Постанова від 03.04.2025 по справі 686/11395/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2025 року

м. Хмельницький

Справа № 686/11395/24

Провадження № 22-ц/820/255/25

Хмельницький апеляційний суд

в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Костенка А.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Спірідонової Т.В.,

секретар судового засідання Кошельник В.М.

з участю представників сторін

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 686/11395/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Кулачком Тарасом Миколайовичем, на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 листопада 2024 року у цивільній справі за позовом Державної іпотечної установи до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договром.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд

в с т а н о в и в:

В квітні 2024 року Державна іпотечна установа звернулась до суду з позовом, в якому просила стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , на їх користь заборгованість за договором про іпотечний кредит № 0-12/12-00350-с-а від 25 липня 2012 року в сумі 711 165 грн. 29 коп., з яких: сума основного боргу 556 492 грн. 41 коп., прострочені відсотки за користування кредитом 154 492 грн. 41 коп., а також вирішити питання судових витрати.

На підтримання заявлених позовних вимог, іпотечна установа вказувала, що 25 липня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 було укладено Договір про іпотечний кредит №0-12/12-00350-с-а. У відповідності до п. 1.1. Кредитного договору, Банк надав Позичальнику на умовах цього Кредитного договору грошові кошти в сумі 680 000 грн., а позичальник зобов`язався прийняти належним чином використати та повернути Кредит, а також сплатити проценти за користування Кредитом в розмірі - 13,99% річних в порядку, на умовах та в строки, визначені цим Кредитним договором.

Відповідно до п.1.2. Кредитного договору Кредит було надано строком до 24 липня 2032 року на придбання у власність квартири та земельної ділянки площею 0,0153 га, кадастровий номер 3210900000:01:116:0117 за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 2.4. Кредитного договору Позичальник зобов`язався щомісячно до 25 числа кожного місяця, починаючи з наступного після укладання Кредитного договору, здійснювати погашення Кредиту та сплачувати нараховані відсотки у складі щомісячних ануїтетних платежів, розмір кожного з яких складає 8 451 грн. відповідно до Графіку погашення Кредиту. Додатком до Кредитного договору Позичальника було ознайомлено з графіком погашення за Кредитним договором.

Крім того, 25 липня 2012 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , був укладений договір поруки №0-12/12-00350-с-а/1, в якому п. 1.1 передбачено, що поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов`язань за кредитним договором № 0-12/12-00350-с-а від 25 липня 2012 року, укладеним між кредитором та боржником, відповідно до якого боржникові наданий кредит в сумі 680 000 грн зі сплатою 13,99% річних.

На підставі цього та на виконання зобов`язань за Кредитним договором між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір від 25 липня 2012 року, посвідчений приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Остапенко Є.Є. за реєстровим номером 684. Відповідно до п.1.1. Договору іпотеки, Іпотекодавець з метою забезпечення належного виконання Зобов`язання, що випливає з Договору про іпотечний кредит, передав, а Іпотекодержатель прийняв в іпотеку в порядку і на умовах, визначених цим Договором, нерухоме майно, а саме: трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 144,1 кв.м., житловою площею 10.2 кв.м., та земельну ділянку площею 0,0153 га, кадастровий номер 3210900000:01:116:0117 за адресою: АДРЕСА_1

20 листопада 2012 року між Державною іпотечною установою та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» укладено Договір відступлення права вимоги №1016/12, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. за реєстровим номером 6797. Відповідно до п.1.1. Розділу «Предмет договору» Договору відступлення Банк передав, а Установа прийняла всі права вимоги за:

1. Договором про іпотечний кредит №0-12/12-00350-с-а від 25 липня 2012 року, укладеним між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 ;

2. Іпотечним Договором від 25 липня 2012 року, укладеним між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 , посвідченим приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Остапенко Є.Є. за реєстровим номером 684;

3. Договором поруки №0-12/12-00350-с-а/1 від 25 липня 2012 року, укладеним між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відповідно до п.2.1. Договору відступлення він набирає чинності з моменту підписання Сторонами цього Договору та його нотаріального посвідчення. Таким чином, Державна іпотечна установа стала кредитором Позичальника за Кредитним договором, та іпотекодержателем за Іпотечним договором, про що в Державний реєстр обтяжень рухомого майна було внесено відповідний запис, що підтверджується Витягом №38871412 від 20 листопада 2012 року (серії АТ 860972).

