідно до приписів чинного антикорупційного законодавства України окремі особливості порядку розгляду заяв, справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції встановлені "Правилами розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" (Правила розгляду справ), затверджених Розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19 квітня 1994 р. № 5 (в редакції Розпорядження Антимонопольного комітету № 169-р від 29.06.98), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.05.1994 за № 90/299, які діяли під час розгляду справи № 06-02/2021

Відповідно до наведених Правил Відділення АМКУ разом із супровідним листом від 23.03.2023 № 65-02/568 надіслало на адресу позивача копію Попередніх висновків у зазначеній справі, які були отримані ТОВ "ТРАНС-СЕРВІС-КТТ" 03.04.2023. Таким чином, вже 03.04.2023 позивач був ознайомлений із обставинами справи, які стали підставою для визнання з його боку порушення та притягнення до відповідальності, та мало більш чим достатньо часу для надання своїх зауважень та заперечень.

Як зазначає відповідач, ТОВ "ТРАНС-СЕРВІС-КТТ" таким правом не скористалось та не надало зауважень та заперечень на попередні висновки від 23.03.2023 у справі № 06-02/2021.

Також відповідач вказує, що ним виконані всі законодавчі вимоги, щодо належного повідомлення відповідачів у справі № 06-02/2021 та забезпечені всі умови для їх ознайомлення із матеріалами справи № 06-02/2021.

При цьому відповідач зауважує, що законодавство про захист економічної конкуренції не містить положень щодо обов`язкової участі учасників справи у засіданні адміністративної колегії Відділення АМКУ, не встановлює підстав для відкладення такого засідання, строків відкладення, вирішення питання щодо поважності причин такого відкладення тощо.

Поряд із цим, відповідач зазначає, що Відділенням надавався позивачу додатковий час для ознайомлення із матеріалами справи № 06-02/2021, підготовки до засідання на якому вирішуватиметься питання по суті, у зв`язку із чим, заява позивача про відкладення розгляду справи була задоволена та засідання колегії з розгляду справи № 06-02/2021 було перенесено на 23.07.2024.

Проте, відповідач звертає увагу на те, що представники ТОВ "ТРАНС-СЕРВІС-КТТ" у засідання 23.07.2024 знов не прибули, надіславши чергове клопотання про відкладення проведення засідання адміністративної колегії у справі № 06-02/2021, з причини призначення нового керівника Товариства та необхідності ознайомлення ним із матеріалами справи № 06-02/2021.

Враховуючи те, що відповідачем у справі № 06-02/2021 є ТОВ "ТРАНС-СЕРВІС-КТТ", а не її посадові особи, надання Відділенням АМКУ достатнього часу для реалізації прав цьому суб`єкту господарювання, визначених законодавством, зокрема надання зауважень та заперечень на Попередні висновки, ознайомлення його представників із матеріалами справи № 06-02/2021 до засідання, у тому числі в період з 09.07.2024 по 22.07.2024, коли засідання за аналогічним клопотанням було відкладено, Відділенням АМКУ було прийнято рішення про проведення засідання 23.07.2024.

Щодо відсутності підстав для скасування рішення № 65/57-р/к відповідач зазначив, що відповідно до правової позиції, викладеної у Постанові Верховного Суду від 26.09.2019 у справі № 907/384/18, господарський суд має не встановлювати безпосередньо наявність чи відсутність акта недобросовісної конкуренції з боку позивача, а зобов`язаний перевірити наявність чи відсутність визначених законом підстав для визнання рішення Антимонопольного комітету України недійсним.

Отже, з урахуванням наведеного відповідач вважає, що позивачем не доведено жодних порушень його прав з боку Відділу АМКУ, так само як і доказів порушення законодавства під час розгляду справи № 06-02/2021, не наведено з цього приводу релевантних норм права. Заперечення позивача за цим позовом по суті оскаржуємого рішення зводяться лише до незгоди з кваліфікацією відповідачем досліджених доказів та встановлених обставин, що в силу вищезазначених висновків Верховного Суду не є підставою для скасування рішення № 65/57-р/к.

3. Процесуальні питання, вирішені судом.

У вересні 2024 від ТОВ "ТРАНС-СЕРВІС-КТТ" до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява (вх. № 4303/24).

Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.09.2024 позовна заява (вх. № 4303/24) була розподілена для розгляду судді Цісельському О.В.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.09.2024 позовна заява (вх. № 4303/24 від 20.09.2024) була залишена без руху та ТОВ "ТРАНС-СЕРВІС-КТТ" був встановлений строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня вручення ухвали.

07.10.2024 позивачем до канцелярії Господарського суду була подана заява про усунення недоліків позовної заяви (вх. № 36505/24) разом із відповідними доказами їх усунення та клопотанням про продовження строку на усунення недоліків позовної заяви щодо реєстрації електронного кабінету позивачем у системі "Електронний суд".

Ухвалою суду від 11.10.2024 заява ТОВ "ТРАНС-СЕРВІС-КТТ" про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви у справі № 916/4201/24 була задоволена, строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі Господарського суду Одеської області від 25.09.2024 був продовжений.

15.10.2024 позивачем до канцелярії Господарського суду була подана заява про усунення недоліків позовної заяви (вх. № 3739/24) разом із відповідними доказами реєстрації позивачем електронного кабінету у системі "Електронний суд".

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.10.2024 позовна заява (вх. № 4303/24 від 20.09.2024) була прийнята судом до розгляду, відкрите провадження у справі № 916/4201/24. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 10:20 год. 14.11.2024.

01.11.2024 через систему "Електронний суд" відповідач подав до суду відзив на позов (вх. № 39661/24) разом із додатками, якій судом був долучений до матеріалів справи.

14.11.2024 відповідач надав до канцелярії суду заяву про відкладення судового засідання (вх. № 41104/24) та через систему "Електронний суд" клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№ 41136/24), яке обґрунтоване неможливістю явки представника відповідача у підготовче засідання через сімейні обставини.

14.11.2024 у підготовчому засіданні судом, суд розглянув клопотання відповідача, вислухав думку представника позивача та судом була проголошена протокольна ухвала про перерву в засіданні до 11:00 год. 29.11.2024.

Ухвалою суду від 15.11.2024, постановленою в порядку ст. 120 ГПК України, відповідач був повідомлений про час та дату наступного підготовчого засідання.

Підготовче засідання, призначене на 29.11.2024, не відбулось у зв`язку із оголошенням системою цивільної оборони у м. Одесі та Одеській області повітряної тривоги (довідка керівника апарату Господарського суду Одеської області від 29.11.2024).

Ухвалою Господарського суду від 29.11.2024 підготовче засідання у справі № 916/4201/24 було призначене на 11:00 год. 12.12.2024, про що учасники справи були повідомлені через їх електронні кабінети у системі "Електронний суд".

12.12.2024 у підготовчому засіданні судом за власною ініціативою був продовжений термін підготовчого засідання на 30 днів, про що була постановлена протокольна ухвала, а також після вирішення всіх питань, передбачених ст. 182 ГПК України, судом була постановлена протокольна ухвала про закриття підготовчого провадження та про призначення справи до розгляду по суті на 12:20 год. 16.01.2025, а також була визначена резервна дата розгляду справи по суті на 28.01.2025 об 11:00 год.

Судове засідання, призначене судом на 12:20 год. 16.01.2025, не відбулося у зв`язку із перебуванням судді Цісельського О.В. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду від 20.01.2025 судове засідання у справі було призначено на 11:00 год. 28.01.2025, про що сторони були повідомлені через їх електронні кабінети у системі "Електронний суд".

28.01.2025 в судовому засіданні з розгляду справи по суті, у зв`язку із оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги, судом була проголошена протокольна ухвала про перерву у межах розумних строків до 14:20 год. 18.02.2025.

18.02.2025 в судовому засіданні представники сторін виступили із вступними промовами, судом були досліджені докази, наявні у першому та другому томах справи та, у зв`язку із неможливістю завершити розгляд справи в цьому судовому засіданні, судом була проголошена протокольна ухвала про перерву в засіданні суду у межах розумних строків до 14:40 год. 06.03.2025.

06.03.2025 в судовому засіданні судом було завершено дослідження доказів, наявних у матеріалах справи (третій-п`ятий том) та, у зв`язку із усним клопотанням учасників справи з метою підготовки до судових дебатів, судом у межах розумних строків була проголошена протокольна ухвала про перерву в засіданні суду до 10:00 год. 18.03.2025.

18.03.2025 в судовому засіданні учасники справи виступили у судових дебатах.

Позивач у своїй вступній промові та судових дебатах заявлені позовні вимоги підтримав повністю, обґрунтовуючи свою позицію доводами та аргументами, викладеними у заявах по суті спору, письмових та усних поясненнях та наданими суду доказами.

Відповідач у своїй вступній промові та судових дебатах проти позовних вимог заперечував, просив суд у задоволені позову відмовити повністю, обґрунтовуючи свою позицію доводами та аргументами, викладеними у заявах по суті спору, письмових та усних поясненнях, наданими суду доказами.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст.ст.209, 210 ГПК України судом були з`ясовані всі обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, а також безпосередньо досліджені всі докази, наявні в матеріалах справи та їм надана відповідна оцінка.

В судовому засіданні, 18.03.2025 Господарським судом після завершення судових дебатів, відповідно до приписів ст. 219 ГПК України, було проголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення та повідомлено сторонам про те, що рішення буде проголошено об 11:40 год. 27.03.2025.

