Ухвала від 07.04.2025 по справі 580/3696/25

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

07 квітня 2025 року справа № 580/3696/25 м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали адміністративної справи №580/3696/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Катеринопільський елеватор» (вул. Героїв Майдану, селище Єрки, Черкаська область, 20505, ЄДРПОУ 32580463) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (проспект Олександра Поля 57, м.Дніпро, 49031, ЄДРПОУ 43968079) про визнання протиправним та скасування індивідуального акта, постановив ухвалу.

04.04.2025 представник позивача у позовній заяві просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 27.03.2025 №3/32-00-04-02-01-01 про відмову у застосуванні пп.69.28 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України;

- зобов`язати Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків застосувати до ТОВ «Катеринопільський елеватор» пп.69.28 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України;

- зобов`язати Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків запровадити мораторій на проведення документальних перевірок податкових (звітних) періодів з 01.01.2004 до 31.12.2020 відповідно до повідомлення про втрату документів від 24.02.2025 №124.

Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.

Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, що є протилежними тим, що переслідує позитивне право (постанова Верховного Суду від 23.11.2023 у справі № 381/4598/21).

Позивач не повідомляє який стандарт регулювання облікової політики використовує МСБО чи НПСБО. У додатках до адміністративного позову не надана копія наказу про облікову політику платника податків, що самостійно визначає за пoгодженням з власником (власниками) aбо уповноваженим ним органом (пoсадовою особою) відповідно дo установчих документів (ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»). Відповідно до пункту 44.1. статті 44 Кодексу №2755 для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Відповідно до пп.69.2-2 документальні та фактичні перевірки, які були розпочаті (поновлені), але не можуть бути завершені у зв`язку з виникненням обставин, зазначених у цьому підпункті, або у зв`язку з поданням платниками податків повідомлень та з урахуванням вимог, передбачених підпунктом 69.28 цього пункту, та/або за вмотивованою заявою платника податків, зупиняються до завершення дії таких обставин та/або усунення перешкод щодо проведення перевірки за рішенням керівника. Абзац перший підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ сформульований в редакції Закону № 3050-IX від 11.04.2023: установити, що до платників податків/податкових агентів, які провадили діяльність на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України і не можуть пред`явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, як виняток із положень статті 44 Кодексу №2755 застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності (пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ доповнений підпунктом 69.28 згідно із Законом № 2173-IX від 01.04.2022). Після подання до контролюючого органу повідомлення про неможливість вивезення первинних документів та/або операції Об`єднаних сил (ООС) запроваджується мораторій на проведення будь-яких перевірок щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів (абзац сьомий підпункту 38.11 пункту 38 підрозділу 10 розділу ХХ із змінами, внесеними згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018). Документальні перевірки, що були розпочаті та не завершені до 24 лютого 2022 року, крім перевірок, для яких встановлено мораторій, поновлюються на невикористаний строк (абзац підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX в редакції Закону № 3219-IX від 30.06.2023).

Добросовісною вважається поведінка, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Поведінкою, що суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (висновки Верховного Суду у справі № 357/11125/22).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.5 КАС України представник позивача обирає самостійний спосіб захисту щодо індивідуального акта і сплачує судовий збір у сумі 3028 грн, проте не обгрунтовує обрання іншого способу захисту з похідними вимогами зобов`язального характеру у контексті п.4 ч.1 ст.5 КАС України та/або з обгрунтуванням ч.2 ст.5 КАС України без сплати судового збору за кожну вимогу немайного характеру - позивач не вказує на підставі якої норми Податкового кодексу України (Кодекс №2755) на виконання якого саме завдання чи фукції відповідач мав застосувати мораторій на перевірки, починаючи з 01.01.2004.

Верховний Суд у справі №640/16224/19 (провадження №К/9901/22967/20) зауважує, що як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити.

Рішення від 27.03.2025 скероване директору Олегу Боровику, проте довіреність на представництво складена Генеральним директором Олександром Жукотанським, тому позивач має надати копію статутних документів та відомості про розподіл повноважень у ТОВ з актуальною випискою про законного, уповноваженого представника з обсягом повноважень керівництва щодо судового оскарження.

Верховний Суд № 826/9751/14 ЄДРСР 100973142 звертає увагу на те, що саме з метою виконання завдання адміністративного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя.

