Рішення

від 02.04.2025 по справі 922/372/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.2025м. ХарківСправа № 922/372/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

при секретарі судового засідання Стеріоні В.С.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто-Готель" (61045, м. Харків, вул. Клочківська, 190-А; код ЄДРПОУ 37460261) до Держави Російська Федерація в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації (125993, м. Москва, вул. Велика Дмитрівка, буд. 15-а, будова 1) про стягнення збитків завданих збройною агресією РФ за участю представників:

позивача Громова Є.І., ордер АХ №1237694 від 03.02.2025;

відповідача не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

06.02.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Місто-Готель" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Держави Російська Федерація в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації, в якій просить суд стягнути з держави Російська Федерація в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто-Готель" 211 119 871,51 грн. (що еквівалентно 5 773 255,51 доларів США по офіційному курсу НБУ на дату проведення оцінки) завданих майнових збитків, а також покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування позову позивач вказує на пошкодження російськими військами під час військової агресії належного Товариству з обмеженою відповідальністю "Місто-Готель" майна.

Визначаючи, чи поширюється на Російську Федерацію судовий імунітет у даному випадку, судом враховано наступне.

Предметом позову є відшкодування майнової шкоди, завданої збройною агресією РФ проти України. Місцем завдання шкоди є територія суверенної держави Україна. Передбачається, що шкода завдана агентами РФ, які порушили принципи та цілі, закріплені у Статуті ООН щодо заборони військової агресії, вчиненої стосовно іншої держави - України.

Вчинення актів збройної агресії іноземною державою не є реалізацією її суверенних прав, а свідчить про порушення зобов`язання поважати суверенітет та територіальну цілісність іншої держави - України, що закріплено у Статуті ООН.

Національне законодавство України виходить із того, що за загальним правилом шкода, завдана в Україні фізичній особі в результаті протиправних дій будь-якої іншої особи (суб`єкта), може бути відшкодована за рішенням суду України (за принципом генерального делікту).

Отже, Російська Федерація, вчинивши неспровокований та повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, численні акти геноциду Українського народу, не вправі надалі посилатися на свій судовий імунітет, заперечуючи тим самим юрисдикцію судів України на розгляд та вирішення справ про відшкодування шкоди, завданої такими актами агресії.

З огляду на зазначене, ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/372/25. Вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Розпочато у справі підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 05.03.2025. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня розміщення оголошення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив, який повинен відповідати вимогам ст.165 Господарського процесуального кодексу України, і всі письмові та електронні докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Копію відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати (надати) іншим учасникам справи одночасно із надсиланням (наданням) відзиву до суду та докази надіслання надати суду разом із відзивом на позов.

В той же день Господарським судом Харкiвської областi на офіційному веб-порталі судової влади України розміщено оголошення, яким здійснено повідомлення про виклик Держави-агресора Російської Федерації в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації у справі №922/372/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто-Готель" до Держави Російська Федерація в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації про стягнення збитків завданих збройною агресією РФ, як відповідача у підготовче засідання призначене на 10:00 год. 05.03.2025. Повідомлено про наслідки неявки в судове засідання.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.03.2025 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 02.04.2025.

В той же день Господарським судом Харкiвської областi на офіційному веб-порталі судової влади України розміщено оголошення, яким здійснено повідомлення про виклик Держави-агресора Російської Федерації в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації у справі №922/372/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто-Готель" до Держави Російська Федерація в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації про стягнення збитків, завданих збройною агресією РФ, як відповідача, у судове засідання на 10:15 год. 02.04.2025. Повідомлено про наслідки неявки в судове засідання.

Присутній в судовому засіданні 02.04.2025 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач явку свого представника в судове засідання 02.04.2025 не забезпечив, про причини неявки не повідомив, своїм правом, наданим відповідно до ст.165 ГПК України не скористався - відзив на позов не надав.

Відповідно до частин другої - четвертої статті 120 ГПК кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Згідно з частиною 1 та пунктом 1 частини 2 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.

Виходячи з системного аналізу змісту вищенаведених положень ГПК України належне повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду справи є обов`язком суду, а відсутність на час проведення судового засідання в матеріалах справи доказів про належне повідомлення учасників справи про дату, час і місце розгляду справи - є підставою для відкладення розгляду справи.

При цьому, розгляд справи є можливим лише у разі наявності у суду відомостей щодо належного повідомлення учасників справи та інших осіб про дату, час та місце судового засідання. Право бути належним чином повідомленим про дату та час слухання справи не може бути формальним, оскільки протилежне не відповідає ідеї справедливого судового розгляду, яка включає основоположне право на змагальність провадження (схожий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №918/1478/14).

Суд наголошує, що право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, яка передбачена статтею 129 Конституції України і статтею 6 Конвенції. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення. Загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи та хід її розгляду.

Такі принципи господарського судочинства, як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі, реалізуються, зокрема, шляхом надання особам, які беруть участь у справі, рівних процесуальних прав й обов`язків, до яких, зокрема, віднесено право знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів, а також право давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення (правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 03.08.2022 у справі №909/595/21).

Водночас, у зв`язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації на територію України 24 лютого 2022 року, Україна розірвала дипломатичні відносини з Російською Федерацією, що у свою чергу з цієї дати унеможливлює направлення запитів та листів до посольства Російської Федерації в Україні у зв`язку із припиненням його роботи на території України.

До висновків щодо розірвання дипломатичних відносин між Україною і Російською Федерацією, на основі аналізу наведених вище норм права та фактичних обставин, дійшов Верховний Суд у постанові від 14.04.2022 у справі №308/9708/19 (провадження №61-18782св21), від 25.01.2019 №796/165/18, від 18.05.2022 №760/17232/20-ц, а також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2022 у справі №635/6172/17, провадження №14-167 цс 20, (пункт 58).

Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Окрім цього, АТ Укрпошта починаючи з 25.02.2022 фактично припинила обмін міжнародними поштовими відправленнями та поштовими переказами з Російською Федерацією, а відтак, станом на сьогодні суд позбавлений можливості повідомляти відповідача про розгляд справи засобами поштового зв`язку.

У зв`язку із зазначеним, задля належного повідомлення відповідача про розгляд справи та дати судових засідань, судом розміщувались відповідні оголошення на сайті Судової влади України.

Крім того, процесуальні документи щодо розгляду даної справи офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua) та знаходяться у вільному доступі.

Таким чином суд, виходячи з презумпції обізнаності відповідача, дійшов висновку про належне повідомлення останнього про розгляд даної справи.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції" Європейським судом з прав людини наголошено, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді.

