Постанова від 07.04.2025 по справі 380/20913/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/20913/23 пров. № А/857/18502/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року,ухвалене суддею Грень Н.М. у м.Львові в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у справі № 380/20913/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КМ-ТРЕЙД» до Львівської митниці про скасування карток відмови та рішення про коригування митної вартості товарів,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «КМ-ТРЕЙД» (далі позивач) звернулось до суду з позовом до Львівської митниці (далі відповідач), в якому просило: - скасувати картку відмови №UA209160/2023/000161; - скасувати картку відмови №UA209160/2023/000163; - скасувати картку відмови №UA209160/2023/000168; - скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 18.07.2023 № UA209000/2023/000167/2.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209160/2023/000161. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209160/2023/000163. Визнано протиправною та скасовано рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/000167/2 від 18.07.2023 року. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209160/2023/000168. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КМ-ТРЕЙД» судовий збір у сумі 11861,57 грн та понесені витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4000 грн. У задоволені вимоги про стягнення витрат на правову допомогу в сумі 7000,00 гривень відмовлено. У задоволені вимоги про стягнення витрат пов`язаних з перекладом документів в сумі 7900,00 грн відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального норм процесуального права, неповного з`ясування обставин справи і підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що невідомо яким чином суд встановив, що банківський платіжний документ № 228 від 26.06.2023 стосується саме даної поставки. Звертає увагу суду, що наданий документ № 228 від 26.06.2023 у гр.70 «Призначення платежу» даного платіжного документа вказано передоплата за фрукти та сушені фрукти згідно контракту №15 від 15.06.2023. Відповідно до п.3.1. контракту купівлі-продажу №15 від 15.06.2023, «Розрахунок покупцем за кожну партію товару здійснюється згідно пред`явлених документів після митного оформлення або у вигляді попередньої оплати згідно виставленого рахунку-фактури, якщо інше не погоджено сторонами письмово». У поданому до митного оформлення рахунку-фактурі (сума рахунку 5088,00 Євро) №U-02 від 26.06.2023 умови оплати не вказані. У поданому рахунку-проформі №EC-02 від 23.06.2023 вказано умови оплати в термін до 23.06.2023 (сума рахунка-проформи 5088,00 євро). Відповідно до вказаного призначення платіж здійснено за фрукти та сушені фрукти, а відповідно до МД від 17.07.2023 №23UA209160008076U0 товар морква свіжа. Зрозуміло, що морква свіжа не може бути фруктом або сушеним фруктом. Пунктом 4 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару подаються якщо рахунок сплачено. Правова позиція про те, що у випадку встановлення сторонами в договорі поставки товару його оплати до процедури розмитнення або у випадку, якщо рахунок сплачено, декларант повинен надати банківський платіжний документ, висловлена в постанові Верховного Суду від 07.02.2023 у справі №804/5961/16. Суду залишив поза увагою розбіжності щодо витрат на транспортування товару. Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн., то відповідно до п. 5.1 договору №2/1811 про надання правової допомоги від 18.11.2022 фіксований розмір винагороди за виконану роботу на підставі протоколів доручення визначається та погоджується сторонами у Актах здачі-прийняття робіт відповідно до п. 4.1 цього договору. Отже, належним доказом на підтвердження розміру гонорару за надання правничої допомоги є лише акт здачі-прийняття робіт. Проте, такого документу представником позивача надано не було. Також, представником позивача не було потрачено ні часу, ні грошових витрат на відвідування засідань по цій справі та не було складено додаткових пояснень чи клопотань.

Позивачем відзиву на апеляційну скаргу не подано, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до п.3 ч.1статті 311 КАС Українисуд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Відповідно до вимог ч. 1, 2ст. 308 КАС Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

Враховуючи вимоги частини 2статті 19 Конституції Українита частини 2статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «КМ-ТРЕЙД» є юридичною особою, яке зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 38758987.

15.06.2023 року між LLC «ECO EXPORT 111» (Продавець) та ТОВ «КМ-ТРЕЙД» (Покупець) укладено контракт № 15 (далі Контракт), відповідно до якого Продавець зобов`язується доставити, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити свіжі фрукти, овочі, сухофрукти, горіхи, соки і соуси, надалі «Товар».

п. 1.1. Продавець зобов`язується поставити, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити свіжі фрукти, овочі, сухофрукти, горіхи, соки і соуси, надалі Товар.

Відповідно до п. 1.2. контракту № 15 від 15.06.2023 року, асортимент, точна кількість, ціна Товару і вид упаковки узгоджуються на кожну партію і вказуються в товаросупроводжувальних документах.

п. 1.3. Загальна сума контракту складає 100 000 (сто тисяч) євро.

Пунктом 2.1. контракту № 15 від 15.06.2023 року передбачено, що доставка Товару згідно договору відбувається партіями на умовах FCA NAMANGAN, або на інших умовах, які вказані в рахунках-фактурах на кожну партію товару згідно з термінологією правил Інкотерм 2010 і здійснюється автомобільним, водним, повітряним і залізнодорожним транспортом.