За таких обставин, Установа набула усі права за Кредитним договором, що належали Первісному кредиторові, зокрема й право на нарахування відсотків за користування кредитними коштами.

Банк свої зобов`язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши позичальнику Кредит у розмірі 680 000 грн., що підтверджується заявою позичальника на отримання Кредиту від 25 липня 2012 року, меморіальним ордером №2432 від 25 липня 2012 року та заявою на видачу готівки №45 від 25 липня 2012 року.

В порушення умов Кредитного договору, позичальник не виконує зобов`язання щодо повернення суми Кредиту та сплати процентів за його користування.

Отже станом на 01 березня 2024 року заборгованість позичальника перед ДІУ за Договором про іпотечний кредит №0-12/12-00350-с-а від 25 липня 2012 року, відповідно до розрахунку заборгованості за вих.№544/32/36 від 01 березня 2024 року, складає 711 165 грн. 29 коп., в тому числі: сума основного боргу - 556 492 грн. 41 коп.; прострочені відсотки за користуванням кредитом - 154 672 грн. 88 коп.

Тому, ДІУ 12 жовтня 2023 року цінними листами з описом вкладення на адреси (фактичну/реєстрації), що вказані у Кредитному договорі, Договорі поруки, а також на адресу знаходження Предмету іпотеки ДІУ звернулася до Позичальника і Поручителя з Вимогами №3242/15/2, №3241/15/2 про сплату простроченої заборгованості за Кредитним договором, проте Зазначені цінні листи були повернуті на адресу ДІУ як невручені.

Таким чином на день звернення до суду, ні позичальник, ні поручитель вимоги Кредитора не виконали, тому вважають, що заборгованість за Кредитним договором (включаючи суму основного боргу та відсотків за користування кредитом), підлягає стягненню з Відповідачів у судовому порядку.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 листопада 2024 року позов задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , заборгованість за договором про іпотечний кредит № 0-12/12-00350-с-а від 25 липня 2012 року в сумі 711 165 грн. 29 коп., з яких: сума основного боргу 556 492 грн. 41 коп., прострочені відсотки за користування кредитом 154 492 грн. 41 коп. та 10 667 грн. 48 коп. судового збору,з кожного по 5 333грн. 74 коп.

Не погоджуючись з таким рішення суду першої інстанції ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Кулачка Т.М. подала апеляційну скаргу, вважає його незаконним та необґрунтованим, посилається на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Так на думку представника апелянтки, твердження позивача про те, що додатковим доказом відправлення вимог є роздруківки перевірки статусу відстеження відправлення за трекномерами, є хибними, оскільки у матеріалах справи вони відсутні

Зазначає, що належним доказом направлення вимоги позивача, а отже і настання відповідних юридичних наслідків є опис вкладення у цінний лист і розрахунковий документ, проте документи, які б підтверджували факт сплати за надіслані листи позивачем не було надано.

Таким чином вважає, що подання позову з вимогою про стягнення є передчасним адже позивачем порушено процедуру визначену кредитним договором, а порушення порядку надсилання вимоги є підставою для відмови у задоволенні позову, у зв`язку з чим суд першої інстанції передчасно прийшов до необґрунтованих висновків, оскільки повністю проігнорував зазначену вище обставину

Крім того представник звертає увагу суду, що позивачем не було надано ні довідки про заборгованість позичальника перед первісним кредитором, ні відомостей про те, що право вимоги на яку саме суму за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_2 отримав позивач, всупереч п.3.1. договору відступлення права вимоги № 1016/12 від 20 листопада 2012 року.

