Ухвала від 07.04.2025 по справі 922/1173/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057)705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

07.04.2025м. ХарківСправа № 922/1173/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Рильової В.В.

розглянувши заяву про видачу судового наказу

заявникТовариство з обмеженою відповідальністю "Саулє" (місцезнаходження: 61052, місто Харків, вулиця Зброярська (колишня вул. Маліновського), буд.3; код ЄДРПОУ: 32761114) боржникТовариство з обмеженою відповідальністю "ІДІФ" (місцезнаходження: 61052, місто Харків, вулиця Зброярська (колишня вул. Маліновського), буд.3; код ЄДРПОУ: 35244087) про стягнення 7000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Саулє" звернулося до Господарського суду Харківської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІДІФ" заборгованість у розмірі 7000,00 грн., яка складається з неустойки та штрафу за договором суборенди та надання супутніх послуг №17/2024 від 21.08.2024.

Розглянувши подану заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, з огляду на наступне.

У відповідності до приписів частини першої статті 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд звертає увагу заявника на положення частини другої статті 12 ГПК України, відповідно до яких наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб`єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб`єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов`язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні. Разом із тим лише той факт, що договірні зобов`язання не виконуються, без обґрунтування причин, не вважається наявністю спору про право.

Таким чином, для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів. Звертаючись із заявою про видачу судового наказу, заявник повинен, в тому числі, подати документи, що свідчать про безспірність його вимог.

Наведене зумовлено тим, що під час розгляду заяви про видачу судового наказу суд не розглядає справу по суті, не встановлює обставин справи та не здійснює оцінку доказів щодо їх змагальності та достовірності, адже наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у господарському судочинстві, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Положеннями частин першої, другої 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За загальним правилом, обов`язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Доказування повинно здійснюватись за загальними правилами відповідно до статті 74 ГПК України, яка передбачає обов`язковість подання доказів наявності фактичних обставин.

Як зазначено заявником у заяві про видачу судового наказу, підставою стягнення заборгованості за Договором суборенди та надання супутніх послуг №17/2024 від 21.08.2024. є порушення ТОВ "ІДІФ" умов вказаного договору.

На підтвердження вказаних обставин заявником додано до заяви копію Договору суборенди та надання супутніх послуг №17/2024 від 21.08.2024., копію акту прийому- передачі приміщення від 01.09.2024.

Відповідно до п. 1.1. Договору суборенди та надання супутніх послуг №17/2024 від 21.08.2024 сторона - 1 передає, а сторона -2 приймає в тимчасове користування адміністративні (офісні приміщення) площею 5,0 кв.м, які розташвоані за адресою: 61012, м. Харків, вул.Зброярська,буд.3.

З аналізу положень статей 761, 774 Цивільного кодексу України суд вбачає, що договір суборенди (піднайму) є похідним від договору оренди (найму) і може зберігати свою чинність виключно протягом строку дії договору оренди (найму). У разі втрати чинності договором оренди припиняються права наймача на орендоване майно, зокрема право передання його в суборенду.

Натомість, до матеріалів заяви про видачу судового наказу не долучено копій Договору оренди та будь-яких інших документів, на підставі яких суд міг би з`ясувати чи наявне право у ТОВ "Саулє" відповідно до договору оренди на передачу приміщень (адміністративних (офісних приміщень) площею 5,0 кв.м, які розташовані за адресою: 61012, м. Харків, вул.Зброярська,буд.3.) в суборенду та чи не припинено воно станом на час звернення з заявою про видачу судового наказу.

Отже, в даному випадку заявником не надано суду доказів існування в нього безумовного права на стягнення заборгованості та безспірності його вимог.

За приписами пункт 8 частини першої статті 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (частина друга статті 152 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Саулє" у видачі судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІДІФ" заборгованості у розмірі 7000,00 грн., яка складається з неустойки та штрафу за договором суборенди та надання супутніх послуг №17/2024 від 21.08.2024.

Враховуючи можливість стягнення в порядку наказного провадження лише неоспорюваної заборгованості, вимоги ТОВ "Саулє" не підлягають розгляду в порядку наказного провадження.

Згідно пунктів 1, 3 частини першої статті 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу; заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу. Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (частина друга статті 152 ГПК України).

Суд також звертає увагу на те, що відповідно до частини другої статті 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Керуючись статтями 147, 148, 150, 152, 153, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Саулє" у видачі судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІДІФ" заборгованості у розмірі 7000,00 грн., яка складається з неустойки та штрафу за договором суборенди та надання супутніх послуг №17/2024 від 21.08.2024.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня набрання нею законної сили.

Ухвалу підписано 07.04.2025

СуддяРильова В.В.

Справа №922/1173/25