Згідно із розділом 3 «Умови платежу» контракту № 15 від 15.06.2023 року, розрахунки Покупцем за кожну партію товару здійснюються згідно поданими документами після митного оформлення або у вигляді передоплати на підставі виставленого рахунку-фактури, якщо нічого іншого не узгоджено сторонами у письмовій формі. Моментом оплати вважається день поступлення грошей на розрахунковий рахунок Продавця.

п. 3.1. Розрахунки Покупцем за кожну поставлену партію товару здійснюються згідно пред`явленим документам після митного оформлення або в вигляді попередньої оплати згідно виставленого рахунку-фактури, якщо інше не узгоджено сторонами в письмовій формі.

Відповідно до інвойсу № U-01 від 26.06.2023 предметом поставки є: «Морква свіжа» вага нетто - 21200 кг, ціна - 0,24 Євро за кг. Розрахована вартість товару становить 5088,00 Євро.

п. 4.2 Продавець разом з Товаром представляє наступні документи: 1. Товаротранспортну накладну (CMR); 2. Рахунок-фактуру (інвойс); 3. Сертифікат походження товару; 4. Фітосанітарний сертифікат або СТ-1. 5. CMR.

З метою здійснення митного оформлення ввезеного в режимі імпорту товару, уповноваженим представником позивача 12.07.2023 подано митну декларацію № 23UA209160007904U1 разом з пакетом документів, які підтверджують митну вартість товару, а саме: - рахунок-проформа (Proforma invoice) № ЕС-01 від 23.06.2023; - рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № U-01 від 26.06.2023; - автотранспортна накладна (Road consignment note) № 227397 від 26.06.2023; - супровідний документ Т1 (Dispatch note model T1) № D 10208 від 05.07.2023; - фітосанітарний сертифікат (Phytosanitary certificate) UZ-EX № 23120006686 від 26.06.2023; - книжка МДП (TIR carnet) № XN.85183897 від 26.06.2023; - банківський платіжний документ, що стосується товару № 228 від 26.06.2023; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 63 від 07.07.2023; - документ, що підтверджує вартість перевезення товару: довідка транспортних витрат № 0 від 07.07.2023; - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 15 від 15.06.2023; - договір про надання послуг митного брокера № 142 від 15.05.2023; - договір (контракт) про перевезення № 1М від 22.06.2023; - інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 10164461 від 11.07.2023; - сертифікат про походження товару форми СТ-1 № UZUA325010239401 від 26.06.2023; - інші некласифіковані документи: акт фізичного огляду № 12/07/01 від 12.07.2023; - копія митної декларації країни відправлення № 30009/26.06.2023/0008849 від 26.06.2023; - митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів №23UA209160007904U1 від 12.07.2023, що не заперечується Львівською митницею.

В графі 34 митної декларації № 23UA209160007904U1 від 12.07.2023 «Код країни походження» декларантом зазначений відповідно до Переліку кодів країн світу для статистичних цілей, затвердженого наказом Державної служби статистики України від 08 січня 2020 року № 32, літерний код альфа-2 країни походження товару, описаного в графі 31 митної декларації - UZ (Узбекистан), в графі 15 «Країна відправлення/експорту» назва країни, з якої товари відправлені в Україну - Узбекистан, а графі 15а «Код країни відправлення/експорту» зазначений літерний код альфа-2 країни, назва якої зазначена в графі 15 - UZ (Узбекистан).

В графі 36 цієї митної декларації «Преференція» декларантом зазначений код податкової пільги відповідно до розділу ІV «Застосування тарифних пільг (тарифних преференцій)» Класифікатора звільнень від сплати митних платежів при ввезенні товарів на митну територію України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 вересня 2012 року № 1011 - «400000000», який означає «товари, що ввозяться в Україну згідно з міжурядовими угодами України з країнами СНД (крім Республіки Грузія). Двосторонні міжурядові угоди України з країнами СНД про вільну торгівлю».

В графі 47 митної декларації № 23UA209160007904U1 від 12.07.2023 «Нарахування платежів» декларантом зазначений код виду платежу « 020» - «Мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання»; у четвертій колонці «Сума» зазначена нарахована сума ввізного мита; у п`ятій колонці «Спосіб платежу» зазначений код способу розрахунку відповідно до Класифікатора способів розрахунку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 вересня 2012 року № 1011 - « 06», який означає «Сума податку, нарахована умовно, у зв`язку із звільненням від оподаткування, передбаченим Митним кодексом України, Податковим кодексом України, іншими законами України та міжнародними договорами, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України при поміщенні товарів у митні режими Імпорту (випуск у вільний обіг), експорту».

12.07.2023 Львівською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209160/2023/000161 за результатами перевірки митної декларації або документа, що її замінює, а також інших документів, наданих відповідно до Митного кодексу України, в якій зазначено, що митне оформлення за даною МД не може бути завершене, оскільки митним органом не визнано правомірність застосування преференційного режиму оподаткування, а саме не підтверджено «правило прямого транспортування товарів». Роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: подання нової митної декларації без застосування преференційного режиму.

Згідно з інвойсом № U-02 від 26.06.2023 предметом поставки є: «Морква свіжа» вага нетто - 21200 кг, ціна - 0,24 Євро за кг. Розрахована вартість товару становить 5088,00 Євро.

З метою здійснення митного оформлення ввезеного в режимі імпорту товару, уповноваженим представником позивача 17.07.2023 подано митну декларацію №23UA209160008071U4 разом з пакетом документів, які підтверджують митну вартість товару, а саме: - рахунок-проформа (Proforma invoice) № ЕС-02 від 23.06.2023; - рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № U-02 від 26.06.2023; - автотранспортна накладна (Road consignment note) № 771730 від 26.06.2023; - фітосанітарний сертифікат (Phytosanitary certificate) UZ-EX № 23120006685 від 26.06.2023; - банківський платіжний документ, що стосується товару № 228 від 26.06.2023; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 64 від 07.07.2023; - документ, що підтверджує вартість перевезення товару: довідка транспортних витрат № 0 від 07.07.2023; - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 15 від 15.06.2023; - договір про надання послуг митного брокера № 142 від 15.05.2023; - договір (контракт) про перевезення № 2М від 22.06.2023; - інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 10184451 від 15.07.2023; - сертифікат про походження товару форми СТ-1 № UZUA325010239501 від 26.06.2023; - інші некласифіковані документи: акт фізичного огляду № 17/07/01 від 17.07.2023; - копія митної декларації країни відправлення №30009/26.06.2023/0008848 від 26.06.2023; - митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів № 23UA209160008071U4 від 17.07.2023, що не заперечується Львівською митницею.

В графі 34 цієї митної декларації «Код країни походження» декларантом зазначений відповідно до Переліку кодів країн світу для статистичних цілей, затвердженого наказом Державної служби статистики України від 08 січня 2020 року № 32, літерний код альфа-2 країни походження товару, описаного в графі 31 митної декларації - UZ (Узбекистан), в графі 15 «Країна відправлення/експорту» назва країни, з якої товари відправлені в Україну - Узбекистан, а графі 15а «Код країни відправлення/експорту» зазначений літерний код альфа-2 країни, назва якої зазначена в графі 15 - UZ (Узбекистан).

В графі 36 митної декларації № 23UA209160008071U4 від 17.07.2023 «Преференція» декларантом зазначений код податкової пільги відповідно до розділу ІV «Застосування тарифних пільг (тарифних преференцій)» Класифікатора звільнень від сплати митних платежів при ввезенні товарів на митну територію України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 вересня 2012 року № 1011 - « 400000000», який означає «товари, що ввозяться в Україну згідно з міжурядовими угодами України з країнами СНД (крім Республіки Грузія). Двосторонні міжурядові угоди України з країнами СНД про вільну торгівлю».

В графі 47 митної декларації № 23UA209160008071U4 від 17.07.2023 «Нарахування платежів» декларантом зазначений код виду платежу «020» - «Мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання»; у четвертій колонці «Сума» зазначена нарахована сума ввізного мита; у п`ятій колонці «Спосіб платежу» зазначений код способу розрахунку відповідно до Класифікатора способів розрахунку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 вересня 2012 року № 1011 - « 06», який означає «Сума податку, нарахована умовно, у зв`язку із звільненням від оподаткування, передбаченим Митним кодексом України, Податковим кодексом України, іншими законами України та міжнародними договорами, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України при поміщенні товарів у митні режими Імпорту (випуск у вільний обіг), експорту».

17.07.2023 Львівською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209160/2023/000163 за результатами перевірки митної декларації або документа, що її замінює, а також інших документів, наданих відповідно до Митного кодексу України, в якій зазначено, що митне оформлення за даною МД не може бути завершене, оскільки митним органом не визнано правомірність застосування преференційного режиму оподаткування, а саме не підтверджено «правило прямого транспортування товарів». Роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: подання нової митної декларації без застосування преференційного режиму.