27.03.2025 судом в присутності представників сторін було проголошено скорочене судове рішення.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Дорученням Голови Антимонопольного комітету України від 28.09.2020 № 13-01/979 (вх. № 65-01/51-AM від 29.09.2020) Південне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України уповноважене на розгляд заяви ТОВ "ЮГМОТОРСЕРВИС" від 17.09.2020 № 1100 про порушення ТОВ "ТРАНС- СЕРВІС-КТТ" та ТОВ "ТРАНС МАРІН СЕРВІС" законодавства про захист економічної конкуренції під час участі у відкритих торгах, проведених Військовою частиною НОМЕР_1 , Казенним підприємством "Морська пошукова-рятувальна служба", ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт", ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ", Філією державної установи "Держгідрографія" "Миколаївський район "Держгідрографії", опублікованими на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель "Prozorro" за ідентифікаторами закупівель: оголошення UA-2020-07-28-006073-c; UA- 2020-06-05-003456-с; UA-2019-11-13-000728-с; UA-2019-08-14-002192-а; UA-2019-07-02- 002487-b; UA-2019-06-21-002585-а; UA-2019-06-21-002578-a; UA-2019-06-21-002565-а; UA-2019-03-28-002048-b; UA-2018-11-23-003262-с; UA-2018-11-23-003143-c; UA-2018-11-23-003236-c; UA-2018-11-23-003203-c; UA-2018-09-05-002150-a; UA-2018-04-27-001958-a; UA-2018-05-18-002809-a; UA-2018-08-13-001838-b; UA-2018-08-13-001825-b; UA-2018-08-13-001832-b; UA-2018-08-13-001819-b; UA-2018-08-13-001810-b; UA-2017-11-24-001825-c; UA-2018-04-27-000898-a; UA-2018-04-27-002011-а; UA-2018-06-05-000568-a; UA-2017-11-14-002878-a; UA-2018-05-03-000856-a; UA-2018-05-11-002495-a; UA-2017-11-14-002863-a; UA-2018-04-26-001692-a; UA-2017-11-14-002889-a.

Розпорядженням адміністративної колегії Відділення від 26.01.2021 за № 65/6-рп/к (т.с.4, а.с. 193-200) було розпочато розгляд справи № 06-02/2021 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачені п. 4 ч. 2 ст. 6 та п. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю, проведених:

1. Військовою частиною1485: "Датчик повороту лівий Volvo Penta 21375753 для поворотно-відкидної колонки Volvo Penta DPH-C малого катеру Морської охорони проекту УМС-1000 (спецпризначення)", відповідно до ідентифікатора закупівлі UA-2020-07-28-006073-с;

2. Казенним підприємством "Морська- пошукова-рятувальна служба" за 2-ма лотами: за кодом ДК 021:2015 - 50240000-9 "Послуги з ремонту, технічного обслуговування морського транспорту і пов`язаного обладнання та супутні послуги" (Лот 1. Технічне обслуговування двигунів Volvo Penta пошуково-рятувальних катерів; Лот 2. Технічне обслуговування головних двигунів Yanmar та дизель-генераторів пошуково-рятувальних катерів)", відповідно до ідентифікатора закупівлі UA-2020-06-05- 003456-с;

3. ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт": "Послуги з технічного обслуговування гідравлічного перевантажувача на колісному ходу TEREX FUCHS MHL 880, зав. № 880410/5201. 2018 р.в.", відповідно до ідентифікатора закупівлі UA-2019-11-13-000728-с;

4. ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ": "Запасні частини до автонавантажувача "Кальмар"", відповідно до ідентифікатора закупівлі UA-2019-08-14-002192-а;

5. ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ": "Насос масляний до автонавантажувача "Кальмар", ДК 021:2015: 42120000-6 - Насоси та компресори", відповідно до ідентифікатора закупівлі UA-2019-07-02- 002487-b;

6. ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ": "Насоси до автонавантажувача "Кальмар", ДК 021:2015: 42120000-6 - Насоси та компресори", відповідно до ідентифікатора закупівлі UA-2019-06-21-002585-a;

7. ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ": "Фільтра до автонавантажувача "Кальмар", ДК 021:2015: 42910000-8 - Апарати для дистилювання, фільтрування чи ректифікації", відповідно до ідентифікатора закупівлі UA- 2019-06-21-002578-а;

8. ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ": "Змінно-запасні частини до автонавантажувача "Кальмар (електрика)", ДК 021:2015:31610000-5 - Електричне обладнання для двигунів і транспортних засобів", відповідно до ідентифікатора закупівлі UA-2019-06-21-002565-а:

9. ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ": "Фільтра до спецтехніки ДК 021:2015: 42910000-8 - Апарати для дистилювання, фільтрування чи ректифікації", відповідно до ідентифікатора закупівлі UA- 2019-03-28-002048-b;

10. ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ": "Запчастини до автонавантажувача "Кальмар" DCE160-12 (Насоси та компресори)", ДК 021:2015: 42120000-6 - Насоси та компресори", відповідно до ідентифікатора закупівлі UA-2018-11-23-003262-с;

11. ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ": "Запчастини до автонавантажувача "Кальмар" DCE160-12 ДК 021:2015: 34330000-9 - Запасні частини до вантажних транспортних засобів, фургонів та легкових автомобілів", відповідно до ідентифікатора закупівлі UA-2018-11-23-003143-с;

12 ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ": "Змінно-запасні частини до автонавантажувача "Кальмар" DCE 160-12, ДК 021:2015:34310000-3 - Двигуни та їх частини", відповідно до ідентифікатора закупівлі UA- 2018-11-23-003236-с;

13. ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ": "Змінно-запасні частини до автонавантажувача "Кальмар" DCB 160-12 (електричне обладнання), ДК 021:2015: 31610000-5 - Електричне обладнання для двигунів і транспортних засобів", відповідно до ідентифікатора закупівлі UA-2018-11-23- 003203-с;

14. ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ": "Запчастини до автонавантажувача "Кальмар" (генератор), ДК 021:2015: 31120000-3 - Генератори", відповідно до ідентифікатора закупівлі UA-2018-09-05- 002150-а:

15. ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ": "Запчастини до двигунів автонавантажувачів "Кальмар", ДК 021:2015: 34310000-3 - Двигуни та їх частини", відповідно до ідентифікатора закупівлі UA-2018-04-27- 001958-а;

16. ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ": "Запасні частини до автонавантажувача "Кальмар", ДК 021:2015: 34330000-9 - Запасні частини до вантажних транспортних засобів, фургонів та легкових автомобілів", відповідно до ідентифікатора закупівлі UA-2018-05-18-002809-а;

17. ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ": "Фільтра до спецтехніки", ДК 021:2015: 42910000-8 - Апарати для дистилювання фільтрування чи ректифікації", відповідно до ідентифікатора закупівлі UA- 2018-08-13-001838-b;

18. ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ": "Насоси до автонавантажувача "Кальмар" DCE160-12, ДК 021:2015: 42120000-6 - Насоси та компресори", відповідно до ідентифікатора закупівлі UA- 2018-08-13-001825-b;

19. ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ": "Змінно-запасні частини до річ-стакера "Кальмар" DRD-420, автонавантажувача "Кальмар" DCE160-12, ДК 021:2015: 34330000-9 - Запасні частини до вантажних транспортних засобів, фургонів та легкових автомобілів", відповідно до ідентифікатора закупівлі UA-2018-08-13-001832-b;

20. ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ": "Запчастини до автонавантажувача "Кальмар" DCE160-12, річ-стакера "Кальмар" DRD-420, ДК 021:2015: 34320000-6 - Механічні запасні частини, крім двигунів і частин двигунів", відповідно до ідентифікатора закупівлі UA-2018-08-13- 001819-b;

21. ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ": "Змінно-запасні частини до автонавантажувача "Кальмар" DCE160-12, (електричне обладнання), ДК 021:2015: 31610000-5 - Електричне обладнання для двигунів транспортних засобів", відповідно до ідентифікатора закупівлі UA-2018-08-13- 001810-b;

22. Казенним підприємством "Морська пошуково-рятувальна служба": "Електричне обладнання для двигунів плавзасобів, ДК 021:2015: 31610000- 5 - Електричне обладнання для двигунів і транспортних засобів", відповідно до ідентифікатора закупівлі UA-2017-11-24-001825-c;

23. ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ": "Запчастини до автонавантажувача "Кальмар", ДК 021:2015: 42120000-6 - Насоси та компресори", відповідно до ідентифікатора закупівлі UA-2018-04-27- 000898-а;

24. ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ": "Запчастини до автонавантажувача "Кальмар" (котушка соленоїда, реверс), ДК 021:2015: 3 1610000-5 - Електричне обладнання для двигунів і транспортних засобів", відповідно до ідентифікатора закупівлі UA-2018-04-27-002011-а;

25. Філією державної установи "Держгідрографія" "Миколаївський район "Держгідрографії": "Послуги з ремонту РК "Лімб", ДК 021:2015: 50240000-9 - Послуги з ремонту, технічного обслуговування морського транспорту і пов`язаного обладнання та супутні послуги", відповідно до ідентифікатора закупівлі UA-2018- 06-05-000568-а;

26. ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ": "Змінно-запасні частини до автонавантажувача "Кальмар", ДК 021:2015: 34310000-3 - Двигуни та їх частини", відповідно до ідентифікатора закупівлі UA-2017-11-14-002878-а;

27. ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ": "Послуги з діагностичного обстеження гідравлічних систем техніки та устаткування", ДК 021:2015: 71630000-3 - Послуги з технічного огляду та випробовувань", відповідно до ідентифікатора закупівлі UA-2018-05-03-000856-а;

28. ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ": "Запчастини до двигунів, портових тягачів "Терберг", ДК 021:2015: 34310000-3 - Двигуни та їх частини", відповідно до ідентифікатора закупівлі UA- 2018-05-11-002495-а;

29. ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ": "Фільтри до перевантажувальної та спецтехніки", ДК 021:2015: 42910000-8 - Апарати для дистилювання, фільтрування чи ректифікації", відповідно до ідентифікатора закупівлі UA-2017-11-14-002863-а:

30. ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ": "Запасні частини до автонавантажувача "Кальмар", ДК 021:2015: 34330000-9 - Запасні частини до вантажних транспортних засобів, фургонів та легкових автомобілів", відповідно до ідентифікатора закупівлі UA-2018-04-26-001692-а;

31. ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ": "Клапан гідравлічний до перевантажувальної техніки", ДК 021:2015: 34330000-9 Запасні частини до вантажних транспортних засобів, фургонів та легкових автомобілів", відповідно до ідентифікатора закупівлі UA-2017-11-14-002889-а.

02.03.2021 ТОВ "ТРАНС МАРІН СЕРВІС" звернулось до Відділення АМКУ з клопотанням (т.с.2, а.с. 234), в якому просило надати матеріали справи № 06-02/2021 для ознайомлення та можливість знімати з них копії.

05.03.2021 Відділенням АМКУ у відповідь на запит позивача була надана відповідь листом за № 65-02/1025 (т.с. 1, а.с. 235), в якому заявника було повідомлено, що ознайомлення з матеріалами справи № 06-02/2021 та зняття з них копій можливо лише після одержання позивачем копії подання з попередніми висновками в справі, відповідно до вимог п.26 "Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції", затверджених розпорядженням АМКУ № 5 від 19.04.1994 (в редакції розпорядження АМКУ № 169-р від 29.06.1998).

23.03.2023 були складені попередні висновки адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 65/4-пв/к у справі № 06-02/2021, копію яких із супровідним листом № 65-02/568 того ж дня було направлено ТОВ "ТРАНС-СЕРВІС-КТТ".

23.07.2024 Південне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України прийняла рішення "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" за № 65/57-р/к у справі №06-02/2021 (т.с. 3, а.с. 145-240).

У пункті 78 рішення № 65/57-р/к вказано, що аналіз справи № 06-02/2021 свідчить про антиконкурентну узгоджену поведінку ТОВ "ТРАНС МАРІН СЕРВІС" та ТОВ "ТРАНС-СЕРВІС-КТТ" під час участі у 31 (тридцяти одних) торгах.

Відділенням АМКУ встановлено пов`язаність саме вказаних Товариств, як учасників торгів через корпоративні, трудові, господарські, в тому числі орендні та фінансові відносини, а саме:

1. Спільне використання Товариствами одних і тих же ІР-адрес під час підготовки до у часті у торгах, що свідчить про певний рівень взаємодії між ТОВ "ТРАНС МАРІН СЕРВІС" та ТОВ "ТРАНС-СЕРВІС-КТТ", зокрема, щодо участі у торгах 1-3, 6-9, 11-14, 16-22, 25-31 та про те, що під час підготовки тендерних пропозицій та участі у торгах Товариства діяли спільно, узгоджуючи свої дії та були обізнані щодо цінових пропозицій один одного (п.79-109 рішення).

2. Спільне використання Товариствами одних і тих же ІР-адрес під час входу в систему дистанційного обслуговування "Інтернет Банк", що свідчить про певний рівень взаємодії між Товариствами, зокрема, щодо участі у торгах 1-14, 17-21 та про те, що під час підготовки тендерних пропозицій та участі у торгах Товариства діяли спільно, узгоджуючи свої дії (п.п.110-113 рішення).

3. Спільні особливості електронних файлів та схожість в оформленні документів, що свідчить про одночасне та послідовне використання Товариствами одного і того ж обладнання для виготовлення (створення) файлів, які були завантажені Товариствами під час участі у торгах 1-31, що не може бути випадковим збігом обставин та може свідчити про спільну підготовку Товариств до участі у торах 1-31 (п.114-146 рішення).

4. Синхронність дій Товариств під час участі у торгах;

- оплата за учать у торгах з незначною різницею у часі (п.148, 149 рішення);

- синхронність дій у часі під час завантаження файлів в електронну систему закупівель, зокрема, під час входу до електронного кабінету учасника, дії, пов`язані з подачею заявок на участь у процедурі закупівель з незначною різницею у часі (п.150-168 рішення);

- синхронність дій Товариств під час входу в аукціон торгів із різницею у десятки хвилин (п.171-202 рішення);

5. Спільне подання податкової звітності в однакові періоди часу з пристроїв з однією ІР-адресою, однією особою (співробітником або посадовою особою), якій фактично були надані документи обох суб`єктів господарювання (п. 203-220 рішення);

6. Доступ до поштової скриньки під час участі у торгах 1-31, яку використовує ТОВ "ТРАНС МАРИН СЕРВІС", здійснювався з ІР-адреси, яка належить його прямому конкуренту - ТОВ "ТРАНС-СЕРВІС-КТТ" (п.221, 223 рішення);

7. Використання ТОВ "ТРАНС МАРИН СЕРВІС" номеру телефону НОМЕР_3 , який належить ТОВ "ТРАНС-СЕРВІС-КТТ", зокрема, для участі у торгах 1-31 (п. 224-228 рішення);

8. Пов`язаність Товариств через третіх осіб - засновників, керівництво, уповноважених осіб, які у період з 2017 по 2020 працювали по черзі або одночасно у обох Товариствах, що дає підстави вважати, що ТОВ "ТРАНС МАРИН СЕРВІС" та ТОВ "ТРАНС-СЕРВІС-КТТ" протягом певного періоду в часі були пов`язані між собою через певних фізичних осіб, що свідчить про високий ступінь довіри між Товариствами з огляду на відповідну черговість працевлаштування таких осіб, що є сприятливою умовою для обміну інформацією та погодження поведінки під час участі у торгах 1-31 (п.229-257 рішення).

9. Засвідчення статутних документів у одного нотаріуса (п.258-260 рішення).

10. Наявність сталих господарських відносин, які починаючи з 2017 та по 2020 існували між ТОВ "ТРАНС МАРИН СЕРВІС" та ТОВ "ТРАНС-СЕРВІС-КТТ", зокрема, між товариствами здійснені господарські операції за 2017 на суму 49 763 665,00 грн, за 2018 на суму 542 712 781,00 грн, за 2019 -574 352 395,00 грн, за 2020 -203 385 514,00 грн, в тому числі і які безпосередньо стосувались предмету закупівлі під час проведення Торгів 1-4, 6-24, 26-31, що у своїй сукупності свідчить про те, що Товариства співпрацювали один з одним тривалий час, в тому числі, під час участі у торгах 1-31, не конкурували, а співпрацювали між собою та були незацікавлені у забезпечені об`єктивності процедури обрання замовниками переможця у зв`язку із попередньою обізнаністю щодо результатів торгів (п.261-278 рішення).

11. Наданням ТОВ "ТРАНС МАРИН СЕРВІС" та ТОВ "ТРАНС-СЕРВІС-КТТ" один одному фінансової допомоги у період 2017-2020 що дає підстави вважати, що суб`єкт господарювання, який надає фінансову допомогу, крім всього переліченого, зацікавлений у фінансових результатах того, хто отримує такі фінансові ресурси, оскільки розраховує на їх повернення. Таким чином, надання один одному, поворотної фінансової допомоги протягом 2017-2020 свідчить про єдність економічних інтересів у Товариств та відсутність конкуренції між ними, що в свою чергу свідчить про наявність у них спільної мети, зацікавленість у досягненні спільного економічного (фінансового) результату та відсутність будь-якої конкуренції, що сприяє антиконкурентними узгодженим діям під час участі у торгах (п.279-294 рішення).

12. Отримання банківських гарантій, які ТОВ "ТРАНС МАРИН СЕРВІС" та ТОВ "ТРАНС-СЕРВІС-КТТ" під час участі у торгах 6-8, 16-21 отримували в один день, видані однією банківською установою - ПАТ "Банк Восток", за послідовними номерами, до того ж заяви на видачу банківських гарантій під час участі у торгах 6,7,14,17-21 подані Товариствами в одні й ті самі дні, свідчить про погодження своєї поведінки щодо участі у торгах, а наведена синхронність дій у часі Товариств свідчить про скоординовану поведінку між ними (п.295-309 рішення).

13. Оплата за банківські гарантії під час участі ТОВ "ТРАНС МАРИН СЕРВІС" та ТОВ "ТРАНС-СЕРВІС-КТТ" у торгах 6,7,14,17,18,20,21, яка була здійснена Товариствами в одні дні свідчить про погодження своєї поведінки щодо участі у зазначених торгах, а наведена синхронність дій у часі Товариств свідчить про скоординовану поведінку між ними (п.310-319 рішення).

