Рішення від 25.03.2025 по справі 904/2945/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2025м. ДніпроСправа № 904/2945/20

За позовом ОСОБА_1 , м. Дніпро

до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, м. Дніпро

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротех - Універсал", м. Дніпро

про визнання незаконним та скасування наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях від 14.04.2020 №12/01-126-РП

Суддя Ніколенко М.О.

При секретарі судового засідання Макаренко Т.А.

Представники:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: не з`явився

Від третьої особи: не з`явився

РУХ СПРАВИ.

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях про визнання незаконним та скасування наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях від 14.04.2020 № 12/01-126-РП.

Ухвалою суду від 14.09.2020 (суддя Петренко Н.Е.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Розгляд справи тривав по 16.11.2020.

Ухвалою суду від 16.11.2020 зупинено провадження у справі № 904/2945/20 до набрання законної сили рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у справі № 201/385/20 за позовом ОСОБА_2 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, треті особи ОСОБА_1 і державний реєстратор Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Сакалюк Сергій Георгійович про визнання дій незаконними і скасування державної реєстрації.

Розпорядженням керівника апарату № 372 від 02.03.2021, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 904/2945/20 у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_3 з посади.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2021 справу № 904/2945/20 було передано на розгляд судді Ніколенку М.О.

Ухвалою суду від 19.03.2021 прийнято справу № 904/2945/20 до свого провадження.

Ухвалою суду від 15.10.2024 провадження у справі № 904/2945/20 поновлено. Призначено підготовче засідання на 13.11.2024.

Ухвалою суду від 13.11.2024 відкладено підготовче засідання на 09.12.2024.

Ухвалою суду від 09.12.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. Відкладено підготовче засідання на 14.01.2025.

Судове засідання, призначене на 14.01.2025, не відбулось у зв`язку перебуванням судді Ніколенка М.О. у відрядженні.

Ухвалою суду від 26.12.2024 призначено підготовче засідання на 21.01.2025.

Ухвалою суду від 21.01.2025 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротех - Універсал". Відкладено підготовче засідання на 05.02.2025.

Ухвалою суду від 05.02.2025 закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 18.03.2025.

Ухвалою суду від 03.03.2025 призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 13.03.2025 у зв`язку перебуванням судді Ніколенка М.О. у відрядженні.

Судове засідання, призначене на 13.03.2025, не відбулось через мінування приміщення судової установи.

Ухвалою суду від 14.03.2025 відкладено розгляд справи на 25.03.2025.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

Позивач зазначив, що відповідачем був виданий наказ № 12/01-126-РП від 14.04.2020 яким прийнято рішення здійснити приватизацію об?єкта незавершеного будівництва - водно-спортивна база «Локомотив», що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги 1К шляхом викупу юридичною особою ТОВ «Автотех-Універсал» (ідентифікаційний код 38676889).

Позивач вважає вказаний наказ незаконним з огляду на таке.

Позивач наполягає на тому, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (ідентифікаційний код 42767945) не є власником спірного майна, а тому не може розпоряджатися ним.

Висновок про відсутність у відповідача права розпорядження спірним майном зроблений позивачем на підставі того, що відповідно до даних Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, власником об?єкта незавершеного будівництва - водно-спортивна база «Локомотив» вказано Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (ідентифікаційний код 134567337).

Також, за твердженням позивача, на момент прийняття рішення про державну реєстрацію існувало дві актуальні заборони:

1. Номер запису про обтяження: 21827534; Дата, час державної реєстрації: 10.08.2017 15:26:36; Державний реєстратор: Белянінова Крістіна Олександрівна, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Дніпропетровська обл.; Підстава виникнення обтяження: ухвала сулу, серія та номер: 201/10251/17, виданий 20.07.2017, видавник: Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська; Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 36571984 від 11.08.2017 10:02:27, Белянінова Крістіна Олександрівна, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Дніпропетровська обл.; Вид обтяження: арешт нерухомого майна; Відомості про суб?єктів обтяження: Обтяжувач: Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська, код ЄДРПОУ: 02891397; Особа, в інтересах якої встановлено обтяження: Прокуратура Дніпропетровської області, причина відсутності коду ЄДРПОУ: інша причина відсутності коду.

2. Номер запису про обтяження: 22729316 (спеціальний розділ); Дата, час державної реєстрації: 09.10.2017 13:33:49; Державний реєстратор: Атамась Олег Володимирович, Соборний відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, Дніпропетровська обл. Підстава виникнення обтяження: постанова про арешт майна, серія та номер: ВП 54827279, виданий 09.10.2017, видавник: Соборний відділ державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 37472850 від 09.10.2017 13:34:19, Атамась Олег Володимирович, Соборний відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, Дніпропетровська обл. Вид обтяження: арешт нерухомого майна Відомості про суб?єктів обтяження: Особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_4 Особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_2 Обтяжувач: Соборний ВДВС м. Дніпра ГТУЮ в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ: 34984523, країна реєстрації: Україна Опис предмета обтяження: об?єкт незавершеного будівництва «Водно-спортивну базу «Локомотив», розташовану на земельній ділянці розміром 0,6 га, кадастровий номер 1210100000:03:305:0039, у місті Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 1-К.

