Постанова

від 19.03.2025 по справі 920/1195/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2025 р. Справа№ 920/1195/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Сибіги О.М.

Тищенко О.В.

за участю секретаря судового засідання Кузмінської О.Р.,

за участю представника (-ів) згідно протоколу судового засідання від 19.03.2025

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КРУК"

на рішення Господарського суду Сумської області від 29.01.2024 (повний текст складено 08.02.2024)

та на додаткове рішення Господарського суду Сумської області від 21.02.2024 (повний текст складено 05.03.2024)

у справі № 920/1195/23 (суддя -Котельницька В.Л.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРУК"

про стягнення 1 717 516, 76 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" звернувся до Господарського суду Сумської області з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРУК" та просить стягнути з відповідача 1 717 516,67 грн штрафу.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 29.01.2024 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "КРУК" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" 171 751, 67 грн штрафу, а також 25 762, 75 грн витрат по сплаті судового збору. В іншому відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду Сумської області від 21.02.2024 задоволено частково заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення (вх №573 від 01.02.2024) у справі №920/1195/23. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "КРУК" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" 24 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись з вказаним рішенням та додатковим рішенням, 27.02.2024 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") Товариство з обмеженою відповідальністю "КРУК" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Сумської області від 29.01.2024 у справі № 920/1195/23, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 29.01.2024 у справі № 920/1195/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРУК" про стягнення 1 717 516, 76 грн штрафу та додаткове рішення у справі №920/1195/23 від 21.02.2024 року та ухвалити у справі нове рішення про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" у задоволенні позову у повному обсязі.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що позивачем не доведено складових елементів цивільного правопорушення, зокрема, об`єктивну сторону правопорушення: протиправне діяння (дія чи бездіяльність), його шкідливі наслідки (збитки); причинно-наслідковий зв`язок між діянням і шкідливим результатом (збитками), у суду відсутні підстави для стягнення штрафу за надміру використаний обсяг природного газу.

Апелянт вказує, що позивач, не зазнавши об`єктивного зменшення будь-яких майнових благ, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у вимушених витратах, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було належним чином (не понісши жодних збитків) намагається покласти на позивача фінансові санкції, єдиною умовою настання яких, відповідно до положень чинних нормативно-правових актів, є як разі такі збитки

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.02.2024, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Тищенко О.В., Вовк І.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 витребувано у Господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/1195/23 та відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "КРУК" на рішення Господарського суду Сумської області від 29.01.2024 до надходження матеріалів справи з Господарського суду Сумської області.

11.03.2024 від Господарського суду Сумської області до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи 920/1195/23.

У зв`язку з перебуванням судді Тищенко О.В., яка входила до складу суду, у відрядженні, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2024, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Вовк І.В., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2024 прийнято справу № 920/1195/23 до провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "КРУК" на рішення Господарського суду Сумської області від 29.01.2024 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Вовк І.В., Яковлєв М.Л. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "КРУК" на рішення Господарського суду Сумської області від 29.01.2024 та на додаткове рішення Господарського суду Сумської області від 21.02.2024 у справі № 920/1195/23. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КРУК" на рішення Господарського суду Сумської області від 29.01.2024 та на додаткове рішення Господарського суду Сумської області від 21.02.2024 у справі № 920/1195/23 у судовому засіданні 16.04.2024.

20.03.2024 (згідно дати звернення до системи «Електронний суд») від Товариству з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" надійшов відзив на апеляційну скаргу, який вмотивовано тим, що сторони у п.6.2.3. Договору чітко передбачили, що за порушення господарського зобов`язання, а саме: якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг споживання буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідач замовленому споживачем), відповідач зобов`язується сплатити штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується штраф, від вартості невикористаного обсягу газу за звітний період. Позивач звернувся до суду саме з вимогою про стягнення штрафу у розмірі 347 648 грн 10 коп. на підставі п.6.2.3. Договору. В той же час, відповідно абзац 1 пункт 1 розділу УІІ Правил постачання природного газу позивач також має право звернутися до суду з вимогою про відшкодування збитків