З метою здійснення митного оформлення ввезеного в режимі імпорту товару згідно інвойсу № U-02 від 26.06.2023, уповноваженим представником позивача 17.07.2023 подано нову митну декларацію № 23UA209160008076U0 на усунення причин, які стали підставою для відмови в прийнятті митної декларації № 23UA209160008071U4 від 17.07.2023 разом з пакетом документів, які підтверджують митну вартість товару, а саме: - рахунок-проформа (Proforma invoice) № ЕС-02 від 23.06.2023; - рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №U-02 від 26.06.2023; - автотранспортна накладна (Road consignment note) № 771730 від 26.06.2023; - фітосанітарний сертифікат (Phytosanitary certificate) UZ-EX № 23120006685 від 26.06.2023; - митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів №23UA209160008071U4 від 17.07.2023; - картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209160/2023/000163 від 17.07.2023; - банківський платіжний документ, що стосується товару № 228 від 26.06.2023; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 64 від 07.07.2023; - документ, що підтверджує вартість перевезення товару: довідка транспортних витрат № 0 від 07.07.2023; - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 15 від 15.06.2023; - договір про надання послуг митного брокера № 142 від 15.05.2023; - договір (контракт) про перевезення № 2М від 22.06.2023; - інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 10184451 від 15.07.2023; - сертифікат про походження товару форми СТ-1 № UZUA325010239501 від 26.06.2023; - інші некласифіковані документи: акт фізичного огляду № 17/07/01 від 17.07.2023; - копія митної декларації країни відправлення №30009/26.06.2023/0008848 від 26.06.2023; - митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів № 23UA209160008076U0 від 17.07.2023, що не заперечується Львівською митницею.

Львівською митницею було складено повідомлення декларанту з вимогою надати додаткові документи для підтвердження митної вартості.

ТОВ «КМ-ТРЕЙД» надало додаткові документи.

Надання додаткових документів Львівською митницею не заперечується, однак зазначено, що декларантом надіслано ряд документів, які вже були подані до митного оформлення, а також у додатково надісланих документах виявлено розбіжності:

- подано рахунок-проформу №ЕС-03 від 23.06.2023, у якому вказано умови оплати-в термін до 23.06.2023 (сума рахунка-проформи 5088,00 євро). Однак, у гр.70 «Призначення платежу» поданого банківського платіжного документу №228 від 26.06.2023 відсутня інформація про вказаний вище рахунок-проформу;

- надано витяги з мережі інтернет з ціновими пропозиціями щодо продажу моркви, які є суттєво вищими ніж фактурна вартість товару (пропозиція 0,28-0,31 дол.США/кг, а фактурна вартість становить 0,24 Євро/кг). Крім того на вказаних витягах з мережі інтернет відсутня URL-адреса, що унеможливлює пересвідчитись у правдивості поданих оголошень.

18.07.2023 Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/000167/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209160/2023/000168 за результатами перевірки митної декларації або документа, що її замінює, а також інших документів, наданих відповідно до Митного кодексу України.

Рішенням Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/000167/2 від 18.07.2023 відмовлено у визнанні заявленої декларантом митної вартості товару за ціною договору у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст.53 МК України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Застосовано метод 2ґ. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД № UA408020/2023/041823 від 05.07.2023 де вартість товару становить 0,70 дол. США за кг.

Не погоджуючись із спірними картками відмови та рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що Україна в даному випадку являється країною імпорту (країною, в яку ввозиться товар), а Республіка Узбекистан - країною експорту (країною, з якої вивозиться товар), тому інші країни в даних правовідносинах не виступають і не можуть виступати «країною ввезення/вивезення товару», адже товаросупровідні документи свідчать, що ввезення товару в Україну відбувалося з митної території Республіки Узбекистану, а інші країни виступали країнами проміжного транзиту. Відтак товари, імпортовані ТОВ «КМ-ТРЕЙД» в момент пред`явлення до митного оформлення на території України вважаються товарами, ввезеними з Республіки Узбекистану. Таким чином, товари зазначені у митних деклараціях № 23UA209160007904U1 від 12.07.2023 року, № 23UA209160008071U4 від 17.07.2023 року переміщувались під митним контролем транзитом через території третіх країни, що дозволяє відступати від правил прямого транспортування товарів із країни їхнього походження. Чинним законодавством не встановлено обов`язку здійснювати посилання на інвойс чи проформу в банківському платіжному документі. Відсутність в платіжному документі вказівки на інвойс самостійно не може бути підставою для висновку про неможливість ідентифікації платежу з поставкою товару, якщо така ідентифікація може бути проведена на основі інших документів, доданих на підтвердження митної вартості товару. Зазначене узгоджується з висновком Верховного Суду викладеним у постанові від 22 серпня 2019 року у справі №810/2784/18. Отже, відсутність в платіжному документі вказівки на товаросупровідні документи прямо не передбачена законодавством та не може бути підставою для коригування митної вартості поряд з іншими поданими документами для підтвердження митної вартості товару за ціною договору. Зауважує, що відповідно до приписів ст. 53 МК України надання до митного органу банківських платіжних документів та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару не є безумовним або обов`язковим. Отже, на момент митного оформлення товару декларант не був зобов`язаний надати банківські платіжні документи, що підтверджують оплату товару. Позивач подав до митного органу повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості імпортованих товарів за основним методом, а, в свою чергу, відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідач не спростував, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідач не довів.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, то вказана справа була розглянута в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання як справа незначної складності, відтак, суд дійшов висновку, що зазначений гонорар не є співмірним з обсягом проведеної роботи і вважав можливим стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача витрати на правову допомогу у сумі 4000,00 грн. Щодо стягнення з відповідача витрат пов`язаних з перекладом документів в сумі 7900,00 грн, то із змісту наданих позивачем на підтвердження понесення витрат на послуги з перекладу: акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 364/09 від 26.09.2023 і № 374/10 від 02.10.2023 ТОВ «Павтрейд» та платіжних інструкцій № 1430 від 26.09.2023 і № 1458 від 02.10.2023 неможливо встановити, які саме документи підлягали перекладу та зв`язок таких послуг із цією справою, в зв`язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення витрат, пов`язаних з перекладом документів в сумі 7900,00 грн з відповідача.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на таке.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

