Рішення

від 08.04.2025 по справі 910/877/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.04.2025Справа №910/877/25

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Грінпроджектсистемс"доДержавного підприємства "Гарантований Покупець"простягнення заборгованості у розмірі 10 916 973,37 грнСуддя Бойко Р.В.

секретар судового засідання Кучерява О.М.

Представники сторін:

від позивача:Чеховський А.А.від відповідача:Франюк А.В.ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У січні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Грінпроджектсистемс" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Державного підприємства "Гарантований Покупець" про стягнення заборгованості у розмірі 10 916 973,37 грн.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Грінпроджектсистемс" вказує, що у Державного підприємства "Гарантований Покупець" наявний борг у загальному розмірі 8 451 028,49 грн перед позивачем з оплати купленої згідно Договору №922/01 від 01.11.2019 у лютому, березні, травні-жовтні, грудні 2022 року електричної енергії.

Крім того, посилаючись на порушення відповідачем своїх грошових зобов`язань за Договором №922/01 від 01.11.2019, позивач стверджує про наявність правових підстав для стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 644 303,06 грн та інфляційних втрат у розмірі 1 821 641,82 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/877/25; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; визначено сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив; призначено підготовче засідання на 20.02.2025.

11.02.2025 засобами поштового зв`язку від Державного підприємства "Гарантований Покупець" надійшов відзив на позов, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог та вказує, що позивачем не враховано, що з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії споживачам та уникнення ризиків призупинення діяльності виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії в умовах воєнного стану, Міністерством енергетики У країни прийнято: 1) наказ від 28.03.2022 №140 "Про розрахунки на ринку електричної енергії", який був чинний до 05.07.2022 (втратив чинність на підставі наказу №221 від 05.07.2022); 2) наказ від 15.06.2022 №206 "Про розрахунок з виробниками за "зеленим тарифом". Відповідач зазначає, що за висновками ОП КГС ВС у справі №910/4439/23 до 01.05.2024, тобто до часу втрати чинності наказу Міненерго №206, законодавством України були встановлені обмеження щодо розміру коштів, що підлягали сплаті виробникам ВДЕ, відтак, відсутні правові підстави для застосування до відповідача наслідків, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України. Також відповідач зазначає, що позивачем невірно визначено дати, з яких Державне підприємство "Гарантований Покупець" є таким, що прострочило виконання своїх зобов`язань, адже починаючи з 26.01.2024 згідно пункту 11.4 Порядку №641, Державне підприємство "Гарантований Покупець" забезпечує проведення розрахунку та здійснення оплати за відпущену продавцем за "зеленим" тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці. У змісті відзиву Державне підприємство "Гарантований Покупець" виклало клопотання про зменшення 3% річних а інфляційних втрат.

19.02.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю "Грінпроджектсистемс" сформовано системі "Електронний суд" відповідь на відзив, в якій позивач вказує, що відхиляє доводи відповідача щодо необхідності застосування приписів, зокрема п. 11.4 гл. 11 Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26 квітня 2019 року №641 у новій редакції, яка діє з 26.01.2024, з огляду на те, що зазначені приписи у новій редакції вказаного Порядку №641, по-перше, жодним чином не звільняють відповідача від обов`язку здійснення ним повної оплати придбаної електричної енергії за відповідними договорами, по-друге, відповідні приписи, у новій редакції, Порядку №641 набрали чинності тільки з 26.01.2024, відповідно до постанови НКРЕКП від 24.01.2024 №178, в той час як в силу ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Крім того, позивач зазначає, що на дату настання строку остаточної оплати спірної заборгованості за жовтень 2021 року, лютий, березень, травень, червень, липень, серпень 2022 року, наказ Міністерства енергетики України від 28.03.2022 "Про розрахунки на ринку електричної енергії" №140 втратив чинність. В свою чергу, наказ Міністерства енергетики України від 15.06.2022 "Про розрахунок з виробниками за "зеленим тарифом" №206, як і попередній наказ, ніяким чином не обмежував право позивача на проведення з ним остаточного розрахунку по вартості проданої енергії, згідно з укладеним між сторонами договором, а також не змінював терміни виникнення та виконання грошових зобов`язань щодо проведення таких остаточних розрахунків за договором та відповідно до умов пункту 10.4. Порядку. Позивач вважає, що положення вказаних відповідачем наказів Міністерства енергетики України не змінювали порядок проведення розрахунків, передбачений Порядком, а лише доповнювали його. Позивач також звертає увагу на те, що Міністерство енергетики своїм наказом від 01.04.2024 №136 скасувало дію наказу від 15.06.2022 №206, яким і встановлювались для відповідача вищевказані мінімальні відсотки виплат виробникам електроенергії з відновлювальних джерел електроенергії вартості отриманої електроенергії. Також позивач звертає увагу суду, що відповідач не надав до суду свого альтернативного спростовуючого обґрунтованого розрахунку індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми, на підтвердження своїх тверджень зазначених у відзиві на позов. До того ж, позивач зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу та 3% річних, сплата яких передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, тому до цих компенсаційних виплат не застосовуються положення статі 233 ГК України, статті 551 ЦК України.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2025 закрито підготовче провадження у справі №910/877/25; встановлено порядок дослідження доказів - в порядку їх розміщення в матеріалах справи; призначено розгляд справи №910/877/25 по суті на 13.03.2025.

27.02.2025 через систему "Електронний суд" від Державного підприємства "Гарантований Покупець" надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач вказує, що починаючи з 26.01.2024 згідно пункту 11.4 Порядку №641, Державне підприємство "Гарантований Покупець" забезпечує проведення розрахунку та здійснення оплати за відпущену продавцем за "зеленим" тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці. Також відповідач звертає увагу суду, що згідно п. 3.3 Договору №922/01 від 01.11.2019 в редакції додаткової угоди №268/07/24 від 25.01.2024 - оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців у розрахунковому місяці, формування актів купівлі-продажу електричної енергії здійснюються відповідно до Порядку (№ 641), тому до спірних правовідносин має застосовуватись саме Порядок №641 в редакції з 26.01.2024. Щодо питання застосування приписів статті 625 ЦК України у контексті можливості зменшення судом розміру трьох процентів річних, то відповідач, посилаючись на судові рішення касаційного суду, вказав, що суд за певних умов може зменшувати розмір процентів річних, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, тоді як підстави та обставини для такого зменшення процентів річних суд повинен встановлювати у кожному конкретному випадку.

