Рішення

від 07.04.2025 по справі 705/6102/24

ХРИСТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №705/6102/24

2/705/993/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2025 року м. Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Гудзенко Валентина Леонідівна, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторінцивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Н.А.Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Фінансова Компанія «Н.А.Груп» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства заборгованість за кредитним договором позики в розмірі 41574 грн., судові витрати, які складаються зі сплати судового збору та правничої допомоги у розмірі 23028 гривень. Позовні вимоги обґрунтовують тим, що між ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова Компанія «Н.А.Груп» було укладено Договір про відкриття кредитної лінії «Стандарт» №3381713149-20 від 18.09.2023. Згідно п. В.1. та п. В.2. Кредитного договору кредитодавець відкриває для позичальника невідновлювану кредитну лінію, надалі за текстом - «Кредитна лінія», на умовах визначених цим кредитним договором. Кредитодавецем відкрито кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику грошових коштів, надалі за текстом - «Кредит», на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом. Тип Кредиту - кредитна лінія. Умовами п. С.1. Кредитного договору було погоджено розмір кредитного ліміту кредитної лінії, тобто загальний розмір наданого кредиту: 6500 гривень, дата надання (видачі) кредиту 18.09.2023. Пунктом С.4. Кредитного договору сторони погодили, що оптимальний платіжний період складає 30 календарних днів, та був визначений сторонами за ініціативою позичальника в процесі звернення щодо отримання кредиту на веб-сайті кредитодавця. Дата повернення (виплати) кредиту 11.09.2024, що визначено умовами п. С.8 кредитного договору. Зазначений кредитний договір було укладено з відповідачем в електронній формі шляхом використання позичальником електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеного ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електрону комерцію». ТОВ «ФК «Н.А.ГРУП» свої зобов`язання за кредитним договором виконало своєчасно та у повному обсязі, у тому числі шляхом перерахування суми кредиту, у розмірі встановленому кредитним договором шляхом перерахування визначеної суми грошових коштів на банківську карту відповідача НОМЕР_1 , який було зазначено позичальником під час укладення кредитного договору. Відповідачем не були виконані зобов`язання за кредитним договором, з урахуванням того, що строк прострочення сплати чергових платежів порушено, станом на 31.10.2024 утворилась заборгованість у розмірі 41 574 грн., з яких: зі сплати наданого кредиту - 6000 грн.; зі сплати процентів за користування кредитом - 35 574 грн.З огляду на те, що відповідач отримані кошти за договором у строк, обумовлений сторонами, не повернула, що призвело до утворення заборгованості, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 14.11.2024 у справі відкрите спрощене позовне провадження, а також роз`яснено відповідачу право подати відзив на позовну заяву або пред`явити зустрічний позов до позивача у строк 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі. Розгляд справи по суті вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

25.11.2024 через систему «Електронний суд» відповідачем ОСОБА_1 було подано відзив на позовну заяву, в якому вказано, що вона позов не визнає та заперечує проти його задоволення. Вказує, що належними доказами, які підтверджують перерахування позивачем певної суми можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Наданий позивачем документ «Таблиця обчислень» є таблицею нарахувань невідомого походження, а відтак не є належним, допустимим і достовірним доказом ні руху коштів по картковому рахунку, ні розрахунком суми боргу, ні доказом існування самого боргу, якби навіть кредитний договір існував. Розрахунок не підписаний ні керівником відділення, ні головним бухгалтером філії відповідача, а відтак, відповідно до законодавства України обліковим документом не являється. Жодна із сум, зазначених в таблиці нею не визнається. Таким чином, Таблиця обчислень є неналежним, недопустимим і недостовірним доказом. Інших доказів, які би підтверджували перерахування саме позивачем коштів саме на її рахунок, та перерахування таких коштів саме на виконання, ніби то, укладеного між позивачем та нею кредитного договору, не надано. Позивач долучає до матеріалів позову Витяг зі звіту щодо проведених операцій із зарахування грошових коштів на карткові рахунки фізичних осіб. Номер картки у Витягу зазначений як: НОМЕР_1 , однак жодного підтвердження, що це її карта, що вона надавала інформацію про надсилання коштів саме на цю карту - відсутня. Крім того, позовна заява не містить жодних доказів успішного зарахування на рахунок боржника коштів. Вона жодних коштів від ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «Н.А.ГРУП» не отримувала - тому не може бути боржником. Крім того, додатки № 1, № 2 та № 3 не підписані зі сторони відповідача. Таким чином позивач не надав жодного доказу який би підтверджував, що між ним та відповідачем укладено кредитний договір. Крім того, вимога щодо стягнення витрат на правову допомогу задоволенню не підлягає, оскільки докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. На підтвердження витрат на правничу допомогу позивач не надав договір про надання правової допомоги. Крім того в матеріалах справи відсутні та позивачем не заявлено намір подати протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт) та документів, які свідчать про оплату гонорару (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та інші). За таких обставин, враховуючи, що позивач не підтвердив, що він поніс витрати на професійну правничу допомогу, які б підтвердились документом про їх оплату, тому відсутні підстави для стягнення в користь позивача витрат на професійну правову допомогу.

02.12.2024 через систему «Електронний суд» позивачем подано відповідь на відзив, в якому вказано, що у позовній заяві не наведено доказів, щодо підтвердження позовних витрат оскільки на момент подання позовної заяви вказані витрати понесені не у повному обсязі, у зв`язку із чим їх подання не було можливим на дату подання позову. Таким чином, позивач з поважних причин не міг подати документи, що підтверджують фактичні витрати та їх розмір. Крім того, позовна заява містить лише попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які планується понести, що є обов`язковою вимогою норм ст. 175 ЦПК України, яка встановлює вимоги до змісту позовної заяви. Фактичні докази понесення судових витрат мають бути подані до закінчення судових дебатів, а у певних випадках, за умови обґрунтованого подання доказів пізніше, вказане питання може бути вирішено й шляхом ухвалення додаткового рішення. Що стосується стягнення заборгованості, то слід врахувати, що між позивачем та відповідачем було укладено Договір про відкриття кредитної лінії «Стандарт» №3381713149-20 від 18.09.2023. Кредитний договір було укладено з відповідачем в електронній формі, шляхом використання позичальником електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеного ч.1 ст. 12 Закону України «Про електрону комерцію», що відповідає правилам ч. 1 ст. 205 ЦК України, згідно з якою правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Перед укладенням Кредитного договору, кредитодавцем було проведено належну ідентифікацію та верифікацію позичальника, шляхом використання системи BankID Національного банку України, як це й було передбачено Правилами. Зазначене свідчить, що позичальник діючи з метою виникнення у сторін цивільних прав та обов`язків добровільно, в порядку визначеному законодавством ідентифікував себе та уклав вказаний Кредитний договір з метою отримання кредитних коштів у сумі 6500 грн. Необхідно зауважити, що невід`ємними частинами Кредитного договору укладеного з відповідачем є Додаток №1, Додаток №2 та Додаток №3, які так само як і Кредитний договір були одночасно підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, правова підстава для чого визначена законом. Додатком №3 до Кредитного договору є Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, яка містить інформацію, яка повинна надаватись відповідачу, як споживачу фінансових послуг. Безпідставним також є також твердження відповідача, про те, що позивачем не доведено той факт, що банківська картка НОМЕР_1 належить саме відповідачу. Однак, саме цей номер картки був наданий позичальником після його ідентифікації засобами системи BankID Національного банку України, що виключає можливість шахрайських дій, оскільки вказана система використовує ідентифікацію позичальника інструментами обслуговуючого його банку. У зв`язку із наведеним, номер вказаної картки, у встановленому форматі було зазначено у Кредитному договорі, який також було підписано відповідачем. Більше того, вказані документи в момент підписання та формування були направлені електронною поштою за адресою позичальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка була зазначена нею з метою укладення Кредитного договору та використовується нею й на цей час у електронному суді. На підставі вищевикладеного, просили суд позов задовольнити в повному обсязі.

У відповідності до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.

Суд, розглянувши подані документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов до наступного висновку.

Частиною першою ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що 18.09.2023 між ТОВ «Фінансова компанія «Н.А.ГРУП» та ОСОБА_1 було укладено Договір про відкриття кредитної лінії «Стандарт» №3381713149-20. Зазначений Договір укладено з відповідачем в електронній формі, шляхом використання останньою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до п. В.1. та п. В.2. Кредитного договору кредитодавцем відкрито для позичальника невідновлювану кредитну лінію, надалі за текстом - «Кредитна лінія», на умовах визначених цим Кредитним договором. Кредитодавецем відкрито кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику грошових коштів, надалі за текстом - «Кредит», на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом. Тип Кредиту - кредитна лінія.

Умовами п. С.1. Кредитного договору було погоджено розмір кредитного ліміту кредитної лінії, тобто загальний розмір наданого кредиту: 6500 гривень, дата надання (видачі) кредиту 18.09.2023.

Пунктом С.4. Кредитного договору сторони погодили, що оптимальний платіжний період складає 30 календарних днів, та був визначений сторонами за ініціативою позичальника в процесі звернення щодо отримання кредиту на веб-сайті кредитодавця.

Дата повернення (виплати) кредиту 11.09.2024, що визначено умовами п. С.8 Кредитного договору.

Відповідно до п.С.6.2 Кредитного договору, стандартна процента ставка становить 2,50% за кожний день користування кредитом. Згідно п.С.6.2.1 Кредитного договору, пільгова процентна ставка становить 1,38% за кожен день користування кредитом протягом оптимального платіжного періоду, яка надається кредитодавцем виключно як знижка за користування кредитом та є заохоченням позичальника до належного виконання мов Договору.

Таким чином, сторонами було погоджено сплату відсотків у визначному договором порядку.

Відповідно до пункту В.8 Кредитного договору, при поданні позичальником інформації відповідно до В.7 цього Договору позичальником вперше, відбувається реєстрація позичальника на веб-сайті кредитодавця та формується для позичальника його особистий розділ на веб-сайті кредитодавця (особистий кабінет). Доступ до особистого кабінету здійснюється позичальником після авторизації шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), який надсилається кредитодавцем позичальнику в SMS- повідомленні або надається шляхом дзвінку на номер телефону, який вказаний позичальником відповідно до В.7 на веб-сайті кредитодавця, і який має юридичне значення ідентифікації позичальника в розумінні ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно п.В.16 Кредитного договору, сторони дійшли згоди, що кредитодавець надсилає (або на прохання позичальника повторно надсилає) позичальнику цей підписаний Договір на його електронну адресу, зазначену у п.J1 цього Договору. Крім того, підписаний Договір разом із Додатками до нього постійно зберігається та є доступним для вивчення, зберігання та друкування з Особистому кабінеті позичальника.

Згода на укладення договору саме такого змісту підтверджується підписанням договору ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором tc7tc5. Підписання договору в електронній формі визначено ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електрону комерцію», що відповідає правилам ч. 1 ст.205 ЦК України та свідчить про добровільне укладення між сторонами вищевказаного договору та виникнення між ними на підставі цього договору цивільно-правових правовідносин.

Отже, зі змісту кредитного договору вбачається, що в ньому визначено основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування.

Слід звернути увагу, що вказаний договір укладено за ініціативи відповідача, при цьому остання свідомо уклала договір на зазначених у ньому умовах, на час його укладення не заявляла додаткових вимог щодо умов спірного договору. Таким чином, підписавши договір відповідач погодилася з усіма умовами даного правочину і взяла на себе зобов`язання щодо його виконання.

Слід зазначити, що без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

Згідно Витягу зі звіту щодо проведених операцій із зарахування грошових коштів на карткові рахунки фізичних осіб ТОВ «Фінансова Компанія «Н.А.Груп» на банківську карту відповідача № НОМЕР_1 , 18.09.2023 було перераховано 6000 гривень на підставі Кредитного договору №3381713149-20 від 18.09.2023.

Зазначені реквізити банківської карти вказані у анкеті клієнта ОСОБА_1 співпадають із банківськими реквізитами карти відповідача, вказаними у Договорі № 3381713149-20. Доказів того, що банківська картка з відповідним номером відповідачу не належить, матеріали справи не містять.

Суд зазначає, що необґрунтованими є твердження відповідача, що позивачем не надано будь-яких підтверджуючих доказів дійсного отримання відповідачем грошових коштів за кредитним договором. Так, згідно договору та паспорту споживчого кредиту встановлено, що кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти. Факт перерахування коштів на картковий рахунок відповідача підтверджується зі звіту щодо проведених операцій із зарахування грошових коштів на карткові рахунки фізичних осіб ТОВ «Фінансова Компанія «Н.А.Груп».

Відповідачем не надано належних і допустимих документальних доказів того, що відповідні кошти не були зараховані на картковий рахунок, вказаний у договорі.

Таким чином, суд вважає доведеною обставину отримання відповідачем грошових коштів у порядку та на умовах, що визначені укладеним кредитним договором, відповідач взяті на себе зобов`язання не виконала, у передбачені в договорі строки грошові кошти та нараховані відсотки не повернула, у зв`язку з чим у неї виникла заборгованість, яка не була сплачена.

При цьому, судом враховуються положення ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», згідно якої підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Разом з тим, ТОВ «Фінансова Компанія «Н.А.Груп» не банк, не банківська (фінансова) установа, відповідно не здійснює відкриття, обслуговування банківських рахунків фізичних осіб, та не має обов`язку формувати облікові документи за кредитними зобов`язаннями позичальників згідно ЗУ «Про банки та банківську діяльність» та Інструкції затвердженої Постановою НБУ від 27.12.2007 №481. Товариство надає послуги з кредитування фізичних осіб, шляхом переказу кредитних коштів на підставі укладеного кредитного договору на банківські реквізити (банківську картку), що вказує сам позичальник в тексті анкети-заяви на отримання кредиту.

Відповідач у відзиві посилається на недоведеність належності їй банківської картки № НОМЕР_1 . Але будь-яких доказі на підтвердження даного факту не надала, хоч мала можливість безперешкодно отримати докази про те, які банківські картки на її ім`я видавались.

За нормою ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно- телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. б ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Таким чином, суд дійшов висновку, що сторони узгодили розмір кредитів, грошову одиницю, в якій надано кредити, строки та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договорів за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст.1048 ЦК України).

За змістом ч. 2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

На підставі ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та його вимог.

Згідно статей 610,612 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настала після прострочення.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Згідно з п. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Сторона відповідача не надала будь-яких доказів в розумінні положень ст. 76-81 ЦПК України на спростування обставин, на які посилається позивач, а тому, з врахуванням наданих позивачем доказів, суд вважає доведеними посилання позивача на існування заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором у сумі, зазначеній у розрахунку заборгованості.

Що стосується стягнення судових витрат, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема, витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи та витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача.

Таким чином, згідно вимог ст. 141 ЦПК з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3028 грн.

Вимога щодо стягнення витрат на правову допомогу задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката встановлюється судом на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі, сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивач не надав договір про надання правової допомоги. Крім того в матеріалах справи відсутні та позивачем не заявлено намір подати протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт) та документів, які свідчать про оплату гонорару (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та інші).

За таких обставин, враховуючи, що позивач не підтвердив, що він поніс витрати на професійну правничу допомогу, які б підтвердились документом про їх оплату, суд вважає, що відсутні підстави для стягнення в користь позивача витрат на професійну правову допомогу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.525,526,527,530,610,625,629,1050,1054 ЦК України, ст. ст. 6, 8-13, 18, 19, 77-79, 89, 141, 259, 263-265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Н.А.Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , (зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Н.А.Груп», (код ЄДРПОУ: 43240883) заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії «Стандарт» №3381713149-20 від 18.09.2023 у розмірі 41574 грн.(сорок одна тисяча п`ятсот сімдесят чотири гривні).

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 (зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Н.А.Груп», (код ЄДРПОУ: 43240883) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3028 грн.

Копію рішення направити сторонам.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Валентина Леонідівна Гудзенко