Ухвала від 25.03.2025 по справі 392/2122/23

Справа № 392/2122/23

Провадження № 4-с/392/3/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2025 року м. Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Бадердінової А.В., секретар судових засідань Покуц І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Усатенко В.Ю. на бездіяльність заступника начальника Маловисківського відділу державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Драган Наталії Миколаївни, боржник Злинська сільська рада Новоукраїнського району Кіровоградської області у справі № 392/575/21

за участю:

представника стягувача адвоката Усатенка В.Ю.,

заступника начальника Маловисківського відділу державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Драган Н.М.;

представника боржника Злинської сільської ради Новоукраїнського району - Миценка Д.О.,

ВСТАНОВИВ:

Представник стягувача ОСОБА_1 - адвокат Усатенко В.Ю. звернувся до суду зі скаргою, в якій просив:

1) визнати протиправною бездіяльність заступника начальника Маловисківського відділу державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Драган Н.М., щодо невжиття заходів примусового виконання рішення визначених Законом України «Про виконавче провадження» з метою виконання рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 23.12.2021 року у справі № 392/575/21 про зобов`язання Злинську сільську раду Маловисківського району Кіровоградської області виділити у натурі (на місцевості) ОСОБА_1 земельну ділянку у розмір 4,10 умовних кадастрових гектарів, розташовану на території Злинської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області;

2) зобов`язати заступника начальника Маловисківського відділу державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Драган Н.М., вжити заходи примусового виконання рішення визначені Законом України «Про виконавче провадження» з метою виконання рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 23.12.2021 року у справі № 392/575/21 про зобов`язання Злинську сільську раду Маловисківського району Кіровоградської області виділити у натурі (на місцевості) ОСОБА_1 земельну ділянку у розмір 4,10 умовних кадастрових гектарів, розташовану на території Злинської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області;

3) стягнути з Маловисківського відділу державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі.

В обґрунтуванняскарги зазначив, що рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 21.11.2017 року у справі № 392/1368/17 за позивачем визнано право на земельну частку (пай), площею 4,10 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), розташовану на території Злинської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, у землі, яка перебувала у колективній власності пайового колективного господарства «Перше Травня». Після набрання чинності вказаного рішення, позивач неодноразово звертався із заявою до Злинської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області з проханням виділити йому в натурі вказану земельну ділянку і тим самим виконати рішення Маловискіського районного суду Кіровоградської області. Але на заяви надавались відповіді про те, що вільних земельних ділянок немає і тому вказане рішення суду не виконується. Таким чином, було відмовлено у виконанні рішення суду. Відповідно до інформаційної довідки від 06.08.2020 року № 333 та додатків до неї КСП «1 Травня» не розпайовано 35,62 га та передано вказані землі в оренду.

Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 23.12.2021 року у справі № 392/575/21 зобов`язано Злинську сільську раду Маловисківського району Кіровоградської області виділити у натурі (на місцевості) ОСОБА_1 земельну ділянку у розмірі 4,10 умовних кадастрових гектарів, розташовану на території Злинської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області. На виконання вказаного рішення відкрито виконавче провадження № 68869038.

Стягувач відповідно до Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» має право на земельну частку (пай), пайового колективного господарства «Перше Травня», розміром 4,10 га.

Рішенням Злинської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області від 07.04.2023 року № 1170 «Про виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю) гр. ОСОБА_1 » ОСОБА_1 виділено земельну ділянку.

Проте, Злинська сільська рада виділила земельну ділянку не зі складу сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сінокоси або пасовища), а земельну ділянку території колишньої ферми з залишками бетонного фундаменту та будівельних матеріалів від ферми, яка не відноситься до складу сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сінокоси або пасовища).

Тобто, при виділені стягувачу земельної ділянки рішенням Злинської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області від 07.04.2023 року № 1171 «Про виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю) гр. ОСОБА_1 » боржник порушив норми закону та вчинив дії не на виконання судових рішень, а з метою ухилення від виконання рішення суду.

Згідно з листами ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 15.07.2022 року та від 25.04.2023 року, виділена стягувачу земельна ділянка відноситься до несільськогосподарських угідь, зайнятими господарськими будівлями і дворами.

Відповідно до висновку експерта від 19.07.2023 року зазначено, що за результатами візуального обстеження проведеного на місцевості 29.06.2023 року було виявлено, що на земельній ділянці, яка запропонована сільською радою до виділення земельної частки (паю) ОСОБА_1 у натурі (на місцевості), станом на момент її обстеження, розташовані залишки зруйнованих будівель, які, наразі поросли непрохідними хащами дерев та чагарників та додані фото. Склад угідь земельної ділянки, яка запропонована Злинською сільською радою ОСОБА_1 до виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), що зображена на графічних матеріалах, доданих до рішення Злинської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області № 1171 від 07.04.2023 року, не відноситься до сільськогосподарських угідь.

З викладеного, на думку представника стягувача, вбачається, що Злинська сільська рада не виконує рішення суду та не вживає жодних заходів направлених на виконання рішення суду, а навпаки вчиняє активні дії направлені на ухилення від виконання рішення суду.

