Рішення

від 25.03.2025 по справі 910/15248/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.03.2025Справа № 910/15248/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВК"

до Акціонерного товариства "Компанія авіаційного та ракетно-технічного машинобудування"

про стягнення грошових коштів,

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Данилюк М.Д.

Представники учасників справи:

від позивача: Балика П.О.

від відповідача: Лизогубенко І.Г.

В судовому засіданні 25.03.2025 року, відповідно до положень ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повідомлено представників сторін, що повне рішення буде складено 08.04.2025 року.

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ВВК" (далі - ТОВ "ВВК", позивач) до Акціонерного товариства "Компанія авіаційного та ракетно-технічного машинобудування" (далі - АТ "Компанія авіаційного та ракетно-технічного машинобудування", відповідач) про стягнення грошових коштів.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором № 51-23 від 14.02.2023 в частині своєчасної сплати вартості поставленого товару, у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість.

У позові ТОВ "ВВК" просить стягнути з відповідача основну заборгованість за договором в сумі 5 396 625,00 грн., інфляційні втрати в сумі 451 967,29 грн., 3 % річних у сумі 183 976,75 грн., що разом становить 6 032 569,04 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2024 вказаний позов був прийнятий до розгляду, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Відповідач у строк, визначений законом, надав суду відзив на позов, у якому проти заявлених вимог заперечив, зазначив, що заявлена до стягнення основна заборгованість є безпідставною, оскільки у провадженні Господарського суду міста Києва знаходилась справа № 910/3411/24, за результатами якої було встановлено, що сировина, з якої позивачем виготовлялись комплекти зарядів, що у подальшому поставлялись відповідачем, були передані у власність держави, а тому не могли перебувати у власності відповідача. Також обставини приналежності відповідачу комплектуючих товару є об`єктом декількох кримінальних проваджень.

06.01.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач проти доводів, викладених у відзиві відповідача заперечив, вважав їх безпідставними.

07.01.2025 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких АТ "Компанія авіаційного та ракетно-технічного машинобудування" заперечувало проти доводів, зазначених у відповіді на відзив, а 03.03.2025 - клопотання про зменшення на 90 % інфляційних втрат та 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2025, занесеною до протоколу судового засідання, підготовче провадження у справі було закрите, розгляд справи призначено по суті.

21.02.2025 від позивача надійшло клопотання, у якому просив долучити додатковий доказ до матеріалів справи, а саме - лист АТ «Українська оборонна промисловість» № UOP-1246 від 12.02.2025. У цьому ж клопотанні просив поновити процесуальний строк для долучення вказаного доказу до матеріалів справи. Розглянувши вказане клопотання, суд долучив до матеріалів справи наданий позивачем доказ.

У судовому засіданні під час розгляду справи по суті 25.03.2025 представник позивача свої вимоги підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, зазначених у відзиві та інших заявах по суті справи, просив відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.02.2023 між ТОВ "ВВК" (виконавець) та АТ "Компанія авіаційного та ракетно-технічного машинобудування" (замовник) був укладений договір № 51-23 (далі - договір), відповідно до умов якого виконавець зобов`язується виготовити та поставити продукцію, а замовник прийняти та оплатити за продукцію, визначену у специфікаціях, згідно з додатками, які є невід`ємними частинами цього договору, на умовах передбачених цим договором (п. 1.1 договору).

Виготовлення та поставка продукції здійснюється за цінами та на умовах, вказаних в специфікаціях і включають в себе податки, збори та інші обов`язкові платежі, а також вартість тари, пакування, маркування та інші витрати виконавця пов`язані з постачанням продукції (п. 2.1 договору).

Загальна ціна договору визначається шляхом додавання всіх вартісних показників, зазначених у специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору (п. 2.3 договору). Оплата за поставлену продукцію здійснюється протягом строку, вказаного у специфікації (п. 2.5 договору). Датою оплати вартості продукції вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця (п. 2.6 договору).

Виконавець зобов`язується поставити замовнику продукцію, що поставляється за цим договором, у строки та на умовах, зазначених у специфікаціях (п. 4.1 договору).

Продукція вважається зданою виконавцем і прийнятою замовником в момент поставки на умовах, вказаних в специфікаціях (п. 4.6 договору).

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін (п. 9.1). Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 9.1 цього договору та закінчується 31.12.2023 (п. 9.2 договору).

Специфікацією № 2 від 26.06.2023 до договору сторони погодили: загальну ціну специфікації № 2 до договору, що становить 71 955 000,00 грн.; умови поставки - поставка продукції здійснюється автотранспортом замовника та за його рахунок зі складу виконавця, який знаходиться за адресою: 41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Садовий бульвар, 89. Допускається поставка частинами; умови оплати - 85 % від вартості цієї специфікації № 2 до договору, яка сплачується на рахунок виконавця в день підписання цієї специфікації № 2 до договору, остаточний розрахунок здійснюється впродовж 5 днів з моменту отримання партії продукції на склад замовника.

Згідно з ч. 1 статті 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 вказаної статті).

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 669 ЦК України передбачено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Відповідно до ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар (ч. 1 ст. 664 ЦК України).

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору, відповідач 06.07.2023 та 05.01.2024 перерахував відповідачу передоплату у сумі 66 558 375,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.

