Справа № 314/1632/25
Провадження № 1-кс/314/418/2025
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.04.2025 м. Вільнянськ
Слідчий суддя Вільнянського районного суду Запорізької області ОСОБА_1 , секретар ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріал за скаргою Громадської організації «Центр запобігання та моніторингу надзвичайних ситуацій» в особі представника ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Запорізької окружної прокуратури на невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
ВСТАНОВИВ:
07.04.2025 до суду надійшли матеріали за скаргою Громадської організації «Центр запобігання та моніторингу надзвичайних ситуацій» в особі представника ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Запорізької окружної прокуратури на невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. В обгрунтування скарги представник зазначив, що Громадська організація «Центр запобігання та моніторингу надзвичайних ситуацій» здійснює громадський контроль за виконанням органами державної влади та місцевого самоврядування забезпечення належного цивільного захисту населення, впровадження систем оповіщення населення, вимог чинного законодавства в сфері цивільного захисту населення, впровадження систем оповіщення. Представники вказаної громадської організації входять до складу міжвідомчої робочої групи з питань впровадження місцевих, територіальних, автоматизованих систем централізованого оповіщення (далі ТАСЦО/МАСЦО), створеної за дорученням прем`єр-міністра України від 26.01.2022 № 2771/1/1-22, при міжфракційному депутатському об`єднанні ВРУ «За техногенну та екологічну безпеку в паливно-енергетичному комплексі, залізничному і трубопровідному транспорті України» (далі МФДО) та приймають участь в роботі міжпарламентської робочої групи з питань сприяння залучення міжнародної фінансової допомоги від Великої Британії, ЄС на впровадження МАСЦО, яка створена за дорученням прем`єр-міністра України від 23.03.2023 № 2492/17/1-23. До вищезазначених робочих груп входять народні депутати з різних парламентських фракцій та груп члени МФДО, представники центральних та місцевих органів виконавчої влади (далі ЦОВВ/МОВВ), представники Українського союзу промисловців і підприємців.
Скаржник зазначає, що він 26.03.2025 звернувся до Запорізької окружної прокуратури з повідомленням № 29-03-25 від 26.03.2025 з інформацією, щодо порушення посадовими особами місцевих органів виконавчої влади вимог чинного законодавства, та відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України внести відомості до ЄРДР. Стверджує, що у 2018 році було прийнято Розпорядження КМУ від 31.01.2018 № 43-р, в якому зазначено, що сучасні системи оповіщення відсутні в державі, а системи оповіщення радянських часів непрацездатні, застарілі та не виконують функцію оповіщення. Сучасні системи оповіщення населення мають суттєвий вплив на життєдіяльність та цивільний захист населення, так як саме системи оповіщення дають змогу людям бути своєчасно оповіщеними про повітряну тривогу, загрозу надзвичайних ситуацій і завчасно пройти в укриття. За період війни ООН офіційно зафіксувала загибель понад 12,3 тис. мирних жителів, а також більш ніж 27,8 тис. поранених цивільних громадян. Люди загинули і дістали поранення оскільки через відсутність, непрацездатність систем оповіщення не були оповіщені про повітряну тривогу і не змогли пройти в укриття. Скаржник стверджує, що органи місцевого самоврядування за останні роки грубо порушили вимоги чинного законодавства, а саме Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про місцеве самоврядування», Указу Президента України від 26.06.2023 № 353/2023, Указу Президента України № 948/2019 від 24.12.2019, Постанови КМУ від 27.09.2017 № 733, Розпорядження КМУ від 11.07.2018 № 488-р, Наказу Міністерства внутрішніх справ України № 93 від 08.02.2019 , рішення Державної комісії з питань ТЕБ та НС (Протокол №1) від 13.03.2024 - оскільки не улаштували територіальні та місцеві системи централізованого оповіщення (лист ДСНС від 14.03.2024 № 05-5600/163-2; лист МВС від 10.10.2024 № 409НД/зв/01/35-2024 з додатком). Скаржник вважає, що органами місцевого самоврядування вже протягом майже семи років не вжито заходів, щодо виконання вимог Плану заходів щодо реалізації Концепції розвитку та технічної модернізації системи централізованого оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, затвердженого розпорядженням КМУ від 11.07.2018 № 488-р.
Скаржник зазначає, що протягом 2023-2025 років неодноразово звертався до прокуратур, щодо вжиття заходів, але зазначена бездіяльність призводить до вказаних трагедій. У скарзі представник Громадської організації «Центр запобігання та моніторингу надзвичайних ситуацій» посилається на порушенні ст. ст. 270, 367 КК України, а причинний зв`язок полягає у тому, що у зв`язку з відсутністю сучасних систем оповіщення громадяни позбавлені можливості своєчасно подбати про власну безпеку, що й призводить до трагічних наслідків. Станом на сьогоднішній день, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення належним чином не розглянуте, належного внесення протягом 24 годин до ЄРДР не надано як і будь-яких інших документів, які б містили інформацію про номер, присвоєний кримінальному провадженню, розпочатому за викладеними у заяві фактами. У зв`язку з вищевикладеним, уповноваженими посадовими особами Запорізької окружної прокуратури, всупереч ст. 214 КПК України було допущено бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Просить зобов`язати уповноважених посадових осіб Запорізької окружної прокуратури прийняти та невідкладно зареєструвати подане повідомлення про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ухвалою слідчого судді від 07.04.2025 відкрито провадження за вищевказаною скаргою та призначене судове засідання у справі.
У судове засідання представник скаржника не з`явився, у скарзі заявив клопотання про розгляд справи без участі представника скаржника, вимоги скарги підтримує.
У судовомузасіданні прокурорпроти задоволенняскарги заперечував,зазначив,щоу поданій скарзі відсутні достатні дані щодо вчинення службовими особами органів державної влади та місцевого самоврядування зазначених кримінальних правопорушень, не викладено конкретних обставин, які б свідчили про вчинення кримінального правопорушення, тому підстави для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відсутні. У задоволенні скарги просив відмовити.
Перевіривши доводи скарги, вислухавши думку прокурора, слідчий суддя дійшов таких висновків.
За приписами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно п. 18 ч. 1ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді як судді суду першої інстанції належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно ч. ч. 1, 2ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом Бюро економічної безпеки України.
За таких обставин, суд не може не дійти висновку, що підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
У скарзі зазначено, що діяння органів місцевого самоврядування містять ознаки вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1,2 ст. 367 КК України та просить невідкладно внести відомості до ЄРДР.
Слідчий суддя зазначає, що КПК Українизакріплено спрощену процедуру початку досудового розслідування (без проведення дослідчої перевірки). В силу вимог ч. ч. 1,2ст. 214 КПК Українислідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Однак, така спрощена процедура не означає, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Її спрощеність виражається в тому, що для перевірки наявності зазначених вище критеріїв не потрібно проводити попередню перевірку викладених у заяві відомостей, а необхідно лише перевірити зміст самої заяви.
Для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення, які можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами Єдиного реєстру досудових розслідувань такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації застаттею, частиною статті КК України).
Разом з цим, якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не підлягають внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Наведений вище підхід узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного суду від 30.09.2021 у справі №556/450/18, відповідно до якої слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Верховний Суд у постанові від 30.01.2019 у справі № 818/1526/18 наголосив на тому, що в межах процедури оскарження бездіяльності щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Положення ст. ст. 214, 303 КПК Українисвідчать, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, які є передумовою для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні.
За приписами ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Згідно ч. 2ст. 84 КПКУкраїни, процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Стаття 85 КПК Українивизначає, що належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Стаття 94 КПК Українипередбачає, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28.05.1985, одним із таких обмежень є переслідування особи в кримінально-правовому порядку шляхом внесення повідомлення до ЄРДР щодо конкретної особи за бажаною кримінально-правовою кваліфікацією.
Аналіз наведених норм права вказує на необґрунтованість доводів скаржника, що орган, який уповноважений вносити відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, зобов`язаний вносити виключно всі заяви про вчинення кримінального правопорушення без попередньої оцінки викладених в них відомостей.
Слідчий суддя звертає увагу на те, що обставини, викладені в заяві про вчинене кримінальне правопорушення, повинні бути такими, що свідчать про наявність вчиненого кримінального правопорушення, містять посилання на певні ознаки кримінального правопорушення та дають можливість встановити його попередню кваліфікацію.
Слідчий суддя, виходячи із принципу правової визначеності, який є складовою верховенства права, вважає, що не підлягають реєстрації заяви про вчинене кримінальне правопорушення, які містять посилання на обставини, що явно не відповідають дійсності, які носять вірогідний характер та засновані на припущеннях, або які не містять достатньої інформації щодо обставин вчиненого правопорушення, яка дозволяє конкретизувати об`єктивну сторону вчиненого правопорушення та встановити відповідну правову кваліфікацію.
Матеріали справи не свідчать про наявність вчиненого кримінального правопорушення, зокрема, зміст заяви не містить конкретних фактичних даних щодо дій та обставин, які б свідчили про наявність у діях невизначеного кола осіб ознак вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1,2ст. 367 КК України, за якими заявник просить внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Оскільки звернення ГО «Центр запобігання та моніторингу надзвичайних ситуацій» не містить відомостей про вчинення кримінального правопорушення, таким чином і не доведено бездіяльності уповноважених посадових осіб Запорізької окружної прокуратури щодо невнесення відомостей до ЄРДР за таким зверненням.
За таких обставин, у задоволенні скарги Громадської організації «Центр запобігання та моніторингу надзвичайних ситуацій» в особі представника ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Запорізької окружної прокуратури на невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 214, 303-307, 309, 376, КПК України, слідчий суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні скарги Громадської організації «Центр запобігання та моніторингу надзвичайних ситуацій» в особі представника ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Запорізької окружної прокуратури на невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1
08.04.2025
Суд | Не вказано |
Дата ухвалення рішення | 08.04.2025 |
Оприлюднено | 09.04.2025 |
Номер документу | 126417989 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування бездіяльність слідчого, прокурора стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань |
Кримінальне
Вільнянський районний суд Запорізької області
Свідунович Н. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні