Рішення

від 03.04.2025 по справі 160/632/25

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2025 рокуСправа №160/632/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до 1-Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, 2-Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, третя особа: Акціонерне товариство «Дніпровський електровозобудівний завод» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до 1-Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, 2- Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, третя особа: Акціонерне товариство «Дніпровський електровозобудівний завод» в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 11.10.2024 №045650016332 щодо не зарахування до пільгового стажу період роботи з 01.07.1988 по 26.10.2017 року та відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до пільгового стажу не зараховані періоди роботи з 01.07.1988 по 26.10.2017 року, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне забезпечення»;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту "б" частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 04.11.2024 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що звернувся із заявою і документами в підтвердження стажу про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, проте Пенсійним фондом протиправно відмовлено у призначенні пенсії, не зарахувавши до пільгового стажу періодів роботи позивача.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі №160/632/25 призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1,2ст.257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства Українизазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

За ч. 5ст. 262 КАС Українисуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

13.02.2025 через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

Відповідач-2 вважає, що у позовних вимогах слід відмовити, виходячи з наступного.

Як встановлено із самої довідки про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що передбачена Додатком №5 Порядку №637, така підписується керівником, начальником відділу кадрів та головним бухгалтером, тобто мають поставити свої підписи три особи.

У зв`язку з тим, що пільговий стаж позивачки не підтверджено належними доказами, право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058 вона не має.

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у відзиві на позовну заяву, заперечуючи проти позовних вимог, звертає увагу суду на те, що основними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є: - наявність професії і виробництва в Списках № 1 і № 2; - зайнятість робітника на роботах, передбачених Списками № 1 і № 2, не менше 80 % робочого часу, встановленого для цього виробництва; - підтвердження шкідливих умов праці робітника безпосередньо на робочому місці результатами атестації робочих місць (після 21.08.1992 року). Відсутність однієї з цих умов не надає право робітникові на пенсію за віком на пільгових умовах. Період, який підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи визначає саме підприємство шляхом надання оформленої належним чином уточнюючої довідки у відповідності зі Списками, затверджуваними Кабінетом Міністрів України на підставі первинних документів за час роботи особи на відповідному підприємстві.

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зазначає, що ним не порушені права ОСОБА_1 при реалізації нею права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, оскільки оскаржуване рішення даним суб`єктом владних повноважень не приймалося.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.02.2025 витребувано у Акціонерного товариства «Дніпровський електровозобудівний завод» довідку про підтвердження наявного пільгового трудового стажу на ім`я ОСОБА_1 , яка відповідає формі згідно Додатку №5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 №637.

Станом на час прийняття рішення третьою особою витребувану довідку про підтвердження наявного пільгового трудового стажу не надано.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

Позивач ОСОБА_1 04.10.2024 із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 і документами звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

За принципом екстериторіальності заява позивача розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 11.10.2024 №045650016332 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Список №2).

Відмовляючи у призначенні пенсії Пенсійний фонд вказав, що вік заявника 55 років 06 місяців 19 днів.

Страховий стаж особи становить 38 років 02 місяці 26 днів.

Пільговий стаж особи не підтверджений.

За доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди.

До пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 01.07.1988 по 26.10.2017 згідно довідок №37/0-506 від 06.08.2024, №37/0-507 від 07.08.2024 та №37/0-508 від 08.08.2024, оскільки форма довідок не відповідає формі згідно Додатку №5.

Згідно поданих документів право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відсутнє.

Позивач вважає рішення відповідача-2, протиправним, таким, що порушує конституційне право особи на пенсійне забезпечення за віком на пільгових умовах.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції Українигарантовано право громадянам на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Тобто, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

За ч. 1 ст. 114 Закону Українивід 9 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»(Закон №1058-IV) право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці засписком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленогоабзацом першимчастини першої статті 26 цього Закону:

жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Аналогічна норма міститься і у п. "б" ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Пунктом «б» ч. 1ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»(в редакції від 09.12.2012 до внесення змінЗаконом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213) було встановлено, що працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи жінкам.

В подальшому дост. 13 Закону «Про пенсійне забезпечення»Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213були внесені зміни, зокрема п. «б» був викладений в наступній редакції:

«працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

23.01.2020 Конституційним Судом України було прийнято рішення №1-р/2020 у справі №1-5/2018(746/15) щодо відповідностіКонституції України (конституційності) окремих положень розділу 1, п. 2 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VІІ.

Вказаним рішенням визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю13, частину другу статті14,пункти «б-г» статті54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада1991 року № 1788-XII зі змінами, внесенимиЗаконом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року №213-VIII.

Стаття 13, частина друга статті14, пункти «б-г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада1991 року №1788-XII зі змінами, внесенимиЗаконом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року №213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14,пункти „б-„г статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XIIвредакції до внесення змінЗаконом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року №213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:

«На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N2 виробництв, робіт, професій, посаді показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченогостаттею12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам».

Згідно статей151-2,152 Конституції Українирішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені. Закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції Україниабо якщо була порушена встановленаКонституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Оскільки позивач звернулася із заявою про призначення пенсії після набрання рішенням Конституційного Суду України законної сили, застосуванню підлягають нормист. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції від 09.12.2012 до внесення змінЗаконом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213).

За ч. 5 ст. 114 Закону №1058-IV у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Частиною 1 ст. 45 Закону України № 1058-IV встановлено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку. Пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

За ч. 1 ст. 24 Закону України № 1058-IVстраховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (ч. 2 ст. 24 Закону України № 1058-IV.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закон України № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383затверджено Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні пенсії за віком на пільгових умовах (Порядок №383).

Пунктом 3 Порядку №383 встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, які були чинними на період роботи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

Пунктом 10 Порядку №383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженогопостановою КМУ від 12.08.1993 №637.

Статтею 62 закону України «Про пенсійне забезпечення»встановлено, щ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.93 N 58 затверджена Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників (Інструкція №58).

До трудової книжки вносяться, зокрема:

відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження;

відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення (п. 2.2.Інструкції №58).

Відповідно до п. 2.14 Інструкції якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Показники, зазначені у цих Списках обов`язково повиннібути підтверджені у карті оцінки умов праці робочогомісцяза результатами атестації і можуть записуватись у дужках.

Позивач просить зарахувати до загального і пільгового страхового стажу наступні періоди роботи: з 01.07.1988 по 26.10.2017.

З копії трудової книжки НОМЕР_2 від 05.07.1988 встановлено, що ОСОБА_1 :

01.07.1988 прийнята до Дніпропетровського електровозобудівельного заводу до гальванічного цеху коригувальником ван 3 розряду відповідно до наказу №180 від 01.07.1988;

01.04.1990 переведена там же коректувальником ван 4 розряду відповідно до наказу №303 від 01.04.1990;

27.04.1999 освоїла професію травильник 3 розряду відповідно до наказу №17 від 27.04.1999;

01.04.1999 переведена до цеху металопокриття коректувальником ван 4 розряду відповідно до наказу №399 від 01.04.1999;

08.04.2002 переведена до відділу головного метролога і випробування матеріалів лаборантом хімічного аналізу 5 розряду відповідно до наказу №100 від 08.04.2002;

16.07.2002 переведена там же лаборантом хімічного і спектрального аналізу 5 розряду відповідно до наказу №180 від 16.07.2002;

26.10.2017 звільнена за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України відповідно до наказу №181 від 26.10.2017.

На підтвердження вказаного періоду позивачем були надані також архівна довідка АТ «Дніпровський електровозобудівельний завод» №37/0-506 від 06.08.2024, архівна виписка АТ «Дніпровський електровозобудівельний завод» №37/0-507 від 07.08.2024, архівна довідка №2 (уточнююча для пільгового стажу) АТ «Дніпровський електровозобудівельний завод»№37/0-508 від 08.08.2024.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (Порядок №637).

Відповідно до п. 1 Порядку основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка (п. 20 Порядку №637).

Копія трудової книжки, яка є первинним джерелом інформації про стаж позивача і підтверджує його роботу у спірний період.

Системний аналіз наведених вище положень дає змогу дійти висновку, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації, з метою визначення права на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 16.05.2019 року у справі № 161/17658/16-а, від 27.02.2020 року у справі №577/2688/17, від 31.03.2020 року у справі №446/656/17, від 21.05.2020 року у справі №550/927/17, від 10.12.2020 року у справі №372/403/17, від 29.03.2023 у справі №360/4129/20.

Діючим законодавством встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед іншими відомостями.

