Рішення

від 03.04.2025 по справі 917/2207/24

ГРЕБІНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2025 Справа № 917/2207/24

Господарський суд Полтавської області у складі судді Ківшик О.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовною заявою Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, вул. Героїв Майдану, 12, 8 поверх, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29005

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Аіс-Полтава", вул. Леоніда Каденюка, 1, м. Полтава, Полтавська область, 36008

про стягнення 340 000,00 грн,

Секретар судового засідання: Ісенко М.В.

Представники учасників процесу: відповідно протоколу судового засідання,

установив:

1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.

Південно-Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України просить суд стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Аіс-Полтава" 340 000,00 грн пені, нарахованої за прострочення сплати штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладеного на відповідача за рішенням Адміністративної колегії Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 72/13-р/к від 22.03.2024 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на несплату відповідачем штрафу в розмірі 340 000,00 грн, нарахованого відповідно до рішення Адміністративної колегії Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 72/13-р/к від 22.03.2024 року за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Правовими підставами позовних вимог позивач зазначає ст. 56, 60, 62 Закону України «Про захист економічної конкуренції», ст. 17, 25 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» тощо.

На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав докази (а.с. 5-57): виписка, витяг АІС Полтава, газета «Урядовий кур`єр», інформація про виконавче провадження, конверт, наказ Голови Відділення №72-7-ю, Положення про Юридичну службу, посадова інструкція Дунець А.Ю. листопад 2024, Постанова про відкриття ВП, рішення АК №72-13-р-к, супровідний лист про направлення рішення.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

2. Процесуальні дії суду.

10.12.2024 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Аіс-Полтава" про стягнення 340 000,00 грн пені, нарахованої за порушення останнім Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.12.2024 справу № 917/2207/24 розподілено судді Ківшик О.В.

Суд ухвалою 16.12.2024 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, ухвалив розглядати справу у порядку загального позовного провадження, призначив підготовче засідання у справі на 16.01.2025 року на 10:30 год., встановив сторонам строки для надання заяв по суті спору.

З огляду на перебування судді Ківшик О.В. у відрядженні засідання суду 16.01.2025 не відбулося, про що сторони були повідомлені шляхом оприлюднення відповідного оголошення на вебсторінці офіційного вебпорталу судової влади в Інтернеті за адресою: pl.arbitr.gov.ua (а.с. 82).

Суд ухвалою від 27.01.2025 призначив дату наступного підготовчого судового засідання на 11.02.2025 року на 09:00.

Позивач надав суду клопотання вх № 1230 від 30.01.2025 про проведення підготовчого судового засідання без участі представника Відділення.

Судове засідання, призначене на 11.02.2025 року, не відбулося в зв`язку з перебуванням судді Ківшик О.В. на лікарняному, про що сторони були повідомлені шляхом оприлюднення відповідного оголошення на вебсторінці офіційного вебпорталу судової влади в Інтернеті за адресою: pl.arbitr.gov.ua (а.с. 94).

Суд ухвалою від 18.02.2025 продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та призначив дату наступного підготовчого судового засідання на 11.03.2025 року на 10:00.

Позивач надав суду клопотання вх № 3116 від 06.03.2025 про проведення підготовчого судового засідання без участі представника Відділення та закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до розгляду по суті.

Суд протокольною ухвалою від 11.03.2025 з огляду на вчинення усіх необхідних процесуальних дій у даній справі для виконання завдань підготовчого провадження, встановлених частиною 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України (в подальшому ГПК України), та закінчення встановленого строку підготовчого провадження, суд оголосив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 03.04.2025 року на 11:00, про що сторони були повідомлені шляхом надсилання ухвали та оприлюднення відповідного оголошення на вебсторінці офіційного вебпорталу судової влади в Інтернеті за адресою: pl.arbitr.gov.ua (а.с. 115).

У судове засідання 03.04.2025 з розгляду справи по суті сторони представництво не забезпечили, були належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання.

Позивач надав суду клопотання вх № 4335 від 01.04.2025 про проведення судового засідання без участі представника Відділення та підтримання позову.

Щодо повідомлення відповідача про це провадження суд зазначає наступне.

У зв`язку із відсутністю у відповідача зареєстрованого електронного кабінету в системі "Електронний суд", копії ухвал суду направлялися відповідачу в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою місцезнаходження відповідача, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Зазначені поштові відправлення повернулися до суду з довідкою поштового відділення про відсутність адресата та закінчення терміну зберігання (а.с. 77-81, 95-98, 106-110, 116-120).

До повноважень господарських судів не віднесено з`ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.06.2018 у справі № 910/17797/17.

Згідно п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, усі ухвали у цій справі відповідно до приписів Закону України «Про доступ до судових рішень» були своєчасно розміщені судом у Єдиному державному реєстрі судових рішень, відповідні оголошення оприлюднювалися також на вебсторінці офіційного вебпорталу судової влади в Інтернеті за адресою: pl.arbitr.gov.ua.

Тобто, відповідач належним чином повідомлявся про це провадження, час, дату та місце проведення судових засідань.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У зв`язку з наведеним суд розглядає спір за наявними матеріалами.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Під час розгляду справи по суті суд дослідив всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У судовому засіданні 03.04.2025 суд ухвалив рішення згідно з ст. 233, ст. 240 ГПК України без його проголошення з огляду на неявку всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи.

3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

Рішенням Адміністративної колегії Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 72/13-р/к від 22.03.2024 року (далі - рішення адміністративної колегії, а.с. 24-54), зокрема, визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Аіс-Полтава" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Радіа-Україна" вчинили порушення, передбачені пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (п. 1, 3, 5, 7, 9 резолютивної частини рішення адміністративної колегії).

За вказані порушення на відповідача накладено штраф в сумарному розмірі 340 000,00 грн (п. 2, 4, 6, 8, 10 резолютивної частини рішення адміністративної колегії).

Витяг з рішення адміністративної колегії супровідним листом від 27.03.2024 року №72-02/606 позивач надіслав відповідачу на адресу, що зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вказаний лист повернуто поштою з відміткою про закінчення терміну зберігання (а.с. 16, 55).

Інформацію про рішення адміністративної колегії було опубліковано в друкованому виданні Кабінету міністрів України «Урядовий кур`єр» № 96 (7756) від 10.05.2024 (а.с. 12).

За даними позивача означене рішення не було оскаржено та набрало законної сили, протилежного матеріали справи не містять.

30.07.2024 видано наказ голови Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 72/7/ю у справі № 72/15-22 про примусове виконання рішення щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аіс-Полтава" 340 000,00 грн штрафу, накладеного на відповідача за рішенням Адміністративної колегії Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 72/13-р/к від 22.03.2024 року (а.с. 17), відкрито виконавче провадження № 75736102 (а.с. 23, 14-15), яке приєднано до зведеного виконавчого провадження та на час подання позову до суду не закінчено.

Викладене стало підставою для звернення Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до суду з даним позовом з вимогою про стягнення з відповідача 340 000,00 грн пені, нарахованої за прострочення сплати штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладеного на відповідача за рішенням Адміністративної колегії Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 72/13-р/к від 22.03.2024 року.

4. Норми права, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення, та висновки господарського суду за результатами вирішення спору.

Статтею 238 Господарського Кодексу України (далі ГК України) передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб`єктів господарювання адміністративно-господарські санкції, в тому числі, адміністративно-господарський штраф (ч. 1 ст. 239 ГК України).

У ч. 1 ст. 241 ГК України вказано, що адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб`єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Відповідно до статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Частиною першої статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

Відповідно до статті 51 цього Закону порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

За частиною третьою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Відповідно до частини восьмої статті 56 цього Закону протягом п`яти днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Частиною першою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема, внаслідок: відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб`єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, - рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур`єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).

Як встановив суд вище, оскільки надісланий позивачем на адресу відповідача супровідний лист від 27.03.2024 року № 72-02/606 з доданим витягом з рішення адміністративної колегії повернуто поштою, інформацію про рішення адміністративної колегії було опубліковано в друкованому виданні Кабінету міністрів України «Урядовий кур`єр» № 96 (7756) від 10.05.2024 (а.с. 12).

Враховуючи вимоги ст. 253, 254 Цивільного кодексу України, рішення адміністративної колегії слід вважати врученим відповідачу 21.05.2024 року.

За даними позивача означене рішення не було оскаржено та набрало законної сили, штраф відповідачем не сплачено. Дана обставина відповідачем не спростована.

У ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зазначено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

З матеріалів справи вбачається, що нарахування пені за прострочення сплати штрафу, накладеного означеним рішенням, проведено позивачем з 20.05.2024 року по 22.07.2024 року.

Кількість днів прострочення сплати штрафу становить 132 дні.

Розмір пені за один день прострочення сплати штрафу становить: 340 000,00 грн х 1,5 % = 5 100,00 гривень, де 340 000,00 гривень - розмір штрафу, накладеного рішенням №72/13-р/к; 1,5 % - відсоток від суми штрафу відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції». За 132 дні прострочення сплати штрафу сума пені становить: з 5 100,00 х 132 = 673 200,00 грн.

Разом із тим, оскільки в силу вимог закону розмір пені не може перевищувати розміру накладеного штрафу, позивачем заявлено до стягнення пеню в розмірі 340 000,00 грн.

Суд перевірив розрахунок заявленої до стягнення суми пені та встановив, що пеню в сумі 340 000,00 грн позивачем нараховано та заявлено правильно.

Відповідно до частин сьомої і дев`ятої статті 56 Закону, у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню у судовому порядку; суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.

Відповідно до ч. 7 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Статтею 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" передбачено, що з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб`єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв`язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі, про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що під час розгляду справи судом встановлена обставина порушення відповідачем законодавство про захист економічної конкуренції, штраф та пеню відповідач у добровільному порядку не сплатив, що ним не спростовано. Докази зворотного матеріали справи не містять.

Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги доведеність належними, достатніми, допустимими, достовірними та вірогідними доказами позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Стосовно розподілу судових витрат.

При пред`явленні даного позову позивачем платіжною інструкцією № 714 від 22.11.2024 було сплачено судовий збір в розмірі 4 080,00 грн (а.с. 18). Зарахування вказаної суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджується відповідною випискою (а.с. 59).

Відповідності до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232-233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аіс-Полтава" (вул. Леоніда Каденюка, 1, м. Полтава, Полтавська область, 36008, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 34327481) 340 000,00 грн пені за прострочення сплати штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції із зарахуванням зазначеної суми в дохід загального фонду Державного бюджету України на рахунок УК у м.Хмельницькому, код ЄДРПОУ 37971775, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок UA098999980313070106000022775, код класифікації доходів бюджету - 21081100 (символ звітності 106).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аіс-Полтава" (вул. Леоніда Каденюка, 1, м. Полтава, Полтавська область, 36008, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 34327481) на користь Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (вул. Героїв Майдану, 12, 8 поверх, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29005, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 21312821), р/р UA108201720313251002204001853, Державна казначейська служба України, м. Київ, код банку 820172 4 080,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити учасникам (сторонам) справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Рішення підписане 07.04.2025 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 ГПК України). Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Суддя О.В.Ківшик