Право особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

З огляду на зазначене, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також судом надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу по суті.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 02.04.2025 судом проголошено скорочене рішення (вступну та резолютивну частини).

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши промову присутніх учасників справи у судових дебатах, суд встановив наступне.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, який наразі продовжено.

Починаючи з 24.02.2022 військові збройних сил Російської Федерації здійснили озброєний наступ на територію України та, зокрема, на територію Харківської області.

Відповідно до Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 року у період з 24.02.2022 по 15.09.2022 місто Харків перебувало в зоні активних бойових дій.

Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 року, у період з 16.09.2022 року по сьогоднішній день місто Харків перебуває в зоні можливих бойових дій.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто-Готель" є м. Харків, вул. Клочківська, 190А. Основним видом економічної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто-Готель" є діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення.

Як свідчать матеріали справи, 09.09.2022 будівлі та нежитлові приміщення, а саме: будівля готелю (літ.В-2-7;В-7), загальною площею 1803,6 кв.м., що знаходиться за адресою: Харківська область, місто Харків, вулиця Клочківська, 190-А, та будівля фітнес-центру (літ. В-2-7), загальною площею 4545,1 кв.м., що знаходиться за адресою: Харківська область, місто Харків, вулиця Клочківська, 190-А, потрапили під обстріл з боку збройних сил Російської Федерації та були пошкоджені.

Вказані вище будівлі належать позивачу на праві приватної власності та перебувають у нього на балансі, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №309537658 від 12.09.2022.

Товариством з обмеженою відповідальністю АЗОВ-ГАРРЕТ 17.08.2023 було складено звіт №3/8-23-1 (зареєстрованого в ЄДЕССБ 17.08.2023 року за номером ТО01:1393-8431-3630-0258), складеного за результатами обстеження будівель ТОВ МІСТО-ГОТЕЛЬ за адресою: Харківська область, місто Харків, вул. Клочківська, буд.190-А щодо оцінки технічного стану і експлуатаційної придатності нежитлової будівлі, пошкодженої внаслідок бойових дій.

Відповідно до пункту 2 Додатку №4 (акт, складений за результатами обстеження пошкодженого об`єкта) вказаного вище звіту виявлені дефекти і пошкодження основних будівельних конструкцій, а саме:

1. Будівля готелю:

1) Колони - руйнування колони уламками боєприпасів на 2 поверсі на перетині осі 9с і ряду Ас. Пошкодження захисного шару бетона колон на фасаді 1с-15с окремими місцями;

2) Зовнішні стіни - масове руйнування фасадного скління;

3) Внутрішні стіни та перегородки - руйнування перегородок із гіпсокартону окремими місцями вибуховою хвилею;

4) Покрівля - повне руйнування уламками боєприпасів;

5) Вікна, двері - руйнування віконних блоків або скління уламками боєприпасів та вибуховою хвилею. Руйнування дверних блоків вибуховою хвилею;

6) Навіс - руйнування балок покриття і покрівлі в осях 1с-6с по ряду Ас уламками боєприпасів та вибуховою хвилею;

7) Опорядження фасадів - пошкодження вентильованих фасадів уламками боєприпасів та вибуховою хвилею;

8) Внутрішнє опорядження - руйнування опорядження окремими місцями;

2. Будівля фітнес-центру:

1) Колони - деформація колони на 2 поверсі на перетині осі 4 і ряду А вибуховою хвилею;

2) Зовнішні стіни - масове руйнування фасадного скління;

3) Внутрішні стіни і перегородки - руйнування перегородок із гіпсокартону окремими місцями вибуховою хвилею;

4) Конструкції покриття - наскрізне руйнування покриття в осях 3-5 між рядами А Б внаслідок влучання боєприпасу та вибуховою хвилею. Деформація елементів металоконструкцій покриття в осях 3-5 між рядами А-Б внаслідок влучання боєприпасу та вибуховою хвилею. Пошкодження системи водовідведення з даху на фасаді 11-1;

5) Покрівля - повне руйнування уламками боєприпасів;

6) Підлога - пошкодження уламками боєприпасів та вибуховою хвилею окремими місцями;

7) Вікна, двері - руйнування віконних блоків або скління уламками боєприпасів та вибуховою хвилею. Руйнування дверних блоків вибуховою хвилею;

8) Опорядження фасадів - пошкодження вентильованих фасадів уламками боєприпасів та вибуховою хвилею;

9) Внутрішнє опорядження - руйнування опорядження окремими місцями.

Згідно з пунктом 3 Додатку №4 вказаного вище звіту виявлені дефекти і пошкодження внутрішніх інженерних систем, а саме:

1) Водопостачання - пошкодження трубопроводів та запірної арматури внаслідок заморожування та уламками боєприпасів;

2) Опалення - пошкодження трубопроводів та приладів опалювання внаслідок заморожування та уламками боєприпасів. Пошкодження димової труби уламками боєприпасів;

3) Електропостачання - пошкодження електричної проводки і світильників окремими місцями уламками боєприпасів та вибуховою хвилею;

4) Вентиляція і система кондиціювання - пошкодження чіллера та повітропроводів окремими місцями.

За результатами складення вказаного вище звіту №3/8-23-1 від 17.08.2023 року експертом Солонським Миколою Вікторовичем (Кваліфікаційний сертифікат відповідального виконавця окремих видів робіт, пов`язаних за створенням об`єктів архітектури серії АЕ № 006363) було зроблено висновок про наступне:

1) Категорія пошкоджень об`єкта - ІІ;

2) Загальна характеристика категорії пошкоджень об`єкта - наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій (категорії відповідальності конструкцій А та Б), ступінь та характер яких свідчить про необхідність виконання робіт щодо часткового демонтажу частин об`єкта або його окремих конструкцій, підсилення об`єкта або його окремих несучих та огороджувальних конструкцій;

3) Загальні рекомендації щодо подальшої експлуатації - рекомендовано виконання робіт з відновлення шляхом капітального ремонту будівлі згідно відомості дефектів та пошкоджень.

Харківською торгово-промисловою палатою було складено звіт №13-ОИ-1/23 (період складання звіту з 11.08.2023 по 08.09.2023 року) про оцінку реальних збитків нерухомого майна, що зазнало руйнівного впливу внаслідок збройної агресії Російської Федерації.

Відповідно до висновку про вартість об`єкту оцінки, у вказаному вище звіті зазначено наступне.

1) Об`єкт оцінки: реальні збитки нерухомого майна, що зазнало руйнівного впливу внаслідок збройної агресії Російської Федерації;

2) Мета оцінки: визначення розміру збитків нерухомого майна, що зазнало руйнівного впливу внаслідок збройної агресії російської федерації, для цілей подання позовів (у тому числі колективних) постраждалими до судових інстанцій, зокрема міжнародних, подання заяв на компенсацію.

3) Методичні підходи: порівняльний підхід.

4) Ринкова вартість реальних збитків становить 5 731 887,25 доларів США, що в еквіваленті до національної валюти (по курсу на момент оцінки) дорівнює 209 599 778,37 грн.

Разом з цим, слідчим 2 відділення слідчого відділу УСБУ в Харківській області старшим лейтенантом юстиції Мулик Анастасією було прийнято постанову від 14.01.2025 про визнання юридичної особи потерпілим та залучення представника потерпілої юридичної особи до участі у кримінальному провадженні №12022221200001412,відкритого 10.09.2022 року за фактом вчинення РФ 09.09.2022 року кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 438 КК України.

Відповідно до вказаної вище постанови ТОВ МІСТО-ГОТЕЛЬ (код ЄДРПОУ 37460261) було визнано потерпілим у кримінальному провадженні №12022221200001412 від 10.09.2022 року за ч.1 ст.438 КК України.

Також, Комісією з обстеження об`єктів нерухомого майна, що було пошкоджене/ знищене внаслідок бойових дій було складено акту комісійного обстеження об`єкта нерухомого майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації №Ше-4402 від 14.09.2023 року, на підставі якого відомості щодо пошкодженого майна було внесено до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації (документи, що підтверджують цей факт додаються до цього позову).

Разом з тим, внаслідок обстрілу з боку РФ, що стався 09.09.2022 року були знищені матеріальні активи ТОВ МІСТО-ГОТЕЛЬ.

Харківською торгово-промисловою палатою було складено звіт №13-2-ОИ/23 (період складання звіту з 11.08.2023 по 08.09.2023 року) про оцінку вартості реальних збитків, що нанесені матеріальним активам ТОВ МІСТО-ГОТЕЛЬ внаслідок збройної агресії РФ.

Відповідно до висновку про вартість об`єкту оцінки, у вказаному вище звіті зазначено наступне.

1) Об`єкт оцінки: реальні збитки , що нанесені матеріальним активам ТОВ МІСТО- ГОТЕЛЬ внаслідок збройної агресії Російської Федерації;

2) Мета оцінки: визначення розміру збитків, завданих внаслідок збройної агресії Російської Федерації, для цілей подання позовів (у тому числі колективних) постраждалими до судових інстанцій, зокрема міжнародних, подання заяв на компенсацію.

3) Методичні підходи: витратний підхід.

4) Ринкова вартість реальних збитків становить 41 568,26 доларів США, що в еквіваленті до національної валюти (по курсу на момент оцінки) дорівнює 1 520 093,14 грн.

Харківською торгово-промисловою палатою було складено Експертний висновок №93-ПМ/23 від 08.09.2023 року щодо первинного фіксування стану нерухомого майна та активів, пошкоджених або зруйнованих внаслідок воєнних (бойових) дій.

Відповідно до висновку вищезазначеної експертизи Харківською торгово- промисловою палатою було встановлено:

1) Нерухоме майно та власні активи ТОВ МІСТО-ГОТЕЛЬ, розташовані за адресою: Харківська область, місто Харків, вулиця Клочківська, будинок 190-А, знаходяться на території Харківської територіальної громади, яка віднесена до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії. Дата виникнення можливості бойових дій 24.02.2022 р. відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 р. №309 Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

2) Знищення та пошкодження майна і активів ТОВ МІСТО-ГОТЕЛЬ відбулися через порушення законів та звичаїв війни військовослужбовцями підрозділів збройних сил чи інших відомств Російської Федерації, що полягали у здійсненні обстрілів із невстановленого виду озброєння та снарядами невстановленого калібру пошкоджено будівлю та майно ресторану МІСТО та ТРЦ МІСТО, за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 190-А.

3) Пошкодження та руйнація нерухомого майна представляють собою:

- Група нежитлових приміщень підвалу №1-:-6; цокольного поверху 1-:-14, №16 :-58, 58а, №59-:-61, 61а, №62-:-108, 111, 112; 1-го поверху 1-:-11, 13 в багатофункціональній будівлі, що включає приміщення різного призначення В-2-7 - руйнування фасадного скління, руйнування м`яких та металевих елементів покрівлі, обрушення та посічення перегородок. Майже всі віконні отвори мають пошкодження у вигляді вибитого скла. Наявні пошкодження дверних блоків, обрушення перегородок. Пошкодження систем вентиляції та кондиціонування у вигляді посічень труб та інших елементів повітропроводів та запірних арматур. Пошкодження кабелів і світильників у вигляді посічень та розривів.

- Нежитлові приміщення в літ.В-7 - пошкодження стінових колон, посічень бетонних та залізних елементів. Пошкодження фасадного скління. Посічення та розриви елементів покрівлі у вигляді посічень та розривів. В усіх віконних отворах вибите скло та пошкодження віконних і дверних блоків. Обрушення та посічення перегородок. Пошкодження систем вентиляції та кондиціонування. Посічення та розриви у трубопроводі та запірних арматурах. Пошкодження кабелів і світильників у вигляді посічень та розривів. Посічення та розлами кабелів та камер.

4) Стан активів ТОВ МІСТО-ГОТЕЛЬ, які детально наведені у таблицях 1-4, відповідно до Інвентаризаційних описів знищені в повному обсязі. А саме:

- Елементи оздоблення інтер`єру мають деформацію та розлами корпусів, пошкодження скла, посічення та наскрізні отвори.

- На меблях наявні пошкодження корпусів, розлами, посічення, наскрізні отвори та розриви матеріалу обшивки.

- Технологічне обладнання єдиного нерозривного процесу виробництва пива з установкою типу Blonderbee має наявні посічення, наскрізні отвори, розлами та деформації корпусів, сліди протікання мастильних рідин та відсутність частин елементів обладнання.

- Комп`ютерна та офісна техніка - наявні пошкодження корпусів, посічення та розлами залізних елементів, пошкодження моніторів.

Світлові та звукова апаратура - наявні розриви кабелів, вибите скло та посічення корпусів обладнання.

Факт потрапляння 09.09.2022 снарядів та пошкодження будівель та обладнань за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, буд. 190-А, підтверджується також довідкою №332-740 від 20.09.2022, виданою відділом запобігання надзвичайним ситуаціям по Шевченківському району Харківської міської територіальної громади Харківського районного управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області.

З огляду на вищезазначене, позивач був вимушений звернутися з даним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1, ч.2, ч.6 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

За приписами ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

В силу ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч.1, ч.2 ст.1166 Цивільного кодексу України).

Суд зазначає, що при вирішенні спорів про відшкодування шкоди за ст.1166 Цивільного кодексу України, доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв`язок між протиправною дією та негативними наслідками. Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.

Згідно із частиною першою статті 1 Статуту ООН Організація Об`єднаних Націй переслідує ціль підтримувати міжнародний мир і безпеку і з цією ціллю вживати ефективні колективні заходи для попередження та усунення загрози світу й актів агресії чи інших порушень миру, і проводити мирними засобами, відповідно до принципів справедливості і міжнародного права, залагодження чи вирішення міжнародних спорів чи ситуацій, які можуть призвести до порушення миру.

Відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН ES-11/1 від 02.03.2022 військова агресія Російської Федерації була засуджена як така, що порушує статтю 2 (4) Статуту ООН, а також суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України. Крім того, Російську Федерацію було зобов`язано припинити застосування сили проти України та вивести свої збройні сили за межі міжнародно визнаних кордонів України.

Аналогічних висновків дійшов і Міжнародний суд ООН, який у своєму наказі про забезпечувальні заходи від 16.03.2022 у справі щодо звинувачень в геноциді за конвенцією про попередження та покарання злочину геноциду (Україна проти Російської Федерації) зобов`язав Російську Федерацію припинити військову агресію проти України.

Також Генеральна Асамблея ООН прийняла Резолюцію ES-12/1 від 24.03.2022, якою додатково засуджує військову агресію Росії проти України, вимагає від Російської Федерації припинення військових дій, в тому числі атак проти цивільних осіб та цивільних об`єктів, а також засуджує всі порушення міжнародного гуманітарного права та порушення прав людини та вимагає безумовного дотримання міжнародного гуманітарного права, включно із Женевськими Конвенціями 1949 року та Додатковим протоколом 1977 року до них.

Проте, станом на час розгляду цієї справи Росія не виконала приписів (вимог) ані Резолюції Генеральної Асамблеї ООН ES-11/1 від 02.03.2022, ані наказу Міжнародного суду ООН від 16.03.2022, та продовжує військову агресію проти України та військові злочини проти цивільного населення та цивільних об`єктів у порушення норм міжнародного права, зокрема Статуту ООН, Женевських Конвенцій 1949 року та Додаткового протоколу I 1977 року до них.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 14.04.2022 про заяву Верховної Ради України "Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні" визнано геноцидом Українського народу дії Збройних сил, політичного і військового керівництва Росії під час збройної агресії проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, а також доручено Голові Верховної Ради України спрямувати цю заяву до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, урядів та парламентів іноземних держав. Голові Верховної Ради України надано повноваження звернутися до Генеральної прокуратури, Міністерства закордонних справ України та Міністерства юстиції України щодо невідкладного вжиття заходів для належного документування фактів вчинення Збройними силами Російської Федерації та її політичним і військовим керівництвом геноциду Українського народу, злочинів проти людяності, воєнних злочинів, інших тяжких злочинів на території України та ініціювання притягнення до відповідальності всіх винних осіб.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №210/4458/15-ц, від 30.01.2020 у справі 287/167/18-ц, ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.08.2017 у справі №761/9437/15-ц висловлено правову позицію про те, що факт збройної агресії Російської Федерації проти України встановленню в судовому порядку не потребує.

Преамбулою Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" встановлено, що Україна згідно з Конституцією України є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки, у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншим міжнародно-правовим актам є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

Відповідно до ч.3 ст.85 Господарського процесуального кодексу України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Отже, протиправність діяння відповідача, як складового елементу факту збройної агресії Росії проти України в розумінні ч.3 ст.85 Господарського процесуального кодексу України є загальновідомим фактом, який закріплено державою на законодавчому рівні.

У своїй постанові від 14.04.2022 у справі № 308/9708/19 Верховний Суд дійшов висновку, що на Росію не поширюється судовий імунітет, оскільки "вчинення актів збройної агресії іноземною державою не є реалізацією її суверенних прав, а свідчить про порушення зобов`язання поважати суверенітет та територіальну цілісність іншої держави - України, що закріплено в Статуті ООН". Зокрема, Верховний Суд зазначив, що "такими діями Російська Федерація вийшла за межі своїх суверенних прав, гарантованих статтею 2 Статуту ООН, та грубо порушила гарантоване нормами міжнародного права право власності позивача".

Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі №990/80/22 Росія, вчинивши неспровокований та повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, численні акти геноциду Українського народу, не вправі надалі посилатися на свій судовий імунітет, заперечуючи тим самим юрисдикцію судів України на розгляд та вирішення справ про відшкодування шкоди, завданої такими актами агресії.

Верховний Суд у постанові від 20.11.2024 у cправі №905/17/24 зазначив, що враховуючи те, що: предметом позову у цій справі є відшкодування збитків, завданих збройною агресією Росії проти України; місцем завдання шкоди є територія суверенної держави Україна; вчинення актів збройної агресії іноземною державою не є реалізацією її суверенних прав, а свідчить про порушення зобов`язання поважати суверенітет та територіальну цілісність іншої держави - України, що закріплено у Статуті ООН, судовий імунітет Росії у даному випадку на спірні правовідносини не поширюється.

Звернення Товариства до українського суду є єдиним розумно доступним засобом захисту права, позбавлення якого означало б позбавлення такого права взагалі, тобто не заперечувало б саму сутність такого права.

Подібні правові висновки зроблено у постановах Верховного Суду від 18.05.2022 у справі №428/11673/19, від 18.05.2022 у справі №760/17232/20-ц, від 12.10.2022 у справі №463/14365/21, від 12.10.2022 у справі №463/14366/21.

Обов`язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв`язок між вчиненими порушеннями і завданими збитками. Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок вчиненого порушення, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв`язку між діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.

Як було встановлено судом, саме внаслідок бойових дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, позивачу було завдано збитків.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №326 було затверджено Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, який встановлює процедуру визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Росії, починаючи з 19.02.2014.

Згідно з підпунктом 18 пункту 2 Порядку №326 визначення шкоди та збитків здійснюється окремо за таким напрямом: економічні втрати підприємств (крім підприємств оборонно-промислового комплексу), у тому числі господарських товариств, - напрям включає втрати підприємств усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна, втрати фінансових активів, а також упущену вигоду від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності.