Позивач вказує, що доводи відповідача в частині застосування висновків викладених у постановах Верховного Суду по справах № 910/4608/20 та від 21.09.2021р. у справі № 904/6992/20 та постанови Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 17.06.2022р. у справі № 904/6994/20 не заслуговують на увагу та не підлягають врахуванню, оскільки у кожній із зазначених справ судами досліджувались різні за змістом докази, які подавались сторонами, та на підставі встановлених судами різних за змістом обставин приймалися відповідні судові рішення, що, у свою чергу, не може свідчити про подібність правовідносин, оскільки під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Позивач у відзиві звертає увагу суду, що в апеляційній скарзі, як і в суді першої інстанції, відповідач не наводить конкретних розрахунків, сум, розрахунок яких, на його думку, проведено не вірно щодо відшкодування понесених позивачем витрат на правову допомогу чи конкретних сум, які він вважає неспівмірними.

Позивач вважає, що додаткове рішення суду першої інстанції винесене у відповідності до вимог чинного законодавства України, враховуючи всі фактичні обставини справи, вірно застосовано судом як норми процесуального права так і норми матеріального права, в повному обсязі з`ясовано обставини справи, що мають значення для задоволення заяви про ухвалення додаткового Рішення, доведено та обґрунтовано їх прийняття, надано належну оцінку всім доказам.

02.04.2024 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") від керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "КРУК" Чалого Валерія Григоровича надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, розгляд якого доручити Лебединському районному суду Сумської області.

16.04.2024 розгляд справи не відбувся, у зв`язку з перебуванням Головуючого судді Гончарова С.А. з 15.04.2024 по 26.04.2024 у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2024 клопотання керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "КРУК" Чалого Валерія Григоровича про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволено. Призначено до розгляду у режимі відеоконференції справу №920/1195/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "КРУК" на рішення Господарського суду Сумської області від 29.01.2024 та на додаткове рішення Господарського суду Сумської області від 21.02.2024 на 21.05.2024. Проведення судового засідання в режимі відеоконференції, що відбудеться 21.05.2024 доручено Лебединському районному суду Сумської області.

У зв`язку з перебуванням судді Вовка І.В., який входив до складу суду, на лікарняному, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.05.2024, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Яковлєв М.Л., Тищенко О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 прийнято справу № 920/1195/23 до провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "КРУК" на рішення Господарського суду Сумської області від 29.01.2024 та на додаткове рішення Господарського суду Сумської області від 21.02.2024 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Яковлєв М.Л., Тищенко О.В. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КРУК" на рішення Господарського суду Сумської області від 29.01.2024 та на додаткове рішення Господарського суду Сумської області від 21.02.2024 в режим відеоконференції на раніше визначену дату 21.05.2024.

21.05.2024 у судовому засіданні колегією суддів було оголошення перерву до 29.05.2024.

23.05.2024 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про зупинення провадження по справі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2024 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" про зупинення провадження у справі задоволено. Зупинено провадження у справі №920/1195/23 до розгляду Об`єднаною Палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 904/1553/23. Зобов`язано учасників справи повідомити Північний апеляційний господарський суд про результати розгляду Об`єднаною Палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 904/1553/23 та надати відповідні докази.

28.11.2024 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") від Товариства з обмеженою відповідальністю "КРУК" до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про поновлення провадження, у якому заявник просить поновити провадження по справі №920/1195/23 у зв`язку з усуненням обставин, що раніше зумовили його зупинення, а саме прийняття Об`єднаною Палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду постанови від 15.11.2024 у справі № 904/1553/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2024 апеляційне провадження у справі №920/1195/23 поновлено. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КРУК" на рішення Господарського суду Сумської області від 29.01.2024 та на додаткове рішення Господарського суду Сумської області від 21.02.2024 у справі № 920/1195/23 у судовому засіданні 15.01.2025.

04.12.2024 (згідно дати звернення до системи «Електронний суд») від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" надійшли додаткові пояснення в яких позивач вказує, що Об`єднаною Палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду при розгляді справи № 904/1553/23 було відступлено від правових висновків, зроблених у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 01.11.2023 у справі №911/1893/22, оскільки ОП ВС дійшли до висновку, що штраф за недотримання балансів природного газу, який передбачено у договорі між сторонами, є саме ШТРАФОМ, а не збитком.

15.01.2025 розгляд справи не відбувся, у зв`язку з перебуванням головуючого судді Гончарова С.А. з 06.01.2025 по 20.01.2025 у відпустці.

Суддя Тищенко О.В. 21.01.2025 перебувала у відпустці.

