20-11/328-7/280
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"10" грудня 2007 р. справа № 20-11/328-7/280
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Весс”
(99011, м. Севастополь, вул. Одеська, 27)
(99022, м. Севастополь, вул. Горпищенка, 62-21)
до відповідачів: Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради
(99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3)
Комунального підприємства „Аррікон” Севастопольської міської Ради
(99011, м. Севастополь, вул. Адм. Октябрського, 8-2)
про спонукання відповідачів в 10-денний строк з моменту набрання рішенням суду законної сили укласти з позивачем договір оренди нежитлового майна – вбудованих нежитлових приміщень першого поверху та підвалу у трьохповерховому окремо розташованому будинку, загальною площею 549,40м2, розташованих за адресою: м. Севастополь, вул. Одеська, 27, строком на 5 років;
в порядку статті 22 ГПК України, предмет спору змінений:
про зобов'язання відповідачів продовжити з позивачем договір оренди нежитлового комунального майна, розташованого в м. Севастополь по вул. Одеська, 27 на умовах договору оренди № 398 від 08.06.2006, строком на 5 років,
в порядку статті 22 ГПК України, предмет спору змінений:
про визнання терміну дії договору оренди нежитлового комунального майна, розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Одеська, 27, № 398 від 08.06.2006 поновленим на строк, встановлений договорами оренди нежитлового комунального майна, розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Одеська, 27, № 192 від 05.12.2003 та № 398 від 08.06.2006,
внесення змін до пункту 7.1 Договору оренди нежитлового комунального майна, розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Одеська, 27, № 398 від 08.06.2006 , шляхом викладення його в наступній редакції: „Цей договір діє з моменту його підписання до 31.05.2012”,
Суддя Ілюхіна Г.П.
Представники:
від позивача: - Гуло О.А., представник, довіреність б/н від 05.12.2007;
- Якименко В.О., заступник директора, довіреність б/н від 03.08.2007;
- Шибаєв Е.А., директор, наказ № 1-к від 04.06.1994;
від відповідачів: - Михайлова О.Є., головний спеціаліст відділу правового забезпсення та аналізу використання комунальної власності, довіреність № 3018 від 05.09.2007 (Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради),
- Ігнатенко В.В., юрист, довіреність № 97 від 08.02.2007 (КП „Аррікон” Севастопольської міської Ради),
Суть спору:
17.07.2007 (вх.№ 1712) Товариство з обмеженою відповідальністю „Фірма „Весс” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, Комунального підприємства „Аррікон” Севастопольської міської Ради про спонукання відповідачів в 10-денний строк з моменту набрання рішенням суду законної сили укласти з позивачем договір оренди нежитлового майна –вбудованих нежитлових приміщень першого поверху та підвалу у трьохповерховому окремо розташованому будинку, загальною площею 549,40м2, розташованих за адресою: м. Севастополь, вул. Одеська, 27, строком на 5 років, з посиланням на статті 759, 763, 764, 773, 777, 783 Цивільного кодексу України, статті 188, 285 Господарського кодексу України, статті 2, 9, 17, 27 Закону України „Про оренду державного і комунального майна (т.1 арк.с.2-7).
Ухвалою суду від 16.07.2007 справу прийнято до провадження суддею Дмитрієвим В.Є. та порушено провадження по справі № 20-11/328(т.1 арк.с.1).
Розпорядженням голови суду № 70 від 20.08.2007 у зв'язку з вибуттям судді Дмитрієва В.Є. у щорічну відпустку, у зв'язку з врегулюванням навантаженності суддів та з метою дотримання строків розгляду справ, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, справа передана до провадження судді Ілюхіної Г.П. (т.1 арк.с.122-126).
Ухвалою суду від 21.08.2007 справу прийнято до провадження судді Ілюхіної Г.П., справі привласнено № 20-11/328-7/280 (т.1 арк.с.127-128).
Заявою (вх.№47984) позивач в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України змінив предмет позовних вимог, просить зобов'язати відповідачів продовжити з позивачем договір оренди нежитлового комунального майна, розташованого в м. Севастополь по вул. Одеська, 27 на умовах договору оренди № 398 від 08.06.2006, строком на 5 років (т.2 арк.с.20-24).