Основні показники, які оцінюються:

вартість втраченого, знищеного чи пошкодженого майна державних підприємств, у тому числі господарських товариств, у статутному капіталі яких державі належить 50 та більше відсотків акцій (часток, паїв);

вартість втраченого, знищеного чи пошкодженого майна підприємств недержавної форми власності;

вартість втрачених фінансових активів державних підприємств, у тому числі господарських товариств, у статутному капіталі яких державі належить 50 та більше відсотків акцій (часток, паїв);

вартість втрачених фінансових активів підприємств недержавної форми власності;

упущена вигода державних підприємств, у тому числі господарських товариств, у статутному капіталі яких державі належить 50 та більше відсотків акцій (часток, паїв);

упущена вигода підприємств недержавної форми власності;

втрати державних підприємств, у тому числі господарських товариств, у статутному капіталі яких державі належить 50 та більше відсотків акцій (часток, паїв), від неоплачених товарів, робіт і послуг, наданих та спожитих на тимчасово окупованих територіях;

втрати підприємств недержавної форми власності від неоплачених товарів, робіт і послуг, наданих та спожитих на тимчасово окупованих територіях.

Визначення шкоди та збитків підприємств здійснюється відповідно до методики, затвердженої спільним наказом Мінекономіки та Фонду державного майна.

Відповідно до пункту 5 Загальних засад оцінки збитків, завданих майну та майновим правам внаслідок збройної агресії Російської Федерації (додаток до Постанови №326) оцінка збитків, завданих постраждалим, здійснюється шляхом проведення аналітичної оцінки збитків, стандартизованої, незалежної оцінки збитків або є результатом проведення судової експертизи.

Незалежна оцінка збитків проводиться суб`єктами оціночної діяльності - суб`єктами господарювання, визнаними такими Законом України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні (далі - суб`єкти оціночної діяльності), із дотриманням національних стандартів оцінки майна та Міжнародних стандартів оцінки майна з урахуванням особливостей, що визначені цими Загальними засадами та методиками оцінки шкоди та збитків, передбаченими пунктом 5 Порядку.

Цим же Додатком до Порядку визначено, зокрема, що:

висновок експерта - складений відповідно до вимог законодавства документ, що містить докладний опис проведених судовим експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед судовим експертом, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України Про судову експертизу;

збитки - вартість втраченого, пошкодженого та (або) знищеного майна, що зазнало руйнівного впливу внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, ракетно-бомбових ударів в ході збройної агресії російської федерації, а також розмір витрат, необхідний для відновлення порушеного права (реальні збитки); та/або розмір доходу, який постраждалий міг би одержати за умови відсутності збройної агресії російської федерації (упущена вигода);

звіт про оцінку збитків - документ, в якому викладаються результати незалежної оцінки збитків, проведеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання (оцінювачем) відповідно до Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні;

інформаційні джерела - дані, які додатково надаються або збираються з метою застосування оціночних процедур, які визначені методиками оцінки шкоди та збитків, передбаченими пунктом 5 Порядку;

Міжнародні стандарти оцінки - Міжнародні стандарти оцінки (International Valuation Standards), розроблені та прийняті Радою з Міжнародних стандартів оцінки (The International Valuation Standards Council), якими визначені загальні засади оціночної діяльності та методичні засади оцінки окремих видів майна;

оцінка - процес визначення вартості на дату оцінки за відповідною процедурою;

оцінка реальних збитків - визначення вартості пошкодженого або знищеного індивідуально визначеного майна (майна, визначеного родовими ознаками), а також вимушені витрати сторони, яка зазнала збитків внаслідок пошкодження або знищення зазначеного майна;

оціночна вартість - вартість, яка визначається за встановленими алгоритмом та складом вихідних даних;

оціночні процедури - дії (етапи) алгоритму реалізації методу оцінки, що конкретизує один або декілька методичних підходів до оцінки, виконання яких у певній послідовності дає можливість провести оцінку;

постраждалі - громадяни України, іноземці або особи без громадянства, суб`єкти господарювання незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, державні або комунальні установи, організації, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, держава Україна, яким завдано збитків внаслідок збройної агресії Російської Федерації;

ринкова вартість - очікувана грошова сума, за яку актив або зобов`язання варто обмінювати на дату оцінки між готовими до транзакції та не пов`язаними між собою покупцем і продавцем, після належного маркетингу та за умови, що кожна сторона діяла обізнано, розсудливо і без примусу.

Згідно з пунктом 6 Додатку до Порядку №326 об`єктом збитків є майно, майнові права та інші активи, що належать постраждалим та зазнали руйнівного впливу, за такими секторами:

соціальний сектор - соціальний захист, житло, освіта, охорона здоров`я, культура та релігія, фізична культура і спорт, молодіжна сфера та національно-патріотичне виховання;

інфраструктура - транспорт, енергетика, зв`язок, теплопостачання, водопостачання і водовідведення та інше;

виробничий сектор - сільське, лісове та рибне господарство, оборонно-промисловий комплекс, промисловість, торгівля, туризм та інше;

наскрізні сектори - державне та місцеве управління, третинний сектор економіки та інше.

До збитків також належить дохід, який постраждалий міг би одержати за умови відсутності збройної агресії Російської Федерації (упущена вигода).

Відповідно до пункту 8 цього ж Додатку до Порядку № 326 метою оцінки збитків є:

визначення розміру реальних збитків (у вартісному виразі);

визначення упущеної вигоди;

визначення витрат, необхідних для відновлення майна та майнових прав, що зазнали руйнівного впливу.

18.10.2022 наказом Міністерства економіки України та Фонду державного майна України за №3904/1223 було затверджено Методику визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності.

Пунктом 1 Методики №3904/1223 передбачено, що вона застосовується під час оцінки (визначення розміру) реальних збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям, іншим суб`єктам господарювання всіх форм власності внаслідок втрати, руйнування або пошкодження їх майна у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації, оцінки (визначення розміру) упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності зазначеними суб`єктами господарювання, а також оцінки потреб у відновленні майна суб`єктів господарювання.

Механізми оцінки (визначення розміру) реальних збитків, упущеної вигоди та оцінки потреб у відновленні, що наведені в цій Методиці, розроблено на підставі національних та міжнародних стандартів оцінки, а також керівних принципів Світового банку щодо оцінки збитків та інших матеріалів, що розроблені організаціями, визнаними у світовому співтоваристві.

Ця Методика є обов`язковою для використання під час оцінки збитків, завданих постраждалим внаслідок збройної агресії, проведення судової експертизи (експертного дослідження), пов`язаної з оцінкою збитків, завданих постраждалим внаслідок збройної агресії, та її положення переважають над іншими положеннями нормативно-правових актів, методик, рекомендацій тощо, які регулюють питання визначення розміру збитків, завданих підприємствам, установам, організаціям, іншим суб`єктам господарювання всіх форм власності. У разі якщо певні питання, пов`язані з оцінкою збитків, не врегульовано цією Методикою, застосовуються інші нормативно-правові акти з питань оцінки майна, що визначені такими згідно із Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", та оціночні процедури, що передбачені міжнародними та національними стандартами оцінки, міжнародною оціночною практикою. Необхідність та доцільність застосування інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна обґрунтовуються у звіті про оцінку збитків (висновку експерта).

Ця Методика передбачає механізми оцінки (визначення розміру) збитків, завданих підприємствам, установам, організаціям та іншим суб`єктам господарювання всіх форм власності внаслідок збройної агресії, оцінки (визначення розміру) упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності зазначеними суб`єктами господарювання, а також оцінки потреб у відновленні майна суб`єктів господарювання станом на дату оцінки, яка є датою не раніше ніж 23 лютого 2022 року. Оцінка (визначення розміру) збитків (упущеної вигоди) станом на дату оцінки, яка передує 23 лютого 2022 року, здійснюється шляхом проведення оцінки згідно з вимогами Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" або судової експертизи (експертного дослідження) згідно із Законом України "Про судову експертизу" з дотриманням методичного регулювання оцінки майна, яке здійснюється національними стандартами оцінки та міжнародними стандартами оцінки, європейськими стандартами оцінки, нормами міжнародної оціночної практики, що склалася, за наявності вихідних даних та інформаційних джерел, необхідних для проведення оцінки (визначення розміру) збитків.

Згідно з частинами першою - четвертою статті 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

Статтею 104 ГПК України передбачено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Національний стандарт №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затверджений постановою №1440 від 10.09.2003 Кабінету Міністрів України, є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна.

Національний стандарт №2 "Оцінка нерухомого майна", затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 28.10.2004, також є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.

Отже, оцінка нерухомого майна має здійснюватися відповідно до Національного стандарту №2 з урахуванням вимог Національного стандарту №1, яким визначено загальні засади процедури оцінювання.

Згідно з п.15 Національного стандарту №1 методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об`єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватися на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно.

Витрати на відтворення (заміщення) повинні визначатися на дату оцінки з урахуванням ринкових цін.

Під час прогнозування грошового потоку та відповідної норми доходу повинен бути врахований вплив ринкових умов на функціонування (використання) об`єкта оцінки виходячи з принципу його найбільш ефективного використання.

Відповідно п.16 Національного стандарту №1 визначення ринкової вартості об`єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів у оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість

об`єкта оцінки.

За відсутності достовірної інформації про ціни продажу подібного майна ринкова вартість об`єкта оцінки може визначатися на основі інформації про ціни пропонування подібного майна з урахуванням відповідних поправок, які враховують тенденції зміни ціни продажу подібного майна порівняно з ціною їх пропонування.

За наявності істотного впливу зовнішніх факторів (соціально-економічних, політичних, екологічних тощо) на ринок подібного майна, що призводить до фактичної неможливості надання аргументованого та достовірного висновку про ринкову вартість, у звіті про оцінку майна даються додаткові роз`яснення та застереження. При цьому оцінювач має право надавати висновок про ринкову вартість об`єкта оцінки, що ґрунтується, зокрема, на інформації про попередній рівень цін на ринку подібного майна або на припущенні про відновлення стабільної ситуації на ринку.

Пунктом 38 Національного стандарту №1 визначено, що для проведення оцінки майна застосовуються такі основні методичні підходи: витратний (майновий - для оцінки об`єктів у формі цілісного майнового комплексу та у формі фінансових інтересів); дохідний; порівняльний.

Відповідно до п.48 Національного стандарту №1 для визначення ринкової вартості об`єкта оцінки у матеріальній формі із застосуванням порівняльного підходу інформація про подібне майно повинна відповідати таким критеріям:

умови угод купівлі-продажу або умови пропонування щодо укладення таких угод не відрізняються від умов, які відповідають вимогам, що висуваються для визначення ринкової вартості;

продаж подібного майна відбувся з дотриманням типових умов оплати;

умови на ринку подібного майна, що визначали формування цін продажу або пропонування, на дату оцінки істотно не змінилися або зміни, які відбулися, можуть бути враховані.

Згідно з п.49 Національного стандарту №1 основними елементами порівняння є характеристики подібного майна за місцем його розташування, фізичними та функціональними ознаками, умовами продажу тощо. Коригування вартості подібного майна здійснюється шляхом додавання або вирахування грошової суми із застосуванням коефіцієнта (відсотка) до ціни продажу (пропонування) зазначеного майна або шляхом їх комбінування.

На підтвердження наявності та задля доведення розміру збитків позивач надав суду, зокрема, Звіт №3/8-23-1 від 17.08.2023 року, складений ТОВ АЗОВ-ГАРРЕТ за результатами обстеження нежитлової будівлі за адресою: Харківська область, м.Харків, вул. Клочківська, буд. 190-А, витяг з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічне обстеження Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (реєстраційний номер документу: ТО01:1393-8431-3630-0258), Звіт №13-ОИ-1/23 про оцінку вартості реальних збитків нерухомого майна, що зазнало руйнівного впливу внаслідок збройної агресії РФ, Звіт №13-2-ОИ/23 про оцінку вартості реальних збитків, що нанесені матеріальним активам ТОВ МІСТО-ГОТЕЛЬ внаслідок збройної агресії РФ, Експертний висновок №93-ПМ/23 від 08.09.2023 року щодо фіксування стану нерухомого майна та активів, пошкоджених або зруйнованих внаслідок воєнних (бойових) дій, Акт комісійного обстеження об`єкта нерухомого майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації №Ше-4402 від 14.09.2023 року, витяг з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, наданий Департаментом житлово-комунального господарства Харківської міської ради, дата формування витягу: 29.07.2024 року о 10:18:22, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна (РПЗМ): ОНМ-26.07.2024-355586, витяг з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, наданий Департаментом житлово-комунального господарства Харківської міської ради, дата формування витягу: 29.07.2024 року о 10:13:04, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна (РПЗМ): ОНМ-26.07.2024-355583, витяг з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, наданий Департаментом житлово-комунального господарства Харківської міської ради, дата формування витягу: 29.07.2024 року о 09:42:32, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна (РПЗМ): ОНМ-23.07.2024-354324.

Як було встановлено судом, Товариством з обмеженою відповідальністю АЗОВ-ГАРРЕТ 17.08.2023 було складено звіт №3/8-23-1 (зареєстрований в ЄДЕССБ 17.08.2023 року за номером ТО01:1393-8431-3630-0258), за результатами обстеження будівель ТОВ МІСТО-ГОТЕЛЬ за адресою: Харківська область, місто Харків, вул. Клочківська, буд. 190-А, щодо оцінки технічного стану і експлуатаційної придатності нежитлової будівлі, пошкодженої внаслідок бойових дій.