13.03.2025 через систему "Електронний суд" від Державного підприємства "Гарантований Покупець" надійшло клопотання про закриття провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 16 936,44 грн за електроенергію, відпущену у вересні 2022 року, у зв`язку з оплатою такого боргу.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2025 оголошено перерву в судовому засіданні до 25.03.2025 для надання можливості відповідачу подати свій розрахунок.

24.03.2025 через систему "Електронний суд" від Державного підприємства "Гарантований Покупець" надійшов розрахунок, згідно якого є правомірним нарахування відповідачу 3% річних за куповану у вересні 2022 року електричну енергію у розмірі 18 972,89 грн, у жовтні 2022 року - у розмірі 9 036,55 грн, у грудні 2022 року - 1 511,80 грн.

25.03.2025 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінпроджектсистемс" надійшли письмові пояснення до контр розрахунку відповідача, в якому позивач повністю заперечує проти контр розрахунку 3% річних за вересень 2022, жовтень 2022, грудень 2022, оскільки вважає, що у зв`язку з виникненням спірних правовідносин у 2022 році, до них положення постанови НКРЕКП від 24.01.2024 №178 та нової редакції Порядку №641 застосуванню не підлягають, оскільки останні регулюють правовідносини щодо проведення розрахунку та здійснення оплати за відпущену електричну енергію між гарантованим покупцем та продавцями за "зеленим" тарифом, які виникли тільки починаючи з 26.01.2024. Також позивач звертає увагу, що відповідач в своєму контр розрахунку 3% річних за вересень 2022 та жовтень 2022 зазначає початок періоду нарахування - 24.05.2024, чим сам собі суперечить, оскільки Державне підприємство "Гарантований Покупець" в своєму ж запереченні (на відповідь на відзив) посилався на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2025 у справі №910/2992/24, відповідно до змісту якої початком періоду нарахування має бути - 23.05.2024, а не 24.05.2024.

В судове засідання, призначене на 25.03.2025, з`явились представники сторін, надали пояснення по суті спору, за змістом яких Товариство з обмеженою відповідальністю "Грінпроджектсистемс" позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, а Державне підприємство "Гарантований Покупець" просить суд відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні 25.03.2025 судом завершено розгляд справи №910/877/25 по суті, та оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення, яке буде проголошено 08.04.2025 о 10:45 год.

На проголошення судового рішення по справі №910/877/25 з`явились представники сторін.

У засіданнях здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.11.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Грінпроджектсистемс" (виробник за "зеленим" тарифом) та Державним підприємством "Гарантований Покупець" (гарантований покупець) укладено Договір №922/01 (надалі - Договір), у відповідності до п. 1.1 якого (в редакції Додаткової угоди №1251/01/20 від 23.04.2020) за цим договором продавець за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641 (надалі - Порядок), або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13.12.2019 №2804 (далі - Порядок продажу електричної енергії споживачами).

У п. 2.1 Договору (в редакції Додаткової угоди №1251/01/20 від 23.04.2020) сторони визнають свої зобов`язання згідно з Законами України "Про ринок електричної енергії", "Про альтернативні джерела енергії", Порядком, Порядком продажу електричної енергії споживачами, Правилами ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №307, Правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №308, та керуються їх положеннями та положеннями законодавства України при виконанні цього договору.

Згідно п. 2.2 Договору (в редакції Додаткової угоди №1251/01/20 від 23.04.2020) купівля-продаж електричної енергії за цим Договором здійснюється за умови членства продавця за "зеленим" тарифом у балансуючій групі гарантованого покупця.

Продавець за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць продавця за "зеленим" тарифом за встановленим йому "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до тарифу (п. 2.3 Договору в редакції Додаткової угоди №1251/01/20 від 23.04.2020).

За умовами п. 2.4 Договору (в редакції Додаткової угоди №1251/01/20 від 23.04.2020) продавець за "зеленим" тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку, якщо продавець є виробником за "зеленим" тарифом, або Порядку продажу електричної енергії споживачами, у разі якщо продавець є споживачем за "зеленим" тарифом, за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом встановлені Регулятором, у національній валюті України.

Вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за "зеленим" тарифом у розрахуй новому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці (п. 2.5 Договору в редакції Додаткової угоди №1251/01/20 від 23.04.2020).

Відповідно п. 3.3 Договору в редакції Додаткової угоди №85/04/21 від 25.01.2021 оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, оплата продавцем за "зеленим" тарифом частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця, формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця здійснюються згідно з главою 10 Порядку або главою 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.".

Як вбачається із наявних в матеріалах справи актів купівлі-продажу електричної енергії, Державним підприємством "Гарантований Покупець" було придбано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінпроджектсистемс" у лютому 2022 року електричну енергію в обсязі 256 179 кВт/год вартістю 1 268 639,40 грн з ПДВ, у березні 2022 року - в обсязі 290 358 кВт/год вартістю 1 437 899,27 грн з ПДВ, у травні 2022 року - в обсязі 507 517 кВт/год вартістю 2 513 305,39 грн з ПДВ, у червні 2022 року - в обсязі 543 911 кВт/год вартістю 2 693 534,29 грн з ПДВ, у липні 2022 року (з урахуванням акту коригування від 16.05.2024) - в обсязі 865 380 кВт/год вартістю 4 313 538,53 грн з ПДВ, у серпні 2022 року (з урахуванням акту коригування від 17.05.2024) - в обсязі 720 036 кВт/год вартістю 3 589 062,65 грн з ПДВ, у вересні 2022 року (з урахуванням акту коригування від 30.04.2024) - в обсязі 529 105 кВт/год вартістю 2 637 355,62 грн з ПДВ, у жатні 2022 року - в обсязі 399 029 кВт/год вартістю 2 333 697,17 грн з ПДВ, у грудні 2022 року - в обсязі 72 301 кВт/год вартістю 422 848,06 грн з ПДВ.

