Рішення від 07.04.2025 по справі 260/177/25

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

07 квітня 2025 року м. Ужгород№ 260/177/25 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючої судді Маєцької Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому просить: 1) Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови у проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197; 2) Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області провести перерахунок (індексацію) та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 9118,81 грн. на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023 відповідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2023.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно відмовлено у проведенні перерахунку пенсії позивача, відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в України, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 починаючи з 01.03.2023, установивши натомість доплату в розмірі 100 грн.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову, в зв`язку з тим, що пенсія позивача проіндексована у відповідності до норм чинного законодавства, проте розмір виплати не змінився, а змінились тільки її складові. Таким чином, вважає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснено нарахування та виплату пенсії позивачу у встановленому законодавством розмірі, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області та отримує пенсію за віком, відповідно до Закону України від 09.07.2003 р. № 1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон № 1058-IV), починаючи з 2021 року.

Для обчислення розміру пенсії позивача при її призначенні, відповідачем був врахований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2018-2020 роки, в розмірі 9118,81 грн.

23.07.2024 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив провести перерахунок (індексацію) пенсії з 01.03.2023 р.

Відповідач листом від 30.08.2024 року повідомив позивача про відсутність підстав для проведення перерахунку (індексації) пенсії.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом № 1058-IV

Відповідно до положень статті 5 Закону № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного та соціального страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом та Законом України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 23.09.1999 № 1105-XIV. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Згідно із статтею 18 Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії (далі - Закон № 2017), законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема, індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

На підставі частини другої статті 19 Закону № 2017 державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Починаючи з 20.02.2019, відносини щодо проведення щорічної індексації пенсії регулюються наступними нормативно-правовими актами та нормами права: Закон № 1058-IV (частина друга статті 42); Закон Про індексацію грошових доходів населення від 03.07.1991 № 1282-XII (далі - Закон № 1282-XII) (стаття 2); Постанова КМУ № 124, якою затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV; постанови Кабінету Міністрів України на відповідний рік, якими установлюється коефіцієнт, на який збільшується показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, при її перерахунку щороку з 01 березня.

Відповідно до частини другої статті 42 Закону 1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Отже, положення вказаної статті передбачають для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати. При цьому, виключень, порядку та розміру вказана стаття не містить зазначаючи лише, що вказане питання визначається рішенням Кабінету Міністрів України.

Відповідно до Закону № 1282-XII індексація - це визначений законодавством механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема заробітні плати, стипендії та пенсії або щомісячне довічне грошове утримання.

Згідно з статтею 2 Закону № 1282-XII індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Отже, Кабінет Міністрів України визначає виключно порядок індексації пенсії, а визначення розміру індексації пенсії та інших доходів громадян України проводиться виключно законами України: як визначено статтею 2 Закону №1282-XII, - із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Постановою КМУ № 124 було затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV.

В пункті 1 Порядку № 124 зазначено, що він визначає механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Пунктом 2 вказаного Порядку передбачено, що перерахунку підлягають пенсії, обчислені відповідно Закону № 1058-IV; відповідно до статті 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи 28.02.1991 № 796-XII у розмірі відшкодування фактичних збитків; з урахуванням заробітку (грошового забезпечення), який визначено відповідно до частини першої статті 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі Закон № 2262-ХІІ).

З огляду на те, що позивачу призначена пенсія, розмір якої визначений відповідно до положень Закону № 1058-IV, то відповідно до вказаного Порядку пенсія позивача підлягає перерахунку при проведенні щорічної індексації пенсій.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 124 перерахунку підлягають пенсії, призначені за зверненнями, які надійшли по 31 грудня включно року, що передує року, в якому проводиться перерахунок, крім тих, які на дату проведення перерахунку переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на умовах, визначених абзацом третім частини третьої статті 45 Закону (за зверненнями, які надійшли з 1 січня року, в якому проводиться перерахунок).

Пенсія позивачу була призначена за його зверненням, яке надійшло до 31.12.2021 р., тому відповідно до пункту 3 Порядку № 124 його пенсія підлягає перерахунку з 01.03.2022 р., з 01.03.2023 р. та з 01.01.2024 р.