Суддя Яковлєв М.Л. з 22.01.2025 по 16.02.2025 перебував на лікарняному.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2025 призначено до розгляду у судовому засіданні справу №920/1195/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "КРУК" на рішення Господарського суду Сумської області від 29.01.2024 на 19.03.2025.

У зв`язку із Рішенням Вищої ради правосуддя від 25.02.2025 суддю Північного апеляційного господарського суду ОСОБА_1 звільнено у відставку.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.03.2025, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Тищенко О.В., Сибіга О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2025 прийнято справу № 920/1195/23 до провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "КРУК" на рішення Господарського суду Сумської області від 29.01.2024 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Тищенко О.В., Сибіга О.М.

У судове засідання, що відбулось 19.03.2025 з`явився представник позивача, надав свої пояснення щодо суті спору та просив задовольнити вимоги викладені в його процесуальних документах. Відповідач в судове засідання не з`явився, своїх представників не направив, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується інформацією із системи «Електронний суд».

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 20.06.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» (далі позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КРУК" (далі відповідач, споживач) укладено договір постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АР200-92910-22 (далі - договір).

Згідно з п. 1.1. договору, постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2022 році природний газ (далі - газ), а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

Відповідно до п. 1.2. договору річний плановий обсяг постачання газу - до 10000 куб.м.

Пунктом 1.3. договору визначено, що планові обсяги постачання газу по місяцях визначено в Додатку 1, що є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 2.4 договору, обсяг споживання природного газу споживачем у розрахунковому періоді не повинен перевищувати підтверджений обсяг природного газу. Допускається відхилення споживання протягом розрахункового періоду в розмірі ± 3 відсотка від підтвердженого обсягу природного газу у відповідну газову добу.

Згідно з п. 3.2 договору ціна одного кубічного метру (куб.м.) природного газу без урахування податку на додану вартість становить 25,41666667 грн., крім того компенсація вартості доступу до потужності становить 0,13657600 грн. Ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 25,55324267 грн. Податок на додану вартість становить 5,11064853 грн. Всього ціна одного кубічного метру природного газу становить 30,66389120 грн.

Пунктом 5.5.1. договору визначено, що споживач зобов`язаний дотримуватися дисципліни споживання газу, визначеної розділом 2 договору, а також Правилами постачання природного газу

Згідно з п. 6.2.2 договору, якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг поставленого споживачеві газу буде перевищувати підтверджений обсяг газу на цей період (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), споживач сплачує постачальнику штраф за перевищення обсягу постачання газу, що розраховується за формулою: В = (Vф - Vп) х Ц х К, де

Vф - обсяг фактично поставленого газу cпоживачу протягом розрахункового періоду за договором;

Vп - підтверджений обсяг газу на розрахунковий період;

Ц - вартість газу за договором;

К - коефіцієнт, який дорівнює 0,1.

Відповідно до п. 6.2.3. договору якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг споживання газу буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), споживач зобов`язується сплатити постачальнику штраф у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який стягується штраф, від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період.

Згідно з п. 10.1 договору (в редакції додаткової угоди від 28.12.20223), цей договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу з газової доби, з якої споживач включений до реєстру споживачів ТОВ «Твій Газзбут» в інформаційній платформі Оператора ГТС до 31.12.2023, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Пунктом 10.3. договору визначено, що усі зміни та доповнення до договору оформлюються письмово, підписуються уповноваженими представниками сторін та скріплюються їх печатками (за наявності).

Відповідно до додатку №1 до договору, планові обсязі постачання газу у 2022 році складали по місяцях: листопад 2022 року 5000 куб.м.; грудень 2022 року 5000 куб.м.

31.08.2022 між позивачем та відповідачем укладено додаткова угода №ДУ-1/41АР200-92910-22, на підставі п. 1 якої сторони домовились про узгодження ціни на газ, починаючи з 01.09.2022: ціна одного кубічного метру (куб.м.) природного газу без урахування податку на додану вартість становить 44,16666667 грн., крім того компенсація вартості доступу до потужності становить 0,13657600 грн. Ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 44,30324267 грн. Податок на додану вартість становить 8,86064853 грн. Всього ціна одного кубічного метру природного газу становить 53,16389120 грн.

31.10.2022 на підставі п. 1 укладеної між сторонами додаткової угоди №ДУ2/41АР200-92910-22 сторони домовились про узгодження ціни на газ, починаючи з 01.11.2022 року: ціна одного кубічного метру (куб.м.) природного газу без урахування податку на додану вартість становить 31,66666667 грн., крім того компенсація вартості доступу до потужності становить 0,13657600 грн. Ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 31,80324267 грн. Податок на додану вартість становить 6,36064853 грн. Всього ціна одного кубічного метру природного газу становить 38,16389120 грн.

30.11.2022 між сторонами спору укладено додаткову угоду №ДУ-3/41АР200-92910-22, за п. 1 якої сторони домовились про узгодження ціни на газ, починаючи з 01.12.2022 року: ціна одного кубічного метру (куб.м.) природного газу без урахування податку на додану вартість становить 28,25000000 грн., крім того компенсація вартості доступу до потужності становить 0,13657600 грн. Ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 28,38657600 грн. Податок на додану вартість становить 5,67731520 грн. Всього ціна одного кубічного метру природного газу становить 34,06389120 грн.

28.12.2022 сторонами укладено додаткову угоду №ДУ-4/41АР200-92910-22, згідно з п. 2-3 якої планові обсяги постачання газу у 2023 році склали до 70000 куб.м., а по місяцях: січень 2023 року - 10000 куб.м.; жовтень 2023 року - 10000 куб.м.; листопад 2023 року - 40000 куб.м.; грудень 2023 року - 10000 куб.м.

На підставі укладеної між сторонами додаткової угоди № ДУ-4/41АР200-92910-22 від 28.12.2022 сторони також домовились про узгодження ціни на газ, починаючи з 01.01.2023: ціна одного кубічного метру (куб.м.) природного газу без урахування податку на додану вартість становить 27,08333333 грн., крім того компенсація вартості доступу до потужності становить 0,13657600 грн. Ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 27,21990933 грн. Податок на додану вартість становить 5,44398187 грн. Всього ціна одного кубічного метру природного газу становить 32,6638912 грн.

31.01.2023 між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду № ДУ-5/41АР200-92910-22 за якою сторони домовились про узгодження ціни на газ, починаючи з 01.02.2023: ціна одного кубічного метру (куб.м.) природного газу без урахування податку на додану вартість становить 25,00000000 грн., крім того компенсація вартості доступу до потужності становить 0,13657600 грн. Ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 25,13657600 грн. Податок на додану вартість становить 5,02731520 грн. Всього ціна одного кубічного метру природного газу становить 30,16389120 грн.

28.02.2023 відповідно до п. 1 укладеної між сторонами додаткової угоди № ДУ-6/41АР200-92910-22 сторони домовились про узгодження ціни на газ, починаючи з 01.03.2023: ціна одного кубічного метру (куб.м.) природного газу без урахування податку на додану вартість становить 18,75000000 грн., крім того компенсація вартості доступу до потужності становить 0,13657600 грн. Ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 18,88657600 грн. Податок на додану вартість становить 3,77731520 грн. Всього ціна одного кубічного метру природного газу становить 22,66389120 грн.

28.03.2023 між постачальником та споживачем укладено додаткову угоду №ДУ-7/41АР200-92910-22 за якою сторони домовились про узгодження ціни на газ, починаючи з 01.04.2023: ціна одного кубічного метру (куб.м.) природного газу без урахування податку на додану вартість становить 12,08333333 грн, крім того компенсація вартості доступу до потужності становить 0,13657600 грн. Ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 12,21990933 грн. Податок на додану вартість становить 2,144398187 грн. Всього ціна одного кубічного метру природного газу становить 14,66389120 грн.

Таким чином, відповідно до договору та додаткової угоди від 28.12.2023 до договору відповідачу визначено наступний плановий обсяг постачання газу: листопад 2022 року 5000 куб.м, грудень 2022 року 5000 куб.м, січень 2023 року 10000 куб.м, жовтень 2023 року 10000 куб.м, листопад 2023 року 40000 куб.м, грудень 2023 року 10000 куб.м.

