Рішення

від 18.12.2007 по справі 19/159

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/159

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2007 р.   Справа № 19/159   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі  судді Максимів Т.В.

При секретарі Гринюк О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи    

за позовом  Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області  вул. С.Стрільців, 15, м.Івано-Франківськ,76000

до відповідача-1:  Державне лісопромислове підприємство "Прикарпатліс"  вул. Василіянок, 48, м.Івано - Франківськ,76000

до відповідача -2:  Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАЛ"  вул.Василіянок,48, м.Івано-Франківськ,76000

про  визнання недійсним договору оренди та звільнення приміщень.

Представники:

Від позивача:  не з"явилися.

Від відповідача 1:  Малиновський П.Д.-представник, (довіреність №  21-ДЛП від 09.02.07. )

Від відповідача 2:  Волошин Р.А.- представник, (довіреність № 01/14-04  від 31.01.07.)

Представникам  сторін  роз"яснено права та обов"язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу не подавалось.

СУТЬ СПОРУ: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області звернулося в  суд із позовом до Державного лісопромислового підприємства "Прикарпатліс" про  визнання недійсним договору оренди та звільнення приміщення, що знаходиться за адресою:вул.Василіянок,48 в м.Івано-Франківську.

                  Представник позивача в судове засідання в судове засідання не з"явився,  хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення № 6938709, висунуті позовні вимоги підтвердив в попередніх судових засіданнях.

                          Представник відповідача - 1  в судовому засіданні проти висунутих позовних вимог заперечує з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, а саме стверджує, що  відповідно до  п. 2.2 та  п. 4.5. Статуту ДЛП "Прикарпатліс", затвердженого Мінпромполітики України і зареєстрованого Івано-Франківським міськвиконкомом та ст.5 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" 01.01.06. відповідач-1 уклав договір оренди нерухомого державного майна (нежитлового приміщення) із ТзОВ"ВАЛ".

                      Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 15.12.1992 року № 8-92 "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності" та ЗУ "Про управління об'єктами державної власності" від 21.09.2006 р. на міністерства та інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи державної виконавчої влади покладено здійснення функцій щодо управління майном, що є у загальнодержавній власності.

            Згідно п. 2 ст. 73 Господарського кодексу України орган державної влади, до сфери управління якого входить державне підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

                  Відповідно до ч. 5.7 п. 17 постанови Кабінету Міністрів України №786 від 04.10.1995 р. "Про методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна" у разі коли орендодавцем майна є державне підприємство, організація, орендна плата спрямовується: за цілісний майновий комплекс структурного підрозділу підприємства, організації, нерухоме майно - 70 відсотків орендної плати підприємству, організації, 30 відсотків - до державного бюджету.

                При укладенні договорів оренди  після 2004 року  ДЛП "Прикарпатліс" керувалось дозволом Мінпромполітики України №10/9-2-2243 від 30.12.05., як власника майна на укладення спірного договору.  

                 Представник відповідача-2 в судовому засіданні висунуті позовні вимоги заперечує, з підстав викладених  у відзиві від 18.09.07. вх.№8442.

                          Згідно ст.75 ГПК України, суд,  враховуючи  те, що позивач був  належним чином  повідомлений  про час і місце розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного  представника  позивача   за  наявними  в ній матеріалами.      

                 Розглянувши  в судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення  представників відповідачів, з"ясувавши її фактичні обставини, об"єктивно оцінивши  докази, судом  встановлено:

                       На виконання наказу  Фонду державного майна України від 25.02.05. за № 354 регіональним відділенням проведено перевірку відповідності чинному законодавству договорів оренди нерухомого майна, яке знаходиться на балансі державного лісогосподарського підприємства “Прикарпатліс” за період з 01.01.04. по 31.05.06.

            За результатами перевірки встановлено, що між Державним лісопромисловим підприємством “Прикарпатліс” та ТзОВ"ВАЛ"  01.01.06.  укладено договір оренди державного майна № 31-ДЛП.

           За цим договором орендодавець передає, а орендар приймає у строкове, платне користування державне майно - нежитлове приміщення адмінбудинку площею 33,4 м.кв. , що розташоване за адресою: вул. Василіянок, 48 в  м. Івано-Франківську.

            Згідно з п. 10.1 термін дії договору з 01.01.06. по 31.12.08.

                               01.01.04.   набрав  чинності  Господарський  кодекс  України,    статтею  287      якого встановлено, що  Фонд державного майна України, його регіональні відділення є орендодавцями державного та комунального  майна. Аналогічна норма міститься  в ст.5 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.              

                    Таким чином, державні підприємства втратили право бути орендодавцями державного нерухомого майна.

           Листом від 24.02.2004 року № 08/311 регіональне відділення ФДМ України повідомляло керівника відповідача-1 про зміни в чинному законодавстві та вказало заборону пролонгації договорів оренди.

           Проте, незважаючи на застереження регіонального відділення ФДМ України  відповідач-1 уклав спірний договір оренди, порушивши при цьому статтю 287 Господарського кодексу України та  статтю 5 Закону України “Про оренду" державного та комунального майна”.

                    Крім того, умови спірного договору не відповідають п. 17 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786, зі змінами, відповідно до якого за нерухоме майно державних підприємств, установ та організацій до державного бюджету спрямовується 70% орендної плати, а 30% - орендодавцю.

                    Статтею 92 ЦК України визначено, що юридична особа здійснює цивільні права та обов'язки (цивільна дієздатність) через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

           Відповідач - 1 на момент укладення договору оренди не був наділений повноваженнями орендодавця державного майна, тому не вправі був передавати державне майно в оренду.

           Відповідно до ч. 1,2,4 ст. 203 Цивільного кодексу України:

?          зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства;

?          особа, що вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

?        правочин має вчинятись у формі, встановленій законом.   

                        Згідно ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вказаних вимог є підставою недійсності правочину .

                      Законом України "Про оренду державного та комунального майна" в редакції від 29.06.04 (ст.5) визначено, що орендодавцями можуть бути і підприємства щодо окремого індивідуально  визначеного та нерухомого майна, загальна площа яких не перевищує 200 м кв на одне підприємство, а з дозволу органів, зазначених в абзацах другому та третьому цієї статті, -також щодо нерухомого майна, що перевищує площу 200 м кв.

                            Відповідно до довідки від 28.07.06, складеної контрольно-ревізійним відділом, про перевірку дотримання чинного законодавства при передачі в оренду державного майна, яке перебуває на балансі державного лісопромислового підприємства «Прикарпатліс»(копія знаходиться в матеріалах справи), встановлено, що  загальна площа адмінбудинку, переданого ДЛП «Прикарпатліс»на баланс, становить 2618,9 м кв. Станом на 01.06.06 в оренду здавалось 2049,13 м кв. Тобто, орендодавцем не була дотримана норма ст. 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»стосовно максимального розміру загальної площі нерухомого майна, яке може передаватись підприємством в оренду. ДМП «Прикарпатліс» не довів суду,  тієї обставини, що на момент укладення оспорюваного договору оренди, всього в оренді перебувало не більше 200 м кв приміщень адмінбудинку даного підприємства.

                              Окрім того, при укладенні договору №31-ДЛП від 01.01.06. орендодавець отримав згоду Мінагропромполітики України із застереженням про те, що такий дозвіл надається при умові погодження з регіональним відділенням ФДМ України по Івано-Франківській області. Таке погодження орендодавцем не отримано.

                    Договір оренди № 31-ДЛП від 01.01.06., укладений між відповідачами не відповідає вимогам ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 287 Господарського кодексу України та нормам Цивільного кодексу України, а тому є недійсним.

                    Оскільки, згідно ст. 216 ЦКУ недійсний правочин не створює юридичних наслідків, то у відповідача - 2 відсутні будь-які підстави для користування нежитловим приміщенням в будівлі, що розташоване за адресою: вул. Василіянок, 48 в м. Івано-Франківську.

                 Таким чином, оспорюваний договір оренди укладено відповідачами всупереч та при недотриманні вимог чинного законодавства, а тому є недійсним з моменту його укладення, а з врахуванням природи орендних відносин, коли неможливо повернути спожиті орендарем послуги по оренді приміщення, дія такого договору припиняється на майбутнє.

            Недійсний договір  не  створює правових підстав для володіння та  користування  орендарем  займаним  приміщенням,  а  тому  об'єкт  оренди підлягає звільненню орендарем - ТзОВ "ВАЛ".    

                  З огляду на викладене, позов є обгрунтований та  підлягає до задоволення.           

          Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати підлягають стягненню до Державного бюджету з відповідачів - в рівних частинах.

          На підставі викладеного , у відповідності до ст. 124 Конституції України, ст.287 ГК України, ст.92,203,216 ЦК України, Законом України “Про оренду державного та комунального майна”, керуючись ст. 49,75 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Визнати недійсним договір оренди нерухомого державного майна №31-ДЛП від 01.01.06. укладений між Державним  лісопромисловим підприємством "Прикарпатліс"та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВАЛ" з припиненням його дії на майбутнє.

         Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАЛ" (код 22332790) звільнити нежитлове приміщення адмінбудинку загальною площею 33,4 кв.м., що  розташоване  за  адресою:   м.Івано-Франківськ,  вул. Василіянок,48.

  Стягнути з Державного  лісопромислового підприємства "Прикарпатліс" (м.Івано-Франківськ, вул.Василіянок,48, код 05424822)  в доход Державного бюджету ( код 22090200,  символ звітності 092) - 42,50 грн. державного мита.

  Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛ" (м.Івано-Франківськ, вул.Василіянок, 48, код 22332790) в доход Державного бюджету ( код 22090200,  символ звітності 092) - 42,50 грн. державного мита.

            Накази  видати  після набрання рішенням законної сили.

     Стягнути з  Державного  лісопромислового підприємства "Прикарпатліс"  в доход Державного бюджету  ( код платежу 22050000, код ЄДРПОУ отримувача 20568100) - 59,00 грн. витрат на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

    Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛ" (м.Івано-Франківськ, вул.Василіянок, 48, код 22332790) в доход Державного бюджету  ( код платежу 22050000, код ЄДРПОУ отримувача 20568100) - 59,00 грн. витрат на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

        Накази видати після набрання рішенням законної сили та направити для виконання у  відділ ДВС  Івано-Франківського міського управління юстиції (м.Івано-Франківськ,  вул.Галицька,45).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                            Максимів Тетяна Володимирівна

                                                            рішення підписане 25.12.07

Виготовлено в АС "Діловодство суду"