У свою чергу, позивач, поставив відповідачу товар на загальну суму 71 955 000,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0000012 від 03.07.2023, № РН-0000016 від 16.08.2023, № РН-0000017 від 17.08.2023, № РН-0000018 від 08.09.2023, № РН-0000019 від 15.09.2023, № РН-0000020 від 27.09.2023, № РН-0000021 від 06.10.2023, № РН-0000023 від 19.10.2023, № РН-0000024 від 27.10.2023, № РН-0000025 від 03.11.2023, № РН-0000026 від 10.11.2023, № РН-0000028 від 21.11.2023.

Отже, за договором поставки № 51-23 від 14.02.2023 у відповідача наявний борг у сумі 5 396 625,00 грн. (71 955 000,00 грн. - 66 558 375,00 грн.).

Суд не приймає доводи відповідача про відсутність у нього боргу у вказаній сумі, з посиланням на обставини, встановлені у справі № 910/3411/24, ухвалу Ленінського районного суду міста Кіровограда від 10.09.2021 у справі 405/6285/21, ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 26.07.2024 у справі № 757/31701/24-к, про те, що сировина, з якої позивач виготовляв товар (комплекти зарядів) та поставляв їх відповідачу, фактично були передані у власність держави, оскільки поставка товару позивачем була виконана у липні - листопаді 2023 року; підписанню специфікації № 2 від 26.06.2023, у якій сторони погодили умови поставки товару та його оплати, передувало листування сторін (листи від 16.06.2023 та від 26.06.2023), у якому відповідач пропонував збільшити обсяг поставки товару для виготовлення зарядів, проте, позивач відмовив у запропонованому збільшенні обсягу товару.

Крім того, у матеріалах справи відсутні докази, що саме та сировина, що використовувалась позивачем під час виготовлення товару, що є предметом договору № 51-23 від 14.02.2023, була передана у власність держави або на неї був накладений арешт ухвалою Ленінського районного суду міста Кіровоград від 10.09.2021 у справі 405/6285/21, у той час, як відповідно до зазначених вище видаткових накладних, підписаних відповідачем без зауважень, АТ "Компанія авіаційного та ракетно-технічного машинобудування" отримало товар у повному обсязі.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Оскільки доказів належної оплати заборгованості відповідач не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 5 396 625,00 грн. основного боргу підлягають задоволенню.

Щодо стягнення інфляційних втрат у сумі 451 967,29 грн. за період з 05.01.2024 по 31.10.2024 та 3 % річних у сумі 183 976,75 грн. за період з 16.11.2023 по 01.12.2024, заявлених позивачем, то суд зазначає, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки. Нормами ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, оскільки матеріалами справи підтверджено факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання, то позивачем правомірно здійснено нарахування інфляційних втрат та 3 % річних.

Провівши власний розрахунок таких нарахувань, суд встановив, що з відповідача слід стягнути інфляційні втрати у сумі 451 967,29 грн. та 3 % річних у сумі 141 953,85 грн., тобто, у меншому розмірі, ніж просить позивач, у зв`язку з невірним арифметичним розрахунком позивачем матеріальних втрат, та врахуванням позивачем дати часткової оплати поставленого товару, що є неправомірним.

Щодо клопотання відповідача про зменшення інфляційних втрат та 3 % річних на 90 %, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. За приписами ст. 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

Із наведених норм вбачається, що зменшення розміру заявлених до стягнення нарахувань може бути застосовано лише до штрафних санкцій (пені, штрафу), при цьому зменшення розміру матеріальних втрат діючим законодавством не передбачено.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування трьох процентів річних та інфляційні втрати входить до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.

Посилання відповідача на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22, суд вважає безпідставними, з приводу чого зазначає, що викладена правова позиція у вказаних справах про право суду зменшити розмір процентів річних, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України, у даному випадку не може бути застосована, оскільки у зазначених постановах судами була надана оцінка правовідносинам, в яких сторони в договорі збільшили розмір відсотків річних, передбачених ст. 625 ЦК України. Проте у даній справі розмір відсотків річних сторонами у договорі не збільшувався, порівняно з розміром, визначеним у ст. 625 ЦК України, та застосування відповідальності за порушення грошового зобов`язання позивачем здійснено з урахуванням 3 % річних, що відповідає чинному законодавству України.

Таким чином, розглянувши подане відповідачем клопотання про зменшення 3 % річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення.

Проте, позов ТОВ "ВВК" підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати у вигляді судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Компанія авіаційного та ракетно-технічного машинобудування" (04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 2/10, ідентифікаційний код 14307699) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВК" (69001, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 7-а, ідентифікаційний код 25480811) основний борг у сумі 5 396 625 (п`ять мільйонів триста дев`яносто шість тисяч шістсот двадцять п`ять) грн. 00 коп., інфляційні втрати у сумі 451 967 (чотириста п`ятдесят одна тисяча дев`ятсот шістдесят сім) грн. 29 коп., 3 % річних у сумі 141 953 (сто сорок одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят три) грн. 85 коп., судовий збір в сумі 89 858 (вісімдесят дев`ять тисяч вісімсот п`ятдесят вісім) грн. 20 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 08.04.2025 року.

Суддя О.В. Котков