У пункті 4 Порядку № 124 міститься формула та порядок, за якими визначається коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України.

Пунктом 7 Порядку передбачено що збільшений відповідно до цього Порядку показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, застосовується: під час проведення наступних перерахунків пенсій, переведення з одного виду пенсії на інший (крім умов, визначених абзацом третім частини третьої статті 45 Закону); під час обчислення пенсії відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Отже, вказаною нормою перебачено, що збільшений показник застосовується при подальших перерахунках. Він вказує на змінюваність об`єкту індексації (показника середньої заробітної плати по Україні). У всіх інших випадках індексується той показник середньої заробітної плати, який застосовано при обчисленні пенсії.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.

В абзаці другому пункту 5 Порядку № 124 зазначено, що кожен наступний перерахунок у зв`язку збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Відповідно до Порядку № 124 з урахуванням абзацу першого пункту 5 в 2019 році індексація пенсій відбулась шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховувався для обчислення пенсії станом на 01.10.2017, тобто за три попередні роки (2014 -2016), розмір якого становив 3764,30 грн, що мало наслідком те, що індексацію не було проведено пенсіонерам, яким пенсія була призначена в 2018 році, адже для обчислення розміру пенсії таких пенсіонерів враховувався показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2015-2017 роки в сумі 5377,90 гривень.

Суд звертає увагу, що норма про застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017, при проведенні перерахунку пенсії при щорічній індексації пенсії не узгоджується та суперечить змісту частини другої статті 42 Закону № 1058-IV.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України № 124, підпунктом 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251 Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127 Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 118, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 і пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 185 установлено, що перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, відповідно:

-з 1 березня 2019 року у розмірі 1,17;

-з 1 березня 2020 року у розмірі 1,11;

-з 1 березня 2021 року у розмірі 1,11;

-з 1 березня 2022 року у розмірі 1,14;

-з 1 березня 2023 року у розмірі 1,197;

-з 1 березня 2024 року у розмірі 1,0796.

При перерахунку пенсій, відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV і Порядку № 124, відповідач використовував такі показники середньої заробітної плати: з 1 березня 2022 року - 6186,32 грн. (3764,40 грн. х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 = 6186,32 грн.); з 1 березня 2023 року - 7405,03 грн. (3764,40 грн. х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 = 7405,03 грн.); з 1 березня 2024 року - 7994,47 грн. (3764,40 грн. х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 = 7994,47 грн.).

Як вже було зазначено вище, при призначенні позивачу пенсії за віком, відповідно до Закону № 1058-IV її розмір обчислено з урахуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення позивача за призначенням пенсії, тобто за 2018, 2019, 2020 роки, у розмірі 9118,81 гривень. Оскільки, зазначений показник вище ніж той, що застосовувався при перерахунку пенсії відповідно до Постанови №118 з 01.03.2022 (6186,32 грн.), відповідно до Постанови № 168 з 01.03.2023 (7405,02 грн.), то відповідач вважає недоцільним перерахунок пенсії позивача з урахуванням зазначених показників, оскільки це призведе до зменшення розміру пенсії позивача, та натомість установив відповідні доплати.

Вищезазначений підхід відповідача є помилковим та протиправним. Застосування даного підходу у 2022-2024 роках позбавило права на індексацію пенсії позивача.

Абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку № 124 не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, з огляну на наступне.

По-перше, в абзаці другому пункту 5 Порядку № 124 чітко зазначено, що закладений в ньому механізм (особливості) перерахунку пенсії застосовується лише в 2019 році і про те, що такий самий підхід слід застосовувати в наступних роках, в цьому пункті нічого не зазначено. Так положення ст. 42 Закону № 1058 та Порядку № 124 не містять застережень, що пенсії призначені пізніше підлягають індексації виходячи з показника середньої заробітної станом на 1 жовтня 2017 р.