Згідно з частиною 4 статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Копії наданих до суду документів мають бути читабельними та якісними.

Верховний Суд в ухвалі у справі № 240/17165/23 ЄДРСР 125247964 зазначив: копія документа - це документ, що містить точне знакове відтворення інформації оригіналу документа. Відповідне визначення міститься у Національному стандарті України «Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять» ДСТУ 2732:2023.

У додатку до позовної заяви без опису і без зазначення кількості аркушів кожного додатка надані копії документів (насипом у коробках) усупереч вимог ч.2 ст.94 КАС України та ДСТУ.

Відповідно до вимог ДСТУ (згідно з наказом ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 № 144 з 01.09.2021 набрав чинності національний стандарт ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів») у разі, коли документ містить більше десяти додатків, складають опис, а у відмітці про наявність додатків зазначають (додатки: згідно з описом на … арк). Відмітку про наявність додатків (п.5.21 ДСТУ 4163:2020), повну назву яких наводять переважним чином у тексті супровідного листа, оформлюють після тексту листа перед підписом. Якщо документ має додатки, повні назви яких не наведено у тексті документа, то ці назви потрібно зазначити у відмітці про наявність додатків, із зазначенням кількості аркушів у кожному додатку та кількості їх примірників. Якщо до документа додають інший документ, що має додатки, то відмітку про наявність додатків оформлюють як у прикладі (Додаток: лист Укрдержархіву від 20.09.2013 № 595/04-12 і додаток до нього, всього на 20 арк. в 1 прим).

Згідно з частиною 1 статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

ВПВС у справі № 990/150/23 у п.28 постанови зазначає: реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту; п.33 - звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права; п. 37 зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову; п.43 -формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права є таким, що не відповідає положенням КАС України.

Усупереч вимог п.4,5,9 ч.5 ст.160 КАС України позивач не обгрунтовує зміст і характер порушеного права відповідачем у спірних правовідносинах.

Представник позивача стверджує: дані та показника податкової звітності платника податку/податкового агента за податкові (звітні) періоди, зазначені у повідомленні не можуть бути піддані сумніву на підставі відсутності первинних документів, проте не вказує ким/яким суб`єктом і протягом якого часу у межах якого провадження.

Стандарт доказування це та ступінь достовірності наданих стороною доказів, за яких суд має визнати тягар доведення знятим, а фактичну обставину доведеною ( ОСОБА_1 . Стандарт доказування: внутрішнє переконання чи баланс вірогідностей / https://yur-gazeta.com/publications/practice/sudova-praktika/standart-dokazuvannya-vnutrishne-perekonannya-chi-balans-virogidnostey.html).

Європейський суд з прав людини у справі Cavca v. the Republic of Moldova (заява 21766/22, 9 січня 2025 року) розглянув гарантії справедливого судового розгляду в контексті використання агентів-провокаторів в цивільних провадженнях: у світлі фактів справи та законодавства відповідача, ЄСПЛ визнав, що за «критеріями Енгеля» справа не була кримінальною, а от цивільна частина п. 1 статті 6 ЄКПЛ застосовна; використання спеціальних методів розслідування, зокрема, негласних методів, саме по собі не може порушувати право на справедливий судовий розгляд, однак, з огляду на ризик підбурювання, пов`язаний з такими методами, їх використання має бути в чітких межах; піддавання особи перевірці на професійну доброчесність і, таким чином, штучне створення ситуації, в якій перевіряється рішучість особи дотримуватися правил професійної поведінки, саме по собі не є втягненням у протиправну діяльність і не є несумісним з вимогами пункту 1 статті 6 ЄКПЛ; гарантії кримінального провадження у справах з питанням підбурення можуть бути застосовними у цивільних провадженнях з урахуванням їхньої специфіки. ЄСПЛ встановив порушення п. 1 статті 6 ЄКПЛ з огляду на те, що національні суди не розглянули належним чином аргумент заявника щодо провокації і не забезпечили змагальності судового розгляду.

ККС ВС у справі № 754/17019/17 втсновує: стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Кодексом №2755 визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п.1.1 ст.1). Правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначаються Кодексом №2755, крім правил оподаткування товарів митом, які встановлюються Митним кодексом України та іншими законами з питань митної справи (п.1.2 ст.1). Кодекс №2755 не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства, з банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», проведення комплексних перевірок з метою виявлення фінансових рахунків та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (крім особливостей функціонування єдиного рахунку, подання звітності щодо суми нарахованого єдиного внеску), зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Мета судового контролю - захистити порушене право відповідної особи (позивача), виправити можливу помилку суб`єкта владних повноважень, вказати суб`єкту владних повноважень на неможливість вчинення такої помилки у майбутньому, забезпечити принцип правової визначеності для всіх осіб, які потраплятимуть у аналогічні відносини у майбутньому (https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/2022_11_04_Bernazuk.pdf).

Велика Палата Верховного Суду у справі № 9901/415/18 вважає, що законодавчі обмеження стосовно можливості оскарження актів індивідуальної дії не шкодять самій суті права на доступ до суду, оскільки ці акти можуть бути оскаржені у суді їхніми адресатами, тобто суб`єктами, для яких відповідні акти створюють права та/чи обов`язки.

Верховний Суд 11 вересня 2023 року у справі №420/14943/21 (адміністративне провадження №К/990/8225/23) сформулював правовий висновок про те, що критеріями обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень є: 1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення; 2) пов`язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять легітимну основу такого рішення; 3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих заявником документів, інших доказів), врахування яких є обов`язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення суб?єкта владних повноважень; 4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи; 5) відсутність немотивованих висновків та висновків, що не ґрунтуються на нормах права.

Рішення, яке приймається суб`єктом владних повноважень у межах дискреційних повноважень є правомірним лише за умови, що воно відповідає усім критеріям, що визначені частиною другою статті 2 КАС України (висновки ВС у справі №380/13558/21).

Правове становище третіх осіб у процесі посідають особи, які мають юридичний інтерес до справи, але інтерес, який не є рівноцінним інтересам сторін (позивача чи відповідача).

Відповідно до ч.2 ст.49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Згідно з ч. 5 ст. 49 КАС України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Верховний Суд 29.01.2024 у справі №560/5937/22 наголосив: в адміністративному судочинстві для залучення до справи осіб, чиїх прав та обов`язків може стосуватися судове рішення, та з метою офіційного та повного з`ясування всіх обставин у справі, діє інститут третьої особи. Інститут третьої особи спрямований на створення умов для захисту прав, свобод та інтересів такої особи, які можуть бути порушені під час вирішення спору між позивачем і відповідачем за відсутності третьої особи. Участь третьої особи сприяє всебічному розгляду справи, зібранню більшої кількості доказів, правильному вирішенню справи, запобігає ситуації, коли у справах з одних правовідносин ухвалюються протилежні за змістом рішення.

За правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах від 24.06.2008 у справі № 2/164-35/246 та від 30.03.2016 у справі № 814/3015/14, судове рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд під час визначення його прав і обов`язків.

Верховний Суд 13.04.2022 у справі № 160/11095/20 зазначив, що залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, що застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви.

Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення (на цьому акцентувала увагу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.01.2023 у справі № 9901/278/21).

Особа повинна докладати зусиль для усунення недоліків або інформування суду про свою позицію щодо встановлених судом недоліків під час винесення ухвали про залишення без руху. Такий підхід відповідатиме принципу добросовісності (поваги до суду та інших учасників справи), а також принципу заборони зловживання процесуальними правами (висновки у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №280/3193/23).

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.2, 5, 160, 161, 169, 241-243, 294 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ТОВ «Катеринопільський елеватор» залишити без руху.

Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дати отримання копії ухвали.

Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено відповідачем; розрахунку сплати судового збору за кожну вимогу немайнового характеру; обрання способу захисту з урахуванням ст.5 КАС України; копій щорічних наказів про облікову політику платника податків, починаючи з 2011 року; обгрунтованого клопотання про залучення інших учасників справи; оформлення адміністративного позову з дотриманням вимог ДСТУ; копії статутних документів та відомості про розподіл обов`язків між керівництвом з наданням актуальної виписки з ЄДР та пояснень щодо довіреності на представництво.

Платiжнi реквiзити для доплати судового збору в гривнях зазначені на офіційному сайті (https://adm.ck.court.gov.ua/sud2370/gromadyanam/tax/).

У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується.

Копію ухвали направити позивачу.

СуддяЛариса ТРОФІМОВА