Позивач зазначив, що 20.05.2020 Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська у справі № 201/7276/17 була постановлена ухвала, якою знятий арешт з вищезазначеного нерухомого майна. З тексту ухвали вбачається, що з 2017 року по 2020 року існував арешт на вищезазначене нерухоме майно. Таким чином, переоформлення в 2019 році було неможливо.

Щодо того, яким чином даний наказ стосується його прав або інтересів позивач зазначив про таке.

Позивач вказав, що нерухоме майно за адресою АДРЕСА_1 складається як з будівлі, так і з земельної ділянки.

За твердженням позивача, станом на момент звернення з цим позовом до суду власником такої земельної ділянки є ОСОБА_2 . Який, відповідно до договору оренди від 12.08.2019, надав земельну ділянку в оренду позивачу.

Крім того, як вказав позивач, в провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська перебуває справа № 201/385/20. Предметом спору у цій справі є право власності на об?єкт незавершеного будівництва - водно-спортивну базу «Локомотив», що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 вказав, що він є третьою особою у вказаній справі.

Крім того, позивач зазначив, що, відповідно до договору про відступлення права вимоги від 09.03.2020, ОСОБА_2 передав, а ОСОБА_1 набув належних ОСОБА_2 прав на підставі договору іпотеки від 25.07.2016 № 1619, укладеним між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

У письмових поясненнях, наданих до суду 05.11.2024 позивач зазначив, що оскільки він є громадянином України та платником податків, то є співвласником державного майна має право на захист прав власності безпосередньо, як первинний носій права.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач надав до суду відзив, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог за таких обставин.

Відповідач наполягає на тому, що спірний наказ не стосується прав або інтересів позивача, оскільки ОСОБА_1 не є власником об?єкта незавершеного будівництва «Водно-спортивної бази « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Відповідач звернув увагу на те, що спірний об`єкт нерухомості був проданий без земельної ділянки.

Відповідач зауважив, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09.10.2018 у справі № 201/7276/17 позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним договір іпотеки № 1619 від 25.07.2016, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Лозенко В.В.

Визнано право власності за державою в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області на об`єкт незавершеного будівництва - "Водно-спортивна база "Локомотив", розташованого на земельній ділянці площею 0,6 га, кадастровий номер 1210100000:03:305:0039, у місті Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 1-К.

Витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області об`єкт незавершеного будівництва - "Водно-спортивна база "Локомотив", розташованого на земельній ділянці площею 0,6 га, кадастровий номер 1210100000:03:305:0039, у місті Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 1-К.

За твердженням відповідача, постановою Дніпровського апеляційного суду від 19.02.2019 рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 жовтня 2018 року у справі №201/7276/17 скасовано в частині визнання договору іпотеки недійсним і визнання права власності.

В задоволенні позовних вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Лозенко Валентина Володимирівна про визнання договору іпотеки недійсним та визнання права власності - відмовлено.

В іншій частині рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 жовтня 2018 року - залишено без змін.

Також відповідач вказав, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях є правонаступником усіх прав та обов`язків Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області на підставі наказу Фонду державного майна України від 17.01.2019 № 39.

Відповідач зауважив, що ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у справі № 201/7276/17 від 20.05.2020 скасовано арешт нерухомого майна: об`єкта незавершеного будівництва - "Водно-спортивна база "Локомотив", розташованого на земельній ділянці площею 0,6 га, кадастровий номер 1210100000:03:305:0039, у місті Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 1-К.

Відповідач вважає, що договір про відступлення права вимоги від 09.03.2020 є нікчемним, а тому не може бути належним та допустимим доказом у цій справі.

Крім того, відповідач наполягає на тому, що позивачем обрано неналежних спосіб захисту свого права. На думку відповідача, неможливо виконати рішення суду про визнання незаконним та скасування наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях від 14.04.2020 № 12/01-126-РП, оскільки зазначений наказ не є підставою оформлення права власності за позивачем.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ.

Третя особа письмово викладеної правової позиції стосовно суті позовних вимог не надала.

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про визнання незаконним та скасування наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях від 14.04.2020 № 12/01-126-РП.

Для правильного вирішення цього спору насамперед необхідно встановити наявність порушеного права та/або охоронюваного законом інтересу позивача внаслідок прийняття оскаржуваного наказу. А в разі, якщо судом буде встановлено наявність порушеного права та/або охоронюваного законом інтересу позивача, слід встановити наявність фактичних обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість скасування наказу Фонду державного майна України.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.

Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях був виданий наказ № 12/01-126-РП від 14.04.2020. Цим наказом вирішено здійснити приватизацію об?єкта незавершеного будівництва - водно-спортивної бази «Локомотив», що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 1К шляхом викупу юридичною особою ТОВ «Автотех-Універсал» (ідентифікаційний код 38676889).

Згідно з частиною 1 статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Так само кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, що прямо передбачено у частині 2 статті 15 ЦК України.

У рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004 зазначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес" що вживається в законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Відповідно до частини 1 статті 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Статтею 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Наявність права на пред`явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а є лише однією з необхідних умов реалізації встановленого права.