Заявою (вх.№52467) позивач в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України змінив позовні вимоги, просить:
- визнати термін дії договору оренди нежитлового комунального майна, розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Одеська, 27, № 398 від 08.06.2006 поновленим на строк, встановлений договорами оренди нежитлового комунального майна, розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Одеська, 27, № 192 від 05.12.2003 та № 398 від 08.06.2006,
- внести зміни до пункту 7.1 Договору оренди нежитлового комунального майна, розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Одеська, 27, № 398 від 08.06.2006 , виклавши його в наступній редакції: „Цей договір діє з моменту його підписання до 31.05.2012” (т.2 арк.с.55-59).
Відповідачі (КП „Аррікон” Севастопольської міської Ради, Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради) в відзивах на позов (вх.№№24996, 24997, 52707) позовні вимоги не визнали по мотивам, викладеним в них, основні з яких полягають в тому, що між позивачем та відповідачем (КП „Аррікон” Севастопольської міської Ради) був укладений договір оренди нерухомого майна № 398 від 08.06.2006, термін дії якого визначено до 31.05.2007, вважає зазначений договір припиненим в результаті закінчення терміну, на який укладався, Орендодавцем дотримані строки повідомлення Орендаря про відсутність наміру продовжувати договір, Орендар звернувся з заявою про продовження терміну дії договору до особи, яка не є стороною Договору; Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради відмовив позивачу в продовженні терміну дії договору, з посиланням на статті 2, 9, 17, 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, статтю 777 Цивільного кодексу України, статтю 285 Господарського кодексу України; вважає, що дії відповідача (КП „Аррікон” Севастопольської міської Ради) по виставленню позивачу рахунків за користування спірним приміщенням та прийняття платежів після закінчення терміну дії договору оренди, при наявності заяви про припинення терміну дії договору з боку орендодавця, не можуть бути доказом наміру орендодавця продовжити договірні відносини з орендарем (т.1 арк.с.84-86, 99-101, т.2 арк.с.62, 72-73).
Строк розгляду спору продовжувався, розгляд справи відкладався, в судовому засіданні оголошувалась перерва, в порядку статей 69, 77 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши представників сторін, суд, -
в с т а н о в и в:
З`ясовані наступні обставини:
11.06.1997 між Севастопольським орендним підприємством невиробничих видів побутових послуг „БЫТЭКСПРЕСС” (Орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Фірма „Весс” (Суборендар) укладено Договір суборенди № 5, згідно з яким Орендар передає, а Суборендар приймає в тимчасове користування приміщення площею 85,57 м2 в нежитловому приміщенні першого поверху адміністративної будівлі по вул. Одеська, 27; Орендована площа знаходиться у володінні та користуванні Орендаря відповідно до Договору оренди від 22.06.1990, укладеного між Орендарем та Управлінням майна міста –Орендодавцем (т.1 арк.с.31-32).
10.06.1998 між Севастопольським орендним підприємством невиробничих видів побутових послуг „БЫТЭКСПРЕСС” (Орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Фірма „Весс” (Суборендар) укладено Договір суборенди № 5, згідно з яким Орендар передає, а Суборендар приймає в тимчасове користування приміщення площею 85,57 м2 в нежитловому приміщенні першого поверху адміністративної будівлі по вул. Одеська, 27; Орендована площа знаходиться у володінні та користуванні Орендаря відповідно до Договору оренди від 22.06.1990, укладеного між Орендарем та Управлінням майна міста –Орендодавцем, строком до 31.05.2005 (т.1 арк.с.29-30).
20.06.2003 Міська комісія з оренди комунального майна розглянула заяву позивача про надання приміщення по вул. Одеська, 27 в оренду, та вирішила розірвати договір з Севастопольським орендним підприємством невиробничих видів побутових послуг „БЫТЭКСПРЕСС” та оформити передачу цих приміщень на баланс КП Севастопольської міської Ради „Аррікон”, укласти з Севастопольським орендним підприємством невиробничих видів побутових послуг „БЫТЭКСПРЕСС” та позивачем Договори оренди строком на 3 роки (т.1 арк.с.69).