25.01.2024 сторонами укладено Додаткову угоду №268/07/24, якою дійшли згоди глави 1-8 Договору замінити главами 1-9 Договору.

Таким чином, згідно п. 1.1 Договору в редакції Додаткової угоди №268/07/24 від 25.01.2024 за цим договором продавець зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії, відпущену генеруючими одиницями продавця, включеними до балансуючої групи гарантованого покупця, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору та чинного законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641 (далі - Порядок).

У п. 2.1 Договору (в редакції Додаткової угоди №268/07/24 від 25.01.2024) сторони визнають свої зобов`язання згідно з Законами України "Про ринок електричної енергії", "Про альтернативні джерела енергії", Порядком, Правилами ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №307, Правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 14 №308, договором про участь у балансуючій групі гарантованого покупця та керуються їх положеннями і положеннями чинного законодавства України при виконанні цього договору.

Згідно п. 2.2 Договору (в редакції Додаткової угоди №268/07/24 від 25.01.2024) купівля-продаж електричної енергії за цим договором здійснюється за умови включення генеруючих установок продавця до балансуючої групи гарантованого покупця.

Продавець здійснює продаж електричної енергії гарантованому покупцю за встановленим Регулятором для кожної генеруючої одиниці "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до нього, та іншими цінами, у випадках, передбачених Законом України "Про ринок електричної енергії" та Порядком, у національній валюті України (п. 2.3 Договору в редакції Додаткової угоди №268/07/24 від 25.01.2024).

Відповідно п. 2.4 Договору (в редакції Додаткової угоди №268/07/24 від 25.01.2024) вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця у розрахунковому місяці, визначається відповідно до Порядку.

Обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається на підставі даних комерційного обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до Порядку (п. 3.1 Договору в редакції Додаткової угоди №268/07/24 від 25.01.2024).

За умовами п. 3.2 Договору в редакції Додаткової угоди №268/07/24 від 25.01.2024 розрахунок за куплену гарантованим покупцем електричну енергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця, з урахуванням ПДВ. Гарантований покупець та продавець при виникненні взаємної однорідної заборгованості мають право за взаємною згодою проводити зарахування зустрічних однорідних вимог, що оформлюється сторонами в установленому законодавством порядку.

У пункті 3.3 Договору в редакції Додаткової угоди №268/07/24 від 25.01.2024 вказано, що оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців у розрахунковому місяці, формування актів купівлі-продажу електричної енергії здійснюються відповідно до Порядку.

Пунктом 3.4 Договору в редакції Додаткової угоди №268/07/24 від 25.01.2024 передбачено, що у випадку здійснення гарантованим покупцем оплати першої/другої декади розрахункового місяця за відпущену електричну енергію продавцем понад фактичну вартість проданої за розрахунковий період (місяць) електричної енергії продавець повертає на рахунок гарантованого покупця надлишково сплачені кошти протягом чотирьох робочих днів з дня отримання продавцем підписаного акта купівлі-продажу електричної енергії (акта коригування до акта купівлі-продажу електричної енергії) за відповідний розрахунковий період.

Цей договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами та діє на строк дії "зеленого" тарифу (п. 7.4 Договору в редакції Додаткової угоди №268/07/24 від 25.01.2024).

Спір у справі виник у зв`язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов`язання по оплаті придбаної у лютому, березні, травні-жовтні, грудні 2022 року згідно Договору електричної енергії, у зв`язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю "Грінпроджектсистемс" вказує на наявність підстав для стягнення з Державного підприємства "Гарантований Покупець" боргу у розмірі 8 451 028,49 грн, 3% річних у розмірі 644 303,06 грн та інфляційних втрат у розмірі 1 821 641,82 грн.

Дослідивши зміст укладеного сторонами Договору, суд дійшов висновку, даний правочин за своєю правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, який підпадає під правове регулювання норм §5 Глави 54 Цивільного кодексу України, §3 Глави 30 Господарського кодексу України та Закону України "Про ринок електричної енергії".

Відповідно до частини першої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з пунктом 18 частини першої статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом.

Із матеріалів справи вбачається, що Державним підприємством "Гарантований Покупець" було придбано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінпроджектсистемс" у лютому 2022 року електричну енергію в обсязі 256 179 кВт/год вартістю 1 268 639,40 грн з ПДВ, у березні 2022 року - в обсязі 290 358 кВт/год вартістю 1 437 899,27 грн з ПДВ, у травні 2022 року - в обсязі 507 517 кВт/год вартістю 2 513 305,39 грн з ПДВ, у червні 2022 року - в обсязі 543 911 кВт/год вартістю 2 693 534,29 грн з ПДВ, у липні 2022 року (з урахуванням акту коригування від 16.05.2024) - в обсязі 865 380 кВт/год вартістю 4 313 538,53 грн з ПДВ, у серпні 2022 року (з урахуванням акту коригування від 17.05.2024) - в обсязі 720 036 кВт/год вартістю 3 589 062,65 грн з ПДВ, у вересні 2022 року (з урахуванням акту коригування від 30.04.2024) - в обсязі 529 105 кВт/год вартістю 2 637 355,62 грн з ПДВ, у жатні 2022 року - в обсязі 399 029 кВт/год вартістю 2 333 697,17 грн з ПДВ, у грудні 2022 року - в обсязі 72 301 кВт/год вартістю 422 848,06 грн з ПДВ.

Сторонами не заперечується вартість та обсяг купленої електричної енергії у спірні періоди.

Фактично спір між сторонами зводиться до різного розуміння коли у Державного підприємства "Гарантований Покупець" виник обов`язок з оплати купованої ним у спірні періоди електричної енергії.

Слід зазначити, що за загальним правилом покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Водночас, закон містить застереження, що договором або актом цивільного законодавства може бути встановлений інший строк оплати (частина перша статті 692 Цивільного кодексу України).