Також на підтвердження суми заборгованості позивачем надано розрахунок заборгованості № 544/32/36 від 01 березня 2024 року, проте як такий розрахунок відсутній, позивач просто констатував, що сума заборгованості становить 711 165 грн. 29 коп.

Апелянт вказує, що відповідно до п.1.4. договору відступлення при розрахунку заборгованості передбачена формула за якою здійснюється розрахунок суми права вимоги за кредитним договором, але такого розрахунку за формулою, щоб хоч якось підтвердити обсяг суми заборгованості позивач не надав.

Таким чином враховуючи те, що невідомо, яку суму за кредитним договором було відступлено позивачу, вищезазначена сума заборгованості підлягає сумніву, адже встановити дійсний розмір заборгованості неможливо, оскільки розрахунок заборгованості не є документом первинного бухгалтерського обліку, а є одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних сум, який повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони.

Наявність роздрукованого розрахунку заборгованості є не достатнім для задоволення позовних вимог, оскільки сам розрахунок, є внутрішнім документом позивача та не містить відомостей, що дозволили б, перевірити правильність нарахування відсотків позивачем, а також, за відсутності належних та допустимих доказів, зробити висновок, що ця заборгованість виникла саме внаслідок порушення відповідачами умов відповідного Кредитного договору, та неможливо встановити, які саме умови спірного договору порушені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

В той же час розрахунки заборгованості за Кредитним договором надано позивачем станом на 01 березня 2024 року за періоди з 25 лютого 2022 року до 01 березня 2024 року, тобто після отримання позивачем права грошової вимоги до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за Договором відступлення. Однак, позивачем не надані детальні розрахунки заборгованості, здійснені первісним кредитором, як і детальні розрахунки заборгованості здійснені позивачем.

Тому з врахуванням того, що у наданих до позовної заяви матеріалах відсутні первинні документи, апелянтка та її представник вважають, що позивач не довів належними та допустимими доказами факт наявності у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості у розмірі, вказаному у розрахунку.

Отже враховуючи вищезазначене ОСОБА_1 а її представник адвокат Кулачок Т.М. просять скасувати рішення суду та ухвалити нове яким повністю відмовити в задоволенні позову.

Державна іпотечна служба подала відзив на апеляційну скаргу, вважає доводи викладені в апеляційній скарзі необгрунованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Вказує, що про зміну кредитора ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стало відомо в 2012 році, при цьому оскарження відступленої суми новому кредитору ними не було здійснено.

Також ДІУ зазначає, що ОСОБА_1 яка є поручителем у цих правовідносинах, перебувала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_2 та особисто надавала йому письмову згоду на укладання Договору про іпотечний кредит №01-12/12-00350-с-а від 25 липня 2012 року про, що свідчить наявність її підпису на зазначеній згоді, яка міститься на самому Договорі, у зв`язку з чим на них поширюються норми ст. 74, ст. 65, ст. 61 СКУ

Таким чином беззаперечними доказами отримання грошових коштів в інтересах сім`ї є сам Договір про іпотечний кредит №01-12/12-00350-с-а від 25 липня 2012 року та придбання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 житлової нерухомості, які перебували в шлюбних відносинах на підставі спільної сумісної власності

Також твердження представника апелянтки про те, що відбулося порушення порядку надсилання вимоги є безпідставними, оскільки ДІУ проводились заходи досудового врегулювання спору шляхом направлення вимоги про погашення заборгованості ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 12.10.2023 року цінними листами з описом вкладення на 2 (дві) адреси (фактичну та реєстрації), що вказані у Договорі про іпотечний кредит, а також на адресу знаходження Предмету іпотеки, проте зазначені цінні листи були повернуті на адресу ДІУ, як невручені.

Таким чином, вимоги направлені та вручені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в момент прийняття кореспонденції працівником ПАТ «Укрпошта» вважаються отриманими.