Враховуючи зазначене, стягувач подав заяву до Маловисківського ВДВС з наданням відповідних доказів та висновку експерта. На вказану заяву державний виконавець не вчинив жодних заходів направлених на виконання рішення суду, про що повідомив листом від 12.09.2023 року. Бездіяльність державного виконавця була оскаржена до УЗПВР у Кіровоградській області. На вказану скарга надана відповідь від 31.10.2023 року. Станом на 01.12.2023 року рішення суду не виконане, державний виконавець Маловисківського ВДВС Драган Н.М. не вчиняє жодних заходів направлених на примусове виконання рішення суду, а навпаки своєю бездіяльністю сприяє Злинській сільській раді в ухиленні від виконання рішення суду.

З посиланням на ст. 55, 129-1 Конституції України, ст. 1, ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 7 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»,ч. 2, 4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст. 183, 452 ЦПК України, рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26.06.2013 року, № 18-рп/2012 від 13.12.2012 року, № 11-рп/2012 від 25.04.2012 року, № 8-рп/2002 від 07.05.2002 року, № 10-р/2018 від 23.11.2018 року, постанови Верховного Суду у справах № 2-15/2003 від 11.09.2019 року, № 619/562/18 від 20.01.2021 року, № 760/19348/20 від 22.12.2021 року, № 127/2-2177/2005 від 23.10.2019 року, № 589/6044/13 від 08.07.2020 року, п.п. 46,48, 51, 53, 54 рішення ЄСПЛ від 15.10.2009 року в справі «Іванов Ю.М. проти України», представник заявника, вважає протиправною бездіяльність державного виконавця, а тому просив суд скаргу задовольнити.

Начальник Маловисківського відділу ДВС у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кавун В.В. подав до суду письмові заперечення на скаргу, в яких просив в задоволені скарги відмовити в повному обсязі. На обґрунтування позиції зазначив, що Маловисківський ВДВС не погоджується з доводами представника ОСОБА_1 , оскільки рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області 23.12.2021 року у справі № 392/575/21 зобов`язано Злинську сільську раду Новоукраїнського району Кіровоградської області виділити в натурі (на місцевості) ОСОБА_1 земельну ділянку на території Злинської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області у розмірі 4,10 умовних кадастрових гектарів, 18.05.2022 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження № 68869038 стосовно примусового виконання даного рішення. Постанова направлена боржникові та сторонам 31.05.2022 року. На підставі ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем зобов`язано Злинську сільську раду виконати рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 23.12.2021 року в справі № 392/575/21.

На виконання рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 23.12.2021 року в справі № 392/575/21 року сесія Злинської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області прийняла 21.01.2022 року рішення № 980 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянину ОСОБА_1 » та виділила земельну ділянку згідно з графічних матеріалів з публічної кадастрової карти України. Не погодившись з рішенням Злинської сільської ради № 980 від 21.02.2022 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Кіровоградського окружного суду про визнання та скасування даного рішення сесії. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.03.2023 року позов ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення сесія Злинської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області від 21.01.2022 року № 980 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянину ОСОБА_1 ».

Злинською сільською радою Новоукраїнського району Кіровоградської області прийнято рішення № 1170 від 07.04.2023 року «Про виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю) ОСОБА_1 ».

В подальшому ОСОБА_1 звернувся з позовом до Кіровоградського окружного адміністративного суду про скасування рішення Злинською сільскою радою Новоукраїнського району Кіровоградської області № 1170 від 07.04.2023 року «Про виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю) ОСОБА_1 ». Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 року по справі № 340/3777/23 в задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі.

Вказав, що в рішенні Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 року по справі № 340/3777/23 встановлено наступне:

- рішенням Злинської сільскої ради Новоукраїнського району Кіровоградської області № 1170 від 07.04.2023 року «Про виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю) ОСОБА_1 » виділено в натурі (на місцевості) земельну ділянку на території Злинської сільскої ради Новоукраїнського району Кіровоградської області у розмірах 4.10 умовних кадастрових гектарів. Визначено (уточнено) місце розташування земельної ділянки із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно графічних матеріалів з публічної кадастрової карти України. Запропоновано звернутися до проектної організації щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі для замовлення та виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Вказане формулювання Злинської сільської ради має тотожний зміст резолютивної частини рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 23.12.2021 року в справі № 392/575/21;

- позивач має право на земельну частку (пай) колективного господарства «Перше Травня», яка розташована на території Злинської сільської ради Новоукраїнського району розміром 4.10 умовних кадастрових гектарів, що встановлено рішенням суду, але яка саме це земельна ділянка рішенням суду не визначено;

- оскільки владна компетенція щодо виділення земельної ділянки для позивача належить Злинській сільській раді , що встановлено рішенням суду, яким зобов`язано її це зробити, суд вважає, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем в межах повноважень в розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України;

- земельна ділянка, на яку ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту відведення є земельною ділянкою сільськогосподарського призначення комунальної власності з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Документальних доказів, що на ній розташоване нерухоме майно в розумінні ст. 181 ЦК України не надано;

- законодавство не містить заборони виділяти в натурі власникам паїв землі сільськогосподарського призначення під господарськими дворами, які не є об`єктами нерухомого майна;

- у рішенні Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 23.12.2023 року, на виконання якого прийнято спірне рішення Злинською сільською радою, не йдеться про зобов`язання виділити пай чи то землю сільськогосподарських угідь, оскільки в резолютивній частині судового рішення йдеться про зобов`язання виділити в натурі земельну ділянку у розмірі 4.10 умовних кадастрових гектари.

На даний час рішення Злинської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області є чинним, ОСОБА_1 , станом на 14.12.2023 року, для погодження або затвердження документації стосовно визначеної в рішенні земельної ділянки до сільської ради не звертався.

З посиланням на ст. 74 Закону України « Про виконавче провадження» просив в задоволені скарги представника ОСОБА_1 на бездіяльність заступника начальнику відділу Драган Н.М. стосовно примусового виконання рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 23.12.2021 року у справі № 392/575/21, відмовити в повному обсязі.

Представник боржника Злинської сільськоїради Новоукраїнськогорайону Кіровоградськоїобласті НедолужкоО. подав до суду письмові пояснення, в яких зазначив, що Злинська сільська рада на виконання рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 23.12.2021 року в справі № 392/575/21 прийняла рішення № 1170 від 07.04.2023 року «Про виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю) ОСОБА_1 ». Рішення сільської ради № 1170 від 07.04.2023 року після оскарження в Кіровоградському окружному адміністративному суді визнано законним. Приймаючи рішення про виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки у розмірі земельної ділянки на підставі рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 23.12.2021 року у справі № 392/575/21, відповідач діяв на підставі та у спосіб, передбачені чинним законодавством, розпочавши процес щодо її формування як об`єкта цивільного права, за процедурою та етапами, визначеними законодавством. Звернув увагу, що в резулятивній частині рішення Маловисківського районного суду Кіровградської області від 23.12.2021 року у справі № 392/575/21 не зазначено, яка саме ділянка повинна виділятися згідно зазначеного рішення та її місце розташування. Дане рішення суду ОСОБА_1 не оскаржувалося, що свідчить про погодження з резолютивною частиною рішення суду. Вказав, що ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 17.07.2024 року в справі № 392/575/21 відмовлено у задоволені заяви ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення від 23.12.2021 року (залишеною без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 09.10.2024 року) та визначено рішення таким , що є зрозумілим для виконання. Тому вважає, що рішення сільської ради № 1170 від 07.04.2023 року є таким, що відповідає законодавству та винесено у відповідності з рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 23.12.2021 року у справі № 392/575/21.

В судовому засіданні представник стягувача просив скаргу задовольнити в повному обсязі, з підстав викладених в ній. При цьому, зауважив, що державний виконавець не вживає заходів встановлених законом щодо виконання рішення суду, та його бездіяльність сприяє Злинській сільській раді в ухиленні від виконання рішення суду. Звертав увагу на п. 3 рішення, відповідно якій запропоновано ОСОБА_1 звернутися до проектної організації (землевпорядної організації із землеустрою) щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі ( на місцевості), для замовлення та виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та подати її на погодження та затвердження до Злинської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області. Натомість надана в порядку виконання зазначеного рішення земельна ділянка виділена не із земель, що підлягають розпаюванню та не зі складу сільськогосподарських угідь. Повідомив, що в проекті роздержавлення земель КСП зазначено склад угідь виділеної ОСОБА_1 земельної ділянки: під господарськими будівлями і дворами. Зазначив, що на виділеній земельній ділянці відсутні об`єкти, вказана земельна ділянка захаращена залишками бетонного фундаменту та будівельних матеріалів від ферми та асфальтного покриття, натомість представник боржника стверджує про відсутність об`єктів, а не залишків та чагарників.

Заступник начальника Маловисківського відділу державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Драган Н.М. в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні скарги з підстав зазначених в поданих раніше до суду письмових заперечень на скаргу. Додатково зазначила, що здійснює виконання виконавчого листа № 392/575/21, виданого 01.02.2022 року Маловисківським районним судом Кіровоградської області, саме так як зазначено в ньому. Державний виконавець не має повноважень перевіряти виділену сільською радою земельну ділянку.Оскільки в резолютивній частині рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 23.12.2021 року № 392/575/21 відсутні вказівки про зобов`язання виділити ОСОБА_1 4.10 га саме сільськогосподарських угідь, тому вважає дії боржника (винесення Злинською сільською радою рішення № 1170 від 07.04.2023 року) спрямованими на виконання зазначеного рішення суду.

Представник боржника - Злинської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області начальник відділу юридичного забезпечення та земельних відносин Миценко Д.О. в судовому засіданні заперечив обставини, які викладалися представником заявника та просив відмовити в задоволенні скарги. В обґрунтування позиції зазначив, що рішенням сесії Злинської сільської ради № 1170 від 07.04.2023 року на виконання рішення суду № 392/575/21, було виділено земельну ділянку в натурі на місцевості, площею 4,10 га на території Злинської сільської ради, як зазначалось в резолютивній частині рішення. Також, вказаним рішенням визначено розташування земельної ділянки та її цільове призначення і запропоновано ОСОБА_1 звернутися до проектної організації щодо виділення земельних часток (паїв) в натурі. Вказав, що цільове призначення земельної ділянки не змінювалося, а вид угідь не визначено. Після роздержавлення земель КСП, жодних проектів землеустрою, щодо вказаної земельної ділянки сільською радою не затверджувалося, склад угідь даної земельної ділянки не змінювався. Зазначив, що у Державному реєстрі прав на нерухоме майно та Державному кадастровому реєстрі, зазначена земельна ділянка несформована. Злинська сільська рада чітко виконала рішення суду, згідно його резолютивної частини. Повідомив, що у сільської ради відсутні письмові докази розташування об`єктів на даній земельній ділянці. Оскільки на виконання ухвали суду від 16.01.2025 року сільська рада надала письмові пояснення, тому інших додаткових усних пояснень представник немає.

Судом встановлено, що рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області в справі № 392/1368/17 від 02.11.2017 року за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано право на земельну частку ( пай), площею 4,10 га. в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі ( на місцевості), розташовану на території Злинської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, у землі, яка перебувала у колективній власності Пайового колективного господарства " Перше Травня" (а.с. 13-14).

Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області в справі № 392/575/21 від 23.12.2021 року зобов`язаноЗлинську сільськураду Маловисківськогорайону Кіровоградськоїобласті виділитиу натурі(намісцевості) ОСОБА_1 земельнуділянку урозмірі 4,10умовних кадастровихгектарів,розташовану натериторії Злинськоїсільської радиМаловисківського районуКіровоградської області. Відповідномотивувальної частинирішення встановлено,що правопозивача наземельну частку(пай)встановлено рішеннямсуду,яке маєпреюдиційне значення,а повноваженнящодо реалізаціїтакого правапозивача,в силувимог ст.122ЗК України,покладені насільські,селищні,міські ради (а.с.15-18).

Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 18.05.2022 року в межах ВП № 68869038, винесеної заступником начальника Маловисківського відділу державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Драган Н.М. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 392/575/21 виданого 01.02.2022 року Маловисківським районним судом Кіровоградської області про зобов`язання Злинської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області виділити в натурі (на місцевості) ОСОБА_1 земельну ділянку у розмірі 4,10 умовних кадастрових гектарів, розташовану на території Злинської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області (а.с. 20).

Згідно інформації про виконавче провадження № 68869038 від 01.12.2023 року, станом на дату отримання зазначеної інформації проведено наступні виконавчі дії: відкрито виконавче провадження 18.05.2022 року, стягнення з боржника витрат виконавчого провадження 18.05.2022 року, стягнення виконавчого збору 18.05.2022 року (а.с. 21).

Відомостями інформаційної довідки № 333 від 06.08.2020 року, підтверджується, що Злинська сільська рада повідомляє про наявність та склад земель сільськогосподарського призначення на території Злинської сільської ради. Пунктом 4 зазначеної довідки визначено, що передано в оренду громадянам для ведення сільськогосподарського товарного виробництва (договора оренди заключні з Маловисківською РДА) на території бувших: КСП «Свердлова» -21,32 га, КСП «1 Травня» -4 га (кладовище), КСП « 1 травня» -35,62 га (а.с. 22-23).

Відповідно до рішення Злинської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області № 1170 від 07.04.2023 року, розглянувши рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 23.12.2021 року по справі № 392/575/21, вирішено:

1.Виділити в натурі (на місцевості) ОСОБА_1 земельну ділянку на території Злинської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської областіу розмірах 4,10 умовних кадастрових гектарів.

2. Визначити (уточнити) місце розташування земельної ділянки на території Злинської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно графічних матеріалів з публічної кадастрової карти України, що додаються.

3. Запропонувати ОСОБА_1 звернутися до проектної організації (землевпорядної організації із землеустрою) щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), для замовлення та виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та подати її на погодження та затвердження до Злинської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області.

4. Рішення ХІІІ сесії VІІІ скликання Злинської сільської ради Новоукраїснького району Кіровоградської області від 21.01.2022 року № 980 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 » вважати скасованим на підставі рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.03.2023 року по справі № 340/3164/22.

Зазначене рішення винесено на підставі п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», п. б 12,п. гст. 81, ст. 116, п.2 ст. 78, ст. 125, 126, п.п. г,і ї, ст. 211 Земельного кодексу України, Закону України « Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), ст. 25, 26, 27, 50, 51 Закону України «Про землеустрій», п. 1ст. 21, 22 Закону України «Про державний земельний кадастр», враховуючи висновки постійної комісії Злинської сільської ради з питань земельних відносин, природокористування, планування територій, будівництва, архітектури, охорони памяток, історичного середовища, благоустрою, комунальної власності, житлово-комунального господарства, енергозбереження та транспорту (а.с. 24-25).

Згідно повідомлення начальника Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області Мороз О. від 15.07.2022 року № ПІ-72/0-70/0/63-22 земельна ділянка, яка зазначена на доданих до заяви картографічних матеріалах, відносилась до земель КСП «Перше Травня» Злинської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області. Відповідно до наявного «Проекту роздержавлення земель КСП «Перше Травня» та схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) та організації території колишнього КСП «Перше Травня» Злинської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області запропонована до відведення земельна ділянка відноситься до земель сільськогосподарського призначення комунальної (колективної) форми власності, з визначенням складу угідь під господарськими будівлями і дворами (а.с. 26).

Відповідно до повідомлення начальника відділу № 3 Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області Управління надання адміністративних послуг Прижигалінського О. № Л-317/0-0.555,3-312/301-23 від 25.04.2023 року, відповідно до ЗК України, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва визначаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції. До сільськогосподарських угідь належать рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги. Землі під господарськими дворами відносяться до земель сільськогосподарського призначення, але не є орними землями чи іншими сільськогосподарськими угіддями. Визначення земель, придатних для потреб сільського господарства проводиться на підставі даних державного земельного кадастру. З матеріалів поданих ОСОБА_1 , дані земельні ділянки є землями сільськогосподарського призначення, несільськогосподарські угіддя, зайняті господарськими будівлями і дворами (а.с. 27).

Згідно висновку експерта № 7/07/23 від 19.07.2023 року за результатами проведення експертизи з питань землеустрою, склад угідь земельної ділянки, яка запропонована Злинською сільською радою Новоукраїнського району Кіровоградської області ОСОБА_1 до виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), що зображена на графічних матеріалах, доданих до рішення Злинською сільською радою Новоукраїнського району Кіровоградської області № 1170 від 07.04.2023 року, не відноситься до сільськогосподарських угідь, а отже не відповідає вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування при виділенні земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) станом на дату прийняття зазначеного рішення. Відповідно до зазначеного висновку судовий експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України за надання завідомо неправдивого висновку. Висновок підготовлений для подання до суду (а.с. 28 на звороті). Крім того, з дослідницької частини висновку вбачається, що за результатами візуального обстеження проведеного на місцевості 29.06.2023 року було виявлено, що на земельній ділянці, яка запропонована сільськогосподарською радою до виділення земельної частки (паю) ОСОБА_1 у натурі (на місцевості), станом на момент її обстеження, розташовані залишки зруйнованих будівель (споруд), які, наразі, поросли непрохідними хащами дерев та чагарників (див. фото 1,2,3,4). Згідно визначень сільськогосподарських угідь (рілля, пасовища, сіножаті, багаторічні насадження), що містяться в додатку 4 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року № 1051, жодне з наведених не містить посилання на розташування (розмішення) будь-яких залишків будівель чи споруд на ділянках сільськогосподарських угідь (а.с. 32 на звороті).

19.08.2023 року представник стягувача - адвокат Усатенко В.Ю., діючи в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Маловисківського ВДВС у Новоукраїнському районі Кіровоградської області ПМУ Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою про вжиття заходів примусового виконання рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області № 392/575/21 (а.с.34).

Згідно повідомлення начальника Маловисківського ВДВС у Новоукраїнському районі Кіровоградської області ПМУ Міністерства юстиції (м. Одеса) Кавун В.В. № 17162 від 12.09.2023 року, заявником не було дотримано процедури подання до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та отримання технічної документації на земельну ділянку та отримання витягу з ДЗК для звернення до відповідної сільської ради з заявою про затвердження технічної документації на відповідну земельну ділянку (а.с. 36-37).

14.10.2023 року представник стягувача - адвокат Усатенко В.Ю., діючи в інтересах ОСОБА_1 звернувся до начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області ПМУ Міністерства юстиції (м. Одеса) із скаргою на бездіяльність начальника Маловисківського ВДВС у Новоукраїнському районі Кіровоградської області ПМУ Міністерства юстиції (м. Одеса) Кавун В.В. щодо невжиття заходів примусового виконання рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області № 392/575/21 та зобов`язання вжити заходи примусового виконання рішення (а.с. 38).

Відповідно до повідомлення начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області ПМУ Міністерства юстиції (м. Одеса) Горбатюк Д. № 43571/27.2-38 від 31.10.2023 року при розгляді звернення ОСОБА_2 встановлено недотримання вимог ст. 74 «Про виконавче провадження» (а.с. 40).

Згідно довідки Злинської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області № 117 від 28.02.2025 року (наданої на виконання ухвали суду), запропонована до виділення земельна ділянка є паєм та виділяється з земельних ділянок, що підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв). Зазначена земельна ділянка належала на праві колективної власності пайовому колективному господарству (ПКГ Перше Травня) та знаходиться за межами с. Злинка, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; об`єкти як і інформація про їх розташування на даній земельній ділянці, а також інформація про реєстрацію будь-яких об`єктів на даній земельній ділянці відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у Злинської сільської ради відсутня.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали скарги та докази у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами ст.129-1Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі ст.18ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Розділом VIIЦПК України унормований судовий контроль за виконанням рішень.

Згідно зі ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутись до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах.

Так, відповідно до ст. 447 ЦПК, ч. 1 ст. 19, ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» право на оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК, мають сторони виконавчого провадження, якщо вважають, що порушено їх права чи свободи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 року у справі № 904/7326/17 вказано, що право сторони виконавчого провадження на звернення зі скаргою до суду пов`язане з порушенням прав такої сторони під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 10Закону України«Про виконавчепровадження»,визначено,що заходамипримусового виконаннярішень є,зокрема , інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно п.1ч.2ст.18Закону України«Про виконавчепровадження» виконавецьзобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно доч.3ст.18ЗаконуУкраїни«Про виконавчепровадження»виконавецьпід часздійсненнявиконавчогопровадження маєправо: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення.

В ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням верховенства права, обов`язковості виконання рішень, законності, диспозитивності, справедливості, неупередженості та об`єктивності, гласності та відкритості виконавчого провадження, розумності строків виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку , передбаченому законом.

Згідно із ч. 1, 2 ст.451ЦПКУкраїни за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Відтак, ЦПК України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю за виконанням судових рішень виключно шляхом розгляду скарг на дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця та за результатами розгляду, у разі встановлення обґрунтованості скарги, постановлення ухвали, якою поновлюється порушене право заявника, шляхом визнання оскаржуваного рішення, дії чи бездіяльності неправомірними і зобов`язання державного виконавця або іншої посадової особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення.

Європейський суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі Скордіно проти Італії (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі Сіка проти Словаччини (Sika v. Slovaki) пп. 24-27 № 2132/02 від 13.06.2006, пп. 18 рішення Ліпісвіцька проти України № 11944/05 від 12.05.2011).

Крім того, у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Ромашов проти України від 27.07.2004 року, Шаренок проти України від 22.02.2004 року, Горнсбі проти Греції від 19.03.1997 року, зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла, щоб остаточне зобов`язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 Конвенції детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (рішення у справі «Горнсбі проти Греції»).

Відповідно рішень у справі Сокур проти України (Sokur v. Ukraine) № 29439/02 від 26.04.2005 року, у справі Крищук проти України (Kryshchuk v. Ukraine) № 1811/06 від 19.02.2009 року, рішення від 07.06.2005 року у справі «Фуклев проти України» заява (№71186/01, § 84) та у справі «Глоба проти України» (заява №15729/07, § 26, 27) ЄСПЛ зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності. Суд також повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, «inter alia», захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці.

Таким чином, установлена обов`язковість судового рішення, яке набрало законної сили, не дозволяє ставити його виконання в залежність від волі боржника або будь-яких інших осіб, зокрема виконавця, на вчинення чи невчинення дій щодо його виконання, оскільки це б нівелювало значення самого права звернення до суду як засобу захисту та забезпечення реального відновлення порушених прав та інтересів. Схожі правові висновки КГС ВС виклав у пункті 13 постанови від 30.08.2018 року у справі №916/4106/14 та підпункті 8.12 постанови від 25.09.2020 року у справі №924/315/17.

Як встановлено судом, рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області в справі № 392/1368/17 від 02.11.2017 року за ОСОБА_1 , визнано право на земельну частку ( пай), площею 4,10 га. в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі ( на місцевості), розташовану на території Злинської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, у землі, яка перебувала у колективній власності Пайового колективного господарства " Перше Травня". В подальшому, рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області в справі № 392/575/21 від 23.12.2021 року зобов`язано Злинську сільську раду Маловисківського району Кіровоградської області виділити у натурі (на місцевості) ОСОБА_1 земельну ділянку у розмірі 4,10 умовних кадастрових гектарів, розташовану на території Злинської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області.

Доводи представника стягувача зводяться до того, що в порядку виконання судового рішення боржником Злинською сільською радою Новоукраїнського району Кіровоградської області винесено рішення № 1170 від 07.04.2024 року «Про виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю) гр. ОСОБА_1 », якою ОСОБА_1 виділено земельну ділянку, яка не відноситься до сільськогосподарських угідь та не відповідає вимогам законодавства при виділенні земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості). При цьому заступник начальника Маловисківського відділу державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Драган Н.М. своєю бездіяльністю сприяє не виконанню рішення суду, а навпаки ухиленню від його виконання.

Земельне законодавство не містить чіткого визначення поняття земельної частки (паю).

Поняття земельна частка (пай) безпосередньо пов`язане з паюванням земель сільськогосподарського призначення, що перебували у колективній власності. При паюванні земель було передбачено визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, так званих колгоспів, без виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості).

Виходячи з вказаного, треба розуміти, що земельна частка (пай) це певна умовна земельна частка, розміри якої визначаються в умовних кадастрових гектарах, виходячи з вартості земельної частки (паю) та середньої грошової оцінки одного гектара сільськогосподарських угідь для даного підприємства, кооперативу, товариства. Характерною особливістю земельних часток (паїв) є те, що вони не були виділені в натурі, тобто не мають чітко визначених меж та розташування на місцевості.

Згідно ст. 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать:

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі під об`єктами виробництва біометану, які є складовими комплексів з виробництва, переробки та зберігання сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Статтею 3 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», визначено, що земельна частка (пай) виділяється її власнику в натурі (на місцевості), як правило, однією земельною ділянкою. За бажанням власника земельної частки (паю) йому можуть бути виділені в натурі (на місцевості) дві земельні ділянки з різним складом сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сінокоси або пасовища).

Згідно ст. 5 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» сільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), крім того, організовують проведення розподілу земельних ділянок між особами, які мають право на виділення їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та земель, що залишилися у колективній власності, в порядку, визначеному цим Законом.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» нерозподіленою земельною ділянкою є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю). У разі відсутності земель сільськогосподарських угідь колективної власності така земельна частка (пай) може бути виділена в натурі (на місцевості) за рахунок земель запасу комунальної власності відповідної територіальної громади (за наявності таких земель).

Судом встановлено, що на виконання Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 23.12.2021 року по справі № 392/575/21, яким зобов`язаноЗлинську сільськураду Маловисківськогорайону Кіровоградськоїобласті виділитиу натурі(намісцевості) ОСОБА_1 земельну ділянкуу розмірі4,10умовних кадастровихгектарів,розташовану натериторії Злинськоїсільської радиМаловисківського районуКіровоградської області, державним виконавцем було відкрито виконавче провадження та постановлено.

Виконуючи постанову державного виконавця, Злинською сільською радою Новоукраїнського району Кіровоградської області 07.04.2023 року прийнято рішення № 1170, яким виділено в натурі (на місцевості ОСОБА_1 земельну ділянку на території Злинської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області у розмірах 4,10 умовних кадастрових гектарів. Визначити (уточнити) місце розташування земельної ділянки на території Злинської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно графічних матеріалів з публічної кадастрової карти України, що додаються.

Разом з тим, суд звертає увагу, що з рішення суду №392/575/21 від 23.12.2021 року вбачається, що право позивача на земельну частку (пай) встановлено рішенням суду (рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 02.11.2017 року справа № 392/1368/17), яке має преюдиційне значення, а повноваження щодо реалізації такого права позивача, в силу вимог ст. 122 ЗК України, покладені на сільські, селищні, міські ради, що відповідно до заперечення на скаргу на бездіяльність державного виконавця визнається представником ДВС, однак в той же час, не враховується державним виконавцем під час примусового виконання рішення. Крім того, державним виконавцем не було враховано, що рішенням Злинської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області № 1170 від 07.04.2023 року, виділено земельну ділянку з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, однак в той же час, відповідно до висновку експерта № 7/07/23 від 19.07.2023 року, на зазначеній земельній знаходяться залишки зруйнованих будівель (споруд), які, наразі, поросли непрохідними хащами дерев та чагарників що суперечить визначенню «сільськогосподарське угіддя».

Суд враховує, що рішенням Злинської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області № 1170 від 07.04.2023 року, серед іншого запропоновано ОСОБА_1 звернутися до проектної організації (землевпорядної організації із землеустрою) щодо виділення саме земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), для замовлення та виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, при цьому визначена рішенням сільської ради земельна ділянка, не є земельною ділянкою виділеною із площі земельних ділянок, що підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв), що також не було враховано державним виконавцем під час здійснення примусового виконання зазначеного судового рішення.

Крім того, суд звертає увагу державного виконавця на Інформаційну довідку № 333 від 06.08.2020 року видану Злинським сільським головою яка містить інформацію про наявність та склад земель сільськогосподарського призначення та території Злинської сільської ради в період з 1995-2020 роки. Значиться, що вільних земельних ділянок резервного фонду та земель запасу немає. В той же час в п. 4 вказано про передачу в оренду громадянам для ведення сільськогосподарського товарного виробництва на території бувших КСП земель, в тому числі КСП «Першого травня» 35,62 га.

Суд враховує доводи начальника Маловисківського відділу ДВС у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про те, що рішення Злинської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області № 1170 від 07.04.2023 року було предметом перегляду Кіровоградським окружним адміністративним судом (рішення від 11.09.2023 року в справі № 340/3777/23), за результатами розгляду, зазначене рішення сільської ради не скасовано та є чинним. При цьому, суд враховує, що у рішенні від 11.09.2023 року в справі № 340/3777/23, суд роз`яснив, що в разі, якщо позивач вважає рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 23.12.2021 року не виконаним, він не позбавлений права вчиняти дії щодо примусового виконання рішення суду. Крім того, відповідно до постанови Кропивницького апеляційного суду від 09.10.2024 року в справі № 392/575/21 про роз`яснення рішення суду від 23.12.2021 року за позовом ОСОБА_1 до Злинської сільської ради про зобов`язання вчинити дії, колегією суддів зазначено (на що також акцентував увагу представник стягувача), що захист права у даному випадку заявник може реалізувати через скаргу на дії (бездіяльність) державного виконавця якщо він вважає, що під час виконання рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 23.12.2021 року порушено його права чи свободи. Таким чином, рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 року в справі № 340/3777/23 та постановою Кропивницького апеляційного суду від 09.10.2024 року в справі № 392/575/21, ОСОБА_1 роз`яснено право звернутися, в разі незгоди з виконанням судового рішення, до суду за захистом порушених прав в порядку виконання судового рішення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 виявивши неналежне виконання рішення суду Злинської сільською радою, звернувся до державного виконавця з вимогою про вжиття заходів примусового виконання рішення визначені Законом України «Про виконавче провадження».

Статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження» визначено порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення. Згідно частин 1 та 2 цієї статті, за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч. 6 ст. 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Отже, аналізуючи встановлені в судовому засіданні обставини, суд доходить висновку, що заступник начальника Маловисківського відділу державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Драган Н.М., всупереч Закону України «Про виконавче провадження», не перевірила належним чином виконання Злинською сількою радою Новоукраїнсього району Кіровоградської області рішення суду, зокрема, щодо виділення ОСОБА_1 земельної ділянки, з урахуванням права позивача на земельну частку (пай) встановленого рішенням суду.

Крім цього, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) рішення від 10 лютого 2010 року).

Щодо стягнення судових витрат, суд зазначає наступне.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд враховує, що відповідно до ст. 452 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Крім того, ч. 1 ст. 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Представник стягувача ОСОБА_1 - адвокат Усатенко В.Ю. просив суд стягнути з Маловисківського відділудержавної виконавчоїслужби уНовоукраїнському районіКіровоградської областіПівденного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Одеса) на користь ОСОБА_1 понесені витрати на правову допомогу в розмірі 6000 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, понесені ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом даної справи, підтверджуються наданими: договором про надання професійної правничої допомоги від 19.04.2022 року; додатковою угодою від 17.03.2025 року до договору про надання професійної правничої допомоги від 19.04.2022 року; розрахунком до договору про надання професійної правничої допомоги від 19.04.2022 року, актом приймання-передачі до договору про надання професійної правничої допомоги від 19.04.2022 року, квитанція до прибуткового касового ордеру № 43 від 17.03.2025 року на суму 6000 грн, платник: ОСОБА_1 підстава: договір від 19.04.2022 року.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Частиною першою ст. 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях ч. 5 та 6 ст. 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх не співмірності.

Разом з тим, суд приймає до уваги положення ч. 3 ст. 141 ЦПК України, має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру та приймати до уваги конкретні обставини справи.

При цьому суд враховує, що відшкодування судових витрат має відбуватись на будь-якій стадії судового провадження, зокрема і на стадії судового контролю, що в свою чергу узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеній в постанові від 18.12.2024 року в справі №921/357/20.

Суд виходить з того, що виконання адвокатом вказаних у договорі про надання правничої допомоги здійснювалось для забезпечення ефективного здійснення процесуальних прав скаржника. Загальна сума судових витрат скаржника не перевищує попереднього (орієнтованого) розрахунку витрат згідно заяви.

Таким чином, суд приходить до висновку, що надані стороною стягувача документи є належними та достатніми доказами на підтвердження витрат, які стягувач поніс на оплату професійної правничої допомоги у цій справі.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Зокрема, у рішеннях від 23.01.2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц.

Верховний Суд у постанові від 25.07.2023 року у справі № 340/4492/22 прийшов до висновку, що наявність або відсутність заперечень процесуального опонента проти відшкодування витрат на професійну правничу допомогу має значення лише для розв`язання питання про співмірність судових витрат на правову допомогу, заявлених до відшкодування. Водночас, це не впливає на обов`язок перевіряти заявлені витрати на відповідність іншим критеріям.

Визначаючи співмірність заявлених до відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, оцінюючи характер правової допомоги (послуги) у цій справі щодо змісту виконаних робіт, витраченому адвокатом часу, обсягу наданих послуг та значенню справ та керуючись принципами верховенства права, справедливості та пропорційності, суд вважає, що характер спірних відносин у справі не є складним, судова практика у цій категорії справ є сталою, суд враховує, що дана справа потребувала значного часу на опрацювання нормативно-правових актів та містить значний обсяг обставин, які відносяться до предмета доказування, тому вважає, що з урахуванням принципу розумності та справедливості, співмірною до обсягу цих послуг є сума відшкодування в розмірі 6000,00 грн, саме така сума правничої допомоги підлягає стягненню на користь заявника.

Керуючись статтями 12, 19, 81, 141, 258-260, 263, 447-451 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність заступника начальника Маловисківського відділу державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Драган Наталії Миколаївни задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність заступника начальника Маловисківського відділу державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Драган Наталії Миколаївни, щодо невжиття усіх заходів примусового виконання рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 23.12.2021 року у справі № 392/575/21 щодо зобов`язання Злинської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області виділити у натурі (на місцевості) ОСОБА_1 земельну ділянку у розмір 4,10 умовних кадастрових гектарів, розташовану на території Злинської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області.

Зобов`язати заступника начальника Маловисківського відділу державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Драган Наталію Миколаївну, вжити заходи примусового виконання рішення з метою виконання рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 23.12.2021 року у справі № 392/575/21 щодо виділення у натурі (на місцевості) Злинською сільською радою Маловисківського району Кіровоградської області - ОСОБА_1 земельної ділянки у розмір 4,10 умовних кадастрових гектарів, розташовану на території Злинської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області.

Стягнути із Маловисківського відділудержавної виконавчоїслужби уНовоукраїнському районіКіровоградської областіПівденного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Одеса) на користь ОСОБА_1 понесені витрати на правову допомогу в розмірі 6000,00 грн.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення або з дня складання повного тексту ухвали. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

Головуючий Альона Володимирівна Бадердінова

суддя