У пунктах 338, 339 рішення № 65/57-р/к від 23.07.2024 у справі №06-02/2021 зазначено, що доказами, зібраними у справі, доводиться, а дослідженням усієї сукупності факторів, що об`єктивно могли вплинути на поведінку Товариств, не спростовується висновок адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про те, що ТОВ "ТРАНС-СЕРВІС-КТТ" та ТОВ "ТРАНС МАРІН СЕРВІС" вчинили порушення, передбачені п. 1 ст. 50, що кваліфікується за п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендерів) проведених:

- ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" (ідентифікатори закупівель UA-2019-08-14-002192-а, UA-2019-07-02-002487-b, UA-2019- 06-21-002585-а, UA-2019-06-21-002578-а, UA-2019-06-21-002565-а, UA-2019-03-28- 002048-b, UA-2018-11-23-003262-с, UA-2018-11-23-003143-с, UA-2018-11-23-003236-с, UA-2018-11-23-003203-с, UA-2018-09-05-002150-a, UA-2018-04-27-001958-a, UA-2018- 05-18-002809-а, UA-2018-08-13-001838-b, UA-2018-08-13-001825-b, UA-2018-08-13- 001832-b, UA-2018-08-13-001819-b, UA-2018-08-13-001810-b, UA-2018-04-27-000898-a, UA-2018-04-27-002011-а, UA-2017-ll-14-002878-a, UA-2018-05-03-000856-a, UA-2018- 05-11-002495-a, UA-2017-11-14-002863-a, UA-2018-04-26-001692-a, UA-2017-11-14- 002889-a);

- Казенним підприємством "Морська пошуково-рятувальна служба" (ідентифікатор закупівлі UA-2017-11-24-001825-с);

- Філією державної установи "Держгідрографія" "Миколаївський район "Держгідрографії" (ідентифікатор закупівлі UA-2018-06-05-000568-а);

- Військовою частиною НОМЕР_1 відповідно до ідентифікатора закупівлі UA-2020-07-28- 006073-с.

Відтак, оскаржуване рішення мотивоване тим, що за результатами розгляду справи №06-02/2021 встановлено, що ТОВ "ТРАНС-СЕРВІС-КТТ" та ТОВ "ТРАНС МАРІН СЕРВІС" під час підготовки та участі у торгах узгодили свою поведінку та свої тендерні пропозиції, тим самим усунувши конкуренцію та змагальність між собою, а отже, спотворили результат проведених замовниками торгів, порушивши право замовників на отримання найбільш ефективного для них результату, а відтак вчинили антиконкурентні узгоджені дії, заборонені Законом України "Про захист економічної конкуренції" (п. 340 рішення).

За результатами розгляду справи № 06-02/2021 адміністративна колегія Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України постановила:

- визнати, що ТОВ "ТРАНС-СЕРВІС-КТТ" та ТОВ "ТРАНС МАРІН СЕРВІС" вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п. 1 ст. 50, п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендерів), проведених Військовою частиною НОМЕР_1 , Казенним підприємством "Морська пошукова-рятувальна служба", ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт", ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ", Філією державної установи "Держгідрографія" "Миколаївський район "Держгідрографії", відповідно до ідентифікаторів закупівель :UA-2020-07-28-006073-c; UA- 2020-06-05-003456-с; UA-2019-11-13-000728-с; UA-2019-08-14-002192-а; UA-2019-07-02- 002487-b; UA-2019-06-21-002585-а; UA-2019-06-21-002578-a; UA-2019-06-21-002565-а; UA-2019-03-28-002048-b; UA-2018-11-23-003262-с; UA-2018-11-23-003143-c; UA-2018-11-23-003236-c; UA-2018-11-23-003203-c; UA-2018-09-05-002150-a; UA-2018-04-27-001958-a; UA-2018-05-18-002809-a; UA-2018-08-13-001838-b; UA-2018-08-13-001825-b; UA-2018-08-13-001832-b; UA-2018-08-13-001819-b; UA-2018-08-13-001810-b; UA-2017-11-24-001825-c; UA-2018-04-27-000898-a; UA-2018-04-27-002011-а; UA-2018-06-05-000568-a; UA-2017-11-14-002878-a; UA-2018-05-03-000856-a; UA-2018-05-11-002495-a; UA-2017-11-14-002863-a; UA-2018-04-26-001692-a; UA-2017-11-14-002889-a (п.п. 1,4, 7, 10, 13, 16, 19, 22, 25, 28, 31, 34, 37, 40, 43, 46, 49, 52, 55, 58, 61, 64, 67, 70, 73, 76, 79, 82, 85, 88, 91 резолютивної частини рішення);

- за вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції зазначене у п.п. 1,4, 7, 10, 13. 16. 19, 22. 25. 28, 31. 34. 37, 40, 43, 46, 49, 52. 55, 58, 61, 64, 67, 70, 73, 76, 79, 82, 85, 88, 91 резолютивної частини цього рішення на ТОВ "ТРАНС-СЕРВІС-КТТ" був накладений штраф на загальну суму 1 240 864,00 грн (п.п. 2, 5, 8, 11, 14, 17, 20, 23, 26, 29, 32, 35, 38, 41, 44, 47, 50, 53, 56, 59, 62, 65, 68, 71, 74, 77, 80, 83, 86. 89, 92 резолютивної частини рішення).

26.07.2024 Відділення АМКУ разом із листом № 65-02/2402е направило ТОВ "ТРАНС-СЕРВІС-КТТ" копію рішення № 65/57-р/к від 23.07.2024 у справі № 06-025/2021, разом із додатками, яке було отримано позивачем 29.07.2024 (т.с.1, а.с 203).

Отже, спір у цій справі виник у зв`язку із тим, що оскаржуване рішення № 65/57-р/к мотивоване тим, що за результатами розгляду справи № 06-02/2021 від 23.07.2024 встановлено, що позивач та ТОВ "ТРАНС МАРІН СЕРВІС" під час підготовки та участі у торгах діяли не самостійно, узгодили свою поведінку з метою усунення змагання при підготовці та участі у зазначених торгах, із чим позивач не погоджується, що й стало підставою для його звернення до Господарського суду Одеської області для захисту своїх порушених прав з відповідним позовом.

5. Висновки Господарського суду за результатами вирішення спору.

Як зазначено в Конституції України - кожному гарантується право на судовий захист (ст. 55 Конституції).

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій України" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

Частина 1 ст. 6. Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Стаття 13 Конвенції визначає, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Частина 6 п.1 ст. 3 Цивільного кодексу України визначає що справедливість, добросовісність та розумність є загальними засадами цивільного законодавства

Стаття 11 ЦК України визначає, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб… Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах… У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки не доведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (ч 1 ст 16 ЦК України).

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Чинне законодавство визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Крім того, суди мають виходити із того, що обраний позивачем спосіб захист цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та має бути спрямований на захист порушеного права.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із приписів ГПК України, статей 15, ЦК України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

З урахуванням наведеного, суд зазначає наступне.

Тендер (торги) - це конкурентні процедури відбору постачальників товарів, робіт або послуг, які проводяться замовниками з метою отримання найвигідніших пропозицій. У рамках тендеру потенційні постачальники подають свої пропозиції, які оцінюються за встановленими критеріями, такими як ціна, якість та умови постачання. В Україні тендери є основним механізмом публічних закупівель, що забезпечує прозорість та рівні умови для всіх учасників ринку.

Тендер (торги) - це здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, установленими чинним законодавством.

Торги - це процес конкурентного відбору постачальників товарів, робіт або послуг, який здійснюється шляхом проведення аукціонів або тендерів. У сфері публічних закупівель торги дозволяють замовникам обрати найвигідніші пропозиції, забезпечуючи ефективне використання бюджетних коштів та дотримання принципів прозорості й чесної конкуренції. (Словник термінів держзакупівель, аукціонів та комерційних торгів - ProZakupivli).

Такий конкурентний відбір забезпечується лише завдяки наявності конкуренції між учасниками торгів. Метою проведення торгів є отримання замовником найкращої пропозиції, тобто одержання товару належної якості за оптимальною ціною. Змагальність учасників торгів передбачає самостійні дії (поведінку) кожного з учасників і зумовлює для здобуття перемоги пропонування кращих умов за найнижчими цінами; якщо учасники торгів домовляються між собою (узгоджуються) щодо умов своїх пропозицій конкурсних торгів, то усувається й самостійність в їх поведінці. Коли учасники торгів домовляються (узгоджують свою поведінку між собою) один з іншим щодо умов своїх конкурсних пропозицій, то усувається й самостійність в їх поведінці, а, як наслідок, і конкуренція між ними під час проведення процедур закупівель. Якщо ж учасники замінили конкуренцію між собою на координацію, то покупець не отримує той результат, який би він отримав в умовах справжньої конкуренції, тому такі узгоджені дії учасників торгів спотворюють ці ж самі торги (тендери).

Статтею 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що економічна конкуренція (конкуренція) це змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

В силу ч. 2 ст. 4 Закону України "Про захист економічної конкуренції" суб`єкти господарювання, органи влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов`язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.

Згідно зі статтею 5 Закону України "Про захист економічної конкуренції" узгодженими діями є укладення суб`єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об`єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб`єктів господарювання. Узгодженими діями є також створення суб`єкта господарювання, об`єднання, метою чи наслідком створення якого є координація конкурентної поведінки між суб`єктами господарювання, що створили зазначений суб`єкт господарювання, об`єднання, або між ними та новоствореним суб`єктом господарювання, або вступ до такого об`єднання. Особи, які чинять або мають намір чинити узгоджені дії, є учасниками узгоджених дій.

Відповідно до п. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії.

За умовами ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.

Вчинення антиконкурентних узгоджених дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом (ч. 4 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

Приписами статті 51 Закону України "Про захист економічної конкуренції" унормовано, що порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

За порушення, передбачені, зокрема, п. 1 ст. 50 наведеного Закону, накладаються штрафи у розмірі, встановленому ч. 2 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

За приписами статті 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються названим Комітетом у межах його компетенції. Повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства (ч. 1, 2 ст. 12 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Водночас згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; не доведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України "Про санкції"; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Для кваліфікації дій суб`єкта господарювання як антиконкурентних узгоджених не є обов`язковою умовою наявність негативних наслідків таких дій у вигляді завдання збитків, порушень прав та охоронюваних законом інтересів інших господарюючих суб`єктів чи споживачів, оскільки достатнім є встановлення самого факту погодження конкурентної поведінки, яка може мати негативний вплив на конкуренцію.