22.07.2003 вих.№ 220701 позивач направив Управлінню з питань майна комунальної власності звіти про оцінку вартості майна вбудованих нежитлових приміщень (т.1 арк.с.68).
05.12.2003 між Володільцем комунального майна на праві оперативного управління (повного господарського ведення) ДКП „Аррікон” (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Фірма „Весс” (Орендар) укладено Договір № 192 оренди нерухомого майна, згідно з яким Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду нерухоме майно: вбудовані нежитлові приміщенні трьохповерхової будівлі, загальною площею 549,4 м2, в будівлі, розташованій за адресою: м. Севастополь, вул. Одеська, 27, яке знаходиться на балансі ДКП „Аррікон”, з терміном дії з 05.12.2003 до 23.06.2006 (т.1 арк.с.33-36).
05.12.2003 між Сторонами складено Акт прийому-передачі зазначеного в договорі майна (т.1 арк.с.37).
26.05.2004 вих.№260501 позивач звернувся до Управління з питань майна комунальної власності з Заявою про надання дозволу провести капітальний ремонт нежитлових приміщень, що орендуються, розташованих: м. Севастополь, вул. Одеська, 27 (т.1 арк.с.65 ).
05.07.2004 вих.№1379 Управління з питань майна комунальної власності звернулось до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради з проханням надати висновок по проведенню невідокремлених поліпшень, здійснених позивачем, які перевищують 25 % залишкової вартості об'єкту (т.1 арк.с.62).
05.07.2004 вих.№ 1358 Управління з питань майна комунальної власності повідомило позивача, що Управління надає згоду на проведення капітального ремонту тільки при наявності висновку Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (т.1 арк.с.63).
08.07.2004 Протоколом № 65 Постійної комісії з питань власності, управління комунальним майном та функціонування міського господарства Севастопольської міської Ради XXIV скликання надано згоду на проведення невідокремлених поліпшень, що перевищують 25 % балансової вартості об'єкту, розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Одеська, 27, та яке знаходиться в оренді позивача (т.1 арк.с.61).
12.07.2004 вих.№ 1037 Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради повідомив позивача, що не заперечує проти проведення капітального ремонту згідно кошторисної документації (т.1 арк.с.60).
22.10.2004 вих.№221001 позивач звернувся до Управління з питань майна комунальної власності з проханням узгодити обсяги невідокремлених поліпшень, проведених в результаті капітального ремонту нежитлових приміщень по вул. Одеська, 27 (т.1 арк.с.58).
29.10.2004 Аудиторською фірмою „ЛАУ” складено Аудиторський висновок про витрати орендаря на ремонт та невідокремлені поліпшення орендуємого об'єкту (т.1 арк.с.56-57).
03.11.2004 № 700 Начальником управління з питань майна комунальної власності узгоджено об'єм невідокремлених поліпшень в сумі 54725 грн., здійснених в нежитловому приміщенні по вул. Одеська, 27 Орендарем –позивачем за рахунок власних коштів (т.1 арк.с.77).
Згідно з Положенням про Фонд комунальної власності Севастопольської міської Ради, затвердженого рішенням Севастопольської міської Ради V скликання VI сесії № 2070 від 12.06.2007, Фонд відповідно до покладених на нього задач та в межах своїх повноважень, узгоджує передачу в оренду комунального майна, що знаходиться на балансі підприємства, установи та організації на правах господарського ведення або оперативного управління (т.1 арк.с.102-109).
20.04.2006 вих.№200401 позивач звернувся до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради з заявою про продовження договору оренди № 398 від 08.06.2006 строком на 1 рік (т.1 арк.с.51).
24.05.2006 (вих.№240501) позивач звернувся до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради з заявою про переукладення договору оренди нерухомого майна з 25.05.2006 (т.1 арк.с.52).
