Рішення від 26.03.2025 по справі 300/9625/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2025 р. справа № 300/9625/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Микитюка Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Лудчак А.В.,

представника позивача - Боднара Н.Я.,

представників відповідача - Кічури Г.В., Харченка Ю.В.

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітолюкс "

до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України

про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товару та карток відмови

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітолюкс" (далі також позивач, ТОВ "Вітолюкс", декларант), 23.12.2024 звернулося в суд з позовною заявою до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України (далі також відповідач, Митниця, митний орган) про визнання протиправними та скасування карток відмови №UA206070/2024/000145 від 06.08.2024, №UA206070/2024/000155 від 19.08.2024, №UA206070/2024/000156, від 19.08.2024, №UA206070/2024/000164 від 27.08.2024, №UA206070/2043/000179 від 11.09.2024, №UA206070/2024/000185 від 16.09.2024, №UA206070/2024/000182 від 16.09.2024 (далі по тексту також Картка відмови, оскаржуване рішення) і рішень про коригування митної вартості товарів №UA206000/2024/000080/2 від 06.08.2024, №UA206000/2024/000086/2 від 19.08.2024, №UA206000/2024/000087/2 від 19.08.2024, №UA206000/2024/000090/2 від 27.08.2024, №UA206000/2024/000101/2 від 11.09.2024, №UA206000/2024/000107/2 від 16.09.2024, №UA206000/2024/000106/2 від 16.09.2024 (далі по тексту також Рішення, рішення про коригування, оскаржуване рішення).

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем протиправно, в порушення норм статей 53, 54, 55, 57 Митного кодексу України та за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару: "покриття для підлоги полівінхлоридне в плитках …", та обраний метод його визначення, а саме основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), здійснено визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом (резервним), внаслідок чого прийнято оскаржувані картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості товарів.

На переконання позивача, відповідач безпідставно поставив під сумнів подані товаросупровідні документи, що підтверджують вартісні характеристики товару, і необґрунтовано витребував додаткові документи, а саме: висновок про вартісні характеристики, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. За доводами останнього, у відповідача не було підстав вважати, що заявлена митна вартість товару нижча від подібних і аналогічних товарів. Зокрема, у спірному випадку митним органом: не обґрунтовано наявність сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей; не зазначено, які саме складові митної вартості є непідтвердженими; чому з поданих документів неможливо встановити задекларовані складові, кількісні та якісні показники підданого митному оформленні товару, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. За вказаних обставин, представник позивача вважає протиправним застосування резервного методу для визначенні митної вартості товару, оскільки товар правомірно задекларовано за першим методом - за ціною товару.

На підставі таких мотивів, а також враховуючи те, що сумарний розмір переплати внаслідок прийнятих оскаржуваних рішень становить 1 517 677,81 гривня, чим суттєво, на думку позивача, порушено його права, останній просить суд визнати протиправними та скасувати картки відмови №UA206070/2024/000145 від 06.08.2024, №UA206070/2024/000155 від 19.08.2024, №UA206070/2024/000156, від 19.08.2024, №UA206070/2024/000164 від 27.08.2024, №UA206070/2043/000179 від 11.09.2024, №UA206070/2024/000185 від 16.09.2024, №UA206070/2024/000182 від 16.09.2024 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2024/000080/2 від 06.08.2024, №UA206000/2024/000086/2 від 19.08.2024, №UA206000/2024/000087/2 від 19.08.2024, №UA206000/2024/000090/2 від 27.08.2024, №UA206000/2024/000101/2 від 11.09.2024, №UA206000/2024/000107/2 від 16.09.2024, №UA206000/2024/000106/2 від 16.09.2024.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.12.2024 відкрито загальне позовне провадження в даній адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду (т.1, а.с.178-179).

Митний орган скористався правом на подання відзиву на позовну заяву №7.21-10/10/8.19/8 від 10.01.2025, який із відповідними письмовими доказами надійшов на адресу суду 13.01.2025 (а.с.187-223 том І). У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами і доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне. Як вказує Митниця, під час митного оформлення товару позивачем в підтверджуючих документах виявлено розбіжності, а саме: ціна товару, зазначена в платіжних дорученнях, не співпадає з ціною товару, вказаною в рахунках-фактурах, крім того такі платіжні документи не містять вказівки на рахунки-фактури (інвойси), долучені до вантажно-митних декларацій.

Додатковою підставою здійснення перевірки митної вартості задекларованого товару названо спрацювання автоматичної системи аналізу і управління ризиками (надалі по тексту також АСАУР) за згенерованою формою митного контролю, внаслідок чого здійснено аналіз цінової інформації щодо аналогічних/подібних товарів в ЦБД "ІНСПЕКТОР" і виявлено невідповідність між задекларованою митною вартістю товарів та відомостями щодо митної вартості аналогічних/подібних.

На думку представника відповідача, вказані розбіжності були достатньою підставою для перевірки поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів для здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, а тому відповідач запропонував надати додаткові документи висновок про вартісні характеристики, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями.

З огляду на те, що декларантом не подано на вимогу митного органу вказаний експертний висновок, відповідач виснував про відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо імпортованих товарів. За вказаних обставин, Митниця визначила митну вартість товару: "покриття для підлоги полівінілхлоридне в плитках" за резервним методом з використанням відомостей електронних митних декларацій (далі по тексту також ЕМД) за №UA206070/2024/7446 від 11.06.2024, №UA206070006316U0 від 20.05.2024 та за №UA305270/2023/2794 від 17.08.2023.

Враховуючи наведене, відповідач вважає позовні вимоги безпідставними, а оскаржувані рішення прийнятими відповідно до закону та з урахуванням усіх обставин.

Представник позивача, 27.01.2024 подав відповідь на відзив (а.с.184-192 том ІІ), в якому заперечив доводи відповідача, наведені у відзиві на позов. Зокрема представник позивача стверджує, що митним органом не наведено обґрунтованих сумнівів щодо достовірності заявленої вартості товарів, тоді як саме лише спрацювання системи АСАУР не може стати достатньою підставою для здійснення додаткового контролю шляхом витребування документів, без належного аналізу первинно поданих декларантом документів.

17.02.2025 на адресу суду від позивача надійшли перекладені документи, з письмовими доказами (том 2, а.с.229-258).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.02.2025 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.03.2025 (т.3, а.с. 4-5).

24.03.2025 на адресу суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі (т.3, а.с.21-63).

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, з підстав адміністративного позову та відповіді на відзив, просив позов задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечили, з підстав відзиву на адміністративний позов, просили суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі обставини.

08.03.2023 між товариством з обмеженою відповідальністю "Вітолюкс" (покупець) і нерезидентом "AREA FLOORS ZEMIN KAPLAMALARI SAN. VE. TIC. A.S." (Туреччина) (постачальник), укладено зовнішньо-економічний договір поставки №1 від 08.03.2023 (надалі по тексту також Договір №1, Контракт №1), згідно з підпунктом 1.1 пункту 1 якого постачальник зобов`язується поставити покупцю товар (підлогові покриття, підлогові покриття SPC) на умовах, зазначених у рахунку-фактурі (інвойсі), що виставляється постачальником покупцю на кожну партію (а.с.24-26 том І).

Відповідно до підпункту 4.1 пункту 4 коментованого Договору, поставка товарів здійснюється на умовах "FCA" (доставка вантажу, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до місця (Стамбул) ("Порт призначення") відповідно до правил Інкотермс 2020 (а.с.25 том І).

Ціни за товари, встановлені в доларах США та вказані в рахунках-фактурах (інвойсах), які є невід`ємною частиною Договору (підпункт 5.1 пункт Договору) (а.с.25 том І).

На виконання вищевказаного Договору №1 складено рахунок-проформу (proforma invoice) за №б/н від 11.05.2023 на загальну суму 219 605,68 доларів США.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Кобра" на виконання умов договору за №000011 від 02.01.2013 на проведення митно-брокерської діяльності (а.с.32-102 том І) в інтересах позивача подано до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України вантажно-митні декларації, якими задекларовано товар, який ввозиться на територію України, а саме "покриття для підлоги полівінілхлоридне в плитках" в якості опису товару зазначено наступне: "кам`яне-пластикове покриття для підлоги складається з п`яти шарів: вбудованої підкладки ІХРЕ (опромінений поперечно-зшитий поліетилен-піна є пресміальною акустичною підкладкою), кам`яно-пластикова композитивна основа (складається з мінерального наповнювача і гранул ПВХ), декоративна плівка/друкований шар (декоративний папір з ПВХ), захисний шар (на основі уретану, який захищає підлогу від подряпин, плям і потертостей), та УФ-шар. Покриття для підлоги, побутового та полукомерційного призначення".