Так, Закон України "Про ринок електричної енергії", наділяючи виробника електричної енергії правом на своєчасне та у повному обсязі отримання коштів за продану ним електричну енергію (пункт 2 частини третьої статті 30 Закону), водночас містить припис, що порядок купівлі гарантованим покупцем електричної енергії за "зеленим" тарифом, порядок визначення вартості та сплати послуги за механізмом ринкової премії, що надається гарантованому покупцю суб`єктами господарювання, яким встановлено "зелений" тариф або які за результатами аукціону набули право на підтримку, визначається порядком купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, що затверджується Регулятором (частина шоста статті 65 Закону).

Порядок купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом затверджено постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (надалі - НКРЕКП) від 26.04.2019 №641 (надалі - Порядок №641), відповідно до пункту 10.1 якого (в редакції, чинній на момент купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом у спірні періоди) до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію. До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію. Якщо надходження оперативних даних щодо обсягу товарної продукції за перші 10 та 20 днів розрахункового місяця від АКО припадає на день здійснення авансового платежу та/або на вихідний день, то оплата платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати здійснюється впродовж двох робочих днів після отримання даних.

Згідно з пунктом 10.4 Порядку № 641 (в редакції, чинній на момент купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом у спірні періоди) після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100% оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів. У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного КЕП уповноваженої особи акта купівлі-продажу.

Як вбачається з матеріалів справи, в рамках виконання Договору мало місце постачання позивачем електричної енергії відповідачу у лютому, березні, травні-жовтні, грудні 2022 року, яке супроводжувалось підписанням щомісячних актів купівлі-продажу електроенергії.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 09.09.2022 №1117 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований Покупець" у січні-травні, липні, жовтні 2021 року та у лютому-червні 2022 року.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 20.09.2022 №1190 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований Покупець" за липень 2022 року.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 14.03.2023 №473 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований Покупець" за серпень 2022 року.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 08.05.2024 №896 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований Покупець" за грудні 2022 року.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 15.05.2024 №946 (із змінами, внесеними згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 11.02.2025 №194) затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований Покупець" за вересень-листопад 2022 року.

Водночас, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 21.06.2024 у справі №910/4439/23 наголосила на тому, що при вирішенні питання розміру коштів, що підлягають сплаті за поставлену електричну енергії у лютому-липні 2022 року, слід керуватись нормативно-правовим актами, які встановлювали та встановлюють регуляторні механізми щодо розміру розподілу грошових коштів у ці періоди.

Відповідно до частини восьмої статті 16 Закону України "Про ринок електричної енергії" у разі введення особливого періоду електроенергетичні підприємства діють згідно із Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" і нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, які регулюють функціонування електроенергетики в умовах особливого періоду.

Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі є Міністерство енергетики України (пункт 1 Положення про Міністерство енергетики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 №507 (надалі - Положення №507).

Згідно із статтею 1 Закону України "Про оборону України" визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до приписів частини другої статті 11 Закону України "Про функціонування паливно енергетичного комплексу в особливий період" забезпечення функціонування паливно-енергетичного комплексу, в особливий період покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у паливно-енергетичному комплексі.

Згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року та станом на момент розгляду даної справи діє воєнний стан.

У зв`язку із введенням воєнного стану в Україні, з урахуванням вимог частини восьмої статті 16 Закону України "Про ринок електричної енергії", Міністерством енергетики України в межах повноважень, передбачених пунктом 8 Положення №507, видано накази від 28.03.2022 №140, який був чинний до 05.07.2022 (втратив чинність на підставі наказу від 05.07.2022 № 221) та №206 від 15.06.2022 №206 (втратив чинність на підставі наказу від 01.04.2024 №136). Накази Міністерства енергетики України від 28.03.2022 №140 та від 15.06.2022 №206 зареєстровані в Міністерстві юстиції України і є нормативно-правовими актами.

Як вбачається із нормативно-правового регулювання, яким керується гарантований покупець при розрахунках, в тому числі, з позивачем, враховуючи пункт 8 Положення №507, Накази №140 та №206 є обов`язковими для виконання.

Окрім того, позивач та відповідач при укладенні Договору погодили, що гарантований покупець зобов`язаний здійснювати оплату електричної енергії відповідно до умов Договору та законодавства України (пункт 1.1 Договору), а також що сторони керуються положеннями законодавства при виконанні Договору (пункт 2.1 Договору).

Так, Наказом №140 Державне підприємство "Гарантований Покупець" з дати набрання чинності цим наказом на період дії воєнного стану в Україні з коштів, що наявні на поточному рахунку та надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, забезпечує перерахування коштів на сплату авансових платежів за придбану електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії, виробникам електричної енергії з альтернативних джерел енергії, що мають договірні відносини з Державного підприємства "Гарантований Покупець", із дотриманням Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, від 26.04.2019 № 641, та з урахуванням таких положень:

- за результатами продажу електричної енергії за перші 10 днів розрахункового місяця розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку Державного підприємства "Гарантований Покупець" станом на 10 число розрахункового місяця, для виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з енергії сонячного випромінювання здійснюється відповідно до таких показників: сума, що дорівнює значенню 15 відсотків від середньозваженого розміру "зеленого" тарифу за 2021 рік (підпункт 1.1.1 наказу №140);

- у випадку нестачі грошових коштів для забезпечення виплати сум, передбачених підпунктом 1.1.1 - 1.1.5, наявні грошові кошти розподіляються між виробниками пропорційно до показників, зазначених у підпунктах 1.1.1 - 1.1.5 (пункт 1.2 наказу №140);

- за результатами продажу електричної енергії за подальші 10 днів розрахункового місяця, а також за результатами розрахункового місяця, розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку Державного підприємства "Гарантований Покупець" станом на 20 число (або на кінець) розрахункового місяця, здійснюється таким чином, щоб за результатами 20 днів розрахункового місяця (або за результатами розрахункового місяця) було збережено показники розрахунків передбачених підпунктами 1.1.1- 1.1.5 (пункт 1.3 наказу № 140).