Відповідно до актів приймання передачі природного газу до договору відповідач спожив наступні обсяги природного газу:

- за актом №ТГ382074030 від 30.09.2022 - 32,2 куб.м;

- за актом №ТГ382094493 від 31.10.2022 - 23929,85 куб.м;

- за актом №ТГ382114284 від 30.11.2022 - 118450,91 куб.м;

- за актом №ТГ382135580 від 31.12.2022 - 184087,03 куб.м;

- за актом №ТГ383004793 від 31.01.2023 - 69432,49 куб.м;

- за актом №ТГ383024210 від 28.02.2023 - 112127,49 куб.м;

- за актом №ТГ383045894 від 31.03.2023 5824,35 куб.м;

- за актом №ТГ383068602 від 30.04.2023 - 1065,95 куб.м;

Таким чином, різниця між обсягом фактично поставленого газу споживачу протягом розрахункового періоду за договором та підтвердженим обсягом газу на розрахунковий період є наступною: вересень 2022 року 32,02 куб.м., жовтень 2022 року 23929,85 куб.м, листопад 2022 року 113450,91 куб.м, грудень 2022 року 179087,03 куб.м, січень 2023 року 59432,49 куб.м, лютий 2023 року 112127,49 куб.м, березень 2023 року 5824,35 куб.м, квітень 2023 року 1065,95 куб.м.

Оскільки за період з вересня 2022 року по квітень 2023 року фактичний обсяг поставленого споживачеві газу перевищив підтверджений обсяг газу на цей період, керуючись п. 6.2.2. договору позивач нарахував відповідачу штраф у розмірі 1717516,67 грн.

05.09.2023 позивач направив відповідачу лист-вимогу №200-Сл-10908-0923, за якою запропонував добровільно сплатити 1717516,67 грн штрафу за договором.

26.09.2023 відповідач надіслав відповідь №258 на лист-вимогу позивача, відповідно до якої відмовився від сплати штрафу.

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КРУК" колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 526 ЦК України, яка кореспондуються зі статтею 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи доведено факт споживання відповідачем природного газу в більшому обсязі, ніж підтверджений обсяг газу за договором, що стало підставою нарахування позивачем відповідачу 1717516,67 грн штрафу відповідно до умов укладеного між сторонами договору.

Судом встановлено, що пунктом 6.2.2 договору визначено, що за підсумками розрахункового періоду якщо фактичний обсяг поставленого споживачеві газу буде перевищувати підтверджений обсяг газу на цей період (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), споживач сплачує постачальнику штраф за перевищення обсягу постачання газу, що розраховується за формулою: В = (Vф - Vп) х Ц х К, де: Vф - обсяг фактично поставленого газу cпоживачу протягом розрахункового періоду за договором; Vп - підтверджений обсяг газу на розрахунковий період; Ц - вартість газу за договором; К - коефіцієнт, який дорівнює 0,1.

Відповідно до розрахунку позивача, здійсненого у позовній заяві, останній, нарахував відповідачу 1 717 516,67 грн штрафу за період з вересня 2022 року по квітень 2023 року.

Доводи скаржника в частині того, що санкція у вигляді штрафу, стягнення якого сторони передбачили у пункті 6.2.2 договору, за своєю правовою природою відноситься до збитків, з огляду на наступне.

Відповідно до приписів статті 217 Господарського кодексу України, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Частиною 2 статті 217 Господарського кодексу України встановлено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Таким чином, в силу приписів статті 217 Господарського кодексу України, у разі порушення господарського зобов`язання до правопорушника у сфері господарювання можуть бути застосовано господарські санкції у вигляді штрафних санкцій.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Стаття 549 Цивільного кодексу України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 1 статті 550 Цивільного кодексу України унормовано, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Частиною 1 статті 551 Цивільного кодексу України, передбачено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. (ч.3 ст.551 ЦК України).

Якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. (ч.1 ст.624 ЦК України).

У разі узгодження сторонами санкції у вигляді штрафу та закріплення її в договорі суд не має вдаватися до її перекваліфікації на збитки за відсутності ознак зловживання свободою договору чи прямої законодавчої заборони.

Перекваліфікація судом платежу на випадок невиконання, який сторони дійсно чітко та недвозначно позначили в договорі як штраф, на збитки, заздалегідь визначені збитки (і навпаки) не може вважатися припустимим.

Сторони в межах принципу свободи договору встановили санкцію у виді штрафу та передбачили порядок його розрахунку, що не суперечить вимогам законодавства.

Так, за висновком суду апеляційної інстанції, предметом стягнення у справі № 920/1195/23 є штраф за невиконання п. 6.2.2 та п.п. 6.2.3 Договору.

Об`єднаною Палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду при розгляді справи № 904/1553/23 було відступлено від правових висновків, зроблених у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 01.11.2023 у справі №911/1893/22, оскільки Об`єднана Палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла до висновку, що штраф за недотримання балансів природного газу, який передбачено у договорі між сторонами, є саме штрафом, а не збитками.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано вказує, що у спірних правовідносинах, умовами п. 6.2.2. договору сторони передбачили можливість за порушення господарського зобов`язання, а саме: якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг поставленого споживачеві газу буде перевищувати підтверджений обсяг газу на цей період (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), обов`язок споживача сплатити постачальнику саме штрафу за перевищення обсягу постання газу, а не відшкодування заподіяних збитків.

Позивач звернувся до суду саме з вимогою про стягнення штрафу у розмірі 1 717 516,67 грн на підставі п. 6.2.2. договору.

Разом з тим, частиною 1 статті 233 ГК України передбачено право суду зменшити розмір стягуваних санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Аналогічне положення міститься в ч. 3 ст. 551 ЦК України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Правовий аналіз наведених норм свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду, і відповідно питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто, сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.

Таким чином, розмір штрафних санкцій (неустойки) може бути зменшений за рішенням господарського суду. При цьому, статті 551 ЦК України, 233 ГК України та положення ГПК України не містять норм, які б ставили можливість суду використати право на зменшення заявлених до стягнення з боржника штрафних санкцій в залежність від наявності відповідного клопотання з цього приводу сторони у справі. Тобто суд може реалізувати своє право та прийняти рішення про зменшення розміру неустойки за власною ініціативою.

Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 03.11.2020 у справі № 927/184/13-г.

Отже, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Загальновідомим та нормативно врегульованим є питання щодо існування на території України надзвичайних обставин, а саме введення воєнного стану, що неодмінно впливає на спроможність своєчасного ведення розрахунків, обмежує безперешкодне провадження господарської діяльності.

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який на час розгляду справи не скасований.

Воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

28 лютого 2022 року Торгово-промислова палата України на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 №671/97-ВР, Статуту ТПП України засвідчила форс - мажорні обставини (обставин непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24.02.2022 року відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи викладене, Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для об`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору (контракту, угоди тощо) обов`язків згідно із законодавчими чи іншими нормативними актами виконання відповідно яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

У зв`язку із запровадженням на всій території України правового режиму воєнного стану, а також повномасштабної війни Російської Федерації проти України станом на вересень 2022 року склалася складна ситуація у сфері експорту зернових культур. Крім того, у зв`язку із постійними ракетними та артилерійськими обстрілами території України зі сторони збройних сил країни-агресора, восени 2022 року, внаслідок значних пошкоджень критичної інфраструктури настала критична ситуація з електропостачанням, що додатково ускладнило роботу агропідприємств, пов`язану зокрема зі збиранням та зберіганням зернових.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що зменшення розміру неустойки (штрафу) є оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін.

Таким чином, оскільки зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки (штрафу) є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, суд, оцінивши матеріали справи, враховуючи відсутність у відповідача основного боргу за договором, а також співмірність негативних наслідків для відповідача з інтересом позивача, зменшує розмір штрафу на 90% - з 1 717 516,67 грн до 171 751,67 грн.

Також представник позивача звернувся до суду першої інстанції із заявою про ухвалення додаткового рішення (вх №573), в якій просить долучити до матеріалів справи та оцінити додані до заяви копію звіту про фактично надані послуги від 30.01.2024 за додатковою угодою №ПД/22593940 від 02.10.2023 до №38А200-4918-21 від 01.11.2021; за період з 02.10.2023 по 29.01.2024; копію акту наданих послуг від 30.01.2024; копію додаткової угоди №6 від 30.12.2023 до договору №38А200-4918-21 від 01.11.2021 та ухвалити додаткове рішення про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «КРУК» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 34 500,00 грн.

Відповідач у суді першої інстанції зазначав, що розмір заявлених представником позивача витрат на правову (правничу) допомогу у сумі 34000,00 грн не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних і неспівмірні з виконаною роботою під час підготовки та розгляду справи в суді, отже їх розмір є необґрунтованим. Крім того, представник відповідача просить суд проводити засідання з розгляду заяви представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення у справі без участі представника відповідача.

Суд першої інстанції заяву позивача задовольнив частково та стягнув з відповідача 24 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої, третьої статті 1312 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура, засади організації і діяльності якої та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.

Зазначеним положенням Конституції України кореспондує стаття 16 ГПК України, положеннями якої передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою, а представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За змістом положень статей 1, 26, 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах; адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, за яким, зокрема, клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до визначення, наведеного у статті 30 зазначеного Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені у статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічний висновок викладений у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19).

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), відшкодовуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

15.11.2023, до початку судових дебатів, у відповіді на відзив представник позивача заявив про надання доказів розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення. 29.01.2024 ухвалено рішення у справі №920/1195/23 (повний текст рішення підписано 08.02.2024). 01.02.2024 представник позивача подав заяву про ухвалення додаткового рішення.

З огляду на зазначене, заявником дотримано вимоги абзацу 2 частини 8 статті 129 ГПК України та відсутні підстави для залишення даної заяви без розгляду на підставі абзацу 3 частини 8 статті 129 ГПК України.

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу у справі представник позивача додав до справи копії наступних доказів:

1)договору про надання юридичних послуг №38А200-4918-21 від 01.11.2021;

2)додаткової угоди №2 від 30.12.2022 до договору про надання юридичних послуг №38А200-4918-21 від 01.11.2021

3)додаткової угоди №ПД/22593940 від 02.10.2023 до договору про надання юридичних послуг №38А200-4918-21 від 01.11.2021;

4)додаткової угоди №6 від 30.12.2023 до договору про надання юридичних послуг №38А200-4918-21 від 01.11.2021;

5)звіту про фактично надані послуги від 30.01.2024 за додатковою угодою №ПД/22593940 від 02 жовтня 2023 року до №38А200-4918-21 від 01.11.2021 до договору про надання юридичних послуг №38А200-4918-21 від 01.11.2021 за період з 02.10.2023 по 29.01.2024;

6)акту надання послуг від 30.01.2024.

Суд установив, що між ТОВ «Твій Газзбут» (замовник) та Адвокатським об`єднанням Гарант Груп» укладено договір надання юридичних послуг №38А200-4918-21, відповідно до п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов`язується за завданням замовника надати юридичні послуги. Здійснювати захист, представництво або надавати інші види правової допомоги на умовах, що визначені договором (надалі разом юридичні послуги та/або правова допомога), а змовник зобов`язується прийняти та оплатити належним чином надані послуги.

02.10.2023 між ТОВ «Твій Газзбут» (замовник) та Адвокатським об`єднанням Гарант Груп» укладено додаткову угоду №ПД/22593940 (далі додаткова угода)до договору надання юридичних послуг №38А200-4918-21 від 01.11.2021 (далі договір).

Пунктом 1 додаткової угоди визначено, що відповідно до п. 3.1.2. договору сторони домовились укласти окрему додаткову угоду про надання виконавцем професійної правничої допомоги, що полягає у захисті прав та законних інтересів замовника адвокатами виконавця, пов`язаних із стягненням з ТОВ «КРУК» (код ЄДР 22593940) заборгованості за спожитий природний газ, а також інших штрафних та фінансових санкцій (надалі - стягнення заборгованості).

Згідно з п. 2 додаткової угоди професійна правнича допомога адвокатами виконавця надається замовнику під час підготовки та розгляду судової справи, пов`язаної із стягненням заборгованості з боржника, у судах першої, апеляційної та касаційної інстанції.

Відповідно до п. 4 додаткової угоди загальна вартість послуг, що надаються виконавцем за умовами даної додаткової угоди розраховується на підставі погодинної ставки вартості роботи адвоката, працевлаштованого у виконавця, і становить 3000,00 грн за годину та виходячи із фактичного обсягу наданих послуг. Фактичний обсяг наданих послуг визначається сторонами в актах приймання-передачі наданих послуг.

30.01.2024 між замовником та виконавцем підписано звіт про фактично надані послуги від 30.01.2024 за додатковою угодою №ПД/22593940 від 02 жовтня 2023 року до №38А200-4918-21 від 01.11.2021 до договору про надання юридичних послуг №38А200-4918-21 від 01.11.2021 за період з 02.10.2023 по 29.01.2024.

За даним звітом працівник Корабейник А.В. надала замовнику наступні послуги:

- 17.10.2023 - підготовка позовної заяви (4,50 години);

- 14.11.2023 -опрацювання відзиву на позовну заяву, доданих до нього документів та судової практики на яку посилався відповідач викладаючи свою позицію у справі №920/1195/23 (2,00 години);

- 15.11.2023 - підготовка та подання відповіді на відзив у справі № 920/1195/23 (3,00 години);

- 11.12.2023 та 29.01.2024 участь у судових засіданнях у справі №920/1195/23 (у тому числі час на прибуття до суду для участі у судовому засіданні та час тривалості судового засідання) (по 1,00 год на кожне)

Відповідно до п. 2 зазначеного звіту встановлено, що виконавцем витрачено 11,5 годин.

30.01.2024 між виконавцем та замовником підписано акт наданих послуг вартістю 34500,00 грн.

Разом з тим, суд першої інстанції врахував заперечення відповідача, що розмір заявлених представником позивача витрат на правову (правничу) допомогу у сумі 34000,00 грн не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних і неспівмірні з виконаною роботою під час підготовки та розгляду справи в суді, отже їх розмір є необґрунтованим.

Суд враховує, що чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Так скаржник заперечуючи проти розміру витрат на правничу допомогу вказує, що загальна вартість послуг, що надаються за договором розраховується на підставі погодинної ставки роботи адвоката, працевлаштованого у виконавця, і становить 3 000,00 грн. за годину, виходячи із фактичного обсягу наданих послуг, однак, конкретних розрахунків, сум, розрахунок яких, на його думку, проведено не вірно щодо відшкодування понесених позивачем витрат на правову допомогу чи конкретних сум, які він вважає неспівмірними скаржником не вказано, тому колегія суддів у відповідній частині відхиляє доводи скаржника, як необгрунтовані.

Частини 5-7, 9 статті 129 ГПК України встановлює випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені статтею 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правничу допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правничу допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

До того ж, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123 - 130 Господарського процесуального кодексу України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд акцентує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17).

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Дослідивши надані заявником докази та наведене у заяві обґрунтування, беручи до уваги заперечення відповідача щодо вартості наданої позивачу правової допомоги, суд дійшов висновку, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката не в повній мірі відповідає наведеним вище критеріям.

Суд, врахувавши рівень складності цієї справи (у контексті поставленого на вирішення суду питання щодо стягнення з відповідача суми штрафу, встановленого в договорі), а також обсяг та обґрунтованість підготовленого та поданого до суду адвокатом позову та відповіді на відзив, його значення для вирішення спору, дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на правову допомогу не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спірних правовідносин, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт (частина п`ята статті 129 ГПК України).

За наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених ТОВ «Твій Газзбут» на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді, через призму критеріїв, встановлених частиною 5 статті 129 ГПК України, дослідивши докази, надані позивачем на підтвердження судових витрат, зважаючи на незначну складність справи, кількість підготовлених процесуальних документів (лише позов та відповідь на відзив) і судових засідань (два засідання), з урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, ураховуючи критерій розумності розміру витрат, виходячи з конкретних обставин даної справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення, а саме шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 24000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, в решті вимог заяви про ухвалення додаткового рішення - відмовити.

Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "КРУК" 171 751, 67 грн штрафу та в частині компенсації витрат на професійну правничу допомогу з Товариства з обмеженою відповідальністю "КРУК" у розмірі 24 000, 00 грн. В іншій частині задоволення позовних вимог та заяви про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу законно відмовлено судом першої інстанції.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "КРУК" на рішення Господарського суду Сумської області від 29.01.2024 у справі № 920/1195/23 та на додаткове рішення Господарського суду Сумської області від 21.02.2024 у справі № 920/1195/23 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281 - 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КРУК" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Сумської області від 29.01.2024 у справі № 920/1195/23 - залишити без змін.

Додаткове рішення Господарського суду Сумської області від 21.02.2024 у справі № 920/1195/23 - залишити без змін.

Судові витрати, за перегляд рішення у суді апеляційної інстанції, покласти на скаржника.

Матеріали справи повернути до Господарського суду Сумської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 07.04.2025

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді О.М. Сибіга

О.В. Тищенко