В коментованих митних деклараціях позивач самостійно визначив митну вартість товару за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а саме згідно рахунків-фактури (інвойсів):

№24UA2060700010079U3 від 06.08.2024 26 552,12 доларів США (а.с.32 том І) рахунок-фактура (інвойс) за №2024001290 від 27.07.2024;

№24UА206070010708U3 від 19.08.2024 26 289,56 доларів США (а.с.47 том І) рахунок-фактура (інвойс) за №2042001309 від 12.08.2024;

№24UA206070010741U8 від 19.08.2024 25 635,58 доларів США (а.с.58 том І) рахунок-фактура (інвойс) за №2042001332 від 13.08.2024);

№24UA206070011233U9 від 27.08.2024 26 159,11 доларів США (а.с.69 том І) рахунок-фактура (інвойс) за №2024001350 від 22.08.2024;

№24UA206070012060U4 від 11.09.2024 26 057,76 доларів США (а.с.80 том І) рахунок-фактура (інвойс) за №2024001365 від 05.09.2024;

№24UA206070012360U6 від 16.09.2024 25 988,41 доларів США (а.с.91 том І) рахунок-фактура (інвойс) за №2024001380 від 10.09.2024;

№24UA2060700122339U4 від 16.09.2024 26 043,35 доларів США (а.с.102 том І) рахунок-фактура (інвойс) за №2024001398 від 11.09.2024.

Окрім вказаного, судом встановлено, та не заперечується сторонами, що декларантом одночасно із митними деклараціями надано відповідачу такі документи:

за митною декларацією №24UA2060700010079U3 від 06.08.2024:

Договір № 1 поставки товарів від 08.03.2023 року; висновок ДП «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» № 3-3/561 від 28.06.2024 року; прайс-лист від 29.04.2024 року; митна декларація країни відправлення 24TR34130002223987 від 29.07.2024 року; митна декларація країни відправлення 24341300EX00615955 від 29.07.2024 року; рахунок-фактура № 3007/1 від 30.07.2024 року; банківський платіжний документ SWIFT від 10.06.2024 року; банківський платіжний документ SWIFT від 24.07.2024 року; сертифікат про походження товару № B1111049 від 29.07.2024 року; автотранспортна накладна від 29.07.2024 року; рахунок-фактура (інвойс) № 2024001290 від 27.07.2024 року; пакувальний лист від 27.07.2024 року; договір № 030124/1 транспортно-експедиційних послуг від 03.01.2024 року; інформаційний лист від 31.07.2023 року; інформаційний лист від 03.08.2023 року; лист про склад від 08.08.2023 року; технічний склад від 03.08.2023 року (а.с.33-44 том І);

за митною декларацією №24UА206070010708U3 від 19.08.2024:

Договір № 1 поставки товарів від 08.03.2023 року; рахунок-фактура (інвойс) № 2042001309 від 12.08.2024 року; пакувальний лист від 12.08.2024 року автотранспортна накладна від 12.08.2024 року; сертифікат про походження товару № B1111068 від 12.08.2024 року; банківський платіжний документ SWIFT від 10.06.2024 року; банківський платіжний документ SWIFT від 24.07.2024 року; рахунок-фактура № 1308/2 від 13.08.2024 року; прайс-лист від 29.04.2024 року; договір № 030124/1 транспортно-експедиційних послуг від 03.01.2024 року; інформаційний лист від 31.07.2023 року; інформаційний лист від 03.08.2023 року; лист про склад від 08.08.2023 року; митна декларація країни відправлення 24TR34130002377554 від 13.08.2024 року; митна декларація країни відправлення 24341300EX00657509 від 12.08.2024 року (а.с.49-55 том І);

за митною декларацією №24UA206070010741U8 від 19.08.2024:

Договір № 1 поставки товарів від 08.03.2023 року; рахунок-фактура (інвойс) № 2042001332 від 13.08.2024 року; пакувальний лист від 13.08.2024 року; автотранспортна накладна від 14.08.2024 року; сертифікат про походження товару № B1111171 від 14.08.2024 року; банківський платіжний документ SWIFT від 10.06.2024 року; банківський платіжний документ SWIFT від 24.07.2024 року; рахунок-фактура № 1508/1 від 15.08.2024 року; прайс-лист від 29.04.2024 року; договір № 030124/1 транспортно-експедиційних послуг від 03.01.2024 року; інформаційний лист від 31.07.2023 року; інформаційний лист від 03.08.2023 року; лист про склад від 08.08.2023 року; митна декларація країни відправлення 24TR34130002392176 від 14.08.2024 року; митна декларація країни відправлення 24341300EX00661035 від 14.08.2024 року (а.с.60-66 том І);

за митною декларацією №24UA206070011233U9 від 27.08.2024:

Договір № 1 поставки товарів від 08.03.2023 року; рахунок-фактура (інвойс) № 2024001350 від 22.08.2024 року; пакувальний лист від 22.08.2024 року; автотранспортна накладна від 22.08.2024 року; сертифікат про походження товару № B1111176 від 22.08.2024 року; банківський платіжний документ SWIFT від 20.08.2024 року; банківський платіжний документ SWIFT від 24.07.2024 року; рахунок-фактура № 2308/3 від 23.08.2024 року; прайс-лист від 29.04.2024 року; договір № 030124/1 транспортно-експедиційних послуг від 03.01.2024 року; інформаційний лист від 31.07.2023 року; інформаційний лист від 03.08.2023 року; лист про склад від 08.08.2023 року; митна декларація країни відправлення 24TR34130002483590 від 23.08.2024 року; митна декларація країни відправлення 24341300EX00686272 від 22.08.2024 року (а.с.71-77 том І);

за митною декларацією №24UA206070012060U4 від 11.09.2024: Договір № 1 поставки товарів від 08.03.2023 року; рахунок-фактура (інвойс) № 2024001365 від 05.09.2024 року; пакувальний лист від 05.09.2024 року; автотранспортна накладна від 05.09.2024 року; сертифікат про походження товару № B1111180 від 06.09.2024 року; банківський платіжний документ SWIFT від 07.08.2024 року; банківський платіжний документ SWIFT від 04.09.2024 року; рахунок-фактура № 0909/5 від 09.09.2024 року; прайс-лист від 29.04.2024 року договір № 030124/1 транспортно-експедиційних послуг від 03.01.2024 року; інформаційний лист від 31.07.2023 року; інформаційний лист від 03.08.2023 року; лист про склад від 08.08.2023 року; митна декларація країни відправлення 24TR34130002636254 від 06.09.2024 року; митна декларація країни відправлення 24341300EX00728411 від 06.09.2024 року (а.с.82-88 том І);

за митною декларацією №24UA206070012360U6 від 16.09.2024:

Договір № 1 поставки товарів від 08.03.2023 року; рахунок-фактура (інвойс) № 2024001380 від 09.09.2024 року; фактура №AFZ2024000000401 від 10.09.2024 року; пакувальний лист від 09.09.2024 року; автотранспортна накладна від 10.09.2024 року; сертифікат про походження товару № B1111191 від 10.09.2024 року; банківський платіжний документ SWIFT від 20.08.2024 року; банківський платіжний документ SWIFT від 04.09.2024 року; рахунок-фактура № 1109/1 від 11.09.2024 року; прайс-лист від 29.04.2024 року; договір № 030124/1 транспортно-експедиційних послуг від 03.01.2024 року; інформаційний лист від 31.07.2023 року; інформаційний лист від 03.08.2023 року; лист про склад від 08.08.2023 року; митна декларація країни відправлення 24TR34130002686350 від 10.09.2024 року; митна декларація країни відправлення 24341300EX00741825 від 10.09.2024 року (а.с.93-99 том І);

за митною декларацією №24UA2060700122339U4 від 16.09.2024: Договір № 1 поставки товарів від 08.03.2023 року; рахунок-фактура (інвойс) № 2024001398 від 11.09.2024 року; пакувальний лист від 11.09.2024 року; автотранспортна накладна від 11.09.2024 року; сертифікат про походження товару № B1111194 від 11.09.2024 року; банківський платіжний документ SWIFT від 20.08.2024 року банківський платіжний документ SWIFT від 11.09.2024 року; рахунок-фактура № 11209/4 від 12.09.2024 року; прайс-лист від 29.04.2024 року; договір № 030124/1 транспортно-експедиційних послуг від 03.01.2024 року; інформаційний лист від 31.07.2023 року; інформаційний лист від 03.08.2023 року; лист про склад від 08.08.2023 року; митна декларація країни відправлення 24TR34130002695585 від 11.09.2024 року; митна декларація країни відправлення 24341300EX00744009 від 11.09.2024 року (а.с.104-110 том І).