При цьому, порушення порядку заповнення трудової книжки або іншої документації підприємства не може бути підставою для відмови у зарахуванні спірних періодів позивачу.

Визначальним для призначення пенсії є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Судзвертає увагуна п. 4постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301 «Про трудові книжки працівників», якою передбачено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання.

За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Щодо посилання відповідачана неможливість зарахувати до пільгового стажу позивачаспірних періодівроботи, оскільки вищевказані довідки не відповідають вимогам щодо оформлення згідно з додатком 5 Порядку №637, суд зазначає наступне.

Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області при розгляді заяви позивача про призначення пенсії за ч. 3 ст. 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не було позбавлено можливості витребувати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право: проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсійні виплати (п. 2 ч. 1ст. 64 Закону №1058).

Верховний Суд у постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17 вказав, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, що не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по віку на загальних підставах.

У зв`язку з наведеним суд приходить до висновку, що оспорюване рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області є протиправним і підлягає скасуванню, а період роботи з 01.07.1988 по 26.10.2017 підлягає зарахуванню до пільгового стажу позивача.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплачуватипенсію, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Засіб правового захисту, що передбачений зазначеною статтею повинен бути ефективним як узаконі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно із Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнято Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження- це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визнавати повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акту.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", призначення, розрахунок, нарахування та виплата пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України, тобто, в даному випадку Пенсійний фондмає виключну компетенцію щодо призначення позивачу пенсії.

На час розгляду справи пенсія позивачу ще не призначена. Призначення пенсії зазакономвіднесено до компетенції відповідних управлінь Пенсійного фонду України. Суд не має права перебирати на себе функції органів пенсійного фонду щодо призначення пенсії, тому відсутні підстави для зобов`язання відповідача призначити пенсію за віком, отже, підстав для задоволення позовних вимог в цій частині немає.

Суд зазначає, що зобов`язавши відповідача-2 зарахувати періоди роботи позивача до страхового стажу, суд не може зобов`язати призначити і виплачувати пенсію, оскільки саме на пенсійний орган покладено обов`язок обрахування стажу роботи особи та встановлення всіх необхідних умов для призначення пенсії.

Вказані вимоги є передчасними, оскільки вказаним діям передує належний розгляд заяви про призначення пенсії.

На підставі викладеного суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні цієї частини позовних вимог.

Пунктом 10 ч. 2 ст. 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечитьзаконуі забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Враховуючи наведене, а також дискреції Пенсійного фонду в питаннях призначення та нарахування пенсії, відповідно до ч. 2ст. 9 КАС України суд з метою ефективного захисту права позивача на пенсію за віком вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.10.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду у цій справі.

Суд звертає увагу на те, що оскільки спірне рішення було прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області, то і повторний розгляд заяви підлягає розгляду саме цим Головним управлінням Пенсійного фонду.

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не здійснювало розгляд заяви позивача, не приймало рішення по суті за результатом розгляду заяви, а тому не є належним відповідачем у справі.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким що підлягає частковому задоволенню.

Згідно ч. 3ст. 139 КАС Українипри частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду із даним позовом було сплачено судовий збір у сумі 1211,20 грн., що підтверджується квитанцієюдо платіжної інструкції на переказ готівки № 0.0.4071429674.1від 16.12.2024.

Разом з тим позовна заява подана позивачем через систему «Електронний суд».

Частиною 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, позивач повинна була заплатити судовий збір у сумі 968,96 грн.

Суд, керуючись положеннями ст.139 КАС України, враховуючи часткове задоволення позову вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь позивача судовий збір у сумі 484,48 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

У випадках, установленихпунктом 1 частини першоїцієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми (ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір»).

Керуючись статтями 139, 241, 243, 244-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до 1-Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427), 2- Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, Львівська область, 79016, код ЄДРПОУ 13814885), третя особа: Акціонерне товариство «Дніпровський електровозобудівний завод» про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 11.10.2024 №045650016332 щодо не зарахування до пільгового стажу період роботи з 01.07.1988 по 26.10.2017 року та відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, Львівська область, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) періоди роботи з 01.07.1988 по 26.10.2017 року, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне забезпечення».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, Львівська область, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 04.10.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду у цій справі.

В решті позовних вимог -відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, Львівська область, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у сумі 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн. 48 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене в строки, передбаченістаттею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона