Рішення

від 07.04.2025 по справі 640/18259/19

ЛУТУГИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

07 квітня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/18259/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за позовом адвоката Концерну "Військторгсервіс" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

25.09.2019 до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов адміністративний позов Концерну "Військторгсервіс" (далі - позивач) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі відповідач) з вимогою визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.11.2018 № 0059291227, видане Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області.

В обґрунтування вимог зазначено, що 24.11.2017 Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області було видано податкове повідомлення-рішення № 0059291227, яким було встановлено порушення з боку Концерну Військторгсервіс норм податкового законодавства, та нараховано за затримку на 654, 623, 593, 562 календарних днів сплати грошового зобов`язання по сплаті земельного податку з юридичних осіб штрафні санкції у розмірі 1713,76 грн (далі - ППР).

У порядку адміністративного оскарження Концерном Військторгсервіс було подано скаргу до контролюючого органу вищої інстанції, а саме Державної фіскальної служби України.

Рішенням ДФС України про результати розгляду скарги від 05.02.2018 № 4017/6/99-99-11-03-01-25 скаргу залишено без задоволення.

Оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням встановлено порушення Концерном Військторгсервіс строку сплати суми грошового зобов`язання з земельного податку для юридичних осію та зобов`язано Позивача сплатити штраф у розмірі 1713,76 грн.

Як вбачається з розрахунку штрафних санкцій, доданого до ППР, підставою для нарахування штрафу стало прострочення сплати Концерном Військторгсервіс земельного податку за період 31.05.2015 - 31.08.2015.

Разом з тим, ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2017 у справі №910/23971/16 порушено провадження у справі про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника з 21.03.2017.

Відповідно до ухвали попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 29.06.2017 у справі №910/23971/16, від ГУ ДФС у Дніпропетровській області 25.04.2017 надійшла заява з грошовими вимогами до боржника на суму 705387,61 грн. За результатами розгляду реєстру вимог кредиторів, ГУ ДФС у Дніпропетровській області визнано кредитором боржника - Концерну Військторгсервіс.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2018 задоволено заяву боржника про затвердження мирової угоди у справі № 910/23971/16 та закрито провадження у справі.

Господарський суд міста Києва в ухвалі від 17.04.2018 у справі № 910/23971/16, керуючись ч. 4 ст. 83 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом зазначив, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Законом строк або відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.

Крім того, у 2018 році ГУ ДФС у Дніпропетровській області звернулося до суду із позовом до Концерну Військторгсервіс про стягнення пені у розмірі 205168,10 грн на заборгованість по сплаті земельного податку за період 14.03.2013-21.03.2017.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.09.2019 по справі №826/9469/18 у задоволенні позову ГУ ДФС у Дніпропетровській області до Концерну Військторгсервіс відмовлено та визначено, що вимога про стягнення нарахованої пені могла бути заявлена ГУ ДФС у Дніпропетровській області у провадженні у справі про банкрутство. Відтак, суд визнав вимогу конкурсного кредитора - ГУ ДФС у Дніпропетровській області - погашеною в силу ч. 4 ст. 83 ЗУ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Позивач вважає, що податкова заборгованість, визначена оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, виникла до введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, а саме у період 31.05.2015- 31.08.2015, вимога про стягнення заборгованості по сплаті земельного податку, так само як і нарахованої пені могла бути заявлена ГУ ДФС у Дніпропетровській області у провадженні в справі про банкрутство, але контролюючий орган не скористався цим правом.

Вважає, що визначений податковим повідомленням-рішенням штраф вважається погашеним в силу ч. 4 ст. 83 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, а тому просить суд позов задовольнити.

Відповідач позов не визнав, про що 06.12.2019 та 19.02.2025 подав відзив на позов, у якому зазначив, що камеральною перевіркою встановлено, що Концерном «Військторгсервіс» порушено вимоги п.287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, а саме - допущено несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов`язання за 2015 рік, нарахованих згідно податкової декларації з плати за землю від 01.04.2015 із затримкою строків сплати більше 30 календарних днів на загальну суму 8568,80 грн, а саме податкові зобов`язання за квітень - липень 2015 року по строках нарахування Позивачем не було сплачено вчасно, в інтегрованій картці платника податку виник податковий борг, який погашений Концерном «Військторгсервіс» платіжним дорученням № 973 від 14.03.2017. На підставі зазначеного контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 24.11.2017 № 0059291227, якими зобов`язано сплатити штрафну санкцію у розмірі 20% у сумі 1713,76 грн. за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов`язань земельного податку з юридичних осіб. Також зазначив, що по відношенню до справи про банкрутство позивача, провадження у якій порушено ухвалою Господарського суду в Дніпропетровській області від 21.03.2017, заборгованість, визначена в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні є поточною, а відповідач виступає поточним кредитором, тобто кредитором за вимогами до боржника, які виникли після відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство. Просить у задоволенні позову відмовити.

Позивач правом подання відповіді на відзив не скористався.

Процесуальні рішення у справі:

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.09.2019 залишено без руху позовну заяву Концерну "Військторгсервіс".

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.11.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 06.02.2025 прийнято до провадження справу та продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні), здійснено замінину відповідача - Головне управління ДФС у Дніпропетровській області на правонаступника - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремлений територіальний підрозділ на правах філії (49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-а, код ЄДРПОУ44118658).

Дослідивши паперові та електронні матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України(далі - КАС України), судом встановлено таке.

Концерн "Військторгсервіс" (ідентифікаційний код 33689922) є юридичною особою, зареєстроване місцезнаходження: вул. Молодогвардійська, буд. 28-А, м. Київ, одночасно позивач є платником земельного податку за земельну ділянку, розташовану у м. Дніпро, що підтверджено податковою декларацією з плати за землю за 2015 рік та додатком до неї.

Так, у податковій декларації з плати за землю за 2015 рік позивачем самостійно задекларовано грошові зобов`язання на 2015 рік у сумі 31821,17 грн із шомісячною їх сплатою у розмірі 2651,75 грн (арк.спр. 76-77).

Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку Концерну "Військторгсервіс" з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання по платі за землю (земельний податок) з юридичних осіб за квітень - липень 2015 року, за результатами якої складено акт камеральної перевірки від 13.11.2017 № 22469/04-36-12-27/33689922 (арк.спр. 72-74).

Перевіркою встановлено, що Концерном «Військторгсервіс» порушено вимоги п.287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, а саме - допущено несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов`язання за 2015 рік, нарахованих згідно податкової декларації з плати за землю від 01.04.2015 із затримкою строків сплати більше 30 календарних днів на загальну суму 8568,80 грн.

Так, податкові зобов`язання з земельного податку за квітень - липень 2015 року сплачено позивачем лише 14.03.2017 на підставі платіжного доручення № 973 від 14.03.2017.

Вказані обставини також підтверджено даними інтегрованої картки платника земельного податку - Концерну "Військторгсервіс" (арк.спр. 78-80).

На підставі акту камеральної перевірки від 13.11.2017 № 22469/04-36-12-27/33689922 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 24.11.2017 № 0059291227, якими зобов`язано сплатити штрафну санкцію у розмірі 20% у сумі 1713,76 грн. за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов`язань земельного податку з юридичних осіб, яке отримано уповноваженою особою позивача 04.12.2017 (арк.спр. 69-71).

Податкове повідомлення-рішення від 24.11.2017 № 0059291227 оскаржувалось позивачем в адміністративному порядку шляхом подання скарги до Державної фіскальної служби України.

Рішенням ДФС України № 4017/6/99-99-11-03-01-25 від 05.02.2018 податкове повідомлення-рішення від 24.11.2017 № 0059291227 залишено без змін, а скаргу без задоволення (арк.спр. 15-17).

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.03.2017 у справі № 910/23971/16 порушено провадження у справі про банкрутство Концерну «Військторгсервіс». Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника з 21.03.2017. Введено процедуру розпорядження майном боржника з 21.03.2017 (арк.спр. 18-20).

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.06.2017 у справі № 910/23971/16 визнано кредитором Концерну "Військторгсервіс" Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на суму 705387,61 грн (арк.спр. 21-28).

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.04.2018 у справі № 910/23971/16 затверджено мирову угоду у справі про банкрутство Концерну «Військторгсервіс», відповідно до якої вимоги кредиторів ІІІ черги, до яких увійшли також вимоги Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, розстрочуються на 90 місяців з дати затвердження Господарським судом м. Києва Мирової угоди та виконуються шляхом щомісячної сплати згідно із затвердженим графіком (арк.спр. 29-36)

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Судом встановлено та не заперечується позивачем, що податкові зобов`язання з плати за землю за квітень липень 2015 року, визначені ним у податковій декларації з плати за землю за 2015 рік сплачено лише 14.03.2017, тобто із затримкою понад 30 календарних днів.

Згідно пункту 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Разом з цим судом встановлено, що ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.03.2017 у справі № 910/23971/16 порушено провадження у справі про банкрутство Концерну «Військторгсервіс». Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника з 21.03.2017. Введено процедуру розпорядження майном боржника з 21.03.2017.

Отже, з 21.03.2017 судом введено заборону на задоволення будь-яких кредиторських вимог, які можуть виникнути в майбутньому.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.06.2017 у справі № 910/23971/16 визнано кредитором Концерну "Військторгсервіс" Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на суму 705387,61 грн.

Оскільки заборгованість з плати за землю по декларації за 2015 рік виникла до порушення провадження про банкрутство Концерну "Військторгсервіс", то така заборгованість повинна була увійти до загальної суми кредиторських вимог.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.04.2018 у справі № 910/23971/16 затверджено мирову угоду у справі про банкрутство Концерну «Військторгсервіс», відповідно до якої вимоги кредиторів ІІІ черги, до яких увійшли також вимоги Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області.

Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів визначено у Законі України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 № 2343-XII (далі - Закон № 2343-XII) (тут та надалі застосовується в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 1 цього Закону, кредитор це юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Як вбачається з акту камеральної перевірки №22469/04-36-12-27/33689922 від 13.11.2017 несвоєчасність сплати податкового зобов`язання по платі за землю (земельний податок) з юридичних осіб виникла за квітень - липень 2015 року, тобто до порушення провадження у справі про банкрутство позивача та належать до конкурсних вимог.

Частиною 15статті 16 Закону № 2343-XII, передбачено, що з моменту порушення провадження у справі про банкрутство пред`явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватися лише у порядку, передбаченому цим Законом, та в межах провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до статті 19 Закону № 2343-XII мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє органи державної виконавчої служби за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та знаходженням його майна.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Тобто, з моменту порушення справи про банкрутство, зупиняється виконання боржником зобов`язань щодо сплати податків, зборів, інших обов`язкових платежів, строк сплати яких настав на момент порушення справи про банкрутство, та виключається можливість стягнення таких зобов`язань за межами процедури банкрутства.

Отже, за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань грошових зобов`язань, строк сплати яких настав до дня порушення справи про банкрутство, не нараховується штраф та пеня або інші фінансові санкції.

З огляду на викладене суд констатує, що зобов`язання боржника (позивача), строк виконання яких настав на дату порушення справи про банкрутство позивача, можуть виконуватись лише в процедурі провадження у справі про банкрутство у порядку господарського судочинства (конкурсні зобов`язання).

Нарахування штрафних санкцій відбулось за податковим повідомленням-рішенням від 17.11.2018 № 0059291227, тобто після порушення провадження у справі про банкрутство Концерну "Військторгсервіс", а тому суд дійшов висновку про його протиправність.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем доказів, які б спростовували позицію позивача суду не надано.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 1921,00 грн (платіжне доручення № 8296 від 19.09.2019).

З огляду на те, що суд дійшов висновку про задоволення позову, відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України суд присуджує позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1921,00 грн.

Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Концерну «Військторгсервіс» (ідентифікаційний код 33689922, місцезнаходження: вул. Молодогвардійська, буд. 28-А, м. Київ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-а, код ЄДРПОУ44118658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області № 0059291227 від 17.11.2018.

Стягнути на користь Концерну «Військторгсервіс» понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921,00 грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.В. Смішлива