Відповідач підтвердив обставину подання всіх вказаних документів у відзиві на позов, долучивши їх засвідчені копії, перелік яких визначений у графі 44 електронних митних декларацій (а.с.13, 23, 76, 108, 140, 173, 201, 231 том ІІ).

За кожною з вищезгаданих митних декларацій митним органом розпочато процедуру консультацій із декларантом шляхом формування електронного повідомлення про необхідність надання відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: висновку про вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією (а.с.16, 62, 79, 134, 167, 198, 226, 255 том ІІ).

У відповідь позивачем роз`яснено, що виконати вимогу Митниці та надати інші документи, котрі підтверджують декларовану митну вартість, протягом 10 днів немає можливості.

Івано-Франківська митниця Державної митної служби України, за результатами розгляду поданих митних декларацій та доданих до неї документів, відмовила у митному оформленні (випуску) товарів у відповідності до Карток відмови №UA206070/2024/000145 від 06.08.2024, №UA206070/2024/000155 від 19.08.2024, №UA206070/2024/000156, від 19.08.2024, №UA206070/2024/000164 від 27.08.2024, №UA206070/2043/000179 від 11.09.2024, №UA206070/2024/000185 від 16.09.2024, №UA206070/2024/000182 від 16.09.2024 та рішень про коригування митної вартості товарів №UA206000/2024/000080/2 від 06.08.2024, №UA206000/2024/000086/2 від 19.08.2024, №UA206000/2024/000087/2 від 19.08.2024, №UA206000/2024/000090/2 від 27.08.2024, №UA206000/2024/000101/2 від 11.09.2024, №UA206000/2024/000107/2 від 16.09.2024, №UA206000/2024/000106/2 від 16.09.2024.

Згідно даних оскаржуваних Карток відмови "Митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині другій, третій статті 53 МКУ (ел. відповідь декларанта про відсутність можливості надання запитуваних документів). Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості - заявлена митна вартість даних товарів нижча від подібних і аналогічних товарів митне оформлення яких вже здійснено. Відповідно до ч. 2,3 ст. 53 МКУ декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів: Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями. Відповідно до вимог ч. 3 статті 53 МКУ у разі, якщо документи, зазначені в ч. 2 статті 53 МКУ містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті за ці товари, то декларант повинен надати документи передбачені ч. 3 статті 53 МКУ. Виявлено, що банківські платіжні документи містять розбіжності в посиланні на номер та дату фактури та експортна декларація країни відправлення містить посилання на зовсім іншу фактуру. Відповідно до вимог ч. 6 ст. 54 МКУ, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МКУ. Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості містять розбіжності в даних, що мають вплив на правильність визначення митної вартості та не підтверджені документально (неподання Висновку про вартісні характеристики задекларованого товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією що стосується оцінюваних товарів цієї партії) відповідно до пп. 2, 3 статті 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а(ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст. 60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари , що були оформлені у митному відношенні (мали ідентичну інформацію щодо виробників, торгових марок, країну виробництва та ідентичний/ аналогічний асортимент), методу 2в (ст. 62 МКУ) та методу 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та ненаданням декларантом документів, які уможливили б визначення митної вартості за згаданими методами. Відповідно до п. 1 ст. 64 МКУ у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість буде визначена за резервним методом згідно ст. 64 МКУ."

При цьому, митним органом визначено такі джерела інформації для коригування митної вартості, а саме:

у випадку митних декларацій №24UA206070012060U4 від 11.09.2024, №24UА206070012360U6 від 16.09.2024, №24UA206070012339U4 від 16.09.2024, джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала ЕМД №UA206070/2024/7446 від 11.06.2024 (а.с.113, 135, 154 том ІІ);

у випадку митних декларацій №24UA206070010079U3 від 06.08.2024, №24UA206070010708U3 від 19.08.2024, №24UA206070010741U8 від 19.08.2024, №24UA206070011233U9 від 27.08.2024 за основу відомостей для коригування митної вартості взято ЕМД №UA305270/2023/2794 від 17.08.2023 (а.с.35, 55, 75, 94 том ІІ).

У зв`язку з наведеним, Івано-Франківською митницею Державної митної служби України прийнято оскаржувані Рішення №UA206000/2024/000080/2 від 06.08.2024, №UA206000/2024/000086/2 від 19.08.2024, №UA206000/2024/000087/2 від 19.08.2024, №UA206000/2024/000090/2 від 27.08.2024, №UA206000/2024/000101/2 від 11.09.2024, №UA206000/2024/000107/2 від 16.09.2024, №UA206000/2024/000106/2 від 16.09.2024, в графі 33 яких в розділі "Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначені ті ж причини, що й у відповідних Картках відмови (а.с.34, 62, 75, 88, 101, 115, 128, 153 том ІІ)

При цьому, Івано-Франківською митницею Державної митної служби України за резервним методом визначено нову митну вартість товару:

за МД №24UA206070010079U3 від 06.08.2024 з 26 552,12 доларів США скориговано до 51 253,61 доларів США (а.с.34 том ІІ);

за МД №24UА206070010708U3 від 19.08.2024 з 26 289,56 доларів США скориговано до 52 428,51 доларів США (а.с.54 том ІІ);

за МД №24UA206070010741U8 від 19.08.2024 з 25 635,58 доларів США скориговано до 53 180,38 доларів США (а.с.74 том ІІ);

за МД №24UA206070011233U9 від 27.08.2024 з 26 159,11 доларів США скориговано до 53 791,41 доларів США (а.с.93 том ІІ);

за МД №24UA206070012060U4 від 11.09.2024 з 26 057,76 доларів США скориговано до 53 086,56 доларів США (а.с.112 том ІІ);

за МД №24UA206070012360U6 від 16.09.2024 з 25 988,41 доларів США скориговано до 52 534,25 доларів США (а.с.134 том ІІ);

за МД №24UA206070012339U4 від 16.09.2024 з 26 043,35 доларів США скориговано до 53 239,37 доларів США (а.с.153 том ІІ).

Позивачем на підставі оскаржуваних рішень подано декларації за №24UA206070010122U4, №24UA206070010776U7, №24UA206070010788U0, №24UA206070011259U2. №24UA206070012115U4, №24UA206070012415U6, №24UA206070012400U6, в графі 43 яких метод визначення митної вартості позначив "1/6", при цьому в графі 47 нарахування платежів визначив із скоригованих відповідачем показників (а.с.46, 57, 68, 79, 90, 101, 112 том І).

ТОВ "Вітолюкс" в порядку частини 8 статті 55 Митного кодексу України подано до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України заяви за №02-10/18 від 02.10.2024, за №02-10/19 від 02.10.2024, за №02-10/20 від 02.10.2024, за №02-10/21 від 02.10.2024, за №02-10/22 від 02.10.2024, за №02-10/23 від 02.10.2024, за №02-10/24 від 02.10.2024 про скасування Рішень про коригування митної вартості за №UA206000/2024/000080/2 від 06.08.2024, №UA206000/2024/000086/2 від 19.08.2024, №UA206000/2024/000087/2 від 19.08.2024, №UA206000/2024/000090/2 від 27.08.2024, №UA206000/2024/000101/2 від 11.09.2024, №UA206000/2024/000107/2 від 16.09.2024, №UA206000/2024/000106/2 від 16.09.2024 відповідно (а.с.115-121 том І).

У свою чергу, станом на дату подання позовної заяви, Митницею листами за №7.21-2/15/13/3844 від 14.10.2024, за №7.21-2/15/13/3845 від 14.10.2024, за №7.21-2/15/13/3849 від 14.10.2024, за №7.21-2/15/13/3850 від 14.10.2024, за №7.21-2/15/13/3852 від 14.10.2024, за №7.21-2/15/13/3851 від 14.10.2024, за №7.21-2/15/13/3853 від 14.10.2024 оформлено відмови в задоволенні вимог позивача з мотивів відсутності підстав для скасування коментованих рішень лишень на ті заяви, котрі стосувались Рішень про коригування митної вартості товарів за №UA206000/2024/000080/2 від 06.08.2024, №UA206000/2024/000086/2 від 19.08.2024, №UA206000/2024/000087/2 від 19.08.2024, №UA206000/2024/000090/2 від 27.08.2024, №UA206000/2024/000101/2 від 11.09.2024, №UA206000/2024/000107/2 від 16.09.2024, №UA206000/2024/000106/2 від 16.09.2024 (а.с.123-132 том І).

Про надання відповіді на інші заяви позивача, станом на дату ухвалення рішення у дані адміністративній справі, суд не повідомлено.

Не погоджуючись із такою відмовою відповідача у прийнятті митних декларацій та коригування митної вартості товару, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права шляхом скасування оскаржуваних карток відмови №UA206070/2024/000145 від 06.08.2024, №UA206070/2024/000155 від 19.08.2024, №UA206070/2024/000156, від 19.08.2024, №UA206070/2024/000164 від 27.08.2024, №UA206070/2043/000179 від 11.09.2024, №UA206070/2024/000185 від 16.09.2024, №UA206070/2024/000182 від 16.09.2024 і рішень про коригування митної вартості товарів №UA206000/2024/000080/2 від 06.08.2024, №UA206000/2024/000086/2 від 19.08.2024, №UA206000/2024/000087/2 від 19.08.2024, №UA206000/2024/000090/2 від 27.08.2024, №UA206000/2024/000101/2 від 11.09.2024, №UA206000/2024/000107/2 від 16.09.2024, №UA206000/2024/000106/2 від 16.09.2024.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із таких підстав та мотивів.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України №4495-VІ від 13.03.2012 (надалі по тексту також МК України, Кодекс).

Митне оформлення за правилами регулювання положень частини 1 статті 248 коментованого Кодексу розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи (частина 1 статті 257 МК України).

Положеннями статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частина 2 статті 51 МК України).

Відповідно до частини 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, відповідно до частини 2 статті 52 МК України, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 МК України).

Згідно частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З аналізу частин 1 та 2 статті 53 Кодексу слідує, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

В силу вимог частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

У частині 3 статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Як визначено частиною 1 статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 статті 58 МК України визначено умови, за яких застосовується метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту. В частині другій цієї статті передбачено, коли такий метод не застосовується. А саме: метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, в силу правового регулювання частини 4 і 5 статті 58 МК України, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Порядок визначення митної вартості за резервним методом регламентований положеннями статті 64 МК України.

Так, згідно зі статтею 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості.

Із наведених положень слідує, що митний орган досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості, у тому числі якщо декларант самостійно визначає митну вартість за резервним методом. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині 3 статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Суд зазначає, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. З цією метою вони мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товарів у разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Митниця може вимагати, а суб`єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності заявленої митної вартості товару.

Надання неналежних документів не може вважатися виконанням вимог митниці щодо підтвердження митної вартості товарів.

Водночас приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Як встановлено судом вище, митну вартість імпортованого товару, що вказана декларантом у графі 43 митних декларацій №24UA206070010079U3 від 06.08.2024 (а.с.34 том ІІ); №24UА206070010708U3 від 19.08.2024 (а.с.54 том ІІ); №24UA206070010741U8 від 19.08.2024 (а.с.74 том ІІ); №24UA206070011233U9 від 27.08.2024 (а.с.93 том ІІ); №24UA206070012060U4 від 11.09.2024 (а.с.112 том ІІ); №24UA206070012360U6 від 16.09.2024 (а.с.134 том ІІ); №24UA206070012339U4 від 16.09.2024 (а.с.153 том ІІ) визначено за основним (1) методом.

Так, на підтвердження обґрунтованості заявлених у деклараціях митної вартості товару та обраного методу її визначення (за ціною договору), разом з деклараціями позивачем надано митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме:

за митною декларацією №24UA2060700010079U3 від 06.08.2024:

Договір № 1 поставки товарів від 08.03.2023 року; висновок ДП "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" № 3-3/561 від 28.06.2024 року; прайс-лист від 29.04.2024 року; митна декларація країни відправлення 24TR34130002223987 від 29.07.2024 року; митна декларація країни відправлення 24341300EX00615955 від 29.07.2024 року; рахунок-фактура № 3007/1 від 30.07.2024 року; банківський платіжний документ SWIFT від 10.06.2024 року; банківський платіжний документ SWIFT від 24.07.2024 року; сертифікат про походження товару № B1111049 від 29.07.2024 року; автотранспортна накладна від 29.07.2024 року; рахунок-фактура (інвойс) № 2024001290 від 27.07.2024 року; пакувальний лист від 27.07.2024 року; договір № 030124/1 транспортно-експедиційних послуг від 03.01.2024 року; інформаційний лист від 31.07.2023 року; інформаційний лист від 03.08.2023 року; лист про склад від 08.08.2023 року; технічний склад від 03.08.2023 року (а.с.33-44 том І);

за митною декларацією №24UА206070010708U3 від 19.08.2024:

Договір № 1 поставки товарів від 08.03.2023 року; рахунок-фактура (інвойс) № 2042001309 від 12.08.2024 року; пакувальний лист від 12.08.2024 року автотранспортна накладна від 12.08.2024 року; сертифікат про походження товару № B1111068 від 12.08.2024 року; банківський платіжний документ SWIFT від 10.06.2024 року; банківський платіжний документ SWIFT від 24.07.2024 року; рахунок-фактура № 1308/2 від 13.08.2024 року; прайс-лист від 29.04.2024 року; договір № 030124/1 транспортно-експедиційних послуг від 03.01.2024 року; інформаційний лист від 31.07.2023 року; інформаційний лист від 03.08.2023 року; лист про склад від 08.08.2023 року; митна декларація країни відправлення 24TR34130002377554 від 13.08.2024 року; митна декларація країни відправлення 24341300EX00657509 від 12.08.2024 року (а.с.49-55 том І);

за митною декларацією №24UA206070010741U8 від 19.08.2024:

Договір № 1 поставки товарів від 08.03.2023 року; рахунок-фактура (інвойс) № 2042001332 від 13.08.2024 року; пакувальний лист від 13.08.2024 року; автотранспортна накладна від 14.08.2024 року; сертифікат про походження товару № B1111171 від 14.08.2024 року; банківський платіжний документ SWIFT від 10.06.2024 року; банківський платіжний документ SWIFT від 24.07.2024 року; рахунок-фактура № 1508/1 від 15.08.2024 року; прайс-лист від 29.04.2024 року; договір № 030124/1 транспортно-експедиційних послуг від 03.01.2024 року; інформаційний лист від 31.07.2023 року; інформаційний лист від 03.08.2023 року; лист про склад від 08.08.2023 року; митна декларація країни відправлення 24TR34130002392176 від 14.08.2024 року; митна декларація країни відправлення 24341300EX00661035 від 14.08.2024 року (а.с.60-66 том І);

за митною декларацією №24UA206070011233U9 від 27.08.2024:

Договір № 1 поставки товарів від 08.03.2023 року; рахунок-фактура (інвойс) № 2024001350 від 22.08.2024 року; пакувальний лист від 22.08.2024 року; автотранспортна накладна від 22.08.2024 року; сертифікат про походження товару № B1111176 від 22.08.2024 року; банківський платіжний документ SWIFT від 20.08.2024 року; банківський платіжний документ SWIFT від 24.07.2024 року; рахунок-фактура № 2308/3 від 23.08.2024 року; прайс-лист від 29.04.2024 року; договір № 030124/1 транспортно-експедиційних послуг від 03.01.2024 року; інформаційний лист від 31.07.2023 року; інформаційний лист від 03.08.2023 року; лист про склад від 08.08.2023 року; митна декларація країни відправлення 24TR34130002483590 від 23.08.2024 року; митна декларація країни відправлення 24341300EX00686272 від 22.08.2024 року (а.с.71-77 том І);

за митною декларацією №24UA206070012060U4 від 11.09.2024: Договір № 1 поставки товарів від 08.03.2023 року; рахунок-фактура (інвойс) № 2024001365 від 05.09.2024 року; пакувальний лист від 05.09.2024 року; автотранспортна накладна від 05.09.2024 року; сертифікат про походження товару № B1111180 від 06.09.2024 року; банківський платіжний документ SWIFT від 07.08.2024 року; банківський платіжний документ SWIFT від 04.09.2024 року; рахунок-фактура № 0909/5 від 09.09.2024 року; прайс-лист від 29.04.2024 року договір № 030124/1 транспортно-експедиційних послуг від 03.01.2024 року; інформаційний лист від 31.07.2023 року; інформаційний лист від 03.08.2023 року; лист про склад від 08.08.2023 року; митна декларація країни відправлення 24TR34130002636254 від 06.09.2024 року; митна декларація країни відправлення 24341300EX00728411 від 06.09.2024 року (а.с.82-88 том І);

за митною декларацією №24UA206070012360U6 від 16.09.2024:

Договір № 1 поставки товарів від 08.03.2023 року; рахунок-фактура (інвойс) № 2024001380 від 09.09.2024 року; фактура №AFZ2024000000401 від 10.09.2024 року; пакувальний лист від 09.09.2024 року; автотранспортна накладна від 10.09.2024 року; сертифікат про походження товару № B1111191 від 10.09.2024 року; банківський платіжний документ SWIFT від 20.08.2024 року; банківський платіжний документ SWIFT від 04.09.2024 року; рахунок-фактура № 1109/1 від 11.09.2024 року; прайс-лист від 29.04.2024 року; договір № 030124/1 транспортно-експедиційних послуг від 03.01.2024 року; інформаційний лист від 31.07.2023 року; інформаційний лист від 03.08.2023 року; лист про склад від 08.08.2023 року; митна декларація країни відправлення 24TR34130002686350 від 10.09.2024 року; митна декларація країни відправлення 24341300EX00741825 від 10.09.2024 року (а.с.93-99 том І);

за митною декларацією №24UA2060700122339U4 від 16.09.2024: Договір № 1 поставки товарів від 08.03.2023 року; рахунок-фактура (інвойс) № 2024001398 від 11.09.2024 року; пакувальний лист від 11.09.2024 року; автотранспортна накладна від 11.09.2024 року; сертифікат про походження товару № B1111194 від 11.09.2024 року; банківський платіжний документ SWIFT від 20.08.2024 року банківський платіжний документ SWIFT від 11.09.2024 року; рахунок-фактура № 11209/4 від 12.09.2024 року; прайс-лист від 29.04.2024 року; договір № 030124/1 транспортно-експедиційних послуг від 03.01.2024 року; інформаційний лист від 31.07.2023 року; інформаційний лист від 03.08.2023 року; лист про склад від 08.08.2023 року; митна декларація країни відправлення 24TR34130002695585 від 11.09.2024 року; митна декларація країни відправлення 24341300EX00744009 від 11.09.2024 року (а.с.104-110 том І).

Як встановлено судом зі змісту оскаржуваних рішень №UA206000/2024/000080/2 від 06.08.2024, №UA206000/2024/000086/2 від 19.08.2024, №UA206000/2024/000087/2 від 19.08.2024, №UA206000/2024/000090/2 від 27.08.2024, №UA206000/2024/000101/2 від 11.09.2024, №UA206000/2024/000107/2 від 16.09.2024, №UA206000/2024/000106/2 від 16.09.2024, митна вартість товарів за згаданими вище по тексту судового рішення митними деклараціями позивача, не могла бути визнана за ціною договору (контракту) з огляду на неподання декларантом або уповноваженою особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині 2, 3 статті 53 Митного кодексу України.

На думку відповідача, неподання ТОВ "Вітолюкс" висновку про вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією на вимогу митного органу в порядку статті 53 МК України, є обґрунтованою підставою відмови у митному оформленні товарів за заявленими декларантом або уповноваженою особою митною вартістю та наступного застосування для визначення митної вартості другорядних методів, визначених пунктом 2 частини 1 статті 57 МК України.

Натомість, суд вказує на безпідставність таких доводів Митниці, оскільки останні не відповідають дійсності.

Суд звертає увагу на те, що Митним кодексом України, а саме частинами 1 та 2 статті 53, передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

При цьому, виключно за наявності у документах, поданих на підтвердження митної вартості, розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявність ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи, як, зокрема, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями.

Додатково в контексті належного обґрунтування митним органом причин неможливості визначити митну вартість за основним методом, тобто ціною договору (контракту), та наявності підстав для подальшого витребування документів для визнання задекларованої митної вартості, варто звернути увагу на приписи наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 за №598 "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору" (надалі про тексту також наказ №598), яким визначено наступне: у графі 33 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі внаслідок неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу).

Невмотивованою є вимога Митниці про надання висновку про вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином такий висновок надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості інших наданих декларантом до МД документів щодо вартості декларованих товарів, обставини недійсності чи ознаки підробки щодо яких митним органом не підтверджено та про які ним у оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів не заявлено.

Зазначені вище по тексту судового рішення документи, подані на підтвердження митної вартості за деклараціями №24UA206070010079U3 від 06.08.2024 (а.с.34 том ІІ); №24UА206070010708U3 від 19.08.2024 (а.с.54 том ІІ); №24UA206070010741U8 від 19.08.2024 (а.с.74 том ІІ); №24UA206070011233U9 від 27.08.2024 (а.с.93 том ІІ); №24UA206070012060U4 від 11.09.2024 (а.с.112 том ІІ); №24UA206070012360U6 від 16.09.2024 (а.с.134 том ІІ); №24UA206070012339U4 від 16.09.2024 (а.с.153 том ІІ), містять усі необхідні реквізити сторін: продавця "AREA FLOORS ZEMIN KAPLAMALARI SAN. VE. TIC. A.S." (Туреччина, "TR") та покупця ТзОВ "Вітолюкс", особисті підписи, а також відтиск печатки фірми (нерезидента) продавця. Окрім цього, такі документи містять детальний опис товару, який дає можливість ідентифікувати його, а також кількість та ціну товару.

Суд не знайшов фактичних і юридичних підстав вважати, що подані декларантом позивача 06.08.2024, 19.08.2024, 19.08.2024, 27.08.2024, 11.09.2024, 16.09.2024, 16.09.2024 до митного оформлення документи Договір № 1 поставки товарів від 08.03.2023 року; висновок ДП «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» № 3-3/561 від 28.06.2024 року; прайс-лист від 29.04.2024 року; митна декларація країни відправлення 24TR34130002223987 від 29.07.2024 року; митна декларація країни відправлення 24341300EX00615955 від 29.07.2024 року; рахунок-фактура № 3007/1 від 30.07.2024 року; банківський платіжний документ SWIFT від 10.06.2024 року; банківський платіжний документ SWIFT від 24.07.2024 року; сертифікат про походження товару № B1111049 від 29.07.2024 року; автотранспортна накладна від 29.07.2024 року; рахунок-фактура (інвойс) № 2024001290 від 27.07.2024 року; пакувальний лист від 27.07.2024 року; договір № 030124/1 транспортно-експедиційних послуг від 03.01.2024 року; інформаційний лист від 31.07.2023 року; інформаційний лист від 03.08.2023 року; лист про склад від 08.08.2023 року; технічний склад від 03.08.2023 року, а також платіжні інструкції в іноземній валюті (SWIFT) щодо сплати коштів за товар, за назвою і змістом не відповідали вимогам пунктів 1-4 частини 2 статті 53 МК України.

З огляду на вказане, суд не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, а саме висновку про вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованими експертними організаціями, оскільки митним органом не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, з огляду на те, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

В контексті доводів відповідача, викладених у відзиві, щодо обставини не співпадіння ціни товару, визначеної у платіжних документах, та зазначених у кореспондуючих рахунках-фактурах (інвойсах), котра стала підставою для виникнення сумнівів у митного органу стосовно поданих декларантом даних про митну вартість товарів та подальшої відмови у визнанні митної вартості за ціною договору (контракту), суд керується таким.

За визначенням частини 1 статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина 5 статті 58 Митного кодексу України).

До документів, які підтверджують митну вартість товарів, згідно пунктів 4, 5 частини 2 статті 53 МК України, віднесено, в тому числі, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за умови, якщо рахунок-фактуру (інвойс) сплачено, а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, за їх наявності у декларанта.

У постанові від 03.04.2018 у справі №809/322/17 (адміністративне провадження №К/9901/44032/18) Верховний Суд сформував правовий висновок про те, що квитанція або платіжне доручення (платіжні документи) свідчать про факт переказу певної суми коштів, проте не свідчать про суму коштів, яка має бути сплачена за відповідний товар. Тобто, прямого зв`язку між відомостями із квитанцією/платіжним дорученням та митною вартістю товару немає, а відтак ненадання декларантом саме квитанції/платіжного доручення/чеку тощо не може поставити під сумнів достовірність інших доказів, які прямо свідчать про митну вартість товару.

Отже, умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв`язку із цим бути самостійної і єдиною підставою для відмови у визнанні митної вартості.

Як встановлено судом шляхом співставлення відомостей платіжних інструкцій в іноземній валюті (SWIFT) та рахунків-фактур (інвойсів), доданих до митних декларацій, у вказаних дійсно не співпадає вартість товару. Тим не менш, зазначене не свідчить про штучне формування декларантом показників митної вартості, адже такі платіжні інструкції є лише одним зі способів підтвердження митної вартості товару згідно статті 53 Митного кодексу України.

Більше того, положення вказаної статті надають можливість декларанту вільно обирати, чи додавати платіжні документи на підтвердження митної вартості товару за умови не сплати рахунку-фактури (інвойсу) за такий товар на момент митного оформлення.

В даному випадку суд зауважує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітолюкс" (покупець) і нерезидент "AREA FLOORS ZEMIN KAPLAMALARI SAN. VE. TIC. A.S." (постачальник) вправі самостійно визначати, в які терміни та спосіб відбуватиметься оплата за поставлений товар, при цьому, невиконання будь-якою зі сторін умов контракту за №1 від 08.03.2023, котрі регламентують дані відносини, не є для митного органу безумовним доказом недостовірності відомостей про митну вартість товару, адже, як вже було зазначено, умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються.

Позивач надав суду копії 14 платіжних документів про перерахунок товариством з обмеженою відповідальністю "Вітолюкс" (покупець) нерезиденту "AREA FLOORS ZEMIN KAPLAMALARI SAN. VE. TIC. A.S." коштів на загальну суму 219 605,68 USD (долар США). Всі із вказаних платіжних документів мають одне із посилань, зокрема, на контракт №1 від 08.03.2023, на рахунок проформу №1 від 11.05.2023 та/або рахунок-фактури (інвойси), по яких мало місце придбання/поставка у досліджуваному випадку (а.с.134-147 том І).

Додатково суд звертає увагу митного органу на приписи наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 за №598 "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору", яким визначено наступне: у графі 33 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі внаслідок неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу).

Отже, вказані приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Така позиція суду узгоджується з правовими висновками, викладеними у постанові Верховного суду від 21.05.2021 у справі №820/307/17 (адміністративне провадження №К/9901/38551/18).

Втім, в оскаржуваних рішеннях відповідачем не вказано, які саме розбіжності або невідповідності в поданих позивачем до митного оформлення документах стали підставою для невизнання встановленої ним митної вартості товару, як і не наведено обставин, що вплинули на таке коригування; зі змісту оскаржуваних позивачем рішень про коригування митної вартості товарів не вбачається, який саме показник ціни придбаного товару, на думку митного органу, був сумнівним чи/або помилковим.

Крім того, невмотивованою є вимога Митниці про надання висновку про вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином такий висновок надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості інших наданих декларантом до МД документів щодо вартості декларованих товарів, обставини недійсності чи ознаки підробки щодо яких митним органом не підтверджено та про які ним у оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів не заявлено.

Зазначені вище документи, подані на підтвердження митної вартості за деклараціями №24UA206070010079U3 від 06.08.2024 (а.с.34 том ІІ); №24UА206070010708U3 від 19.08.2024 (а.с.54 том ІІ); №24UA206070010741U8 від 19.08.2024 (а.с.74 том ІІ); №24UA206070011233U9 від 27.08.2024 (а.с.93 том ІІ); №24UA206070012060U4 від 11.09.2024 (а.с.112 том ІІ); №24UA206070012360U6 від 16.09.2024 (а.с.134 том ІІ); №24UA206070012339U4 від 16.09.2024 (а.с.153 том ІІ), містять усі необхідні реквізити сторін: продавця "AREA FLOORS ZEMIN KAPLAMALARI SAN. VE. TIC. A.S." (Туреччина, "TR") та покупця ТзОВ "Вітолюкс", особисті підписи, а також відтиск печатки фірми (нерезидента) продавця. Окрім цього, такі документи містять детальний опис товару, який дає можливість ідентифікувати його, а також кількість та ціну товару.

Отже, доводи відповідача про те, що подані документи не підтверджують заявлену вартість товару є безпідставними, оскільки жодних законних підстав щодо невідповідності заявленої митної вартості відповідачем не наведено, не підтверджено належними доказами, а такі твердження ґрунтуються на припущеннях.

Воднораз, відсутні підстави вважати, що подані декларантом позивача 06.08.2024, 19.08.2024, 19.08.2024, 27.08.2024, 11.09.2024, 16.09.2024, 16.09.2024 до митного оформлення документи - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів за №1 від 08.03.2023, рахунки-фактури (інвойси), а також платіжні інструкції в іноземній валюті (SWIFT) щодо сплати коштів за товар, за назвою і змістом не відповідали вимогам пунктів 1-4 частини 2 статті 53 МК України.

Разом з тим, доводи відповідача про те, що подані документи не підтверджують заявлену вартість товару є безпідставними, оскільки жодних законних підстав щодо невідповідності заявленої митної вартості відповідачем не наведено, не підтверджено належними доказами, а такі твердження ґрунтуються на припущеннях.

На переконання суду, подані позивачем до митного оформлення документи щодо ціни товару не викликають сумнівів у достовірності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З огляду на вказане, суд не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, а саме висновку про вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованими експертними організаціями, оскільки митним органом не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, з огляду на те, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

Стосовно обставини не співпадіння ціни товару, визначеної у платіжних документах, та зазначених у кореспондуючих рахунках-фактурах (інвойсах), котра стала підставою для виникнення сумнівів у митного органу стосовно поданих декларантом даних про митну вартість товарів та подальшої відмови у визнанні митної вартості за ціною договору (контракту), викладених по тексту відзиву на позов, суд керується таким.

За визначенням частини 1 статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина 5 статті 58 Митного кодексу України).

До документів, які підтверджують митну вартість товарів, згідно пунктів 4, 5 частини 2 статті 53 МК України, віднесено, в тому числі, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за умови, якщо рахунок-фактуру (інвойс) сплачено, а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, за їх наявності у декларанта.

У постанові від 03.04.2018 у справі №809/322/17 (адміністративне провадження №К/9901/44032/18) Верховний Суд сформував правовий висновок про те, що квитанція або платіжне доручення (платіжні документи) свідчать про факт переказу певної суми коштів, проте не свідчать про суму коштів, яка має бути сплачена за відповідний товар. Тобто, прямого зв`язку між відомостями із квитанцією/платіжним дорученням та митною вартістю товару немає, а відтак ненадання декларантом саме квитанції/платіжного доручення/чеку тощо не може поставити під сумнів достовірність інших доказів, які прямо свідчать про митну вартість товару.

Отже, умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв`язку із цим бути самостійної і єдиною підставою для відмови у визнанні митної вартості.

Як встановлено судом шляхом співставлення відомостей платіжних інструкцій в іноземній валюті (SWIFT) та рахунків-фактур (інвойсів), доданих до митних декларацій, у вказаних дійсно не співпадає вартість товару. Тим не менш, зазначене не свідчить про штучне формування декларантом показників митної вартості, адже такі платіжні інструкції є лише одним зі способів підтвердження митної вартості товару згідно статті 53 Митного кодексу України.

Більше того, положення вказаної статті надають можливість декларанту вільно обирати, чи додавати платіжні документи на підтвердження митної вартості товару за умови не сплати рахунку-фактури (інвойсу) за такий товар на момент митного оформлення.

В даному випадку суд зауважує, що товариство з обмеженою відповідальністю "Вітолюкс" (покупець) і нерезидент "AREA FLOORS ZEMIN KAPLAMALARI SAN. VE. TIC. A.S." (постачальник) вправі самостійно визначати, в які терміни та спосіб відбуватиметься оплата за поставлений товар, при цьому, невиконання будь-якою зі сторін умов контракту за №1 від 08.03.2023, котрі регламентують дані відносини, не є для митного органу безумовним доказом недостовірності відомостей про митну вартість товару, адже, як вже було зазначено, умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються.

Позивач надав суду копії платіжних документів про перерахунок Товариством з обмеженою відповідальністю "Вітолюкс" (покупець) нерезиденту "AREA FLOORS ZEMIN KAPLAMALARI SAN. VE. TIC. A.S." коштів. Всі із платіжних документів мають одне із посилань, зокрема, на контракт №1 від 08.03.2023, на рахунок проформу та/або рахунок-фактури (інвойси), по яких мало місце придбання/поставка у досліджуваному випадку.

Додатково суд повторно звертає увагу митного органу на приписи наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 за №598 "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору", яким визначено наступне: у графі 33 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі внаслідок неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу).

В межах розгляду даної адміністративної справи, судом здійснено аналіз обґрунтування митного органу щодо неможливості визнання митної вартості, викладеного в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товару.

Разом з тим, у жодному з коментованих рішень не викладено такої обставини відмови, як не співпадіння ціни товару, визначеної у платіжних документах, та зазначених у кореспондуючих рахунках-фактурах (інвойсах).

Відтак, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про наявність сумнівів у правильності визначення ціни через не співпадіння відомостей щодо вартості митного товару у банківських платіжних документах та рахунках-фактурах (інвойсах), доданих до митних декларацій №24UA206070010079U3 від 06.08.2024; №24UА206070010708U3 від 19.08.2024; №24UA206070010741U8 від 19.08.2024; №24UA206070011233U9 від 27.08.2024; №24UA206070012060U4 від 11.09.2024; №24UA206070012360U6 від 16.09.2024; №24UA206070012339U4 від 16.09.2024, оскільки відповідно до приписів статті 53 МК України надання до митного органу банківських платіжних документів та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару не є обов`язковим.

Суд також зауважує, що вимога митного органу про надання виписки з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями відповідно до частини третьої статті 53 МК України є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

Однак, за обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).

Рішеннями про коригування митної вартості товарів митну вартість імпортованого товару визначено за резервним методом згідно ст. 64 МК України.

При прийнятті оскаржуваних рішень відповідачем використано інформацію щодо рівня митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, визначених відповідно до раніше визнаних (визначених) митних вартостей.

Згідно висновків Верховного Суду, наведених у постанові від 08.02.2019 в справі №825/648/17, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Однак, зміст оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів не дає суду можливості встановити які складові вплинули на формування митним органом саме такої ціни, у ньому не наведено пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У ньому лише зазначено про неможливість застосування другого-п`ятого методів визначення митної вартості у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно з методами четвертим та п`ятим. Доказів в підтвердження проведення посадовою особою відповідача перевірки наявності чи відсутності відомостей про митне оформлення ідентичних чи аналогічних товарів, як цього вимагають митні процедури, відповідачем суду не надано.

Тобто, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішеннях про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

В контексті оцінки вартісних показників спірних митних декларації суд вважає помилковим посилання позивача на необхідність врахування висновків Державного підприємства "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків", позаяк такі висновки не були долучені позивачем ні при поданні 7-ми митних декларацій, ні в ході здійснення консультацій (митних формальностей) між декларантом і Митницею. Означені висновки були долучені до скарг позивача на оскаржувані Рішення про коригування та Картки відмови, які подані в порядку адміністративного оскарження. Рішення про відмову у задоволенні скарг не є предметом оцінку в даній справі.

Варто зазначити, що згідно пункту 4 частини 2 статті 55 Митного кодексу України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів не містять обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої відповідачем, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Верховний Суд в постанові від 02.07.2020 за результатом розгляду справи №804/2061/17 зазначив:

"…Між тим, як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів №500060702/2017/000010/1 від 25.02.2017 року, у ньому зазначено лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України.

У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

При цьому Верховний Суд вважає за необхідне зауважити, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами, як помилково вважає митний орган…".

Зрештою, суд вважає, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

Однак, контролюючим органом не доведено, що подані позивачем документи не підтверджують митну вартість товару, а також те, що позивач мав надати саме ті документи, які витребувано митним органом (висновок про вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією та ін.), з огляду на відсутність зауважень щодо розбіжностей в митній декларації та долучених до неї документах, що підтверджують митну вартість товару.

Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може бути самостійною підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю (іншим обраним законним методою) та, як наслідок, коригування митної вартості таких товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Суд вказує на право декларанта (його уповноваженої особи) визначити митну вартість за основним методом. При визначенні вартості товару особа має надати митному органу необхідні і достатні відомості про митну вартість, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних.

При цьому суд зауважує, що факт надання достатніх документів на підтвердження заявленої вартості зазначено митним органом в картках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206070/2024/000145 від 06.08.2024, №UA206070/2024/000155 від 19.08.2024, №UA206070/2024/000156, від 19.08.2024, №UA206070/2024/000164 від 27.08.2024, №UA206070/2043/000179 від 11.09.2024, №UA206070/2024/000185 від 16.09.2024, №UA206070/2024/000182 від 16.09.2024.

Таким чином, суд вважає, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості товару було надано повний пакет документів у відповідності до переліку, закріпленого частиною другою статті 53 Митного кодексу України.

Слід також зазначити, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах, також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом у постанові від 19.02.2019 року (справа №805/2713/16-а).

В процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Подані декларантом відповідно до частини другою статті 53 МК України документи є вичерпними та підтверджують усі складові митної вартості за першим (основним) методом з урахуванням умов поставки.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (частини 1, 2 статті 77 КАС України).

Суд за правилами статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відтак, Митниця, приймаючи Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення і рішення про коригування митної вартості товарів, діяла не на підставі законів України, а також без урахування усіх обставин.

Враховуючи вищевказане, суд констатує, що картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206070/2024/000145 від 06.08.2024, №UA206070/2024/000155 від 19.08.2024, №UA206070/2024/000156, від 19.08.2024, №UA206070/2024/000164 від 27.08.2024, №UA206070/2043/000179 від 11.09.2024, №UA206070/2024/000185 від 16.09.2024, №UA206070/2024/000182 від 16.09.2024 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2024/000080/2 від 06.08.2024, №UA206000/2024/000086/2 від 19.08.2024, №UA206000/2024/000087/2 від 19.08.2024, №UA206000/2024/000090/2 від 27.08.2024, №UA206000/2024/000101/2 від 11.09.2024, №UA206000/2024/000107/2 від 16.09.2024, №UA206000/2024/000106/2 від 16.09.2024 в порушення пунктів 1, 2 і 4 частини другої статті 55 МК України не містить:

- належного обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

- наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості, заявленої декларантом;

- належного обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (частини 1, 2 статті 77 КАС України).

Суд за правилами статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, відповідач, приймаючи Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення і рішення про коригування митної вартості товарів, діяла не на підставі законів України, а також без урахування усіх обставин.

Таким чином, суд дійшов висновку, що картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206070/2024/000145 від 06.08.2024, №UA206070/2024/000155 від 19.08.2024, №UA206070/2024/000156, від 19.08.2024, №UA206070/2024/000164 від 27.08.2024, №UA206070/2043/000179 від 11.09.2024, №UA206070/2024/000185 від 16.09.2024, №UA206070/2024/000182 від 16.09.2024 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2024/000080/2 від 06.08.2024, №UA206000/2024/000086/2 від 19.08.2024, №UA206000/2024/000087/2 від 19.08.2024, №UA206000/2024/000090/2 від 27.08.2024, №UA206000/2024/000101/2 від 11.09.2024, №UA206000/2024/000107/2 від 16.09.2024, №UA206000/2024/000106/2 від 16.09.2024, є протиправними та такими, що підлягають до скасування.

Розподіляючи між сторонами судові витрати суд відзначає, що відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем сплачено судовий збір за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру в загальному розмірі 29 712,30 гривень, підтвердженням чого є наявна в матеріалах справи платіжна інструкція за №1573 від 02.12.2024 на суму 29 712,30 гривень (а.с.23).

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень КАС України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина 1 статті 139 КАС України).

Відтак, підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 29 712,30 гривень.

Що стосується витрат за надання правової допомоги, суд зазначає таке.

Окрім цього, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 3 ст. 132 КАС України).

Вирішуючи питання про відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з такого.

Частиною 1 статті 134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини 2 згаданої статті, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3 статті 134 КАС України).

Частиною 4 статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження надання правової допомоги та понесення позивачем витрат надано договір про надання правової допомоги №103-01/07/24 від 01.07.2024, протокол доручення №2 від 01.07.2024 до договору про надання правової допомоги №103-01/07/24 від 01.07.2024, акт приймання-передачі наданих послуг протоколу доручення №2 від 20.02.2024 до договору про надання правової допомоги від 01.07.2024, ордер на надання правничої допомоги серії АТ №1078788 від 04.09.2024, платіжна інструкція №963 від 20.08.2024 (а.с.174-176 том 1, а.с.15,17 том 3).

Відповідно акту приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги №103-01/07/24 від 01.07.2024 адвокатським об`єднанням "ВІП Консалтинг" в особі керуючого партнера Боднара Назарія Ярославовича надало, а ТОВ "Вітолюкс", в особі директора Гладкого Ігоря Степановича, прийняло юридичні послуги та правову допомогу згідно протоколу доручення №1 від 01.07.2024, а саме: допомогу в підготовці документів, написання позову та подання позовної заяви, до Івано-Франківського окружного адміністративного суду, про визнання протиправними та скасування рішень Івано-Франківської ДМС України.

Вартість послуг адвокатського об`єднання за цим актом складає 24500 грн, а саме 24,5 годин із розрахунку 1000 грн за одну годину роботи, зокрема:

- збір документів, вивчення, написання позову, оскарження картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206070/2024/000145 від 06.08.2024, рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2024/000080/2 від 06.08.2024 3,5год/1000 грн, загальна вартість 3500 грн;

- збір документів, вивчення, написання позову, оскарження картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206070/2024/000155 від 19.08.2024, рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2024/000086/2 від 19.08.2024 3,5год/1000 грн, загальна вартість 3500 грн;

- збір документів, вивчення, написання позову, оскарження картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206070/2024/000156 від 19.08.2024, рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2024/000087/2 від 19.08.2024 3,5год/1000 грн, загальна вартість 3500 грн;

- збір документів, вивчення, написання позову, оскарження картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206070/2024/000164 від 27.08.2024, рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2024/000090/2 від 27.08.2024 3,5год/1000 грн, загальна вартість 3500 грн;

- збір документів, вивчення, написання позову, оскарження картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206070/2024/000179 від 11.09.2024, рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2024/000101/2 від 11.09.2024 3,5год/1000 грн, загальна вартість 3500 грн;

- збір документів, вивчення, написання позову, оскарження картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206070/2024/000185 від 16.09.2024, рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2024/000107/2 від 16.09.2024 3,5год/1000 грн, загальна вартість 3500 грн;

- збір документів, вивчення, написання позову, оскарження картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206070/2024/000182 від 16.09.2024, рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2024/000106/2 від 16.09.2024 3,5год/1000 грн, загальна вартість 3500 грн.

Загальний час виконання становить 24,5 год, усього 24500 грн.

Водночас, частиною 5 та 6 статті 134 КАС України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно правової позиції Верховного Суду, наведеної у додатковій постанові від 05.09.2019 по справі №826/841/17 (провадження №К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) вказано, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Також у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України", від 28.11.2002 у справі "Лавентс проти Латвії" Європейським судом з прав людини зазначено, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, їх розмір є розумним та обґрунтованим.

Отже, суд при вирішенні питання про розподіл судових витрат враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) вказала, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Також у даному випадку суд враховує висновки викладені Верховним Судом у постанові від 23.12.2021 у справі №520/11348/2020, за змістом яких суд касаційної інстанції дійшов таких висновків:

"74. Водночас колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне зазначити, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

75. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

76. При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним".

Суд визнає, що позивач вільний у виборі представника та у визначенні розміру його гонорару за домовленістю сторін, проте цей вибір не повинен бути надмірно обтяжливим для іншої сторони процесу при вирішенні судом питання про розподіл судових витрат.

Крім того, суд погоджується з відповідачем, що предмет спору в даній справі не є складним та не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність оформлених процесуальних документів не є значними.

Також, слід відзначити, що дана категорія справ є справами незначної складності по ним є стала судова практика, а тому, написання позовної заяви не потребувало додаткових зусиль та знань.

Більш того, Івано-Франківським окружним адміністративним судом розглядались аналогічні справи за адміністративним позовом ТзОВ "Вітолюкс" до Івано-Франківської митниці, а саме справи №300/6239/23, №300/933/24 та №300/6156/24.

Підсумовуючи свої міркування, суд не зменшуючи значення і роль професійності фахівця у галузі права, кваліфікованості адвоката та не зменшуючи його право на самостійне визначення і оцінку вартості власних знань, здобутого досвіду і авторитету як представника у даній справі, надання в інтересах позивача правничої консультації, вивчення та правовий аналіз матеріалів справи і судової практики щодо регулювання спірних відносин та з огляду на судові рішення Верховного Суду, які в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України є обов`язковими для суду першої інстанції, на переконання суду, потребує певної затрати часу та зусилля, втім суд вважає заявлену суму витрат на правничу допомогу в розмірі 24500 грн неспівмірною із обсягом наданих послуг щодо підготовки, формування матеріалів та консультації клієнта.

З огляду на викладене, враховуючи обсяг позовної заяви, кількість доказів та фактичних даних, які підлягали дослідженню адвокатом, а також враховуючи заперечення відповідача щодо розміру витрат на правову допомогу, суд дійшов висновку, що на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн, що відповідатиме вимогам розумності та співмірності.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітолюкс" (код ЄДРПОУ - 32789035, вул. Івано-Франківська, 24, м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область, 77300) доІвано-Франківської митниці (код ЄДРПОУ - 43971364, вул. Чорновола, 159, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область. 76005) про визнання протиправними та скасування карток відмови та рішення про коригування митної вартості - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Івано-Франківської митниці Державної митної служби України №UA206070/2024/000145 від 06.08.2024, №UA206070/2024/000155 від 19.08.2024, №UA206070/2024/000156, від 19.08.2024, №UA206070/2024/000164 від 27.08.2024, №UA206070/2043/000179 від 11.09.2024, №UA206070/2024/000185 від 16.09.2024, №UA206070/2024/000182 від 16.09.2024.

Визнати протиправними та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Івано-Франківської митниці Державної митної служби України №UA206000/2024/000080/2 від 06.08.2024, №UA206000/2024/000086/2 від 19.08.2024, №UA206000/2024/000087/2 від 19.08.2024, №UA206000/2024/000090/2 від 27.08.2024, №UA206000/2024/000101/2 від 11.09.2024, №UA206000/2024/000107/2 від 16.09.2024, №UA206000/2024/000106/2 від 16.09.2024.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці (код ЄДРПОУ - 43971364, вул. Чорновола, 159, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область. 76005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітолюкс" (код ЄДРПОУ - 32789035, вул. Івано-Франківська, 24, м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область, 77300) сплачений судовий збір в розмірі 29 712 (двадцять дев`ять тисяч сімсот дванадцять) гривень 30 копійок та частину витрат на правничу (правову) допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень.

Сторонам рішення надіслати через підсистему "Електронний суд".

Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя /підпис/ Микитюк Р.В.

Рішення складене в повному обсязі 07 квітня 2025 року