Окрема думка

від 04.04.2025 по справі 380/546/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ОКРЕМА ДУМКА

04 квітня 2025 року

м. Київ

справа №380/546/23

адміністративне провадження №К/990/18384/24

судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Желєзного І. В., у справі № 380/546/23 (провадження № К/990/18384/24) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівської області, Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,

Короткий виклад історії справи

У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із цим позовом, у якому просив:

1. Визнати протиправними та скасувати накази Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області:

- від 22 листопада 2022 року № 356 про застосування до заступника начальника ВРПП Стрийського РУП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани (далі - наказ № 356);

- від 25 листопада 2022 року № 3339 про застосування попередження про неповну службову відповідність (далі - наказ № 3339);

- від 29 листопада 2022 року № 3371 про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби у поліції (далі - наказ № 3371);

- від 06 грудня 2022 року № 603 про звільнення зі служби в поліції у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення (далі - наказ № 3371);

2. Поновити на службі в ГУ НП у Львівській області на посаді заступника начальника відділу реагування патрульної поліції Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області;

3. Стягнути з ГУ НП у Львівській області середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 06 грудня 2022 року.

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 указав, що його звільнення з Національної поліції України та накладення інших дисциплінарних стягнень є незаконними, оскільки спірні накази ґрунтуються на результатах службових розслідувань, висновки яких не відповідають фактичним обставинам справи, а також було порушено процедуру проведення службових розслідувань.

Позивач зауважив, що законодавством та внутрішніми нормативними документами жодним чином не покладено на нього обов`язок телефонувати до керівництва про зупинку працівниками поліції та перевірки на стан сп`яніння (про надзвичайну подію).

Крім того, ОСОБА_1 заперечив факт керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, оскільки згідно з висновком від 13 листопада 2022 року № 199, виданим Стрийською ЦРЛ, у нього не було встановлено ознак алкогольного сп`яніння.

Позивач також указав, що в порушення вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), йому не надано можливості подати письмові пояснення по суті проведення службових розслідувань.

До того ж, при визначенні міри дисциплінарного впливу у кожному із випадків відповідачем не було надано належної оцінки його особі, зокрема, ставлення до службових обов`язків та відсутність дисциплінарних стягнень, а негативна характеристика сформована виключно на припущеннях з метою надання обґрунтування притягнення до відповідальності.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2023 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправним і скасовано наказ Стрийського районного управління поліції ГУ НП у Львівській області від 22 листопада 2022 року № 356 «Про застосування дисциплінарного стягнення до працівника ВРПП Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області у вигляді суворої догани».

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ НП у Львівській області на користь ОСОБА_1 1 073 грн 60 коп. сплаченого судового збору.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправним і скасування наказу від 22 листопада 2022 року № 356 про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани. Суд зазначив про відсутність у позивача обов`язку інформувати свого безпосереднього керівника про надзвичайну подію, що відбулась 13 листопада 2022 року, оскільки вказаний обов`язок поширюється на поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а ОСОБА_1 у цей період був тимчасово непрацездатним.

У свою чергу, накази № 3339, № 3371 та № 603 визнані судом законними та такими, що не підлягають скасуванню.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасовано та ухвалено в цій частині нове про задоволення позовних вимог.

Визнано протиправними та скасовано накази Стрийського районного управління поліції ГУ НП у Львівській області № 603 від 06 грудня 2022 року по особовому складу, № 3371 від 29 листопада 2022 року «Про застосування дисциплінарного стягнення до працівника поліції Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області», № 3339 від 25 листопада 2022 року «Про застосування дисциплінарних стягнень до працівників Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області».

Поновлено ОСОБА_1 на службі в ГУ НП у Львівській області на посаді заступника начальника відділу реагування патрульної поліції Стрийського районного управління поліції ГУ НП у Львівській області з 07 грудня 2022 року.

Стягнуто з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі 215 791 грн 29 коп. з урахуванням податків та інших обов`язкових платежів.