31.05.2006 наказом Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради № 311 дана згода на продовження Договору оренди № 192 від 05.12.2003 на нежитлове приміщення по вул. Одеська, 27 строком на 1 рік (т.1 арк.с.50).
08.06.2006 між Володільцем комунального майна на праві оперативного управління (повного господарського ведення) КП СМР „Аррікон” (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Фірма „Весс” (Орендар) укладено Договір № 398 оренди нерухомого майна, згідно з яким Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду нерухоме майно: вбудовані нежитлові приміщенні першого поверху та підвалу в трьохповерховій будівлі, що окремо стоїть, загальною площею 549,4 м2, розташованій за адресою: м. Севастополь, вул. Одеська, 27, яке знаходиться на балансі КП СМР „Аррікон”, з терміном дії з 08.06.2006 до 31.05.2007. Згідно пункту 8.3 Договору, цей договір є новою редакцією Договору оренди № 192 від 05.12.2003 (т.1 арк.с.39-42).
08.06.2006 між сторонами укладено Акт прийому-передачі орендованого майна (т.1 арк.с.43).
20.04.2007 вих.№200401, 30.05.2007 вих.№300501 позивач звертався до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради через КП Севастопольської міської Ради „Аррікон” вх.№2719 від 08.05.2007 з Заявами про продовження договору оренди № 398 від 08.06.2006 строком на 5 років (т.1 арк.с.45, 46).
07.05.2007 вих.№ 410 КП Севастопольської міської Ради „Аррікон” направив Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради пропозицію Орендодавця про продовження дії договору оренди № 398 від 08.06.2006 строком на 5 років (т.2 арк.с.39).
04.06.2007 (вих.№ 40) КП Севастопольської міської Ради „Аррікон” повідомило позивача про припинення дії договору оренди № 398 від 08.06.2006 у зв'язку з закінченням терміну, на який укладався, з проханням передати майно по акту прийому-передачі (т.1 арк.с.49).
Передача орендованого майна після закінчення строку дії договору не здійснювалась.
12.06.2007 вих.№120601 позивач направив КП Севастопольської міської Ради „Аррікон” лист щодо оренди нерухомого майна в будівлі за адресою: вул. Одеська, 27, яким повідомив, що у зв'язку з закінченням Договору оренди нерухомого майна ТОВ „Фірма „Весс” направило до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради пакет документів, необхідних для продовження дії Договору (т.1 арк.с.47).
20.06.2007 вих.№ 2020 Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради направив позивачу відповідь на його заяву про продовження терміну дії Договору оренди № 398 від 08.06.2007, яким надав згоду на продовження терміну дії зазначеного договору на 2 місяці до проведення конкурсу, повідомив про прийняття рішення про оголошення конкурсу на оренду зазначеного об'єкту (т.1 арк.с.48).
27.11.2007 вих.№271101 позивач направив КП Севастопольської міської Ради „Аррікон” додаткову угоду № 1 до Договору оренди № 398 від 08.06.2006 з проханням продовжити термін дії договору оренди № 398 від 08.06.2006 строком на 5 років до 31.05.2012 (т.2 арк.с.60-61).
29.11.2007 вих.№826 КП Севастопольської міської Ради „Аррікон” повернуло позивачу без підписання додаткову угоду № 1 до договору № 398 від 08.06.2006 у зв'язку з тим, що вважає договір № 398 від 08.06.2006 припиненим (т.2 арк.с.62).
Спір виник в зв'язку з тим, що по закінченню терміну дії договору оренди сторони здійснювали листування по внесенню змін до Договору оренди в частині зміни терміну його дії, так як Орендар здійснив поліпшення орендованого майна, належним чином виконував зобов'язання орендаря з 1997 року.
Правовідносини сторін регулюються статтями 188, 283-285, 291 Господарського Кодексу України, статтями 5, 6, 7, 9, 17, 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, статтями 15, 645, 759, 762, 764, 785, 795 Цивільного Кодексу України.
Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди безпосередньо передбачені статтею 764 Цивільного кодексу України (Закон України №435-ІV від 16.01.2003) /далі –ЦК України/, статтею 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” №2269-ХІІ від 10.04.1992 та опосередковано нормою частини четвертої статті 291 Господарського кодексу України (Закон України №436-ІV від 16.01.2003), згідно з якою правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму ЦК України.
Відповідно до статті 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Аналогічна норма міститься в частині другій статті 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” №2269-ХІІ від 10.04.1992, відповідно до якої у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Таким чином, встановлення обставини продовження користування наймачем майном після закінчення строку договору найму протягом одного місяця та за відсутності в межах зазначеного строку заперечень наймодавця, має своїм правовим наслідком поновлення дії договору на строк, який був встановлений раніше.
Відповідно до частини першої статті 285 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та частини третьої статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар може реалізувати надане йому переважне право на продовження строку дії договору оренди тільки в тому разі, коли після його закінчення орендодавець має намір передати об'єкт оренди іншій особі.
Відповідачі вважають Договір припиненим через надіслання Позивачу листа, який, на їх думку, є заявою про припинення Договору, та має характер заперечення щодо його поновлення. Проте, ці доводи не можуть бути прийняті судом до уваги.
З наданого сторонами листування та інших доказів вбачається відсутність станом на 31.05.2007 (протягом одного місяця після закінчення строку Договору) волевиявлення відповідача щодо його припинення. Відповідач з позовом про виселення позивача з займаємого приміщення до суду не звертався, а йшло листування про внесення змін до договору оренди в частині терміну його дії.
Після закінчення строку дії договору оренди, позивач фактично продовжує користуватись орендованим майном, сплачує орендну плату, а відповідач приймає орендні платежі та веде листування про зміну його умов в частині строку його дії.
За загальними правилами укладення та зміни договору, що встановлені у главі 53 ЦК України, особа, яка зробила пропозицію, звільняється від відповідних зобов'язань, якщо відповідь про прийняття пропозиції укласти договір одержано із запізненням (частина перша статті 645).
Крім того, судом встановлений факт виставлення Відповідачем рахунку-акту виконаних робіт за Договором для сплати позивачем орендної плати та експлуатаційних зборів.
Це повною мірою відповідає вимогам статті 762 ЦК України щодо справляння плати за користування майном та свідчить про відсутність наміру припинити договір у зв'язку із закінченням строку, на який він був укладений.
Зазначене визнається судом як доведеність належними і допустимими доказами обставини продовження користування Позивачем об'єктом Договору після закінчення строку його дії.
Докази вчинення відповідачем дій по примусовому звільненню займаного позивачем орендованого приміщення відсутні.
В листі відповідача 04.06.2007 (вих.№ 40) не було висловлено заперечення проти продовження терміну дії вказаного Договору, і, відповідно, такий лист не може розцінюватися у якості відповіді на лист позивача.
Матеріали справи не містять доказів того, що Комунальне підприємство Севастопольської міської Ради „Аррікон” у своєму листі повідомив про відмову у продовженні строку дії договору оренди.
Згідно з частиною 7 статті 9 Закону України „Про оренду державного і комунального майна” за наявності заяв про оренду цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу (за умови відсутності заяви господарського товариства, створеного членами трудового колективу підприємства, його структурного підрозділу) або заяв про оренду нерухомого майна (за умови відсутності заяви бюджетної установи, організації) від двох або більше фізичних чи юридичних осіб орендар визначається орендодавцем на конкурсних засадах.
Відповідно до статті 6 цього Закону орендарями можуть бути господарські товариства, створені членами трудового колективу підприємства, його структурного підрозділу, інші юридичні особи та громадяни України, фізичні та юридичні особи іноземних держав, міжнародні організації та особи без громадянства.
Статтею 7 названого Закону передбачено, що ініціатива щодо оренди майна може виходити від фізичних та юридичних осіб, які можуть бути орендарями відповідно до статті 6 цього Закону, пропозиція може надходити від орендодавців, зазначених у статті 5 цього Закону. Орендодавець може оголосити конкурс на право оренди майна у порядку, встановленому частиною сьомою статті 9 цього Закону.
Порядок проведення конкурсу для об'єктів, що перебувають у комунальній власності, визначається органами місцевого самоврядування.
У відповідності з пунктом 6 Порядку проведення конкурсу по визначенню орендаря комунального майна, затвердженого рішенням Севастопольської міської Ради № 341 від 12.11.2002, конкурс проводиться обов'язково у разі наявності заяв про оренду від двох або більш фізичних або юридичних осіб, які надійшли протягом місяця після опублікування оголошення про об'єкт, який пропонується для оренди, в газеті „Севастопольские известия”.
Згідно з частиною 2 пункту 6 вищевказаного положення конкурс може також оголошуватись за рішенням комісії по оренді комунального майна при наявності або за відсутністю вказаної заяви про оренду комунального майна.
Конкурс у встановлені строки не був оголошений.
Нормою абзацу 7 частини 4 статті 9 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” встановлено, що у передачі в оренду об'єктів може бути відмовлено, якщо:
- було прийнято рішення про приватизацію або передприватизаційну підготовку цих об'єктів;
- об'єкт включено до переліку підприємств, що потребують залучення іноземних інвестицій згідно з рішенням Кабінету Міністрів України чи місцевих органів влади;
- орган Антимонопольного комітету України не дає згоди з підстав, перелічених у абзацах другому-четвертому частини другої цієї статті;
- орган, уповноважений управляти майном, не дає згоди на виділення структурного підрозділу підприємства;
- з інших підстав, передбачених законами;
- орендодавець, зазначений в абзаці другому та третьому статті 5 цього Закону, прийняв рішення про укладення договору оренди нерухомого майна з бюджетною установою, організацією.
Обставини справи свідчать про наявність у Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради наміру передати в оренду спірне нежитлове приміщення.
Пунктом 8 цієї статті передбачено, що у разі відмови в укладенні договору оренди, а також неодержання відповіді у встановлений термін заінтересовані особи мають право звернутися за захистом своїх інтересів до суду, арбітражного суду.
Обставини, які могли б бути підставою для відмови позивачу в продовженні (укладенні) з ним договору оренди спірного нежитлового приміщення, відсутні.
Зазначені обставини підтверджують те, що між сторонами продовжують існувати орендні відносини по оренді цього комунального майна на умовах, визначених договорами оренди № 192 від 05.12.2003 та № 398 від 08.06.2006.
Вказані обставини слід розцінювати як зміну висловленого Комунальним підприємством Севастопольської міської Ради „Аррікон” ставлення щодо припинення договору оренди.
Аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 28.02.2006 у справі № 1/135-20/51.
Матеріали справи свідчать, що відповідач мав намір передати об'єкт оренди іншим особам на конкурсних умовах, однак ніяких дій по проведенню конкурсу в строки, встановлені Порядком передачі в оренду комунального майна, та проведення конкурсу не здійснив.
Відповідно до статті 15 Цивільного Кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до статті 785 Цивільного Кодексу України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Згідно з частиною 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Відповідно до частин першої та другої статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Зазначені положення також містяться у частини 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався 20.04.2007 вих.№200401, 30.05.2007 вих.№300501, 12.06.2007 вих.№120601 до Комунального підприємства Севастопольської міської Ради „Аррікон” з заявою про продовження строку дії договору оренди, але листом 04.06.2007 (вих.№ 40), 20.06.2007 вих.№ 2020 він був повідомлений про неможливість вирішення цього питання у зв'язку з організацією конкурсу на оренду вказаного приміщення до його проведення та визначення переможця та отримав нову пропозицію продовжити дію договору строком на 2 місяці.
Після закінчення строку дії договору позивач продовжував орендувати вказане приміщення, за що йому виставлялися відповідні рахунки по сплаті орендної плати та плати за комунальні послуги, які він своєчасно сплачував, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України, за договором найма (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.
Аналогічні положення містяться в статті 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.
Відповідно до статті 5 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, Орендодавцями, зокрема, є:
- органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності;
- підприємства - щодо окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна, загальна площа яких не перевищує 200 кв. м на одне підприємство, а з дозволу органів, зазначених в абзацах другому та третьому цієї статті, - також щодо структурних підрозділів підприємств (філій, цехів, дільниць) та нерухомого майна, що перевищує площу 200 кв. м.