В розумінні пунктів 23 та 24 частини 1статті 4 МК Українимитне оформлення виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цьогоКодексу, законівта інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Відповідно достатті 246 Митного кодексу Україниметою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною 1статті 257 МК Українидекларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно достатті 248 Митного кодексу Українимитне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.

Згідно із статтею 264 МК України митна декларація реєструється та приймається митним органом у порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

У випадках, коли з причин, визнаних митним органом обґрунтованими, окремі документи, визначені цим Кодексом, не можуть бути представлені разом з митною декларацією, дозволяється подання таких документів протягом часу, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

З моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Митний орган не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до статей49,50 Митного кодексу Українимитною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно із частиною першоюстатті 51 Митного кодексу Українимитна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цьогоКодексу.

Згідно з частиною першоюстатті 52 Митного кодексу Українизаявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та главою 8.

За приписами частини другої цієї статті декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Як встановлено частиною першоюстатті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6статті 52 цьогоКодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2ст. 53 МК України).

За правилами частини третьоїстатті 53 Митного кодексу Україниу разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частини 5статті 53 Митного кодексу Українизабороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Згідно з частиною першоюстатті 54 Митного кодексу Україниконтроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першійстатті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митним органом визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положеньстатті 55 цього Кодексу(ч. ч. 2-3ст. 54 МК України).

Частиною четвертоюстатті 54 Митного кодексу Українивстановлено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування.

Водночас частиною п`ятоюстатті 54 Митного кодексу Українипередбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеномустаттями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю

Згідно з частиною 6статті 54 МК Українимитний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертійстатті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним углаві 9 цього Кодексу;4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно достатті 57 Митного кодексу Українивизначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цьогоКодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей59і60 МК Україниза основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно достатті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно достатті 63 цього Кодексу

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановленихстаттею 64 цього Кодексу.

Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів.

Відповідно до частини п`ятоїстатті 58 МК Україниціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відтак, в силу приписівстатті 55 МК Українимитний орган має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом, за відповідних умов, зокрема, якщо ним у випадках, передбачених частиною шостоюстатті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо.

Наявність в митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбаченістаттею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

При ввезенні товарів на митну територію України виникає обов`язок із сплати митних платежів. Частиною 5 статті 280 Митного кодексу України передбачено, що ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України. До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом. До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

Згідно з частиною 1 статті 281 Митного кодексу України допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

Пунктом 2 частини 1 статті 292 Митного кодексу України передбачено, що митні платежі не сплачуються у разі, якщо відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України, інших законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України щодо товарів надано звільнення або повне умовне звільнення від сплати митних платежів - у період дії такого звільнення і при дотриманні умов, у зв`язку з якими його надано.

Щодо картки відмови від 12.07.2023 №UA209160/2023/000161, то колегія суддів не погоджується з судом першої інстанції, що така прийнята неправомірно, виходячи з такого.

Позивачем, при поданні вищевказаної митної декларації застосовано преференції зі сплати ввізного мита за кодом «400», про що зазначено в графі 36 «Преференції електронної митної декларації».

Митним органом не визнано правомірність застосування преференційного режиму оподаткування, заявленого декларантом у митній декларації, а саме не підтверджено «правило прямого транспортування товарів», так як товар транспортувався через території країн, які не є учасниками Угоди про створення зони вільної торгівлі від 15 квітня 1994 року, і така умова не передбачена Рішенням про Правила визначення країни походження товарів з Узбекистану.

11 серпня 2023 року набрав чинності Закон України від 14.07.2023 №3261-ІХ, який врегульовує питання застосування преференційного режиму оподаткування до товарів походженням з Узбекистану.

Відповідно до частини восьмої розділу І Закону №3261-ІХ розділ ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» МК України доповнено пунктом 9(29) такого змісту: У період воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року №64/2022» за умови наявності у преференційних правилах походження до міжнародних договорів про вільну торгівлю правил прямого транспортування товарів з країни їх походження, дозволяється з урахуванням географічних, транспортних, економічних причин переміщення товарів, що походять з країн, з якими Україна уклала міжнародні договори про вільну торгівлю, через території третіх країн, крім території країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або державою-агресором щодо України згідно із законодавством, у разі якщо такі товари знаходяться під митним контролем країни транзиту. При цьому товари повинні бути в незмінному стані та з ними не повинні проводитися будь-які операції, крім операцій із забезпечення збереження і перевантаження товару.

Підтвердження перебування товарів під митним контролем у третіх країнах, якщо інше не передбачено преференційними правилами походження до міжнародних договорів України про вільну торгівлю, здійснюється шляхом надання на вибір підприємства одного або декількох таких документів: 1) сертифікати, видані митними органами країн транзиту, що підтверджують умови перебування цих товарів у країні транзиту та містять: - повний опис транспортних товарів; - дати розвантаження та перевантаження товарів; - назви суден або інших використаних транспортних засобів (за необхідності); 2) митні декларації у митному режимі транзиту (при зберіганні товару під митним контролем митна декларація або інший документ, оформлений при поміщенні у митний режим митного складу, вільної митної зони або на тимчасове зберігання); 3) книжка МДП, передбачена Митною конвенцією про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенція МДП 1975 року); 4) лист-підтвердження на офіційному бланку митних органів країн транзиту; 5) єдиний транспортний документ, який регламентує перевезення товарів з країни експорту через країну (країни) транзиту; 6) товаросупровідні документи, засвідчені митним органом країни експорту, з відомостями про накладання митного забезпечення».

Внесення даних змін чітко вказує на право за умови наявності у преференційних правилах походження до міжнародних договорів про вільну торгівлю правил прямого транспортування товарів з країни їх походження, дозволяється з урахуванням географічних, транспортних, економічних причин переміщення товарів, що походять з країн, з якими Україна уклала міжнародні договори про вільну торгівлю, через території третіх країн, крім території країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або державою-агресором щодо України згідно із законодавством, у разі якщо такі товари знаходяться під митним контролем країни транзиту.

Таким чином, на даний момент врегульовано прогалину в праві і законодавстві щодо терміну прямого постачання, оскільки відсутність чіткого визначення терміну «пряме постачання» надавало можливість митному органу довільно трактувати дану норму і необґрунтовано відмовляти у застосуванні преференційного режиму.

До митного оформлення надано сертифікат про походження форми СТ-1 від 26.06.2023 №UZUА325010239401, критерій походження «П». Вантаж прибув у зону митного контролю ВМО№2 митного поста «Львів-північний» під гарантією книжки МДП №ХN.85183897 від 26.06.2023, виданою в Узбекистані, тобто вантаж під час транспортування перебував під митним контролем.

Також автотранспортна накладна від 26.06.2023 №227397, видана в Узбекистані та містить відмітки митних органів країн транзиту. Як вбачається з автотранспортної накладної, наявні відмітки Узбекистану, Казахстану, Грузії та Молдови.

Колегія суддів вважає слушними твердження митного органу, що з рахунку на транспортні витрати №64 від 07.07.2023, довідки №08 від 07.07.2023 та заявки №2М від 22.06.2023 не можливо встановити точний маршрут, яким прямував даний товар.

Так, згідно ЦМР невідомо місце завантаження товару, зазначено лише район та область в Узбекистані; відповідно до контракту та інвойсу умови поставки FCA Наманган, проте в рахунку на транспортні витрати, довідці та заявці зазначено місце відправки м. Altyaryk.

Згідно відміткам у ЦМР, далі товар перетинав кордон між Узбекистаном та Казахстаном.

Згідно політичної карти світу Казахстан має кордони між Узбекистаном, Китаєм, Киргизстаном, Туркменістаном та росією (держава-агресор). З логістичної точки зору, з Казахстану маршрут прокладається лише через державу-агресора.

Колегією суддів встановлено, що жодних транспортних документів, які б підтверджували переміщення товарів іншим видом транспорту, окрім авто немає. Відтак, не встановлено, як потрапив товар до Казахстану, і таке не встановлено судом першої інстанції.

Щодо картки відмови від 17.07.2023 №UA209160/2023/000163, то колегія суддів не погоджується з судом першої інстанції, що така прийнята неправомірно, виходячи з такого.

До митного оформлення надано сертифікат про походження форми СТ-1 від 26.06.2023 №UZUА325010239501, критерій походження «П», автотранспортна накладна від 26.06.2023 №771730, видана в Узбекистані, яка містить відмітки митних органів країн транзиту.

Відсутня книжка МДП, яка закінчилася на території суміжної країни.

Митне забезпечення у країнах транзиту змінювалося.

Колегія суддів погоджується з твердженням відповідача, що навіть при зміні умов транзиту «правила прямого транспортування» не дотримано.

Відтак, суд першої інстанції дійшов неправильного висновку, що в даному випадку товари, зазначені у митній декларації, переміщувались під митним контролем транзитом через території третіх країни (третьої країни), що дозволяє відступати від правил прямого транспортування товарів із країни їхнього походження.

Так, картка відмови прийнята правомірно, оскільки відповідачем та колегією суддів не встановлено, як потрапив товар до Казахстану, так як жодних транспортних документів, які б підтверджували переміщення товарів іншим видом транспорту, окрім авто немає.

Щодо картки відмови від 18.07.2023 №UA209160/2023/000168, то колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про не правомірність такої виходячи з того, що картка була винесена у зв`язку з прийняттям митницею рішення про коригування митної вартості товару №UA209000/2023/000167/2 від 18.07.2023 ст. 55, 256 МК України, розділ VII «Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №631.

Колегією суддів встановлено, що на момент подання митних декларацій до митного контролю та оформлення і випуску товарів у вільний обіг, підстав для застосування преференційного режиму оподаткування за кодом «400» до товарів походженням з Узбекистану не було.

Щодо рішення про коригування митної вартості від 18.07.2023 №UA209000/2023/000167/2 колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згаданим рішенням відповідача відмовлено у визнанні заявленої декларантом митної вартості товару за ціною договору у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст.53 МК України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Так, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Застосовано метод 2ґ. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД № UA408020/2023/041823 від 05.07.2023 де вартість товару становить 0,70 дол. США за кг.

Відповідно до п.3.1. Контракту, «Розрахунок покупцем за кожну партію товару здійснюється згідно пред`явлених документів після митного оформлення або у вигляді попередньої оплати згідно виставленого рахунку-фактури, якщо інше не погоджено сторонами письмово».

У поданому до митного оформлення рахунку-фактурі (сума рахунку 5088,00 Євро) №U-02 від 26.06.2023 умови оплати не вказані. У рахунку-проформі №EC-02 від 23.06.2023 вказано умови оплати в термін до 23.06.2023 (сума рахунка-проформи 5088,00 євро) - до митного оформлення подано банківський платіжний документ №228 від 26.06.2023 на суму 10176,00 Євро.

У гр.70 «Призначення платежу» даного платіжного документа вказано передоплата за фрукти та сушені фрукти згідно контракту №15 від 15.06.2023.

Колегія суддів погоджується з твердженням відповідача, що поданий банківський платіжний документ не можливо співставити із задекларованою партією товару. Крім того, він свідчить про здійснення 26.06.2023 попередньої оплати в сумі 10176,00 Євро, що вдвічі перевищує задекларовану фактурну вартість товару. Також, платіж здійснено за фрукти та сушені фрукти, а не за овочі (моркву). Відповідно до інвойсу № U-02 від 26.06.2023 предметом поставки є: «Морква свіжа» вага нетто - 21200 кг, ціна - 0,24 Євро за кг. Розрахована вартість товару становить 5088,00 Євро.

Щодо поставки товару, то відповідно до п.2.1. Контракту поставка товару по даному контракту виконується на умовах поставки FCA Наманган. У поданому до митного оформлення рахунку-фактурі №U-02 від 26.06.2023 вказано ті ж умови поставки, що й в Контракті. Однак, у рахунку на оплату транспортних послуг №64 від 07.07.2023 та у договорі-заявці №2М від 22.06.2023 вказано, що виконавцем надавались транспортні послуги з перевезення вантажу за маршрутом Altyaryk (Узбекистан) - м.Львів (Україна).

Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України митний орган просив надати документи для підтвердження митної вартості товарів: рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, ~ містять відомості про вартість страхування; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконання умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Позивачем, як митному органу так і суду не надано доказів, як відбувалась поставка товару за маршрутом Наманган Altyaryk та хто здійснював оплату на даній ділянці маршруту. У транспортних документах зазначено початковий та кінцевий пункт перевезення.

Таким чином, наявна розбіжність у поданих документах, які підтверджують транспортні витрати, які є складовою митної вартості.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, якщо рахунок сплачено.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що товари зазначені у митних деклараціях № 23UA209160007904U1 від 12.07.2023 року, № 23UA209160008071U4 від 17.07.2023 року переміщувались під митним контролем транзитом через території третіх країни, що дозволяє відступати від правил прямого транспортування товарів із країни їхнього походження.

Необхідно також зазначити, що обов`язок доведення ціни товару лежить на декларанті, і саме декларант має довести, що ним правильно здійснено розрахунки митної вартості, в т.ч. обрано метод визначення митної вартості товарів. Натомість митний орган має довести обґрунтованість сумнівів.

Такої ж позиції дотримується Верховний Суд України в постанові від 04 липня 2022 року № 804/1053/16.

Положеннями частини 1 статті 336 МК України передбачено, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом, зокрема, перевірки документів та відомостей, які надаються під час переміщення товарів через митний кордон України. Перевірка документів та відомостей, які подаються митним органам під час переміщення товарів через митний кордон України, здійснюється візуально та із застосуванням інформаційних технологій, в тому числі й шляхом контролю із застосуванням системи управління ризиками (частина 1 статті 337 МК України).

Наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 року № 1011 (далі - Наказ № 1011), затверджений Класифікатор звільнень від сплати митних платежів при ввезенні товарів на митну територію України.

Відповідно до розділу IV Наказу № 1011 Застосування тарифних пільг (тарифних преференцій) Класифікатору звільнень від сплати митних платежів при ввезенні товарів на митну територію України, під кодом пільги «400» визначені товари, що ввозяться в Україну згідно з міжурядовими угодами України з країнами СНД (крім Республіки Грузія).

Наказом №1011 визначені підстави для надання пільг, до яких належить, зокрема, Угода про створення зони вільної торгівлі від 15.04.1994 на застосування якої вказується в пункті 9 Правил визначення країни походження товарів, затверджених Рішенням Ради Глав Урядів Співдружності Незалежних Держав від 24.09.1993 (зі змінами) (далі - Рішення від 24.09.1993), та учасниками якої є Україна та Республіка Узбекистан.

Таким чином, застосування преференції за кодом «400», передбаченої наказом Міністерства фінансів України № 1011, можливе за наявності відповідних правових підстав, визначених в пункті 9 Рішення від 24 вересня 1993 року, державами - учасницями якого є Україна та Республіка Узбекистан.

Відповідно до статті 9 Правил визначення країни походження товарів від 24.09.1993, затверджених Рішенням Ради Глав Урядів Співдружності Незалежних Держав, встановлено, що Товар вважається як такий, що походить з митної території держави - учасниці Угоди про створення зони вільної торгівлі від 15 квітня 1994 року, якщо він відповідає встановленим цими Правилами критеріям походження, експортується резидентом однієї з держав - учасниць цієї Угоди і ввозиться резидентом держави - учасниці цієї Угоди з митної території іншої держави - учасниці цієї Угоди.

Таким чином, для визначення того, що товар походить з митної території держави - учасниці Угоди про створення зони вільної торгівлі від 15.04.1994, необхідно одночасно відповідати таким умовам, як експорт резидентом однієї з держав - учасниць цієї Угоди і ввезення резидентом держави - учасниці цієї Угоди з митної території іншої держави - учасниці цієї Угоди.

Статтею 9 Правил визначення країни походження товарів від 24.09.1993, затверджених Рішенням Ради Глав Урядів Співдружності Незалежних Держав, встановлено, що Товар вважається як такий, що походить з митної території держави - учасниці Угоди про створення зони вільної торгівлі від 15 квітня 1994 року, якщо він відповідає встановленим цими Правилами критеріям походження, експортується резидентом однієї з держав - учасниць цієї Угоди і ввозиться резидентом держави - учасниці цієї Угоди з митної території іншої держави - учасниці цієї Угоди. жодний нормативно-правовий акт зі спірних питань не містить вказівки щодо необхідності встановлення маршруту товару та необхідність транспортувати товар тільки через територію країн учасниць цієї Угоди.

Так, наказом Міністерства фінансів України № 1011 від 20.09.2012 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій», визначені підстави для надання пільг до яких належить пільга під кодом «400», яка застосовується до товарів, що ввозяться в Україну згідно з міжурядовими угодами України з країнами СНД (крім Республіки Грузія), а саме Угодою про створення зони вільної торгівлі від 15 квітня 1994 року.

Суд апеляційної інстанції вважає, що митний орган навів достатнє обґрунтування причин, за наявності яких митниця не могла визнати заявлену декларантом митну вартість; у них вказано джерела інформації, що використовувались відповідачем для визначення митної вартості з покликанням на реквізити митних декларацій, зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований метод, що передує методу, обраному митним органом.

Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає, що під час процедури митного оформлення ввезеного позивачем товару у митного органу були наявні правові підстави для обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов до переконання щодо безпідставності позовних вимог та, відповідно, відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог.

Отже, висновок про неможливість визначення митної вартості за першим основним методом за ціною контракту з підстав ненадання декларантом позивача документів, які є достатніми для визначення митної вартості товару за ціною договору та в повній мірі підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару, та про застосування при визначенні митної вартості імпортованого позивачем товару за резервним методом, суд апеляційної інстанції вважає правомірним.

Наведені обставини в своїй сукупності під час вирішення спірних правовідносин залишилися поза увагою суду першої інстанції, що має наслідком його скасування.

Таким чином, оскільки митний орган діяв підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів від 18.07.2023 № UA209000/2023/000167/2 та картки відмови №UA209160/2023/000161, №UA209160/2023/000163, №UA209160/2023/000168 є правомірними, а позовні вимоги про їх скасування є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини першоїстатті 242 Кодексу адміністративного судочинства Українирішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції не виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин не правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, які підлягають скасуванню.

Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимогст. 139 КАС України.

Керуючись статтями242,243,308,311,315,317,321,322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Львівської митниці задовольнити, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024 рокуу справі № 380/20913/23 - скасувати.

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «КМ-ТРЕЙД» до Львівської митниціпро скасування карток відмови та рішення про коригування митної вартості товарів відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. В. Глушко судді О. І. Довга І. І. Запотічний