Рішення

від 25.06.2007 по справі 13/118-2698

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/118-2698

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2007 р.Справа № 13/118-2698

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Стопника С.Г.             

Розглянув справу

за позовом: Виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в Гусятинському районі в особі Гусятинського районного центру зайнятості, вул. Тернопільська, 14, смт. Гусятин, Тернопільська область, 48200  

до: Гусятинського районного міжгосподарського комбінату сільського комунального господарства "Райсількомунгосп", вул. Робітнича, 2, смт. Гусятин, Тернопільська область, 48200         

За участю представників сторін:

позивача:           Аніловська С.М. –довіреність №221 від 15.03.2006 р.

відповідача:          не з'явився

Суть спору:

про стягнення 1751,13 грн. заборгованості по сплаті страхових внесків.

Відповідач витребуваного відзиву на позов не подав, участь повноважного представника в судовому засіданні не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи його повідомлено належним чином у відповідності до ст. 64 ГПК України (повідомлення про вручення поштового відправлення 19.06.2007 р. №1276990).

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача роз'яснено його процесуальні права і обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

У зв'язку з тим, що відповідач відзиву на позов не представив, суд в порядку ст.75 ГПК України вирішує спір за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

- відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” від 02.03.2000 р. №1533-ІІІ (далі - Закон №1533-ІІІ) та Закону України “Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового страхування”  від 11.01.2001р. №2213-ІІІ,  відповідач як роботодавець є страхувальником, а тому зобов'язаний в силу вимог п.2 ч.2 ст. 35 Закону №1533-ІІІ нараховувати, своєчасно і в повному обсязі сплачувати страхові внески до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Статтею 12 Закону №1533-ІІІ виконання функцій виконавчої дирекції Фонду покладено на органи державної служби зайнятості, які, поряд з іншим, здійснюють контроль за дотриманням законодавства України про страхування на випадок безробіття, діють від імені Фонду та йому підзвітні.

Інструкцією про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.12.2000р. №339 (зареєстрована в Мінюсті України 16.01.2001 р. за №30/5221) з наступними змінами (далі - Інструкція), передбачено, що роботодавці щокварталу складають у двох примірниках розрахункову відомість про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, один екземпляр якої подається до центру зайнятості у якому він перебуває на обліку до: 20 квітня, 20 липня, 20 жовтня, 25 січня. (п.6.7 Інструкції).

Відповідно до частини 3 ст.17 Закону №1533-ІІІ, п. 5.6 Інструкції, роботодавці та застраховані особи зобов'язані сплачувати страхові внески один раз на місяць в день одержання роботодавцями в установах банків коштів на оплату праці.

У разі несвоєчасної сплати страхових внесків роботодавець зобов'язаний сплатити пеню у розмірі 120 відсотків облікової  ставки НБУ, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. При цьому строк позовної давності у разі стягнення страхових внесків та пені не застосовується (ст.38 Закону).

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема поданої відповідачем центру зайнятості Розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за І квартал 2007 р., Гусятинський районний міжгосподарський комбінат сільського комунального господарства "Райсількомунгосп" зобов'язаний був сплатити до Фонду страхові внески в сумі 1751,13 грн., які станом на дату розгляду справи ним в добровільному порядку не сплачені.

Приймаючи до уваги, що відповідач не надав суду доказів в спростування викладених у позовній заяві обставин, як і доказів погашення заявленої до стягнення заборгованості, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та неоспорені відповідачем.

Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст.49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

          2. Стягнути з Гусятинського районного міжгосподарського комбінату сільського комунального господарства "Райсількомунгосп", вул. Робітнича, 2, смт. Гусятин, Тернопільська область, код 21144737:

- на користь Виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в Гусятинському районі в особі Гусятинського районного центру зайнятості, вул. Тернопільська, 14, смт. Гусятин, Тернопільська область, код 21144803 –1751,13 грн. заборгованості по сплаті страхових внесків;

-  в дохід Державного бюджету України –102 грн. державного мита;

- в дохід Державного бюджету України, р/р 31214259700002 у ГУДКУ Тернопільській області, одержувач УДК у м. Тернополі, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119 –118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор – апеляційне подання, протягом десяти днів з дня підписання рішення 02 липня 2007 р., через місцевий господарський суд.

          Суддя                                                                                          С.Г. Стопник