Крім того заперечення представника ОСОБА_1 щодо розрахунку заборгованості є хибними, оскільки ДІУ відповідно до ст. 77, ст. 80 ЦПКУ надала належні, допустимі, достовірні та достатні докази, які підтверджують як наявність, так і розмір заборгованості відповідачів за Договором про іпотечний кредит.

Звертає увагу суду, що ОСОБА_2 жодних заперечень не надав під час судового розгляду, а ОСОБА_1 самостійно не підготувала та не долучила при розгляді в першій інстанції контррозрахунок заборгованості, тому висновок представника апелянтки про те, що правові підстави для задоволення вимоги ДІУ про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відсутні, є необґрунтованим.

Отже, ДІУ просить залишити рішення першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, оскільки вважає рішення суду першої інстанції вмотивованим та обґрунтованим.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

Відповідно до статті 376ЦПК України підставамидля змінисудового рішенняє неправильнезастосування нормматеріального права,а саме незастосування закону, який підлягав застосуванню.

У відповідності до ч. 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Так судом встановлено, що 25 липня 2012 року між Публічним Акціонерним комерційним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 укладено договір про іпотечний кредит № 0-12/12-00350-с-а, за умовами яким банк надає позичальнику кредит на придбання у власність квартиру АДРЕСА_3 та земельної ділянки за цією ж адресою кадастровий номер 3210900000:01:116:0117 в сумі 680000 грн. за сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 13.99% строком на 20 років до 24 липня 2032 року.

За цим договором ОСОБА_2 взяв на себе зобов`язання повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в повному обсязі до 24 липня 2032 року ануїтентними платежами щомісячно в сумі 8 451 грн. (п.п. 1.1., 1.2).

Позичальник зобов`язаний повністю повернути кредит та сплатити нараховані проценти за користування кредитом у повному обсязі у терміни, передбачені цим договором (п. 5.3).

У разі невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором банк має право вимагати від позичальника дострокового поверненню кредиту та сплати процентів.

У випадку вимоги кредитора про дострокове повернення кредиту та сплату відсотків позичальник зобов`язаний здійснити повне погашення заборгованості за цим договором, тобто повернути отриманий кредит і сплатити всі відсотки протягом 30 календарних днів з дати надіслання кредитором відповідної вимоги. Кредитор може повідомляти позичальника по телеграфу, шляхом відправлення рекомендованих листів з повідомленням або доставки нарочним позичальнику за вказаною адресою (п. 5.2.4).

Виконання позичальником вимог кредитора щодо дострокового повернення суми кредиту та інших платежів відповідно до п. 5.2.4 договору повинно бути здійснено позичальником протягом тридцяти календарних днів з дати надіслання кредитором відповідної вимог (п. 6.4).

Додатком до договору сторонами погоджено та підписано графік погашення іпотечного кредиту з визначенням розміру щомісячного платежу та його складових у вигляді тіла кредиту та відсотків за користування кредитом.

25 липня 2012 року з метою забезпечення повернення кредитних коштів по вищевказаному договору про іпотечний кредит між Публічним Акціонерним комерційним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір поруки, згідно до умов якого поручитель взяла на себе зобов`язання перед банком за виконання позичальником зобов`язань за договором про іпотечний кредит від 25 липня 2012 року № 0-12/12-00350-с-а. Поручитель відповідає за зобов`язаннями згідно з Договором про іпотечний кредит перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату боргу, процентів, неустойки тощо. Відповідальність поручителя і боржника є солідарною. Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання.

Також з метою забезпечення повернення кредитних коштів по вищевказаному договору про іпотечний кредит між Публічним Акціонерним комерційним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 25 липня 2012 року було укладено договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_3 та земельна ділянка за цією ж адресою кадастровий номер 3210900000:01:116:0117

Банком свої зобов`язання по кредитному договору були виконані, ОСОБА_2 було надано кредит в сумі 680000 грн., що підтверджується його заявою на видачу готівки та меморіальним ордером.

20 листопада 2012 року між Державною іпотечною установою та ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» укладено договір відступлення права вимоги № 016/12, за умовами якого банк передав, а установа прийняла всі права вимоги за договором про іпотечний кредит № 0-12/12-00350-с-а, укладеним 25 липня 2012 року між Публічним Акціонерним комерційним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 , за договором іпотеки, укладеним 25 липня 2012 року між Публічним Акціонерним комерційним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 , за договором поруки укладеним 25 липня 2012 року між Публічним Акціонерним комерційним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 .

Вартість права вимоги за Кредитним договором на момент передачі прав вимоги у відповідності до п.1.1 цього Договору, включає заборгованість за основним боргом по кредиту та складає 678411 грн. 63 коп.

21 листопада 2012 року Державною іпотечною установою направлено на адресу позичальнику та вручено особисто ОСОБА_2 та поручителю ОСОБА_1 повідомлення від 21 листопада 2012 року про те, що з 20 листопада 2012 року Державна іпотечна установа є новим кредитором та іпотекодержателем позичальника за договором відступлення права вимоги № 016/12 від 20 листопада 2012 року, укладеного між Державною іпотечною установою та ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит».

Однак позичальник належним не виконував умови кредитного договору, порушив умови договору щодо своєчасного повернення кредиту та процентів за його користування понад 90 днів і станом на 13 вересня 2023 року розмір простроченої заборгованості складав 160 569 грн.

В зв`язку з цим 12 жовтня 2023 року на адресу відповідачів - позичальника ОСОБА_2 та поручителя ОСОБА_1 . Державна іпотечна установа направила вимогу про погашення заборгованості по договору про іпотечний кредит № 0-12/12-00350-с-а від 25 липня 2012 року.

В даній вимозі позивач вказав, що станом на 13 вересня 2023 року розмір простроченої заборгованості складав 160 569 грн., в разі непогашення даної заборгованості протягом 60 днів кредитор у відповідності до п. 5.2.4 договору про іпотечний кредит має право вимагати достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. При цьому у вимозі кредитор зазначив, що якщо протягом встановленого періоду 60 днів дане порушення не буде усунуто, така вимога буде вважатись вимогою про дострокове повернення всієї суми кредиту.

Дані вимоги повернулись на адресу кредитора 28 жовтня 2023 року з відміткою пошти по закінченню терміну зберігання.

Однак дані вимоги банку про дострокове повернення кредитних коштів виконані не були та жодні кошти на погашення кредиту в період після 13 вересня 2023 року позичальником кредитору не сплачувались.

Отже своєю вимогою про дострокове погашення банк змінив термін дії кредитного договору та виконання основного зобов`язання за договором.

З врахуванням умов кредитного договору, змісту вимоги про погашення заборгованості по кредиту, дати відправки даної вимоги та дати повернення вимоги кредитору банку, слід дійти висновку, що позичальник мав повністю погасити всю прострочену та строкову заборгованість по кредиту до 28 січня 2024 року (два місяці на повернення простроченої заборгованості, що виконано не було, та 30 днів на дострокове повернення кредиту, починаючи з 28 жовтня 2023 року).

В зв`язку з цим 18 квітня 2023 року банк поштою надіслав на адресу суду позовну заяву про стягнення з позичальника ОСОБА_2 та поручителя ОСОБА_1 в солідарному порядку достроково всієї простроченої та строкової заборгованості по кредитному договору станом на 01 березня 2024 року в сумі 711 165 грн. 29 коп., з яких: сума основного боргу 556 492 грн. 41 коп., прострочені відсотки за користування кредитом 154 492 грн. 41 коп.