У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції не погодився із висновками суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, визнав їх такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та сформовані у зв`язку з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права.

Восьмий апеляційний адміністративний суд указав на протиправність усіх спірних наказів внаслідок порушення процедури проведення службових розслідувань. Описані у наказі № 3220 від 14 листопада 2022 року підстави повністю узгоджуються з положенням пункту 3 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07 листопада 2018 року № 893 (далі - порядок № 893), що виключають прийняття рішення про призначення службового розслідування. Окрім того, позивачу не було надано можливості надати письмові пояснення по суті проведення службових розслідувань, а акт про відмову в наданні пояснень від 18 листопада 2022 року суд не взяв до уваги як належний, допустимий, достатній та достовірний доказ дотримання відповідачем вимог законодавства при проведенні службового розслідування.

Суд апеляційної інстанції зауважив, що поспішність у проведенні службового розслідування та прийнятті рішення за його результатами не була спрямована на дотримання умов, за яких таке розслідування було би проведене при повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин вчинення дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини поліцейського та ступеня тяжкості проступку.

Восьмий апеляційний адміністративний суд також зазначив, що відповідач не надав доказів на підтвердження описаних у висновках службових розслідувань обставин, які не були покладені в основу оспорюваних наказів. Відтак, сформувався об`єктивний сумнів щодо їх підтвердження належними та допустимими доказами на стадії прийняття оспорюваного наказу про звільнення. Окрім того, відповідачем не було належним чином проаналізовано результати службових розслідувань щодо доведення обставин проступку, наявності та ступеню вини, а також не внесено до наказу, яким до ОСОБА_1 було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, обставин стосовно його опору працівникам поліції, намагання втекти та інші, як підставу для його звільнення, що ставить під сумнів доведення таких самим органом, до повноважень якого віднесено прийняття такого рішення.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ГУ НП у Львівської області звернулося із касаційною скаргою, у якій просило скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

У касаційній скарзі вказано про застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 08 лютого 2024 року у справі № 640/8784/21 щодо обов`язку члена дисциплінарної комісії, що проводить службове розслідування, одержувати пояснення про обставини справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, який знаходиться на лікарняному, а також щодо обов`язковості складання членами дисциплінарної комісії акту про відмову поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування та який на момент його проведення перебуває на лікарняному, надавати пояснення в рамках проведення службового розслідування, щодо обов`язку поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування та який перебуває на лікарняному, надавати письмові пояснення в рамках проведення службового розслідування (пункт 1 частини дев`ятої статті 15, пункт 1 частини другої, частина третя статті 18 Дисциплінарного статуту, підпункт 2 пункту 3 розділу III Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07 листопада 2018 року № 893 (далі - Положення про дисциплінарні комісії), пункт 2 розділу IV, підпункт 10 пункту 3 розділу III Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07 листопада 2018 року № 893).

На обґрунтування пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування пункту 3 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07 листопада 2018 року № 893, у подібних правовідносинах.

На обґрунтування пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме стверджує, що судом не досліджено і не перевірено наданих доказів, які є цілком достатніми для накладення дисциплінарного стягнення попередження про неповну службову відповідність.

На думку представника відповідача, встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд апеляційної інстанції зобов`язаний власні процесуальні дії належним чином мотивувати, враховуючи при цьому, що доказування не може ґрунтуватись виключно на припущеннях. Процес доведення полягає в обґрунтуванні того, що певні дії або події неодмінно мають своїми наслідками настання інших дій або подій, а обставини вважатимуться встановленими за умови, що настання таких наслідків не є вірогідним, а є обов`язковим за таких обставин та за таких умов.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просив відмовити у її задоволенні. Вважає, що аргументи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не спростовують висновків судів в оскаржуваних рішеннях, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з такими висновками.

Основні мотиви, викладені в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду постановою від 04 квітня 2025 року касаційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області задовольнив.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року у справі № 380/546/23 скасував.

Ухвалив у справі нове рішення.

Відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівської області, Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

На обґрунтування прийнятого рішення Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду вказав, що спір у цій справі виник у зв`язку із накладенням на заступника начальника ВРПП Стрийського РУП дисциплінарних стягнень, а саме:

- суворої догани за порушення службової дисципліни внаслідок неповідомлення безпосередньому керівнику про надзвичайну подію, що відбулась 13 листопада 2022 року за участі позивача (наказ Стрийського районного управління поліції ГУ НП у Львівській області від 22 листопада 2022 року № 356);

- попередження про неповну службову відповідність за порушення службової дисципліни через неналежне виконання обов`язків щодо формального підходу до розгляду звернень (наказ Стрийського районного управління поліції ГУ НП у Львівській області від 25 листопада 2022 року № 3339);

- звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення) за грубе порушення службової дисципліни (наказ Стрийського районного управління поліції ГУ НП у Львівській області від 29 листопада 2022 року).

Щодо наказу № 356 про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення суворої догани, Верховний Суду зазначив, що під час службового розслідування, за результатом якого було винесено наказ № 356, встановлено неповідомлення позивачем про надзвичайну подію, яка сталася 13 листопада 2022 року між ним та працівниками УГІ ГУНП у Львівській області, що є порушенням вимог пункту 1.4 наказу ГУ НП від 27 лютого 2020 року № 803 «Про заходи покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування» (далі - наказ № 803) та підставою для накладення дисциплінарного стягнення.

На підставі наказу № 803 Верховний Суд дійшов висновку про те, що обов`язок поліцейського повідомити свого безпосереднього керівника про надзвичайну подію виникає не лише у разі виконання ним своїх службових обов`язків, але і поза межами служби. Вказаним актом через велику кількість зареєстрованих надзвичайних подій щодо причетності особового складу ГУ НП у Львівській області до протиправних дій, які підривають авторитет поліції, включаючи і вчинення адміністративних правопорушень визначених статтею 130 КУпАП, було встановлено обов`язок працівників поліції повідомляти про будь-які надзвичайні ситуації як відносно себе, так і відносно інших поліцейських. Отже, у разі складання адміністративного протоколу на поліцейського останній повинен повідомити про цей факт свого безпосереднього керівника, оскільки саме такі обставини можуть бути висвітлені у засобах масової інформації та дискредитувати в подальшому авторитет поліції. При цьому, у разі виявлення подібних фактів поліцейський, що перебуває при виконані службових обов`язків, зобов`язаний не лише повідомити про таку подію, але і забезпечити, у межах компетенції та наданих повноважень, документування об`єктивних обставин цієї події.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 не повідомляв свого безпосереднього керівника про складення 13 листопада 2022 року відносно нього адміністративних протоколів за порушення частини першої статті 130 КУпАП та частиною першою статті 126 КУпАП.

Отже, Верховний Суд указав на необґрунтованість висновку судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для накладення на позивача дисциплінарного стягнення суворої догани за неповідомлення свого безпосереднього керівника про надзвичайну подію, яка сталася із ним та працівниками УГІ ГУНП 13 листопада 2022 року.

Щодо наказу № 3339 про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення попередження про неповну службову відповідність, Верховний Суд зазначив, що за результатами службового розслідування встановлено неналежне виконання службових обов`язків окремими працівниками ВРПП Стрийського РУП щодо формального підходу розгляду звернень заявників, непідготування проєктів відповідей заявникам та неподання таких відповідей їх керівнику на підпис разом із довідкою про результати перевірки викладеної у зверненні інформації. Зокрема, заступником начальника ВРПП ОСОБА_1. відносно розгляду матеріалів звернення ОСОБА_2 (ІП «Єдиний облік» ІКС ІПНП Стрийського РУП ГУНП за № 7539 від 22 липня 2022 року). Установлено, що ОСОБА_1 не забезпечив всебічну та ретельну перевірку відомостей, вказаних у зверненні, не вжив належних заходів реагування, зокрема щодо перевірки наведеної інформації щонайменше шляхом перегляду відеозаписів з портативного відеореєстратора працівників ввіреного підрозділу, а також перевірки наявність таких відеозаписів та, відповідно, дотримання поліцейськими порядку застосування портативних відеореєстраторів. Також у ході проведення перевірки не було вжито заходів щодо опитування працівників ВРПП Стрийського РУП ГУНП у Львівській області для встановлення всіх обставин події. При цьому ОСОБА_1 взято до уваги лише повідомлення ОСОБА_2 , зареєстроване в ІП «Єдиний облік» ІКС ІПНП Стрийського РУП за № 7555 від 22 липня 2022 року з проханням не розглядати її попереднє звернення. Погоджуючи довідки за результатами розгляду звернень громадян, які зареєстровані в ІП «Єдиний облік» ІКС ІПНП Стрийського РУП ГУНП у Львівській області за № 9035 від 28 серпня 2022 року, № 9392 від 08 вересня 2022 року та № 8947 від 25 серпня 2022 року, позивач не вивчив суті порушених у них питань, не вжив заходів для об`єктивного їх вирішення та підготовки безпосередніми виконавцями проектів відповідей заявникам, а також як керівник не проконтролював дотримання підлеглими вимог щодо належного розгляду звернень громадян і не забезпечив поновлення актуальної інформації в контрольно-наглядових справах та їх належного ведення. В ході проведення перевірки також виявлено одне службове завдання «Превентивні заходи у сфері БДР», ініціатором якого був заступник начальника ВРПП Стрийського РУП ГУНП у Львівській області капітан поліції ОСОБА_1 , яке не виконано. Також під час службового розслідування виявлено контрольно-наглядові справи з протоколами оперативних нарад, відомості щодо ознайомлення та доведення тої чи іншої інформації до особового складу ВРПП, однак в деяких відомостях відсутні підписи ряду працівників про їх ознайомлення. Вказані обов`язки, закріплені в посадовій інструкції позивача.

Ураховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що вказані обставини свідчать про безвідповідальне ставлення позивача до обов`язку здійснювати всебічну та об`єктивну перевірку викладених у зверненнях громадян фактів, особливо, якщо вони містять відомості про можливі порушення службової дисципліни корупційного характеру. Зазначене також свідчить про відсутність зі сторони ОСОБА_1 дієвого контролю за діяльністю підлеглого особового складу, вжиття заходів запобігання та недопущення фактів порушень службової дисципліни. Таким чином, підстави для застосування дисциплінарного стягнення до заступника начальника ВРПП Стрийського РУП ГУНП у Львівській області ОСОБА_1 попередження про неповну службову відповідність знайшли своє підтвердження.

Щодо накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення звільнення зі служби в поліції Верховний Суд зазначив, що підставою застосування до позивача найсуворішого дисциплінарного стягнення стало грубе порушення ним службової дисципліни, яке полягало у керуванні транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, у невиконанні вимоги поліцейського щодо проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння та у відмові пред`являти посвідчення водія працівнику поліції.

Верховний Суд указав, що в спірних правовідносинах матеріали про вчинення позивачем адміністративних правопорушень до органу не надходили, а підставою для призначення та проведення службового розслідування слугував рапорт старшого інспектора з особливих доручень УГІ ГУ НП В. Смолінської (від 13 листопада 2022 року) про складання адміністративних матеріалів за частиною першою статті 126 КУпАП та частиною першою статті 130 КУпАП відносно заступника начальника відділу реагування патрульної поліції Стрийського РУП ОСОБА_1 , що відповідає вимогам пункту 1 розділу ІІ порядку № 893. Таким чином, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для призначення наказом від 14 листопада 2022 року № 3220 службового розслідування є необґрунтованим.

