Рішення від 31.03.2025 по справі 732/1997/24

Справа № 732/1997/24

Провадження 2/732/85/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2025 року м. Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі: головуючого судді Карпинської Н.М., секретар - Воропаєва К.В., за участі представника органу опіки та піклування Григоренко Н.В., відповідача - ОСОБА_1 , представника третьої особи - Атрощенко Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Городня у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом органу опіки та піклування Городнянської міської ради (треті особи на стороні позивача: Комунальний заклад "Городнянський ліцей" Чернігівської обласної ради, ОСОБА_2 ) до ОСОБА_1 про позбавдення батьківських прав і стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

представник органу опіки та піклування Городнянської міської ради Світлана Більська звернулася до суду з позовом, в якому просила позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Просили одночасно стягнути аліменти на користь і утримання малолітніх дітей в розмірі 1/3 заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше 10-ти прожиткових мінімумів на кожну дитину відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення від дня позову і до досягнення дітьми повноліття.

Позов вмотивований посиланням на те, що матір`ю не створені умови для проживання дітей, матір-відповідач ніде не працює. Родина ОСОБА_1 перебуває під соціальним супровідом Центру надання соціальних послуг, матір-відповідач на співпрацю не налаштована. Матір притягувалася до адміністративної відповідальності. Діти вилучені службою від матері.

У судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримала і просила позов задовольнити. Пояснила, що під час виїзду служби за місцем проживання матері-відповідача, працівники соціальної служби матір не виявили вдома. Її співмешканець був вдома з двома малолітніми дітьми. Виявляв агресію, не йшов на контакт із соціальними працівниками. Через вікно витягнув дітей та роздягнених заховав віддалено від будинку на території місцевого ставку. Соціальні працівники знайшли дітей, взутих у босоніжки, без теплого одягу на території місцевого ставку у прохолодну осінню погоду. Дітей вирішено було вилучити від матері. Обстеження умов проживання родини відповідача вказувало на те, що малолітнім дітям не були створені належні умови для проживання, у хаті холодно, відсутні окремі ліжка, брудна постіль та одяг, немає продуктів харчування та іграшок. Після вилучення дітей із родини, діти із спеціального закладу були переведені до патронатного вихователя у м. Батурин, де на час розгляду справи у суді ними опікується ОСОБА_5 . Орган опіки та піклування постійно цікавиться життям цих дітей, ОСОБА_5 повідомив, що спочатку діти ховали їжу, що свідчило про їх невпевненість, що їжа відтепер у них буде кожен день, на День народження хлопчика обох дітей здивувало, що на святковому столі був торт і що вихователь підготував подарунки. Матір-відповідач не намагалася поспілкуватися із дітьми, ні після їх вилучення із родини, ні на час розгляду справи у суді Позбавлення батьківських прав та стягнення на їх користь аліментів відповідає інтересам дітей. Позов представник просила задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні позов не визнала. Вказала, що вона любить своїх дітей і прагне виховувати їх у своїй родині. Хата, хоч і невелика, однак діти мали окремі спальні місця, вона готувала їм їжу. Коли соціальні служби вилучили дітей із родини, вона була на підробітках, тому не може відповідати за дії свого співмешканця і що це він, а не вона не впустив соціальних працівників до хати. Після вилучення дітей із родини, вона частково зробила у хаті ремонт, їй відремонтували грубу, у хаті є пічне опалення і достатньо тепло. Продуктів харчування вистачає, її батько надає їй грошей із своєї пенсії і вона може годувати своїх дітей. Алкогольними напоями вона не зловживає. Дітей не відвідувала виключно через те, що їй не дали контактів особи, у родині якої перебувають її діти. У позові просить відмовити.

Заслухавши сторін, прийнявши інформацію від третіх осіб, залучених на боці позивача, допитавши свідків, дослідивши заявлені у справі позовні вимоги, з`ясувавши вимоги і заперечення сторін, визначившись із нормою права, яка підлягає застосуванню, суд дійшов висновку про передчасність позову про позбавлення батьківських прав і про наявність правових підстав для стягнення аліментів.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , його батьками у свідоцтві про народження (а.с.10) вказані: ОСОБА_6 та ОСОБА_1 .

ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , її батьками у свідоцтві про народження (а.с.9) вказані: ОСОБА_6 та ОСОБА_1 .

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.13) батько цих дітей ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Як вбачається із довідок, виданих комунальним закладом "Городнянський ліцей" Чернігівської обласної ради ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є вихованцем цього закладу, матір-відповідач неодноразово на вихідні і свята не забирала дитину із закладу.

Представник залученої на стороні позивача третьої особи комунального закладу "Городнянський ліцей" Чернігівської обласної ради у суді розповіла, що хлопчик ОСОБА_7 любить свою маму, тягнеться до неї, однак матір неналежним чином опікується життям і здоров`єм дитини. ОСОБА_1 не забирала свого сина на вихідні і канікули, а коли до матері звернулась адміністрація закладу з проханням влаштувати хлопця в лікарню, вона не сприяла лікуванню хлопця і всіма організаторськими заходами займалося керівництво ліцею.

Залучений до участі у справі в якості третьої особи - ОСОБА_2 участі у судовому розгляді не прийняв, письмово повідомив, що за період перебування малолітніх дітей відповідачки в його родині (з 18.11.2024 по 24.03.2025) матір-відповідачка на зв`язок із дітьми не виходила, життям та здоров`єм не цікавилася, їх не відвідувала і матеріально не підтримувала.

Згідно інформаційної довідки № 618 від 13 листопада 2024 року (а.с.32), виданої Смичинським старостинським округом, відповідач разом із вище вказаними двома малолітніми дітьми та їх дідусем (батьком відповідачки) проживає за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 постійної роботи не має, не здійснює належного нагляду за своїми дітьми (діти брудні і голодні), на зауваження старости реагує грубо. У її будинку не прибрано, продукти харчування відсутні.

Будучи допитаною в якості свідка ОСОБА_8 (староста Смичинським старостинського округу) підтвердила обставини, викладені у довідці № 618 від 13 листопада 2024 року. Вказала, що з відповідачкою постійно велася роз`яснювально-попереджувальна робота і вказувалось на необхідність зміни її ставлення до виконання своїх батьківських обов`язків. При неодноразових виїздах з метою обстеження умов проживання малолітніх дітей, працівники виявляли, що у будинку не було приготовленої їжі. Їй надавалась допомога для оформлення документів на отримання допомоги малозабезпеченій родині, однак, коли залишилося тільки підписати документи, вона відмовилася, мотивуючи це тим, що її картки заблоковані, так як бабуся її найстаршої дитини разом із позбавленням її батьківських прав стягнула аліменти з неї і що вона не бажає із цих коштів платити аліменти. Співмешканець відповідачки агресивно поводився, коли вчергове соціальні працівники приїхали з візитом до їх родини, тоді дітей знайшли на річці у босоніжках, хоча тоді була прохолодна осінь. Дітей вилучили із родини.

Обставини створених відповідачкою умов проживання, вказані у показаннях старости, також відображені в актах обстеження умов проживання родини ОСОБА_1 (а.с. 66-75,99-102).

Свідок ОСОБА_10 (начальник КЗ "Центр надання соціальних послуг") підтвердила, що родина ОСОБА_1 перебуває під соціальни супроводом, однак матір не йде на контакт та не дослухається до порад. Їй надавалась допомога для оформлення документів на отримання допомоги малозабезпеченій родині, однак, коли залишилося тільки підписати документи, вона відмовилася, мотивуючи це тим, що її картки заблоковані, так як бабуся її найстаршої дитини разом із позбавленням її батьківських прав стягнула аліменти з неї. Матір-відповідач не опікується її малолітніми дітьми, у неї відсутні навички ведення домашнього господарства та навички належного догляду за дітьми. ОСОБА_8 систематично змінювала місце свого проживання, тому періодично припинялося надання соціальних послуг. За період проживання у с. Смичин її співмешканець не допускав фахівців до будинку.