Негативним наслідком при цьому є сам факт спотворення результатів торгів (через узгодження поведінки конкурсантами). Недосягнення суб`єктами господарювання мети, з якою вони узгоджують власну конкурентну поведінку, з причин та обставин, що не залежать від їх волі, не є підставою для встановлення відсутності правопорушення, передбаченого статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції". Узгоджена поведінка учасників торгів не відповідає суті конкурсу.

Отже, для визнання органом Антимонопольного комітету порушення законодавства про захист економічної конкуренції вчиненим достатнім є встановлення й доведення наявності наміру суб`єктів господарювання погодити (скоординувати) власну конкурентну поведінку, зокрема шляхом обміну інформацією під час підготовки тендерної документації, що разом з тим призводить або може призвести до переваги одного з учасників під час конкурентного відбору з метою визначення переможця процедури закупівлі.

Змагальність під час торгів забезпечується таємністю інформації. З огляду на зміст статей 1, 5, 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" змагальність учасників процедури закупівлі передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з них, обов`язок готувати свої пропозиції окремо, без обміну інформацією.

Аналогічна стала правова позиція висловлена у низці постанов Верховного Суду, зокрема, від 13.03.2018 у справі №924/381/17, від 12.06.2018 у справі №922/5616/15, від 18.10.2018 у справі №916/3214/17, від 18.12.2018 у справі №922/5617/15, від 05.03.2020 у справі №924/552/19, від 11.06.2020 у справі №910/10212/19, від 22.10.2019 у справі №910/2988/18, від 05.08.2018 у справі №922/2513/18, від 07.11.2019 у справі № 914/1696/18, від 02.07.2020 у справі №927/741/19 тощо.

Суду під час вирішення справ щодо визнання недійсними рішень Антимонопольного комітету України про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, за антиконкурентні узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів та накладення штрафу, належить здійснювати оцінку обставин справи та доказів за своїм внутрішнім переконанням в порядку частини другої статті 86 ГПК України, зокрема, досліджувати також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у справі у їх сукупності.

Закон не ставить застосування передбачених ним наслідків узгоджених антиконкурентних дій у залежність від "спільної домовленості разом брати участь у торгах з метою усунення конкуренції". Цілком зрозуміло, що така "домовленість" навряд чи може мати своє матеріальне втілення у вигляді письмових угод чи інших документів. Саме тому питання про наявність/відсутність узгоджених антиконкурентних дій має досліджуватися судами виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з`ясованих і досліджених у справі, враховуючи їх вірогідність і взаємозв`язок, у відповідності до вищенаведеної норми процесуального закону.

У частині третій статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Принцип змагальності сторін полягає в тому, що сторони у процесі зобов`язані в процесуальній формі довести свою правоту, за допомогою поданих ними доказів переконати суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень.

Отже, даний принцип забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладення тягаря доказування на сторони.

Частиною 1 статті 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу частини першої статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, в господарському процесі є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 ГПК України).

Положеннями статті 79 ГПК України унормовано, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Слід зауважити, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж.К. та інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") Європейський суд з прав людини наголосив, що цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей", тобто суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.

У процесі розгляду справ господарські суди мають перевіряти правильність застосування органами Антимонопольного комітету України правових норм у розгляді антимонопольної справи, повноту з`ясування обставин, які мають значення для справи; доведення Антимонопольним комітетом України обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; відповідність висновків, викладених у рішенні Антимонопольного комітету України, обставинам справи. Водночас суди не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції та самостійно встановлювати, зокрема, обставини інкримінованого порушення, та збирати докази, що відноситься до дискреційних повноважень органів Антимонопольного комітету України під час розгляду антимонопольної справи.

Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 30.09.2019 у справі №910/13306/18.

Суди не наділені повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) Антимонопольного комітету України поза межами перевірки за критеріями, визначеними у ст. 19 Конституції України та ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

З огляду на вищевикладене, дослідивши матеріали справи, Господарський суд зазначає, що Південним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України у межах визначених законом повноважень та відповідно до норм законодавства про захист економічної конкуренції у рішенні №65/57-р/к від 23.07.2024, прийнятому за результатами розгляду справи № 06-02/2021, зазначено низку належних та допустимих доказів спотворення Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-СЕРВІС-КТТ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНС МАРІН СЕРВІС" результатів торгів внаслідок пов`язаності учасників через трудові, господарські та фінансові відносини, правильно кваліфіковано їх антиконкурентні узгоджені дії та в результаті встановлення порушення законодавства про захист економічної конкуренції застосовано передбачені Законом України "Про захист економічної конкуренції" заходи відповідальності у вигляді накладення штрафу.

Водночас на переконання суду, у матеріалах справи відсутні та позивачем до місцевого господарського суду не подано жодного належного та допустимого доказу, який би спростовував правомірність і обґрунтованість висновків вказаного територіального відділення Антимонопольного комітету України стосовно того, що ТОВ "ТРАНС-СЕРВІС-КТТ" та ТОВ "ТРАНС МАРІН СЕРВІС" допустили порушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів.

Між тим, суд вважає, що наведені обставини пов`язаності суб`єктів господарювання, які брали участь у торгах у вигляді наявності між ними інтенсивних та системних взаємних господарських відносин, перебування посадових осіб та співробітників одночасно на посадах Товариств, в тому числі, керівних органів обох юридичних осіб, надання один одному поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, що не притаманно та економічно недоцільно у підприємницькій діяльності незалежних суб`єктів, розташування офісних приміщень обох юридичних осіб в одній будівлі, використання для участі у торгах однієї ІР-адреси, номеру телефону, який належить одному товариству іншим у своїй сукупності підтверджують наявність можливості обмінюватися інформацією та координувати свою діяльність у торгах, що безпідставно ігнорується позивачем.

Поряд з цим, стосовно доводів позивача про надмірну тривалість розгляду відповідачем справи № 06-02/2021, в межах якої було прийнято оскаржуване рішення Адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №65/57-р/к від 23.07.2024 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", Господарський суд зазначає наступне.

Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" від 18.01.1978 містить вказівку про те, що судові рішення, насправді, слугують не лише для вирішення справ у суді, а і загалом для того, щоб пояснити, забезпечити й удосконалити норми, визначені Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), сприяючи таким чином виконанню державами своїх зобов`язань як учасників Конвенції.

Антимонопольний комітет України, як державний орган зі спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель (ч. 1 ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України"), будує свою діяльність на принципах законності, гласності та захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів (ст. 4 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Як зазначалося вище, господарські суди у розгляді справ про визнання недійсними рішень Антимонопольного комітету України не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами Антимонопольний комітет України, але при цьому зобов`язані перевіряти правильність застосування органами Антимонопольним комітетом України відповідних правових норм.

Водночас дискреційні повноваження не повинні використовуватися органом свавільно, а суд повинен мати можливість переглянути рішення, прийняті на підставі реалізації цих дискреційних повноважень, що є запобіжником щодо корупції та свавільних рішень в умовах максимально широкої дискреції державного органу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №910/23000/17).

Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи №К(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятими Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

У пункті 45 доповіді Венеціанської комісії щодо верховенства права (надалі - Венеціанська комісія), серед іншого, зазначено, що потреба у визначеності не означає, що органові, який ухвалює рішення, не повинні надаватись дискреційні повноваження (де це необхідно) за умови наявності процедур, що унеможливлюють зловживання ними. У цьому контексті закон (a law), яким надаються дискреційні повноваження певному державному органові, повинен вказати чітко і зрозуміло на обсяг такої дискреції. Не відповідатиме верховенству права, якщо надана законом виконавчій владі дискреція матиме характер необмеженої влади. Отже, закон повинен вказати на обсяг будь-якої такої дискреції та на спосіб її здійснення із достатньою чіткістю, аби особа мала змогу відповідним чином захистити себе від свавільних дій.

У пункті 47 вищенаведеної доповіді Венеціанська комісія корелювала ці вимоги із зверненням до законодавчого органу, вказавши що парламентові не може бути дозволено зневажати основоположні права людини внаслідок ухвалення нечітких законів. Цим досягається істотно важливий юридичний захист особи супроти держави та її органів і посадових осіб.

Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи, Венеційської комісії хоч формально і не мають обов`язкового характеру, однак вони є дуже важливими для національної практики, зокрема, для надання змістовного тлумачення.

Конституційний Суд України визнає за органом публічної влади право на певні дискреційних повноваження у прийнятті рішень, та застерігає, що "цей механізм повинен забезпечувати, з одного боку, захист особи від свавільного втручання органів державної влади у її права і свободи, а з другого - наявність можливості у особи передбачати дії цих органів" (абз. 3 пп. 2.4 п. 2 мотивувальної частини рішення № 3-рп/2016 від 08.06.2016).

З позиції гарантування основоположних прав людини надання дискреційних повноважень органам, обсяг яких не має чітко визначених меж, було б несумісним з принципом верховенства права, як одним з основних принципів демократичного суспільства, гарантованих Конвенцією і Конституцією України.

У пункті 70 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рисовський проти України" (заява №29979/04, прийняте 20.10.2011, набуло статусу остаточного 20.01.2012) вказано таке: "Суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), заява №33202/96, пункт 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), заява №48939/99, пункт 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява №21151/04, пункт 72, від 08.04.2008, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява №10373/05, пункт 51, від 15.09.2009). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява №55555/08, пункт 74, від 20.05.2010, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява №36900/03, пункт 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), пункт 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), пункт 119)".

Отже, принцип "належного урядування" покладає обов`язок на орган діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб, запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип "належного урядування" має надзвичайно важливе значення для забезпечення правовладдя в Україні. Неухильне дотримання основних складових принципу "належного урядування" забезпечує прийняття суб`єктами легітимних, справедливих та досконалих рішень. Крім того, принцип "належного урядування" підкреслює те, що між особою та державою повинні бути вибудовані саме публічно-сервісні відносини, у яких інституції та процеси служать всім членам суспільства.

Тобто, дискреційні повноваження Антимонопольного комітету України мають узгоджуватися з конституційним принципом верховенства права та такими його елементами, як юридична визначеність та заборона свавілля.

При реалізації дискреційного повноваження суб`єкт зобов`язаний поважати основоположні права особи, додержуватися: конституційних принципів; принципів реалізації відповідної владної управлінської функції; принципів здійснення дискреційних повноважень; змісту публічного інтересу; положень власної компетенції; вказівок, викладених у інтерпретаційних актах; фахових правил, закріплених у нормативних актах; адміністративної практики; судової практики; процедурних вимог.

Враховуючи ст. 19 Конституції України, ст. 6 Конвенції, вищенаведені рішення Європейського суду з прав людини, приписи Закону України "Про захист економічної конкуренції" та Закону України "Про Антимонопольний комітет України", суд зауважує, що Антимонопольний комітет України під час прийняття рішення має переслідувати лише ту мету, задля якої його наділено такими повноваженнями; дотримуватися принципу об`єктивності й безсторонності, враховуючи лише ті чинники, які стосуються конкретної справи; дотримуватися принципу рівності перед законом, не допускаючи несправедливої дискримінації; забезпечувати належну рівновагу між несприятливими наслідками, які його рішення може мати для прав, свобод чи інтересів осіб, та переслідуваною при цьому метою; приймати своє рішення в межах строку, прийнятного під кутом зору питання, яке вирішується; забезпечувати послідовне застосування загальних нормативно-правових приписів з одночасним врахуванням конкретних обставин кожної справи, пропорційності, розумності строку, обґрунтованості.

Критеріями судового контролю за реалізацією дискреційних повноважень є: критерії перевірки діяльності такого суб`єкта, зокрема, мета, з якою дискреційне повноваження надано, об`єктивність дослідження доказів у справі, принцип рівності перед законом, безсторонність; публічний інтерес, задля якого дискреційне повноваження реалізується; зміст конституційних прав та свобод особи; якість викладення у дискреційному рішенні доводів, мотивів його прийняття.

Суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) Антимонопольного комітету України поза межами перевірки за критеріями, визначеними у ст. 19 Конституції України та ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади не допускає надання суду адміністративно-дискреційних повноважень, єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. А тому завданням суду є контроль за легітимністю прийняття рішень. Суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу.

Отже, судова практика ЄСПЛ щодо правозастосування статті 6 Конвенції у контексті питання необхідного обсягу судового контролю встановлює загальну рамку, в межах якої дискреційна влада може здійснюватися і юридично контролюватися.

Критеріями перевірки законності оспорюваного рішення є конституційні положення про те, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України (формальний критерій), а складові принципу верховенства права дають суду підстави досліджувати зміст ухваленого (сутнісний критерій) на предмет відповідності легітимній меті, недискримінації, пропорційності тощо.

Дискреція не є довільною; вона завжди здійснюється відповідно до закону (права), оскільки відповідно до приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

У розділі VII Закону України "Про захист економічної конкуренції" містяться положення норм, які регламентують порядок, послідовність та певні строки вчинення органом Антимонопольного комітету України у межах своїх повноважень дій щодо розгляду антимонопольної справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Зокрема, ст. 35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" регламентовано, що розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняття розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі. При розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України: збирають і аналізують документи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що є доказом у справі, та приймають рішення у справі в межах своїх повноважень; отримують пояснення осіб, які беруть участь у справі, або будь-яких осіб за їх клопотанням чи з власної ініціативи.

Аналіз положень вищезазначеної статті Закону України "Про захист економічної конкуренції" дає підстави для висновку, що у ній визначено перелік дій, які підпадають під поняття визначення "розгляд справи", зокрема, це збір та аналіз доказів (документів, висновків експертів, пояснень осіб, іншої інформації).

Частиною другою статті 38 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що розгляд справи може бути зупинено з власної ініціативи відповідного органу Антимонопольного комітету України чи за заявою особи, яка бере участь у справі, до завершення розгляду органом Антимонопольного комітету України, господарським судом пов`язаної з цією справою іншої справи або до вирішення державним органом пов`язаного з нею іншого питання. Про зупинення розгляду справи та його поновлення приймається розпорядження.

Статтею 42 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що суб`єкт господарювання не може бути притягнений до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, якщо минув строк давності притягнення до відповідальності. Строк давності притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції становить п`ять років з дня вчинення порушення, а в разі триваючого порушення - з дня закінчення вчинення порушення.

Строк давності притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачені п.п. 13-16 ст. 50 цього Закону, становить три роки з дня вчинення порушення, а в разі триваючого порушення - з дня закінчення вчинення порушення. Перебіг строку давності зупиняється на час розгляду органами Антимонопольного комітету України справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

При цьому судом враховано, що ані Законом України "Про захист економічної конкуренції", ані "Правилами розгляду заяв і справ порушення законодавства про захист економічної конкуренції", затвердженими розпорядженням Антимонопольного комітету України № 5 від 19.04.1994 (з наступними змінами), не визначено строків, які встановлюють тривалість розслідування з моменту його початку до винесення відповідного рішення Антимонопольним комітетом України.

Дійсно, положення ч. 2 ст. 42 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначають, що перебіг строку позовної давності зупиняється на час розгляду антимонопольної справи органом Антимонопольного комітету України. Водночас наведені положення ніяким чином не скасовують, не підміняють та/або не продовжують строки, визначені у частині першій цієї статті.

Також органи Антимонопольного комітету України, в силу положень ст. 19 Конституції України та п. 1 ст. 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", не наділені правом щодо притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності за порушення конкурентного законодавства поза межами, визначеними у ч. 1 ст. 42 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Отже, у вирішенні питання щодо дотримання органом Антимонопольного комітету України строків давності притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності тлумачення словосполучення "розгляду органами Антимонопольного комітету України справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" першочергове значення має саме сутнісний зміст поняття "розгляд справи".

Тобто, вчинення органом Антимонопольного комітету України всіх необхідних процесуальних дій, направлених на збір доказів, які підтверджують обставини інкримінованого суб`єкту господарювання порушення конкурентного законодавства та вчинення всіх необхідних, передбачених законом дій задля встановлення обставин такого порушення, і, відповідно, прийняття рішення щодо наявності/відсутності підстав для притягнення цього суб`єкта до відповідальності.

Таким чином, у разі якщо господарські суди під час розгляду справи встановлять обставини саме щодо бездіяльності органів Антимонопольного комітету України, яка полягає у зволіканні щодо прийняття рішення за наслідками розгляду антимонопольної справи, в межах строків притягнення до відповідальності, які встановлені у ст. 42 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за відсутності об`єктивних і поважних причин, що пов`язані безпосередньо із розглядом справи (складність справи, поведінка сторін антимонопольної справи, дії або бездіяльність відповідних державних органів), бездіяльність органу Антимонопольного комітету України не може визнаватися такою, що узгоджується з положеннями статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції". Саме така правова позиція викладена КГС ВС у постановах Верховного Суду від 14.05.2024 у справі № 910/19008/21, від 27.02.2025 у справі № 916/4909/23.

При цьому судом також враховується правова позиція КГС ВС, що хоч окремі розслідування можуть проводитись з прийнятною тривалістю, проте загальна тривалість має відповідати, зокрема, принципу верховенства права, як одному з основних принципів демократичного суспільства, гарантованих Конституцією України, так і принципу "належного урядування" (постанова КГС ВС від 18.05.2023 у справі №910/19008/21).

З матеріалів справи вбачається, що розгляд справи № 06-02/2021 було розпочато 26.01.2021 на підставі розпорядження адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 65/6-рп/к.

Рішення Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі № 06-02/2021 було прийнято 23.07.2024, отже, розгляд відділенням АМКУ антимонопольної справи № 06-02/2021 тривав 3,5 роки.

При цьому проведення розслідування у такий тривалий строк (більш ніж три роки) за 31 процедурою закупівель з двома учасниками, які відбувались у період 2017-2020, враховуючи строки притягнення до відповідальності, встановлені у статті 42 Закону України "Про захист економічної конкуренції", має бути обґрунтоване об`єктивними та поважними причинами, які пов`язані безпосередньо із розглядом справи Антимонопольним комітетом України, як-то складністю справи, поведінкою сторін (відповідачів антимонопольної справи), діями/бездіяльністю відповідних державних органів, у тому числі, Антимонопольного комітету України тощо.

Даний висновок Господарського суду повністю узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 03.12.2024 у справі №916/5677/23

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовується відповідачем, розгляд справи № 06-02/2021 було розпочато 26.01.2021.

Як встановлено судом під час розгляду справи, в якості обґрунтування наявності порушень антиконкурентного законодавства Відділення АМКУ посилається на докази, отримані під час розгляду оскаржуваного рішення №65/57-р/к від 23.07.2024, а саме:

1. Інформацію ГУ ПФУ в Одеській області від 05.10.2020 (п.п. 87, 91,212, 238. 241,245,249 рішення);

2. Лист ДП "Прозорро" від 13.10.2020 (п.п. 79, 80 рішення);

3. Лист ГУ ДПС в Одеській області від 19.10.2020 (п.п. 203, 204. 247, 248, 262 -273 рішення);

4. Лист ТОВ "ЗАКУПКИ.ПРОМ.УА" від 11.11.2020 (п.п. 97, 150. 151, 152, 153, 154. 155, 156, 157, 158, 159, 160, 161. 162, 163, 164, 165, 166, 167, 168, 224 рішення);

5. Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 11.01.2021 (п. 86 рішення);

6. Інформацію ПрАТ "ВФ Україна" від 14.01.2021 (п. 93 рішення);

7. Витяги з ЄДР щодо юридичних осіб від 12.01.2021 та від 19.01.2021 (п.п. 229, 230, 231, 232, 233, 234, 235 рішення);

8. Інформацію ТОВ "НВП "ТЕНЕТ" від 19.01.2021 (п. 89 рішення);

9. Лист ПрАТ "Київстар" від 20.01.2021 (п. 105 рішення);

10. Лист ТОВ "АЙ СІ ЄН", отриманий 21.01.2021 (п. 83 рішення);

11. Лист ТОВ "Глобал-Сіті-Нет" від 03.02.2021 (п. 107 рішення),

12. Лист ПрАТ "Фарлеп Інвест" від 02.03.2021 (п. 101 рішення);

13. Лист ПрАТ "ВФ Україна" від 16.02.2021 (п. 225 рішення);

14. Лист ТОВ "Укрнет" від 17.02.2021 (п. 222 рішення);

15. Лист ПАТ "Банк "Восток" від 22.02.2021 (п.п. 110, 226. 274, 295 рішення);

16. Інформацію ТОВ "ТРАНС-СЕРВІС-КТТ" від 26.03.2021 (п.п. 84, 244, 250, 277, 279, 280, 281,282, 283, 284, 285 рішення);

17. Лист ТОВ "Астрателком" від 14.02.2022 (п. 215 рішення);

18. Лист ТОВ НВП "ТЕНЕТ" від 16.02.2022 (п. 211 рішення);

19. Лист ТОВ "Південна телекомунікаційна компанія" від 07.03.2022 (п. 217 рішення);

20. Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06.01.2023 (п. 90 рішення).

Як вбачається з матеріалів справи, після початку розгляду справи № 06-02/2021 Відділення АМКУ з метою збору доказів вчинило наступні дії:

02.02.2021 - направлення вимоги про надання інформації до: АТ "ФК "Вернум", ПАТ "МТБ Банк", AT "Креді Агріколь Банк", ТОВ "ТРАНС-СЕРВІС-КТТ", AT "Південний", ТОВ "ТРАНС МАРІН СЕРВІС", ПАТ "Банк Восток".

04.02.2021 - направлення вимоги про надання інформації до: ПрАТ "Київстар", ТОВ "Укрнет", ПрАТ "ВФ "Україна", ПАТ "Укртелеком", ПрАТ "Фарлеп Інвест", ТОВ "Астрателком.

21.01.2022 - направлення вимоги про надання інформації у Міністерство юстиції України.

25.01.2022 - направлення вимоги про надання інформації: ТОВ "НВП "Тенет", ТОВ "Астрателком", ТОВ "ПТК".

29.11.2022 - направлення вимоги про надання інформації до: ТОВ "ТРАНС-СЕРВІС- КТТ", ГУ ДПС в Одеській області, ГУ ДПС в Донецькій області, ТОВ "ТРАНС МАРІН СЕРВІС".

23.02.2023 - направлений лист нотаріусу.

05.03.2023 та 16.03.2023 - направлені листи в ГУ ДПС в Донецькій області та в ГУ ДПС Одеській області.

23.03.2023 - складені попередні висновки.

30.05.2024 - направлення вимоги ТОВ "ТРАНС МАРІН СЕРВІС".

01.07.2024, 15.07.2024 - запрошення на розгляд та прийняття 23.07.2024 рішення

Виходячи з наведеного судом вбачається, Відділенням АМКУ для розгляду справи використовувались докази № 1- 10, які були ним отримані до початку розгляду справи; докази № 11- 16 отримані протягом 2 місяців з початку розгляду справи, у відповідь на запит Відділення.

Докази № 17,18,19 отримані Відділенням АМКУ через рік після початку розгляду справи, при цьому докази, що запитувані організації не надали відповідь на вимогу Відділення у встановлений законодавством 30-ти денний строк, у матеріалах справи відсутні.

Також судом враховано, що у період з 05.02.2021 по 20.01.2022 (одинадцять), з 26.01.2022 по 28.11.2022 (десять місяців), з 30.11.2022 по 22.02.2023 (три місяці) та з 24.03.2023 по 29.05.2024 (чотирнадцять місяців) Відділення АМКУ жодних дій не вчинено, доказів протилежного відповідач у встановленому процесуальним законом порядку суду не навів.

Отже, матеріалами справи встановлено, що розгляд справи №06-02/2021 щодо участі двох юридичних осіб в подібних 31 торгах тривав з 26.01.2021 по 23.07.2024 - три з половиною роки.

При цьому, відповідач не надав суду належних та допустимих доказів того, ним у період часу з 05.02.2021 по 20.01.2022, (11 місяців) з 26.01.2022 по 28.11.2022 (10 місяців), з 30.11.2022 по 22.02.2023 (3 місяці), з 24.03.2023 по 29.05.2024 року (14 місяців), Відділенням АМКУ здійснювалась будь-яка діяльність з розслідування антимонопольної справи.

Окрім того, матеріали справи не містять відомостей, що запитуваними відповідачем суб`єкти (господарюючі суб`єкти, державні органи та фінансові установи) порушили установлений законодавством 30-ти денний строк на надання відповіді, а відповідач у встановленому процесуальним законом порядку зворотного суду не навів.

Поряд з цим, матеріалами справи підтверджується, що позивач, як учасник антиконкурентного розслідування, належним чином виконував свої обов`язки щодо своєчасного надання відповідей на запити та вимоги Відділення АМКУ, тобто зі своєї сторони вчиняв активні дії для своєчасного та оперативного розгляду антимонопольної справи, що не може свідчити про затягування розгляду останньої саме з його вини.

Суд також зазначає, що з огляду на сукупність наявних у матеріалах справи доказів, на яких ґрунтується оскаржуване позивачем рішення Адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №65/57-р/к від 23.07.2024 у справі № 06-02/2021, відповідна антимонопольна справа не є складною, а кваліфікація поведінки учасників торгів, з урахуванням наявної у відповідача документації, своєчасно наданої як учасниками торгів, так і суб`єктами господарювання, державними органами та фінансовими установами, не потребувала істотних затрат часу, оскільки дозволяла оперативно та конкретно встановити наявність/відсутність ознак пов`язаності відповідачів антимонопольної справи, що зумовила недотримання конкретних засад проведення торгів.

Посилання відповідача на те, що:

розгляд порушень законодавства Відділенням АМКУ здійснювався комплексно у 31 торгах, вчинення перших з яких датовано 01.12.2017 (дата проведення аукціону), а розгляд справи № 06-02/2021 розпочатий 26.01.2021 та закінчений 23.07.2024 , а тому з урахуванням зупинення строку давності притягнення до відповідальності ТОВ "ТРАНС-СЕРВІС- КТТ" з 26.01.2021 по 23.07.2024, такий строк під час проведення торгів 1-31 не перевищив 5 років;

що час проведення розгляду справи № 06-02/2021 (з 26.01.2021 по 23.07.2024) не перевищив 5-річний строк з дати проведення торгів 1-31, оскільки Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства про захист економічної конкуренції та діяльності Антимонопольного комітету України" від 09.08.2023 № 3295-IX були внесені зміни до законодавчих актів, в тому числі до Закону України "Про захист економічної конкуренції" (які набули чинності з 01.01.2024), приписами п 2 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 3295-IX встановлено, що справи про узгоджені дії, концентрацію суб`єктів господарювання, справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, розгляд яких розпочато до дня набрання чинності цим Законом, розглядаються відповідно до законодавства, яке діяло до дня набрання чинності цим Законом. Отже, оскільки розгляд справи № 06-02/2021 розпочато 26.01.2021 має застосовувалось законодавство про захист економічної конкуренції до внесення змін до Закону України "Про захист економічної конкуренції", які набули чинності з 01.01.2024, а законодавство, яка підлягає застосування в даному випадку, не містило строків розгляду заяв і справ про захист економічної конкуренції;

що діяльність органу Антимонопольного комітету України в ході розгляду справи не обмежується направленням запитів (вимог) іншим особами, що до діяльності в процесі розслідування антимонопольної справи віднесено також і іншу діяльність, а саме: отримання і аналіз відповідей на такі запити (вимоги), дослідження електронних доказів, оформлення обов`язкових процесуальних документів тощо, на переконання суду, жодним чином не свідчать про наявність обґрунтованих підстав для надмірної тривалості розгляду антимонопольної справи, оскільки вказані труднощі в організації своєчасного виконання працівниками відповідача своїх професійних обов`язків та здійсненням контролю за наявністю матеріалів справ є виключно проблемою внутрішньої організації роботи такої юридичної особи, а тому зазначені Південним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України підстави не є тими обставинами, які перешкоджали прийняти рішення за результатами розгляду справи у найкоротший строк, адже вони є суб`єктивними (такими, що залежать виключно від організації роботи відповідача), тим більше, що останній, діючи добросовісно, розумно та обачливо, повинен був з достатнім поспіхом вчиняти дії щодо якнайшвидшого розгляду справи, принаймні, отримавши необхідні відомості від органів державної влади та фінансових установ у 2021-2022 роках.

Між тим, оскаржуване позивачем рішення Адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було прийнято лише 23.07.2024, у зв`язку з чим позивач був притягнутий до відповідальності за порушення антимонопольного законодавства по торгам, які були проведені до 23.07.2019, поза межами строків давності, встановлених у ч. 1 ст. 42 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за відсутності поважних та об`єктивних причин для пропуску такого строку.

