Рішення

від 08.04.2025 по справі 186/1585/24

ПЕРШОТРАВЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 186/1585/24

Номер провадження № 2/0186/97/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2025 року м.Шахтарське.

Першотравенський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Янжули С.А.,

при секретарі - Лиман Н.П.,

з участю:

прокурора - Сапітона Д.В.,

представника позивача - Філіпенко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Шахтарському, в режимі відеоконференції, цивільну справу за позовом Сватівської окружної прокуратури Луганської області в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 , про припинення права власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

18 вересня 2024 року Сватівська окружна прокуратура Луганської області звернулася до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 , про припинення права власності на земельну ділянку, посилаючись на те, що ОСОБА_1 є громадянином РФ, на підставі рішення четвертої сесії Павлівської сільської ради Білокуракинського району, двадцять четвертого скликання №4/2 від 25 грудня 2002 року, набув право власності на земельну ділянку із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, із кадастровим номером 4420987200:18:002:0017, площею 5,1200 га, яка знаходиться нате території Білокуракинської селищної територіальної громади (колишня територія Павлівської сільської ради Білокуракинського району) Сватівського району Луганської області.

Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, встановлено, що 14 січня 2022 року зареєстровано за ОСОБА_1 право власності на вказану земельну ділянку.

На даний час земельна ділянка перебуває в оренді у ОСОБА_2 , про що внесені відповідні відомості до державного земельного кадастру.

Таким чином, громадянин РФ - ОСОБА_1 у 2002 році отримав вказану земельну ділянку сільськогосподарського призначення у приватну власність, 13 липня 2010 року це право власності зареєстрував, однак на теперішній час земельну ділянку не відчужив, хоча зобов`язаний був здійснити її відчуження.

Вказані порушення вимог земельного законодавства є триваючими, пов`язаними з тривалим, безперервним невиконанням ОСОБА_1 обов`язків, передбачених законом. Бездіяльність ОСОБА_1 характеризується тим, що не відчуження отриманої у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення по цей час та її фактична належність на праві власності іноземцю, є порушенням вимог закону.

В зв`язку з чим, просить припинити громадянину Російської Федерації - ОСОБА_1 , паспорт громадянина Російської Федерації - номер: НОМЕР_1 , виданий УМВС Росії по Ханти-Мансійському автономному округу - Югрі 01 жовтня 2019 року , код підрозділу 860-005, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4420987200:18:002:0017, площею 5,1200 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Білокуракинської селищної територіальної громади Сватівського району Луганської області (колишня територія Павлівської сільської ради Білокуракинського району Луганської області) , право власності на яку зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14 січня 2022 року (номер відомостей про речове право: 46238563, індексний номер:62934418 від 19 січня 2022 року), шляхом її конфіскації у власність держави, в особі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по справі.

В судовому засіданні прокурор та представник позивача - Головного управління Держгеокадастру у Луганській області підтримали обставини, викладені в позовній заяві, просили позов задовільнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав, жодних заяв та клопотань до суду не надіслав. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в порядку ст. 128 ЦПК України, шляхом оголошення на офіційному веб-порталі "Судова влада України", оскільки можливість надання доручення про вручення документів та виклик відповідача в судове засідання в порядку міжнародної правової допомоги відсутня, внаслідок повномасштабного вторгнення рф на територію України. Тому, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно правил ст.ст.280,287,288 ЦПК України - заочно. Представник позивача не заперечує проти винесення заочного рішення.

Третя особа в судове засідання не з`явився, про місце, день та час розгляду справи судом повідомлений належним чином через оголошення на офіційному веб-сайті "Судова влада України", про причини неявки суд не сповістив, заяв про розгляд справи в його відсутність не надходило.

Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст.5 ЦПК України).

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст.13 ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з вимогами ч.1,2 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, чи слід задовольнити позов або в позові відмовити (ст. 264 ЦПК України).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , згідно рішення органу місцевого самоврядування №4/24с24скл від 25 грудня 2002 року, отримав у приватну власність земельну ділянку з кадастровим номером 4420987200:18:002:0017 в Павлівській сільській раді Білокуракинського району Луганської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,1200 га. 13 липня 2010 року проведено державну реєстрацію права власності та видано державний акт на землю ЛГ №044812 від 13 липня 2010 року. 01 жовтня 2019 року відповідач набув громадянство РФ, йому видано паспорт № НОМЕР_1 . 14 січня 2022 року в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, державним реєстратором Новопсковської селищної ради Луганської області - Коваленком О.О., внесено запис до Реєстру про право власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку, номер відомостей про речове право 46238563, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2560558744209.

На даний час вищевказана земельна ділянка перебуває в оренді ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , про що внесені відповідні відомості до Державного земельного кадастру. Вказане підтверджується договорами оренди землі №01/2022 від 03 січня 2022 року, укладеним між власником земельної ділянки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відповідно до якого земельна ділянка з кадастровим номером 4420987200:18:002:0017, площею 5,1200 га, перебуває в оренді у ОСОБА_2 , про що внесені відповідні відомості до Державного земельного кадастру. Строк дії договору оренди складає 10 років.

03 січня 2022 року проведено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки. Записи про припинення права оренди відсутні. Таким чином, громадянин РФ - ОСОБА_1 у 2002 році отримав вказану земельну ділянку сільськогосподарського призначення у приватну власність, однак на теперішній час земельну ділянку не відчужив, однак зобов`язаний був здійснити її відчуження не пізніше 25 грудня 2003 року.

Згідно листа Управління державної міграційної служби України в Луганській області від 03 квітня 2023 року №4401.5-662/44.2-23 на запит керівника Старобільської окружної прокуратури Луганської області, перевіркою за обліками УДМС у Луганській області та інформаційною підсистемою «Іноземці та біженці» Єдиної інформаційно-аналітичної системи «Управління міграційними процесами» встановлено, що ОСОБА_1 , посвідкою на тимчасове/постійне проживання в Україні, паспортом громадянина України, паспортом громадянина України для виїзду за кордон не документувався.

Таким чином, громадянин російської федерації - ОСОБА_1 у 2002 році отримав вказану земельну ділянку сільськогосподарського призначення у приватну власність саме як іноземець, однак на теперішній час вказану земельну ділянку не відчужив, проте зобов`язаний була відчужити не пізніше 25 грудня 2003 року.

Інформацією ДМС України від 30 січня 2025 року підтверджується, що за наявними даними ДМС, місце проживання ОСОБА_1 , не встановлене.

Інформацією Мінсоцполітики України від 20 лютого 2025 року підтверджується, що інформація про ОСОБА_1 в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб, відсутня.

Згідно із ч. 1 «Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року №15 Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади який реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю), зокрема, в агропромисловому комплексі в частині дотримання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Таким чином, враховуючи зазначені положення законодавства саме ГУ Держгеокадастру у Луганській області є уповноваженим органом щодо здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності та в даному випадку, з урахуванням ч. ч. 2, 4 ст. 145 ЗК України, звернення до суду із позовом про конфіскацію земельної ділянки.

Враховуючи виявлені порушення та зазначені положення законодавства, керуючись ст.23 Закону України «Про прокуратуру», окружною прокуратурою Головному управлінню Держгеокадастру у Луганській області надіслано лист від 19 березня 2024 року №51-358вих-24 про виявлені порушення із вимогою вжити заходи щодо їх усунення, утому числі в судовому порядку. Разом із цим, уповноваженим державою органом заходи щодо конфіскації земельних ділянок в дохід держави не вжито, лише листом від 21 березня 2024 року повідомлено окружну прокуратуру про відсутність коштів на сплату судового збору як причину невжиття заходів, що дає підстави прокурору вживати заходи представництва інтересів держави в суді. Крім того, Головне управління Держгеокадастру у Луганській області у листі просить вжити заходи представницького характеру, спрямовані на захист інтересів держави.

Крім того, Головне управління Держгеокадастру у Луганській області у листі просить вжити заходи представницького характеру, спрямовані на захист інтересів держави. Зазначені причини не є поважними, свідчать про бездіяльність органу, уповноваженого державою на здійснення повноважень по захисту її інтересів та не дають підстав залишити без реагування зазначені порушення.

Враховуючи зазначене, подання Сватівською окружною прокуратурою позову в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Луганській області повністю узгоджується з вимогами ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 56 ЦПК України.

Аналогічні висновки щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави викладено у постановах Верховного Суду від 17.10.2018 року у справі N9 910/11919/17, від 17.03.2021 року у справі № 264/7493/18.

Так, згідно зі статтями 13, 14 Конституції України, земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Суб`єктами права приватної власності на землю відповідно до статті 80 Земельного кодексу України визначено громадян України та юридичних осіб. Проте з урахуванням змісту частини другої статті 81 та інших норм Земельного кодексу України суб`єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства.

Зокрема, іноземні громадяни та особи без громадянства відповідно до частини другої статті 81 Земельного кодексу України можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

Згідно із частиною 3 статті 81 Земельного кодексу України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини.

Відповідно до частини п`ятої статті 22 Земельного кодексу України набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог статті 130 цього Кодексу, а саме: іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення.

Разом з тим, за змістом частини четвертої статті 81 Земельного кодексу України, землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Поряд із цим, згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 145 ЗК України якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власникам протягом року з моменту переходу такого права.

Згідно пункту «е» ч. 1 ст. ст. 140 Земельного кодексу України, однією з підстав примусового припинення права власності на земельну ділянку є невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

У разі невиконання вимоги щодо відчуження земельної ділянки настають наслідки, передбачені ч. ч. 2, 4 ст. 145 Земельного кодексу України, а саме, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах.

У разі, якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Вимогами статті 181 ЦК України передбачено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (ч. 1 ст. 356 ЦК України).

Згідно зі статтею 361 ЦК України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

У постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 442/7505/4 (провадження № 61-4536св 18) Верховний Суд вказав, що частка в праві спільної часткової власності, що належить кожному зі співвласників, виступає не як частина речі та не як право на частину речі, а як частка в праві на всю річ як єдине ціле. Тобто право спільної часткової власності поширюється на все спільне майно, а частка в праві спільної часткової власності не стосується частки майна.

Конфіскація частки в праві на земельну ділянку у даному випадку переслідуватиме легітимну мету та є необхідною у демократичному суспільстві, оскільки порушуються законодавчі обмеження щодо перебування земель сільськогосподарського призначення у власності іноземців.

Враховуючи, що ОСОБА_1 не дотримано передбаченої земельним законодавством процедури щодо відчуження набутої у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення протягом року, така земельна ділянка з кадастровим номером 4420987200:18:002:0017, площею 5,1200 га (рілля), з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за межами населеного пункту на території Білокуракинської селищної територіальної громади Сватівського району Луганської області (колишня територія Павлівської сільської ради Білокуракинського району Луганської області), право власності на яку зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14 січня 2022 року (номер відомостей про речове право: 46238563, індексний номер рішення про державну реєстрацію: 62934418 від 19 січня 2022 року), підлягає конфіскації у власність держави.

Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель (ч. 4 ст. 145 ЗК України).

Пунктом 10 частини 1 статті 346 Цивільного кодексу України визначено конфіскацію як одну з підстав припинення права власності.

Згідно із статтею 354 Цивільного кодексу України до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом. Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом.

Частиною 6 статті 41 Конституції України визначено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

З огляду на характер спірних правовідносин, не вбачається невідповідності заходу втручання держави в право власності відповідача критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, так і порушення принципу пропорційності, які сформовані у сталій практиці ЄСПЛ.

Обраний спосіб захисту порушеного права власності на земельну ділянку, яку відповідач незаконно використовує, є ефективним та належним способом захисту порушених прав держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, як уповноваженого органу на здійснення функцій держави щодо конфіскації у власність держави земельних ділянок сільськогосподарського призначення та ділянок, призначених для ведення особистого селянського господарства, які незаконно використовуються іноземними громадянами, оскільки зазначений спосіб захисту чітко визначений частиною 4 статті 81 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 4 ст. 145 ЗК України конфісковані земельні ділянки за рішенням суду підлягають продажу на земельних торгах. Ціна проданих на земельних торгах земельних ділянок, за вирахуванням витрат, пов`язаних з їх продажем, виплачується їх колишньому власнику.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 , будучи іноземним громадянином, упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення (з 2002 року по теперішній час) не відчужив її, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, які підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, згідно п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання: як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ст. 141 ЦПК з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір в розмірі 3 028 гривень, сплачений останнім при подачі позовної заяви.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 2-5, 9-10, 12, 28, 131, 223, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Сватівської окружної прокуратури Луганської області в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про припинення права власності на земельну ділянку задовільнити.

Припинити громадянинуРосійської Федерації- ОСОБА_1 ,паспорт громадянинаРосійської Федерації-серія таномер НОМЕР_1 ,виданий 01жовтня 2019року УМВСРосії поХанти-Мансійськомуавтономному округуЮгра,проживаючому заадресою: АДРЕСА_2 , право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4420987200:18:002:0017, площею 5,1200 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Білокуракинської селищної територіальної громади Сватівського району Луганської області (колишня територія Павлівської сільської ради Білокуракинського району Луганської області), право власності на яку зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14 січня 2022 року (номер відомостей про речове право: 46238563, індексний номер рішення про державну реєстрацію: 62934418 від 19 січня 2022 року), шляхом її конфіскації у власність держави, в особі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Луганської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02909921, р/р UА048201720343140001000000839, банк: ДКСУ м. Київ, код ЄДРПОУ 02909921) судовий збір у розмірі 3 028 (трьох тисяч двадцяти восьми) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів, з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Інформація про учасників справи.

Позивач: Сватівська окружна прокуратура, код ЄДРПОУ 02909921, адреса: вул.Шевченка, буд.10, м.Сватове, Луганської області, в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Головного управління Держгеокадастру у Луганській області.

Відповідач: ОСОБА_1 , паспорт громадянина Російської Федерації - серія та номер НОМЕР_1 , виданий 01 жовтня 2019 року УМВС Росії по Ханти-Мансійському автономному округу Югра, проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 .

Третя особа: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований в с.Стативчине, Сватівського району, Луганської області.

Повний текст рішення суду виготовлений 08 квітня 2025 року.

Суддя: С.А.Янжула.