Рішення

від 04.04.2025 по справі 197/1052/24

ШИРОКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 197/1052/24

Провадження № 2/197/58/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2025 року с-ще Широке

Широківський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Панчука М.В.,

за участі секретаря судового засідання Гетьманенко О.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні у с-щі Широке цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Широківської селищної ради, третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, про визнання недійсним державного акта на право приватної власності на землю, визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Територіальної громади в особі Широківської селищної ради, у якому просить визнати державний акт на право приватної власності на землю серії І-ДП №074822, виданий 19.05.2000, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право власності на землю за Шр №4419 на ім`я ОСОБА_2 недійсними та визнати за ОСОБА_1 , як спадкоємицею першої черги за законом, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку, площею 7,293 га, яка розташована на території Широківської ОТГ Дніпропетровської області, Благодатнівського старостинського округу.

Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с-щі Широке Широківського (на цей час Криворізького) району Дніпропетровської області померла матір позивачки ОСОБА_3 , яка до дня своєї смерті була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 .

За життя ОСОБА_3 , на випадок своєї смерті, належним їй на праві приватної власності майном не розпорядилася і заповіт не складала. Після смерті спадкодавиці ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до якої входить земельна ділянка площею 7,293 га, яка розташована на території Широківської ОТГ Дніпропетровської області, Благодатнівського старостинського округу, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (пай № НОМЕР_1 ), право на яку за спадкодавцем підтверджувалося Державним актом на право приватної власності на землю серії І-ДП №074822, виданий 19.05.2000, зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право власності на землю за Шр №4419.

Маючи намір, прийняти в установленому законом порядку спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , а саме земельну ділянку площею 7,293 га, яка розташована на території Широківської ОТГ Дніпропетровської області, Благодатнівського старостинського округу призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (пай № НОМЕР_1 ), проте, отримала відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на зазначену земельну ділянку з наступних підстав.

У Державному акті на право приватної власності на землю спадкодавця серії І-ДП №074822, виданому 19.05.2000, зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право власності на землю за Шр №4419 допущена помилка в її імені, а по батькові, а саме ім`я спадкодавця помилково записане як « ОСОБА_4 », тоді як в свідоцтві про смерть серія НОМЕР_2 її ім`я правильно значиться як « ОСОБА_5 » і в по батькові спадкодавця в державному акті на землю помилково зазначене як « ОСОБА_6 », тоді як у свідоцтві про смерть серія НОМЕР_2 ім`я по батькові правильно значиться як « ОСОБА_7 ». Виправлення вчиненні на Державному акті на право приватної власності на землю державним нотаріусом не приймаються, адже вчинені з порушенням вимог законодавства.

Спадкова земельна ділянка площею 7,293 га у межах згідно з планом (пай № НОМЕР_1 ) передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і розташована на території Широківської ОТГ Дніпропетровської області, Благодатнівського старостинського округу, право на яку за спадкодавцем підтверджувалося Державним актом на право приватної власності на землю, І-ДП №074822, зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право власності на землю за Шр №4419, виданого 19.05.2000 на підставі рішення сесії Запорізької сільської ради №32 від 29.11.1999, була передана матері позивачки ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Головою Запорізької сільської ради Сніжко П.В. 11.01.2008 були внесені виправлення до Державного акту на право приватної власності на землю серія ДП Шр №8079 від 19.05.2000, а саме вчинено напис на державному акті про виправлення з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 » та з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 » відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 .

Саме через вище викладене позивачка вважає, що у неї як у спадкоємиці за законом померлої матері ОСОБА_3 , на сьогодні існують поважні та об`єктивні причини, з яких вона не могли в повному обсязі реалізувати свої цивільні спадкові права, зокрема переоформити свої спадкові права на вказану вище земельну ділянку. Тому, позивачка просять суд визнати виданий 19.05.2000 Державний акт на право приватної власності на землю серія І-ДП №074822 та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №4419 на ім`я померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 недійсними та визнати за ОСОБА_1 , як спадкоємицею за законом після померлої ОСОБА_3 , право власності на земельну ділянку площею 7,293 гектарів, яка розташована на території Широківської ОТГ Дніпропетровської області, Благодатнівського старостинського округу.

Ухвалою суду від 18.02.2025 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 14.03.2025 витребувано від державного нотаріуса Широківської ДНК Дніпропетровської області Горбаченко О.В. належним чином завірену копію спадкової справи, заведену щодо ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також витребувано від Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області належним чином завірені копії сертифікату на право на земельну частку (пай) із земель, які перебували у колективній власності КСП «Зелений Луг» на прізвище ОСОБА_3 , витяг з Журналу реєстрації сертифікатів направо наземельну частку(пай),який бипідтверджував реєстраціюсертифіката направо наземельну частку(пай)із земель,яка перебувалау колективнійвласності КСП"ЗеленийЛуг"на прізвище ОСОБА_8 ,а такожінші документи,з якимипов`язановиникнення правапомерлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 на земельнуділянку площею7,293га,яка розташованана територіїШироківської ОТГДніпропетровської області,Благодатнівський старостинськийокруг тапризначена дляведення товарногосільськогосподарського виробництва(пай№ 355).

В підготовче засідання позивач не з`явився, будучи належно повідомленим про дату, час та місце проведення засідання. Заяв, клопотань від позивача не надходило.

Представник відповідача Широківської сільської ради в підготовче засідання не з`явився. Згідно поданої заяви просить розгляд справи проводити у відсутності представника сільської ради. Зазначив, що позовні вимоги визнають, не заперечують проти задоволення позову.

Представник третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області підготовче засідання не з`явився, будучи належно повідомленим про дату, час та місце проведення засідання. На виконання ухвали суду надав затребувану судом інформацію та копії відповідних документів.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу. Частинами 3, 4 ст. 200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

З урахуванням того, що до розгляду справи по суті від відповідача надійшла заява про визнання позову, судом постановлено ухвалу про розгляд справи по суті та ухвалення рішення у справі з підстав визнання відповідачем позову, і прийняття такого визнання судом.

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, всебічно, повно та об`єктивно дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані докази як окремо, так і в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

За життя ОСОБА_3 , на випадок своєї смерті, належним їй на праві приватної власності майном не розпорядилася і заповіт не складала.

Після смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина, яка складається, з:

права власності на земельну ділянку площею 7,293 га, яка розташована на території Широківської ОТГ Дніпропетровської області, Благодатнівського старостинського округу призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (пай № НОМЕР_1 ), право на яку за спадкодавцем підтверджувалося Державним актом на право приватної власності на землю серії І-ДП №074822, зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право власності на землю за Шр №4419.

З матеріалів справи встановлено, що позивачка звернулася із заявою про прийняття спадщини, на підставі чого заведена спадкова справа № 44397075 (а.с. 67-78).

Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії виданої державним нотаріусом Широківської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Горбаченко О.В. від 20.07.2023 позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 на належну їй земельну ділянку на території Благодатнівськогї сільської ради, Криворізького (Широківського) району Дніпропетровської області, оскільки законодавством не передбачена можливість внесення змін та виправлень до державних актів на право приватної власності на земельну ділянку, а при допущенні помилок під час заповнення державних актів на право приватної власності на земельну ділянку, останній не підлягає державній реєстрації, а бланк вважається зіпсованим (а.с. 19, 78).

При видачі свідоцтва про право на спадщину підпункт 4.14 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій зобов`язує нотаріуса перевіряти: факт смерті спадкодавця; час і місце відкриття спадщини; наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом; прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб; склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. Для підтвердження вказаних обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.

Громадяни та юридичні особи відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України набувають право власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 126 Земельного кодексу України в редакції, яка діяла до 01.01.2013, документом, що посвідчує право власності на земельну ділянку, є державний акт на право власності.

На виконання Ухвали Широківського районного суду Дніпропетровської області від 18.02.2025 Головним управлінням держгеокадастру у Дніпропетровській області надано інформацію, згідно якої оригінал сертифікату на земельну ділянку (пай) №0375145, зареєстрований у Книзі реєстрації видачі сертифікатів на право на земельний пай членам КСП «Зелений Луг» Широківського району Дніпропетровської області 09.12.1999 та виданого на ім`я ОСОБА_3 на земельну частку (пай) розміром 7,69 в умовних стандартних гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), розташованої на території КСП «Залений Луг» Широківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області оригінал відсутній. В книзі реєстрації видачі сертифікатів на право на земельний пай членам КСП "Зелений Луг" наявний запис № 0521 від 09.12.1999 про ОСОБА_3 , кошове НОМЕР_3 , 7,69, 27579, №498-р 04.12.1998 (а.с. 59-66).

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно п. 11 ч. 1 ст. 346 ЦК України однією із підстав припинення права власності є смерть власника.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно із ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Судом встановлено, що позивачка звернулася до суду з позовом про визнання права власності за законом, таким чином реалізувавши свої права на захист майнових прав.

Згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Отже, держава бере на себе обов`язок у забезпеченні реалізації та захисту права на власність.

Відповідно до ч. 1 ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Враховуючи, що неотримання свідоцтва про право на спадщину не залежить від волі позивача та причина неотримання останніх є об`єктивною, а відтак на державу покладений обов`язок у її вирішенні.

Як вбачається із ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Однією з підстав набуття права власності є спадкування.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно свідоцтво про народження НОМЕР_4 від 15.04.1955 ОСОБА_9 є донькою ОСОБА_3 , актовий запис №51 (а.с. 9).

02 квітня 1976 року ОСОБА_9 уклала шлюб з ОСОБА_10 , та отримала прізвище після державної реєстрації шлюбу « ОСОБА_11 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_5 від 02.04.1976, актовий запис №390 (а.с. 10).

02 лютого 2013 року ОСОБА_12 уклала шлюб з ОСОБА_13 , та отримала прізвище після державної реєстрації шлюбу « ОСОБА_14 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_6 від 02.02.2013, актовий запис №100 (а.с. 11).

Суд дослідив спадкову справу та відомості щодо відсутності заповітів, та встановив, що спадкова справа, зведена на ОСОБА_3 (а.с. 67-78). З дослідженої інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №805032996 від 18.03.2025 встановлено відсутність заповітів у ОСОБА_3 (а.с 69).

Беручи до уваги встановлені судом обставини, суд приходить до висновку, що спадкоємицею за законом після смерті ОСОБА_3 є її донька ОСОБА_1 відомості щодо інших осіб, які вправі претендувати після смерті ОСОБА_15 в порядку спадкування повністю або частково на земельні ділянки в ході судового розгляду не встановлено, що об`єктивно підтверджується матеріалами справи, поясненнями позивачів та не оспорюється відповідачем.

А отже, ОСОБА_1 є спадкоємицею за законом після смерті ОСОБА_3 належним чином оформила свої спадкові права, так як звернулася у встановлений строк з відповідною заявою до нотаріуса.

З огляду на те, що ОСОБА_1 є спадкоємицею першої черги, щодо майна після смерті її матері ОСОБА_3 , враховуючи визнання відповідачем позову, суд зробив висновок про обґрунтованість позову, а відтак наявність підстав для визнання за позивачем права власності на земельну ділянку.

Відповідно до статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 , виданим виконавчим комітетом Чапаєвської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області від 11.01.2008, актовий запис № 02 (а.с. 12).

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №449 від 02.04.2002 «Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою» затверджено форму державного акта на право власності на землю та не передбачено можливість внесення змін/виправлень до вже виданих державних актів. Крім того, Постановою визначено, що раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю, державні акти на право власності на земельну ділянку та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

Статтею 23 ЗК України від 18 грудня 1990 року (втратив чинність з 01.01.2002) встановлено, що право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Відповідно дост.22ЗК України,право власностіна землювиникає післяодержання документа,що посвідчуєце право. Право власності на землю посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими радами.

Відповідно п. 3.5 Наказу Державного комітету України по земельних ресурсах №28 від 15.04.93 у разі зміни меж, розміру, цільового призначення та умов надання земельних ділянок, що відбулися після видачі державного акта, до нього вносяться ці зміни, які фіксуються на плані зовнішніх меж і на останній сторінці державного акта.

Зміни на плані зовнішніх меж викреслюються чорною тушшю, а старі межі перекреслюються червоною тушшю. Всі зміни вносяться одночасно в обидва примірники державного акта.

Кожний запис про зміну меж, площі, цільового призначення та умов надання земельної ділянки посвідчується інженером-землевпорядником сільської, селищної, міської Ради народних депутатів або відділу земельних ресурсів районної державної адміністрації.

Тобто єдиними змінами, які можуть бути внесені до держаного акту є зміни, що стосуються меж, розміру, цільового призначення та умов надання земельних ділянок, а відтак вказаний Державний акт на право приватної власності на землю серії І-ДП №074822, виданий 19.05.2000 та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за Шр № 4419 на ім`я ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , виправлено головою сільської ради ОСОБА_16 ім`я і по батькові на - ОСОБА_17 , із посиланням на свідоцтво про смерть серії НОМЕР_7 , виданого виконкомом Чопаєвської с/ради 11.01.2008 є недійсним.

З огляду на те, що ОСОБА_1 є спадкоємицею першої черги після своєї матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та суд зробив висновок про обґрунтованість позову, а відтак наявність підстав для визнання за позивачем права власності на земельну ділянку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10-13, 76-81, 89, 206, 247, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

позов ОСОБА_1 (ідентифікаційнийкод НОМЕР_8 ,місце проживання: АДРЕСА_2 )до Територіальноїгромади вособі Широківськоїселищної ради(місцезнаходження:Дніпропетровська область,Криворізький район,с-щеШироке,вул.Соборна,107,код ЄДРПОУ:04339729),третя особа-Головне управлінняДержгеокадастру уДніпропетровській області(місцезнаходження:Дніпропетровська область,м.Дніпро,вул Філософська,39-А,код ЄДРПОУ:39835428),про визнаннянедійсним державногоакта направо приватноївласності наземлю,визнання прававласності наземельну ділянкув порядкуспадкування зазаконом задовольнити.

Визнати недійсним Державний акт на право приватної власності на землю серії І-ДП № 074822, виданий 19 травня 2000 року та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за Шр № 4419 на ім`я ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , виправлено головою сільської ради Сніжко П.В. ім`я і по батькові на - ОСОБА_17 , із посиланням на свідоцтво про смерть серії НОМЕР_7 , виданого виконкомом Чопаєвської с/ради 11 січня 2008 року.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на земельну ділянку, площею 7,293 га, у межах згідно з планом (пай № НОМЕР_1 ), яка передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і розташована на території Благодатнівського старостинського округу Широківської об`єднаної територіальної громади Криворізького району Дніпропетровської області (станом на 29 листопада 1999 року - Запорізької сільської ради Широківського району Дніпропетровської області).

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення - 08.04.2025.

Суддя М.В. Панчук