Аналогічний механізм розподілу коштів після втрати чинності наказу Міністерства енергетики України №140 від 28.03.2022 запроваджено наказом Міністерства енергетики України №206 від 15.06.2022 (діяв протягом періоду з 24.06.2022 до 16.04.2024).

Наказом №206 Державне підприємство "Гарантований Покупець" на період дії воєнного стану в Україні з коштів, що наявні на поточному рахунку та надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, забезпечити перерахування коштів на сплату платежів за придбану електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії, виробникам електричної енергії з альтернативних джерел енергії, що мають договірні відносини з ДП "Гарантований Покупець", із дотриманням вимог Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, від 26.04.2019 №641, та з урахуванням положень, викладених у пункті 2 наказу:

- установити, що за результатами продажу електричної енергії за перші 10 днів розрахункового місяця розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку ДП "Гарантований Покупець" станом на 10 число розрахункового місяця, для виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з енергії сонячного випромінювання здійснюється відповідно до таких показників:

- сума, що дорівнює значенню 18 відсотків від середньозваженого розміру "зеленого" тарифу за 2021 рік (підпункт 1 пункту 2);

- у випадку наявності залишку грошових коштів, що залишився на поточному рахунку після виконання підпунктів 1-5 цього пункту 2, цей залишок розподіляється та спрямовується виробникам пропорційно розміру нарахувань для відповідного виробника, здійснених з урахуванням підпунктів 1-5 цього пункту, але не більше вартості товарної продукції розрахункового періоду, розрахованої за "зеленим" тарифом для такого виробника (підпункт 6 пункту 2);

- у випадку нестачі грошових коштів для забезпечення виплати сум, передбачених підпунктами 1-5 цього пункту, наявні грошові кошти розподіляються між виробниками пропорційно до показників, зазначених у підпунктах 1-5 пункту 2 (підпункти 7 пункту 2);

- установити, що за результатами продажу електричної енергії за подальші 10 днів розрахункового місяця, а також за результатами розрахункового місяця, розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку ДП "Гарантований Покупець" станом на 20 число (або на кінець) розрахункового місяця, здійснюється таким чином, щоб за результатами 20 днів розрахункового місяця (або за результатами розрахункового місяця) було збережено показники розрахунків, передбачених підпунктами 1-5 пункту 2 цього наказу.

У випадку наявності залишку грошових коштів, що залишився на поточному рахунку після виконання підпунктів 1-5 пункту 2 цього наказу, цей залишок розподіляється та спрямовується виробникам відповідно до підпункту 6 пункту 2 цього наказу (пункт 3).

Правомірність наказу Міністерства енергетики України від 15.06.2022 №206 "Про розрахунки з виробниками за "зеленим" тарифом" була предметом дослідження Окружним адміністративним судом міста Києва у справі №640/10894/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар-Груп" до Міністерства енергетики України про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства енергетики України від 15.06.2022 №206 "Про розрахунки з виробниками за "зеленим" тарифом". Рішенням адміністративного суду у цій справі від 06.12.2022 у позові відмовлено, і це рішення залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2023.

Адміністративні суди дійшли висновку про наявність повноважень та компетенції у Міністерства енергетики України щодо прийняття наказу №206. Суди зазначили, що:

- Міненерго здійснює нормативно-правове регулювання відносин у електроенергетичному комплексі в особливий період шляхом видання наказів, які мають відповідати вимогам Конституції та законів України, а електроенергетичні підприємства у своїй діяльності в особливий період повинні керуватись прийнятими актами Міненерго;

- наказ від 15.06.2022 №206 прийнятий в межах повноважень та з метою забезпечення розрахунків за електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії;

- державна реєстрація наказу відбулась відповідно до Указу Президента України від 03.10.1992 №493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади", постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 №731 "Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади", Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністра юстиції України від 12.04.2005 №34/5;

- відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2022 №172 "Про внесення зміни до пункту 13 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади" передбачено, що у невідкладних випадках, пов`язаних із введенням в Україні або в окремих її місцевостях воєнного стану, що потребують негайного прийняття рішення, суб`єкт нормотворення може видати відповідний нормативно-правовий акт без узгодження із суб`єктами нормотворення та/або з іншими заінтересованими органами;

- приймаючи оскаржуваний наказ Міненерго реалізувало передбачену компетенцію по регулюванню сталого функціонування підприємства паливо-енергетичного комплексу (ДП "Гарантований Покупець") в особливий період, а саме: під час воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64;

- регулювання порядку здійснення ДП "Гарантований Покупець" протягом періоду дії воєнного стану в Україні перерахування коштів на сплату платежів за придбану електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії, виробникам електричної енергії з альтернативних джерел енергії, що мають договірні відносини з ДП "Гарантований Покупець", не відноситься до виключної компетенції Кабінету Міністрів України щодо управління ДП "Гарантований Покупець", а тому підстави стверджувати про те, що видання оскаржуваного наказу є перевищенням повноважень Міненерго, є необґрунтованими.

Оцінюючи зміст наказу №206 адміністративні суди констатували, що:

- наказ Міністерства енергетики України від 15.06.2022 №206 "Про розрахунки з виробниками за "зеленим" тарифом" був виданий для стабілізації ситуації в енергетичному секторі країни в період дії воєнного стану та з метою збереження можливості для всіх без винятку генерацій здійснювати виробництво електричної енергії з альтернативних джерел в умовах значного дефіциту коштів на ринку електричної енергії;

- оскаржуваний наказ не надає необґрунтованих переваг іншим виробникам електричної енергії, реалізація якої здійснюється за "зеленим" тарифом та не передбачає поводження з особами у різний спосіб у відносно схожих ситуаціях, отже прояви дискримінації відсутні.

Виходячи з наведеного, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 21.06.2024 у справі №910/4439/23 констатувала наявність правових підстав для застосування наказів Міністерства енергетики України від 28.03.2022 №140 та від 15.06.2022 №206 при вирішенні питання розміру коштів, що підлягають сплаті за поставлену електричну енергії у лютому-липні 2022 року.

Метою Наказів №140 та №206 визначено забезпечення безпеки постачання електричної енергії споживачам та уникнення ризиків призупинення діяльності виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії в умовах воєнного стану.

