Рішення

від 21.12.2007 по справі 43/653

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

43/653

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  43/653

21.12.07

За позовом  відкритого акціонерного товариства „Луганськвуглеавтоматика”

до                  товариства з обмеженою відповідальністю „Алмаз”

про                   стягнення 70 000, 00грн.

Суддя  Пасько М.В.

Представники:

від позивача                    Конопльова І.Л –предст. за дов.,

від відповідача          не з'явився

ОБСТАВИНИ  СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до  товариства з обмеженою відповідальністю „Алмаз” про стягнення 70 000, 00 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконанням умов договору про надання юридичних послуг № 19 від 02.09.04.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.11.07 порушено провадження у справі  № 43/653 та призначено її розгляд на 30.11.07.

Належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи представник Відповідача в судове засідання не з'явився, вимог ухвали господарського суду міста Києва від 02.11.07 не виконав.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р.                   № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника Відповідача, невиконанням ним вимог ухвали про порушення провадження у справі та необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи було відкладено на 21.12.07.

Судом у відповідності до ст. 81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками процесу документи, заслухавши пояснення представника Позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.09.04 між відкритим акціонерним товариством „Луганськвуглеавтоматика” (далі Позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю „Алмаз ” (далі Відповідач) було укладено Договір про надання юридичних послуг №19 (далі Договір).

Відповідно п.1.1. Договору Позивач в порядку та на умовах, визначених у Договорі, поручає, а Відповідач бере на себе обов'язок надати Позивачу юридичні послуги на умовах передбачених у Договорі.

Згідно п.4.3.1. Договору Позивач перераховує Відповідачу передоплату за послуги у розмірі 70 000, 00 грн. протягом 3-х днів з моменту підписання Договору сторонами.

Відповідно платіжного доручення № 1006 від 09.09.04р., копія якого додана до матеріалів справи, Позивач перерахував за рахунком-фактурою №СФ-0000027 від 02.09.04 на розрахунковий рахунок Відповідача 70 000, 00 грн.

Відповідач свої зобов'язання згідно умов Договору не виконав.

Позивач звернувся до Відповідача з вимогою повернути передоплату у розмірі             70 000, 00 грн. Відповіді на яку Позивач не отримав.

Відповідно до розрахунку Позивача, заборгованість Відповідача за Договором             №19 від 02.09.04 складає 70 000, 00 грн. основного боргу.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно приписів ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а обставини, що відповідно до законодавства можуть бути підтверджені певними засобами доказування не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу.

Відповідно до ст.225 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання.

Оскільки, відповідно до ст.ст.11, 526 ЦК України  зобов'язання повинні виконуватись своєчасно та належним чином, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України)  позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Приймаючи до уваги те, що спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, витрати  по  оплаті  держмита   та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України  покладаються  на  Відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Алмаз ” (01024, м. Київ,               вул. Банківська, 2, код ЄДРПОУ 32249784, р/р 26009011608001 в ВАТ «Укрінбанк» м.Києва, МФО 300142, або з будь якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь відкритого акціонерного товариства трест „Луганськвуглеавтоматика” (91055, м. Луганськ, вул. Радянська, 40, код ЄДРПОУ 00181970, р/р 260003135 в ЛОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 304007) 70 000, 00 грн. основного боргу, 700, 00 грн. державного мита, 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя                                                                                                               М.В.Пасько