Постанова

від 25.12.2007 по справі 03/3096а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

03/3096а

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ПОСТАНОВА            

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

                                                   Справа №  03/3096а

"25" грудня 2007 р.

Господарський суд Черкаської області, в складі:

головуючого - судді Єфіменко В. В.,

з секретарем судового засідання Макарченко Н.П.;

за участю:

прокурора - Мешкової М.В.

представник позивача - Поліщук Л.М., Лещенко В.Г.,  за довіреністю,

представник відповідача –Ляшук Б.М., за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу

за позовом першого заступника прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті України, м.Київ,  

до приватного підприємства “Автоекспрес і К”, м. Черкаси

про  стягнення 680 грн. 00 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення 680 грн. 00 коп. фінансових санкцій на підставі абзацу 12 ч.1 ст.60 Закону України “Про автомобільний транспорт” (далі - Закон) за надання 21.11.2006 р. близько 15 год. 40 хв. послуг з регулярного перевезення пасажирів транспортним засобом марки Фольксваген ЛТ 35 д.н. СА 0126 АА на маршруті загального користування “Черкаси - Київ ” без оформлення документів, перелік яких визначено ст. 39 Закону; в транспортному засобі заблоковано сидіння аварійного виходу, чим порушено вимоги п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України № 141 від 29.01.2003 р.; водій відповідача (Надточій П.О.) не надав документи для перевірки державному інспектору, чим порушив вимоги ст. 40 Закону.

Прокурор і представник позивача позов підтримали з мотивів, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав.

Суд, вислухавши прокурора та представників сторін, дослідивши матеріали справи та подані сторонами докази, приходить до наступного.

Господарська діяльність щодо перевезення пасажирів автотранспортом регулюється Цивільним кодексом України, Законом України “Про автомобільний транспорт”, Правилами надання послуг пасажирського автомобільного транспорту (далі - Правила), які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 р. № 176 та іншими нормативними актами.

Чинним законодавством, зокрема, встановлено такий правовий режим перевезення пасажирів:

-          регулярні пасажирські перевезення;

-          регулярні спеціальні пасажирські перевезення;

-          нерегулярні пасажирські перевезення.

На виконання Указу Президента України від 20.05.2004 р. № 570 “Про заходи щодо посилення безпеки пасажирських перевезень автомобільним транспортом” Постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2004 р. № 1190 утворено Головну інспекцію на автомобільному  транспорті та затверджено “Положення про Головну інспекцію на автомобільному  транспорті”.

У відповідності з цим Положенням Головна інспекція на автомобільному  транспорті (Головавтотрансінспекція) є органом  державного управління, що діє у складі Мінтрансу України і йому підпорядковується.

Наказом Мінтрансу України № 888 від 14.12.2005 р. затверджено Положення про територіальні органи Головної державної на автомобільному транспорті (далі - Положення), статтею 6 якого визначено, що територіальні управління мають право:

1) перевіряти виконання суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, вимог законодавства про автомобільний транспорт;

2) залучати за погодженням з керівниками відповідних місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій їх спеціалістів для розгляду питань, що належать до компетенції територіального управління Головавтотрансінспекції;

3) у межах своєї компетенції вимагати від автоперевізників усунення виявлених порушень правил перевезення пасажирів і вантажів автотранспортними засобами, вносити обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт відповідно до Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 року N 143 (далі - Порядок);

4) проводити перевірку автомобільних транспортних засобів загального користування щодо їх відповідності вимогам законодавства про автомобільний транспорт;

5) у межах своєї компетенції одержувати в установленому порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та суб'єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, інформацію, необхідну для виконання покладених на них завдань;

6) готувати пропозиції начальнику Головавтотрансінспекції про анулювання ліцензії відповідно до Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі) та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі, затвердженого наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва та Міністерства транспорту України від 02.03.2004 N 26/153, зареєстрованого Міністерством юстиції України 12.03.2004 за N 319/8918;

7) передавати правоохоронним органам матеріали про правопорушення, що містять ознаки злочину, згідно з Порядком.

Ст. 49 Господарського кодексу України зобов'язує підприємців не завдавати шкоди довкіллю, не порушувати права та законні інтереси громадян і їх об'єднань, інших суб'єктів господарювання, установ, організацій, права місцевого самоврядування і держави.

Ст. 40 Закону визначає, що водій автобуса при перевезенні пасажирів автомобільним транспортом має право: вимагати від пасажирів виконання їх обов'язків; не допускати до поїздки пасажира, який не має квитка, порушує громадський порядок у салоні автобуса, забруднює його, пасажирів або їх речі; під час посадки в автобус пасажирів на приміському, міжміському або міжнародному маршруті перевіряти наявність квитків на проїзд та перевезення багажу; не видавати багаж, якщо пасажир не пред'явив квитка.