При цьому банк визначив заборгованість станом на 01 березня 2024 року, хоча термін дії кредитного договору з врахуванням вищевикладеного закінчився 28 січня 2024 року, а тому загальна заборгованість за кредитним договором складає 705307 грн. 17 коп. з яких: сума основного боргу 556 492 грн. 41 коп., прострочені відсотки за користування кредитом 148814 грн. 76 коп. за мінусом 5858,123 грн. відсотків, нарахованих після закінчення строку дії договору.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно достатті 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першоюстатті 1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із частиною другоюстатті 1050 ЦК Україниякщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Згідно ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно ч. 4 ст. 559 ЦК України в редакції Закону України від 03 липня 2018 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування» порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.

За п.п.1,2розділу II.Прикінцеві таперехідні положенняЗакону Українивід 03липня 2018року «Провнесення зміндо деякихзаконодавчих актівУкраїни щодовідновлення кредитування» цейЗакон набираєчинності здня,наступного заднем йогоопублікування,та вводитьсяв діючерез тримісяці здня набраннячинності цимЗаконом. Цей Закон застосовується до відносин, що виникли після введення його в дію, а також до відносин, що виникли до введення його в дію та продовжують існувати після введення його в дію, крімчастини четвертоїстатті 36 Закону України "Про іпотеку", що застосовується виключно до договорів і угод, укладених після введення в дію цього Закону.

Згідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином

Як встановлено судом позичальник ОСОБА_2 в повному обсязі не виконував взятих зобов`язань по кредиту, а тому висновки суду про необхідність стягнення заборгованості по кредиту відповідають обставинам справи.

В той же час задовольняючи позов в повному обсязі до позичальника і поручителя суд першої інстанції припустився помилки.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц (провадження №14-10цс18) відступлено від висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 02 грудня 2015 року у справі № 6-249цс15, та зроблено висновок, що: «за змістом статті 526, частини першої статті 530, статті 610 та частини першої статті 612 ЦК України для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням. Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) зроблено висновок, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України».

Як встановлено судом 12 жовтня 2023 року на адресу відповідачів - позичальника ОСОБА_2 та поручителя ОСОБА_1 . Державна іпотечна установа направила вимогу про погашення заборгованості по договору про іпотечний кредит № 0-12/12-00350-с-а від 25 липня 2012 року.

В даній вимозі кредитор зазначив, що якщо протягом 60 днів прострочена заборгованості в сумі 160 569 грн. не буде погашена, така вимога буде вважатись вимогою про дострокове повернення всієї суми кредиту.

Дані вимоги повернулись на адресу кредитора 28 жовтня 2023 року з відміткою пошти по закінченню терміну зберігання.

Отже своєю вимогою про дострокове погашення банк змінив термін дії кредитного договору та виконання основного зобов`язання за договором.

Вимоги банку про повернення простроченої заборгованості виконані не були, а тому з врахуванням умов кредитного договору, змісту вимоги про погашення заборгованості по кредиту, дати відправки даної вимоги та дати повернення вимоги кредитору банку, слід дійти висновку, що позичальник мав повністю погасити всю прострочену та строкову заборгованість по кредиту до 28 січня 2024 року (два місяці на повернення простроченої заборгованості, що виконано не було та 30 днів на дострокове повернення кредиту).

В позовній заяві банк визначив розмір всього боргу за кредитом станом на 01 березня 2024 року з врахуванням нарахованих відсотків за лютий 2024 року, хоча термін дії кредитного договору з врахуванням вищевикладеного закінчився 28 січня 2024 року, а тому загальна заборгованість за кредитним договором складає 705307 грн. 17 коп. з яких: сума основного боргу 556 492 грн. 41 коп., прострочені відсотки за користування кредитом 148814 грн. 76 коп. за мінусом 5858,123 грн. відсотків, нарахованих за лютий 2024 року після закінчення строку дії договору.

Саме дана заборгованість підлягає стягненю на користь позивача.

Доводи апеляційної карги, що подання позову з вимогою про стягнення є передчасним адже позивачем порушено процедуру визначену кредитним договором, а порушення порядку надсилання вимоги є підставою для відмови у задоволенні позову у зв`язку з чим суд першої інстанції передчасно прийшов до необґрунтованих висновків, оскільки повністю проігнорував зазначену вище обставину слід відхилити.