По-друге, абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку № 124 суперечить пункту 3 зазначеного Порядку та частині другій статті 42 Закону № 1058- IV, адже звужує коло пенсіонерів, пенсії яких підлягають щорічній індексації.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 124 перерахунку підлягають пенсії, призначені за зверненнями, які надійшли по 31 грудня включно року, що передує року, в якому проводиться перерахунок. А частина друга статті 42 Закону № 1058-IV не містить норми про використання в 2019 році показника середньої заробітної плати станом на 01.10.2017 та необхідності його застосування в подальших роках, що повністю узгоджується з пунктом 3 Порядку № 124.

Норми частини другої ст. 42 Закону № 1058-IV та положення Порядку № 124 регулюють одне і те ж коло відносин щодо щорічної індексації пенсійних виплат, при цьому вони суперечать один одному, тому необхідно керуватися приписами, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56), де сформульований правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Згідно зі статтею 8 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Постанови Уряду не можуть звужувати обсяг прав встановлений законом, адже приймаються на виконання законів, а тому мають їм відповідати й не суперечити. А у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Законом № 1058-IV дійсно делеговано Уряду право визначати розмір та порядок збільшення пенсії при проведенні щорічної індексації у межах бюджету Пенсійного фонду з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим статті 42 Закону № 1058-IV.

Тобто порядок, який установлений Урядом, повинен забезпечити мінімальне збільшення пенсії, визначене абзацом другим статті 42 Закону № 1058-IV. До того ж Уряду надано право визначити таке збільшення пенсії і у вищому розмірі у межах бюджету Пенсійного фонду, але аж ніяк не у меншому.

Натомість абзацом першим пункту 5 Порядку № 124, який застосовується органами Пенсійного фонду з 2019 року в сукупності з абзацом другим зазначеного пункту Порядку № 124 при проведенні щорічної індексації пенсій, Уряд позбавив мінімального збільшення пенсій, визначеного абзацом другим статті 42 Закону № 1058-IV, частину пенсіонерів, пенсія яким призначена протягом останніх трьох-чотирьох років перед роком, в якому проводиться індексація пенсій.

Відповідно до частини третьої статті 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У зв`язку з вищевикладеним та з урахуванням правового висновку Верховного Суду, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а, до спірних правовідносин не підлягає застосуванню абзац перший пункту 5 Порядку № 124, оскільки він не відповідає та суперечить частині другій статті 42 Закону № 1058-IV, який має вищу юридичну силу.

При проведенні перерахунку пенсії позивача з 01.03.2022, з 01.03.2023 та з 01.03.2024, відповідач повинен був застосувати наступні норми матеріального права: частину другу статті 42 Закону № 1058-IV; Порядок № 124 (крім абзацу першого пункту 5 цього Порядку); пункт 1 Постанови КМУ №118; пункт 1 Постанови КМУ № 168; пункт 1 Постанови КМУ № 185.

На підставі зазначених норм права, відповідач повинен був провести перерахунок пенсії позивача шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, розмір якого становить 9118,81 грн., на коефіцієнт збільшення в розмірі 1,14 відповідно до пункту 1 Постанови №118, починаючи з 01.03.2022, на коефіцієнт збільшення в розмірі 1,197 відповідно до пункту 1 Постанови КМУ № 168, починаючи з 01.03.2023, та на коефіцієнт збільшення в розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 Постанови КМУ № 185, починаючи з 01.03.2024.

Проте, відповідач не провів зазначеного перерахунку пенсії позивача з мотивів, які були викладені вище.

Відтак, протиправність дій відповідача полягає в тому, що він не здійснив індексацію пенсії позивача у 2022, 2023 та 2024 роках із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796 відповідно.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23, від 27.01.2025 у справі № 620/7211/24, від 28.01.2025 у справі № 400/4663/24 та від 28.01.2025 у справі № 120/1483/24.

Відповідно до ст. 9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Таким чином, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, у відповідності до ст. 139 КАС України необхідно стягнути на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 968,96 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови у проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області провести перерахунок (індексацію) та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003, шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 9118,81 грн. на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023 року, відповідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2023 року.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) судові витрати у розмірі 968,96 грн. (дев`ятсот шістдесят вісім гривень дев`яносто шість копійок).

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяН.Д. Маєцька