Верховний Суд також зазначив, що при спробі членів дисциплінарної комісії отримати пояснення від ОСОБА_1 він в ході телефонної розмови 17 листопада 2022 року о 14:39 год. повідомив про категоричну відмову надавати будь-які пояснення з цього приводу. Відповідно, 17 листопада 2022 року старшим інспектором СМ Стрийського РУП капітаном поліції Х. Мосевич у присутності начальника CM Стрийського РУП підполковника поліції А. Ревінковського та начальника ВП Стрийського РУП майора поліції А. Федевича було складено акт про відмову надати пояснення за № 13492 від 18 листопада 2022 року, що свідчить про необґрунтованість доводів позивача щодо відсутності можливості надати письмові пояснення під час проведення службового розслідування та неврахування судом апеляційної інстанції висновку Верховного Суду, викладеного у справі № 640/8784/21.

Верховний Суд наголосив, що сам факт складання щодо працівника поліції адміністративного протоколу за можливе керування транспортного засобу у стані алкогольного сп`яніння свідчить про неналежне виконання поліцейським службової дисципліни.

Службовим розслідуванням встановлено факт грубого порушення ОСОБА_1 13 листопада 2023 року службової дисципліни, що дискредитує звання працівника органів Національної поліції, оскільки відносно нього складено два адміністративні протоколи, встановлено агресивну та зневажливу поведінку щодо своїх колег. Факт виклику додаткового наряду поліції для зупинення ОСОБА_1 та його відмови в наданні документів працівникам поліції також вказує на вчинення грубого порушення службової дисципліни. Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що відсутність кримінального або адміністративного притягнення до відповідальності поліцейського не спростовує наявності в його діях дисциплінарного проступку, за який, в порядку Дисциплінарного статуту відповідач має право застосувати до поліцейського такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів Національної поліції, що входить до його компетенції. Крім того, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення, однак не дисциплінарного проступку.

Верховний Суд зауважив, що 13 листопада 2022 року при зупинці працівниками поліції ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан сп`яніння. У той же час згідно з пунктом 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Верховний Суд у постанові від 26 травня 2022 року (справа № 420/3630/20) зазначав, що відмова поліцейського від проходження в установленому порядку медичного огляду для встановлення стану алкогольного сп`яніння за наявності у нього визначеного законом обов`язку його пройти у ситуації, що склалася, призводить до вчинення дій, що підриває авторитет Національної поліції України; порушенні Присяги працівника поліції в частині дотримання законів України та особистого зобов`язання з гідністю нести високе звання поліцейського.

За таких обставин, ураховуючи факт скоєння дисциплінарного проступку позивачем під час воєнного стану в Україні, який вимагає, зокрема, від правоохоронних органів особливої пильності та бездоганної поведінки, Верховний Суд дійшов висновку, що при прийнятті рішень про накладення на позивача дисциплінарних стягнень, серед яких найсуворішого його виду, відповідач діяв обґрунтовано, в порядку, у межах та у спосіб, що передбачені законодавством України, а тому правові підстави для задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваних наказів відсутні.

Підстави і мотиви для висловлення окремої думки

Вважаю за необхідне висловити окрему думку щодо незгоди із правомірністю наказу Стрийського районного управління поліції ГУ НП у Львівській області від 29 листопада 2022 року про звільнення позивача зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення) за грубе порушення службової дисципліни, з огляду на таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон № 580-VIII.

Згідно із частиною першою статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов`язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;

3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;

4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я;

5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;

6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

На підставі частини першої статті 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України».

За змістом частини другої цієї статті підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Частинами першою - третьою статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону № 580-VIII, зобов`язує поліцейського:

1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;

2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки;

3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;

4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;

5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;

6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;

7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;

8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;

9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;

10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;

11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;

12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;

13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;

14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Статтею 11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до частини першої статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Згідно із частиною третьою цієї статті до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:

1) зауваження;

2) догана;

3) сувора догана;

4) попередження про неповну службову відповідність;

5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;

6) звільнення з посади;

7) звільнення із служби в поліції.