При цьому необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні статті 76 ГПК України доказами, певного суб`єктивного права (інтересу) у позивача; порушення (невизнання або оспорювання) означеного права/інтересу відповідачем; належність обраного способу судового захисту (з точки зору адекватності порушення і спроможності його усунути та поновити (захистити) право або інтерес та закріплення положеннями діючого законодавства).

Тобто вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Аналогічні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18.

Відтак, застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії) (п. 94 постанови Великої Палати Верховного Суду від 06 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19).

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Під час розгляду цієї справи позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявності порушення його прав та охоронюваних законом інтересів внаслідок прийняття наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях від 14.04.2020 № 12/01-126-РП.

Так, позивач не є власником об?єкта незавершеного будівництва - водно-спортивної бази «Локомотив».

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09.10.2018 у справі №201/7276/17 позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним договір іпотеки № 1619 від 25.07.2016, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Лозенко В.В.

Визнано право власності за державою в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області на об`єкт незавершеного будівництва - "Водно-спортивна база "Локомотив", розташованого на земельній ділянці площею 0,6 га, кадастровий номер 1210100000:03:305:0039, у місті Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 1-К.

Витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області об`єкт незавершеного будівництва - "Водно-спортивна база "Локомотив", розташованого на земельній ділянці площею 0,6 га, кадастровий номер 1210100000:03:305:0039, у місті Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 1-К.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 19.02.2019 рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 жовтня 2018 року у справі № 201/7276/17 скасовано в частині визнання договору іпотеки недійсним і визнання права власності.

В задоволенні позовних вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Лозенко Валентина Володимирівна про визнання договору іпотеки недійсним та визнання права власності - відмовлено.

В іншій частині рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 жовтня 2018 року - залишено без змін.

В рамках апеляційного перегляду справи № 201/7276/17 Дніпровським апеляційним судом було встановлено, що спірний об`єкт незавершеного будівництва у передбаченому законом порядку перейшов до державної власності. Однак, позивачем не доведено, ким оспорюється або не визнається право власності держави на спірний об`єкт незавершеного будівництва.

Постанова Дніпровського апеляційного суду від 19.02.2019 у справі № 201/7276/17 має преюдиційне значення для розгляду цього спору щодо встановлення власника спірного майна.

Наявність у позивача права оренди земельної ділянки жодним чином не наділяє позивача будь-якими правами щодо об`єкту нерухомості державної форми власності, що знаходиться у межах такої ділянки.

Стосовно твердження позивача про те, що він як громадянин України та платник податків є співвласником державного майна слід зазначити, що контроль та розпорядження державним майном здійснюють відповідні органи державної влади в межах покладених на них функцій.

В постановах Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17, від 27 січня 2020 року у справі № 761/26815/17 викладено правовий висновок про те, що приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для невиконання публічних обов`язків, звільнення майна з під арешту в публічних відносинах або створення преюдиційного рішення суду для публічних відносин.

А отже, наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях від 14.04.2020 № 12/01-126-РП жодним чином не стосується та не порушує інтересів та охоронюваних законом прав ОСОБА_1 . Що є самостійною підставою для відмови у позові.

Стосовно інших доводів сторін суд зазначає про таке.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 р. (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень сторін судом до уваги не береться, оскільки не спростовують наведених вище висновків.

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими.

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається позивач, доводяться наказом від 14.04.2020 № 12/01-126-РП (том 1 а.с. 8), витягом - веб-сайту ProZorro (том 1 а.с. 9), витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (том 1 а.с. 10 - 13), ухвалою суду у справі № 201/7276/17 (том 1 а.с. 14 - 15), договором оренди від 12.08.2019 (том 1 а.с. 16 - 17), договором про відступлення права вимоги від 09.03.2020 (том 1 а.с. 18), іпотечним договором від 25.07.2016 (том 1 а.с. 90 - 91).

Обставини, на які посилається відповідач, доводяться ухвалою суду від 10.02.2020 у справі №201/385/20 (том 1 а.с. 84), рішенням суду від 19.10.2020 у справі № 201/385/20 (том 1 а.с. 108 - 110), висновком експерта № 3/1.1/57 від 01.02.2019 (том 1 а.с. 111 - 120), рішенням суду від 09.10.2018 у справі № 201/7276/17 (том 1 а.с. 121 - 122), постановою суду від 19.02.2019 у справі №201/7276/17 (том 1 а.с. 123 - 127), протоколами допиту свідків (том 1 а.с. 128 - 145), постановою про виділення матеріалів з кримінального провадження від 11.11.2019 (том 1 а.с. 146), іпотечним договором від 25.07.2016 (том 1 а.с. 147 - 148), витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (том 1 а.с. 149 - 153).

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:

Згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору слід покласти на позивача.

Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 145, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (місце реєстрації: 49000, м. Дніпро, вул. Центральна, 6, ідентифікаційний код: 42767945) про визнання незаконним та скасування наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях від 14.04.2020 № 12/01-126-РП.

Витрати зі сплати судового збору за подання позову покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 04.04.2025.

Суддя М.О. Ніколенко