Отже, Міністерство енергетики України змінило відсоткове співвідношення розподілу коштів між виробниками за "зеленим" тарифом з метою збереження можливості для всіх виробників здійснювати виробництво електричної енергії з альтернативних джерел. Обов`язок розподілу було покладено на ДП "Гарантований Покупець" у залежності від коштів, що наявні на його поточному рахунку, та надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії.

В свою чергу, надаючи правову оцінку змісту вказаних наказів, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду виснувала, що наказ Міністерства енергетики України від 15.06.2022 "Про розрахунок з виробниками за "зеленим тарифом" №206, як і попередній наказ Міністерства енергетики України від 28.03.2022 "Про розрахунки на ринку електричної енергії" №140 ніяким чином не обмежує право позивача як виробника електричної енергії за "зеленим" тарифом на отримання повної вартості проданої електричної енергії, встановленої укладеним сторонами в справі договором, а також не змінює терміни виникнення та виконання грошових зобов`язань гарантованого покупця щодо проведення остаточних розрахунків за договором та згідно з пунктом 10.4 Порядку №641.

В свою чергу, пунктом 10.4 Порядку №641 (в редакції, чинній на момент купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом у спірні періоди) передбачалось, що після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100% оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.

Однак 26.01.2024 у Порядку №641 НКРЕКП було внесене зміни, відповідно з 26.01.2024 та по даний час пунктом 11.4 Порядку №641 передбачено, що Гарантований покупець забезпечує проведення розрахунку та здійснення оплати за відпущену продавцем за "зеленим" тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.

Тобто станом на дати затвердження НКРЕКП тарифів на лютий, березень, травень, червень, липень, серпень 2022 року, Порядок №641 встановлював строк остаточної оплати за купованої енергії протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора, натомість станом на дати затвердження НКРЕКП тарифів на вересень, жовтень, грудень 2022 року Порядок №641 встановлює строк остаточної оплати за купованої енергії протягом п`яти робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора.

Позивач стверджує, що при визначені строків оплати придбаної у 2022 році електричної енергії слід виходити із строку оплати у три робочі дні з дати оприлюднення рішення Регулятора, в той час як відповідач вказує, що при визначені строків оплати купованої у вересні, жовтні, грудні 2022 року електричної енергії слід виходити із строку в п`ять робочих днів, оскільки Регулятором було оприлюднено відповідні рішення про затвердження тарифів вже після внесення змін до Порядку №641 щодо зміни цих строків.

Щодо доводів позивача, то суд відзначає, що Договором не визначено строку оплати купованої за "зеленим" тарифом електричної енергії та сторонами було погоджено, що такий строк визначається Порядком №641.

В свою чергу, Порядок №641 передбачає відкладальну обставину для початку перебігу строку оплати - оприлюднення Рішення про затвердження тарифу на відповідний місяць.

Частиною 5 статті 212 Цивільного кодексу України передбачено, що законом можуть встановлюватися особливості вчинення та виконання окремих правочинів, за якими настання, зміна або припинення прав та обов`язків обумовлені настанням відкладальних чи скасувальних обставин.

Отже на момент внесення змін до Порядку №641 в частині строку оплати у ДП "Гарантований Покупець" не настав строк оплати купованої у вересні-жовтні та грудні 2022 року електричної енергії та навіть не було відомо коли він настане.

Натомість постанови НКРЕКП №896, №946 затверджені після 26.01.2024, тобто після внесення змін до Порядку №641, внаслідок чого для відповідача почали свій перебіг строки оплати купованої у вересні-жовтні та грудні 2022 року електричної енергії.

Таким чином, Порядок №641 у чинній редакції врегульовує правовідносини сторін на майбутнє, оскільки застосується до зобов`язань ДП "Гарантований Покупець", які виникли / настали після внесення змін до Порядку №641 в цій частині.

Отже, суд вважає обґрунтованою позицію відповідача, що при визначені строків оплати купованої у вересні, жовтні, грудні 2022 року електричної енергії слід виходити із строку в п`ять робочих днів.

Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується відповідачем, станом на дату звернення до суду із даним позовом у ДП "Гарантований Покупець" був наявний борг перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Грінпроджектсистемс" з оплати купованої електричної енергії у лютому 2022 року у розмірі 40 344,33 грн, у березні 2022 року - у розмірі 320 249,70 грн, у травні 2022 року - у розмірі 1 512 987,94 грн, у червні 2022 року - у розмірі 1 583 653,57 грн, у липні 2022 року - у розмірі 2 453 368,85 грн, у серпні 2022 року - у розмірі 1 098 051,57 грн, у вересні 2022 року - у розмірі 956 267,88 грн, у жовтні 2022 року - у розмірі 432 050,81 грн та у грудні 2022 року - у розмірі 54 053,84 грн, що разом складало борг у сумі 8 451 028,49 грн.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Отже, оскільки постанова НКРЕКП від 09.09.2022 №1117 оприлюднена на офіційному веб-сайті Регулятора 12.09.2022, то ДП "Гарантований Покупець" повинне було оплатити 100% вартість відпущеної у лютому, березні, травні, червні 2022 року електричної енергії протягом трьох робочих днів - до 15.09.2022 включно.

Постанова НКРЕКП від 20.09.2022 №1190 була оприлюднена на офіційному веб-сайті Регулятора 21.09.2022, відповідно ДП "Гарантований Покупець" повинне було оплатити 100% вартість відпущеної у липні 2022 року електричної енергії протягом трьох робочих днів - до 26.09.2022 включно.

Постанова НКРЕКП від 14.03.2023 №473 була оприлюднена на офіційному веб-сайті Регулятора 15.03.2023, то ДП "Гарантований Покупець" повинне було оплатити 100% вартість відпущеної у серпні 2022 року електричної енергії протягом трьох робочих днів - до 20.03.2023 включно.

Постанова НКРЕКП від 08.05.2024 №896 була оприлюднена на офіційному веб-сайті Регулятора 10.05.2024, то ДП "Гарантований Покупець" повинне було оплатити 100% вартість відпущеної у грудні 2022 року електричної енергії протягом п`яти робочих днів - до 17.05.2024 включно.