Відповідно до пункту 2 Додатку №4 (акт, складений за результатами обстеження пошкодженого об`єкта) вказаного вище звіту виявлені дефекти і пошкодження основних будівельних конструкцій, а саме:

1. Будівля готелю:

1) Колони - руйнування колони уламками боєприпасів на 2 поверсі на перетині осі 9с і ряду Ас. Пошкодження захисного шару бетона колон на фасаді 1с-15с окремими місцями;

2) Зовнішні стіни - масове руйнування фасадного скління;

3) Внутрішні стіни та перегородки - руйнування перегородок із гіпсокартону окремими місцями вибуховою хвилею;

4) Покрівля - повне руйнування уламками боєприпасів;

5) Вікна, двері - руйнування віконних блоків або скління уламками боєприпасів та вибуховою хвилею. Руйнування дверних блоків вибуховою хвилею;

6) Навіс - руйнування балок покриття і покрівлі в осях 1с-6с по ряду Ас уламками боєприпасів та вибуховою хвилею;

7) Опорядження фасадів - пошкодження вентильованих фасадів уламками боєприпасів та вибуховою хвилею;

8) Внутрішнє опорядження - руйнування опорядження окремими місцями;

2. Будівля фітнес-центру:

1) Колони - деформація колони на 2 поверсі на перетині осі 4 і ряду А вибуховою хвилею;

2) Зовнішні стіни - масове руйнування фасадного скління;

3) Внутрішні стіни і перегородки - руйнування перегородок із гіпсокартону окремими місцями вибуховою хвилею;

4) Конструкції покриття - наскрізне руйнування покриття в осях 3-5 між рядами А Б внаслідок влучання боєприпасу та вибуховою хвилею. Деформація елементів металоконструкцій покриття в осях 3-5 між рядами А-Б внаслідок влучання боєприпасу та вибуховою хвилею. Пошкодження системи водовідведення з даху на фасаді 11-1;

5) Покрівля - повне руйнування уламками боєприпасів;

6) Підлога - пошкодження уламками боєприпасів та вибуховою хвилею окремими місцями;

7) Вікна, двері - руйнування віконних блоків або скління уламками боєприпасів та вибуховою хвилею. Руйнування дверних блоків вибуховою хвилею;

8) Опорядження фасадів - пошкодження вентильованих фасадів уламками боєприпасів та вибуховою хвилею;

9) Внутрішнє опорядження - руйнування опорядження окремими місцями.

Згідно з пунктом 3 Додатку №4 вказаного вище звіту виявлені дефекти і пошкодження внутрішніх інженерних систем, а саме:

1) Водопостачання - пошкодження трубопроводів та запірної арматури внаслідок заморожування та уламками боєприпасів;

2) Опалення - пошкодження трубопроводів та приладів опалювання внаслідок заморожування та уламками боєприпасів. Пошкодження димової труби уламками боєприпасів;

3) Електропостачання - пошкодження електричної проводки і світильників окремими місцями уламками боєприпасів та вибуховою хвилею;

4) Вентиляція і система кондиціювання - пошкодження чіллера та повітропроводів окремими місцями.

За результатами складення вказаного вище звіту №3/8-23-1 від 17.08.2023 року експертом Солонським Миколою Вікторовичем (Кваліфікаційний сертифікат відповідального виконавця окремих видів робіт, пов`язаних за створенням об`єктів архітектури серії АЕ № 006363) було зроблено висновок про наступне:

1) Категорія пошкоджень об`єкта - ІІ;

2) Загальна характеристика категорії пошкоджень об`єкта - наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій (категорії відповідальності конструкцій А та Б), ступінь та характер яких свідчить про необхідність виконання робіт щодо часткового демонтажу частин об`єкта або його окремих конструкцій, підсилення об`єкта або його окремих несучих та огороджувальних конструкцій;

3) Загальні рекомендації щодо подальшої експлуатації - рекомендовано виконання робіт з відновлення шляхом капітального ремонту будівлі згідно відомості дефектів та пошкоджень.

Також, Харківською торгово-промисловою палатою було складено звіт №13-ОИ-1/23 (період складання звіту з 11.08.2023 по 08.09.2023 року) про оцінку реальних збитків нерухомого майна, що зазнало руйнівного впливу внаслідок збройної агресії Російської Федерації.

Відповідно до висновку про вартість об`єкту оцінки, у вказаному вище звіті зазначено наступне.

1) Об`єкт оцінки: реальні збитки нерухомого майна, що зазнало руйнівного впливу внаслідок збройної агресії Російської Федерації;

2) Мета оцінки: визначення розміру збитків нерухомого майна, що зазнало руйнівного впливу внаслідок збройної агресії російської федерації, для цілей подання позовів (у тому числі колективних) постраждалими до судових інстанцій, зокрема міжнародних, подання заяв на компенсацію.

3) Методичні підходи: порівняльний підхід.

4) Ринкова вартість реальних збитків становить 5 731 887,25 доларів США, що в еквіваленті до національної валюти (по курсу на момент оцінки) дорівнює 209 599 778,37 грн.

Також, Комісією з обстеження об`єктів нерухомого майна, що було пошкоджене/ знищене внаслідок бойових дій було складено акту комісійного обстеження об`єкта нерухомого майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації №Ше-4402 від 14.09.2023 року, на підставі якого відомості щодо пошкодженого майна було внесено до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації (документи, що підтверджують цей факт додаються до цього позову).

Разом з цим, внаслідок обстрілу з боку РФ, що стався 09.09.2022 року були знищені матеріальні активи ТОВ МІСТО-ГОТЕЛЬ.

Харківською торгово-промисловою палатою було складено звіт №13-2-ОИ/23 (період складання звіту з 11.08.2023 по 08.09.2023 року) про оцінку вартості реальних збитків, що нанесені матеріальним активам ТОВ МІСТО-ГОТЕЛЬ внаслідок збройної агресії РФ.

Відповідно до висновку про вартість об`єкту оцінки, у вказаному вище звіті зазначено наступне.

1) Об`єкт оцінки: реальні збитки , що нанесені матеріальним активам ТОВ МІСТО- ГОТЕЛЬ внаслідок збройної агресії Російської Федерації;

2) Мета оцінки: визначення розміру збитків, завданих внаслідок збройної агресії Російської Федерації, для цілей подання позовів (у тому числі колективних) постраждалими до судових інстанцій, зокрема міжнародних, подання заяв на компенсацію.

3) Методичні підходи: витратний підхід.

4) Ринкова вартість реальних збитків становить 41 568,26 доларів США, що в еквіваленті до національної валюти (по курсу на момент оцінки) дорівнює 1 520 093,14 грн.

Також, Харківською торгово-промисловою палатою було складено Експертний висновок №93-ПМ/23 від 08.09.2023 року щодо первинного фіксування стану нерухомого майна та активів, пошкоджених або зруйнованих внаслідок воєнних (бойових) дій.

Відповідно до висновку вищезазначеної експертизи Харківською торгово- промисловою палатою було встановлено:

1) Нерухоме майно та власні активи ТОВ МІСТО-ГОТЕЛЬ, розташовані за адресою: Харківська область, місто Харків, вулиця Клочківська, будинок 190-А, знаходяться на території Харківської територіальної громади, яка віднесена до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії. Дата виникнення можливості бойових дій 24.02.2022 р. відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 р. №309 Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

2) Знищення та пошкодження майна і активів ТОВ МІСТО-ГОТЕЛЬ відбулися через порушення законів та звичаїв війни військовослужбовцями підрозділів збройних сил чи інших відомств Російської Федерації, що полягали у здійсненні обстрілів із невстановленого виду озброєння та снарядами невстановленого калібру пошкоджено будівлю та майно ресторану МІСТО та ТРЦ МІСТО, за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 190-А.

3) Пошкодження та руйнація нерухомого майна представляють собою:

- Група нежитлових приміщень підвалу № 1-:-6; цокольного поверху 1-:-14, №16 :-58, 58а, № 59-:-61, 61а, №62-:-108, 111, 112; 1-го поверху 1-:-11, 13 в багатофункціональній будівлі, що включає приміщення різного призначення В-2-7 - руйнування фасадного скління, руйнування м`яких та металевих елементів покрівлі, обрушення та посічення перегородок. Майже всі віконні отвори мають пошкодження у вигляді вибитого скла. Наявні пошкодження дверних блоків, обрушення перегородок. Пошкодження систем вентиляції та кондиціонування у вигляді посічень труб та інших елементів повітропроводів та запірних арматур. Пошкодження кабелів і світильників у вигляді посічень та розривів.

- Нежитлові приміщення в літ.В-7 - пошкодження стінових колон, посічень бетонних та залізних елементів. Пошкодження фасадного скління. Посічення та розриви елементів покрівлі у вигляді посічень та розривів. В усіх віконних отворах вибите скло та пошкодження віконних і дверних блоків. Обрушення та посічення перегородок. Пошкодження систем вентиляції та кондиціонування. Посічення та розриви у трубопроводі та запірних арматурах. Пошкодження кабелів і світильників у вигляді посічень та розривів. Посічення та розлами кабелів та камер.

4) Стан активів ТОВ МІСТО-ГОТЕЛЬ, які детально наведені у таблицях 1-4, відповідно до Інвентаризаційних описів знищені в повному обсязі. А саме:

- Елементи оздоблення інтер`єру мають деформацію та розлами корпусів, пошкодження скла, посічення та наскрізні отвори.

- На меблях наявні пошкодження корпусів, розлами, посічення, наскрізні отвори та розриви матеріалу обшивки.

- Технологічне обладнання єдиного нерозривного процесу виробництва пива з установкою типу Blonderbee має наявні посічення, наскрізні отвори, розлами та деформації корпусів, сліди протікання мастильних рідин та відсутність частин елементів обладнання.

- Комп`ютерна та офісна техніка - наявні пошкодження корпусів, посічення та розлами залізних елементів, пошкодження моніторів.

Світлові та звукова апаратура - наявні розриви кабелів, вибите скло та посічення корпусів обладнання.

Загальний розмір збитків відповідно до висновку Харківської торгово-промислової палати, викладеного в звіті №13-ОИ-1/23 (збитки, що нанесені нерухомому майну позивача) та висновку Харківської торгово-промислової палати, викладеного в звіті №13-2-ОИ/23 (збитки, що нанесені матеріальним активам позивача) становить 211 119 871,51 грн.

Суд констатує, що визначення розміру вказаних збитків було здійснено згідно вимог чинного законодавства, зокрема, з урахуванням Національних стандартів №1 та №2, а також у відповідності до Методики визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності, затвердженої наказом Міністерства економіки України та Фонду державного майна України за №3904/1223 від 18.10.2022.

Щодо вини, як складового елемента цивільного правопорушення, законодавством України на позивача не покладається обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди; діє презумпція вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди.

Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

В контексті зазначеного, саме відповідач повинен доводити відсутність своєї вини у спірних правовідносинах.

Зазначений висновок підтверджується Верховним Судом, зокрема, у постанові від 21.04.2021 у справі №648/2035/17, постанові від 14.02.2018 у справі №686/10520/15-ц.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем у справі на підставі належних та допустимих доказів доведено повний склад цивільного правопорушення, що є умовою та підставою для застосування до відповідача такого заходу відповідальності як відшкодування збитків.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, суду належить зважати на його ефективність з точки зору ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У п.145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд вказав на те, що за деяких обставин вимоги ст.13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02).

З урахуванням наведеного, ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Права особи в суді повинні бути захищені таким способом, який реально відновить її порушені інтереси.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми завданих збитків є ефективним способом захисту порушеного права в розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та фактично призведе до відновлення його порушених прав.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Руїс-Матеос проти Іспанії від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

У п.26 рішення від 15.05.2008 Європейського суду з прав людини у справі Надточій проти України суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008).

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003).

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 059 800,00 грн., відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача та підлягають стягненню до Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто-Готель" до держави Російська Федерація в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації про стягнення збитків - задовольнити.

Стягнути з держави Російська Федерація в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації (125993, м. Москва, вул. Велика Дмитрівка, буд. 15-а, будова 1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто-Готель" (61045, м. Харків, вул. Клочківська, 190-А; код ЄДРПОУ 37460261) суму завданих майнових збитків у розмірі 211 119871 (двісті одинадцять мільйонів сто дев`ятнадцять тисяч вісімсот сімдесят одна) грн. 51 коп. (що еквівалентно 5 773 255,51 доларів США по офіційному курсу НБУ на дату проведення оцінки).

Стягнути з держави Російська Федерація в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації (125993, м. Москва, вул. Велика Дмитрівка, буд. 15-а, будова 1) на користьДержавного бюджету України судовий збір у розмірі 1059 800 (один мільйон п`ятдесят дев`ять тисяч вісімсот) грн. 00 коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено "07" квітня 2025 р.

СуддяТ.О. Пономаренко