Також із довідкової інформації КУ "Центр надання соціальних послуг" Городнянської міської ради № 01-07/512 від 13.11.2024 судом встановлено, що відповідачка була вихованцем спеціалізованого-інтернатного закладу. Має низький виховний батьківський потенціал, відсутні навички ведення домашнього господарства, догляду за дітьми, відсутні навички планування часу і співвідношення такого часу потребам дітей (а.с.38).

Свідок ОСОБА_11 (староста Пекурівського старостинського округу) підтвердила, що після повномаштабного вторгнення відповідач проживала у матері у с. Пекурівка. Тоді староста відвідувала їх родину з метою обстеження умов проживання родини, в якій виховуються малолітні діти. Мати-відповідач не належним чином виконувала свої обов`язки, діти були брудні, у дівчинки з`явилися воші, через що матір відстригла їй коси. З ними проживав співмешканець бабусі, який агресивно поводився і не допускав фахівців у будинок, де дітям не були створені неналежні умови.

Батько відповідача свідок ОСОБА_12 вказував, що любить своїх онуків, ОСОБА_13 , хоч і є інколи агресивна однак вона не бажає шкоди своїм дітям, вони частково поремонтували будинок, зробилу грубу, у хаті тепло. Він віддає усю свою пенсію і у дітей є продукти харчування. Вся їх родина прагне до того, щоб діти повернулися додому і зростали із рідними.

Судом встановлено, що відповідач не втратила інтересу до дітей та бажає налагодити свій побут і життя разом із дітьми. Відсутність належних умов пов`язано із відсутністю сталого заробітку.

Згідно із частиною третьою статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до частини сьомої статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Згідно з частиною першою статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.

Зазначеною нормою визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Натомість бути матір`ю відповідачка не навчена, що спростовує свідомість у нехтуванні обов`язками. Доведено, що сама відповідачка була вихованкою спеціалізованого-інтернатного закладу. Має низький виховний батьківський потенціал, відсутні навички ведення домашнього господарства, догляду за дітьми, відсутні навички планування часу і співвідношення такого часу потребам дітей. Однак, за належного соціального супроводу такі навички можливо набути.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав однозначно свідчить про його інтерес до дитини.

При вирішенні такої категорії спорів суди повинні мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особистості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку. Суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину вже несе в собі негативний вплив на свідомість дитини, та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків (див. постанови Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі № 686/16892/20, від 11 вересня 2020 року у справі № 357/12295/18, від 29 квітня 2020 року у справі № 522/10703/18, від 13 квітня 2020 року у справі № 760/468/18, від 11 березня 2020 року у справі № 638/16622/17, від 06 вересня 2023 року у справі № 545/560/21, 06 березня 2024 року у справі № 150/137/23, від 20 березня 2024 року у справі № 405/5236/20).

Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Наведене узгоджується з висновками щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, сформульованими у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц, Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 180/1954/19, від 13 листопада 2020 року у справі № 760/6835/18, від 09 листопада 2020 року у справі № 753/9433/17, від 02 листопада 2020 року у справі № 552/2947/19, від 24 квітня 2019 року у справі № 300/908/17, від 12 вересня 2023 року у справі № 213/2822/21.

Судова практика у цій категорії справ є сталою і підстави для відступлення від вказаних висновків відсутні, відмінність стосується лише у фактичних обставинах конкретної справи й доказування.

Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач притягувалася до відповідальності за жорстоке поводження з дитиною, веде аморальний спосіб життя, що негативно впливає на інтереси дитини. Позбавлення батьківських прав, тобто природніх прав, наданих батькам щодо дитини на її виховання, захист її інтересів та інших прав, які виникають із факту кровної спорідненості з дітьми, є крайнім заходом впливу, необхідність застосування якого за обставин цієї справи не доведено й судом не встановлено.

Суду завжди складно зробити висновок про те, що сімейні стосунки неможливо врятувати, і тому суд має позбавляти батьків такого шансу тільки в тому разі, якщо вони становлять реальну загрозу для благополуччя дитини (див. постанову Верховного Суду від 04 квітня 2024 року у справі № 553/449/20).

Позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне за собою істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків (див. постанови Верховного Суду від 23 січня 2020 року в справі № 755/3644/19 від 23 червня 2021 року у справі № 953/17837/19, від 30 травня 2018 року у справі № 553/2563/15-ц).

Належних та допустимих доказів усвідомленого ухилення, а не внаслідок набутих соціальних навичок, відповідача від виконання батьківських обов`язків судом не встановлено і стороною позивача не надано. Суд не встановив обставин, які б свідчили про те, що ОСОБА_14 не бажає спілкуватися з дітьми та брати участь у їх вихованні, остаточно і свідомо самоусунулася від виконання своїх обов`язків щодо виховання дітей.

Відповідно до частин четвертої-шостої статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Тлумачення частини шостої статі 19 СК України дає підстави для висновку, що суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування (про доцільність чи недоцільність позбавлення батьківських прав), якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини. Висновок виконавчого комітету Городнянської міської ради має рекомендаційний характер. Судам необхідно враховувати, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом вирішення сімейних питань, застосовується лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку. Самі по собі встановлені судами факти, що батьки недостатньо спілкуються з дитиною, забезпечують її матеріально, беруть участь у вихованні, не може бути підставою для позбавлення батьківських прав. Інтереси дитини полягають в тому, щоб забезпечити її право на потребу у любові, піклуванні та матеріальній забезпеченості. Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків тощо. Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину та усвідомлення цього самою дитиною вже несе в собі негативний вплив на її свідомість, і застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини (див. постанову Верховного Суду від 06 березня 2024 року у справі № 317/2256/22).

Надаючи оцінку висновку органу опіки та піклування (а.с.7), суд виходить із того, що про доцільність позбавлення відповідачки батьківських прав висновок складений без належного з`ясування всіх обставин, зокрема щодо її попередніх соціальних навичок, тобто висновок є необгрунтованим.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Установивши відсутність усвідомленого нехтування відповідачкою своїми батьківськими обов`язками, а також відсутність обставин, які б давали обґрунтовані підстави для висновку про неможливість змінити поведінку відповідачки у кращу сторону, навчитися соціальним навичкам бути матір`ю, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову про позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав стосовно її дітей. Одночасно слід попередитиОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 про необхідність змінити ставлення до виховання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Крім того, з метою спонування її до належного виконання батьківських обов`язків, у тому числі щодо утримання своїх дітей, відмовляючи у позбавленні батьківських прав з неї слід стягнути аліменти, які згідно ч.3 ст. 193 СК України за рішенням суду слід перераховувати на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України. Згідно частини 2 статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Саме у такому розмірі слід стягнути аліменти із ОСОБА_1 на кожну дитину.

Керуючись ст. 5,7,19,150,151, 152,155, п.2 ч.1 ст.164, 180-182,193 Сімейного кодексу України, ст.ст. ст.2,4-5, 12-13, 43,82,83,89, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України

В И Р І Ш И В :

відмовити у задоволенні позову про позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав стосовно дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Попередити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 про необхідність змінити ставлення до виховання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи із 15.11.2024 до досягнення дитиною повноліття. Аліменти стягувати на окремий рахунок, відкритий дитині у відділенні ПАТ «Ощадбанк» .

Стягнення суми в межах платежу за один місяць підлягає негайному виконанню

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи із 15.11.2024 до досягнення дитиною повноліття. Аліменти стягувати на окремий рахунок, відкритий дитині у відділенні ПАТ «Ощадбанк» .

Стягнення суми в межах платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Датою складення повного тексту судового рішення є 04 квітня 2025 року

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернігівскього апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Карпинська Н.М.