Рішення від 07.04.2025 по справі 380/9804/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2025 рокусправа № 380/9804/24Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ПП Екопрінт» до Львівської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПП Екопрінт» (далі ТОВ «ПП Екопрінт», позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Львівської митниці Державної митної служби України з такими вимогами:

- визнати протиправним і скасувати рішення Львівської митниці Державної митної служби України від 09.10.2023 року № UA209000/2023/100624/2 про коригування митної вартості товарів;

- визнати протиправною і скасувати складену Львівською митницею Державної митної служби України картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2023/002601.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що уклав зовнішньоекономічний контракт №ТE-11 від 23.11.2020 із компанією «ZHEJIANG TOGETHER PACKING CO., LTD, КНР» (продавець), згідно якого продавець зобов`язується поставити покупцю, а покупець прийняти товар згідно специфікацій поставки або інвойсів. З метою митного оформлення товару 07.10.2023 позивач подав митну декларацію № 23UA209230106711U0 та пакет документів, які підтверджують митну вартість товару, який імпортується. Позивач вказує, що в процесі здійснення процедури митного контролю посадовою особою відповідача зазначено, що заявлена митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що декларантом не подано додаткових документів, витребуваних митницею, а подані до митного оформлення документи не підтверджують заявлені числові відомості митної вартості. Виходячи з викладеного, митниця не погодилась із задекларованою митною вартістю та прийняла рішення про коригування митної вартості. Позивач не погоджується з таким рішенням відповідача та вказує, що дійсна вартість товару підтверджується інвойсом та іншими доданими документами, тому рішення суперечить вимогам законодавства, є безпідставним та необґрунтованим. Просив задовольнити позову у повному обсязі.

Відповідач позов не визнає. Представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву. Стверджує, що відповідач правомірно прийняв оскаржуване рішення. Відповідач посилається на норми статті 52 Митного кодексу України, відповідно до яких орган декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Зазначає, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари це обумовлювало необхідність запитувати від декларанта/уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 МК додаткові документи та відомості. На що декларант додатково надав заявку на перевезення та документи, які дублюють графу 44 МД. В рамках проведення консультації з декларантом митний орган зазначив таке: - згідно наданої до митного контролю CMR № 9099 від 02.10.2023 у графах 16 та 23 зазначено що перевізником є PE Rizanovych O.S, проте за зазначеним маршрутом декларантом не надано, комерційні, платіжні документи, заявку, та ін., що унеможливлює здійснити перевірку вартості таких послуг; - відповідно до вимог п. 1.3. договору про надання транспортно-експедиційних послуг від 18.07.2022 № GC-018784 при морському перевезенні перевізником має надаватися заявка. Проте у пакеті документів вказаний документ відсутній; - відповідно до вимог ЗУ "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 01.08.2006 №57-V та ст.6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19травня 1956) у гр. 22 CMR зазначається ім`я, адреса та штамп відправника - відсутні реквізити (печатка та підпис); - відповідно до вимог п. 1.4 договору про надання транспортно-експедиційних послуг від 18.07.2022 № GC-018784 умови перевезення обумовлюються сторонами угоди в окремих Заявках які є невід`ємною частиною договору. Проте у пакеті документів вказаний документ відсутній; - у рахунку на перевезення від 04.10.2023 № UA00079613 зазначено номер лінійного коносамента та номер замовлення, які до митного оформлення не подавалися; - в даному рахунку відсутня печатка та підпис перевізника; - відповідно до вимог п. 15.1 зовнішньоекономічного контракту від 23.11.2020 № TE11 всі доповнення дійсні тільки в письмовій формі та підписані обома сторонами; - відповідно до вимог п. 15.2 вищезазначеного зовнішньоекономічного контракту доповнення в т.ч. Специфікація являються невід`ємною частиною контракту; - відповідно до вимог п. 3 вищезазначеного зовнішньоекономічного контракту продавець зобов`язується поставити покупцю товар відповідно до специфікації або інвойсів. Специфікація до митного оформлення не подавалась; - відповідно до вимог п. 8.1 зовнішньоекономічного контракту доставка товару має здійснюватись за попередньою письмовою Заявкою покупця, проте даний документ декларантом до митного оформлення не наданий; - продавець зобов`язаний протягом 24 годин з моменту виставлення заявки подати проформу. Покупець має підтвердити проформу шляхом підписання та проставлення печатки. В проформі від 10.07.2023 № IYH2303 відсутня печатка покупця; - відповідно до вимог п. 8.5 зовнішньоекономічного контракту умови поставки - FOB, CFR, CIF, CIP-кордон України. Жодних змін, щодо умов поставок не надано. У МД умови поставки FOB-Ningbo. Дана умова поставки відповідно до п.8.5 суперечить міжнародним правилам поставки INKOTERMS-2010; - відсутня декларація країни відправлення; - у документі № 93JBKLN7 від 20.07.2023 вказано, що цей документ являється платіжною інструкцією. Це не є документом, який засвідчує факт переведення коштів. Реквізити зазначені в даному документі, як рахунок отримувача суперечать реквізитам контракту. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару № 2 слугувала МД № UA209230/2023/087329 від 17.08.2023, де вартість товару № 1 зі схожими характеристиками становить 1,92 дол. США/кг. Львівська митниця вважає, що рішення про коригування митної вартості № UA209000/2023/100624/2 від 09.10.2023 прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства та не підлягає скасуванню.

Суд дослідив долучені до матеріалів справи копії письмових доказів та встановив такі фактичні обставини справи і відповідні їм правовідносини:

ТОВ «ПП «Екопрінт» (покупець) та компанія «ZHEJIANG TOGETHER PACKING CO., LTD, КНР» (продавець) уклали контракт № ТE-11 від 23.11.2020, за умовами якого продавець зобов`язується поставити покупцеві, а покупець прийняти товар згідно специфікації доставки або рахунків-фактур. Згідно пункту 6 контракту, загальна сума за цим договором складається з сум рахунків-фактур, валютою цього контракту є долар США. Відповідно до пункту 8 контракту доставка товару здійснюється за попередньою письмовою заявою покупця, яка надсилається продавцю електронною поштою. Продавець зобов`язаний протягом 24 годин з моменту отримання заяви електронною поштою підтвердити можливість доставки товару і надати рахунок-проформу з печаткою. Продавець здійснює доставку товару на умовах, передбачених для кожної партії в рахунку-фактурі, який є невід`ємною частиною договору. Ціна товару визначається для кожної партії і вказується в рахунках-фактурах на конкретну поставку. Умови поставки FOB, CFR, CIF кордон України (в редакції ІНКОТЕРМС-2020) визначаються згідно з накладними на кожну поставку. У вартість доставки входить упаковка і маркування товару. Згідно пункту 9 контракту, оплата товару здійснюється як у вигляді передоплати, так і можлива відстрочка платежу на 60 днів. Оплата здійснюється в доларах США. Згідно з виставленими рахунками-фактурами, шляхом перерахування грошових коштів з рахунку покупця на рахунок продавця або на інші реквізити, зазначені в додаткових угодах.

Згідно інвойсу № ІYН2303 від 07.08.2023 товаром, що декларувався в межах митної декларації № 23UA209230106711U0 був: - плівка самоклеюча з поліпропілену (виготовлена з біаксильно орієнтованого поліпропілену та продуктів поліприєднання, з нанесенням клеєвого шару з однієї сторони без малюнку або друку завширшки менше 20 см; - пакувальна стрічка 36мкм х 18 мм х24мм х7м-30м прозора 280 кор., 132000 шт.; - Плівка самоклеюча ПВХ (з продуктів поліприєднання, адитивної полімеризації) у рулонах JUMBO: - БОПП JUMBO рулони 1280мм (1260 мм придатних до експлуатації) х 3830 х 4150 м х 38 мкм. 48 мкм. (плівка + клей) 89 рулонів /19376,80 кг/.». Товар поставляється для власного виробництва всередині країни та є сировиною; - інші плівки з пластмаси непористі, нешаруваті, неармовані, не поєднанні з іншими матеріалами, без підкладки: Термозбіжна плівка-5 рул./196,2 кг; - комплект запчастин до різально-мотального верстата. Загальна вартість 28368,61 USD.

Для здійснення митного оформлення товару позивач подав до Львівської митниці митну декларацію № 23UA209230106711U0 від 07.10.2023 разом з пакетом супровідних документів: - контракт від 23.11.2020 № ТE-11; - пакувальний лист (Packing list) від 07.08.2023; - рахунок-проформа № ІYН2303 від 10.07.2023; - рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) ІYН2303 від 07.08.2023; - коносамент (Bill of lading) NGB7308964 від 17.08.2023; - автотранспортна накладна (Road consignment note) № 9099 від 02.10.2023; - декларація про походження товару (Declaration of origin) ІYН2303 від 07.08.2023; - банківський платіжний документ, що стосується товару №93JBKLN7 від 20.07.2023; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № UA00079613 від 04.10.2023; - довідка про вартість перевезення до митного кордону України від 04.10.2023 №SNGB7308964; - договір транспортного перевезення вантажів в міжнародному сполученні від 09.09.2022 № RH-019068, укладений між ТОВ «ДСВ ЛОГІСТИКА» та ФОП ОСОБА_1 ; - договір на транспортно-експедиторське обслуговування від 18.07.2022 № GC-018784, укладений між ТОВ «ДСВ ЛОГІСТИКА» та ТОВ «ПП «ЕКОПРІНТ»; - договір про надання послуг митного брокера № 20-2023 від 08.04.2023; - заявка до договору від 18.07.2022 № GC-018784 про організацію перевезення та експедирування вантажів № SNGB7308964 від 26.07.2023.

При поданні 07.10.2023 митної декларації декларантом позивача було застосовано метод визначення митної вартості за ціною договору згідно ст. 58 Митного кодексу України, оскільки товар імпортувався за прямим контрактом від виробника товарів, що ввозяться на митну територію України.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення про надання документів на підтвердження митної вартості: «а саме: - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який замінює його, та додатки до нього у разі їх наявності;- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи що стосуються оцінюваного товару за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару».

На вимогу митному органу декларантом надано додаткові документи: заявку на перевезення та документи, які дублюють графу 44 МД.

За результатами розгляду митної декларації та поданих до неї документів, головний державний інспектор ЛМ прийняв рішення про відмову у митному оформленні товарів з підстави прийняття 09.10.2023 Львівською митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100624/2.

За результатами опрацювання поданої декларації та документів Львівська митниця прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів від 09.10.2023 № UA209000/2023/100624/2 (а.с. 74) та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2023/002601 (а.с. 77).