Статтею 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” встановлено, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.
У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін.
Аналіз норм цієї статті свідчить про те, що діючим законодавством за відсутності заперечень сторони (сторін) передбачається можливість продовження договору оренди на новий термін і не вимагається укладення нового договору оренди цього ж майна між цими ж сторонами.
Викладені обставини та надані докази свідчать про те, що відповідач не заперечував проти оренди позивачем майна після закінчення строку дії договору.
Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Матеріали справи дають суду підстави вважати, що договір № 398 від 08.06.2006 є пролонгованим. Однак пропозиція позивача про зміну його умов, продовження (укладення) договору на новий строк –5 років, на умовах договору № 398 від 08.06.2006 не розглянута відповідачами у встановлені законом строки, мала місце нова пропозиція відповідача про зміну умов в частині строку дії договору на 2 місяці.
Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради відмовив позивачу в укладенні договору оренди на підставі ст. 118 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" та роз'яснив позивачу про його право взяти участь у конкурсі на право оренди зазначеного майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 7, ч. 7 ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" відповідач має право оголосити конкурс на право оренди нерухомого майна лише при наявності заяв про оренду нерухомого майна (за умови відсутності заяви бюджетної установи, організації) від двох або більше фізичних чи юридичних осіб.
Відповідачі не надали доказів публікації оголошення про проведення конкурсу на право оренди нежитлового приміщення, на яке претендує позивач, та доказів наявності заяв на оренду зазначеного нежитлового приміщення від інших, крім позивача, юридичних осіб.
Між сторонами фактично має місце договірний спір про право, про внесення змін в договір оренди в частині строку його дії.
Предметом спору є продовження договору на тих самих умовах на строк 5 років.
З урахуванням викладеного суд вважає, що договір № 398 оренди нерухомого державного майна від 08.06.2006 року підлягає зміні, так як позивач мав і має право на його продовження та укладення строком на 5 років на умовах договорів № 192 від 05.12.2003, № 398 від 08.06.2006. Позовні вимоги підлягають задоволенню, так як відсутні докази оголошення конкурсу та його проведення в місячний строк.
Право позивача гарантується частиною третьою статті 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, згідно з якою після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін.
Відповідачі не надали доказів неналежного виконання позивачем умов договору.
Посилання відповідачів на статтю 118 Закону України „Про державний бюджет на 2007 рік” безпідставне, так як вони в період з 31.05.2007 по теперішній час доказів підготовки до проведення та проведення конкурсу не надали; в статті мова йде про передачу в оренду державного та комунального майна в 2007 році, а правовідносини сторін пов'язані не з передачею комунального майна в оренду, а зміною умов договору оренди в частині строку його дії.
Положення цієї статті в даних правовідносинах не може застосовуватись, так як майно перебуває в оренді.
Безпредметними визнаються посилання відповідачів в обґрунтування своїх заперечень на ст.118 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, оскільки спірними є не бюджетні відносини, а правовідносини щодо оренди державного майна, врегульовані спеціальним законом, а саме Законом України “Про оренду державного та комунального майна”. Даний спір не виник з бюджетних відносин, а до Закону України “Про оренду державного та комунального майна” у зв'язку з прийняттям Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” не вносилися будь-які зміни чи доповнення стосовно обов'язковості здійснення передачі державного та комунального майна на конкурсних засадах та обов'язковості перегляду чи переукладення договорів, укладених до 01.01.2007 року.
Правове навантаження частин другої та третьої статті 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” різне за своєю суттю, а отже доказова база ґрунтується в залежності від предмету та підстав заявленого позову.
Тобто, норма зазначеної статті має диспозитивний характер, оскільки не вказує на те, що відповідна вимога про припинення договору оренди має називатися виключно заявою. Така заява може бути направлена однією із сторін у формі листа, телеграми, факсограми тощо. Істотне значення у даному випадку має зміст такої заяви, оскільки вона обов'язково повинна бути спрямована на припинення або зміну умов договору оренди.
Заперечення відповідачів в частині того, що не можна внести зміни в договір, що припинив свою дію спростовуються матеріалами справи, наданими доказами та приписами статті 795 Цивільного кодексу України, згідно з якою передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором; повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Поняття „закінчення строку дії” та „припинення дії договору” не є тотожними.
Позивач надав достатньо доказів, що підтверджують його право на зміну умов договору оренди № 398 від 08.06.2006 в частині строку його дії до 31.05.2012.
Позивач дотримав приписи статті 9 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, статті 641 Цивільного кодексу України, статті 181 Господарського кодексу України, які визначають порядок продовження дії договору або його укладення.
Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати позивача по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу на позивача та відповідача порівну, так як між сторонами здійснювалось листування по внесенню змін до договору оренди в частині терміну його дії.
На підставі викладеного, керуючись статтями 188, 283-285, 291 Господарського Кодексу України, статтями 5, 6, 7, 9, 17, 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, статтями 15, 645, 759, 762, 764, 785, 795 Цивільного Кодексу України, статтями 22, 33, 34, 44, 49, 69, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В :
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Визнати термін дії договору оренди нежитлового комунального майна, розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Одеська, 27, № 398 від 08.06.2006 укладеного між Комунальне підприємство Севастопольської міської Ради „Аррікон” (99011, г.Севастополь, ул. Адм. Октябрьского, 8, кв.2; ідентифікаційний код 20711909, п/р № 26000945207871 в СФ АКБ УСБ м. Севастополя, МФО 324195) та Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Весс” (99011, м. Севастополь, вул. Одеська, 27 / 99022, м. Севастополь, вул. Горпищенка, 62-21, ідентифікаційний код 20725739, п/р 260072543300001 в СФ КБ „Приватбанк”, МФО 324935) поновленим на строк, встановлений договорами оренди нежитлового комунального майна, розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Одеська, 27, № 192 від 05.12.2003 та № 398 від 08.06.2006.
2. Зобов'язати Комунальне підприємство Севастопольської міської Ради „Аррікон” (99011, г.Севастополь, ул. Адм. Октябрьского, 8, кв.2; ідентифікаційний код 20711909, п/р № 26000945207871 в СФ АКБ УСБ м. Севастополя, МФО 324195) внести зміни до пункту 7.1 Договору оренди нежитлового комунального майна, розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Одеська, 27, № 398 від 08.06.2006, укладеного між Комунальне підприємство Севастопольської міської Ради „Аррікон” (99011, г.Севастополь, ул. Адм. Октябрьского, 8, кв.2; ідентифікаційний код 20711909, п/р № 26000945207871 в СФ АКБ УСБ м. Севастополя, МФО 324195) та Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Весс” (99011, м. Севастополь, вул. Одеська, 27 / 99022, м. Севастополь, вул. Горпищенка, 62-21, ідентифікаційний код 20725739, п/р 260072543300001 в СФ КБ „Приватбанк”, МФО 324935) шляхом викладення його в наступній редакції: „Цей договір діє з моменту його підписання до 31.05.2012”.
3. Стягнути з Комунального підприємства Севастопольської міської Ради „Аррікон” (99011, г.Севастополь, ул. Адм. Октябрьского, 8, кв.2; ідентифікаційний код 20711909, п/р № 26000945207871 в СФ АКБ УСБ м. Севастополя, МФО 324195) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Весс” (99011, м. Севастополь, вул. Одеська, 27 / 99022, м. Севастополь, вул. Горпищенка, 62-21, ідентифікаційний код 20725739, п/р 260072543300001 в СФ КБ „Приватбанк”, МФО 324935) державне мито в сумі 42,50 грн. та витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 59,00 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Г.П. Ілюхіна
Рішення оформлено і підписано
відповідно до вимог ст. 84 ГПК України
17.12.2007
Суд | Господарський суд м. Севастополя |
Дата ухвалення рішення | 10.12.2007 |
Оприлюднено | 16.01.2008 |
Номер документу | 1264143 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд м. Севастополя
Ілюхіна Г.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні