Рішення від 07.04.2025 по справі 447/3176/24

Провадження №2/447/230/25 Справа №447/3176/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

(заочне)

07.04.2025 Миколаївський районний суд Львівської області в складі судді Головатого А.П., за участю секретаря судового засідання Кісіль А.В.,

розглянув у судовому засіданні у м. Миколаїв Львівської області у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Процесуальні дії у справі.

11.11.2024 представник позивача ТОВ «МАКС КРЕДИТ» адвокат Тисячник Р.Р. засобами системи «Електронний суд» подала позов до ОСОБА_1 , відповідно до якого представник позивача просить стягнути з відповідача заборгованість за договором кредитної лінії №00-9717534 від 11.04.2024 у розмірі 39503,78 грн., з яких: 10900,00 грн. сума основної заборгованості; 1090,00 заборгованість за комісією, 23153,78 грн. сума заборгованості за відсотками; 4360,00 грн. заборгованість зі штрафів. Крім цього, просить стягнути з відповідача судові витрати у справі, що складаються з витрат зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрат на правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 11.04.2024 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та відповідачем укладено договір кредитної лінії №00-9717534, який було укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи. Відповідач через особистий кабінет на веб-сайті позивача подала заявку на отримання кредиту за умовами, які вважала зручними для себе, шляхом використання калькулятора на сайті кредитодавця, ознайомилася з паспортом кредиту та офертою й підтвердила умови отримання кредиту шляхом натискання кнопки «Я хочу підписати кредитний договір», після чого було сформовано одноразовий ідентифікатор, який було відправлено на телефон позичальника та введено останнім в окреме поле для підтвердження підписання договору. Представник позивача вказує, що, ІТС кредитодавця не дозволяє перейти до наступного кроку у випадку невиконання умов попереднього. Тому позичальник мав ознайомитися послідовно з паспортом кредиту та офертою, які містять всі істотні умови, передбачені законодавством та погоджені сторонами Договору. Таким чином, без використання одноразового ідентифікатора, без здійснення входу на сайт кредитодавця та вибору строку і суми кредиту, договір між позичальником та кредитодавцем не був би укладений. Вказала, що відповідач здійснила чіткий алгоритм дій для проходження всіх етапів отримання кредиту і акцептувала надану оферту. Укладення договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача та нею було вчинено чітку сукупність дій, спрямовану на отримання кредиту за допомогою ІТС. Підписанням оферти одноразовим ідентифікатором відповідач засвідчила, що погоджується з усіма без виключення умовами оферти. Фінансова установа виконала свої зобов?язання у повному обсязі, а саме надала відповідачу грошові кошти шляхом перерахування на картку визначеного останньою банку. Однак, відповідач не надавала своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, не здійснила реагування на вимогу про дострокове повернення кредиту, надіслану такій ТОВ «МАКС КРЕДИТ». Таким чином, представник позивача звернулася до суду за захистом прав та законних інтересів позивача.

Разом із позовною заявою представник позивача подав клопотання про витребування доказів.

Крім цього, у прохальній частині позовної заяви представник позивача клопотала щодо проведення розгляду справи за її відсутності, у випадку неявки відповідача проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Крім того, представник позивача, на виконання вимог абз. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України, додала до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення відповідачу копій поданих до суду документів (а.с. 20).

11.11.2024 сформовано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання відповідача.

Ухвалою суду від 12.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання. Відповідачу надано строк для подання відзиву, заперечень на позовну заяву.

Ухвалу суду від 12.11.2024, копію позовної заяви та доданих до неї документів відповідач не отримала. Поштове відправлення, надіслане відповідачу, повернулося до суду у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою (а.с. 27-28).

Таким чином, згідно ч. 11 ст. 128 ЦПК України, судом здійснювався виклик відповідача шляхом опублікування оголошень на офіційному веб-сайті судової влади України.

Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 18.12.2024 постановлено витребувати з АТ КБ «ПриватБанк» повні реквізити картки № НОМЕР_1 із зазначенням прізвища, ім?я та по батькові власника цієї картки, та інформацію чи було зараховано 11.04.2024 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий 16.04.2010 Жовківським РВ ГУМВС України у Львівській області) на картку № НОМЕР_1 10900,00 грн.

Вказану ухвалу суду АТ КБ «ПриватБанк» отримало 17.01.2025, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося до суду (а.с. 33).

Відповідач, належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, відзиву, клопотань чи заяв до суду не подавала.

Згідно ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відтак, на підставі ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд встановив:

Відповідно до копії договору кредитної лінії №00-9717534 від 11.04.2024 з додатком №1 до договору (графік платежів), ТОВ «МАКС КРЕДИТ» надає позичальнику кредит у національній валюті у вигляді Кредитної лінії на умовах, передбачених Договором, а позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором (а.с. 9-11).

Згідно п. 1.2.-1.7. вищевказаного договору, сторонами узгоджено: суму ліміту кредитної лінії (сума кредиту) 10900,00 гривень; тип кредиту кредитна лінія; цільове призначення кредиту (мета отримання кредиту) на споживчі потреби; строк дії кредитної лінії (строк кредитування) 360 календарних днів; одноразове нарахування позичальником комісії за надання кредиту у розмірі 10 % від суми кредиту 1090,00 грн.; денну процентну ставку у разі застосування стандартною процентної ставки та комісії (2,5 %) і у разі використання права на знижену процентну ставку (2,4 %); дату остаточного повернення кредиту позичальник зобов`язаний повернути суму кредиту кредитодавцю в останній день строку кредитування 06.04.2025 (згідно умов пункту 3.4 цього Договору); строк сплати процентів за фактичне користування грошовими коштами протягом строку дії кредитної лінії позичальник зобов`язаний оплатити проценти в періодичну дату оплати процентів, а саме на 06.05.2025 та на кожний 25 день після цієї дати.

Дати повернення кредиту, сплати нарахованих процентів та комісії за надання кредиту зазначаються в графіку платежів, який міститься в додатку 1 до цього Договору та є його невід?ємною частиною.

Сторонами узгоджено тип процентної ставки фіксована: стандартна процентна ставка складає 2,47 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку дії кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3. цього Договору (за виключенням строку кредитування, коли Позичальник має право на використання Зниженої процентної ставки); знижена процентна ставка 1,24 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом, надається позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати процентів не пізніше наступного дня за першою періодичною датою оплати процентів, визначеною п.1.3.1. цього Договору. Знижена процентна ставка застосовується виключно протягом 25 днів користування кредитом поспіль, починаючи з першого дня користування Кредитом (дати видачі кредиту) протягом Строку кредитування, зазначеного в пункті 1.3. цього Договору.

Відповідно до п. 1.8.-1.9. договору кредитної лінії №00-9717534 від 11.04.2024, орієнтовна реальна річна процентна ставка за стандартною процентною ставкою на дату укладання цього Договору становить 111959,28%.Орієнтовна реальна річна процентна ставка з урахуванням зниженої процентної ставки на датуукладення цього Договору становить 42183,71 %.

Орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною процентною ставкою на дату укладання цього Договору становить 108912,80 грн.Орієнтовна загальна вартість Кредиту з урахуванням зниженої процентної ставки на дату укладання цього Договору становить 105561,05 грн.

Розділом 2 договору кредитної лінії №00-9717534 від 11.04.2024 передбачено порядок укладення договору та надання кредиту.

Згідно з п. 2.1. вищезазначеного договору, для отримання кредиту, позичальник має зареєструватися на сайті компанії та мати доступ до особистого кабінету. При здійсненні реєстрації, позичальник має пройти процедури ідентифікації / верифікації, керуючись підказками сайту. Залежно від технічних особливостей, результатів належної перевірки, умов фінансової послуги використовується один (або декілька) із зазначених способів ідентифікації та верифікації Клієнта: отримання через Систему BankID НБУ ідентифікаційних даних; отримання копії ідентифікаційного документа та довідки про присвоєння PHOKПП (якщо немає необхідної інформації в ідентифікаційному документі), засвідченої KEП власника ідентифікаційного документа; отримання ідентифікаційних даних та фінансового номера телефону з бюро кредитних історій (за умови, що джерелом таких даних є банк) та коректного введення особою, верифікація якої здійснюється, одноразовим ідентифікатором (оtр-пароля), надісланого установою на такий фінансовий номер телефону, та фотофіксації особи із використанням методу розпізнавання реальності особи та особи з власними ідентифікаційними документами, а саме сторінки / сторони, що містить фото власника, з подальшим накладенням KEП уповноваженим працівником Товариства з кваліфікованою електронною позначкою часу на отриманий електронний документ, що містить фото.

Пунктами 2.2.-2.7. передбачено порядок укладення кредитного договору між сторонами.

Після отримання позичальником від кредитодавця повідомлення про прийняте рішення щодо можливості надання кредиту, позичальнику для ознайомлення надається паспорт споживчого кредиту та, у разі згоди із умовами кредитування, підписує його шляхом накладання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Після підписання паспорту споживчого кредиту, кредитодавець формує та надає позичальнику для ознайомлення оферту щодо укладання договору. Після отримання позичальником оферти (безпосередньо до накладення електронного підпису) позичальнику надсилається одноразовий ідентифікатор. У разі погодження із запропонованими умовами договору, позичальник надає кредитодавцю відповідь про повне та безумовне прийняття пропозиції кредитодавця (акцепт) шляхом введення у відповідне поле форми на веб-сайті кредитодавця електронного підпису у вигляді одноразового ідентифікатору, який надсилається в СМС-повідомленні (додатково у разі необхідності за зверненням позичальника надісланий одноразовий ідентифікатор може повторно надаватися шляхом здійснення дзвінка на номер телефону, який був наданий позичальником). Введення позичальником одноразового ідентифікатора є підписанням цього договору відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Кредитодавець надсилає одноразовий ідентифікатор погодженим із Позичальником засобом зв`язку. Після здійснення акцепту позичальником, кредитодавець накладає на договір, укладений у вигляді електронного документу, кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника кредитодавця із кваліфікованою електронною позначкою часу. Після укладення договору кредитодавець направляє на надану позичальником електронну адресу та розміщує в особистому кабінеті договір з додатками (у разі їх наявності) у вигляді електронного документа, що містить кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника кредитодавця із кваліфікованою електронною позначкою часу.

Пунктом 2.8. передбачено, що кредитодавець зобов`язаний надати кредит у дату надання / видачі Кредиту 11.04.2024. Сума Кредиту перераховується у розмірі 10900,00 грн. на рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 .

Відповідачем ОСОБА_1 у п. 5.8. договору №00-9717534 від 11.04.2024 зазначено перелік персональних даних третіх осіб, уключаючи близьких осіб та своє волевиявлення на передачу цим особам інформації про укладення цього договору, його умов, стан виконання, про наявність та розмір простроченої заборгованості (розмір кредиту, процентів за користування кредитом, комісії за надання кредиту), розмір неустойки та інших платежів, що стягуються в разі невиконання зобов`язання за цим Договором або відповідно до законодавства України (а.с. 10 (зворот)).

Відповідно до інформаційної довідки вих. №414/10 від 08.10.2024, виданої директором ТОВ «Платежі Онлайн» (вул. Кожум?яцька, 12-г, м. Київ, 04071, ЄДРПОУ 38150149), ТОВ «Платежі Онлайн» як технологічний оператор платіжних послуг через платіжний сервіс «Platon» 11.04.2024 була проведена успішна транзакція на суму 10900,00 грн. на банківську картку № НОМЕР_1 , емітент АТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 13).

З довідки вих. №20.1.0.0.0/7-250120/2375-БТ від 29.01.2025, наданої супервайзером з обробки звернень клієнтів й держорганів ГО АТ КБ «ПриватБанк», на виконання ухвали суду від 18.12.2024, на ім?я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , в банку емітовано картку № НОМЕР_4 , IBAN НОМЕР_5 , на яку 11.04.2024 здійснено переказ коштів на суму 10900,00 грн. (payway1*tr4cv, 12G.KOZHUMYATSKA ST. 10900,00 UAH) (а.с. 36-37).

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

Пунктом 4.2.6. договору кредитної лінії передбачено, що у разі прострочення позичальником сплати процентів за користування кредитом на строк понад один календарний місяць, кредитодавець, відповідно до ч.4 ст.16 Закону України «Про споживче кредитування», має право вимагати від позичальника повернення Кредиту в повному обсязі, сплати процентів за весь строк фактичного користування кредитом, а також у повному розмірі комісії.

Вимога надсилається у вигляді електронного листа на електронну адресу позичальника, зазначену в договорі (або окремо надану позичальником кредитодавцю) із направленням повідомлення про таке направлення на додаткові контактні дані позичальника, вказані в цьому договорі (або окремо повідомлені ним), в тому числі з використанням месенджерів (Viber, Telegramтощо).

На підтвердження позовних вимог представником позивача також було подано копію паспорту споживчого кредиту, у якому сторонами узгоджено основні умови кредитування, платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, обов`язкові для укладення договору, порядок повернення кредиту (а.с. 12), детальний розрахунок заборгованості (а.с. 13 (зворот)), копії вимог вих. №00-9717534/31 від 06.06.2024 про дострокове повернення кредиту та вих. №00-9717534/61 від 08.07.2024 (а.с. 18 (зворот), 19).

Враховуючи наведене, судом встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до укладеного договору отримала можливість користуватися кредитними грошовими коштами, що були перераховані кредитодавцем на її банківську картку. Позивач виконав зобов`язання, надавши відповідачу можливість користуватись кредитними коштами. Відповідач, взяті на себе зобов`язання згідно з договором кредитної лінії №00-9717534 від 11.04.2024 не виконала, унаслідок чого позивач звернувся до суду для стягнення заборгованості.

Оцінка суду.

Згідно із ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81, 82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Правовідносини, що виникли між сторонами у зв`язку з укладенням спірного кредитного договору регламентуються положеннями Цивільного кодексу України, Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про електронну комерцію» та інших нормативно-правових актів у сфері регулювання ринків фінансових послуг.

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)

Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, належить зробити висновок, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

З аналізу зазначених норм матеріального права слідує, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор, відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 вищевказаного Закону, це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до ч. 3, 4, 6 ст. 11 вищевказаного Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Аналізуючи положення вищевказаного законодавства, вбачається, що з урахуванням особливостей договору кредитної лінії №00-9717534 від 11.04.2024, його було укладено в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно з копіями свідоцтва про реєстрацію фінансової установи та витягу з Державного реєстру фінансових установ ТОВ «МАКС КРЕДИТ» є небанківською фінансовою установою, перелік фінансових послуг, які може надавати факторинг, надання коштів та банківських металів у кредит (а.с. 8, 14).

Матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що 11.04.2024 між ТОВ «МАКС ФІНАНС» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №00-9717534 в електронній формі, умови якого позивачем були виконані. Відповідач умови договору належним чином не виконує.

Статтею 526 ЦК України презюмується, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (статті 610, 611 ЦК України).

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 у справі №521/21255/13-ц, направлення повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту стосується загального порядку досудового врегулювання цих спорів. Ненаправлення такого повідомлення кредитором не може свідчити про відсутність порушення його прав, а як наслідок, кредитор може вимагати їх захисту через суд виконати боржником обов`язок з дострокового повернення кредиту.

Ураховуючи те, що позичальник ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, кредитні кошти разом із процентами вчасно не повертає, внаслідок чого виникла заборгованість, яка підлягає стягненню. Крім цього, відповідач не подала жодного доказу на спростування розрахунку поданного позивачем та належного виконання зобов`язань за договором.

Суд приходить висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «МАКС КРЕДИТ`заборгованості за договором кредитної лінії №00-9717534 від 11.04.2024 у розмірі 35143,78 грн., з яких: 10900,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 1090,00 грн. сума заборгованості за комісією; 23153,78 грн. сума заборгованості за відсотками.

Водночас, щодо стягнення штрафу у розмірі 4360,00 грн. суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов?язання, на вимогу кредитора зобов?язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції завесь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно доЗакону України від 15.03.2022 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»№2120-IX,розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Крім цього, Законом України №2120-IX від 15.03.2022 внесені зміни доЗакону України «Про споживче кредитування» та, відповідно до п. 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення», встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені ч. 4 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені ч. 2 ст. 3 цього Закону.

Таким чином, позивачем не було враховано вищевказаних положень законодавства, але здійснено розрахунок штрафу у період воєнного стану. Відтак позовні вимоги у цій частині не підлягають до задоволення.

Щодо позовної вимоги у частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу, суд зазначає таке.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов?язаних із розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов?язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів, тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту ч. 4 ст. 137 ЦПК України слідує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Судувід 12.05.2020 у справі №904/4507/18).

Вказане міститься у постанові ВС від 31.01.2025 у справі №758/5917/21, провадження №61-1515св24.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21).

Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність й розумність.

У постановах Верховного Суду від 02.10.2019 у справі №211/3113/16-ц, від 06.11.2020 у справі №760/11145/18 зауважено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Велика Палата Верховного Суду вказувала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови ВП ВС від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Згідно ордеру на надання правової допомоги серії АР №1178509 адвокат Кузеванова Рузанна Робертівна є представником ТОВ «МАКС КРЕДИТ» на підставі договору про надання правової допомоги №19/02-МК від 19.02.2024 (а.с. 7).

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_6 , виданого 12.10.2024 Олександрівським ВДРАЦС у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 після державної реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_3 » (а.с. 22).

На підтвердження факту отримання позивачем послуг адвоката та понесення ним витрат, представником позивача подано ордер (а.с. 7), копію договору №19/02-МК від 19.02.2024 про надання юридичної (правничої) допомоги (а.с. 15 (зворот)-16), копію попереднього (орієнтовного) розрахунку витрат на юридичну (правничу) допомогу (а.с. 17), копію акту приймання-передачі виконаних робіт від 31.10.2024 (а.с. 17 (зворот)), копію квитанції №31/10 від 31.10.2024 (а.с. 18), копію адвокатського запиту до АТ «ПриватБанк» з доказами надсилання такої (а.с. 19 (зворот), 20 (зворот)).

Відповідно до попереднього (орієнтовного) розрахунку витрат на юридичну (правничу) допомогу, акту приймання-передачі виконаних робіт від 31.10.2024, копії квитанції №31/10 від 31.10.2024 (а.с. 17-18), позивачем за надання правничої допомоги, а саме: за консультацію клієнта, узгодження правової позиції; підготовку проекту позовної заяви; підготовку адвокатського запиту до АТ «ПриватБанк», підготовку клопотання про витребування доказів було сплачено 8 000,00 грн.

Отже, за результатами дослідження та оцінки долучених до матеріалів справи доказів щодо понесення витрат на правову допомогу у їх сукупності, беручи до уваги те, що відповідач не подала заперечень щодо стягнення витрат на правову допомогу у заявленному позивачем розмірі, вимоги з приводу стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката є обґрунтованими та підлягають до задоволення у визначеному позивачем розмірі 8000,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи те, що позов було пред`явлено засобами системи«Електронний суд»,та такийпідлягає до задоволення частково, а саме на 88,96 %, судовий збір слід стягнути з відповідача у розмірі 2154,97 гривень на користь позивача.

Керуючись ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 6, 15, 205, 207, 526, 626, 627, 628, 638, 639, 1054, 1055 ЦК України, ст. 5, 13, 76, 81, 82, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 279, 280, 282, 284 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ» заборгованість за договором кредитної лінії №00-9717534 від 11.04.2024 у розмірі 35 143 (тридцять п?ять тисяч сто сорок три) гривні 78 копійок, з яких: 10900 (десять тисяч дев?ятсот) гривень 00 копійок сума заборгованості за основною сумою боргу; 1090 (одна тисяча дев?яносто) гривень 00 копійок сума заборгованості за комісією;

23 153 (двадцять три тисячі сто п?ятдесят три) гривні 78 копійок сума заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 154 (дві тисячі сто п?ятдесят чотири) гривні 97 копійок на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ» понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ», місцезнаходження: вул. Малевича Казимира, 86-е, м. Київ, 03150, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 42806643.

Відповідач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 07.04.2025.

Суддя Головатий А.П.