За Законом водій автобуса зобов'язаний: виконувати правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту загального користування і технічної експлуатації автобуса; мати з собою і пред'являти для перевірки уповноваженим посадовим особам документи, передбачені законодавством; дотримуватися визначеного маршруту та розкладу руху автобуса; приймати, розміщати та видавати багаж пасажирам на зупинках, передбачених розкладом руху; стежити за виконанням пасажирами своїх обов'язків та безпечним розміщенням ними багажу і ручної поклажі в автобусі; оголошувати назви зупинок і час стоянки на них; здійснювати висадку пасажирів у відведеному для цього місці в разі заправлення автобуса паливом під час виконання перевезень; вживати необхідних заходів для безпеки пасажирів у разі виникнення перешкод для руху на маршруті (туман, ожеледь тощо), які не дають змоги продовжити поїздку, а також у разі вимушеної зупинки автомобільного транспортного засобу на залізничному переїзді; зупиняти автобус за сигналом контролера, виконувати його вказівки та сприяти у здійсненні контролю.

Водію автобуса забороняється: змінювати маршрут та розклад руху; продавати пасажирам квитки під час керування автобусом.

Водій легкового автомобіля на замовлення зобов'язаний виконувати правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту і технічної експлуатації легкового автомобіля.

Водій легкового автомобіля не має права здійснювати стоянку та посадку пасажирів на стоянці таксі.

Позивач 21.11.2006 р. здійснив перевірку дотримання відповідачем вимог чинного законодавства щодо перевезень пасажирів, що підтверджується актом від 21.11.2006 р. № 0000691 і встановив таке: у водія відповідача (Надточій П.О.) відсутні документи перелік яких визначено ст. 39 Закону; в транспортному засобі заблоковано сидіння аварійного виходу, чим порушено вимоги п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України № 141 від 29.01.2003 р.; водій не надав документи для перевірки державному інспектору, чим порушив вимоги ст. 40 Закону.

Ст. 238 Господарського кодексу України визначає, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Відповідно до ст. 239 Господарського кодексу України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції:

-          вилучення прибутку (доходу);

-          адміністративно-господарський штраф;

-          стягнення зборів (обов'язкових платежів);

-          застосування антидемпінгових заходів;

-          припинення експортно-імпортних операцій;

-          застосування індивідуального режиму ліцензування;

-          зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання певних видів господарської діяльності;

-          анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання окремих видів господарської діяльності;

-          обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господарювання;

-          скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання;

-          інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.

Ст. 241 Господарського кодексу України зазначає, що адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення. Адміністративно-господарський штраф може застосовуватися у визначених законом випадках одночасно з іншими адміністративно-господарськими санкціями, передбаченими статтею 239 Господарського кодексу України.

Постановою від 15.01.2007 р. № 002478 до відповідача застосовано фінансові санкції у розмірі 680 грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт передбачені абзацом 12 ч. 1 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”.

Вищеназвана постанова відповідачем у встановленому порядку не оскаржена.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивач довів заявлені ним позовні вимоги і позов підлягає до задоволення повністю.

Враховуючи, що позов заявлено прокурором, який відповідно до Декрету Кабінету Міністрів “Про державне мито” звільнений від судового збору з відповідача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 6 грн. 81 коп.

Керуючись ст. ст.94, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути 680 грн. 00 коп. фінансових санкцій з приватного підприємства “Автоекспрес і К”, м.Черкаси, вул. Благовісна, 210, кв. 58, код 33282754, на рахунок  № 31117106600002, код одержувача 22809222, код платежу 23030300, банк УДК в Черкаській області, одержувач ВДК в м.Черкаси МФО 854018 (штрафні санкції).

Стягнути 6 грн. 81 коп. судового збору з приватного підприємства “Автоекспрес і К”, м.Черкаси, вул. Благовісна, 210, кв. 58, код 33282754, із зарахуванням до державного бюджету України стягувачем щодо якого є ДПІ у м. Черкаси, отримувач - ВДК в м. Черкаси р/р 31117095700002 банк ГУДКУ в Черкаській області МФО 854018, код 22809222, код бюджетної класифікації –22090200 символ звітності банку –095 через Придніпровський відділ державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції

Про апеляційне оскарження постанови може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Черкаської області заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови і апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ                                                                                  В.В. Єфіменко