Як зазначено вище п. 5.2.4 кредитного договору передбачено лише обов`язок позичальника повернути кредит достроково протягом тридцяти днів з дати надіслання кредитором відповідної вимоги, однак умовами кредитного договору жодним чином не обмежено право банку на звернення з позовом до суду про стягнення боргу достроково за відсутності отримання такої вимоги позивальником.

Крім того звернення з позовом до суду теж може бути розцінено такою вимогою, а позовну заяву судом було направлено відповідачам.

Відхиляє суд посилання апелянта, що позивачем не було надано ні довідки про заборгованість позичальника перед первісним кредитором, ні відомостей про те, що право вимоги на яку саме суму за кредитним договором, позивачем не надано розрахунок заборгованості за кредитом, встановити дійсний розмір заборгованості неможливо, оскільки розрахунок заборгованості не є документом первинного бухгалтерського обліку, а є одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних сум, який повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони.

На аркуші справи 62 позивачем надано розрахунок заборгованості за кредитом.

В свою чергу ні позичальник, ні апелянт жодним чином даний розрахунок не спростували, не надали суду жодних квитанцій про сплату коштів за кредитом, щоб встановити яку суму було сплачено, не надали свого розрахунку, не заявляли жодних клопотань про призначення судової бухгалтерської експертизи.

Встановивши факт існування між сторонами невиконаних позичальником кредитних зобов`язань, суд у будь-якому разі має стягнути ту суму, яка була доведена і щодо якої у суду не має сумніву, оскільки за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти;

Таким чином слід дійти висновку, що в силу принципу змагальності цивільного процесу відповідачі не довели, що розмір заборгованості, визначний позивачем є необгрунтованим.

За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає зміні, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права, та з ОСОБА_2 і ОСОБА_1 в солідарному порядку слід стягнути заборгованість за кредитним договором в сумі 705307 грн. 17 коп. з яких: сума основного боргу 556 492 грн. 41 коп., прострочені відсотки за користування кредитом 148814 грн. 76 коп.

На підставі частин 1, 13статті 141ЦПК України судовийзбір покладаєтьсяна сторонипропорційно розмірузадоволених позовнихвимог, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Так позивачем заявлено позов з ціною позову 711165 грн. 29 коп. та при подачі позову сплачено судовий збір в сумі 10667 грн. 48 коп.

Оскільки позовні вимоги до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в солідарному порядку задоволено частково на суму 705307 грн. 17 коп, тобто на 99,9%, то з обох відповідачів в цій частині слід стягнути судовий збір по 5289 грн. 46 коп. (10667,48х99,9/2).

Керуючись ст. ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Кулачком Тарасом Миколайовичем, задовольнити частково.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 листопада 2024 року змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання 31345, Хмельницька область, Хмельницький район, с. Копистин, РНОКПП: НОМЕР_1 ), ОСОБА_1 (зареєстрволане місце проживання: АДРЕСА_4 РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Державної іпотечної установи (ЄДРПОУ 33304730, адреса: 01133, м. Київ, вул. Лесі Українки, 34) заборгованість за договором про іпотечний кредит № 0-12/12-00350-с-а від 25.07.2012 року в сумі 705307,17 грн. з яких: сума основного боргу 556 492 грн 41 коп, прострочені відсотки за користування кредитом 148814,76 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання 31345, Хмельницька область, Хмельницький район, с. Копистин, РНОКПП: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Державної іпотечної установи (ЄДРПОУ 33304730, адреса: 01133, м. Київ, вул. Лесі Українки, 34) судовий збір за подання позову по 5289,46 грн. з кожного.

В решті рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 07 квітня 2025 року.

Судді А.М. Костенко

Р.С. Гринчук

Т.В. Спірідонова