Постанова НКРЕКП від 15.05.2024 №946 була оприлюднена на офіційному веб-сайті Регулятора 16.05.2024, то ДП "Гарантований Покупець" повинне було оплатити 100% вартість відпущеної у вересні, жовтні 2022 року електричної енергії протягом п`яти робочих днів - до 23.05.2024 включно.

20.02.2025 Державним підприємством "Гарантований Покупець" було перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю "Грінпроджектсистемс" в якості оплати відпущеної електричної енергії кошти у розмірі 16 936,44 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №452 900 від 20.02.2025.

Пунктом 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Припинення (закриття) провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №905/1582/15, від 18.07.2018 у справі №905/1587/15, від 05.06.2018 у справі №905/1585/15 та 26.07.2018 у справі №910/23359/15.

Враховуючи, що сума боргу у розмірі 16 936,44 грн була сплачена відповідачем після звернення позивача з даним позовом до суду, то провадження у цій частині підлягає закриттю, так як вказаний предмет спору припинив своє існування в процесі розгляду справи.

Натомість доказів сплати боргу в іншій частині - 8 434 092,05 грн матеріали справи не місять, а відповідачем суду не надано.

Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Керуючись наведеними приписами господарського процесуального закону, суд дійшов висновку про порушення Державним підприємством "Гарантований Покупець" своїх грошових зобов`язань за Договором, внаслідок чого у нього виник борг перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Грінпроджектсистемс" у розмірі 8 434 092,05 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

За таких обставин позовна вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінпроджектсистемс" про стягнення суми основного боргу підлягає частковому задоволенню із стягненням з Державного підприємства "Гарантований Покупець" боргу у розмірі 8 434 092,05 грн. Провадження у справі №910/877/25 за вимогою про стягнення суми основного боргу в частині 16 936,44 грн слід закрити.

Крім того, посилаючись на порушення відповідачем своїх грошових зобов`язань за Договором, позивач стверджує про наявність правових підстав для стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 644 303,06 грн та інфляційних втрат у розмірі 1 821 641,82 грн.

Судом встановлено, що відповідач обов`язку по сплаті грошових коштів у визначений Порядком №641 строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом враховано, що фактично позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати, нараховані по грудень 2024 року, оскільки станом на дату подання позову - 24.01.2025 індекс інфляції на січень 2025 року ще не був відомий, тому Товариством з обмеженою відповідальністю "Грінпроджектсистемс" нараховувались інфляційні втрати по 31.12.2024.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат у інформаційно-пошуковій системі "Ліга:Закон" з врахуванням визначеного позивачем періоду їх нарахування та встановлених судом дат, з яких відповідач є таким, що прострочив виконання своїх грошових зобов`язань, суд приходить до висновку, що правомірним є нарахування Державному підприємству "Гарантований Покупець" 3% річних у розмірі 644 033,34 грн та інфляційних втрат у розмірі 1 821 641,82 грн.

В іншій частині сума заявлених до стягнення 3% річних розрахована невірно, оскільки позивачем було невірно визначено дати, з яких відповідач є таким, що прострочив виконання своїх зобов`язань з оплати купованої у вересні, жовтні, грудні 2022 року електричної енергії.

В свою чергу, відповідач звернувся до суду з клопотанням про зменшення розміру неустойки, 3% річних та інфляційних втрат, яке мотивоване неспіврозмірністю та/або відсутністю збитків у Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінпроджектсистемс"; відсутністю доказів, що свідчили б про можливе погіршення фінансового стану чи ускладнення в господарській діяльності для кредитора; значним розміром неустойки; скрутним фінансовим станом боржника; значною кількістю фінансових зобов`язань боржника перед третіми особами; систематичним нездійсненням НЕК "Укренерго" оплат Державному підприємству "Гарантований Покупець".

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено відповідальність за порушення грошового зобов`язання. Так, частиною першою цієї статті визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У частині другій зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 Цивільного кодексу України розміщена в розділі І "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 Цивільного кодексу України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

Зазначена норма передбачає, що проценти та індекс інфляції, що стягуються у разі порушення стороною грошового зобов`язання, має компенсаційний, а не штрафний характер.

За змістом частини другої статті 625 Цивільного кодексу України нарахування трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Проценти, передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України, за своєю природою є відшкодуванням кредитору понесених втрат за несвоєчасне повернення грошових коштів. Тобто такі проценти є гарантією для кредитора у вигляді настання певних правових наслідків для боржника через неналежне виконання ним взятих за договором зобов`язань.

Статтею 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Із положень статей 230, 233 Господарського кодексу України та статей 549, 551 Цивільного кодексу України вбачається, що ними передбачено право суду на зменшення штрафних санкцій (штрафу, пені), в той час як стягнення 3% річних та інфляційних втрат не є штрафними санкціями, зокрема неустойкою, а є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.02.2021 у справі №520/17342/18, від 19.06.2019 у справі №703/2718/16-ц (провадження №14-241цс19) та від 19.06.2019 у справі №646/14523/15-ц (провадження №14-591цс18), від 13.11.2019 у справі №922/3095/18 (провадження №12-105гс19), від 13.03.2020 у справі №902/417/18 (провадження №12-79гс19).

При цьому, під час вирішення заяви відповідача про зменшення 3% річних та інфляційних втрат суд не враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18, оскільки, викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18 висновок був сформований у справі, в якій загальна сума правомірно нарахованих штрафу, пені та відсотків річних перевищувала в два рази суму простроченої заборгованості.

Натомість у даній справі нараховані Товариством з обмеженою відповідальністю "Грінпроджектсистемс" 3% річних та інфляційні втрати, стягнення яких є правомірним, не перевищує 30% від суми заборгованості, хоча прострочення відповідача триває більш як два роки, а відтак обставини справи №910/877/25 є відмінними від обставин у справі №902/417/18.