Крім того, на переконання суду, розгляд відділенням Антимонопольного комітету України антимонопольної справи № 06-02/2021 протягом 3,5 років став надмірним тягарем для позивача, беручи до уваги відсутність юридичної визначеності і остаточності щодо вирішення питання порушення/не порушення ним Закону України "Про захист економічної конкуренції", що було предметом розгляду антимонопольної справи.

Розгляд Антимонопольним комітетом України антимонопольної справи протягом тривалого часу також позбавляє учасника такої справи належного захисту, з огляду на втрату можливості надавати докази, які можуть втратити достовірність і повноту з плином часу, що також безпідставно не враховано відповідачем.

Таким чином, враховуючи те, що загальна тривалість розгляду антимонопольної справи не відповідає принципу верховенства права, як одному з основних принципів демократичного суспільства, за відсутності обґрунтованих, об`єктивних та поважних причин для зволікання відповідачем з прийняттям рішення у такій справі, що призвело до притягнення позивача до відповідальності поза межами строків давності, передбачених ч. 1 ст. 42 Закону України "Про захист економічної конкуренції", Господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.

У контексті доводів відповідача стосовно відсутності у положеннях Закону України "Про захист економічної конкуренції" чітко визначених строків, які встановлюють тривалість розслідування з моменту його початку до винесення відповідного рішення органом Антимонопольного комітету України, суд також вважає за необхідне зазначити, що з 01.01.2024 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства про захист економічної конкуренції та діяльності Антимонопольного комітету України" №3295-IX від 09.08.2023, яким суттєво змінено правила проведення перевірок суб`єктів господарювання, у тому числі і вчинення окремих процесуальних дій з боку органів Антимонопольного комітету України в аспекті забезпечення дотримання прав суб`єктів господарювання.

Загальною метою вищенаведеного закону є наближення підходів до застосування українського антимонопольного законодавства до підходів, які застосовуються в Європейському Союзі задля підвищення ефективності застосування українського законодавства.

Зокрема, Законом №3295-IX внесені зміни до Закону України "Про захист економічної конкуренції" та доповнено його положення статтею 371 "Строки розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції".

Відповідно до положень наведеної норми, справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції розглядаються органами Антимонопольного комітету України протягом розумного строку, але не більше трьох років з дня прийняття розпорядження про початок розгляду справи, якщо інше не передбачено цим Законом (частина перша цієї статті). За наявності обґрунтованих підстав, що перешкоджають розгляду справи у строк, визначений частиною першою цієї статті, органи Антимонопольного комітету України можуть продовжити цей строк, але не більше ніж на два роки, про що письмово повідомляються особи, які беруть участь у справі (ч. 2 цієї статті). До строку розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції не зараховується час зупинення розгляду справи відповідно до ч. 2 ст. 38 цього Закону (ч. 3 цієї статті). Якщо протягом граничних строків розгляду справи, передбачених частинами першою та другою цієї статті, органом Антимонопольного комітету України рішення не прийнято, справа підлягає закриттю на підставі абзацу сьомого частини першої статті 49 цього Закону (ч 4 цієї статті).

Суд звертає увагу, що хоча Законом №3295-IX не встановлено зворотну дію в часі його норм, однак правозастосування положень статей 42, 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у сукупності з положеннями статей 1, 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" у повній мірі також узгоджується з концепцією та метою цього Закону, зокрема, в аспекті забезпечення дотримання прав суб`єктів господарювання на розумність строку розгляду питання щодо наявності/відсутності у його діях порушень конкурентного законодавства.

Окрім наведеного, суд зазначає, що оспорювані пункти рішення № 06-02/2021 від 23.07.2024 не можуть бути одночасно визнані недійсними та скасовані (як про це просить позивач), оскільки вимога про скасування пунктів рішення за своїм правовим змістом тотожна вимозі про визнання його недійсним. Зазначене підтверджується правовою позицією, викладеною КГС ВС у постанові від 11.03.2025 по справі № 910/2206/24.

Підсумовуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що відповідачем під час розгляду справи № 06-02/2021 був порушений п`ятирічний строк притягнення відповідача до відповідальності за порушення, виявлені Відділенням АМКУ під час участі у торгах(аукціонах), які відбулися до 23.07.2019, а тому що п.п 16, 17,19, 20, 22, 23, 25, 26, 28, 29, 31, 32, 34, 35, 37, 38, 40, 41, 43, 44, 46, 47, 49, 50, 52, 53, 55, 56, 58, 59, 61, 62, 64, 65, 67, 68, 70, 71, 73, 74, 76, 77, 79, 80, 82, 83, 85, 86, 88, 89, 91 та 92 резолютивної частини рішення адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 23.07.2024 № 65/57-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі № 06-02/2021 в частині, що стосується позивача, підлягають визнанню недійсними.

Також суд вважає за важливе зазначити наступне.

Основні положення про докази та доказування, наведені у главі 5 Господарського процесуального кодексу України, передбачають, що докази мають бути досліджені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та вірогідності.

Згідно із статтею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Допустимість доказів за статтею 77 ГПК України полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи забороні використання деяких із них для підтвердження конкретних обставин справи.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Стандарт доказування "вірогідності доказів" на відміну від "достатності доказів" підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

У ч. 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (відповідні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17).

Враховуючи наведену вище сутність принципу змагальності сторін та стандарт доказування вірогідності доказів, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що надані в справу докази свідчать про те, що позивачем були допущені порушення вимог антиконкурентного законодавства у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що призвело до спотворення результатів торгів шляхом антиконкурентних узгоджених дій з ТОВ "ТРАНС МАРІН СЕРВІС" під час проведення Військовою частиною НОМЕР_1 , Казенним підприємством "Морська пошукова-рятувальна служба", ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт", ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ", Філією державної установи "Держгідрографія" "Миколаївський район "Держгідрографії" торгів (тендерів) у період 2017-2020 років.

З урахуванням наведеного суд відхиляє доводи позивача щодо недоведеності відповідачем порушень відповідачем антимонопольного законодавства, як такі що не відповідають встановленим судом обставинам справи.

У викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах (правова позиція Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16).

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" унормовано, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 року у справі "Серявін та інші проти України" суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навивши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії").

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії").

З урахуванням висновків, до яких дійшов суд при вирішенні даного спору, суду не вбачається за необхідне надавати правову оцінку кожному із доводів та аргументів, наведених учасниками судового процесу, оскільки їх оцінка не може мати наслідком спростування висновків, до яких дійшов господарський суд під час вирішення даного спору.

На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів у їх сукупності, керуючись сталою практикою Верховного Суду та нормами чинного законодавства України, суд вважає позовні вимоги щодо скасування пунктів рішення № 65/57-р/к від 23.07.2024 у справі №06-02/2021 підлягають задоволенню частково.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України сплачений позивачем судовий збір покладається на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст.2, 13, 76, 79, 86, 129, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов - задовольнити частково.

2. Визнати недійсними пункти 16, 19, 22, 25, 28, 31, 34, 37, 40, 43, 46, 49, 52, 55, 58, 61, 64, 67, 70, 73, 76, 79, 82, 85, 88, 91 резолютивної частини рішення адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 23.07.2024 № 65/57-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі № 06-02/2021 в частині, що стосується Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-СЕРВІС-КТТ" (вул. Троїцька, № 18, м. Одеса, 65045, код ЄДРПОУ 34379765).

3. Визнати недійсними пункти 17, 20, 23, 26, 29, 32, 35, 38, 41, 44, 47, 50, 53, 56, 59, 62, 65, 68, 71, 74, 77, 80, 83, 86, 89, 92 резолютивної частини рішення адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 23.07.2024 № 65/57-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі № 06-02/2021, якими накладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-СЕРВІС-КТТ" (вул. Троїцька, № 18, м. Одеса, 65045, код ЄДРПОУ 34379765) штрафи на загальну суму 1 070 022,00 грн.

4. Стягнути з Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (вул. Мечникова, № 32, м. Одеса, 65029, код ЄДРПОУ 20992104) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-СЕРВІС-КТТ» (вул. Троїцька, № 18, м. Одеса, 65045, код ЄДРПОУ 34379765) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 539 (дві тисячі п`ятсот тридцять дев`ять) грн 61 коп.

5. В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.241 ГПК України.

Наказ видати відповідно до ст.327 ГПК України.

Повне рішення складено 07 квітня 2025 р.

Суддя О.В. Цісельський

СудГосподарський суд Одеської області
Дата ухвалення рішення27.03.2025
Оприлюднено08.04.2025
Номер документу126392929
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах щодо застосування антимонопольного та конкурентного законодавства, з них

Судовий реєстр по справі —916/4201/24

Ухвала від 28.04.2025

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Ярош А.І.

Ухвала від 28.04.2025

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Ярош А.І.

Рішення від 27.03.2025

Господарське

Господарський суд Одеської області

Цісельський О.В.

Ухвала від 20.01.2025

Господарське

Господарський суд Одеської області

Цісельський О.В.

Ухвала від 29.11.2024

Господарське

Господарський суд Одеської області

Цісельський О.В.

Ухвала від 15.11.2024

Господарське

Господарський суд Одеської області

Цісельський О.В.

Ухвала від 18.10.2024

Господарське

Господарський суд Одеської області

Цісельський О.В.

Ухвала від 11.10.2024

Господарське

Господарський суд Одеської області

Цісельський О.В.

Ухвала від 25.09.2024

Господарське

Господарський суд Одеської області

Цісельський О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні