Ухвала від 07.04.2025 по справі 520/7775/25

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

07 квітня 2025 р. № 520/7775/25

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Марина Лук`яненко, розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Височанської селищної ради (62459, Харківська область, селище Високий, вул.Бульварна, 12, код ЄДРПОУ 04396503) про визнання нечинними рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Височанської селищної ради, в якому просить суд визнати нечинними прийняті рішення на ХLІХ сесії Височанської селищної ради VIII скликання від 20.12.2024 року:

- Про внесення змін та доповнень до Програми управління комунальною власністю Височанської селищної ради на 2024 рік;

- Про внесення змін та доповнень до Програми соціальноекономічного та культурного розвитку Височанської селищної ради на 2024 рік;

- Про внесення змін до рішення XXXV сесії Височанської селищної ради VIII скликання від 18 грудня 2023 року "Про бюджет Височанської селищної територіальної громади на 2024 рік" та додатків до нього (зі змінами) (2053200000);

- Про внесення змін до Програми оздоровлення та відпочинку обдарованих дітей та дітей пільгових категорій Височанської селищної ради на 2025 - 2027 роки та затвердження її у новій редакції;

- Про внесення доповнень до Положення про цільовий фонд соціально-економічного розвитку території Височанської селищної ради на 2024 рік та затвердження його у новій редакції;

- Про внесення доповнень до Положення про цільовий фонд соціально-економічного розвитку території Височанської селищної ради на 2025 рік та затвердження його у новій редакції;

- Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти в 2025 році;

- Про затвердження нормативу на 2025 рік відрахування комунальними підприємствами Височанської селищної ради частини прибутку (доходу), що підлягає сплаті до загального фонду місцевого бюджету за результатами щоквартальної фінансово-господарської діяльності;

- Про надання послуг виконавчими структурами Височанської селищної ради в 2025 році;

- Про визначення умов оплати праці Височанського селищного голови;

- Про бюджет Височанської селищної територіальної громади на 2025 рік (2053200000);

- Про внесення змін до Програми розвитку фізичної культури і спорту Височанської селищної ради на 2022 - 2025 роки;

- Про внесення змін до Програми розвитку позашкільної освіти Височанської селищної ради на 2025-2027 роки та затвердження її у новій редакції;

- Про встановлення вартості харчування в закладах освіти Височанської селищної ради на 2025 рік;

- Про затвердження Порядку функціонування та утримання місць поховань на території Височанської селищної територіальної громади;

- Про внесення змін до комплексної Програми соціального захисту населення Височанської територіальної громади на 2023-2025 роки та затвердження її у новій редакції;

- Про затвердження Порядку відшкодування за харчування учасників спортивних заходів за рахунок бюджету Височанської селищної ради та Грошової норми витрат на відшкодування за харчування учасників спортивних заходів за рахунок бюджету Височанської селищної ради на 2025 рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, крім іншого, відповідає заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Суд вважає, що позивачем подано позов, який не відповідає вказаним вимогам.

Позивач у позовній заяві просить суд визнати нечинними рішення, прийняті на ХLІХ сесії Височанської селищної ради VIII скликання від 20.12.2024 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Згідно з п. 18, 19 ч. 1 ст. 4 КАС України нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Тобто до нормативно-правових актів відносяться прийняті уповноваженими органами акти, які встановлюють, змінюють норми права, носять загальний чи локальний характер, розраховані на невизначене коло осіб та застосовується неодноразово.

Таким чином, зі змісту позовної заяви можна зробити висновок, що позивач у контексті формулювання позовних вимог та обрання способу судового захисту предметом розгляду визначив оскарження індивідуальних актів та нормативно-правових актів органу місцевого самоврядування.

За правилами частини першої статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Пов`язаними між собою можна вважати вимоги, що випливають з одних правовідносин, і, як наслідок, ґрунтуються на одних і тих самих фактичних даних.

Таким чином, у випадку заявлення позивачем в одній позовній заяві кількох вимог, що становлять предмет адміністративного позову, вказані вимоги мають виникати з однакових юридичних фактів, тобто мати єдині підстави позову, оскільки в протилежному випадку виникають різні адміністративні позови, які необхідно розглядати в окремих, самостійних провадженнях.

Підставою позову є юридичні факти, які наводить позивач на обґрунтування своєї матеріально-правової вимоги, та які мають значення для судового захисту суб`єктивного права.

Тобто, підстава позову - це частина позову, що відображає обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, і докази, що підтверджують позов.

Підстави позову не можна ототожнювати з нормами права, на які посилається позивач.

Зазначений висновок узгоджується з усталеною практикою Верховного Суду, який зазначив, що під підставами позову, які може змінити лише позивач, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання на певну норму закону, яку суд може замінити, якщо її дія не поширюється на ці правовідносини.

При цьому, цими обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин від характеру яких залежить правова кваліфікація спору.

Зі змісту позовної заяви слідує, що предметом спору у цій справі є визнання нечинними рішень :

- Про внесення змін та доповнень до Програми управління комунальною власністю Височанської селищної ради на 2024 рік;

- Про внесення змін та доповнень до Програми соціальноекономічного та культурного розвитку Височанської селищної ради на 2024 рік;

- Про внесення змін до рішення XXXV сесії Височанської селищної ради VIII скликання від 18 грудня 2023 року "Про бюджет Височанської селищної територіальної громади на 2024 рік" та додатків до нього (зі змінами) (2053200000);

- Про внесення змін до Програми оздоровлення та відпочинку обдарованих дітей та дітей пільгових категорій Височанської селищної ради на 2025 - 2027 роки та затвердження її у новій редакції;

- Про внесення доповнень до Положення про цільовий фонд соціально-економічного розвитку території Височанської селищної ради на 2024 рік та затвердження його у новій редакції;

- Про внесення доповнень до Положення про цільовий фонд соціально-економічного розвитку території Височанської селищної ради на 2025 рік та затвердження його у новій редакції;

- Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти в 2025 році;

- Про затвердження нормативу на 2025 рік відрахування комунальними підприємствами Височанської селищної ради частини прибутку (доходу), що підлягає сплаті до загального фонду місцевого бюджету за результатами щоквартальної фінансово-господарської діяльності;

- Про надання послуг виконавчими структурами Височанської селищної ради в 2025 році;

- Про визначення умов оплати праці Височанського селищного голови;

- Про бюджет Височанської селищної територіальної громади на 2025 рік (2053200000);

- Про внесення змін до Програми розвитку фізичної культури і спорту Височанської селищної ради на 2022 - 2025 роки;

- Про внесення змін до Програми розвитку позашкільної освіти Височанської селищної ради на 2025-2027 роки та затвердження її у новій редакції;

- Про встановлення вартості харчування в закладах освіти Височанської селищної ради на 2025 рік;

- Про затвердження Порядку функціонування та утримання місць поховань на території Височанської селищної територіальної громади;

- Про внесення змін до комплексної Програми соціального захисту населення Височанської територіальної громади на 2023-2025 роки та затвердження її у новій редакції;

- Про затвердження Порядку відшкодування за харчування учасників спортивних заходів за рахунок бюджету Височанської селищної ради та Грошової норми витрат на відшкодування за харчування учасників спортивних заходів за рахунок бюджету Височанської селищної ради на 2025 рік.

Отже, одна частина заявлених позивачем позовних вимог стосується оскарження індивідуальних актів, а інша частина стосується оскарження позивачем рішень органу місцевого самоврядування, які мають ознаки нормативно-правових актів, оскільки в них закріплено обов`язкове правило поведінки загального характеру для невизначеного кола осіб.

Варто зауважити, що особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів, зокрема, органів місцевого самоврядування, визначені статтею 264 КАС України.

Водночас, стаття 264 КАС України закріплює особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 264 КАС України правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо, зокрема, законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 264 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.

Частина 4 статті 264 КАС України передбачає, що у разі відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження нормативно-правового акта суд зобов`язує відповідача опублікувати оголошення про це у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений.

Крім того, відповідно до ч. 8 ст. 264 КАС України адміністративна справа щодо оскарження нормативно-правових актів вирішується за правилами загального позовного провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 265 КАС України резолютивна частина рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили.

Таким чином, для оскарження нормативно-правових актів органу місцевого самоврядування передбачена інша процедура, ніж для оскарження актів індивідуальної дії. Такий порядок, серед іншого, передбачає: обов`язкове оприлюднення інформації про розгляд справи для належного повідомлення усіх зацікавлених осіб, розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Також дотримання порядку розгляду справ щодо оскарження нормативно-правового акту забезпечить дотримання прав усіх зацікавлених осіб на участь в розгляді цієї справи.

Суд також зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Частиною другою цієї статті передбачено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно з ч. 3 ст. 12 КАС України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до п. 1 ч. 4 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах, зокрема, щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

При цьому, відповідно до п. 5 ст. 4 КАС України адміністративне судочинство - діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому цим Кодексом.

Отже, спір з приводу оскарження нормативно-правових актів Височанської селищної ради повинен вирішуватися за правилами статті 264 КАС України.

Натомість спір з приводу оскарження індивідуальних актів Височанської селищної ради вирішується судом з урахуванням приписів ст. ст. 12, 257-262 КАС України.

Отже, оскарження нормативно-правових та індивідуальних актів вимагає різних процесуальних підходів і регулюється різними нормами КАС України. Враховуючи ці особливості, позовні вимоги щодо оскарження нормативно-правових та індивідуальних актів не можуть розглядатися в одному провадженні, оскільки це ускладнює процес і порушує встановлені законодавством процедури. Також це обумовлено різними правовими природами цих актів та особливостями процесу їхнього оскарження, які визначені КАС України.

Отже, позовні вимоги щодо визнання нечинними нормативно-правових актів Височанської селищної ради підлягають розгляду у порядку ст. 264 КАС України, що виключає можливість об`єднання вказаних вимог з будь-якими іншими позовними вимогами.

Таким чином, дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, слід дійти висновку про те, що заявлені позивачем позовні вимоги є самостійними, що у свою чергу, не відповідає правилам об`єднання позовних вимог, які закріплені у статті 172 КАС України.

Згідно з п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень ст. 172 цього Кодексу).

Враховуючи те, що позивач порушив правила об`єднання позовних вимог і відсутні підстави для застосування положень статті 172 КАС України, суддя дійшов висновку про повернення позовної заяви на підставі п. 6 ч. 4 ст. 169 цього Кодексу.

Отже, допущене позивачем порушення не є формальним, оскільки фактично унеможливлює розгляд справи за вимогами, не пов`язаними між собою підставою їх виникнення та відповідними доказами, а тому повернення позовної заяви позивачу свідчить не про допущення судом формалізму, а про вчинення дій, направлених на упорядкування процесуальних правовідносин.

При цьому, така процесуальна дія не є порушенням права позивача на доступ до суду в розумінні норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини.

Так, у п. 35 рішення у справі "Плахтєєв та Плахтєєва проти України" від 12.03.2009 (Заява № 20347/03)Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. У такій формі в цьому пункті втілено "право на суд", одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за цивільним позовом (див. рішення у справі "Ґолдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom) від 21.02.1975). Однак це право не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, таким, наприклад, як передбачені законом строки давності, заходи забезпечення позову, нормативне регулювання такого права стосовно неповнолітніх, тощо (див. рішення у справі "Стаббінґс та інші проти Сполученого Королівства" (Stubbings and Others v. the United Kingdom) від 22.10.1996; і у справі "Толстой Милославський проти Сполученого Королівства" (Tolstoy Miloslavsky v. the United Kingdom) від 13.07.1995, серія A, № 316-B, сс. 80-81, пп. 62-67). Якщо доступ до суду обмежено внаслідок дії закону або фактично, Суд має з`ясувати, чи не порушило встановлене обмеження саму суть цього права і, зокрема, чи мало воно законну мету, і чи існувало відповідне пропорційне співвідношення між застосованими засобами і поставленою метою (див. рішення у справі "Ашинґдейн проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28.05.1985).

У п. 31 рішення у справі "Наталія Михайленко проти України" від 30.05.2013 (Заява № 49069/11) Європейський суд з прав людини також зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб" (див. рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. the United Kingdom), п. 57, Series A № 93). Встановлюючи такі правила, Договірна держава користується певною свободою розсуду.

Отже, передбачене ст. 169 КАС України право суду на повернення позовної заяви у випадку порушення правил об`єднання позовних вимог є законодавчо закріпленим процесуальним обмеженням, встановленим державою з метою регулювання процедурних питань.

З огляду на те, що позивач порушив правила об`єднання позовних вимог, встановлені КАС України, позовну заяву разом з усіма доданими до неї документами необхідно повернути позивачеві.

Відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись статтями 4, 12, 169, 171, 172, 241, 243, 248, 264, 265 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву - повернути позивачу.

Копію ухвали направити позивачеві.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Марина Лук`яненко