Ленінський районний суд м.дніпропетровська
Новинка
Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.
Реєстрація27.03.2025 Єдиний унікальний номер 205/3438/24
Справа № 205/3438/24
Провадження № 2/205/904/25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2025 року м. Дніпро
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Федотової В.М.,
при секретарі Киричок Л.А.,
розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув порядкуспрощеного позовногопровадження цивільнусправу запозовною заявою Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2024 року представник позивача адвокат Біла Т.А. звернулася до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська із вищевказаною позовною заявою.
В обґрунтування позову зазначила, що 23.10.2002 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про користування електричною енергією для побутових споживачів Дніпропетровської області № 9153058 за адресою: АДРЕСА_1 . 24.10.2017 року під час проведення технічної перевірки за вказаною адресою за участю відповідача було виявлено порушення ПРРЕЕ та складено акт про порушення № Н 127283. 13.10.2023 року під час технічної перевірки стану електричних приладів обліку та електроустановок за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено порушення ПРРЕЕ, про що складено акт про порушення № Дн 007234, відповідно до якого зафіксовано «самовільне підключення електропроводки до електромережі, що не є власністю АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» з порушенням схеми обліку. Самовільне підключення виконано дротом 2*2,5 мм кв від магістральних мереж до квартири на коробку відкрито, виявити яке при контрольному огляді приладу обліку можливість існувала. При відключенні приладу обліку, напруга на дротах зберігається. Відповідно до вказаних обставин було складено акт про порушення № Дн 007234 від 13.10.2023 року, який відповідач ОСОБА_1 відмовився підписувати, зауважень не вніс, що зафіксовано на відео. На засіданні комісії з розгляду актів про порушення, яке відбулося 21.11.2023 року на підставі акту про порушення № Дн 007234 від 13.10.2023 року було прийнято рішення про нарахування недорахованої електричної енергії у розмірі 43 172,45 грн. та складено протокол № 95/23. Відповідач на засідання комісії не з`явився, про місце, дату та час проведення засідання був повідомлений належним чином. 25.11.2023 року на адресу відповідача було направлено розрахунок вартості недорахованої електричної енергії, протокол засідання комісії № 95/23 та досудову претензію з вимогою про сплату збитків у розмірі 43 172,45 грн., однак заборгованість сплачена не була.
Враховуючи викладене, представник позивача змушений звернутися до суду та просити стягнути із відповідача на користь позивача суму недорахованої електричної енергії у розмірі 43 172,45 грн. та судові витрати по справі у вигляді судового збору у розмірі 3028 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 8000 грн.
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25.04.2024 року прийнято до розгляду, відкрито провадження у цивільній справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження.
10.10.2024 року відповідач ОСОБА_1 надав до суду відзив на позовну заяву у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначив, що вимоги позивача є надуманими та такими, що не відповідають дійсності, оскільки він не користувався електричною енергією безобліково. З долучених до матеріалів справи фото не вбачається, що дроти йдуть до квартири відповідача. Також просив суд врахувати, що він не дозволяв представникам ДТЕК робити фото і відео зйомку у квартирі, а контролери зайшли в квартиру без його згоди.
Ухвалами суду від 17.12.2024 року та від 29.01.2025 року, постановленими без оформлення окремого документа, клопотання представника позивача про виклик і допит свідків було задоволено, вирішено викликати в судове зсідання для допиту в якості свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Представник позивача ОСОБА_4 у судовому засідання надала пояснення аналогічні викладеним нею у позовній заяві, позовні вимоги підтримала у повному обсязі. Зазначила, що це не перше порушення, зафіксоване за вказаною адресою, на підтвердження чого надала відповідні докази. Окрім того, заочним рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 18.11.2014 року із відповідача ОСОБА_1 було стягнуто на користь ПАТ ДТЕК «Дніпрообленерго» збитки у розмірі 5086,78 грн. за споживання електричної енергії поза приладом обліку за адресою: АДРЕСА_1 .В подальшомупредставник позивача надала до суду заяву у якій просила судове засідання провести без застосування засобів технічної фіксації, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні надав заперечення аналогічні викладеним ним у відзиві на позовну заяву, у задоволенні позовних вимог просив відмовити у повному обсязі. Підтвердив, що він є власником квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Про наявність заочного рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 18.11.2014 року йому взагалі не було відомо. Також звернув увагу, що у щитовій була ціла купа дротів і не зрозуміло, яким чином контролери визначили, що дріт під напругою йде саме до його квартири. В подальшому надав до суду заяву у якій просив судове засідання проводити за його відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пояснили суду, що вони приїхали по заявці, у квартирі АДРЕСА_2 був присутній відповідач. З дозволу відповідача вони потрапили до його квартири, відповідач поводив себе коректно. При огляді було виявлено коробку до якої йшли два дроти під напругою фаза і 0, при вимкненні напруги в щитовій напруга в дротах була присутня, що є забороненим, це і стало підставою для складання акту. Також зазначили, що вони були присутні при складанні акту № Дн 007234 від 13.10.2023 року. В сусідній квартирі нікого не було, а дріт йшов саме в квартиру відповідача.
Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані та здобуті докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.
Згідно із ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
На підставі ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Судом встановлено, що 23.10.2002 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про користування електричною енергією для побутових споживачів Дніпропетровської області № 9153058 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 17-19).
13.10.2023 року під час технічної перевірки стану електричних приладів обліку та електроустановок за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено порушення ПРРЕЕ, про що складено акт про порушення № Дн 007234, відповідно до якого зафіксовано «самовільне підключення електропроводки до електромережі, що не є власністю АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» з порушенням схеми обліку. Самовільне підключення виконано дротом 2*2,5 мм кв від магістральних мереж до квартири на коробку відкрито, виявити яке при контрольному огляді приладу обліку можливість існувала. При відключенні приладу обліку, напруга на дротах зберігається (а.с. 5). Акт містить також схему підключення із зазначенням самовільного підключення.
Згідно із п. 8.2.5 ПРРЕЕ контролерами було складено акт про порушення № Дн 007234 від 13.10.2023 року, який відповідач ОСОБА_1 відмовився підписувати, що зафіксовано на відео (а.с. 58), будь-яких зауважень не надав (а.с. 5).
На засіданні комісії з розгляду актів про порушення, яке відбулося 21.11.2023 року без участі належним чином повідомленого споживача ОСОБА_1 , було розглянуто акт про порушення № Дн 007234 від 13.10.2023 року та відповідно до протоколу № 95/23 встановлено, що споживач порушив вимоги ПРРЕЕ (а.с. 8).
Розрахунок кількості недорахованої електричної енергії проведено за період з 13.04.2023 року по 13.10.2023 року, тобто за 183 дні, а обсяг недорахованої електричної енергії, відповідно до Методики обчислення розміру відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок порушення споживачем ПРРЕЕ, затверджених постановою НКРЕ від 14.03.2018 року № 312, за вказаний період складає 6958 кВт*год. Загальна сума завданих збитків становить 43172,45 грн. (а.с. 11, 12).
25.11.2023 року на адресу відповідача було направлено розрахунок вартості недорахованої електричної енергії, протокол засідання комісії № 95/23 та досудову претензію з вимогою про сплату збитків у розмірі 43 172,45 грн., (а.с. 13, 14, 15), однак заборгованість відповідачем сплачена не була.
Матеріали справи містять також копії актів про порушення від 23.03.2012 року, від 09.02.2013 року, від 17.01.2014 року, якими зафіксовано порушення споживання електроенергії за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 116-122), а також копію заочного рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 18.11.2014 року, яким із відповідача ОСОБА_1 на користь ПАТ ДТЕК «Дніпрообленерго» було стягнуто збитки у розмірі 5086,78 грн. за споживання електричної енергії поза приладом обліку за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 123-124).
Надаючи правову оцінку обставина, що склалися між сторонами у вказаній справі, суд зазначає наступне.
Відносини між сторонами регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕ від 14.03.2018 року № 312 (далі - ПРРЕЕ), ЦК України.