У рішенні Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100624/2 від 09.10.2023, в графі 33 зазначено таке: «Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI( далі- МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час здійснення митного контролю опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне умови поставки згідно інвойсу FOB Ningbo. Відповідно до положень Інкотермс -2010, термін FOB (... named port of shipment) Франко борт (... назва порту відвантаження) означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх і транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, згідно заявлених умов поставки, для підтвердження митної вартості товарів подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. Згідно наданих декларантом комерційних документів для підтвердження витрат на транспортування до митного кордону України: - згідно наданої до митного контролю CMR № 9099 від 02.10.2023 у графах 16 та 23 зазначено що перевізником є PE Rizanovych O.S, проте за зазначеним маршрутом декларантом не надано, комерційні, платіжні документи, заявку, та ін., що унеможливлює здійснити перевірку вартості таких послуг; - відповідно до вимог п. 1.3. договору про надання транспортно-експедиційних послуг від 18.07.2022 № GC-018784 при морському перевезенні перевізником має надаватися заявка. Проте у пакеті документів вказаний документ відсутній; - відповідно до вимог ЗУ "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 01.08.2006 № 57-V та ст.6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19травня 1956) у гр. 22 CMR зазначається ім`я, адреса та штамп відправника - відсутні реквізити (печатка та підпис); - відповідно до вимог п. 1.4 договору про надання транспортно-експедиційних послуг від 18.07.2022 № GC-018784 умови перевезення обумовлюються сторонами угоди в окремих Заявках які є невід`ємною частиною договору. Проте у пакеті документів вказаний документ відсутній; - у рахунку на перевезення від 04.10.2023 № UA00079613 зазначено номер лінійного коносамента та номер замовлення, які до митного оформлення не подавалися; - в даному рахунку відсутня печатка та підпис перевізника; - відповідно до вимог п. 15.1 зовнішньоекономічного контракту від 23.11.2020 № TE-11 всі доповнення дійсні тільки в письмовій формі та підписані обома сторонами; - відповідно до вимог п. 15.2 вищезазначеного зовнішньоекономічного контракту доповнення в т.ч. Специфікація являються невід`ємною частиною контракту; - відповідно до вимог п. 3 вищезазначеного зовнішньоекономічного контракту продавець зобов`язується поставити покупцю товар відповідно до специфікації або інвойсів. Специфікація до митного оформлення не подавалась; - відповідно до вимог п. 8.1 зовнішньоекономічного контракту доставка товару має здійснюватись за попередньою письмовою Заявкою покупця, проте даний документ декларантом до митного оформлення не наданий; - продавець зобов`язаний протягом 24 годин з моменту виставлення заявки подати проформу. Покупець має підтвердити проформу шляхом підписання та проставлення печатки. В проформі від 10.07.2023 № IYH2303 відсутня печатка покупця; - відповідно до вимог п. 8.5 зовнішньоекономічного контракту умови поставки - FOB,CFR, CIF,CIP-кордон України. Жодних змін, щодо умов поставок не надано. У МД умови поставки FOB-Ningbo. Дана умова поставки відповідно до п.8.5 суперечить міжнародним правилам поставки INKOTERMS-2010; - відсутня декларація країни відправлення; - у документі № 93JBKLN7 від 20.07.2023 вказано, що даний документ являється платіжною інструкцією. Це не є документом, який засвідчує факт переведення коштів. Реквізити зазначені в даному документі, як рахунок отримувача суперечать реквізитам контракту.

Отже, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.

Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України декларанту була надіслана вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів а саме: - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На вимогу митного органу декларантом надано наступні додаткові документи: Заявка на перевезення та документи, які дублюють гр. 44 МД. Разом з тим, документів які спростовують попередньо виявлені розбіжності декларантом не надано.

Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару № 2 слугувала МД № UA209230/2023/087329 від 17.08.2023, де вартість товару № 1 зі схожими характеристиками становить 1,92 дол. США/кг.»

З метою отримання товару у вільний обіг декларант подала нову митну декларацію з митною вартістю, визначеною відповідно до вимог оскарженого рішення про коригування, якій присвоєний номер МД № 23UA209230107137U3, така була оформлена Львівською митницею.

Позивач, не погоджуючись із вище вказаними рішеннями, звернувся до суду із цим позовом.

При прийнятті рішення суд керується такими нормами права:

Митний Кодекс України (далі - МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в У країні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Частиною першою статті 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина перша статті 248 МК України).

Частиною першою статті 257 МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Приписами статті 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами першою, другою статті 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до частини четвертої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо) (частини п`ята, сьома статті 58 МК України).

Відповідно до частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша статті 53 МК України).

Згідно з частиною другою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частина п`ята статті 53 містити норми, відповідно до яких забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною першою статті 55 МК України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів (частина четверта, п`ята статті 55 МК України).

Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частиною другою статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя статті 57 МК України). Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

Частиною восьмою статті 57 МК України визначено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Частиною другою статті 64 МК України визначено, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Як зазначено в частині четвертій статті 64 МК України у разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Відповідно до частини сьомої статті 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Згідно з частиною другою статті 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до статті 55 МК України наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 серед іншого затверджено Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. В пункті 2.1 цих Правил у розділі заповнення графи 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зазначено, що у графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. При вирішенні цього спору суд враховує такі висновки Верховного Суду:

- «…органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів», постанова від 18.12.2018 у справі № 821/110/18;

- « … витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України […] Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації», постанова від 17.07.2019 у справі № 809/872/17;

- «… у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом», постанова від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15;

- «… у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів», постанова від 05.03.2019 у справі № 815/143/174;

- «… в силу частини другої статті 55 Митного кодексу України та вимог наказу Міністерства фінансів України № 598 від 24 травня 2012 року «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства», постанова від 21.12.2018 у справі № 815/1670/17. В цій постанові Верховний Суд зазначив, що відсутність в рішеннях обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості є самостійною підставою для їх скасування.

При прийнятті рішення суд керується такими мотивами:

аналіз наведених вище норм МК України дозволяє зробити такі висновки:

- основним методом визначення митної вартості товарів є метод «за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)»;

- закон визначає вичерпний перелік документів, що подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, а також забороняє вимагати будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в статті 53 МК України;

- митний орган має повноваження витребувати додаткові документи лише за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- закон визначає чіткий перелік обставин, які зумовлюють виникнення обґрунтованого сумніву щодо визначеної декларантом митної вартості товару.

Отже, посадова особа митного органу для прийняття рішення про витребування в декларанта додаткових документів (з метою підтвердження заявленої митної вартості) зобов`язана встановити та чітко викласти обставини, що свідчать про:

- обґрунтованість сумніву щодо вказаної декларантом митної вартості;

- причини, що унеможливлюють перевірку заявленої митної вартості на підставі наданих декларантом документів.

Основним способом реалізації повноважень митного органу в цій ситуації є процедура консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

При цьому правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару є наявність сукупності наступних умов:

1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України;

2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості;

3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору);

4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують обраному відповідачем.

Позивач визначив митну вартість товару за ціною договору, яка зазначена в інвойсі № ІYН2303 від 07.08.2023 (28368,61 USD). На підтвердження заявленої митної вартості товару декларант надав митному органу разом з митною декларацією документи, визначені частиною другою статті 53 МК України, а саме: - контракт від 23.11.2020 № ТE-11; - пакувальний лист (Packing list) від 07.08.2023; - рахунок-проформа № ІYН2303 від 10.07.2023; - рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) ІYН2303 від 07.08.2023; - банківський платіжний документ, що стосується товару № 93JBKLN7 від 20.07.2023. На підтвердження транспортних витрат, включених у митну вартість, декларант надав митному органу: договір транспортного перевезення вантажів в міжнародному сполученні № RH-019068 від 09.09.2022, укладений між ТОВ «ДСВ ЛОГІСТИКА» та ФОП ОСОБА_1 ; договір на транспортно-експедиторське обслуговування від 18.07.2022 № GC-018784, укладений між ТОВ «ДСВ ЛОГІСТИКА» та ТОВ «ПП «ЕКОПРІНТ»; заявка № SNGB7308964 від 26.07.2023 р. на організацію перевезення та експедирування вантажів; рахунок-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги №UA00079613 від 04.10.2023; документи, що підтверджують вартість перевезення товару №SNGB7308964 від 04.10.2023, коносамент № NGB7308964 від 17.08.2023, автотранспортна накладна (CMR) № 9099 від 02.10.2023.

Суд враховує, що митний орган має повноваження вимагати додаткові документи лише у разі, коли подані декларантом для митного оформлення документи містять розбіжності, ознаки підробки або відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Суд проаналізував зміст наданих декларантом документів та встановив, що такі містять необхідні відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар. Так, в рахунку-фактурі (інвойсі) № ІYН2303 від 07.08.2023 чітко вказано вартість товару «плівки самоклеючої з поліпропілену, плівки самоклеючої ПВХ, інші плівки з пластмаси непористі, нешаруваті, неармовані, не поєднанні з іншими матеріалами, без підкладки, комплекту запчастин до різально-мотального верстата» в сумі 28368,61 USD.

З наведеного суд дійшов висновку, що при митному оформленні товару позивач надав митному органу наявні у нього документи, що визначені частиною 2 статті 53 МК України, та достатні для підтвердження заявленої митної вартості.

Як видно з матеріалів справи, відповідач у відповідь фактично витребував усі визначені у статті 53 Митного кодексу України документи, проте не надав суду достатніх доказів того, що подані декларантом для митного оформлення товару документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації. Водночас відповідач обґрунтовує оскаржуване рішення тим, що декларант не подав всіх витребуваних у нього документів. Такі дії митного органу не узгоджуються з положеннями пункту 2 частини 4 статті 54 МК України та сприяють тому, що декларант, будучи необізнаним стосовно фактичних причин, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана, не має реальної можливості усунути такі недоліки на стадії здійснення митного контролю правильності визначення задекларованої ним митної вартості товарів.

Надаючи правову оцінку аргументам митного органу щодо сумнівів у заявленій декларантом митній вартості суд виходить з таких мотивів:

- із пункту 8.5 Контракту від 23.11.2020 № ТE-11 та комерційної фактури (інвойсу) №ІYН2303 від 07.08.2023 вбачається, що товар постачається на умовах FOB, Ningbo.

Відповідно до Incoterms 2020 поставка на умовах FOB Free on Board (Назва порту відвантаження) означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. Зважаючи на викладене та відповідно до частини 10 статті 58 МК України до митної вартості включаються такі витрати зокрема витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на навантаження, вивантаження, перевантаження, складування та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Згідно з пунктом 6 частини 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

На підтвердження вартості витрат на транспортування товару митному органу було надано: договір (контракт) про перевезення № GC-018784 від 18.07.2022, укладений між ТОВ «ДСВ Логістика» (експедитор) та ТОВ «ПП «Екопрінт» (замовник); заявку SNGB7308964 від 28.07.2023 на організацію перевезення та експедирування вантажів на умовах поставки FOB INCOTERMS 2020; довідку про вартість перевезення до митного кордону України № SNGB7308964 від 04.10.2023, відповідно до якої підтверджено, що вартість морського перевезення контейнеру 1*40НС №AXIU1969099 за коносаментом № NGB7308964, з порту Ningbo до порту Гданськ, включаючи локальні витрати в порту Гданськ, а також послуги міжнародного перевезення вантажу по маршруту Гданськ (Польща) п.п. Рава Руська становлять 145826,76 грн. У цій довідці також вказано, що страхування вантажу не проводилось.

Крім цього, згідно з рахунком ТОВ «ДСВ Логістика» № UA00079613 від 04.10.2023, до транспортних витрат включені послуги з міжнародного перевезення вантажу по маршруту п.п. Рава Руська-Тернопіль (Україна), локальні витрати в порту прибуття, транспортно-експедиційні послуги на території України, морське перевезення Ningbo-Gdansk, послуги з міжнародного перевезення вантажу по маршруту Гданськ (Полща) п.п. Рава Руська. Загальна вартість становить 190218,22 грн з ПДВ. Також, в матеріалах справи наявна платіжна інструкція № 3583 від 13.10.2023 на суму 192148,47 грн (призначення платежу «оплата зг. Рах. № UA00079613 від 04.10.2023, № UA00079845 від 11.10.2023»). Сума за послуги міжнародного перевезення вантажу по маршруту Гданськ (Польща) п.п. Рава Руська в розмірі 145826,76 грн. включена до митної вартості товару (витрати з перевезення вантажу з порту завантаження до кордону України).

Вказані документи надавались Львівській митниці, а тому у відповідача була можливість для перевірки складових митної вартості товару, вказаної декларантом у митній декларації №23UA209230106711U0 від 07.10.2023.

Суд зазначає, що Митним кодексом України не визначено виключного переліку доказів, які можуть підтверджувати витрати на перевезення товару. Тому, на переконання суду, допустимими доказами підтвердження транспортних витрат можуть бути будь-які документи, які містять інформацію про вартість послуг перевізника та/або експедитора. Такими документами можуть бути, зокрема довідки про вартість транспортних витрат, рахунки на оплату вартості транспортування оцінюваного товару, платіжні документи, тощо. Крім цього суд вважає, що неважливо чи перевізник безпосередньо здійснив би замовлене перевезення власним автомобільним транспортом чи залучив іншого суб`єкта підприємницької діяльності до цього перевезення товару, якщо загальна вартість перевезення товару залишалась незмінною.

Щодо відсутності заявки на перевезення суд зазначає, що така заявка не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару. Числові значення вартості транспортних послуг, включених до складових митної вартості, було підтверджено доданими до митних декларацій рахунками-фактурами та довідками.

Суд враховує, що обставина безпосереднього здійснення перевізником замовлення власним автомобільним транспортом чи залучення ним іншого суб`єкта підприємницької діяльності до цього перевезення товару, не впливає на загальну вартість перевезення товару по маршруту Гданськ (Польща) п.п. Рава-Руська в розмірі 145826,76грн. для декларанта ТОВ «ПП «Екопрінт». Саме ця сума, фактично сплачена позивачем, зазначена ним як витрати на транспортування товару, і підтверджена належними документами, що надані митниці.

Суд відхиляє як помилкові аргументи відповідача про відсутність витрат на страхування, оскільки в довідці про вартість перевезення до митного кордону України вказано, що страхування вантажу не проводилось.

Аналіз змісту документів, які надані позивачем до митного оформлення, щодо транспортування товару пов`язані між собою, містять повну, вичерпну та достатню інформацію про маршрут перевезення, місце завантаження та розвантаження, дані вантажу та дані автотранспортного засобу дублюються у вищенаведених документах, не мають протиріч та розбіжностей, підтверджують саме перевезення товару, поданого до митного оформлення.

Щодо тверджень відповідача про відсутність при митному оформленні специфікації, лінійного коносамента, замовлення, заявок, то суд звертає увагу, що частина 2 статті 53 МК України містить вичерпний перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Серед вказаного переліку відсутня необхідність надавати контролюючому органу зазначені вище документи. Відтак, такі твердження відповідача суд не бере до уваги. Крім того, суд звертає увагу, що при надсиланні вимоги до декларанта про надання додаткових документів митний орган ці документи не витребовував, а їхня відсутність як підстава для митних консультацій не згадувалося. Натомість відповідач, вимагаючи надати додаткові документи, просто цитував статтю 53 МКУ (перелічив усі можливі документи, перелічені в МКУ), не конкретизуючи, яких саме документів недостатньо для митного оформлення товарів, тим самим спонукаючи позивача діяти на власний розсуд. Тому, посилання на відсутність котрогось із документів, які не витребовувались на стадії консультацій з декларантом, як на підставу для коригування митної вартості товару, є очевидно безпідставними.

Щодо ненадання митної декларації країни відправлення, то суд зазначає, що така декларація , з врахуванням статті 53 МК України, є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів і не відноситься до документів, які підтверджують митну вартість товарів, перелік яких наведено в частині другій статті 53 МК України. Цей документ не є тим документом, яким підтверджується правильність визначення митної вартості товару, відповідно до положень статті 53 Митного кодексу України, відповідно у позивача відсутній обов`язок її надання. Тому відсутність цього документа не може бути підставою для сумнівів стосовно правильності визначення декларантом заявленої митної вартості та/або для витребування додаткових документів для її підтвердження. Законодавець у статті 53 МК України навів вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження митної вартості товарів, серед яких відсутня декларація країни відправлення. Крім того зазначений документ жодним чином не впливає на числові значення митної вартості товару.

Щодо аргументів відповідача про відсутність реквізитів відправника у гр.22 CMR суд зазначає, що відсутність реквізитів відправника в цій графі жодним чином не впливає на визначення митної вартості такого товару. Товаротранспортна накладна може бути джерелом відомостей про країну походження товару (частина дев`ята статті 43 МКУ), про кількість вантажних місць, їх маркування, номери, зовнішній стан товарів та їх пакування (частина друга статті 191 МКУ), про автотранспортний засіб комерційного призначення, що перевозить товари (частина друга статті 221 МКУ). Нормами МКУ не передбачено, що товаротранспортна накладна є джерелом відомостей про митну вартість товарів. Суд також зазначає, що окремі недоліки у заповненні товарно-транспортної накладної не можуть бути підставою для відмови в митному оформленні товару за ціною контракту, якщо така підтверджена сукупністю інших доказів. Відповідач не навів жодних доказів того, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливості здійснити митне оформлене імпортованого товару за ціною договору.

Оцінюючи надані декларантом до митного оформлення документи на підтвердження заявленої митної вартості товару суд дійшов висновку, що такі документи є достатніми для підтвердження заявленої ТОВ «ПП «Екопрінт» митної вартості декларованого товару за основним методом.

Оцінюючи рішення про коригування митної вартості товару в частині, що стосується визначення митної вартості товару за резервним методом, суд враховує таке:

письмове рішення митниці про коригування заявленої митної вартості товарів відповідно до закону має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

В оскарженому рішенні про коригування митної вартості товарів:

- відсутнє належне обґрунтування неможливості застосування методу 2а, 2б, 2в, 2г;

- застосування резервного методу та визначення митної вартості імпортованого товару обґрунтовано митницею використанням інформації з баз даних ЄАІС Держмитслужби та зазначенням номеру та дати митної декларації товару № 2 МД № UA209230/2023/087329 від 17.08.2023, де вартість товару № 1 зі схожими характеристиками становить 1,92 дол. США/кг.

В графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості вказані номер та дата митної декларацій, що слугувала джерелом інформації для прийняття рішення про коригування митної вартості. Суд звертає увагу суду на те, що за джерело інформації митниця використала декларацію щодо митного оформлення товару, в якій митна вартість визначалась за 6 (резервним методом). При цьому відповідач не пояснив аргументацію визначення саме цієї декларації, а не будь-якої іншої, в якій хоча б метод визначення митної вартості був основним (за ціною договору). Суд констатує, що митний орган не навів жодних пояснень чи розрахунків щодо здійснених коригувань, а також детальної інформації про товари, які було використано в якості джерела інформації, про числові значення митної вартості таких товарів, умови поставки, країну походження, фактурну вартість, діапазон декларованих цін за ідентичні чи подібні товари тощо. Тому зазначення лише номера та дати однієї митної декларації, яка з неочевидних суду причин була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування її вибору, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов поставки тощо не підтверджує обґрунтованість визначеної відповідачем митної вартості товару та свідчить про свавільність оскаржуваного рішення.

Враховуючи наведені мотиви, суд дійшов висновку, що оскаржене рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим, а відповідач не довів правомірності свого рішення про коригування митної вартості товарів в частині визначення митної вартості імпортованого товару.

Отже, рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100624/2 від 09.10.2023 не відповідає встановленим у частині другій статті 2 КАС України критеріям обґрунтованості та розсудливості, а тому підлягає скасуванню як протиправне.

Оскільки фактичною підставою прийняття рішення про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (картки відмови) є протиправне рішення про коригування митної вартості товарів, похідні позовні вимоги про скасування картки відмови № UA209230/2023/002601 також підлягають задоволенню.

Враховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог суд стягує на користь позивача суму сплаченого ним судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 19-22,25-26,90,139,229,241-246,250,251,255,295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100624/2 від 09.10.2023, а також картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2023/002601.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (79000, Львівська обл., місто Львів, вул. Костюшка, буд. 1; ідентифікаційний код 43971343) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ПП «Екопрінт» (03150, м. Київ, вул. Ділова, буд. 6; ідентифікаційний код 40361551) судові витрати на сплату судового збору в сумі 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяМоскаль Ростислав Миколайович