За змістом частин сьомої та восьмої статті 19 Дисциплінарного статуту в разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції. Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

На підставі пункту 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Суди попередніх інстанцій установили, що проведеним службовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_1 , перебуваючи поза службою в цивільному одязі, без вогнепальної зброї, однак будучи зобов`язаним як працівник поліції відповідно до статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, унаслідок особистої недисциплінованості та повного ігнорування вимог нормативно-правових актів і доручень МВС України, НП України та ГУНП у Львівській області щодо неухильного дотримання службової дисципліни, 13 листопада 2022 року керував транспортним засобом марки «БМВ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, при цьому, керуючись почуттям власної безкарності та намагаючись уникнути відповідальності від проходження медичного огляду на стан сп`яніння відмовився, чим проявив своє зверхнє ставлення до установлених норм поведінки, грубо порушив службову дисципліну, зокрема, вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, згідно якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також вимог пункту 5 розділу І та пункту 3 розділу ІV Правил етичної поведінки поліцейського щодо обов`язку поліцейського за будь-яких обставин, як у робочий час, так і в неробочий час, дотримуватися основоположних принципів, які закріплені у Конституції України, Закону України «Про Національну поліцію», інших законодавчих актів України, зокрема, верховенства права, законності, відкритості та прозорості, справедливості, неупередженості та рівності. Крім цього не пред`явив на вимогу працівника поліції посвідчення водія відповідної категорії, за що відносно нього було винесено постанову за частиною першою статті 126 КУпАП.

У ході службового розслідування, проаналізувавши сукупність встановлених обставин допущеного ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що він як працівник поліції відповідно до пункту 1 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» повинен запобігати вчиненню правопорушень, однак сам учинив ряд порушень, що не лише суперечить призначенню та завданням правоохоронних інституцій, а й розхитує підвалини державності, викривляє уявлення населення про інтереси та ідеали громадянського суспільства на шляху до інтеграції України в європейську спільноту, а також знехтував інтересами служби, проявив безвідповідальне ставлення до обов`язку з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час і бути прикладом у дотриманні законності, чим скоїв дисциплінарний проступок, що принижує та дискредитує працівника поліції. Такими своїми діями позивач грубо порушив службову дисципліну, зокрема, вимоги пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 4, 6, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, пункту 3 розділу ІV Правил етичної поведінки поліцейських, пунктів 2.5, 19.2, 2.1.а Правил дорожнього руху, підпунктів 1.1, 1.2 пункту 1 наказу ГУНП у Львівській області від 27 лютого 2020 року № 803 «Про заходи щодо покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування», а також Присяги поліцейського, відтак своїм вчинком поставив під сумнів доцільність свого подальшого проходження служби в органах Національної поліції України.

Отже, в основу вказаного висновку покладено матеріали про адміністративне правопорушення, зокрема, винесеними відносно ОСОБА_1 постанови за частиною першою статті 126 КУпАП та складанням протоколу про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП.

Разом із цим, постановою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 18 січня 2023 року у справі № 456/4059/22 провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною першою статті 130 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Крім того, постановою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 30 червня 2023 року у справі № 456/28/23 скасовано постанову в справі про адміністративне правопорушення серії БАБ № 481648 від 13 листопада 2022 року, винесену інспектором СРПП ВП №1 Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області Шегінським Н. М. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 126 КУпАП.

У постанові від 18 січня 2023 року у справі № 456/4059/22 Стрийський міськрайонний суд Львівської області зазначив, що з оглянутих відеозаписів на DVD-R дисках, долучених до матеріалів адміністративної справи, які надали можливість повно та об`єктивно дослідити обставини справи, детально відновити послідовність подій, вбачається, що після зупинки поліцейським СРППВП № 1 Яворівського РВПГУ НПУ Львівській області транспортного засобу «ВМW» д.н.з. НОМЕР_1 13.11.2022 о 22:10 год., яким керував позивач, поліцейський не повідомили позивачу жодної причини зупинки його транспортного засобу, а також жодних ознак алкогольного сп`яніння, лише заявив, що від ОСОБА_1 чути смаженим, та запропонував позивачу пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки з використанням приладу «Драгер», на що позивач сказав, що він не довіряє їм та пред`явив вимогу пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у Стрийській ЦРЛ, яка є найближчим закладом охорони здоров`я, якому надано право на його проведення. Однак позивачу було відмовлено та запропоновано проїхати до медичного закладу в м. Львів на вул. Кульпарківська, 95, який знаходиться за 72 км від міста Стрий, заявивши, що Стрийська ЦРЛ не має права проводити огляд на стан алкогольного сп`яніння.

Стрийський міськрайонний суд Львівської області указав, що згідно наказу Департаменту охорони здоров`я Львівської обласної державної адміністрації № 401 від 05 червня 2020 року «Про порядок проведення медичних оглядів для виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», Комунальне некомерційне підприємство «Стрийська центральна районна лікарня» включена до переліку закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення даного типу медоглядів. Наказом № 83 від 01 березня 2022 року директора КНП «Стрийська ЦРЛ» затверджено список лікарів, які мають право проводити медичний огляд для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп`яніння КНП «Стрийська ЦРЛ». Згідно з Наказом Департаменту охорони здоров`я Львівської обласної державної адміністрації № 401 від 05 червня 2022 року «Про порядок проведення медичних оглядів для виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», крім КНП «Стрийська ЦРЛ», найближчим до м. Стрий закладом охорони здоров`я, яким надається право проведення медичного огляду для виявлення у водіїв транспортних засобів стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є Комунальне некомерційне підприємство «Жидачівська центральна районна лікарня», Комунальне некомерційне підприємство «Ходорівська міська лікарня», Комунальне некомерційне підприємство «Миколаївська центральна районна лікарня», Комунальне некомерційне підприємство «Пустомитівська центральна районна лікарня» та інші.

Отже, Стрийський міськрайонний суд Львівської області дійшов висновку, що поліцейськими було порушено вимоги статті 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року № 1452/73, оскільки безпідставно було відмовлено позивачу у його вимозі пройти медичне освідчення на стан сп`яніння у найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення.

Суд також указав, що в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, оскільки з оглянутих відеозаписів, долучених поліцейськими до матеріалів справи, не вбачається, що позивач відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відповідно до встановленого порядку. Крім того, з відповіді КНП «Стрийська ЦРЛ» № 1340 від 22 грудня 2022 року на запит адвоката Настасяка О. І. від 19 грудня 2022 року за вх. № 513 вбачається, що 13 листопада 2022 року освідчування громадянина ОСОБА_1 було проведено лікарями відділення невідкладної (екстреної) медичної допомоги, (лікар - терапевт відділення невідкладної (екстреної) медичної допомоги КНП «Стрийська ЦРЛ») та лікар - травматолог-ортопед травмпункту відділення невідкладної (екстреної) медичної допомоги КНП «Стрийська ЦРЛ», які включені до наказу № 83 від 01 березня 2022 року та долучено висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 199 від 13 листопада 2022 року, з якого вбачається, що під час обстеження позивача 13 листопада 2022 року о 23:25 год. не виявлено ознак сп`яніння.

Суд також указав, що рапорт працівника поліції за своїм правовим змістом є службовим документом, яким поліцейський інформує начальника про правомірність дій працівників поліції щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення та у розумінні статті 251 КУпАП, не може вважатися належним і допустимим доказом учинення адміністративного правопорушення та його наслідків (ВС/КАС у справі № 524/5741/16-а від 20 травня 2020 року).

Стрийський міськрайонний суд Львівської області зауважив, що згідно пункту 3 Розділу І Інструкції від 09 листопада 2015 року № 1452/735, ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Однак усупереч обставинам, наведеним у протоколі про адміністративне правопорушення ААБ № 170683 від 13 листопада 2022 року, поліцейський СРПП ВП № 1 Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області Шегінським Н. М. не повідомлено позивачу жодної ознаки алкогольного сп`яніння, які передбачені пунктами 3 та 4 розділу І Інструкції від 09 листопада 2015 року № 1452/735. Тому суд вважає, що поліцейський не виявивши у ОСОБА_1 жодних ознак алкогольного сп`яніння, не повідомив його про їх наявність та безпідставно притягнув до відповідальності.

До того ж, у справі № 456/28/23 Стрийський міськрайонний суд Львівської області дійшов висновку, що притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 126 КУпАП є безпідставним, а тому постанова у справі про накладення адміністративного стягнення серії БАБ № 481648 від 13 листопада 2022 року є протиправною та підлягає скасуванню. У вказаній справі суд звернув увагу, що відповідачем належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення позивачем Правил дорожнього руху, а відтак вимога поліцейського до позивача про пред`явлення посвідчення водія є неправомірною та позивач, в свою чергу, не був зобов`язаний виконувати цю вимогу.

Указані постанови Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 18 січня 2023 року у справі № 734/2555/23 та від 30 червня 2023 року у справі № 456/28/23 оскаржені не були та набрала законної сили.

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із частиною шостою цієї статті вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

На підставі наведених норм КАС України вважаю, що при прийнятті постанови від 04 квітня 2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду мав керуватись установленими постановами Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 18 січня 2023 року у справі № 734/2555/23 та від 30 червня 2023 року у справі № 456/28/23 обставинами щодо відсутності доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а також доказів, що підтверджують вину позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Отже, на моє переконання, передчасним та недоведеним є посилання Верховним Судом, як на підставу для скасування рішень судів попередніх інстанцій та відмови в задоволенні позовних вимог на те, що сам факт складання щодо працівника поліції адміністративного протоколу за можливе керування транспортного засобу у стані алкогольного сп`яніння свідчить про неналежне виконання поліцейським службової дисципліни.

Натомість суд апеляційної інстанції обґрунтовано звернув увагу на недотримання відповідачем вимог законодавства при виявленні правопорушення, не роз`яснення причин проведення огляду, на що позивач мав право, а також суперечність посилань відповідача про неможливість пройти відповідний огляд у найближчому медичному закладі та безальтернативна пропозиція позивачу пройти його лише у м. Львові, а також на те, що проведення огляду за відсутності направлення не впливає на результати такого огляду, проведеного у Стрийській ЦРЛ.

На моє переконання, підстави, які лягли в основу прийняття наказу Стрийського районного управління поліції ГУ НП у Львівській області від 29 листопада 2022 року про звільнення позивача зі служби в поліції, а відтак і наказу від 06 грудня 2022 року № 603 про звільнення зі служби в поліції у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення, не знайшли свого підтвердження під час розгляду цієї справи, оскільки під час розгляду справ № 734/2555/23 та № 456/28/23 установлено відсутність доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а також доказів, що підтверджують вину позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Ураховуючи наведене, вважаю, що рішення суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування наказів Стрийського районного управління поліції ГУ НП у Львівській області від 29 листопада 2022 року № 3371 та від 06 грудня 2022 року № 603, поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є обґрунтованим та правильним.

В іншій частині постанову Касаційного адміністративного суд у складі Верховного Суду від 04 квітня 2025 року вважаю обґрунтованою.

Отже, касаційну скаргу ГУ НП у Львівської області слід було задовольнити частково:

- рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року в частині задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування наказів Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області від 22 листопада 2022 року № 356 про застосування до заступника начальника ВРПП Стрийського РУП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани та від 25 листопада 2022 року № 3339 про застосування попередження про неповну службову відповідність - скасувати, прийнявши нове рішення про відмову в задоволенні цієї частини позовних вимог;

- постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року в частині позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування наказів від 29 листопада 2022 року № 3371 про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, від 06 грудня 2022 року № 603 про звільнення зі служби в поліції у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення, поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без змін.

Суддя І. В. Желєзний