Положеннями п. 5.5.5. ПРРЕЕ передбачено, що споживач електричної енергії зобов`язаний зокрема: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів),сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; забезпечувати доступ представникам оператора системи (після пред`явлення ними службових посвідчень) до об`єкта споживача для проведення технічної перевірки засобу комерційного обліку (засобів вимірювальної техніки), електроустановок та електропроводки, вимірювання показників якості електричної енергії, контролю за рівнем споживання електричної енергії, а також для виконання відключення та обмеження споживання електричної енергії споживачу (субспоживачу) відповідно до встановленого цими Правилами порядку та виконувати їх обґрунтовані письмові вимоги щодо усунення виявлених порушень, якщо це обумовлено умовами договору; забезпечити безперешкодний доступ представникам постачальника послуг комерційного обліку, електропостачальника та/або оператора системи (після пред`явлення ними службових посвідчень) до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що встановлені на об`єктах споживача, для візуального або автоматизованого зняття показів розрахункових засобів комерційного обліку; своєчасно вживати відповідних заходів для усунення виявлених порушень; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача;
Згідно із п. 8.2.4. ПРРЕЕ, у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу.
Відповідно до п. 8.2.5. ПРРЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил.
Відповідно до абз. 2,3 п. 8.2.7. ПРРЕЕ у разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії. Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення та/або визначенні обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, вирішуються Регулятором, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики відповідно до компетенції, енергетичним омбудсменом та/або судом.
На підставі п.п. 2.3.11 та 2.3.12 ПРРЕЕ комерційний облік на роздрібному ринку електричної енергії організовується адміністратором комерційного обліку та здійснюється постачальниками послуг комерційного обліку відповідно до вимог Закону України «Про ринок електричної енергії», Кодексу комерційного обліку та цих Правил. Споживання електричної енергії за відповідним тарифом (ціною) відповідно до комерційної пропозиції має бути забезпечене окремим комерційним обліком. Окремі площадки вимірювання мають бути забезпечені засобами вимірювальної техніки, які дають можливість організувати комерційний облік за відповідним тарифом (ціною) на всій площадці вимірювання. Електрична енергія, яка використовується на об`єкті побутового споживача на непобутові потреби, обліковується та оплачується окремо за відповідними тарифами.
Частиною 4 статті 26Закону України«Про електроенергетику» передбачено, що споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною енергієюта виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 27Закону України«Про електроенергетику» правопорушенням в електроенергетиці є, зокрема, крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку. Правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушення в електроенергетиці є: крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики і без приладів обліку.
Статтею 77Закону України«Про ринокелектричної енергії» встановлена відповідальність за порушення законодавства, що регулює функціонування ринку електричної енергії.
Зі змісту вказаної статті вбачається, що учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії є зокрема, крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.
Згідно із ст.526ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Положеннями ст. 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, заподіяна неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Як було встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 13.10.2023 року під час технічної перевірки стану електричних приладів обліку та електроустановок за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено порушення ПРРЕЕ, про що складено акт про порушення № Дн 007234, відповідно до якого зафіксовано «самовільне підключення електропроводки до електромережі, що не є власністю АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» з порушенням схеми обліку. Самовільне підключення виконано дротом 2*2,5 мм кв від магістральних мереж до квартири на коробку відкрито, виявити яке при контрольному огляді приладу обліку можливість існувала. При відключенні приладу обліку, напруга на дротах зберігається (а.с. 5).
Суд зазначає, що акт про порушення № Дн 007234 від 13.10.2023 року є належним, достатнім та допустимим доказом порушення відповідачем ПРРЕЕ.
Такий висновок суду повністю узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 14 січня 2020 року у справі № 910/17955/17.
За таких обставин, виходячи з наведеного, приймаючи до уваги те, що надані представником позивача протокол за результатами розгляду комісією акту про порушення № Дн 007234 від 13.10.2023 року та розрахунок вартості недорахованої електричної енергії відповідачем не оспорювалися, доказів відшкодування збитків чи спростування зазначених позивачем обставин під час розгляду справи відповідачем не надано, суд вбачає наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Суд критично ставиться до пояснень відповідача стосовно того, що коли проводилась заміна старих лічильників у квартирі АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , лічильники були переплутані, оскільки це є лише здогадками відповідача, які не підтверджені належними та допустимим доказами.
Також, суд не може прийняти до уваги посилання відповідача на те, що із долучених до матеріалів справи фото не вбачається, що дроти йдуть саме до його квартири, а у щитовій ціла купа дротів і не зрозуміло, яким чином контролери визначили, що дріт під напругою йде саме до квартири відповідача, оскільки допитані у судовому засіданні свідки чітко пояснили суду, що при огляді, який було проведено у квартирі АДРЕСА_2 , було виявлено коробку до якої йшли два дроти під напругою фаза і 0, при вимкненні напруги в щитовій напруга в дротах була присутня, що є забороненим, це і стало підставою для складання акту про порушення.
При цьому, посилання відповідача на те, що він не дозволяв представникам ДТЕК робити фото і відео зйомку у квартирі, а контролери зайшли в квартиру без його згоди суд до уваги не приймає, оскільки це не відноситься до предмета спору. Окрім того, допитані у судовому засіданні свідки зазначили, що вони зайшли до квартири відповідача з його згоди.
Згідно із ст.76ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.77ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Статтею 80ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно із ч. 6 ст.81ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст.89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Стаття 129Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.
Верховний Суд у постанові від 25.01.2023 року у справі № 209/3103/21 зазначив, що при вирішенні цивільних справ судами ураховується стандарт доказування «більшої вірогідності».
Вирішальним фактором принципу змагальності сторін є обов`язок сторін у доказуванні, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів.
Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, суд робить висновок про її недоведеність.
Статтею 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Враховуючи вищевикладене, розглядаючи даний спір в межах заявлених вимог, оцінюючи надані по справі докази щодо їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності та взаємності зв`язку у сукупності, приймаючи до уваги, що порушень як при складанні акту про порушення ПРРЕЕ, так і при його розгляді комісією судом не встановлено, а визначення обсягу та вартості недорахованої електричної енергії, зазначеного в акті про порушення, проведено відповідно до діючого законодавства, а також те, що відповідач, будучи споживачем електроенергії, допустив використання електричної енергії поза приладом обліку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягнення із відповідача на користь позивача збитків в розмірі 43 172,45 грн.
При вирішенні питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Представник позивача просив суд стягнути із відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 8 000 грн.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини 1 статті 133 ЦПК України).
Згідно із ч. ч. 1, 2, 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним, зокрема, із часом, затраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Зазначений правовий висновок узгоджується з позицією викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року справа № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21, зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи, чи були вони фактично здійснені, та оцінювати їх необхідність.
Представником позивача надано суду всі необхідні документи, які підтверджують надання позивачеві правової допомоги саме у цій справі.
Зважаючи на вищевикладене, враховуючи предмет позову, а також те, що вимоги позивача підлягають задоволенню, суд вважає за можливе стягнути із відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 8 000 грн.
Крім того, відповідно до ст.141ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача сплачені останнім та документально підтверджені судові витрати по справі в розмірі 3 028 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 15, 16, 526, 611, 714, 1166 ЦК України, ст. ст. 4, 12-13, 76-81, 89, 137, 141, 247, 258-259, 263-266, 354 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 ) на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» (код ЄДРПОУ: 23359034, місцезнаходження: м. Дніпро, Запорізьке шосе, 22) вартість недорахованої електричної енергії за актом про порушення № Дн 007234 від 13.10.2023 року в розмірі43172,45 (сорок три тисячі сто сімдесят дві) гривні 45 копійок на рахунок № НОМЕР_2 в ПАТ КБ «ПУМБ», МФО 334851.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 ) на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» (код ЄДРПОУ: 23359034, місцезнаходження: м. Дніпро, Запорізьке шосе, 22) судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок, а також витрати на правову допомогу у розмірі8000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок на рахунок № НОМЕР_2 в АТ «ПУМБ», МФО 334851, ЄДРПОУ 23359034.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Сторони по справі:
позивач Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпровські електромережі», код ЄДРПОУ: 23359034, місцезнаходження: м. Дніпро, Запорізьке шосе, 22;
відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 .
Повний текст рішення складено 07 квітня 2025 року.
Суддя: Федотова В.М.
Суд | Ленінський районний суд м.Дніпропетровська |
Дата ухвалення рішення | 27.03.2025 |
Оприлюднено | 08.04.2025 |
Номер документу | 126394830 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них надання послуг |
Цивільне
Ленінський районний суд м.Дніпропетровська
Федотова В. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні