Ухвала

від 20.03.2025 по справі 759/5603/25

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кс/759/1621/25

ун. № 759/5603/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2025 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАДО КЛІНІНГ» - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 26.06.2020 року,

ВСТАНОВИВ:

18.03.2025 року представник ТОВ «ПРАДО КЛІНІНГІ» - адвокат ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про скасування арешту в порядку ст. 174 КПК України, яким просить скасувати арешт майна, який накладено ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 26.06.2020 року у справі пр. №1-кс/759/3367/20, а саме: нежитлові приміщення з №1 по №6 групи приміщень №30 в літ. А, загальною площею 193,9 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, законним власником якого є ТОВ «ПРАДО КЛІНІНГ», код ЄДРПОУ 32903907, в особі директора ОСОБА_4 .

Відповідно до змісту клопотання, відпала потреба у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, оскільки 13.12.2020 року слідчим слідчого відділу Святошинського УП ГУ НП у м. Києві винесено постанову про закриття кримінального провадження №42019101080000172 від 13.12.2019 року, у зв`язку із закінченням строків, у зв`язку із чим заявник просить скасувати наведений арешт.

В судове засідання адвокат ОСОБА_3 не з`явився, про день, час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, подав до суду заяву, якою клопотання про скасування арешту підтримує, просить задовольнити та розгляд клопотання просить провести за його відсутності.

Слідчий, прокурор, в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду клопотання повідомлялись належним чином.

Слідчий суддя ознайомившись із клопотанням, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, слідчим відділом Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019101080000172 від 13.12.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 190 КК України.

26.06.2020 року ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва у справі № 759/10580/20 було накладено арешт на нежитлові приміщення з № 1 по № 6 (груп. прим. 30) ( літ. А) за адресою: АДРЕСА_1, площею 193,90 кв. м, шляхом накладення заборони на його відчуження третім особам, його перетворення шляхом зміни площі чи проведення буди яких робіт пов`язаних з переплануванням чи демонтажем стін.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.12.2020 року слідчим слідчого відділу Святошинського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_5 було винесено постанову про закриття кримінального провадження № 42019101080000172 від 13.12.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 190 КК України.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Пунктом 1 частини 2 статті 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частиною 3 статті 170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Отже, про обґрунтованість арешту, накладеного на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, свідчить, зокрема доведення того факту, що це майно відповідає критерію речового доказу.

Відповідно до положень статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Метою арешту в даному випадку відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КК України, є забезпечення збереження речового доказу.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Із аналізу наведеної норми вбачається, що при розгляді клопотання про скасування арешту слідчий суддя з урахуванням наданих доказів має з`ясувати питання обґрунтованості арешту, накладеного з тих чи інших підстав, визначених у ч. 2 ст. 170 КПК України, а також доцільність подальшого застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Отже, прийняття рішення про скасування арешту майна за клопотанням вищенаведених осіб можливе за таких умов: вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба; вони доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.

Зі змісту клопотання вбачається, що заявником порушується питання про скасування арешту майна з тих підстав, що арешт накладено необґрунтовано, а тому, з урахуванням принципу диспозитивності, це клопотання розглядається у контексті тієї підстави для скасування арешту, про яку зазначає заявник.

Згідно ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

У силу наведеної норми, арешт може бути накладений з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову на майно, що перебуває у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

У разі закриття слідчим, прокурором кримінального провадження в порядку, передбаченому КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, серед яких і арешт майна, припиняють свою дію в силу прямої вказівки ч. 4 ст. 132 КПК України.

Ухвала слідчого судді про скасування арешту майна або відмову в його скасуванні, постановлена після закриття кримінального провадження, прямо не передбачена кримінальними процесуальними нормами.

Разом із тим, положеннями ч. 9 ст. 100 КПК України, визначено, що у разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно зі статтями 171-174 цього Кодексу. Посилання в ч. 9 ст. 100 КПК України на те, що клопотання розглядається згідно зі статтями 171-174 КПК України, слід сприймати як таке, що свідчить про наявність у суду за результатами такого розгляду відповідних повноважень вирішити питання про долю речових доказів і документів.

Таким чином, враховуючи, що кримінальне провадження № 42019101080000172 від 13.12.2019 року, в рамках якого було накладено арешт, закрито, проте питання про скасування арешту майна не вирішено, слідчий суддя приходить до висновку, що в подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, не має правової підстави, у зв`язку з чим арешт, накладений ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 26.06.2020 року, підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-174, 309, 372, 392 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАДО КЛІНІНГ» - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 26.06.2020 року - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 26.06.2020 року у справі пр. №1-кс/759/3367/20 в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019101080000172 від 13.12.2019 року, на нежитлові приміщення з № 1 по № 6 групи приміщень № 30 в літ. А, загальною площею 193,9 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, законним власником якого є ТОВ «ПРАДО КЛІНІНГ», код ЄДРПОУ 32903907, в особі директора ОСОБА_4 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення на дану ухвалу може бути подано під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя: ОСОБА_1