До того ж у справі №902/471/18 касаційний суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення 3% річних, оскільки процентна ставка відсотків річних була встановлена на рівні 40% та 96%, і явно не відповідала принципу справедливості, в той час як у даній справі №910/877/25 відсотки річних розраховані за встановленою у статті 625 Цивільного кодексу України ставкою у розмірі 3% та судом не встановлено порушення принципів розумності, справедливості та пропорційності під час нарахування позивачем відповідачу 3% річних.

Окремо суд звертає увагу відповідача, що інфляція - це знецінення грошей, зниження їхньої купівельної спроможності, дисбаланс попиту і пропозиції.

Тобто стягнення інфляційних втрат забезпечує одержання кредитором суми боргу в еквівалентному розмірі до розміру боргу станом на перший день прострочення виконання грошових зобов`язань.

Натомість 3% річних є своєрідною мінімальною упущеною вигодою, яку б міг отримати кредитор за належного виконання зобов`язання боржником свого грошового зобов`язання (наприклад, розмістивши дані кошти в якості депозиту).

Встановлення законодавцем права кредитора на одержання коштів з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зумовлене специфічним видом такого як грошові кошти, якому незалежно від факторів природного середовища (форс-мажорним обставинам) притаманна властивість знецінюватись в більшій мірі ніж всім іншим видам майна (нерухомості, дорогоцінним металам, автомобілям тощо).

Положення статті 625 Цивільного кодексу України спрямовані в першу чергу на те, щоб внаслідок неправомірних дій боржника (прострочення) право власності кредитора не було порушене, оскільки внаслідок знецінення національної грошової одиниці купівельна спроможність коштів, які б кредитор міг одержати за належного виконання боржником своїх грошових зобов`язань, буде значно меншою, що має відповідно наслідком зменшення майнового блага кредитора.

У кредитора згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат та 3% річних за період прострочення в оплаті основного боргу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19).

Відтак стягнення інфляційних втрат жодним чином не можна вважати доходом, що є більш вигідним порівняно від належного виконання господарських зобов`язань.

Крім того, невиконання або неналежне виконання боржником свого грошового зобов`язання не може бути залишене без реагування та застосування до нього міри відповідальності, оскільки б це суперечило б загальним засадам цивільного законодавства, якими є справедливість, добросовісність та розумність (ст. 3 Цивільного кодексу України).

Щодо посилань відповідача на своє скрутне фінансове становище, то частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Тотожні приписи містяться в ст. 617 Цивільного кодексу України.

Відтак суд не вбачає правових підстав для зменшення заявленого позивачем розміру 3% річних та інфляційних втрат.

З огляду на наведене суд відмовляє у задоволенні клопотання Державного підприємства "Гарантований Покупець" про зменшення розміру 3% річних та інфляційних втрат.

За таких обставин позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінпроджектсистемс" підлягають частковому задоволенні, а з Державного підприємства "Гарантований Покупець" підлягає стягненню борг у розмірі боргу у розмірі 8 434 092,05 грн, 3% річних у розмірі 644 033,34 грн та інфляційних втрат у розмірі 1 821 641,82 грн. Провадження у справі №910/877/25 за вимогою про стягнення суми основного боргу в частині 16 936,44 грн слід закрити, а в іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Щодо розподілу між сторонами судового збору.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За змістом підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви встановлюються у таких розмірах: майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В поданій до суду шляхом формування в системі "Електронний суд" позовній заяві Товариством з обмеженою відповідальністю "Грінпроджектсистемс" заявлено вимогу майнового характеру - про стягнення коштів у розмірі 10 916 973,37 грн.

В той же час, частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

У відповідності до наведених приписів закону за подання до господарського суду даної позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Грінпроджектсистемс" повинне було сплатити судовий збір у розмірі 131 003,68 грн (10 916 973,37 грн х 0,015 х 0,8).

В той же час, Товариством з обмеженою відповідальністю "Грінпроджектсистемс" за звернення до господарського суду із даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 163 754,60 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №25592 від 23.01.2025.

Тобто позивачем при зверненні до суду із даним позовом було надмірно сплачено судовий збір у сумі 32 750,92 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

В свою чергу, Державним підприємством "Гарантований Покупець" після відкриття провадження у справі №910/877/25 було сплачено суму основного боргу у розмірі 16 936,44 грн, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у даній справі в цій частині боргу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з відсутністю предмета спору.

У частині 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Таким чином, судовий збір у сумі 32 954,16 грн (32 750,92 грн надмірно сплаченого збору + 203,24 грн судового збору, пропорційно до розміру вимоги, щодо якої провадження у справі закрито) не підлягає розподілу між сторонами за наслідками розгляду спору у справі №910/877/25, тому то суд, керуючись принципом процесуальної економії, вбачає за необхідне відразу повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Грінпроджектсистемс" вказану суму судового збору.

Щодо судового збору у розмірі 130 800,44 грн, то згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в цій частині покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 13, 74, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінпроджектсистемс" задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Гарантований Покупець" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 27; ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінпроджектсистемс" (03127, м. Київ, проспект Голосіївський, буд. 100/2; ідентифікаційний код 41953867) борг у розмірі 8 434 092 (вісім мільйонів чотириста тридцять чотири тисячі дев`яносто дві) грн 05 коп., 3% річних у розмірі 644 033 (шістсот сорок чотири тисячі тридцять три) грн 34 коп., інфляційні втрати у розмірі 1 821 641 (один мільйон вісімсот двадцять одну тисячу шістсот сорок одну) грн 82 коп. та судовий збір у розмірі 130 797 (сто тридцять тисяч сімсот дев`яносто сім) грн 20 коп. Видати наказ.

3. Закрити провадження в частині вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінпроджектсистемс" про стягнення з Державного підприємства "Гарантований Покупець" суми основного боргу у розмірі 16 936,44 грн.

4. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

5. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Грінпроджектсистемс" (03127, м. Київ, проспект Голосіївський, буд. 100/2; ідентифікаційний код 41953867) з Державного бюджету України судовий збір в частині 32 954 (тридцять дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят чотири) грн 16 коп., сплачений за платіжною інструкцією №№25592 від 23.01.2025.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до положень ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 08.04.2025.

Суддя Р.В. Бойко